Радіоактивна обстановка та радіаційна небезпека

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Державний вищий навчальний заклад

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Контрольна робота

З предмету «Безпека життєдіяльності»

Виконала:

студентка 3 курсу, 5 групи,

спеціальності 6508/1,

заочної форми навчання

Сандул Марія Петрівна

Київ 2011



Варіант 1 (по списку 29)

Виявлення та оцінка радіоактивної обстановки на об'єкті господарювання

Зміст завдання

Місцевість, що показана на схемі (див. додаток), опинилася у зоні сильних руйнувань землетрусу. Всі житлові будинки та промислові об'єкти зруйновано.

Виявити радіаційну обстановку в населених пунктах (нанести на схему зони можливого зараження та осередки ураження -- зони (первинну й вторинну) поширення хмари зараженого повітря), що опинилися в зонах можливого зараження.

Оцінити радіаційну обстановку, що склалася в наслідок зруйнування радіаційно небезпечних об'єктів.

Вихідні дані:

Тип ядерного реактора -- див. схему.

Метеоумови для проведення розрахунків:

напрямок вітру у приземному шарі атмосфери, градуси -- (номер студента за порядком у списку навчальної групи помножений на 10 = 29 · 10 =) 290°;

температура повітря -- реальна на час виконання розрахунків;

температура ґрунту -- реальна на час виконання розрахунків;

ступінь вертикальної стійкості атмосфери -- конверсія (приземний шар повітря нагрітий сильніше ніж верхній, що призводить до перемішування шарів повітря. Виникає через 2 години після сходу сонця і руйнується за 2-2,5 години до його заходу);

відсоток радіоактивних матеріалів, що викинуто у довкілля -- 30%.

Виконання

На радіаційно небезпечному об'єкті -- атомній електростанції (АЕС), яка знаходиться на відстані 15 км від населеного пункту, відбулася аварія з викидом радіоактивних матеріалів у кількості 30%, що накопичено за часи її роботи.

Для складання планів реагування та захисту населення у надзвичайній ситуації, яка може виникнути при зруйнуванні (аварії) радіаційно небезпечного об'єкту, необхідно провести довгострокове (оперативне) прогнозування для нижче визначених умов.

Оцінити можливі дози опромінювання населення та можливі радіаційні втрати за 2, 6, 10 годин, одну добу, при умові, що люди знаходяться в автомобілях.

Порядок прогнозування радіаційної обстановки на об'єкті

Вихідні дані.

1. Інформація про АЕС:

тип ядерного реактору (ЯЕР) -- ВВЕР;

електрична потужність ЯЕР -- W = 1 000 МВт;

кількість аварійних ЯЕР -- n = 1;

координати ЯЕР -- XАЕС = 0 км, YАЕС = 0 км (початок прямокутної системи координат, суміщений із центром АЕС, вісь OX вибрана в напрямку вітру);

астрономічний час аварії -- ТАЧ = 12.00 год.;

частка викинутих з ЯЕР радіоактивних речовин -- = 30 %.

2. Метеорологічні умови:

швидкість вітру на висоті 10 м -- V10 = 5 м/с;

напрям вітру на висоті 10 м -- ?10, градусів = 290;

стан хмарного перекриття небосхилу -- відсутній, тобто «0» балів.

3. Додаткова інформація:

заданий час, на який визначається поверхнева активність, Tз -- час початку зараження місцевості радіоактивними речовинами;

координати об'єкту -- X = 15 км, Y = 0 км;

час початку опромінювання -- tпоч = 17.00 год.;

тривалість опромінювання -- Tоп;

0 год. (2 години < (час початку опромінювання - час аварії)

1 год. (6 годин - (час початку опромінювання - час аварії))

5 год. (10 годин - (час початку опромінювання - час аварії))

19 год. (24 години - (час початку опромінювання - час аварії))

захищеність людей -- Косл = 2.

Порядок прогнозування

І. Визначення поверхневої активності (A) в заданій точці на сліді хмари зараженого повітря, Ku/м2:

по табл. 2 [19] визначається категорія стійкості атмосфери відповідно до погодних умов і заданого часу доби: категорія стійкості -- Д;

по табл. 3 [19] визначається середня швидкість вітру у шарі атмосфери розповсюдження радіоактивної хмари: швидкість вітру -- 5 м/с;

на карті визначається положення аварійного ЯЕР і, відповідно до заданого напряму вітру, зображається вісь (чорним кольором) сліду, який прогнозується;

по карті вимірюються відстань по осі сліду від ЯЕР до заданого об'єкту (X) і її зміщення від осі (по координаті Y): X = 15 км; Y = 0 км;

по табл. 5--6 [19] для відповідного типу ЯЕР, = 10% і відстані від нього до об'єкту (X) визначається потужність дози випромінювання на осі сліду (PX.1) через 1 годину після аварії: PX.1 = 0,189. Вона множиться на величину * = 30/10 = 3, тобто на 3: отримуємо 0,567 рад/год.;

по табл. 7--9 [19] визначається коефіцієнт (Ky), що враховує зміни потужності дози в поперечному розрізі сліду (по координаті Y): Ky = 0,09. Множимо його на PX.1: 0,567 рад/год 0,09 = 0,051 рад/год.

розраховується приведене значення заданого часу (час, що пройшов після аварії, t):

t = Tз - ТАЧ = 17.00 - 12.00 = 5 год.;



по табл. 10 [19] визначається час початку формування сліду після аварії t:t = 1,0 год.;

зрівнюється заданий час і час формування:

якщо t ? t, то AS = 0;

якщо приведений заданий час t > t, по табл. 11--12 [19] визначається коефіцієнт (Kt), який враховує спад потужності дози випромінювання у часі:

t > t = 5 год. > 1 год., тоді Kt = 0,63; тобто через 5 годин потужність дози випромінювання буде: 0,051 рад/год. · 0,63 = 0,032 рад/год.

розраховується коефіцієнт (KW), який враховує електричну потужність ЯЕР (W) і частку РР, викинутих з ЯЕР при аварії ( ):

KW = 10-4 n W = 10-4 1 1000 30 = 3;

по табл. 13 [19] для заданого часу визначається коефіцієнт (Kзагр) для отримання даних поверхневої активності на сліді хмари: Kзагр = 0,13;

визначається поверхнева активність A (щільність забруднення), Ku/м2

А = РX.1 Ky Kt KW Kзагр = 0,567 0,09 0,63 3 0,13 = 0,013 Ku/м2.

II. Визначення дози опромінення людей:

доза опромінювання, яку отримає населення на відкритій місцевості, визначається за допомогою формули (див. п.5, 6):

D = 1,7 (Pкtк - Pпtп),

де Pкtк та Pпtп -- потужність дози та час її виміру, що пройшов після викиду РР відповідно до кінця та початку опромінювання:

за табл. 11--12 [19] для заданого значення tп = 5 год. (17.00 - 12.00) знаходимо Kt, який дорівнює 0,63, та множимо його на Py1, отримуючи Pп:

Pп = 0, 567 0,09 0,63 = 0,032 рад/год.;

за табл. 11--12 для заданого значення tк знаходимо Kt та множимо його на Py1, отримуючи Pк:

tк = 2 год. Pк = 0

tк = 6 год.Kt = 0,6Pк = 0, 567 0,09 0,6 = 0,031 рад/год.;

tк = 10 год.Kt = 0,44Pк = 0, 567 0,09 0,44 = 0,022 рад/год.;

tк = 24 год.Kt = 0,15Pк = 0, 567 0,09 0,15 = 0,008 рад/год.;

розраховуємо дозу опромінювання на відкритій місцевості:

tк = 2 год. D = 0

tк = 6 год.D = 1,7 (0,031 6 - 0,032 5) = 0,039 рад.;

tк = 10 год.D = 1,7 (0,022 10 - 0,032 5) = 0,108 рад.;

tк = 24 год.D = 1,7 (0,008 24 - 0,032 5) = 0,039 рад.;

здійснюємо корегування визначеної дози: в автомобілях люди отримають дозу опромінювання, меншу у Kосл разів. Згідно табл. 4.5 [10] у нашому випадку Kосл = 2. Тоді остаточна доза буде:

tк = 2 год. Dавто = 0

tк = 6 год.Dавто = 0,039 / 2 = 0,020 рад.;

tк = 10 год.Dавто = 0,108 / 2 = 0,054 рад.;

tк = 24 год.Dавто = 0,039 / 2 = 0,020 рад.;

Висновки

Згідно [10] радіаційних втрат серед людей не передбачається. З метою профілактики можливих радіаційних уражень (радіаційного катару верхніх дихальних шляхів тощо) доцільно здійснити заходи радіаційного захисту.

Додаток

Размещено на http://www.allbest.ru/

Районування зони ураження за рівнями радіаційної небезпеки

При аварії на АЕС в залежності від потужності і кількості аварійних ядерних реакторів визначають довжини зон радіоактивного забруднення (РЗ) та їх характеристики (за довідковими таблицями).

Район РЗ позначають на карті. Він являє собою сектор з центральним кутом 40°, утворений двома дотичними до кола. Проведеного з геометричного центра АЕС (R = 0,2 -- 0,3 км, розмір проммайданчика). Бісектриса кута 40° повинна проходити за напрямом дії повітря через ОГД (АТО), у якому прогнозується радіаційна обстановка.

Весь район (сектор) РЗ поділяється на п'ять зон РЗ радіусами, що дорівнюють довжинам зон М, А, Б, В, Г, де:

М -- зона слабкого радіоактивного забруднення;

А -- зона помірного радіоактивного забруднення;

Б -- зона сильного радіоактивного забруднення;

В -- зона небезпечного радіоактивного забруднення;

Г -- зона надзвичайно небезпечного радіоактивного забруднення.

За довідковою таблицею визначаємо довжини зон L, км в залежності від потужності та кількості аварійних реакторів:

L(Г) = 1,7 км;

L(В) = 3,8 км;

L(Б) = 8 км;

L(А) = 45 км;

L(М) = 325 км.

Розрахункове завдання для самостійного опрацювання за вибором

радіоактивна обстановка радіаційна небезпека зараження

Виявлення та оцінка інженерної обстановки на об'єкті господарювання.

Виконуючи дане індивідуальне контрольне завдання, потрібно:

визначити, яку кількість людей відповідно до чинних санітарних норм в умовах надзвичайної ситуації можна розмістити у сховищі, яке має певні розміри і знаходиться у відомій кліматичній зоні;

визначити потрібну кількість повітря для забезпечення нормальних умов перебування людей у сховищах при роботі системи повітропостачання та його очищення у режимах «чиста вентиляція» (ЧВ) та «фільтровентиляція» (ФВ);

визначити необхідну кількість фільтрів проти пилу та фільтрів-поглиначів;

визначити запас води для забезпечення потреб людей, які перебувають у сховищах.

Виконання

Припустимо, що підприємство знаходиться у першій кліматичній зоні, площа приміщення для укриття людей SЛ = 600 м2, висота -- Н = 2,8 м.

Розрахунки:

1. Визначаємо кількість людей (Nл), які можуть одночасно перебувати у сховищі, за санітарними нормами, що визначаються його площею.

Оскільки висота приміщення Н = 2,6 м, то в ньому можна обладнати двоярусні нари. В цих умовах площа, що передбачається для розміщення однієї людини, дорівнює 0,5 м2. Отже:

(людей)

2. Визначаємо площу основних приміщень забезпечення.

,

Де -- площа пункту управління ( = 20 м2), тому що у сховищі розміщується понад 600 людей);

-- площа медичного пункту ( = 9 м2, тому що на 1 200 людей виділяється площа 9 м2, а на кожні 100 людей, що понад 1 200, площа збільшується на 1 м2)

-- площа санітарних постів ( визначається з розрахунку «один пост площею 2,0 м2 на 500 осіб»: = 6 м2). Тоді:

= 600 + 20 + 9 + 6 = 635 (м2)

3. Визначаємо об'єм основних приміщень сховища.

= 635 · 2,8 = 1778 (м3)

4. Визначаємо кількість людей, які можуть одночасно перебувати у сховищі, за санітарними нормами, що передбачаються об'ємом приміщення. На одну людину передбачається об'єм 1,5 м3. Отже:

(людей)

5. Приходимо до висновку, що у сховищі відповідно до санітарно-гігієнічних норм одночасно може переховуватись 1185 людей, тобто N = 1185.

6. Визначаємо кількість повітря, потрібного для забезпечення перебування визначеної кількості людей у сховищі, яке знаходиться у режимі чистої вентиляції.

У першій кліматичній зоні в режимі чистої вентиляції потрібно забезпечити подачу у сховище повітря у кількості 8 м3/год. на одну особу. Отже:

= N 8 = 1185 8 = 9 480 м3/год.

7. Визначаємо потрібну кількість проти пилових фільтрів ПФП-1000. Потужність фільтру ПФП-1000 дорівнює 1 000 м3/год. Тоді:



(од.)

8. У першій кліматичній зоні в режимі фільтро-вентіляції потрібно забезпечити подачу у сховище повітря у кількості 2 м3 на одну особу за годину. Отже:

= N 2 = 1185 2 = 2 370 м3/год

9. Визначаємо потрібну кількість фільтрів-поглиначів ФП-300. Потужність фільтру ФП-300 складає 300 м3/год. Тоді:

(од.)

10. Визначаємо потрібний запас води. Запас води створюється на дві доби із розрахунку 7 л води на добу для кожної людини. Крім того, у сховищах місткістю 600 осіб і більше додатково для гасіння можливих пожеж передбачається запас води 4,5 м3. Загальний обсяг запасів води буде дорівнювати:

= 2 7 1 185 + 4 500 = 21 090 л = 21,09 м3

Висновки:

1. У сховищі за визначених умов можуть одночасно перебувати 1 185 людей.

2. Для забезпечення перебування людей у сховищі, що знаходиться у режимі «чистої вентиляції», потрібно повітря у кількості 9 480 м3/год, для цього необхідні 10 од. протипилових фільтрів ПФП-1000 потужністю 1 000 м3 / год.

3. З метою забезпечення очищеним повітрям людей, які перебувають у сховищі, що знаходиться у режимі фільтровентиляції, потрібно подавати 2 370 м3/год., а для цього необхідно 8 од. фільтрів-поглиначів ФП-300 потужністю 300 м3/год.

4. Для забезпечення потреб людей у воді та для боротьби з можливою пожежею треба утворити її запас у кількості 21,09 м3.

Размещено на Allbest.ru