Характеристика найбільш руйнівних сил історії людства

Причини виникнення та вплив на навколишнє середовище надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації природного та техногенного походження. Метеорологічні, топологічні та тектонічні катастрофи. Основні характеристики землетрусів, методи їх прогнозування.

Рубрика Безопасность жизнедеятельности и охрана труда
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 23.10.2010
Размер файла 25,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Реферат

на тему: ”Характеристика найбільш руйнівних сил історії людства”

Метеорологічні катастрофи -- бурі, урагани, тайфуни, смерчі, морози, засухи

У світі постійно виникають надзвичайні ситуації (НС), пов'язані з природними катаклізмами, аваріями і катастрофами. Ці явища простежуються й у нашій країні. Виникнення надзвичайних ситуацій, як правило, призводить до загрози життю людей, нанесенню великих матеріальних збитків і т. ін.

За даними Міністерства з надзвичайних ситуацій (МНС), за 1997 рік в Україні виникло 1902 надзвичайні ситуації, внаслідок яких загинуло 750 і постраждало 2820 осіб.

За масштабами виникло:

* НС загальнодержавного масштабу -- 95;

* НС місцевого масштабу -- 622;

* НС регіонального масштабу -- 314;

* НС об'єктового масштабу -- 87.

Залежно від причин виникнення, фізичної сутності та впливу на навколишнє середовище надзвичайні ситуації бувають природного і техногенного походження.

До надзвичайних ситуацій природного походження відносяться всі види стихійних лих. Стихійне лихо -- це явище природи, яке створює катастрофічну обстановку, порушує нормальну діяльність населення, руйнує будівлі, споруди, загрожує життю і призводить до загибелі людей, тварин, знищення матеріальних і культурних цінностей.

Стихійне лихо дуже небезпечне внаслідок його раптового виникнення. Воно наносить значні збитки народному господарству і часто призводить до загибелі людей.

За даними ООН, загальна сума економічних збитків від стихійного лиха на Земній кулі щорічно становить понад 60 млрд. доларів США. Стихійні лиха спостерігаються в Україні. Вони можуть охоплювати територію цілих регіонів.

За даними МНС, за 1997 рік у нашій державі виникло 253 надзвичайні ситуації природного походження.

Розрізняють такі види стихійного лиха: метеорологічні катастрофи; топологічні катастрофи; тектонічні катастрофи.

Ураган, буря, смерч -- надзвичайно швидке і сильне, частково катастрофічне переміщення повітря, яке викликає загибель людей, тварин, знищення морських і річкових суден, руйнування будинків, споруд, а інколи і населених пунктів. Шторми викликають сильне хвилювання моря.

Швидкість вітру під час урагану сягає 120-210 км/год, і більше, при штормі -- 80-100 км/год. Смерч -- це вихор, який перевищує інколи швидкість звуку.

Розрідження повітря, яке виникло всередині смерчу, настільки велике, що може виривати з корінням дерева, зривати дахи, звалювати дерев'яні будинки, а інколи повністю їх руйнувати.

У таких випадках рятуватися краще за все у підвалах, канавах, траншеях, сховищах і укриттях цивільної оборони.

Топологічні катастрофи -- повені, селі, снігові лавини та ін.

Повінь -- це затоплення значної частини суші внаслідок підняття води вище звичайного рівня. Причинами цього стихійного лиха є зливи, інтенсивне танення снігу, виникнення заторів льоду. Повінь може бути також наслідком верхових «нагонів» води з боку моря.

При загрозі повені здійснюються попереджувальні заходи, які дають можливість зменшити збитки і створити умови для проведення рятувальних та інших ч невідкладних робіт у зонах затоплення.

Своєчасно інформується населення про стихійне лихо і правила поведінки, підсилюються спостереження за підняттям води, перевіряється стан дамб, гребель, мостів, усуваються виявлені недоліки, готуються сили і засоби у разі проведення рятувальних робіт.

Для зменшення збитків у небезпечних районах інколи проводять евакуацію населення, вивозять матеріальні цінності. У першу чергу це стосується дитячих закладів та лікарень, а також інвалідів і людей похилого віку. Людей і матеріальні цінності вивозять, звичайно, автотранспортом, тварин переганяють.

У крайніх випадках використовуються катери, баржі, човни, шлюпки та інші плавзасоби. Для тих, кого евакуйовують, існують такі основні правила: перед тим, як залишити будинок (квартиру), необхідно перенести на верхні поверхи та інші незатоплювані місця все те, що може зіпсуватися, обов'язково вимкнути світло і газ. Зі собою треба взяти найнеобхідніші речі, документи, запас харчових продуктів, води, медикаментів і прибути на місце збору.

Сель -- раптово сформований у руслах гірських річок тимчасовий потік води з великою кількістю піску, каміння та інших твердих матеріалів. Причинами його виникнення є інтенсивні зливи, швидке танення снігу або льоду. Сель характеризується великою масою і швидкістю пересування -- до 3-5 м/сек. Руйнує будівлі, шляхи, гідротехнічні та інші споруди, знищує сади, призводить до загибелі людей і тварин.

Снігові лавини -- це сходження з гірських вершин снігових мас, що виникають внаслідок перевантаження схилу після великого випадання снігу, під час відлиги, внаслідок формування в нижчих частинах снігової площі горизонту розрихлення. Лавини загрожують об'єктам, які розташовані на шляху руху лавин.

Тектонічні катастрофи: землетруси, моретруси, виверження вулканів

Історія знає трагічні землетруси, які завдали великого лиха. Землетрус -- один з найстрашніших видів стихійного лиха, який супроводжується людськими жертвами. В європейських країнах для визначення інтенсивності землетрусів використовується 12-бальна шкала МЗК-64.

Умовно землетруси за цією шкалою поділяються на:

* слабкі -- 1-3 бали;

* помірні -- 4 бали;

* достатньо сильні -- 5 балів;

* дуже сильні -- 7 балів;

* руйнуючі -- 8 балів;

* спустошуючі -- 9 балів;

* знищуючі -- 10 балів;

* катастрофічні -- 11 балів;

* дуже катастрофічні -- 12 балів.

Інтенсивність землетрусу -- це міра величини стану ґрунту. Визначається вона ступенем зруйнувань будинків, споруд, характером зміни земної поверхні. Підземні поштовхи, удари і коливання поверхні землі, звичайно, охоплюють великі території.

При сильних землетрусах порушується цілісність ґрунту, руйнуються будинки і споруди (мости, шляхи), виходять з ладу комунально-енергетичні мережі (водопровід, каналізація, газ, електрика, опалення). На Земній кулі щороку виникає понад 100 землетрусів, які призводять до різних руйнувань і загибелі людей.

Виникають землетруси несподівано, і хоча головний поштовх продовжується кілька секунд, його наслідки є трагічними. Землетруси бувають тектонічні, вулканічні, обвальні та інші.

Моретруси і землетруси можуть виникати також внаслідок падіння метеоритів або зіткнення нашої планети з іншими космічними тілами.

У Карпатському регіоні за період з 1901-го по 1977 роки було 27 землетрусів, з них -- кілька значних. Львівська область розташована у сейсмоактивному районі Карпат.

У південній частині можливі землетруси до 6 балів, у північній -- до 5 балів. 1976 року при землетрусі в Румунії у Львівській області було до 4-х балів. Пошкоджень та руйнувань не зафіксовано.

Гідрометеорологічні явища, які відносяться до стихійних лих, для міста Львова і Львівської області:

-- шквальний вітер зі швидкістю 30 м/сек, і більше;

-- заметіль 15 м/сек, протягом 12 год. і більше;

-- сніг за кількістю опадів до 200 мм за 12 год. і менше;

-- дощ, сніг з дощем у селенебезпечних районах до ЗО мм і більше за 12 год. і менше;

-- град діаметром 20 мм;

-- мороз, температура до -35° С і нижче;

-- спека, температура до +35° С і вище;

-- туман, видимість до 100 м і менше протягом 13 год. і більше;

-- гололід -- 20 мм;

-- налипання мокрого снігу при діаметрі 35 мм;

-- високі рівні води на ріках;

-- селі -- сходження сніжних лавин (Сколівський, Самбірський і Турківський райони).

Стихійне лихо поділяють на дві категорії:

- До першої категорії відносяться землетруси, урагани, повені, пожежі, епідемії і т. п , які охоплюють територію, що перевищує адміністративні межі області, і ті, котрі завдали господарству великих матеріальних збитків.

Для ліквідації наслідків стихійного лиха необхідно використовувати загони Цивільної оборони, підрозділи Збройних сил, невоєнізовані формування Цивільної оборони, спеціалізовані відомчі формування.

- До другої категорії відноситься стихійне лихо, дія якого охоплює територію в адміністративних межах області і завдає народному господарству матеріальних збитків.

Для ліквідації наслідків достатньо формувань Цивільної оборони і спеціалізованих відомчих формувань.

Надзвичайні ситуації техногенного походження

До надзвичайних ситуацій техногенного походження відносяться аварії та катастрофи.

Аварії -- вихід з ладу технічних споруд, промислових об'єктів, технологічних установок, вибухи, зіткнення поїздів, кораблів, отруєння води і т. ін. Аварії, які призвели до значних людських жертв, називають катастрофами. Це, зокрема, катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції 26 квітни 1986 р.

У наслідок цієї катастрофи гострою променевою хворобою захворіло 237 осіб, котрі перебували в зоні станції. Як правило, надзвичайні ситуації техногенного походження виникають у результаті діяльності людини, а також через недостатню надійність техніки. За даними МНС, за 1997 рік виникло 816 надзвичайних ситуацій техногенного походження.

Аварії (катастрофи) поділяють на дві категорії:

- До першої категорії відносяться аварії, які призвели до повної або часткової зупинки виробництва з великими матеріальними збитками і загибеллю людей, аварії з можливим викидом у навколишнє середовище радіоактивних або сильнодіючих отруйних речовин, розповсюдженням цих речовин за межі території промислового підприємства і виникненням загрози для здоров'я і життя людей. Для ліквідації наслідків аварії необхідно використовувати військо Цивільної оборони, підрозділи армії України, Національної гвардії, Цивільної оборони, спеціалізовані відомчі формування.

- До другої категорії відносяться аварії, внаслідок яких сталися руйнування або пошкодження окремих виробничих споруд з можливою загибеллю виробничого персоналу, викидом сильнодіючих отруйних речовин і розповсюдженням цих речовин у межах території промислового підприємства. Для ліквідації наслідків аварій другої категорії достатньо сил формувань Цивільної оборони, спеціальних відомчих формувань, які є на місцях.

Час від часу виникають різні надзвичайні ситуації як техногенного, так і природного походження, які відносяться до чинників, що дестабілізують внутрішню безпеку нашої держави.

І найголовнішим у зниженні цього дестабілізуючого впливу є захист населення від їх згубних наслідків.

Землетруси

Щорічно вчені фіксують близько 1 млн. сейсмічних і мікросейсмічних коливань, 100 тис. з яких відчуваються людьми та 1000 завдають значних збитків.

Ті місця, в яких стикаються між собою тектонічні плити (з них складається земна кора), є сейсмічно небезпечними зонами, тобто рух плит уздовж їхніх границь супроводжується землетрусами.

Землетруси з особливо важкими наслідками відбуваються там, де дві тектонічні плити не просто труться одна об одну, а зіштовхуються. Це причина найбільш руйнівних землетрусів.

Вчені-геофізики виділили два головних сейсмопояси: Середземноморський, що охоплює південь Євразії від Португалії до Малайського архіпелагу, та Тихоокеанський, що оперезує береги Тихого океану. Вони включають молоді гірські пояси: Альпи, Апенніни, Карпати, Кавказ, Гімалаї, Крим, Кордильєри, Анди, а також рухомі зони підводних океанів материків.

Землетрус -- це сильні коливання земної кори, викликані тектонічними причинами, які призводять до руйнування споруд, пожеж та людських жертв.

Гіпоцентр, або осередок землетрусу - місце, де зсуваються гірські породи.

Епіцентр -- точка на поверхні землі, що знаходиться прямо над гіпоцентром. Коливання земної кори передається сейсмічними хвилями. Найсильніші вони в гіпоцентрі. З віддаленням від нього хвилі слабшають. Для реєстрації землетрусів зроблено дві шкали.

Таблиця 1 - Схематизована сейсмічна шкала

Бали

Загальна характеристика

Зовнішні ефекти

1

Непомітний

Коливання грунту реєструються тільки приладами, людьми не відчуваються

2

Дуже слабкий

Слабкі поштовхи, ледь відчуваються людьми на верхніх поверхах

3

Слабкий

Коливання відзначаються багатьма людьми, висячі предмети злегка розгойдуються

4

Помірний

Поштовхи відчуваються людьми, розгойдуються підвішені предмети, дзеленчать шибки

5

Досить сильний

Вночі люди прокидаються, гойдаються підвішені предмети, непокояться тварини. Незначні пошкодження окремих будівель

6

Сильний

Легкі пошкодження будинків, утворюються тріщини у штукатурці, зсуваються з місця легкі меблі, падає посуд

7

Дуже сильний

У будинках з'являються пошкодження, тріщини у стінах, окремі будівлі руйнуються. Зсуви на берегах річок. Невеликі гірські обвали

8

Руйнівний

Руйнація і пошкодження будівель, людям важко встояти на ногах. Тріщини в грунті. Гірські обвали

9

Спустошувальний

Руйнування будівель. Викривлення залізничних колій. Тріщини в грунт ах завширшки 10см. Зсуви, великі гірські обвали

10

Знищувальний

Руйнування будівель та пам'ятників. Тріщини у грунті до 1 м шириною, великі зсуви та обвали

11

Катастрофа

Повсюдне руйнування будівель, насипів, доріг, гребель. Вертикальне переміщення шарів. Великі обвали, змінюється рівень Ґрунтових вод

12

Велика катастрофа

Повсюдне руйнування будівель і споруд. Масова загибель людей і тварин. Значні зміни рельєфу місцевості

До 30-х років XX ст. сила землетрусу вимірювалась спричиненими збитками -- за так званою шкалою Меркаллі. Зараз для визначення сили землетрусу користуються більш досконалим засобом.

Ідею подав 1935 р. американський сейсмолог Ч. Ріхтер. Він запропонував визначати силу землетрусу за 12-бальною шкалою.

Нульова позначка на сейсмографі означає абсолютний спокій ґрунту, один бал вказує на слабкий підземний поштовх, кожний наступний бал позначає поштовх в 10 разів сильніший за попередній. Так, 9-бальний землетрус в 10 разів сильніший за 8-бальний, в 100 разів перевищує 7-бальний і, нарешті, в 100 мільйонів разів сильніший за коливання земної кори силою в один бал.

Основними характеристиками землетрусів є: глибина осередку, магнітуда та інтенсивність енергії на поверхні землі. Глибина осередку землетрусу зазвичай перебуває в межах від 10 до 30 км, в деяких випадках вона може бути значно більша.

Магнітуда характеризує загальну енергію землетрусу і є логарифмом максимальної амплітуди зміщення грунту в мікронах, яка вимірюється за сейсмограмою на відстані 100 км від епіцентру. Магнітуда за Ріхтером вимірюється від 0 до 9 (найсильніший землетрус). Інтенсивність -- це показник наслідків землетрусів, який характеризує розмір збитків, кількість жертв та характер сприйняття людьми психогенного впливу.

Землетруси переважно бувають у вигляді серії поштовхів, головний з яких має найбільшу магнітуду. Сила, число та тривалість поштовхів суто індивідуальні для кожного землетрусу. Тривалість поштовхів переважно досягає декількох секунд.

Помітний струс поверхні землі від головного поштовху триває від 30 до 60 с, або навіть до 3- 4 хв. Більш слабкі поштовхи можуть тривати з інтервалами в декілька діб, тижнів, місяців та навіть років.

На сьогодні відсутні надійні методи прогнозування землетрусів та їх наслідків. Однак за зміною характерних властивостей ґрунту, незвичайною поведінкою живих організмів перед землетрусом ученим досить часто вдається складати прогнози.

Провісниками землетрусів є:

· швидке зростання частоти слабких поштовхів (форшоків);

· деформація земної кори, яка визначається спостереженнями із супутників або зйомкою на поверхні землі за допомогою лазерних джерел світла;

· зміна відношення швидкостей розповсюдження поздовжніх і поперечних хвиль напередодні землетрусу;

· зміна рівня ґрунтових вод у свердловинах;

· вміст ріадону у воді тошо.

В Україні сейсмічне небезпечними районами є Карпати та гірський Крим. У минулому тут відбувалися руйнівні землетруси силою 6-8 балів (наприклад, Ялтинський землетрус 1927 p.). Центральні райони України належать до сейсмічне спокійних, хоча й тут інколи реєструються підземні поштовхи, що докочуються з районів Карпат і гір Вранча (Румунія). Так, 1977 р. під час землетрусу у східній частині Карпат (епіцентр знаходився в Румунії), сейсмічні хвилі досягли Львова, Рівного, Києва і навіть Москви.

Деякі рекомендації щодо правил поведінки в умовах, небезпеки землетрусу:

Ш При землетрусі ґрунт відчутно коливається відносно недовгий час -- тільки декілька секунд, найдовше -- хвилину при дуже сильному землетрусі. Ці коливання неприємні, можуть викликати переляк. Тому дуже важливо зберігати спокій. Якщо відчувається здригання грунту чи будинку, слід реагувати негайно, пам'ятаючи, що найбільш небезпечні є предмети, які падають.

Ш Перебуваючи у приміщенні, слід негайно зайняти безпечне місце. Це отвори капітальних внутрішніх стін (наприклад, відчинити двері з квартири), кути, утворені ними. Можна заховатись під балками каркасу, під несучими колонами, біля внутрішньої капітальної стіни, під ліжком чи столом. Слід пам'ятати, що найчастіше завалюються зовнішні стіни будинків. Необхідно триматися подалі від вікон та важких предметів, які можуть перекинутися чи зрушити з місця.

Ш Не слід вибігати з будинку, оскільки уламки, які падають вздовж стін, є серйозною небезпекою. Безпечніше перечекати поштовх там, де він вас застав, і, лише дочекавшись його закінчення, перейти у безпечне місце.

Ш Перебуваючи всередині багатоповерхового будинку, не поспішайте до ліфтів чи сходів. Сходові прольоти та ліфти часто обвалюються під час землетрусу.

Ш Після припинення поштовхів потрібно терміново вийти на вулицю, відійти від будівель на відкрите місце, щоб уникнути ударів уламків, які падають.

Ш Перебуваючи в автомобілі, що рухається, слід повільно загальмувати подалі від високих будинків, мостів чи естакад. Необхідно залишатись в машині до припинення поштовхів.

Ш Опинившись у завалі, слід спокійно оцінити становище, надати собі першу допомогу, якщо вона потрібна. Необхідно надати допомогу тим, хто її потребує. Важливо подбати про встановлення зв'язку з тими, хто перебуває зовні завалу (голосом, стуком). Людина може зберігати життєздатність (без води і їжі) понад два тижні.

Зсуви

Зсуви можуть виникнути на всіх схилах з нахилом в 20° і більше в будь-яку пору року. За швидкістю зміщення порід зсуви поділяють на:

§ повільні (швидкість - декілька десятків сантиметрів на рік);

§ середні (швидкість - декілька метрів за годину або добу);

§ швидкі (швидкість становить десятки кілометрів за годину).

Зсуви -- це ковзкі зміщення мас гірських порід вниз по схилу, які виникають через порушення рівноваги.

Зсуви виникають через ослаблення міцності гірських порід внаслідок вивітрювання, вимивання опадами та підземними водами, систематичних поштовхів, нерозважливої господарської діяльності людини тощо.

Тільки швидкі зсуви можуть спричиняти катастрофи з людськими жертвами. Об'єм порід, які зміщуються при зсувах, перебуває в межах від декількох сот до багатьох мільйонів кубічних метрів.

Найзначніші осередки зсувів на території України зафіксовані на правобережжі Дніпра, на Чорноморському узбережжі, в Закарпатті та Чернівецькій області.

Зсуви руйнують будівлі, знищують сільськогосподарські угіддя, створюють небезпеку при добуванні корисних копалин, викликають ушкодження комунікацій, водогосподарських споруд, головним чином гребель.

Найбільш дійовими заходами для запобігання зсувів є відведення поверхневих вод, штучне перетворення рельєфу (зменшення навантаження на схили), фіксація схилу за допомогою підпорів.

Селі

Виникають селі в басейнах невеликих гірських річок внаслідок злив, інтенсивного танення снігів, проривів завальних озер, обвалів, зсувів, землетрусів.

Селі -- це паводки з великою концентрацією ґрунту, мінеральних часток, каміння, уламків гірських порід (від 10-15 до 75% об'єму потоку).

«Сель» (сайль) -- слово арабське і в перекладі означає бурхливий потік, тобто за зовнішнім виглядом селевий потік -- це шалено вируюча хвиля висотою з п'ятиповерховий будинок, яка мчить ущелиною з великою швидкістю.

Селі трапляються в багатьох країнах -- в деяких областях Індії та Китаю, Туреччини та Ірану, в гірських районах Північної та Південної Америки. Від селевих потоків страждає населення Кавказу, Середньої Азії та Казахстану. В Україні селеві потоки трапляються в Карпатах та Криму.

За складом твердого матеріалу, який переносить селевий потік, їх можна поділити на:

Ш грязьові (суміш води з грунтом при незначній концентрації каміння, об'ємна вага складає 1,5-2 т/куб. м);

Ш грязекам'яні (суміш води, гравію, невеликого каміння, об'ємна вага -- 2,1-2,5 т/куб. м);

Ш водокам'яні (суміш води з переважно великим камінням, об'ємна вага-- 1,1-1,5 т/куб. м).

У Карпатах найчастіше трапляються водокам'яні селеві потоки невеликої потужності, у Середній Азії -- грязьові потоки.

Швидкість селевого потоку звичайно становить 2,5 - 4,5 м/с, але під час прориву заторів вона може досягати 8-10 м/с і більше.

Небезпека селів не тільки в їх руйнівній силі, а й у раптовості їх появи. Засобів прогнозування селів на сьогодні не існує, оскільки наука точно не знає, що саме провокує початок сходження потоку.

Однак відомо, що необхідні дві основні передумови - достатня кількість уламків гірських порід і вода.

Разом з тим для деяких селевих районів встановлені певні критерії, які дозволяють оцінити вірогідність виникнення селів.

Засоби боротьби з селевими потоками досить різноманітні:

Ш будівництво гребель;

Ш каскаду запруд для руйнації селевого потоку;

Ш стінок для закріплення відкосів тощо;

Ш у випадку попередження про селевий потік або зсув, які насуваються, слід якомога швидше залишити приміщення і вийти в небезпечне місце;

Ш надавати допомогу людям, які потрапили в селевий потік, використовуючи дошки, палки, мотузки та інші засоби; виводити людей з потоку в напрямку його руху, поступово наближаючись до краю;

Ш при захопленні сніговою лавиною необхідно зробити все, щоб опинитись на її поверхні (звільнитись від вантажу, намагатись рухатись вверх, рухи як при плаванні); якщо це не вдається, то потрібно намагатися закрити обличчя курткою, щоб створити повітряну подушку (сніговий пил потрапляє в ніс і рот -- людина задихається);

Ш вирушаючи в гори, необхідно мати при собі лавинні мотузки яскравого кольору; мотузку намагатися викинути на поверхню, щоб завдяки мотузці людину, яка потрапила в снігову лавину, могли знайти.


Подобные документы

  • Ризик виникнення надзвичайних ситуацій. Відомості про надзвичайні ситуації. Надзвичайні ситуації техногенного, природного та соціально-політичного характеру. Організація життєдіяльності в екстремальних умовах. Система захисту населення і економіки.

    реферат [27,3 K], добавлен 06.05.2009

  • Статистика соціальних надзвичайних ситуацій, причини їх виникнення та наслідки, нинішня ситуація в Україні. Війни, революції, міжнаціональні конфлікти в історії людства. Заходи щодо захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій соціального характеру.

    реферат [40,8 K], добавлен 19.02.2011

  • Небезпечні метеорологічні явища, що мають місце в Україні. Сильна спека, сильний вітер, смерч, пилова буря, град, злива, ожеледь, хуртовина, мороз. Захист населення, навколишнього природного середовища, об’єктів від стихійного лиха.

    реферат [11,6 K], добавлен 22.11.2006

  • Дії населення при повенях, землетрусах, снігових заносах, ураганному вітрі. Головні причини повені. Характеристики та вимірювання землетрусів. Правила поведінки людей в надзвичайних ситуаціях, при штормовому вітрі. Проведення евакуації населення.

    презентация [9,5 M], добавлен 20.12.2013

  • Основні завдання у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Критерії класифікації, особливості оцінки та реагування на надзвичайні ситуації воєнного характеру, які визначаються окремим законом.

    презентация [224,2 K], добавлен 28.12.2010

  • Призначення та завдання безпеки життєдіяльності, характеристики стихійних лих та надзвичайних ситуацій: пожеж, епідемій, землетрусів, затоплень, аварій техногенного походження. Основні засоби захисту населення від стихійних лих та аварій на підприємствах.

    лекция [22,2 K], добавлен 25.01.2009

  • Короткий огляд найпоширеніших надзвичайних ситуацій. Дії у випадку загрози виникнення хімічної та радіаційної небезпеки. Алгоритм дій при загрозі стихійного лиха та отриманні штормового попередження. Правила поведінки в зоні раптового затоплення.

    презентация [1,1 M], добавлен 18.01.2014

  • Поняття та закономірності стихійного лиха. Надзвичайні ситуації природного походження: причини, класифікація та наслідки. Природні пожежі: види, поширення, наслідки. Інфекційна захворюваність та епідемії. Способи проведення і виконання рятувальних робіт.

    курсовая работа [43,5 K], добавлен 25.10.2010

  • Забезпечення моніторингу та визначення рівня небезпеки надзвичайних ситуацій. Характер дії руйнівних факторів НС на людину і навколишнє середовище. Правила укриття в захисних спорудах, евакуаційних заходів, медичного та інженерного захисту населення у НС.

    реферат [224,0 K], добавлен 02.12.2010

  • "Шосте відчуття" тварин та його вивчення на сучасному етапі. Методи та значення біопрогнозування в виявленні земних катаклізмів, оцінка їх ефективності за даними статистики. Порядок і точність прогнозування виникнення землетрусів і виверження вулканів.

    реферат [15,4 K], добавлен 14.09.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.