Організація охорони праці у рейкобалковому цеху

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. ОХОРОНА ПРАЦІ

Розробка методів і інженерних рішень по забезпеченню промислової санітарії, техніки безпеки, пожежної безпеки й охорони навколишнього середовища.

1.1 Охорона праці в Україні

Охорона праці - це система законодавчих, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я й працездатності людини в процесі праці.

Положення в області життєдіяльності людини, в області охорони праці, на виробництві дотепер залишається незадовільним. На сьогоднішній день імовірність аварій і смертних випадків на Україні в 3-5 разів вище, ніж у розвинених промислових країнах.

Закон про охорону праці в Україні був прийнятий 14 жовтня 1992 року Верховною Радою України й вступили в дію з 01 грудня 1992 року від дня опублікування.

Закон має вісім розділів, що складаються з 49 статей, а саме:

загальні положення (ст.1-5);

гарантії прав громадянам на охорону праці (ст. 6-16);

організація охорони праці на виробництві (ст. 17-28);

стимулювання охорони праці (ст. 29-32);

державні й галузеві нормативні акти про охорону праці (ст. 37-43);

відповідальність за порушення законодавства про охорону праці (ст. 49).

Основні принципи в області охорони праці в державній політиці:

пріоритет життя й здоров'я працівників, повної відповідальності власника за створення безпечних і не шкідливих умов праці;

комплексне рішення питань охорони праці на базі національних програм, що стосуються цих питань і з урахуванням інших напрямків економіки й соціальної політики, досягнень у галузі науки й техніки й охорони навколишнього середовища;

соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві й професійних захворюваннях;

установлення єдиних нормативів по охороні праці для всіх підприємств, незалежно від форм власності й видів їхньої діяльності;

використання економічних методів керування охороною праці, проведення політики пільгового оподатковування, що сприяє створенню безпечних і не шкідливих умов праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці;

здійснення навчання населення, професійної підготовки й підвищення кваліфікації працівників в області охорони праці;

забезпечення координації діяльності державних органів, установ, організацій і суспільних об'єднань, які вирішують різні проблеми охорони здоров'я, гігієни й безпеки праці;

міжнародне співробітництво в області охорони праці, використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і безпеки праці.

У Рейкобалковому цеху Дніпровського металургійного комбінату приділяється велика увага охороні праці й навколишньому середовищу.

Технологічні процеси в цеху супроводжуються виділенням великої кількості тепла, газів, пилу, шуму й вібрацій. Все це найчастіше перевищує предельно-допустимі норми.

У нових умовах господарювання при рішенні питань підвищення безпеки праці ефективними методами можуть бути методи економічного впливу, а також економічна відповідальність кожного працівника. Це означає, що всякі виробничі втрати, у тому числі через аварії й нещасні випадки, повинні повною мірою відшкодовуватися винними.

Питанням охорони праці на Україні приділяється велика увага. На поліпшення охорони праці на підприємствах нашої країни затрачаються величезні засоби - сотні мільйонів гривень у рік. Всесвітнє оздоровлення й забезпечення умов праці - одна з найважливіших турбот підйому народного добробуту. На всіх підприємствах впроваджуються сучасні засоби техніки безпеки й забезпечуються санітарно-технічні умови, що усувають виробничий травматизм і професійні захворювання.

Більша роль у поліпшенні умов праці належить профспілкам, які здійснюють державний нагляд і суспільний контроль за охороною праці у всім народному господарстві й розпоряджаються фондами соцстраху.

Даний дипломний проект розглядає умови праці в Рейкобалковому цеху ДМК м. Дніпродзержинська й можливості їхнього поліпшення.

1.2 Вимоги до території підприємства й пристрою виробничих

будинків

Всі металургійні підприємства виділяють шкідливі речовини (газ, пил, дим). Дніпровський металургійний комбінат не є виключенням. Відповідно до санітарних норм проектування промислових підприємств (СН-245-76) між промисловими підприємствами й житловими районами створюється санітарно-захисна зона, що залежить від класу підприємства.

ДМК є підприємством з повним металургійним циклом. Промислові підприємства даного характеру можна віднести до I класу шкідливості (СН-245-76, Снип 11.89-80), що має ширину санітарно-захисної зони 1000 м. Санітарно-захисна зона озеленюється. У ній розташовуються будинки підсобного й обслуговуючого призначення. Зелені насадження служать бар'єром, що захищає від пилу й диму, шуму й вітрів, вони знижують вплив високої температури влітку. Зелені насадження займають близько 8% території комбінату.

Для створення нормальних умов праці, запобігання нещасних випадків має важливе значення загальний пристрій підприємства (планування, конструкція будинків, вентиляція й т.д).

Головні входи й виходи розташовані з боку основних підходів і під'їздів трудящих. Прохідні пункти розташовані на відстані 1000 м один від іншого, а відстань від них до цехів становить 400-900 м.

До окремих цехів і ділянок улаштовані пішохідні доріжки, уздовж цехів розташовані автомобільні й залізничні колії.

З метою охорони праці в районах інтенсивного руху поїздів на всіх в'їздах і виїздах установлені світлова й звукова сигналізація й попереджуючі знаки.

По протипожежних нормах відстань між сусідніми будинками залежить від ступеня їхньої вогнестійкості й пожежної небезпеки виробництва.

Будинку побутових приміщень розташовуються поблизу від прохідних і виробничих будинків.

Поблизу від цеху, недалеко друг від друга, перебувають їдальня, що дозволяє раціонально використати час перерви.

Технічна вода надходить у Рейкобалковий цех по двох незалежним централизированным водопроводах, що гарантує безперебійність.

Цех обладнаний холодильними установками типу ФАХ-06 і питними крапками.

Крім сирої питної води цех забезпечується газованою водою з розрахунку 4-5 дм3 на одну людину в зміну. Робітники гарячих цехів забезпечуються вітамінізованими напоями.

При розміщенні на промисловій площадці виробничих, складських, допоміжних і інших об'єктів ураховується напрямок переважних вітрів, рельєф місцевості, пристрій доріг, під'їздів, проїздів.

Напрямок переважних вітрів визначається за графіком - троянді вітрів (мал. 5.1, таблиця 5.1), на якому показане середньорічний розподіл повторюваності різних напрямків вітрів.

Таблиця 5.1 - Роза вітрів у відсотках

С	СВ	В	ЮВ	Ю	ЮЗ	З	СЗ
9,7	11,1	12,4	14,9	15,3	13,6	10,1	20,7

1.3 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів

Робітники Рейкобалкового цеху в процесі виробництва піддаються впливу цілого комплексу небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

До шкідливих виробничих факторів ставляться: теплове випромінювання, рівень шуму, вібрація, підвищена температура, газовыделения.

Причинами підвищеної температури повітря є теплове випромінювання від гарячого металу. Відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 12.2. 046-79 і СН 245-76 температура в цеху не повинна перевищувати +27ос.

Причиною підвищеної загазованості повітря є використання газу для реза металу. При порівнянні із предельно-допустимыми концентраціями (ПДК) використаємо ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.005-88ССБТ «Повітря робочої зони. Загальні санітарно-технічні вимоги».

Основними джерелами шуму є конструктивні недоліки встаткування. Середня частота шуму становить 72-75 Гц. Шумові показники наведені в таблиці 5.2 у порівнянні зі СН-245-76 «Гігієнічні норми № 3223-79», ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.003-76, Снипп-12-77.

Характеристика природного висвітлення, а також фактична освітленість наведена, у порівнянні з нормативної, у Снипп-4-79, а відносна вологість, швидкість руху повітря рівняється з нормативами в СН-245-76 і ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.005-78.

Основними складового пилу є окис заліза.

Усунення виробничих вредностей і попередження професійних захворювань досягається виконанням комплексу технологічних і організаційних заходів, спрямованих на загальне поліпшення стану робочих місць і робочих зон.

До небезпечних ділянок у рейкобалковому цеху ставляться:

територія ділянки обробки поверхневих пороків металу (можливі травми через розпечені частини, що розлітаються,);

територія нагрівальних печей і завантажувальних ґрат (можливі прориви полум'я з осмотровых вікон, падіння заготівель при їхньому кантуванні, небезпека вибуху печей при відключенні електрики);

становий проліт, особливо ділянка проміжних і чистових клітей (викид заготівлі з валків і виліт її на маршрути руху робітників, а також небезпека травмування обертовими частинами);

склад заготівель і склад готової продукції (через рух рухливого состава, можливості зриву заготівель із кранів).

Аналіз умов праці на робочих місцях наведений у таблиці 5.2.

Проаналізуємо таблицю 5.2:

на всіх перерахованих робочих місцях освітленість не відповідає нормам СН і П II-4-79;

концентрація шкідливих речовин (запыленность) не відповідає ПДК;

параметри мікроклімату не відповідають санітарним нормам за ДСТ 12.1.005-88 на ділянках огляду, прийому й обробки гарячого металу; нагрівальних печей, станового прольоти, роликової правильної машини;

загальний рівень шуму перевищує ПДУ за ДСТ 12.1.003-83 і ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.050-86 на наступних робочих місцях: на робочому місці нагрівальника - на 13 дб, на робочому місці електрика - на 6 дб, на робочому місці машиніста крана - на 11 дб, на робочому місці оператора ПУ - на 13 дб. Для зниження рівня шуму передбачаються наступні міри: звукоізоляція конструкцій, що обгороджують; ущільнення по периметрі притворів вікон, воріт, дверей; звукоізоляція місць перетинання конструкцій, що обгороджують, інженерними комунікаціями.

Виміри проводилися при: температурі 19ос, відносної вологості 66%, тиску ртутного стовпа 756 мм.

Таблиця 5.2 - Аналіз умов праці

Робоче місце	Температура повітря, ос	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря,м/з	Освітленість, лк	Запыленность, произв. пил, мг/м3	Шум, дБ	Інтенсивність теплового випромінювання
	Н	Ф	Н	Ф	Н	Ф	Н	Ф	Н	Ф	Н	Ф	Н	Ф
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
1.Різьбяр гарячого металу 2. Електромонтер по обслуж. эл.оборуд. 3.Машиніст крана 4.Оператор ПУ	28-31 28-31 28-31 28-31	32 29 30 29	(50 (50 (50 (50	53 50 46 49	1,3 1,3 1,3 1,3	0,1 0,2 0,1 0,1	150 100 200 200	60 30 150 180	4,0 4,0 4,0 4,0	4,8 4,5 4,2 4,8	75 75 75 75	88 80 86 88	140 140 140 140	190 110 108 180

охорона праця підприємство цех санітарія

Робоче місце	Загазованість ІЗ2, мг/м3	Загазованість NO2, мг/м3	Загазованість Mn2, мг/м3
	Н	Ф	Н	Ф	Н	Ф
1	2	3	4	5	6	7
1.Різьбяр гарячого металу 2. Електромонтер по обслуж. эл.оборуд. 3.Машиніст крана 4.Оператор ПУ	20 20 20 20	7 15 7 7	2 2 2 2	1 1 1 1	0.2 0.2 0.2 0.2	0.13 0.13 0.13 0.13

1.4 Проектні рішення по поліпшенню умов праці

Основним фактором, що спричиняється втрати продуктивності й підвищення стомлюваності, ставляться:

забруднення повітряного середовища (запыленность, загазованість);

підвищений рівень звукового тиску й вібрації;

високі температури й вологість повітря;

надмірні фізичні навантаження на організм і перенапруги;

монотонність роботи.

Створення сприятливих умов праці на робочому місці передбачає усунення шкідливого впливу виробничого середовища на організм людини й забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці, відповідно до норм. Основні заходи щодо боротьби зі шкідливими повітряними факторами на робочому місці в Рейкобалковому цеху зводяться до наступного:

для передбачення забруднення атмосфери пилом необхідно застосовувати сучасні методи тонкого очищення димових газів;

установити вентилятори для електродвигунів, дотримання норм згідно СН 245-76;

забезпечити робітників достатньою кількістю спецодягу й респіраторів;

раціональне фарбування робочого місця й зони обслуговування підвищує ступінь освітленості. При цьому перевага необхідно віддавати світловим потокам, характеризуемым великим світловим відображенням. Характеристики рівняються нормами по Снип П.4-79.

для приведення освітленості до санітарних норм замінити перегорілі електролампи стельового висвітлення типу ДРЛ на всіх ділянках цеху, очистити від пилу й бруду електролампи й арматури, що відбиває;

1.5 Засоби індивідуального захисту

У виробничих умовах не завжди вдається повністю усунути всі шкідливі фактори, що впливають на робітників. У таких умовах необхідно застосовувати засобу індивідуального захисту, які дозволяють забезпечувати нормальні умови праці.

До засобів індивідуального захисту ставляться прилади й пристосування для захисту органів подиху, зору, слуху, а також голови, рук, ніг і шкіри. Для запобігання травм, запобігання працюючого від механічних і метричних впливів необхідно застосувати:

костюм х/б (ДЕРЖСТАНДАРТ 12.4.045-78), що передбачений для даного технологічного процесу;

взуття спеціальна, шкіряна (ДЕРЖСТАНДАРТ 12.4.032-77);

чоботи гумові (ДЕРЖСТАНДАРТ 12.4.091-80);

рукавички гумові (ТУ 38.106359-79);

каска захисна (ДЕРЖСТАНДАРТ 12.4.013-85), що призначена для захисту голови;

захисні окуляри (ДЕРЖСТАНДАРТ 12.4.010-75) охороняють органи зору.

Для захисту органів подиху від пилу користуються приладами (наприклад, респіратори типу "Пелюсток"), вибір яких виробляється за ДСТ 12.4.034-78 ССБТ.

Для захисту робітників від поразки струмом застосовуються электрозащитные засобу, які відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 12.1.009-76 діляться на основні й допоміжні.

До основних засобів захисту, застосовуваним в електроустановках до 1000 У відносять:

ізолюючі й електровимірювальні кліщі за ДСТ 9071-79;

ізолюючі штанги ДЕРЖСТАНДАРТ 20494-75;

покажчики напруги ДЕРЖСТАНДАРТ 20493-75;

слюсарно-монтажний інструмент із ізолюючими рукоятками ДЕРЖСТАНДАРТ 11516-79.

В установках понад 1000 У застосовують:

ізолюючі штанги ДЕРЖСТАНДАРТ 20494-75;

покажчики напруги для фазировки ДЕРЖСТАНДАРТ 20493-75.

До додаткових электрозащитным засобам в установках до 1000 У відносять:

діелектричні калоші ДЕРЖСТАНДАРТ 13385-78;

ізолюючі підставки, огороджувальні пристрої, знаки безпеки ДЕРЖСТАНДАРТ 12.4.026-76;

діелектричні коврики ДЕРЖСТАНДАРТ 1997-75.

В електроустановках понад 1000 У застосовують:

діелектричні боти, індивідуальні комплекти, що екранують, переносні заземлення ДЕРЖСТАНДАРТ 12.4.026-76

Для захисту організму від шкідливого впливу шуму, якщо неможливо знизити його рівень до припустимих меж конструктивними й технологічними заходами, застосовуються противошумы відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 12.4.002-74 і ДЕРЖСТАНДАРТ 12.4.026-76: шматочки вати, марлі, противошумные навушники.

Для запобігання ушкодження рук від механічних ушкоджень користуються рукавицями (ДЕРЖСТАНДАРТ 12.4.138-83).

Також робітників забезпечують спеціальним живленням - молоком і встановлюють питний режим:

у літню пору - білковий напій;

у зимовий час - питна вода (газована з вуглекислотою, поварена зі змістом 0,5% повареної солі) з розрахунку 4 - 5 літрів на людину в зміну.

1.6 Пожежна безпека

1.6.1 Характеристика виробництва по пожежній безпеці

Рейкобалковий цех по системі пожежної небезпеки ставиться до категорії «Г». До цієї категорії ставляться виробництва, у яких використаються негорючі речовини й матеріали в горючому, розпеченому й розплавленому стані.

Пожежі на території Рейкобалкового цеху можуть виникнути в наступних випадках:

випадкове зіткнення розпеченої заготівлі із займистими матеріалами (при сході заготівлі з рольганга, при викиді штуки);

при влученні іскор, розпечених часток металу в масло, промаслені матеріали;

при короткому замиканні в силових ланцюгах і ланцюгах керування.

1.6.2 Пожежна профілактика

Пожежна профілактика - система державних і суспільних заходів, проведених з метою попередження пожеж, обмеження поширення виниклих пожеж, створення умов для евакуації людей з палаючих будинків і швидкого гасіння пожеж.

Для зменшення ймовірності виникнення пожеж у Рейкобалковому цеху передбачені наступні міри:

зонирование території - окремі групи виробничих ділянок об'єднані по характерним для них функціональним ознакам і умовам пожежонебезпеки. При цьому будинку з підвищеною пожежною небезпекою розташовані з подветренной сторони. Під'їзди до цеху і його ділянок улаштовані так, щоб здійснити негайний проїзд пожежної техніки до вогнища пожежі;

пристрій виробничих приміщень - основний виробничий будинок цеху одноповерхове, багатопрогонове. Корпус змонтований зі зварених металоконструкцій, збірного залізобетону й цегли;

молниезащита цеху влаштована по другій категорії відповідно до СН 305- 77. У цеху застосовуються стрижневі блискавковідводи із захисною зоною 30 м;

пожежна сигналізація призначена для оповіщення персоналу про пожежу й місце його виникнення. У Рейкобалковому цеху застосовуються теплові й димові извещатели (АТП-3д, ДИП-2, ПОСТ-1).

строго за графіком проводяться профілактичні огляди електроустаткування;

проводяться у встановлений термін випробування газо- і повітропроводів;

не допускається захламление виробничих приміщень;

дотримується графік інструктажів робітників та службовців по пожежній безпеці;

контролюється дотримання протипожежних заходів; організовуються добровільні пожежні дружини із числа робітників та службовців;

здійснюється контролювати за справністю пожежного інвентарю, щитів, водопроводів і сигналізації;

проводяться зварювальні робіт тільки після одержання пожежного дозволу.

Кабельні траси варто виносити за межі зони з підвищеною температурою й надійно захищати від механічних ушкоджень розпеченого металу. Місця проходу кабелів через междуэтажные перекриття повинні бути ретельно забиті негорючим матеріалом.

В евакуаційних сходових клітках не можна допускати прокладку трубопроводів з газом і маслом. Ліфти повинні бути забезпечені резервним електричним живленням з автоматичним перемиканням джерел живлення.

Всі пожароопасные приміщення Рейкобалкового цеху повинні бути обладнані системою піногасіння й автоматичною пожежною сигналізацією.

1.6.3 Засоби й способи гасіння пожеж

Засоби пожежогасіння, призначені для об'єктів від пожежі, повинні відповідати ДЕРЖСТАНДАРТ 12.4.009-75.

До засобів пожежогасіння ставляться:

пожежні гідранти (незамерзаючі крани для приєднання пожежних рукавів), що харчуються від кільцевого водопроводу з діаметром труб 100(150 мм;

внутрішні пожежні крани (розташовані уздовж робочих площадок і проходів, що харчуються від пожежного водопроводу;

стаціонарна установка пожежогасіння (для газового гасіння пожежі);

первинні засоби пожежогасіння:

ОУ-2.

Ящики з піском.

Пожежні щити.

Гасіння пожежі на трактах подачі газу може здійснюватися такими способами: відривом полум'я сильними струменями води, пари, стисненого повітря; закладенням місця прориву газу густим розчином глини, стрічкової маси; забиванням пробок в отвір, що пропускають газ, і карбуванням отвору азбестом; накладенням пластиру з азбестового полотна з одночасним рясним змочуванням водою; зниженням тиску газу до 50 мм вод.ст.; заповненням газопроводу пором. По закінченні гасіння газового полум'я необхідно забезпечити припинення виходу газу в атмосферу щоб уникнути її отруєння й створення вибухонебезпечної суміші.

Пожежі гасяться воєнізованою пожежною охороною ВПО-3 за допомогою добровільної пожежної дружини цеху під керівництвом ІТП цеху.

Відповідальність за дотримання правил пожежної безпеки в цеху несе начальник цеху, а на ділянках - майстра ділянок.

1.8 Ефективність заходів щодо поліпшення умов і охороні праці

До заходів щодо поліпшення умов і охороні праці ставляться всі види господарської діяльності, спрямовані на попередження, ліквідацію або зниження негативного впливу шкідливих і небезпечних виробничих факторів на робітників.

Зміна стану умов праці на робочих місцях оцінюється: підвищенням безпеки праці, поліпшенням санітарно-гігієнічних показників, поліпшенням психофізіологічних показників, поліпшенням эстетических показників.

Підвищення рівня безпеки праці характеризується збільшенням кількості машин, механізмів і виробничих приміщень, наведених у відповідність із вимогами стандартів безпеки праці й будівельних норм і правил.

Поліпшення санітарно-гігієнічних показників характеризується зменшенням змісту в повітрі шкідливих речовин, поліпшення мікроклімату, зниженням рівнів шуму й вібрації, инфразвуковых і ультразвукових коливань, що іонізують електромагнітних випромінювань, ультрафіолетової й інфрачервоної радіації, поліпшенням освітленості.

Поліпшення психофізіологічних показників характеризується зниженням підвищених фізичних і нервово-психічних навантажень, у тому числі й монотонності праці.

Поліпшення эстетических показників характеризується раціоналізацією компонування робочих місць і машин; благоустроєм приміщень і території підприємства, колірною обробкою встаткування й інтер'єрів. Правильне фарбування встаткування й конструктивних елементів, достатня освітленість виробничих будинків забезпечать ріст продуктивності праці приблизно на 2,5%.

Витрати на більше ефективні захисні пристосування виправдуються зменшенням втрат робочого часу, що безсумнівно позначиться на росту продуктивності праці робітників Рейкобалкового цеху.

Соціально-економічні результати виражаються у вигляді економії або запобігання втрат живої й упредметненої праці на підприємствах і в сфері особистого споживання.

Економічні результати визначаються трьох основних показників: чистого економічного ефекту, загальної економічної ефективності й порівняльний экономической ефективності.

1.9 Розрахунок освітлення

1.9.1 Вихідні дані:

тип приміщення - виробниче приміщення металургійного профілю;

умови середовища - підвищена запыленность;

розміри приміщення:

а = 50 м;

b = 30 м;

Н = 17 м.

1.9.2 Визначення загальних параметрів електроосвітлення

1.У виробничому приміщенні ділянки, де розташований механізм кантователя, характер зорової роботи пов'язаний із загальним спостереженням за ходом технологічного процесу, показаннями приладів, виконанням ремонтно-налагоджувальних робіт. Робота із самосвітними поверхнями. Вибираємо [3, таблиця 4-1] розряд приміщення VII. Для газорозрядних ламп Ен = 200 лк, площина нормування, освітленості Г, показник засліпленості не більше 40%, коефіцієнт пульсації не більше 20%, висота від підлоги 0,8 м.

2. Технологічне встаткування розташоване рівномірно по площі приміщення, робоче місце оператора - пульт керування. Вибираємо рівномірну загальну систему висвітлення.

3. У приміщенні виконується зорова робота середньої точності, розрізнення квітів не потрібно, висота 17 м, приймаємо як джерело металлогалогенную лампу типу ДРИ.

Достоїнствами ламп ДРИ є:

висока світлова віддача (до 100 лм/Вт);

компактність;

некритичність до умов зовнішнього середовища.

4. З урахуванням вимог до світлорозподілу, умов середовища, економічності вибираємо світильник [3]:

Тип	Маса із ПРА, кг	Габарити Dx, мм	Матеріал корпуса / відбивача	Пристрій для уведення проводів і кріплення	Виконання по пылезащите
СЗ5ДРЛ-1000	18,6	656 х 620	Сталь / алюміній	Вузол підвісу із клемником, кріплення на трубу або профіль	Незахищене

5. Умови середовища в приміщенні - підвищена запыленность, тому для металлогалогенных ламп вибираємо [3, таблиця 4.9] коефіцієнт запасу

Кз = 2.

6. Задаємося відстанню світильника від перекриття

hc = 0,6 м.

Висота робочої поверхні hр, м, механізму кантователя

hр = 0,8 м.

Визначаємо розрахункову висоту h, м, світильника

h = H - (hc - hp);

h = 17 - (0,8 + 0,6) = 15,6 м.

Вибираємо [3, таблиця 4-16]

.

Визначаємо можлива відстань L, м, між світильниками

;

м.

Т.к. крок колони становить 12 м, те приймаємо розташування світильників по вершинах квадратних полів L = 12 м.

Можливі відстані l, м, від крайніх світильників до стін

;

м.

Приймаємо l = 3 м.

Визначаємо кількість світильників nа, шт., по довжині приміщення

;

шт.

Визначаємо кількість світильників nb, шт., по ширині приміщення

;

шт.

Загальна необхідна кількість N, шт., світильників

;

шт.

Задаючись масштабом, виконуємо план розташування світильників, зображений на мал. 5.2.

Розрахунок електроосвітлення ведемо по методу коефіцієнта використання світлового потоку.

1. Вибираємо [3, таблиця 5-1] коефіцієнти відбиттів поверхонь:

потоку

п = 30%;

стін

с = 10%;

робочої поверхні

р = 10%.

2. Визначаємо i, індекс приміщення

;

.

3. Знаходимо [3, таблиця 5-10] коефіцієнт використання світлового потоку

з = 59%.

4. Визначаємо світловий потік Фрасч, лм, однієї лампи

,

де А - площа приміщення, м2

;

м2;

z - коефіцієнт мінімальної освітленості

z = 1,15;

лм.

5. Визначаємо припустимі межі світлового потоку Фдоп, лм, для вибору лампи

;

лм.

Вибираємо металлогалогенную лампу ДРИ-1000 (ТУ16.545.038-75), що має наступні технічні дані:

Тип лампи	Потужність, Вт	Напруга мережі, В	Світловий потік, лм	Термін служби, ч.	Розмір, мм
					D	L
ДРИ-1000	1000	220	90000	3000	122	292

7. Визначаємо фактичну освітленість

;

лк.

8. Відхилення Еф, лк

;

%,

що відповідає нормованому відхиленню Еф.

9. Потужність освітлювальної установки

;

Вт = 12 квт.

Размещено на Allbest.ru