Професійні захворювання робітників рибної галузі та іхтіології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНІЙ УНІВЕРСИТЕТ

Реферат

« Професійні захворювання робітників рибної галузі та іхтіології »

Виконав студент

5-го курсу

Сніжко Євген

Запоріжжя 2010

План

Вступ

1. Загальна класифікація проф. захворювань

2. Виробничий травматизм

2.1 Класифікація

2.2 Основні заходи щодо боротьби з травматизмом

Література

Вступ

Зрозуміти, як впливає трудова діяльність на здоров'я людини, можна лише шляхом детального вивчення особливостей її професії. Професія - це вид діяльності людини, що забезпечує її існування і визначає становище в суспільстві.

Професійна шкідливість - фактори трудового процесу (включаючи і зовнішні фактори праці), що можуть мати шкідливий вплив на стан здоров'я людини, яка працює.

Завданням сучасної іхтіології є - розробка наукових основи розширення добування харчових ресурсів з океанічних вод, организация раціонального рибного господарства в морських і континентальных водах. У своїх дослідженнях іхтіологи активно використовують новітні досягнення фізики і хімії. Широко проводять підводні спостереження за допомогою різних апаратів (акваланги, батискафи, батиплани, засоби підводного телебачення). Окрім власне пізнавальної роботи сециалисти - іхтиологи розробляють технологічні процеси переробки объектів риболовецького промислу в харчові, кормові і технічні продукты, медичні препарати, беруть участь в створенні відповідних машин і апаратів, здійснюють ветеринарно-санітарну оцінку рибних продуктів. Іхтіологів можна зустріти на різних рибопромислових судах: промислових, рефрижераторах, плавучих рибоконсервних базах. Багато іхтіологів працює у сфері рибоводства - галузі господарства, пов'язаної з розведенням риби в ставках і природних водоймах, організацією штучних нерестилищ і заводів (що займаються інкубацією ікри і вирощуванням молоді риб для випуску в природні водойми). Нарешті, важливою функцією іхтіологів є забезпечення проходження риби через рибопропускні споруди у складі гідровузлів. Споріднені профессии: Рыбовод, технік-рибовод, зооинженер по рибництву, технік-технолог по рибних продуктах, инженер-технолог по рибних продуктах, та инші.

1. Загальна класифікація проф. захворювань

1. Захворювання, що пов'язані з неправильною організацією праці (надмірне напруження нервової системи; тривале вимушене положення тіла; надмірне напруження рухового апарату та окремих органів чуття; нераціональний режим праці).

Приклад: Остеохондроз хребта - поліетіологічним захворювання, обумовлене дегенеративно-дистрофічних ураженням міжхребцевих дисків і інших тканин хребта, Найчастіше зустрічається остеохондроз поперекового відділу у представників професій, пов'язаних з важкою фізичною працею. При цьому перенапруження і мікротравматизація хребта часто поєднуються з незручною позою, охолодженням, вібрацією. Поєднання несприятливих факторів може бути причиною розвитку в порівняно молодому віці ускладнених форм остеохондрозу (рецидивуючі люмбаго, дискогенні радикуліти).

2. Захворювання, що пов'язані з виробничим процесом та умовами навколишнього середовища, яке оточує робітника під час його трудової діяльності (несприятливі мікрокліматичні умови; інтенсивне променеве тепло; підвищений чи знижений тиск повітря; радіоактивне випромінювання; надмірний шум; підвищений вміст у повітрі пилу тощо).

Приклад: Патогенез - ураження вегетативних та чутливих (рідше рухових) волокон периферичних нервів, рідше корінців; порушення мікроциркуляції і біохімізма тканин внаслідок хронічного впливу несприятливих виробничих факторів.

Клінічна картина: Скарги на тупі болі і парестезії в руках (при загальному охолодженні - і в ногах), "мерзлякуватість" кінцівок. Ця відчуття більше турбують в нічний час. Симптоми: набряклість, ціаноз і гіпотермія пальців або всієї кисті, гіпергідроз долонь, пальців. Трофічні розлади: сухість шкіри, тріщини на кінцевих фалангах, ламкість нігтів. Зниження больової і температурної чутливості у вигляді рукавичок і шкарпеток. Різке зниження температурної чутливості характерно для холодових поліневритів (холодові поліневрити широко відомі як нейроваскуліти, ангіотрофоневрози). У виражених випадках поліневропатії наростають болю і слабкість в кінцівках, приєднуються гіпотрофії (атрофії) дрібних м'язів, знижується сила і функція кінцівки. Наростає набряклість кистей, формується згинальних контрактура пальців. Приєднуються стійкі больові, нерідко корінцеві синдроми. Діагноз повинен спиратися на підтверджені дані про хронічний вплив несприятливих виробничих факторів. Захворювання слід диференціювати від інших форм поліневропатії (інфекційних, алкогольних, медикаментозних та ін.)

3. Захворювання, пов'язані з обставинами праці. Вони не є специфічними і зустрічаються на будь-якому виробництві (недостатні вентиляція, освітлення, площа, кубатура приміщення тощо).

Приклад: Облітеруючий ендартеріїт -- системна хвороба артерій, (артерій діаметром до 100 мкм) та артерій малого калібру, головним чином ніг, насамперед їх дистальних відділів -- пальців та ступні. уражає головним чином чоловіків віком 20--40 років і дуже рідко жінок досить часто виникає в рибалок та працівників звіринництва.

А також гіпоксія з некрозом тканини, може виражатися як наслідок переохолодження.

У ряді випадків професійні захворювання відіграють вирішальну роль у виникненні патологічного процесу в організмі. Так, у працівників, які переохолоджуються може виникнути патогенез, гіпоксія. Ті робітники, що мають контакт з рибою можуть бути вражені паразитами, і т.д. Хвороби, в основі яких лежить виключно чи переважно професійний фактор, називають професійними. Але значно частіше вплив професійних факторів проявляється у зниженні опірності організму до захворювань, у зниженні працездатності.

виробничий іхтіологія травматизм захворювання

2. Виробничий травматизм

Під виробничою травмою розуміють ушкодження, яке виникло в працівників чи службовців при виконанні роботи на території виробничого підприємства чи установи і спричинило порушення цілісності тканини або функції органа чи організму в цілому.

2.1 Класифікація

- механічні - від рухомих частин машин, ручного Інструмента, падаючих предметів тощо; (падіння на льоду, укуси, удари, порізи, постріли)

- термічні - від прямого контакту з парою, гарячою рідиною, полум'ям, розплавленим металом, або переохолодження в воді;( теплові удари, сонячні удари, обмороження)

- хімічні - від концентрованих хімічних речовин (кислот, лугів);

- електричні - від контакту з електричним струмом, обриву проводів тощо.

Єдиної класифікації причин виробничого травматизму не існує. Розрізняють три групи причин виробничого травматизму; технічні, організаційні та санітарно-гігієнічні.

До технічних причин відносять недосконалість конструкцій машин і устаткування, самого технологічного процесу, обладнання, машин, ручного інструменту, відсутність чи недосконалість захисної техніки, устаткування.

До організаційних причин - неправильну організацію трудового процесу, застосування небезпечних методів праці, недотримання правил техніки безпеки, відсутність індивідуальних засобів захисту.

Серед санітарно-гігієнічних, причин слід відзначити порушення санітарно-гігієнічного режиму на виробництві, погане освітлення, високу температуру та вологість повітря чи надмірно низьку температуру, виробничий пил, високу концентрацію токсичних речовин у повітрі, забрудненість приміщення, сильний шум тощо.

Виробничий травматизм умовно можна поділити на дві групи (промисловий та сільськогосподарський), оскільки за умовами виникнення, характером та локалізацією, а основне, наданням медичної допомоги та заходами, щодо попередження травматизму вони суттєво відрізняються.

Промисловий травматизм - це пошкодження, різні за характером, що були отримані на виробництві.

2.2 Основні заходи щодо боротьби з травматизмом

- контроль за обладнанням, інструментами, за достатнім огородженням частин, що рухаються; (Справність човнів,машин, ковеерів)

- покращення природного та штучного освітлення; (прожекрори, аварійне освітлення, освітлення робочого місця)

- систематичний нагляд за дотриманням правил техніки безпеки;(своечасне проведення інструктажу щодо правил поводження на воді, пожежної та електробезпеки)

- забезпечення всіх робітників засобами індивідуального захисту і контроль за їх використанням під час роботи; (рятувальні желети, сигнальні ракети, захисні костюми, шлюбки, зброя)

- проведення заходів щодо боротьби з втомлюваністю, покращення зовнішнього виробничого середовища, раціоналізація режиму праці та відпочинку.

Література

1. Шептулина Н.Н. Охрана труда работников, занятых на работах с неблагоприятными условиями труда / / Трудовое право. -- 1998.

2. Загальна гігієна та основи екології. Підручник. - К., 2003.

3. Севастьяновым., Штефанов Б. И. Охрана труда. Труд женщин. Труд молодежи. -- М., 1990.

4. Крижановський В.И. Діагностика і лікування захворювань шкіри. - М., 2000

Размещено на Allbest.ru