Електробезпека в діяльності органів внутрішніх справ

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра цивільно-правових дисциплін

РЕФЕРАТ

Навчальна дисципліна «Охорона праці»

на тему:

Електробезпека в діяльності органів внутрішніх справ

ХЕРСОН - 2010

ПЛАН

Вступ

1 Загальна характеристика електричної енергії

2 Особливості впливу електричного струму на організм людини

3 Перша допомога постраждалим від електричного струму

Висновок

Список використаної літератури

ВСТУП

Електробезпека - це система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Аналіз виробничого травматизму показує, що кількість травм, які спричинені дією електричного струму є незначною і складає близько 1%, однак із загальної кількості смертельних нещасних випадків частка електротравм вже складає 20-40% і займає одне з перших місць. Найбільша кількість випадків електротравматизму, в тому числі із смертельними наслідками, стається при експлуатації електроустановок напругою до 1000 В, що пов'язано з їх поширенням і відносною доступністю практично для кожного, хто працює на виробництві. Випадки електротравматизму, під час експлуатації електроустановок напругою понад 1000 В нечасті, що обумовлено незначним поширенням таких електроустановок і обслуговуванням їх висококваліфікованим персоналом.

Основними причинами електротравматизму на виробництві є: випадкове доторкання до неізольованих струмопровідних частин електроустаткування; використання несправних ручних електроінструментів; застосування нестандартних або несправних переносних світильників напругою 220 чи 127 В; робота без надійних захисних засобів та запобіжних пристосувань; доторкання до незаземлених корпусів електроустаткування, що опинилися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції; недотримання правил улаштування, технічної експлуатації та правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок та ін.

Електроустаткування, з яким доводиться мати справу практично всім працівникам на виробництві, становить значну потенційну небезпеку ще й тому, що органи чуття людини не здатні на відстані виявляти наявність електричної напруги. В зв'язку з цим захисна реакція організму проявляється лише після того, як людина потрапила під дію електричної напруги. Проходячи через організм людини електричний струм справляє на нього термічну, електролітичну, механічну та біологічну дію.

Термічна дія струму проявляється опіками окремих ділянок тіла, нагріванням кровоносних судин, серця, мозку та інших органів, через які проходить струм, що призводить до виникнення в них функціональних розладів.

Електролітична дія струму характеризується розкладом крові та інших органічних рідин, що викликає суттєві порушення їх фізико-хімічного складу.

Механічна дія струму проявляється ушкодженнями (розриви, розшарування тощо) різноманітних тканин організму внаслідок електродинамічного ефекту.

Біологічна дія струму на живу тканину проявляється небезпечним збудженням клітин та тканин організму, що супроводжується мимовільним судомним скороченням м'язів. Таке збудження може призвести до суттєвих порушень і навіть повного припинення діяльності органів дихання та кровообігу.

Подразнення тканин організму внаслідок дії електричного струму може бути прямим, коли струм проходить безпосередньо через ці тканини, та рефлекторним (через центральну нервову систему), коли тканини не знаходяться на шляху проходження струму.

1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

Електрика - сукупність явищ, зумовлених існуванням, рухом і взаємодією електрична заряджених тіл або часток.

Електричний струм - це упорядкований (спрямований) рух електрично заряджених часток.

Струм у металах зумовлений наявністю вільних електронів, у електролітах - іонів. Звичайно силою, яка викликає такий рух, є сила з боку електричного поля усередині провідника, яке визначається електричною напругою на кінцях провідника.

Наявність електричного струму в провідниках призводить до їх нагрівання, зміни хімічного складу, створення магнітного поля.

Електричні прилади, установки, обладнання, з яким людина має справу, становлять для неї велику потенційну небезпеку, яка посилюється тим, що:

1) органи чуття людини не можуть на відстані виявити наявність електричної напруги, як, наприклад, теплову, світлову чи механічну енергію. Тому захисна реакція організму виявляється тільки після безпосереднього потрапляння під дію електричного струму.

2) Другою особливістю дії електричного струму на організм людини є те, що струм, проходячи через людину, діє не тільки в місцях контактів і на шляху протікання через організм, а й викликає рефлекторні порушення нормальної діяльності окремих органів (серцево-судинної системи, системи дихання).

3) Третя особливість - неможливість одержання електротравм без безпосереднього контакту із струмопровіднимч частинами - при переміщенні по землі поблизу ушкодженої електроустановки (у випадку замикання на землю), ураження через електричну дугу.

Електрична енергія широко використовується в промисловості, на транспорті, в сільському господарстві, побуті.

Широке і різноманітне застосування електричної енергії пояснюється її такими ознаками:

- електричну енергію можна отримати з інших видів енергії: механічної, теплової, ядерної, хімічної, променевої;

- велика кількість електричної енергії зі швидкістю світла за відносно малих втрат передається на величезні відстані. У наш час діють лінії електропередачі, довжиною більше тисячі кілометрів;

- електрична енергія легко розподіляється між приймачами практично будь-якими порціями. У техніці зв'язку, автоматиці і вимірювальній техніці використовуються пристрої, потужність яких вимірюється одиницями, а то й десятими частками ват. Водночас є електричні пристрої (двигуни, нагрівальні установки) потужністю у тисячі і десятки тисяч кіловат;

- порівняно легко електрична енергія перетворюється в інші види енергії: механічну, теплову, променеву, хімічну. Перетворення електричної енергії в механічну за допомогою електродвигунів дозволяє найбільш зручно, технічно досконало, найощадніше приводити в рух різноманітні машини і механізми в промисловості, сільському господарстві, транспорті, побуті. Електричні джерела світла забезпечують високу якість штучного освітлення.

Без телевізорів, радіоприймачів, магнітофонів, холодильників, пилососів, пральних машин, електропрасок, електрифікованих кухонних приладів ми вже не уявляємо собі життя. Усе це електрифікація, за допомогою якої людина мільйонноразово збільшила свою силу. Всебічна механізація енергетичної діяльності людини зумовила небачене ускладнення технічних систем і керування ними.

Постала невідкладна потреба мільйонноразового посилення інтелектуальної діяльності людини. Людина здійснила якісний перехід і в цій галузі, винайшовши електронну обчислювальну машину (ЕОМ) - двигун нової науково-технічної революції. Основне її завдання - автоматизація інтелектуальної діяльності людини, а в майбутньому - створення штучного інтелекту.

ЕОМ стали технічною базою інформатики - науки і техніки збирання, передавання й перетворення інформації. Власне, сам комп'ютер є універсальним пристроєм збирання, запам'ятовування та перетворення інформації. Системи інформатики, як і комп'ютери, побудовані на використанні явищ електрики.

Людина поставила собі на службу силу електрики. Але крім благ, які створює електрика, вона є джерелом високої небезпеки, а інтенсивність її використання підвищує загрозу цієї небезпеки. Слід відзначити, що при розробці техніки людина створює її якомога менш небезпечною, створює відповідні засоби захисту від небезпеки, вибирає способи дії з урахуванням небезпеки. Але незважаючи на ці запобіжні заходи, з розвитком електротехніки та зростанням використання електрики небезпека зростає швидше, ніж людська протидія. У чому ж полягає небезпека електрики?

Щоб відповісти на це запитання, треба пізнати природу електрики і її вплив на організм людини.

2 ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ

Найбільш складною є біологічна дія, яка притаманна тільки живим організмам. Термічний і електролітичний вплив властиві будь-яким провідникам.

Електричний струм, проходячи через тіло людини, зумовлює перетворення поглинутої організмом електричної енергії в інші види і спричиняє термічну, електролітичну, механічну і біологічну дію.

Термічний вплив електричного струму характеризується нагріванням тканин аж до опіків. Статистика свідчить, що більше половини всіх електротравм становлять опіки. Вони важко піддаються лікуванню, тому що глибоко проникають у тканини організму. В електроустановках напругою до 1 кВ найчастіше спостерігаються опіки контактного виду при дотиканні тіла до струмопровідних частин.

Опіки можливі при проходженні через тіло людини струму більше 1А. Тільки при великому струмі тканини, які уражаються, нагріваються до температури 60-70°С і вище, при якій згортається білок і з'являються опіки.

В електроустановках напругою вище 1 кВ опіки можуть виникнути при випадковому наближенні частин тіла людини до струмопровідних частин на небезпечну відстань; при цьому збільшується напруга електричного поля і внаслідок ударної іонізації діелектрика (повітряного проміжку) опір цього проміжку зменшується, його «пробиває» електричний розряд - електрична дуга, температура якої досягає приблизно 4000°С. Електричний струм протікає через дугу і тіло людини. За такої високої температури і великої кількості тепла, яка виділяється при проходженні струму через тіло, потерпілий одержує тяжкі опіки, його м'язи скорочуються, дуга і ланцюг струму розриваються.

Майже у всіх випадках включення людини в електричний ланцюг на її тілі і в місцях дотикання спостерігаються «електричні знаки» сіро-жовтого кольору круглої або овальної форми.

При опіках від впливу електричної дуги можлива металізація шкіри частками металу дугової плазми. Уражена ділянка шкіри стає твердою, набуває кольору солей металу, які потрапили в шкіру.

Електролітична дія струму виявляється у розкладанні органічної рідини, в тому числі крові, яка є електролітом, та в порушенні її фізико-хімічного складу.

Біологічна дія струму виявляється через подразнення і збудження живих тканин організму, а також порушення внутрішніх біологічних процесів.

Механічна дія струму призводить до розриву тканин організму внаслідок електродинамічного ефекту, а також миттєвого вибухоподібного утворення пари з тканинної рідини і крові.

Внаслідок дії електричного струму або електричної дуги виникає електротравма. Електротравми умовно поділяють на загальні і місцеві. До місцевих травм належать опіки, електричні знаки, електрометалізація шкіри, механічні пошкодження, а також електроофтальмія (запалення очей внаслідок впливу ультрафіолетових променів електричної дуги).

Загальні електротравми називають також електричними ударами. Вони є найбільш небезпечним видом електротравм. При електричних ударах виникає збудження живих тканин, судомне скорочення м язів, параліч м'язів опорно-рухового апарату, м'язів грудної клітки (дихальних), м'язів шлуночків серця. У першому випадку судомне скорочення м'язів не дозволяє людині самостійно уникнути дотикання з електроустановкою. При паралічі дихання припиняється газообмін і постачання організму киснем, внаслідок чого наступає задуха. При паралічі серця його функції або припиняються повністю, або деякий час продовжуються в режимі тріпотіння (фібриляції). Фібриляція - це безладдя в скороченні серцевих м'язів. При цьому порушується кровообмін, що також спричиняє смерть. Медичною практикою встановлено, що після припинення роботи серця і дихання внаслідок кисневого голодування через 5-6 хвилин гинуть клітини центральної нервової системи, відбувається втрата свідомості і припиняється управління функціями всіх органів тіла. Цей стан має назву «клінічна (уявна) смерть», оскільки клітини інших органів тіла ще живі. Але при більшій тривалості відсутності дихання і кровообміну відбувається припинення життєдіяльності решти клітин і органів і наступає біологічна смерть. Отже, якщо відразу після звільнення людини з-під впливу електричного струму, не пізніше перших 5-6 хвилин, приступити до долікарської допомоги шляхом штучного дихання і непрямого масажу серця, то існує ймовірність запобігти смерті потерпілого.

Розрізняють три ступені впливу струму при проходженні через організм людини (змінний струм):

- відчутний струм - початок болісних відчуттів (до 0-1,5мА);

- невідпускний струм - судоми і біль, важке дихання (10-15мА);

- фібриляційний струм - фібриляція серця при тривалості дії струму 2-3 с, параліч дихання (90-100 мА).

Змінний струм небезпечніший за постійний. При струмі 20-25 мА пальці судомно стискають узятий в руку предмет, який опинився під напругою, а м'язи передпліччя паралізуються і людина не може звільнитися від дії струму. У багатьох паралізуються голосові зв'язки: вони не можуть покликати на допомогу.

За статистикою, найменший струм, за якого наступає смерть, становить 0,8 мА, можливість смерті людей від слабкого струму пояснюється тим, що результат електроураження залежить не тільки від дії струму на серце або органи дихання, але і від впливу на нервову систему з її індивідуальними особливостями.

Наслідок ураження людини електричним струмом залежить від:

1) сили струму;

2) часу проходження через організм;

3) характер струму (змінний або постійний);

4) напруги, частоти;

5) опору тіла людини;

6) шляху протікання в тілі людини;

7) фізичного стану людини;

8) умов навколишнього середовища.

Електричний опір людини в основному визначається опором рогового шару шкіри, який можна розглядати як тонкий і недосконалий діелектрик, а м'язи і кров - як провідник. Опір шкіри залежить від площі поверхні і щільності контакту, а також від сили струму і тривалості його дії. Чим вони більші, тим менший опір шкіри (із збільшенням тривалості протікання струму збільшується нагрівання шкіри, потовиділення, в ній відбуваються електролітичні зміни). Опір шкіри також залежить від прикладеної напруги, оскільки вже при напрузі 10-38 В пробивається верхній роговий шар шкіри, вона втрачає властивості діелектрика і стає провідником - через тіло людини проходить струм. При напрузі 127-220В і вище шкіра вже майже не впливає на опір тіла. Суха шкіра має опір приблизно 100 кОм. Опір внутрішніх органів, тканин і судин значно менший (приблизно 800 Ом). При розрахунках опір тіла людини приймають за 1 кОм.

Має значення шлях струму через тіло і особливо місця входу і виходу струму. Із можливих шляхів проходження струму через тіло людини найбільш небезпечним є той, при якому вражається головний мозок (голова - руки, голова - ноги), серце і легені (руки - ноги). Але відомі випадки смертельних уражень електричним струмом, коли струм зовсім не проходив через серце, легені, а йшов, наприклад, через палець або через дві точки на гомілці. Це пояснюється існуванням на тілі людини особливо уразливих точок, які використовують при лікуванні голкотерапією.

Вплив електричного струму на організм людини залежить і від фізичного і психічного стану людини. Нездоров'я, втома, голод, сп'яніння та емоційне збудження призводять до зниження опору.

Несприятливий мікроклімат (підвищена температура, вологість, струмопровідний пил) збільшують небезпеки ураження струмом, тому що волога (піт), пил знижують опір шкіри.

При ураженні електричним струмом насамперед необхідно надати потерпілому першу долікарську допомогу.

Статична електрика - це сукупність явищ, зв'язаних із виникненням, зберіганням і релаксацією вільного електричного заряду на поверхні і в об'ємі діелектричних і напівпровідникових речовин, матеріалів, виробів або на ізольованих провідниках. Постійне електростатичне поле (ЕСП) - це поле нерухомих зарядів, що здійснює взаємодію між ними. Виникнення зарядів статичної електрики відбувається при деформації, дробленні (розбризкуванні) речовин, відносному переміщенні двох тіл , що знаходяться в контакті, шарів рідких і сипучих матеріалів, при інтенсивному перемішуванні, кристалізації, а також внаслідок індукції.

ЕСП характеризується напруженістю (Е), обумовленої відношенням сили, що діє в поле на крапковий електричний заряд, до розміру цього заряду. Одиницею виміру напруженості ЕСП є вольт на метр (В/м).

Електричні поля створюються в енергетичних установках і при електротехнологічних процесах. У залежності від джерел утворення вони можуть існувати у виді власне електростатичного поля (поля нерухомих зарядів) або стаціонарного електричного поля (електричне поле постійного струму).

У радіоелектронній промисловості статична електрика утвориться при виготовленні, випробовуванні, транспортуванні і збереженні напівпровідникових приладів і інтегральних мікросхем, у помешканнях обчислювальних центрів, на ділянках множувальної техніки, а також у ряді інших процесів, де застосовуються діелектричні матеріали, будучи побічним небажаним чинником.

У хімічній промисловості при виробництві пластичних матеріалів і виробів із них також відбувається утворення електростатичних зарядів і полів напруженістю 240-250 кВ/м.

При виготовленні гнучких грамплатівок у момент виходу платівки з-під штампа створюється ЕСП високої напруженості (до 280 кВ/м). При опрацюванні пластмасових застьожок і блискавок (насадка і закріплення обмежника на блискавці і спуск стрічки з блискавкою в бункер) відбувається тертя стрічки металевими пластинами, між якими вона проходить, напруженість електростатичного поля на робочих місцях може досягати 240 кВ/м.

Дослідження біологічних ефектів показали, що найбільше чуттєва до електростатичних полів нервова, серцево-судинна, нейрогуморальна й інші системи організму.

У людей, що працюють у зоні впливу електростатичного поля, зустрічаються різноманітні скарги: на дратівливість, головну біль, порушення сну, зниження апетиту й ін. Характерні своєрідні «фобії», обумовлені страхом очікуваного розряду. Схильність до «фобій» звичайно сполучиться з підвищеною емоційною збудливістю.

Припустимі рівні напруженості електростатичних полів встановлені в ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.045-84. Електростатичні поля. Припустимі рівні на робочих місцях і вимоги до проведення контролю.

Припустимі рівні напруженості електростатичних полів залежать від часу перебування на робочих місцях.

Гранично припустимий рівень напруженості електростатичних полів (Едоп) дорівнює 60 кВ/м у 1 год.

При виборі засобів захисту від статичної електрики (екранізування джерела поля або робочого місця застосування нейтралізаторів статичної електрики, обмеження часу роботи і ін.) повинні враховуватися особливості технологічних процесів, фізико-хімічні властивості оброблюваного матеріалу, мікроклімат помешкань і ін., що визначає диференційований підхід при розробці захисних заходів.

Одним із поширених засобів захисту статичної електрики є зменшення генерації електростатичних зарядів або їхній відвід із наелектризованого матеріалу, що досягається:

- заземленням металевих і електропровідних елементів устаткування;

- збільшенням поверхневої й об'ємної провідності діелектриків;

- установкою нейтрализаторів статичної електрики.

Заземлення проводиться незалежно від використання інших методів захисту.

3 ПЕРША ДОПОМОГА ПОСТРАЖДАЛИМ ВІД ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ

Основними умовами успіху при наданні першої допомоги постраждалим від електричного струму і при інших нещасливих випадках є швидкість дій, спритність і уміння того, хто подає допомогу. Ці якості можуть бути вироблені відповідними тренувальними вправами і придбанням навичок. Одного знання дійсних Правил недостатньо.

Порятунок постраждалого від електричного струму в більшості випадків залежить від швидкості звільнення його від струму, а також від швидкості і слушності надання постраждалої першої допомоги. Зволікання і тривала підготовка можуть спричинити за собою загибель постраждалого.

Ніколи не варто відмовлятися від надання допомоги постраждалому і вважати його мертвим через відсутність подиху, серцебиття, пульсу. При поразці електричним струмом смерть часто буває уявною, унаслідок чого вирішити питання про доцільність або марність подальших заходів щодо пожвавлення постраждалого і винести висновок про його смерть має право тільки лікар.

Весь персонал, що обслуговує електроустановки, повинний періодично проходити інструктаж про небезпеку поразки електричним струмом і способах надання першої допомоги постраждалим, а також практичне навчання прийомам звільнення від електричного струму, способам виробництва штучного дихання і зовнішнього (непрямого) масажу серця. Заняття, повинні проводитися компетентними особами медичного персоналу разом із технічним персоналом. Організація навчання повинна лежати на відповідальності начальника відповідного цеху, електростанції, ділянки мережі або підстанції, підприємства.

У місцях постійного чергування повинні бути: а) набір (аптечка) необхідних пристосувань і засобів для надання першої допомоги; б) плакати про правила подача першої допомоги, виробництва штучного дихання і зовнішнього масажу серця, вивішені на значних місцях.

Для правильної організації робіт із надання першої допомоги, необхідно забезпечити виконання наступних умов:

а) на кожному підприємстві, у цеху, ділянці, мережі й ін. повинні бути виділені особи (у кожній зміні), на обов'язку яких повинна лежати відповідальність за систематичне поповнення і стан пристосувань і засобів для надання першої допомоги, що зберігаються в аптечках і сумках першої допомоги:

б) у кожній зміні повинні бути виділені і навчені спеціальні особи для надання першої допомоги; на цих же осіб доцільно покласти також відповідальність за стан у їхній зміні зазначених вище аптечок і сумок;

в) медичний персонал, що обслуговує дане підприємство, повинний здійснювати суворий періодичний контроль за слушністю застосування правил надання першої допомоги, своєчасним і обов'язковим напрямком постраждалого в медичний пункт, а також за станом і своєчасним поповненням аптечки і сумок необхідними пристосуваннями і засобами для надання першої допомоги;

г) допомога постраждалому, що робиться неспеціалістом, не повинна заміняти собою допомоги з боку медичного персоналу і повинна виявлятися лише до прибуття лікаря; ця допомога повинна обмежуватися строго визначеними видами (тимчасове припинення кровотечі, перев'язка рани й опіку, іммобілізація перелому - нерухома пов'язка, оживляючі заходи, перенесення і перевезення постраждалого);

Звільнивши потерпілого від дії електричного струму, необхідно якнайшвидше визначити вид і ступінь електротравми і залежно від цього надавати першу долікарську допомогу, а також викликати медичну допомогу або доставити потерпілого до медичного закладу.

Необхідно пам'ятати, що людину, яка отримала електротравму, не можна залишати без догляду, доки її не огляне лікар, оскільки у неї не виключається розвиток негативних процесів, які можуть привести навіть до зупинки серця.

Заходи першої допомоги залежать від стану, у якому знаходиться постраждалий після звільнення його від електричного струму.

Для визначення цього стана необхідно негайно зробити наступні заходи:

а) укласти постраждалого на спину на тверду поверхню; б) перевірити наявність у постраждалого подиху (визначається по підйомі грудної клітини або яким-небудь іншого способу);

в) перевірити наявність у постраждалого пульсу на променевій артерії в зап'ястя або на сонній артерії на переднє-боковій поверхні шиї;

г) з'ясувати стан зіниці (вузький або широкий); широка зіниця вказує на різке погіршення кровопостачання мозку.

В усіх випадках ураження електричним струмом виклик лікаря є обов'язковим незалежно від стана постраждалого.

Якщо постраждалий знаходиться у свідомості, але до цього міг знепритомніти, його варто укласти в зручне положення (підстелити під нього і накрити його зверху чим-небудь із одягу) і до прибуття лікаря забезпечити повний спокій, безупинно спостерігаючи за подихом і пульсом. Ні в якому разі не можна дозволити постраждалому рухатися, а тим більше продовжувати роботу, тому що відсутність важких симптомів після пораження електричним струмом не виключає можливості наступного погіршення стану постраждалого. У випадку відсутності можливості швидко викликати лікаря - необходимо терміново доставити постраждалого в лікувальний заклад, забезпечивши для цього необхідні транспортні засоби або носилки.

Якщо постраждалий знаходиться в несвідомому стані, але зі збереженим стійким подихом і пульсом, його слід рівно й зручно укласти, розпустити і розстебнути одяг, створити приплив свіжого повітря, давати нюхати нашатирний спирт, обляпати його водою і забезпечити повний спокій. Одночасно варто терміново викликати лікаря. Якщо постраждалий погано дихає - дуже рідко і судорожно, як умирає, йому варто робити штучне дихання і масаж серця.

При відсутності в постраждалих ознак життя (подихи і пульсу) не можна вважати його мертвим, тому що смерть часто буває лише уявною. У такому стані постраждалий, якщо йому не буде зроблена термінова перша допомога у виді штучного дихання і зовнішнього (непрямого) масажу серця, дійсно помре. Штучне дихання варто робити безупинно, як до, так і після прибуття лікаря. Питання про доцільність або безцільності подальшого проведення штучного дихання вирішується лікарем.

При наданні допомоги уявно померлому буває дорога кожна секунда, тому першу допомогу варто робити негайно і по можливості на місці події. Переносити постраждалого в інше місце слід тільки в тих випадках, коли йому або особі, що робить допомогу, продовжує загрожувати небезпеку або коли надання допомоги на місці неможливо.

Ураженого електричним струмом можна визнати мертвим тільки у випадку наявності видимих важких зовнішніх ушкоджень, наприклад, у випадку раздроблення черепа або падіння при обгоранні всього тіла. У інших випадках констатувати смерть має право тільки лікар.

електричний струм організм людина

ВИСНОВКИ

Підводячи підсумок треба констатувати, що електричне обладнання, що встановлене на виробничих підприємствах, є потенційно небезпечним для працюючих, оскільки органи відчуття людини не можуть на відстань виявити електричну напругу.

Аналіз причин нещасних випадків у промисловості, які супроводжуються тимчасовою втратою працездатності, показує, що кількість травм, спричинених електричним струмом, становить всього 0,5... 1% загальної їх чисельності. Але якщо розглядати тільки ті нещасні випадки, які призводять до інвалідності або смерті потерпілих, то виявляється, що до 40% їх є наслідками ураження електричним струмом, тобто більше, ніж з будь-якої іншої причини. При цьому до 80% таких нещасних випадків припадає на електричні мережі напругою до 1000 В.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Конституція України 254к/96-ВР від 1996.06.28 // Відомості Верховної Ради України, 1996, №30 (23.07.96), ст. 141.

2. Закон України «Про охорону праці» №2694-XII. від 1992.10.14 // Відомості Верховної Ради України, 1992, №49 (08.12.92), ст. 668.

3. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105-XIV. від 23.09.1999р. // Відомості Верховної Ради України, 1999, №46-47 (26.11.99), ст. 403.

4. Закон ВР УРСР «Про міліцію» №565-XII від 20 грудня 1990 року (із змінами та доповненнями). - К.: Парламентське видавництво, 2002. - 26 с.

5. Кодекс законів про працю України №149 від 10.12. 1971р. // Система інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН, WWW.Liga.net.

6. Постанова КМ України «Про заходи щодо виконання Закону України «Про охорону праці» №64. від 1993.01.27 р. // Урядовий кур'єр, 1993, 02, 04.02.93 №17-18.

7. Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства: Наказ Держнаглядохоронпраці від 03.08.93, №72: Зареєстровано Мінюстом України від 30.09.93, №141: Наказ МВС України від 29.04.94, №230.

8. Типове положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці. Затверджено наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 28 грудня 1993 р. №135 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України - №12: охорона праці в Україні. / Відп. Шеф-редактор В.С. Ковальський. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - 400 с.

9. Положення Державного комітету України по нагляду за охороною праці «Про затвердження Типового положення про кабінет охорони праці» №191. від 18.07.1997р. // Офіційний вісник України, 1997, число 42 (30.10.97), С.119.

10. Постанова КМ України «Про затвердження складу Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення» №1691 від 29.10. 2003р. // Офіційний вісник України, 2003, №45 (21.11.2003), ст. 2350.

11. Постанова КМ України «Про Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях» №623 від 10.08. 1993р. // Зібрання постанов Уряду України, 1994, №1, ст. 1.

12. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про внесення змін до постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №11 від 30.09.1994 р. // Система інформаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН, WWW.Liga.net.

13. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України І-ІV рівнів акредитації / За ред. Є.П. Желібо і В.М. Пічі. - К.: «Каравела; Львів: «Новий Світ-2000», 2001. - С.137-142.

14. Безопасность жизнедеятельности: Учебник / Под ред. проф. Є.А. Арустамова. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Издательский Дом «Дашков и К°», 2000. - 678 с.

15. Статут патрульно-постової служби міліції України /Відп. редактор начальник ГУАСМ МВС України, генерал-майор міліції М.В.Корнієнко. - К.: Друкарня МВС України, 1995. - 226 с.

16. Бандурка О.М. та ін. Охорона праці в діяльності ОВС України: Підручник. - Харків: Вид-во Націон. ун-ту внутр. справ, 2003. - С.37-92.

17. Винокурова Л.Е., Васильчук М.В., Гаман М.В. Основи охорони праці: Підручник. - К., 2001.

18. Ткачук К. Н., Іванчук Д.Ф. та ін. Довідник по охороні праці на промисловому підприємстві. - К.: Техніка, 1991.

19. Основи охорони праці» під редакцією д.т.н. професора М.П. Купчика, д.т.н. професора М.П. Гандзюка Київ 2000, стр.410.

20. Охорона праці: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. Геврика Є.О. - Львів, 2000. - 280 с.

Размещено на Allbest.ru