Охорона праці в галузі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Чорноморський державний університет імені Петра Могили

Кафедра біології та екобезпеки

Контрольна робота з дисципліни «Охорона праці в галузі»

Варіант №29

Виконала:

студентка 545-с групи

інституту філології,

спеціальності «Переклад»

Дудар Юлія Вікторівна

Перевірив:

к.т.н., доц.. Ю.Г. Щербак

Миколаїв 2011

1. Які існують методи аналізу виробничого травматизму та професійної захворюваності, їх суть?

охорона праця травматизм опромінювання

Аналіз виробничого травматизму та профзахворюваності дозволяє виявити причини і визначити закономірності їх виникнення. На основі такої інформації розробляються заходи та засоби щодо профілактики виробничого травматизму і профзахворюваності. Для аналізу виробничого травматизму застосовують такі основні методи: статистичний, топографічний, монографічний, економічний, метод анкетування, метод експертних оцінок.

Статистичний метод базується на вивченні травматизму за документами: звітами, актами, журналами реєстрації. Це дозволяє групувати випадки травматизму за певними ознаками: за професіями потерпілих, за робочими місцями, цехами, стажем, віком, причинами травматизму, обладнанням, яке спричинило травму.

Монографічний метод полягає в детальному обстеженні всього комплексу умов праці, технологічного процесу, обладнання робочого місця, прийомів праці, санітарно-гігієнічних умов, засобів колективного та індивідуального захисту. Іншими словами, цей метод полягає в аналізі: небезпечних та шкідливих виробничих факторів, притаманних лише тій чи іншій дільниці виробництва, обладнанню, технологічному процесу. За цим методом поглиблено розглядають всі обставиніи нещасного випадку, якщо необхідно, то виконують відповідні дослідження та випробування. Дослідженню підлягають: цех, дільниця, технологічний процес, основне та допоміжне обладнання, трудові; прийоми, засоби індивідуального захисту, умови виробничого середовища, метеорологічні умови в приміщенні, освітленість, загазованість, запиленість, шум, вібрація, випромінювання, причини нещасних випадків, що сталися раніше на даному робочому місці. Таким чином, нещасний випадок вивчається комплексно.

Топографічний метод грунтується на тому, що на плані цеху (підприємства) відмічають місця, де сталися нещасні випадки. Це дозволяє наочно бачити місця з підвищеною небезпекою, які вимагають ретельного обстеження та профілактичних заходів. Повторення нещасних випадків в певних місцях свідчить про незадовільний стан охорони праці на даних об'єктах. На ці місця звертають особливу увагу, вивчають причини травматизму. Шляхом додаткового обстеження згаданих місць виявляють причини, котрі викликали нещасні випадки, формують поточні та перспективні заходи щодо запобігання нещасним випадкам для кожного окремого об'єкта.

Економічний метод полягає у вивченні та аналізі втрат, що спричинені виробничим травматизмом.

Метод анкетування. Розробляються анкети для робітників. На підставі анкетних даних (відповідей на запитання) розробляють профілактичні заходи щодо попередження нещасних випадків.

Метод експертних оцінок базується на експертних висновках (оцінках) умов праці, на виявленні відповідності технологічного обладнання, пристосувань, інструментів, технологічних процесів вимогам стандартів та ергономічним вимогам, що ставляться до машин механізмів, обладнання, інструментів, пультів керування.

Під дією шкідливих факторів на виробництві у робітників можуть виникати гострі професійні або хронічні отруєння і захворювання. Розслідування та облік професійних отруєнь та захворювань здійснюється згідно з діючим Положенням. Розслідуванню підлягають всі, вперше виявлені, хронічні та гострі професійні отруєння і захворювання.

На основі отриманих показників визначають динаміку виробничого травматизму, професійної та загальної захворюваності за відповідний період, яка дозволяє оцінити стан охорони праці на підприємстві, правильність обраних напрямків щодо забезпечення здорових та безпечних умов праці.

Власник підприємства зобов'язаний інформувати працівників про стан охорони праці, причини нещасних випадків, професійних захворювань та про заходи, котрих вжито для їх усунення та для забезпечення умов праці згідно нормативних вимог.

2. Як впливають електромагнітні поля радіочастотного діапазону на організм людини та які рівні допустимого опромінювання?

Під впливом ЕМП та випромінювань спостерігаються загальні слабкість, підвищена втома, пітливість, сонливість, головний біль, біль в ділянці серця. З'являється роздратування, зростає тривалість мовнорухової та зоровомоторної реакцій, підвищується межа нюхової чутливості. Виникає ряд симптомів, які є свідченням порушення роботи окремих органів -- шлунку, печінки, селезінки, підшлункової та Інших залоз. Пригнічуються харчовий та статевий рефлекси.

Реєструються зміни артеріального тиску, частота серцевого ритму, форма електрокардіограми. Це свідчить про порушення діяльності серцево-судинної системи. Фіксуються зміни показників білкового та вуглеводного обміну, збільшується вміст азоту в крові та сечі, знижується концентрація альбуміну та зростає вміст глобуліну, збільшується кількість лейкоцитів, тромбоцитів, виникають й інші зміни складу крові.

Кількість скарг на здоров'я в місцевості поблизу радіостанції значно (майже вдвічі) вища, ніж поза її межами. Загальна захворюваність в селищі з радіоцентром, в основному зумовлена порушенням діяльності нервової та серцево-судинної систем.

У досліджених дітей відзначено порушення розумової працездатності внаслідок зниження уваги через розвиток послідовного гальмування та пригнічення нервової системи. Фіксувалися прискорений пульс та дихання, підвищення артеріального тиску при фізичному навантаженні та сповільнене повернення до норми цих показників при його знятті. Фіксувався також вплив ЕМП на інші процеси, в тому числі імуннобіологічні.

Поряд з радіохвильовою хворобою як специфічним результатом дії ЕМП спостерігається, завдяки його впливу, загальне зростання захворюваності, а також захворювання окремими хворобами органів дихання, травлення та ін. Це відмічається також і при дуже малій інтенсивності ЕМП, яка незначно перевищує гігієнічні нормативи. Ймовірно, причиною тут є порушення нервово-психічної діяльності як головної у керуванні усіма функціями організму. Внаслідок дії ЕМП можливі гострі, так і хронічні ураження, порушення в системах та органах, функціональні зміни в діяльності нервово-психічної, серцево-судинної, ендокринної, кровотворної та інших систем.

Допустимі рівні ЕМП на робочих місцях при роботі з джерелами електромагнітних випромінювань (ЕМВ) установлюються відповідно до вимог ГОСТу 12.1.006-84 ССБТ "Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля на рабочих местах", що поширюється на діапазони частот 60 кГц - 300 МГц. Оцінка у діапазоні 60 кГц - 300 МГц проводиться окремо за електричною та магнітною складовими поля. Гранично допустимі рівні протягом робочого дня за електричною складовою не повинні перевищувати 50 В/м, знижуючись ступенями до 5 В/м у міру підвищення частоти. За магнітною складовою встановлені рівні лише для окремих ділянок діапазону: 5 А/м для частот 60 кГц..: 1,5 МГц та 0,3 А/м для частот 30 кГц…50 МГц. Допускається перевищення цих рівнів ( але не більше двократного) при скороченні робочого часу на 50 %.

3. Які мають права посадові особи органів державного пожежного нагляду?

Посадовими особами органів державного пожежного нагляду є державні інспектори з пожежного нагляду, які мають право:

-- проводити в будь-який час у присутності власника чи йогопредставника пожежно-технічні обстеження і перевірки підконтрольнихоб'єктів незалежно від форм власності, одержувати від власниканеобхідні пояснення, матеріали та інформацію;

-- давати (надсилати) керівникам органів виконавчої влади тасамоврядування різних рівнів, керівникам та іншим посадовим особампідприємств, установ та організацій, а також громадянам обов'язковідля виконання розпорядження (приписи) про усунення порушеньі недоліків з питань пожежної безпеки. У разі порушення правилпожежної безпеки, або з інших причин, що створюють загрозувиникнення пожежі, або перешкоджають її гасінню та евакуації людейприпиняти чи забороняти роботу підприємств, окремих виробництв,дільниць, агрегатів;

-- здійснювати контроль за виконанням протипожежних вимог,передбачених нормативно-технічними документами, під часпроектування, будівництва, реконструкції, технічного переоснащеннячи розширення, капітального ремонту підприємств, будівель, споруд таінших об'єктів. У разі виявлення порушень забороняти до їх усуненнявипуск і застосування проектів, зупиняти проведення будівельно-монтажних робіт;

-- притягати до адміністративної відповідальності посадових осіб,інших працівників підприємств, установ, організацій та громадян, винниху порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки,невиконанні приписів, постанов органів державного пожежного нагляду,використанні пожежної техніки та засобів пожежогасіння не запризначенням;

-- застосовувати штрафні санкції до підприємств, установ таорганізацій за порушення встановлених законодавством вимог пожежноїбезпеки, невиконання розпоряджень (приписів) посадових осіб органівдержавного пожежного нагляду.

Список використаних джерел

1. В.Ц. Жидецький, В.С. Джигирей, О.В. Мельников -- Вид. 2-е, стериотипне. -- Львів: Афіша, 2000. -- 348 с.

2. Я.І. Бедрій, В.Я. Нечай. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник.--Львів: Магнолія, 2006, 2007.--499с.

Размещено на Allbest.ru