Антропогенний вплив шкідливих звичок на підлітків м. Сум

Сумський державний університет

Антропогенний вплив шкідливих звичок на підлітків м. Сум

О.К. Романюк, канд. мед. наук, доц.;

О.Г. Васильєва; Ю.С. Зубарева; О.С. Сотник

У даній статті розглянуті особливості поширення тютюнопаління, алкоголізму та наркоманії серед школярів м .Сум.

Зловживання психоактивними речовинами набуло характеру епідемії у багатьох країнах і зумовило низку нових соціальних, економічних, медичних та юридичних проблем [3]. Особливу занепокоєність викликає поширення тютюнопаління, алкоголізму та наркоманії серед підлітків [1]. Дуже небезпечним є те, що в умовах сьогодення наркоманія значно помолодшала. Досить високі офіційні цифри не відображають дійсної картини підліткової наркоманії, що не може не насторожувати [2]. Ситуація ускладнюється зростанням кількості ВІЛ-інфікованих серед неповнолітніх. Особливо це стосується хворих на ін'єкційну наркоманію, які становлять 90% нових випадків [4]. Кризовий перехідний вік потребує змін у поведінці молоді, пошуку нових знань та уподобань. Підлітки, не знайшовши відповідного розуміння в школі, сім'ї, починають шукати інший мікросвіт, в якому можна самоствердитися, знайти взаємопорозуміння [1]. Це є проявом соціальної та психологічної дезадаптації підлітка і джерелом проблеми, яку ми розглядаємо.

Метою роботи є вивчення ступеня поширеності тютюнопаління, вживання алкоголю, наркотичних речовин серед школярів і встановлення закономірності у формуванні залежності від них.

Проведене анкетування серед учнів шкіл м. Сум. Було опитано 850 підлітків - учнів 8-11 класів. Умовно їх поділили на дві вікові групи І (молодша) - 8-9 класи, II (старша) - 10-11 класи, відповідно 459 та 391 дитина.

Вживання психоактивних речовин найчастіше зв'язане з емоційно забарвленою цікавістю, що можна пов'язати із збільшенням кількості осіб, які вживають наркотики у близькому оточенні підлітка. Виявлено, що підростаюче покоління засвоює стереотипи наркотичної поведінки старших, щоб потім передати їх молодшим. Вже у 8-9 класах 17% підлітків отримували пропозицію щодо вживання психоактивних речовин. У цьому ж віці 48% опитаних вперше спробували їх. Зростання рівня цікавості серед учнів 10-11-х класів супроводжується збільшенням кількості осіб, які вже мали перше знайомство з ними, до 8%. Підліткам, які жодного разу не вживали наркотичних речовин, ми запропонували відповісти на питання: «Чи погодились би ви спробувати наркотики?» Кількість підлітків, які відмовились в обидва вікові періоди, складала 80%. Проте кількість тих, що погодилися, зменшилася на 2%. На стільки ж зросла серед учнів другої групи кількість тих, які вагаються з відповіддю. Це можна пов'язати з розширенням знань про наркоманію, зловживання іншими психоактивними речовинами дорослими і, зокрема, про їх наслідки. Переважна більшість підлітків, близько 65%, вагомими вважає руйнування особистості, втрату контролю над собою, психічні порушення, загрозу відтворення нащадків з фізичними та розумовими вадами, поширення венеричних захворювань та СНІДу, а також високий ризик смерті від передозування. Отже, всі підлітки поділилися на три групи: 1-ша - підлітки, які відмовилися від вживання психоактивних речовин; 2-га - підлітки, які до кінця не визначились у своєму ставленні до них; 3-тя - підлітки, у яких, можливо, відбулась перша спроба вживання наркотичних речовин. Останні, за даними анкетування, в переважній більшості, відчули задоволення. У них відбулося замикання першого циклу потреби під час зіткнення з об'єктом при сприянні людини, яку підліток наслідує, за умов, специфічно сприятливих названій ситуації. Це ще не закріплена, остаточно не сформована потреба, вона є епізодичною.

Інколи сумління, що виникає, нівелюється утопічними ідеями про існування безпечного способу вживання наркотиків. Так, 60% опитаних вважають безпечним паління, 13% - вживання наркотиків у рідкому вигляді, 6% - у вигляді жуйки, 5% - у вигляді аерозолю і близько 1% - у вигляді ін'єкцій. На жаль, лише 10% опитаних підлітків із старшої вікової групи вважають, що безпечних способів вживання психоактивних речовин не існує. Серед представників молодшої вікової групи такого припущення не висловив жоден. До того ж, 54% з них вважають, що сучасна медицина має в арсеналі достатньо засобів для ефективного лікування наркотичної залежності.

Тютюнопаління - одна з найпоширеніших та найшкідливіших звичок суспільства. У країнах світу палить 1/3 чоловіків, та 1/4 жіночого населення. З кожним днем відсоток підлітків, які не проти долучитися до паління, зростає.

Серед учнів першої групи палять регулярно 6% підлітків, другої - 31% (78,4% хлопчиків, 21,6% дівчаток), що збігається з середньостатистичними даними по Україні. Середній вік початку паління становить 11,7 років. Переважають серед причин, які спонукали до шкідливої звички: «престижний вигляд» - 38% серед тих, хто палить та вживає алкоголь, «приклад» друзів - 36%, бажання бути «крутим» - 24%, небажання бути «білою вороною» - 10% та інші.

За даними анкетування, для старшого віку (16-17 років) простежується намагання змінити свій психічний стан від комунікативного спілкування до гедоністичного - отримати задоволення, нові ураження. З віком трансформується загальне відношення до паління. Так, майже 80% підлітків восьмих класів негативно сприймають рекламу сигарет на вулицях міста, на телеекранах, засуджують однолітків, що палять. У старших класах відсоток активно негативного відношення до тютюнопаління падає у підлітків 10-х класів до 32%, 11-х класів - до 26%. Таке ж негативне відношення у тринадцятирічних до алкоголізму та наркоманії. Серед дітей цієї категорії відносно людей, які вживають алкоголь та наркотики, переважає страх - 48%, презирство - 34%, співчуття - 28%. У порівнянні з думкою молодших старшокласники належать до людей із шкідливими звичками з байдужістю.

Якщо серед молодих школярів вживання алкоголю, тютюнопаління _ це один із варіантів спілкування, то переважною думкою серед підлітків 15-16 років є використання психоактивних речовин для задоволення своєї втіхи.

68% підлітків серед тих, хто палить, вважають, що можуть самостійно при потребі кинути цю шкідливу звичку, а, отже , тютюнопаління, на їх думку, не є проблемою для себе особисто. Проте загальна більшість учнів сприймають тютюнопаління як важливу медичну та соціальну проблему.

Більшість дітей з обох вікових груп вперше почали вживати спиртне переважно у віці 13 - 14 років. Причинами вживання алкогольних напоїв найчастіше називали вплив товаришів ( 15,8% - діти І групи та 23,4% - старшокласники серед підлітків, які вживали алкоголь).

Учні другої групи частіше констатували зв'язок вживання алкоголю з поганим настроєм. Майже з однаковою частотою діти обох груп вживають спиртне для полегшення спілкування з однолітками.

Але, окрім ровесників, певною мірою сприяють тому, що дитина вперше бере в руки пляшку, і дорослі, що оточують підлітка. 81% опитаних відповіли, що серед їх близьких є люди, які зловживають алкоголем. У третини ( 28%) цю шкідливу звичку мають батьки. Окрім того, 34% підлітків зауважили, що дорослі вживають у їх присутності, а 68% дітей вперше спробували алкоголь за родинним столом.

Більшість учнів розуміють шкідливість вживання алкоголю ( 84% - І група, 78% - ІІ група), потребу боротися з пияцтвом ( відповідно 56% та 34 %).

Поширеність тютюнопаління, вживання алкоголю, наркотичних речовин серед підлітків м. Сум досить значна і досягає в окремих випадках до 48%.

Переважна більшість дітей шкіл знають про шкідливість тютюнопаління, вживання алкоголю і наркотиків.

Серед підлітків простежуються початкові етапи формування залежності від психоактивних речовин, коли ще досить ефективною є просвітницька робота та існує можливість зворотного розвитку проблеми.

Досконале вивчення етапів формування залежності від психоактивних речовин дозволить створити підґрунтя для розроблення ефективної допомоги підліткам.

Список літератури:

Ковалев В.В. Психиатрия детского возраста. - М.: Медицина, 1995. - 600с.

Подростковая медицина: Руководство для врачей /Под ред. Л.И. Левиной. _ СПб.: Спец. лит-ра, 1999. - 731с.

Gamaleya N.,Tagliaro F.// Life Sciences. - 1994. _ N.53. - Р.99 - 105.

Gumbiner J., Arriaga T. Juvenile adolescent //Psychological Reports. - 1999.- Part I of 2. - V.84, Issue 3. - P.761 - 777.