Пожежна автоматика будинків і споруд

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

пожежна автоматика будинків і споруд

Вступ

Автоматичні установки пожежогасіння повинні виконувати одночасно і функції автоматичної пожежної сигналізації.

При відповідному техніко-економічному обґрунтуванні у приміщеннях, обладнаних автоматичним пожежогасінням, додатково встановлюється автоматична пожежна сигналізація. Автоматична пожежна сигналізація повинна працювати цілодобово. Автоматичні установки пожежогасіння, за винятком спринклерних, повинні мати дистанційний та місцевий пуск. За наявності технічної можливості сигнали від приймально-контрольних приладів установок пожежогасіння та пожежної сигналізації виводять на пульти централізованого нагляду пожежної охорони.

Установки порошкового пожежогасіння поділяються:

а) за способом гасіння на

установки об'ємного пожежогасіння

установки локального пожежогасіння по об'єму

установки локального пожежогасіння по площі

б) за способом пуску на

автоматичні установки з дублюючим ручним пуском (місцевим та (або) дистанційним

ручні установки з місцевим та (або) дистанційним пуском

в) за конструктивним виконанням на

установки з розподільчою мережею з автономним або централізованим джерелом робочого газу

установки з лафетним стволом

установки з ручним стволом

г) за способом побудови на

-агрегатні установки

-модульні установки

Пуск установок може бути електричним, пневматичним, гідравличним, механічним або комбінованим

Пристрої дистанційного та ручного пуску установок мають бути захищені і розміщені згідно з ГОСТ 12.4.009-83

В залежності від класу можливої пожежі (за ГОСТ 27331-87) на об'єкті , що захищається , установки повинні заряджатись вогнегасним порошком (далі - ВП) відповідної марки.

Як робочий газ в установках порошкового пожежогасіння можуть використовуватись стиснене повітря і азот за ГОСТ 9293-74*, двоокис вуглецю за ГОСТ 8050-85

Точка роси робочого газу повинна бути не вище мінус 40С

Установки повинні бути забезпечені 100%, відносно розрахункового, запасом ВП та робочого газу, який зберігається на об'єкті, з метою забезпечення перезарядження установки після її спрацювання протягом 24 годин. У випадках коли можливе повторне займання горючого матеріалу, слід передбачати 100% резерв ВП.

Допускається застосування установок порошкового пожежогасіння для захисту об'єктів, де використовуються установки з іншими вогнегасними речовинами (вода, піна, газ)

Діапазон температур експлуатації установок порошкового пожежогасіння слід приймати в залежності від їхнього кліматичного виконання.

1. Установки об'ємного пожежогасіння

Установки обємного пожежогасіння призначені для створення середовища, яке не підтримує горіння у всьому обємі приміщення, що захищається, і можуть бути застосовані тільки для захисту обєктів, що являють собою замкнутий простір, причому загальна площа отворів в огорожі, які не закриваються перед спрацюванням установки, не повинна перевищувати 15% від загальної площі огороджувальних будівельних конструкцій. При цьому, якщо загальна площа отворів, що не закриваються, більше ніж 1%, повинна передбачатись додаткова кількість ВП.

Двері приміщення , що підлягає протипожежному захисту, мають бути такими, що зачиняються самостійно. Вентиляція цього приміщення повинна відключатись до початку витікання ВП під час спрацювання установки.

Не рекомендується застосовувати установки об'ємного пожежогасіння для захисту приміщень заввишки більше 4,5 м і об'ємом більше 1000 м3

За конструктивним виконанням установки об'ємного пожежогасіння є, як правило, установками з розподільчою мережею трубопроводів, в яких встановлюються розпилювачі. Конструкція розподільчих мереж повинна забезпечувати рівномірний розподіл ВП, що подається, між розпилювачами, що в ній встановлені. Об'єм, що захищається кожним розпилювачем, витрата ВП, що ним забезпечується, висота розміщення і відстань між розпилювачами має відповідати вимогам технічної документації на відповідні види установок і розпилювачів. Установки об'ємного пожежогасіння повинні забезпечити подавання ВП в кількості не менше 0,6 кг на кубічний метр приміщення за час від 20 до 30 с. Інтенсивність подавання ВП повинна бути не менше 0,02 кг с^-1м³ . Склад, конструктивне виконання та розміщення автоматичних установок об'ємного пожежогасіння повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.009-83.

2. Установки локального пожежогасіння

Установки локального пожежогасіння застосовуються в тих випадках, коли технічно неможливо або економічно недоцільно застосовувати установки об'ємного пожежогасіння.

Розрахункова величина зони, що захищається установкою локального пожежогасіння по об'єму, визначається як добуток площі основи і висоти агрегату або технологічної установки, що підлягає захисту . При цьому всі габаритні розміри (довжина, ширина, висота) збільшуються відносно фактичних на 1,5 м кожний.

В разі застосування установки локального пожежогасіння по площі, як розрахункова величина зони захисту приймається максимально можлива площа пожежі на момент спрацювання установки порошкового пожежогасіння. Можлива площа пожежі має бути заздалегідь визначена на основі прогнозованої можливої аварії на об'єкті , що підлягає захисту, з урахуванням конструктивних і технологічних заходів, що застосовуються з метою обмеження розвитку пожежі.

В разі захисту об'єкта з наявністю горючих рідин мають бути передбачені заходи з метою відвернення їхнього розливання та розбризкування за межі зони захисту (відбортовка, влаштування аварійного зливання, екрани тощо)

Для локального пожежогасіння по об'єму повинні застосовуватись установки з розподільчою мережею.

Для локального пожежогасіння по об'єму норма подавання ВП становить 1,2 кг м3

Тривалість подавання ВП під час гасіння повинна бути від 20 до 30с.

Недоцільно застосовувати установки локального порошкового пожежогасіння по об'єму, якщо розрахунковий локальний об'єм, що підлягає захисту, перевищує 200 м3 і висота технологічного устаткування , що підлягає захисту, не перевищує 3 м

Для локального пожежогасіння по площі можуть застосовуватись як установки з розподільчою мережею, так і установки з лафетними та ручними стволами.

Конструкція і розміщення трубопроводів і розпилювачів розподільчої мережі установок, що проектуються, повинні задовольняти вимогам паспортів, технічних умов та іншої чинної нормативної та технічної документації на відповідні установки та їх елементи. Розпилювачі повинні розміщуватись таким чином, щоб забезпечувалось зрошення всієї зовнішньої поверхні обладнання, що підлягає захисту. Відстань від розпилювачів до поверхні обладнання, що підлягає захисту, повинна регламентуватись паспортом на відповідний розпилювач і становить, як правило, від 2 до 4,5 м.

При проектуванні установок локального порошкового пожежогасіння по площі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 на об'єкті, що підлягає захисту, повинні бути виконані заходи щодо обмеження можливої площі пожежі величиною, яка не перевищує паспортного значення вогнегасної спроможності установки, яка застосовується.

В приміщеннях, які мають технологічні площадки і вентиляційні короби завширшки або діаметром більше 0,75 м має бути встановлений додатковий розподільчий трубопровід з розпилювачами під площадками і коробами

Установки з лафетними стволами застосовуються для захисту об'єктів, де неможливе застосування розподільчих мереж (велика висота приміщень, інтенсивне використання підйомно-транспортних засобів тощо), і повинні розміщуватись у легкодоступних місцях таким чином, щоб забезпечувалась можливість маневрування стволом в усьому робочому діапазоні, а порошковий струмінь, враховуючи його ефективну дальність, міг досягти найвіддаленішої межі зони захисту.

Розміри зони, що захищається установкою з лафетним стволом, не повинні перевищувати паспортних значень, встановлених заводом виготовлювачем відповідної установки.

Установка з лафетним стволом повинна забезпечити нормативне подавання ВП не менше 8 кг м2 можливої площі пожежі з інтенсивністю не менше 0,4 кг с м2. Тривалість безперервного подавання вогнегасного порошку повинна бути не менше 20с.

Установки локального пожежогасіння по площі з ручними стволами призначені для гасіння пожеж операторами в визначених пожежонебезпечних зонах і можуть застосовуватись як самостійно, так і у доповнення до установок з розподільчими мережами.

Витрата вогнегасного порошку, що подається через ручний ствол, повинна становити від 3,5 кг с до 5,0 кг с, тривалість подавання повинна становити не менше 30 с, норма подавання - не менше 6 кг м2, інтенсивність - не менше 0,2 кг с м2.

3. Трубопроводи установок

Трубопроводи і з'єднання розподільчої мережі установок, розпилювачі повинні виготовлятись з негорючих матеріалів, фізичні і хімічні властивості яких забезпечують достатній запас міцності та стійкості до впливу факторів навколишнього середовища, в тому числі і в умовах пожежі.

З'єднання трубопроводів можуть бути фланцеві та за допомогою фітингів.

Під час монтажу трубопроводів розподільчої мережі установок горизонтальні ділянки трубопроводів повинні прокладатись з уклоном не менше 0,01 м в напрямку розпилювачів.

Відстань від розпилювача до місця закріплення трубопроводу повинна бути в межах від 0,1 до 0,5 м.

Відстань між засобами закріплення трубопроводів до будівельних конструкцій необхідно приймати згідно з СНіП 3.05.01-85 для неізольованих трубопроводів.

4. Розміщення установок. Станція пожежогасіння

Резервуари з ВП установок з розподільчою мережею, джерело робочого газу, блок, електрокерування та установка пожежної сигналізації розміщуються в спеціальному приміщенні , відокремленому від приміщення , що підлягає захисту, протипожежними перегородками 1-го типу, перекриттями 3-го типу і такому, що відповідає таким вимогам: висота не менше 2,5 м і підлога з твердим покриттям яка витримує навантаження від встановленого обладнання; освітленість не менше 100лк при люмінесцентних лампах і не менше 75 лк при лампах розжарювання; аварійне освітлення з освітленістю не менше 10 лк; середовище вибухобезпечне.

Приміщення станції повинно бути обладнане телефонним зв'язком з приміщенням обслуговуючого персоналу. Біля входу до приміщення станції пожежогасіння повинно бути встановлено світлове табло “Станція пожежогасіння”. Приміщення станції пожежогасіння не можна розташовувати під і над приміщеннями з категоріями виробництва А,Б і В, за винятком приміщень категорії В, які обладнані установками автоматичного пожежогасіння. Установки порошкового пожежогасіння дозволяється розміщувати в приміщеннях без штучного регулювання температури повітря згідно кліматичним виконанням і категорією розміщення за ГОСТ 15150-69, які регламентуються технічною документацією на відповідну установку.

Приміщення, в яких виконується заряджання установок ВП, повинні бути обладнані припливно-витяжною місцевою вентиляцією відповідно до ГОСТ 12.4.021-75. Резервуари з ВП і балони зі стисненим газом повинні бути встановлені на відстані не менше 1 м від джерела тепла.

Резервуари з ВП і балони з робочим газом установок локального пожежогасіння допускається розміщувати в приміщенні, що підлягає захисту, на відстані не менше 5 м від обладнання, яке підлягає захисту (місця можливого виникнення пожежі). При цьому має бути забезпечений захист резервуарів і балонів від механічних і хімічних ушкоджень, впливу інших негативних факторів навколишнього середовища, в тому числі під час пожежі. При розміщенні установок повинна бути забезпечена зручність технічного обслуговування і передбачені заходи, які виключають несанкціонований доступ до них.

5. Обмеження

Установки порошкового пожежогасіння не застосовують для захисту приміщень з наявністю ЕОМ, апаратних залів АТС та інших приміщень з великою кількістю відкритих контактних пристроїв.

Установки порошкового пожежогасіння не слід застосовувати для гасіння глибоко проникних пожеж твердих тліючих горючих речовин (клас АІ за ГОСТ 27331-87), а також для гасіння горючих матеріалів речовин, спроможних горіти без доступу кисню.

Автоматичні установки порошкового пожежогасіння не слід застосовувати для гасіння пожеж горючих газів (клас С)

В приміщеннях, що захищаються установками об'ємного пожежогасіння, і перед входом до них повинна передбачатися звукова і світлова сигналізація - (табло "Газ (Піна, Порошок) -виходь!", "Газ (Піна, Порошок) - не входити!").

Аналогічна сигналізація повинна бути перед входом:

- у суміжні приміщення, що мають вихід тільки через приміщення, що підлягають захисту;

- у приміщення, що мають канали, підпілля, простори за підвісною стелею, які підлягають захисту.

У цих випадках світлові табло і пристрої попереджувальної звукової сигналізації належить передбачати спільними для приміщень, що захищаються, і просторів (підвісна стеля, канал, підпілля), які до них відносяться, а при захисті тільки вказаних просторів - спільними для даних просторів.

Перед входом у приміщення, що підлягає захисту, або в приміщення, до якого відносяться простори, що підлягають захисту, необхідно передбачати звукову (загальний сигнал) і світлову (з розшифруванням по приміщеннях) сигналізацію про виникнення пожежі і світлову сигналізацію (з розшифруванням по приміщеннях) про відключення автоматичного пуску.

В приміщеннях станції установок газового та порошкового пожежогасіння (крім установок з децентралізованим зберіганням вогнегасної речовини) повинна бути передбачена світлова сигналізація:

а) про наявність напруги на вводах електропостачання (за викликом, з розшифруванням по вводах);

б) про спрацювання установки (загальний сигнал);

в) про падіння тиску в спонукальних трубопроводах і пускових балонах (загальний сигнал);

г) про обрив електричних ланцюгів підриву піропатронів (за викликом, з розшифруванням за напрямками).

В приміщенні чергового персоналу належить передбачати влаштування сигналізації про стан і роботу установки газового та порошкового пожежогасіння:

а) звукову (загальний сигнал) і світлову:

про виникнення пожежі (з розшифруванням по приміщеннях);

2) про спрацювання установки і проходження вогнегасної речовини до приміщення, простору (з розшифруванням за напрямками), які підлягають захисту;

про несправність установки;

про зникнення напруги на основному і резервному вводах електропостачання ( загальний сигнал);

несправність електричних ланцюгів приладів і датчиків, формуючих команди на пуск установки (з розшифруванням за напрямками);

про обрив електричних ланцюгів підриву піропатронів (загальний сигнал);

про падіння тиску в спонукальних трубопроводах і пускових балонах;

б) світлову:

про переключення автоматичного пуску установки на ручний (з розшифруванням за напрямками);

про відключення світової сигналізації про пожежу та несправність.

Звукові сигнали про пожежу, спрацювання установки повинні відрізнятися тональністю або характером звуку від сигналів про несправність. Звукові сигнали виконуються загальними без розшифрування.

Вибір типів проводів і кабелів, а також способів їх прокладання належить проводити згідно з вимогами ПУЕ, СНІП 3.05.06-85 і технічними характеристиками кабельно-провідникової продукції.

Ланцюги керування автоматичних установок пожежогасіння належить виконувати самостійними проводами або кабелями.

Не допускається прокладання ланцюгів живлення і керування установок пожежогасіння транзитом через пожежонебезпечні зони (за ПУЕ), за винятком прокладання їх жаростійкими проводами, кабелями або в порожнинах будівельних конструкцій з нульовою межею поширення вогню (за СНІП 2.01.02-85).

6. Заземлення

Захисне заземлення та занулення електрообладнання установок пожежогасіння повинно відповідати вимогам ПУЕ, СНІП 3.05.06-85 і технічній документації заводів виготовлювачів устаткування і апаратури.

7. Монтаж пожежної автоматики

Роботи по монтажу автоматичних установок пожежогасіння і пожежної сигналізації повинні проводитися відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, яка пройшли експертизу з пожежної безпеки, проекту проведення робіт (ППР) та технічної документації заводів-виготовлювачів.

Порядок отримання, розгляду, узгодження і затвердження проектно-кошторисної документації повинен відповідати вимогам ДБН А.2.2-3-97. І

Допускається виконувати монтажні роботи установок пожежної сигналізації з вартістю монтажних робіт до 2500 грн. з дозволу органів пожежного нагляду за наявністю акта обстеження за типовими проектними рішеннями або типовими проектами, за винятком об'єктів нового будівництва та таких, які мають вибухонебезпечні зони.

Акт обстеження об'єкта складається комісією у складі представника замовника, представника органу державного пожежного нагляду і, за необхідністю, монтажно-налагоджувальної організації. Строк дії акта обстеження - один рік, дія акта може бути подовжена на той самий строк вказаною комісією

Приймання будинків, споруд під монтаж, порядок передачі обладнання, виробів і матеріалів, а також документація, яку слід вести в процесі монтажу, повинні відповідати вимогам ДБН А.3.1-5-96.

Обладнання, вироби і матеріали, що використовуються при монтажі установок, повинні відповідати проектній документації і мати сертифікати, паспорти і інші документи, що засвідчують їх якість.

Про початок робіт на об'єкті монтажна організація зобов'язана сповістити органи державного пожежного нагляду.

Замовник здійснює контроль за відповідністю обсягів, вартості та якості робіт проектно-кошторисної документації. Органи державного пожежного нагляду мають право контролювати якість монтажно-налагоджувальних робіт та їх відповідність проектно-кошторисній документації.

Роботи з монтажу автоматичних установок пожежогасіння і пожежної сигналізації, як правило, виконуються за три етапи.

І етап - перевірка наявності закладних пристроїв, прорізів і отворів в будівельних конструкціях і елементах будівель;

- розмічування трас і встановлення опорних конструкцій для трубопроводів, кронштейнів, рам, підставок і т.ін. для щитів, пультів і т.ін.;

- закладання в споруджувані фундаменти, стіни, підлоги і перекриття труб і глухих коробів для прихованих проводок.

Роботи першого етапу повинні виконуватися одночасно з виконанням основних будівельних робіт.

II етап - монтаж трубопроводів, технологічного і електротехнічного обладнання і апаратури та підключення до них електричних проводок.

Роботи другого етапу виконуються, як правило, після закінчення будівельних робіт, при цьому монтаж трубопроводів і електричних проводок необхідно виконати до початку оздоблювальних робіт;

ІІІ етап - індивідуальне та комплексне налагодження установок.

Роботи третього етапу повинні виконуватися після закінчення монтажних робіт.

При монтажі повинні додержуватися норми і правила з охорони праці і пожежної безпеки.

8. Монтаж і випробовування

При виконанні монтажу трубопроводів повинні бути забезпечені міцність і герметичність з'єднання труб і приєднання їх до арматури і приладів; надійність закріплення труб на опорних конструкціях і самих конструкцій на основах; можливість їх огляду, а також промивання та продування.

Трубопроводи, що прокладені відкрито, після проведення випробувань на міцність і герметичність повинні бути пофарбовані згідно з вимогами ГОСТ 12.4.026-76, ГОСТ 14202-69.

Трубопроводи, що прокладені в приміщеннях, до яких ставляться особливі вимоги з естетики, повинні бути пофарбовані згідно з цими вимогами, при цьому клас покриття повинен бути не нижче VI за ГОСТ 9.032-74.

Фарбування зрошувачів, сповіщувачів, легкоплавких замків, розпилювачів не допускається.

Після закінчення монтажу трубопроводи підлягають зовнішньому огляду і випробуванням відповідно до вимог СНіП 3.05.05-84.

Вид (міцність, герметичність), спосіб (гідравлічний, пневматичний), норми, тривалість і оцінка результатів випробувань повинні відповідати робочій документації.

За відсутності вказівок у проекті, трубопроводи установок газового пожежогасіння, як правило, випробовуються пневматичним способом.

Норми випробовувань при цьому повинні відповідати СНіП 3.05.05-84.

Перед проведенням випробувань трубопроводи повинні бути від'єднані від контрольно-пускових вузлів і заглушені.

В місцях встановлення зрошувачів (крім спринклерних), розпилювачів і т.ін. повинні бути вкручені заглушки.

9. Монтаж зрошувачів

Зрошувачі і розпилювачі перед встановленням на трубопроводи повинні пройти 100 зовнішній огляд.

Не допускається встановлювати зрошувачі, розпилювачі, що мають тріщини, вм'ятини та інші дефекти, що впливають на надійність роботи установки. В місцях, де можлива загроза механічного ушкодження, спринклерні зрошувачі повинні бути захищені.

10. Монтаж тросових спонукальних систем

Монтаж повинен відбуватися з дотриманням таких вимог:

а) пристрій для натягання троса повинен кріпитися до будівельних конструкцій;

б) натягання троса повинно регулюватися з допомогою муфти натягання;

в) зусилля натягу повинно забезпечувати відсутність провисання троса і повинно бути не більшій 510Н(51кгс);

г) кінці ділянок троса повинні бути надійно закріплені у втулках легкоплавких замків;

д) кінці кожної вітки тросової системи повинні бути надійно прикріплені до важеля спонукального клапана і пристрою натягу троса;

е) на ділянках, де можливе механічне ушкодження, трос повинен бути прокладений в трубах діаметром не менше 40 мм. Труби повинні бути закріплені на будівельних конструкціях;

ж) в місцях зміни напрямку троса необхідно встановлювати ролики для забезпечення вільного сковзання троса; найбільший кут зміни напрямку троса не повинен перевищувати 90°;

з) встановлення роликів натягу троса повинно відбуватися таким чином, щоб трос не торкався обладнання і будівельних конструкцій, на осі роликів обов'язкове змащування;

і) при прогоні троса більше 9 м повинні передбачатися проміжні ролики;

к) відстань між роликом і точкою кріплення троса повинна бути не більше 6 м.

Монтаж і випробовування трубопровідної арматури і обладнання

Трубопровідна арматура, що приймається у монтаж, перевіряється на наявність маркування умовного або робочого тиску і розпізнавального забарвлення, відповідного її призначенню і матеріалу, а також документів заводів-виготовлювачів, що підтверджують її поставку випробуваною на міцність і герметичність.

Трубопровідна арматура при монтажі розбиранню та ревізії не підлягає. Не допускається розбирання обладнання, що надійшло запломбованим із заводу-виготовлювача.

При монтажі арматури необхідно перевірити вірність підбору фланців і прокладок. Кріплення арматури і вузлів повинно виконуватись стандартними кріпильними деталями.

Монтаж, випробовування насосі і компресорів належить виконувати у відповідності з вимогами «Инструкции по монтажу компрессоров и насосов» ВСН 394-78 Мінмонтажспецбуд.

Ємкості, які експлуатуються під тиском, повинні бути зареєстровані і випробувані у відповідності з вимогами “Правил устройства и безопасной эксплуатации сосудов, работающих под давлением».

Балони установок газового і порошкового пожежогасіння перед монтажем повинні бути оглянуті згідно з вимогами «Правил устройства и безопасной эксплуатации сосудов, работающих под давлением».

Не допускається приймати в монтаж балони з строком огляду, що минув.

11. Вимоги техніки безпеки

При виконанні робіт по монтажу установок пожежної автоматики слід керуватися вимогами СНІП ІІІ-4-80, в тому числі розділів:

- "Електромонтажні роботи";

- "Електрозварювальні і газополуменеві роботи";

- "Вантажно-розвантажувальні роботи";

- "Експлуатація технологічної оснастки та інструменту";

- "Монтажні роботи";

- "Випробування обладнання"

При виконанні електромонтажних робіт необхідно також виконувати вимоги ПУЕ, СНІП 3.05.06-85.

12. Прийняття в експлуатацію установок пожежної автоматики

При прийнятті в експлуатацію установок пожежогасіння і пожежної сигналізації наказом керівника підприємства або організації-замовника призначається робоча комісія. Порядок і тривалість роботи робочої комісії визначається замовником у відповідності з вимогами ДБН А.3.1-3-94.

До складу робочої комісії включаються представники замовника - голова комісії, генпідрядника, монтажної організації, пусконалагоджувальної організації, експлуатаційної організації, проектувальника, органів Державного пожежного нагляду. За необхідності можливе залучення інших спеціалістів.

Робоча комісія створюється не пізніше як в п'ятиденний строк після одержання письмового оповіщення монтажної (пусконалагоджувальної) організації щодо готовності установки до прийняття в експлуатацію.

При прийнятті установок в експлуатацію монтажна (пусконалагоджувальна) організація повинна пред'явити робочій комісії:

- комплект робочих креслень, за якими здійснювався монтаж устаткування на об'єкті, що приймається, з внесеними в них у процесі будівництва змінами у встановленому порядку;

- документи, що свідчать про якість устаткування, матеріалів і виробів, які застосовувались при виконанні будівельно-монтажних робіт;

- сертифікати відповідності на устаткування, технічну документацію заводів-виготовлювачів;

- виробничу документацію згідно з додатком Н;

- журнали виконання робіт та авторського нагляду.

Робоча комісія повинна:

- перевірити відповідність виконаних монтажно-налагоджувальних робіт проектній документації, технічній документації заводів-виготовлювачів, діючій нормативній документації, наявність сертифікатів відповідності на устаткування;

- перевірити якість виконаних монтажно-налагоджувальних робіт і дати їм оцінку;

- виконати комплексне випробування установки;

- виконати прийняття в експлуатацію установки в триденний строк з дня пред'явлення.

При виявленні дефектів складається протокол виявлених дефектів з зазначенням строку їх усунення і організацій, відповідальних за їх усунення.

Прийняття установок в експлуатацію повинно оформлюватися актом.

13. Маркування і пломбування

Вузли керування спринклерних і дренчерних установок повинні бути забезпечені табличкою з зазначенням найменування вузла і його номера; найменування приміщення, що захищається, типу і кількості зрошувачів в секції; функціональною схемою обв'язки вузла і принциповою схемою установки пожежогасіння.

Станції пожежогасіння повинні мати технологічну і електричну принципову схеми. Насоси і засувки, а також контрольно-сигнальні вузли повинні бути пронумеровані за технологічною схемою обв'язки у відповідності з проектом.

В установках газового пожежогасіння на кожному розподільчому пристрої повинна бути встановлена табличка з номером напрямку, найменуванням і місцезнаходженням приміщення, що захищається.

На лицьовому боці батареї установки газового пожежогасіння повинні бути таблички з зазначенням номерів батарей, секцій батарей та напрямку, який вони обслуговують. На шафах автоматики (кнопкових постах і т.ін.) повинні бути таблички з зазначенням секцій і напрямків, що відносяться до цих шаф.

Вузли керування, пожежні крани і крани ручного включення повинні бути огороджені і запломбовані.

Маркірування і пломбування виконуються монтажно-налагоджувальною організацією.

14. Гарантії

пожежогасіння техніка безпеки

Монтажно-налагоджувальна організація повинна гарантувати безвідмовну роботу установки пожежогасіння і пожежної сигналізації протягом встановленого чинним законодавством терміну з дня прийняття її в експлуатацію.

Монтажно-налагоджувальна організація несе відповідальність за порушення проектних рішень, вимог технічної документації заводів-виготовлювачів обладнання і цих норм.

Монтажно-налагоджувальна організація не несе відповідальності за :

несправності, що виникли через недотримання інструкцій з експлуатації технічних засобів установок і діючих нормативних документів;

дефекти, що виникли під час експлуатації установок з провини заводів-виготовлювачів обладнання, арматури, приладів і т.ін.

Размещено на Allbest