Нещасні випадки на виробництві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

На тему:

«Нещасні випадки на виробництві»

Вступ

Конституційне право громадян на працю нерозривно пов`язане із правом на його безпеку. Державна політика в галузі промислової безпеки та охорони праці будь-якої країни світу ґрунтується за принципом пріоритетності життя людини над результатами виробничої діяльності.

На жаль, більшість виробничих підприємств іноді стикаються з такою ситуацією, як нещасні випадки на виробництві. Така подія, крім надання своєчасної медичної допомоги потерпілому, потребує також певного документального оформлення.

За даними Міжнародної організації праці, щорічно у світі нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання забирають життя понад 2 мільйонів працездатних осіб та 270 мільйонів працівників зазнають травм. Виробничий травматизм і профзахворюванність, ставши зворотним боком досягнень цивілізації, може бути зрівняно з епідеміями.

Останнім часом виробничий травматизм за міжнародними оцінками у нашій державі визначається як задовільний, хоча ще якихось чотири роки тому Україна входила до категорії неприпустимого ризику.

Усі вже звикли, що останнім часом значна увага приділяється заходам, пов'язаним з охороною праці. Це помітно, в першу чергу, з перевірок, здійснюваних органами Держнаглядохоронпраці, що почастішали.

Питанням грамотного оформлення нещасних випадків на виробництві, а також відображення їх в обліку підприємства, ми і присвятили сьогоднішню контрольну роботу.

1. Поняття, суть та класифікація нещасного випадку на виробництв

Нещасний випадок на виробництві - раптове погіршення стану здоров'я чи настання смерті працівника під час виконання ним трудових обов'язків унаслідок короткочасного (тривалістю не довше однієї робочої зміни) впливу небезпечного або шкідливого чинника.

Як відомо, випадки травматизму на виробництві, на жаль, є непоодиноким явищем на підприємствах нашої держави. Те, що сьогодні відбувається на будівельних майданчиках, на територіях промислових підприємств і в автопарках, примушує замислитися про тлінність людського існування, бо недотримання правил техніки безпеки зрештою призводить до травматизму і нещасних випадків на виробництві, і, як правило, потерпілими від цих нещасних випадків є самі співробітники підприємств. Перелік законодавчих актів і нормативно-правових процесуальних документів, спрямованих на усунення цих негативних явищ, достатньо великий, але не кожен керівник намагається їх дотримуватися. І можна довго дискутувати про те, що в отриманих травмах і каліцтвах часто винні самі потерпілі, проте обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної їх життю та здоров'ю, лежить на адміністрації підприємства. Нещасний випадок на виробництві законодавець розглядає як обмежену в часі подію або раптову дію на працівника виробничого чинника, або обставин, які трапилися в процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяна шкода його здоров'ю або настала смерть. І якщо з відшкодуванням матеріальної (майнової) шкоди в даних випадках все більш-менш зрозуміло, однак багато керівників забувають про те, що у потерпілого від нещасного випадку є можливість стягнути і моральну шкоду.

Правильна класифікація нещасних випадків на виробництві дають змогу об'єктивно оцінити рівень безпеки праці на виробництві. Крім того, правильна класифікація нещасного випадку (як виробничого, так і не виробничого) це - захист матеріальних інтересів постраждалого.

Розглянемо класифікацію нещасних випадків на виробництві згідно Постанови КМУ «Деякі розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві»:

1. Вид події, що призвела до нещасного випадку

01 - дорожньо-транспортна пригода, у тому числі:

01.1 - наїзд транспортних засобів

02 - падіння потерпілого, у тому числі:

02.1 - під час пересування

02.2 - з висоти

02.3 - в колодязь, ємність, яму тощо

03 - падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, ґрунту тощо, у тому числі:

03.1 - обрушення, обвалення будівель, споруд та їх елементів

03.2 - обвалення та обрушення породи, ґрунту тощо

04 - дія предметів та деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються, у тому числі:

04.1 - дія рухомих і таких, що обертаються, деталей обладнання, машин і механізмів

04.2 - дія предметів, що розлітаються в результаті вибуху або руйнування приладів, посудин, які перебувають під тиском, у вакуумі

05 - ураження електричним струмом, у тому числі:

05.1 - у разі доторкання до ліній електропередачі та обірваних проводів

06 - дія підвищених температур (крім пожеж)

07 - дія шкідливих і токсичних речовин

08 - дія іонізуючого випромінювання

09 - показники важкості праці

10 - показники напруженості праці

11 - ушкодження внаслідок контакту з тваринами, комахами, іншими представниками фауни, а також флори

12 - утоплення

13 - асфіксія

14 - навмисне вбивство або травма, заподіяна іншою особою

15 - стихійне лихо

16 - пожежа

17 - вибух

18 - інші види

2. Причини нещасного випадку

Технічні:

01 - конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів виробництва

02 - конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність транспортних засобів

03 - неякісне розроблення або відсутність проектної документації на будівництво, реконструкцію виробничих об'єктів, будівель, споруд, обладнання, устаткування тощо

04 - неякісне виконання будівельних робіт

05 - недосконалість технологічного процесу, його невідповідність вимогам безпеки

06 - незадовільний технічний стан:

06.1 - виробничих об'єктів, будинків, споруд, території

06.2 - засобів виробництва

06.3 - транспортних засобів

07 - незадовільний стан виробничого середовища (перевищення гранично допустимих концентрацій (рівнів) небезпечних та шкідливих виробничих факторів)

08 - інші

Організаційні:

09 - незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці

10 - недоліки під час навчання безпечним прийомам праці, у тому числі:

10.1 - відсутність або неякісне проведення інструктажу;

10.2 - допуск до роботи без навчання та перевірки знань з охорони праці

11 - неякісне розроблення, недосконалість інструкцій з охорони праці або їх відсутність

12 - відсутність у посадових інструкціях визначення функціональних обов'язків з питань охорони праці

13 - порушення режиму праці та відпочинку

14 - відсутність або неякісне проведення медичного обстеження (профвідбору)

15 - невикористання засобів індивідуального захисту через незабезпеченість ними

16 - виконання робіт з відключеними, несправними засобами колективного захисту, системами сигналізації, вентиляції, освітлення тощо

17 - залучення до роботи працівників не за спеціальністю (професією)

18 - порушення технологічного процесу

19 - порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо

20 - порушення вимог безпеки під час експлуатації транспортних засобів

21 - порушення правил дорожнього руху

22 - незастосування засобів індивідуального захисту (за їх наявності)

23 - незастосування засобів колективного захисту (за їх наявності)

24 - порушення трудової і виробничої дисципліни, у тому числі:

24.1 - невиконання посадових обов'язків

24.2 - невиконання вимог інструкцій з охорони праці

25 - інші

Психофізіологічні:

26 - алкогольне, наркотичне сп'яніння, токсикологічне отруєння

27 - низька нервово-психічна стійкість

28 - незадовільні фізичні дані або стан здоров'я

29 - незадовільний психологічний клімат у колективі

30 - травмування внаслідок протиправних дій інших осіб

31 - інші причини

3. Обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до нещасного випадку

311 - устаткування енергетичне

313 - устаткування для чорної та кольорової металургії

314 - устаткування гірничошахтне

315 - устаткування підіймально-транспортне (крани)

316 - устаткування підіймально-транспортне (конвеєри)

317 - устаткування підіймально-транспортне (крім кранів і конвеєрів)

318 - устаткування і рухомий склад залізниць

331 - машини електричні малої потужності

332 - електродвигуни змінного струму потужністю від 0,25 кВт і більше

334 - електродвигуни вибухозахищені, врубово-комбайнові і електробури

336 - машини електричні постійного струму

337 - генератори змінного струму, перетворювачі, підсилювачі електромашинні, електростанції та електроагрегати живлення

338 - машини електричні великі, агрегати електромашинні, турбо- і гідрогенератори

341 - трансформатори і трансформаторне устаткування, апаратура високовольтна, силова перетворювальна техніка, прилади силові напівпровідникові, детектори ядерного і нейтронного випромінювання, електрохімічні перетворювачі інформації

342 - апарати електричні напругою до 1000 В

343 - комплектне обладнання напругою до 1000 В

344 - устаткування спеціальне технологічне, шинопроводи низької напруги

345 - електротранспорт (крім засобів міського транспорту і моторвагонних поїздів), електроустаткування для електротранспорту і підіймально-транспортних машин

346 - устаткування світлотехнічне і вироби електроустановлювальні, лампи електричні, вироби культурно-побутового призначення і широкого вжитку

348 - джерела струму хімічні, фізичні, генератори електрохімічні та термоелектричні

361 - устаткування хімічне і запасні частини до нього

362 - устаткування для переробки полімерних матеріалів і запасні частини до нього

363 - насоси (відцентрові, парові та привідні поршневі)

364 - устаткування кисневе, кріогенне, компресорне, холодильне, для газополуменевої обробки металів, насоси, агрегати вакуумні і високовакуумні, комплектні технологічні лінії, установки та агрегати

365 - устаткування целюлозно-паперове

366 - устаткування нафтопромислове, бурове, геологорозвідувальне і запасні частини до нього

367 - устаткування технологічне і апаратура для нанесення лакофарбового покриття на вироби машинобудування

368 - устаткування нафтогазопереробне

381 - верстати металорізальні

382 - машини ковальсько-пресові (без машин з ручним і ножним приводами)

383 - устаткування деревообробне

384 - устаткування технологічне для ливарного виробництва

385 - устаткування для гальванопокриття виробів машинобудування

386 - устаткування для зварювання тертям, холодного зварювання і допоміжне зварювальне обладнання

451 - автомобілі

452 - автомобілі спеціалізовані, автопоїзди, автомобілі-тягачі, кузови-фургони, причепи, тролейбуси, автонавантажувачі, мотоцикли, велосипеди

472 - трактори

473 - машини сільськогосподарські

474 - машини для тваринництва, птахівництва і кормовиробництва

481 - машини для землерийних і меліоративних робіт

482 - машини дорожні, устаткування для приготування будівельних сумішей

483 - устаткування і машини будівельні

484 - устаткування для промисловості будівельних матеріалів

485 - устаткування технологічне для лісозаготівельної і торф'яної промисловості, машинобудування комунальне

486 - устаткування для кондиціювання повітря і вентиляції

493 - устаткування і прилади для опалення і гарячого водопостачання

511 - устаткування технологічне і запасні частини до нього для легкої промисловості

512 - устаткування технологічне і запасні частини до нього для вироблення хімічного волокна

513 - устаткування технологічне і запасні частини до нього для харчової, м'ясної, молочної та рибної промисловості

514 - устаткування технологічне і запасні частини до нього для борошномельних, комбікормових підприємств та зерносховищ

515 - устаткування технологічне і запасні частини до нього для торгівлі, громадського харчування та блоків харчування, устаткування холодильне і запасні частини до нього, вироби культурно-побутового призначення та господарського вжитку

516 - устаткування поліграфічне і запасні частини до нього

517 - устаткування технологічне і запасні частини до нього для скляноситалової промисловості, кабельної промисловості, для розвантаження, розфасування та упакування мінеральних добрив і отрутохімікатів

525 - устаткування та оснащення спеціальні для ремонту та експлуатації тракторів і сільськогосподарських машин, транспортування та складської переробки вантажів, пуску і налагоджування, технічного обслуговування та ремонту машин і устаткування тваринницьких та птахівницьких ферм, а також конструкції, устаткування та оснащення споруд захищеного ґрунту

945 - устаткування медичне

947 - устаткування технологічне для медичної промисловості і запасні частини до нього

968 - устаткування, інвентар та приладдя театрально-видовищних підприємств і закладів культури

нещасний виробництво випадок оформлення

2. Особливості розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві

Чинним законодавством:

ь Конституція - Конституція України від 28.06.96 р. №254к/96-ВР.

ь КпАП - Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. №8073-Х.

• Закон №1105 - Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.99 р. №1105-XIV.

ь Закон про податок з доходів - Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. №889-IV.

ь Порядок розслідування та обліку - Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ «Про деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» від 25.08.2004 р. №1112.

ь Закон про податок на прибуток - Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. №283/97-ВР.

ь Порядок №1266 - Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266.

ь Положення №66 - Положення про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затверджене постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 14.09.2004 р. №66.

ь Порядок №439 - Порядок оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затверджений постановою КМУ від 06.05.2001 р. №439.

ь Порядок №7 - Порядок призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), затверджений постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31.01.2002 р. №7.

ь Інструкція №12 - Інструкція про порядок перерахування, обліку та використання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затверджена постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.04.2001 р. №12.

ь Інструкція №5 - Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Мінстату України від 13.01.2004 р. №5.

ь Розрахункова відомість - Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затверджена постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 28.05.2002 р. №32.

Передбачено певний порядок дій у разі, якщо на підприємстві все-таки стався нещасний випадок. Від того, наскільки оперативно і правомірно діятиме роботодавець залежать життя і здоров'я потерпілого працівника. При цьому від правильності документального оформлення буде залежати і своєчасність і повнота виплат, передбачених законодавством.

Адже результати проведеного роботодавцем розслідування впливають на розмір допомоги, яка виплачуватиметься потерпілому або членам його сім'ї в разі смерті. Тому роботодавець має знати, як правильно оформити цю подію.

Порядок дій у цій ситуації встановлено у вже знайомому нам Порядку розслідування та обліку (див. табл. 1).

На практиці трапляються випадки, коли нещасний випадок трапляється з працівником іншого підприємства. Такий випадок має бути розслідувано підприємством, на території якого це сталося. При цьому у складі комісії мають бути представники підприємства - роботодавця потерпілого, оскільки саме останнє братиме на облік цей нещасний випадок.

Якщо ж нещасний випадок стався на підприємстві, куди працівника тимчасово перевели, то розслідує та бере на облік такий випадок саме це підприємство.

Якщо в результаті нещасного випадку постраждав працівник-сумісник, розслідування та облік такого випадку бере на себе те підприємство, де він працює за сумісництвом.

Отже, ми описали загальний порядок дій при настанні нещасного випадку. Однак і це не все. Адже, як зрозуміло, це тільки початок. Подальший розвиток подій залежатиме від того, наскільки серйозно постраждав працівник підприємства та які наслідки спричинив нещасний випадок. Але - про все по черзі.

Коли та хто проводить розслідування?

Отже, відповідно до п. 7 Порядку про розслідування та обліку підприємство має проводити розслідування у випадку:

ь раптового погіршення стану здоров'я працівника;

ь отримання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою;

ь гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь;

ь отримання теплового удару, опіку, обмороження у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою чи іонізуючим випромінюванням;

ь отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха, контакту з представниками рослинного і тваринного світу, що призвів до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менше ніж на один робочий день;

ь зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків;

ь смерті працівника на підприємстві.

Як бачите, розслідуватися має будь-який випадок, що стався на підприємстві. Навіть найнезначніший.

Відповідно до п. 10 Порядку розслідування та обліку підприємство наказом створює комісію з розслідування нещасного випадку в складі не менше трьох чоловік. До складу такої комісії включаються:

ь керівник (спеціаліст) служби охорони праці чи посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з охорони праці, - голова комісії;

ь керівник структурного підрозділу підприємства, на якому стався нещасний випадок;

ь представник робочого органу Фонду за місцезнаходженням підприємства (за погодженням). Якщо нещасний випадок має тяжкі наслідки для потерпілого, у тому числі і з можливою інвалідністю, до складу комісії обов'язково включається такий представник.

ь представник первинної профспілкової організації, членом якої є потерпілий, чи уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, та інші особи.

При цьому до складу комісії не може включатися керівник робіт, який безпосередньо відповідає за стан охорони праці на робочому місці, де стався нещасний випадок.

Якщо виявлено гостре профзахворювання (отруєння), до складу комісії обов'язково повинні входити представник СЕС, що обслуговує підприємство, та працівник Фонду.

Сам потерпілий чи особа, яка представляє його інтереси, не може входити до складу такої комісії. Однак це не означає, що він не бере участі у проведенні розслідування. Так, відповідно до п. 11 Порядку розслідування та обліку потерпілий має право:

ь брати участь у засіданнях комісії;

ь висловлювати свої пропозиції;

ь додавати до матеріалів розслідування документи стосовно нещасного випадку, що стався;

ь надавати необхідні пояснення, у тому числі викладати в усній та письмовій формі власну думку щодо причин того, що сталося;

ь одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування.

Члени ж комісії, у свою чергу, мають право одержувати письмові та усні пояснення роботодавця, посадових осіб та інших працівників підприємства, а також опитувати потерпілого та свідків нещасного випадку.

Як уже відзначалося (див. табл. 1) комісія має протягом трьох діб після проведення всіх необхідних для розслідування процедур скласти акти за формою Н-5 (Акт про розслідування нещасного випадку), формою Н-1 (Акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом) або за формою НПВ, якщо нещасний випадок, що стався, визнано комісією не пов'язаним із виробництвом.

Далі комісія подає ці акти на затвердження керівнику підприємства, на якому стався нещасний випадок. У разі відмови керівника в підписанні таких актів посадова особа органу Держнаглядохоронпраці має право видати обов'язковий для виконання роботодавцем припис за формою Н-9 (додаток 8 до Порядку розслідування та обліку) щодо проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку. Аналогічні дії мають здійснюватися і в разі, якщо потерпілий не згоден з результатами проведеного розслідування. Наприклад, якщо він вважає, що нещасний випадок, який стався з ним, усе-таки пов'язаний із виробництвом.

Однак строк проведення розслідування в деяких випадках може бути продовжено до одного місяця (з обов'язковим погодженням з органами Держнаглядохоронпраці). Такий строк може бути встановлено за потреби для розслідування нещасних випадків, що сталися на транспорті з водіями, машиністами, пілотами (екіпажем) транспортних засобів (автомобілів, поїздів, літаків, морських та річкових суден тощо) під час перебування їх у рейсі. Розслідуються такі випадки з обов'язковим використанням матеріалів розслідування катастроф, аварій та подій на транспорті. Ці матеріали складаються відповідними органами і в десятиденний строк після проведення розслідування передаються на підприємство, працівник якого є потерпілим.

У такому порядку, наприклад, проводитиметься розслідування ДТП, учасником якого став службовий автомобіль підприємства.

Ступінь втрати працездатності встановлює медико-соціальна експертиза (МСЕК). Саме до неї вдається за потреби потерпілий працівник.

Для проведення об'єктивної оцінки ситуації, що склалася, та уникнення помилок при призначенні страхових виплат у роботі МСЕК може брати участь і представник Фонду, а також інших соціальних фондів.

Коли ж виникає така необхідність? Її визначає лікарсько-консультаційна комісія (ЛКК) лікувально-профілактичного закладу після проведення клінічних досліджень, у разі якщо:

ь такі дослідження підтвердять стійкий чи необоротний характер захворювання;

ь хворого було звільнено від роботи протягом чотирьох місяців від дня тимчасової втрати працездатності або протягом п'яти місяців у зв'язку з тим самим захворюванням за останні дванадцять календарних місяців.

При виконанні однієї з таких умов ЛКК медустанови видає потерпілому направлення за формою 88-у, затвердженою Мінохоронздоров'я.

Хто оплачує працівнику період тимчасової непрацездатності?

Як зрозуміло, працівник, потерпілий у результаті нещасного випадку, стає на деякий час непрацездатним. Відповідно до п. 4 ст. 34 Закону №1105 перші п'ять днів такої тимчасової непрацездатності оплачує власник чи уповноважений ним орган за рахунок коштів підприємства. Оплата решти днів непрацездатності провадиться за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Таким чином, з усіх виплат, пов'язаних із нещасним випадком на виробництві, оплата перших п'яти днів непрацездатності є єдиною виплатою, здійснюваною за рахунок коштів підприємства. Решта виплат провадиться тільки за рахунок коштів Фонду. Їх перелік наведено у ст. 21 і ст. 28 Закону №1105. Оскільки вони підприємства не стосуються, зупинятися на них не будемо, а розглянемо докладніше питання, пов'язані з виплатами, які потерпілому здійснює підприємство.

На практиці підприємство звичайно оплачує не тільки перші п'ять днів непрацездатності потерпілого, а всю суму його лікарняного. А потім на підставі п. 4.11 Інструкції №12 провадить залік такої виплаченої суми із сумою страхових внесків, що підлягають сплаті до Фонду.

Дні тимчасової непрацездатності потерпілого оплачують у розмірі 100% середнього заробітку (оподатковуваного доходу). Розрахунок цієї суми провадиться аналогічно розрахунку звичайного лікарняного, тобто відповідно до норм Порядку №1266.

Однак якщо на дату звернення за страховою виплатою раніше потерпілий від нещасного випадку працівник уже не працює на підприємстві, з яким пов'язана втрата працездатності, у цьому випадку розрахунок здійснюється з урахуванням норм Положення №66. Останнє, до речі, розроблено для цілей п. 12 Порядку №1266.

Щодо запису в листку непрацездатності, то зв'язок зі страховим випадком визначатиметься за кодами:

«02» - профзахворювання;

«04» - нещасний випадок.

Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності роботодавець має скласти повідомлення про нещасний випадок за формою Н-2 (додаток 7 до Порядку розслідування та обліку). Це повідомлення має бути надіслано протягом 10 днів організаціям та особам, яким раніше було направлено акт за формою Н-1 (або НПВ). Таке повідомлення додається до одного з цих актів та зберігається разом із ними.

МСЕК також установлює дату, з якої Фонд повинен розпочати страхові виплати.

Що потрібно Фонду для призначення виплат?

Після проведення розслідування нещасного випадку і за потреби - проходження потерпілим МСЕК до Фонду для отримання страхових виплат необхідно подати такі документи:

ь письмове пояснення про те, що сталося, від потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси;

ь повідомлення або довідку з медустанови про звернення потерпілого за першою медичною допомогою;

ь копію наказу про створення на підприємстві комісії з розслідування нещасного випадку;

ь акт розслідування нещасного випадку (ф. Н-5);

ь акт про нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом (ф. Н-1);

ь повідомлення про наслідки нещасного випадку, що стався (ф. Н-2);

ь висновок МСЕК (без корінця, що залишається у потерпілого);

ь копію трудової книжки (для визначення трудового стажу в умовах дії виробничих факторів);

ь довідку про середню заробітну плату;

ь копію лікарняного листка, завірену печаткою підприємства;

ь копію ідентифікаційного номера потерпілого працівника.

Якщо нещасний випадок стався на транспорті, у такому разі, крім цих документів, додатково необхідно надати також довідку з ДАІ про обставини ДТП, що сталася, а також довідку про наявність алкоголю в крові.

У разі якщо за висновком МСЕК потерпілий потребує додаткової допомоги, Фонд може затребувати й інші документи.

Отже, після отримання всіх необхідних документів Фонд відповідно до ст. 36 Закону №1105 протягом десяти днів (без урахування дня їх подання) повинен прийняти рішення про призначення страхових виплат. Це рішення оформляється постановою Фонду з додаванням копій усіх необхідних документів.

Податковий облік

Податок з доходів фізичних осіб. Для відповіді на запитання, чи обкладається сума допомоги у зв'язку з непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності податком з доходів фізичних осіб, звернемося до норм Закону про податок з доходів. Так, згідно з пп. 4.3.1 Закону про податок з доходів

до складу загального місячного оподатковуваного доходу не включається сума страхових виплат, одержуваних платником податку з фондів загальнообов'язкового соціального страхування відповідно до закону. Такі виплати не підлягають відображенню в річній податковій декларації платника податку.

Однак таке звільнення не поширюється на виплати, пов'язані з тимчасовою втратою працездатності. Це означає, що такі виплати обкладаються податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах.

Внески на соціальне страхування. З обкладенням (не обкладенням) таких виплат внесками на соціальне (у тому числі пенсійне) страхування ситуація дещо інша. Так, відповідно до ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV роботодавець нараховує страхові внески і на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, а також безпосередньо на допомогу по тимчасовій непрацездатності. Це означає, що на такі виплати має бути нараховано 32% внесків до Пенсійного фонду. Оскільки ж ця допомога обкладається податком з доходів фізичних осіб, з неї також необхідно утримати і 1 (2)% внесків до Пенсійного фонду.

А от внески на соціальне страхування на ці виплати не нараховуються і з них не утримуються, оскільки такі виплати не включаються до фонду оплати праці.

3. Заходи запобігання нещасних випадків на виробництві

Основні заходи по запобіганню травматизму передбачені: в системі нормативно-технічної документації з безпеки праці; в організації навчання і забезпечення працюючих безпечними засобами захисту; в прогнозуванні виробничого травматизму; раціональному плануванні коштів і визначенні економічної ефективності від запланованих заходів. Основне завдання нормативно-технічної документації з безпеки праці - сприяти передбаченню небезпеки і прийняттю найбільш ефективних заходів її ліквідації або локалізації при проектуванні виробничих процесів, обладнання, будівель і споруд. Нормативно-технічна документація щодо безпеки праці розробляється з урахуванням характеру потенційно небезпечних факторів, рівня їх небезпечності і зони поширення, психофізіологічних і антропометричних особливостей людини.

Успішна профілактика виробничого травматизму та професійної захворюваності можлива лише при умові ретельного вивчення причин їх виникнення.

Заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму і професійної захворюваності поділяються на технічні та організаційні.

До технічних заходів належать заходи з виробничої санітарії та технік безпеки.

Заходи з виробничої санітарії передбачають організаційні, гігієнічні та санітари технічні заходи та засоби, що запобігають дії на працюючих шкідливих виробничих чинників. Це створення комфортного мікроклімату шляхом влаштування відповідних систем опалення, вентиляції, кондиціонування повітря; теплоізоляція конструкції будівлі та технологічного устаткування; заміна шкідливих речовин та матеріал, нешкідливими; герметизація шкідливих процесів; зниження рівнів шуму та вібрації; встановлення раціонального освітлення; забезпечення необхідного режиму праці і відпочинку, санітарного та побутового обслуговування.

Заходи з техніки безпеки передбачають систему організаційних та технічних заходів та засобів, що запобігають дії на працюючих небезпечних виробничих чинників. До них належать: розроблення та впровадження безпечного устаткування; механізація та автоматизація технологічних процесів; використання запобіжних пристосувань, автоматичних блокувальних засобів; правильне та зручне розташування органів керування устаткуванням; впровадження систем автоматичного регулювань контролю та керування технологічними процесами, принципово нових нешкідлива та безпечних технологічних процесів.

До організаційних заходів належать: правильна організація роботи, навчання, контролю та нагляду з охорони праці; дотримання трудового законодавства, міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці; впровадження безпечних методів та наукової організації праці; проведення оглядів, лекційної та наочного ознайомлення з питань охорони праці; організація планово-попереджувального ремонту устаткування, технічних оглядів та випробувань транспортних та вантажопідйомних засобів, посудин, що працюють під тиском.

Висновок

Отже, виробничі травми є результатом невиконання або неналежного виконання особами, відповідальними за охорону праці, своїх трудових обов'язків.

Досліджуючи закономірність отримання травм, що пов'язані з виробництвом, можна зробити висновок про тісний зв'язок між порушенням законодавства в сфері охорони праці і виробничим травматизмом, а покращення умов праці на підприємстві - це шлях до підвищення соціального та економічного рівня нашої держави.

Стан виробничого травматизму безпосередньо пов'язаний із значним рівнем порушень законодавства у сфері охорони праці. Кожен керівник підприємств, установ, організацій, повинен керуватись існуючою законодавчою базою при здійсненні виробничої діяльності.

Наприкінці, бажано відзначити, що при порушенні прав громадян або організацій з боку інших осіб, за відсутності добровільного відновлення порушеного права, у потерпілого завжди є можливість застосування певного способу захисту, а саме - звернення до суду з позовом про відшкодування заподіяної шкоди. Вказане право містить ряд переваг над іншими формами захисту, що виражається в розгляді позову на підставі застосування норм цивільного, трудового та іншого права в порядку цивільної юрисдикції. В розгляді справи беруть активну участь сторони спору та інші зацікавлені особи, що врешті-решт підвищує ефективність судової процедури і сприяє об'єктивному і усесторонньому розгляду заявлених в позові вимог про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим пошкодженням здоров'я або смертю потерпілого.

Список використаної літератури

1. ЗУ «Про охорону праці» №2694-XII від 14.10.1992 зі змінами і доповненнями від 02.09.2008 /345-17/

2. Постанова КМУ «Деякі питання розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» №1112 від 25.08.2004 зі змінами від 20.04.2007 / 648-2007-n

3. Гандзюк М.П., Желібко Є. П., Халімовська М.О. «Основи охорони праці» Підручник. 4-е видання - К.: Каравела, 2008. - 384 с.

4. Гаврик Є. О. «Охорона праці» - К.: Ельга; Ніка-Центр, 2003. - 280 с.

5. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. «Безпека життєдіяльності» - К.: Каравела, 2003. - 328 с.

6. Жидецький В.Ц. «Основи Охорони праці». Навч. Підручник. Львів: «Афіша», 2002. - 320 с.

Размещено на Allbest.ru