Планування охорони праці на підприємстві

Вступ

Збільшення обсягів виробництва продукції сільського господарства покращення якості зниження її собівартості, залежить від успіху в технічній галузі, задоволення потреб сільгоспвиробників машинами і агрегатами, а також запасними частинами до них.

Тому головним завданням розвитку сільського господарства України є перебудування. Останнім часом і сільськогосподарських підприємствах поступають нові і модернізовані трактори і автомобілі, комбайни і інші сільськогосподарські машини.

Значна частина тракторів, збиральних машин, плугів, сівалок не відповідають світовому рівню.

Високий рівень надійності машин можливо забезпечити лише при наявності надійної бази її зберігання і обслуговування. Однак в багатьох господарствах навіть складні машини знаходяться під відкритим небом.

Визнано ефективно використовувати техніку до капітального проводити її обслуговування в господарствах на базі готових вузлів і агрегатів, які постачаються ремонтними підприємствами через торгівельну мережу.

Однак в наших складних умовах робітники сільського господарства використовують техніку не ефективно.

Для виконання всіх цих вимог на перший план ставиться людина та її здоров'я. Завдання охорони праці забезпечення безпечних, нешкідливих і сприятливих умов праці через вирішення багатьох складних завдань.

Вирішальне значення в розв'язанні цих питань має науково-технічний прогрес.

Використання досягнень науки та техніки сприяє підвищенню рівня безпеки праці, культури та організації постійно зростає. Розвиток науки і техніки, в цілому збільшуючи безпеку життєдіяльності людини, призвів до появи цілого ряду нових проблем.

Науковий аналіз виробничих травм доводить, що вони виникають головним чином внаслідок втрати міцності та надійності робочої техніки, небезпечного стану системи « людина - машина - середовище » та ряду технічних факторів. До технічних факторів відносять насамперед надійність техніки ( конструктивні недоліки, технологічні та експлуатаційні порушення, руйнування деталей машин під дією корозії та корозійного розтріскування ), організацією управління охороною праці ( документація, правові норми, стандарти безпеки праці, методи навчання тощо ), санітарно-гігієнічні норми, умови в приміщеннях та на робочій зоні, виробниче освітлення, шум, вібрація, іонізуюче, електромагнітне, ультразвукове, лазерне випромінювання тощо ).

Для вирішення цієї проблеми використовують досягнення науки і техніки, які прямо чи опосередковано забезпечують охорону праці, а також соціологію, правову економіку, технічну естетику, ергономіку, інженерну і соціальну психологію, орізіологію.

Роль людини зводиться до керування та контролю за роботою машин і ходом технологічних процесів і праця робітників повинна бути більш комфортною.

1. Характеристика техніко-економічних показників СПГ «Райз - Максимко»

1.1 Місце розташування

(СПГ) сільськогосподарське підприємство «Райз - Максимко» розташоване в селі Успенка, Буринського району, Сумської області. Господарство розташоване в зручному місці від пунктів реалізації сільськогосподарської продукції. Відстань до районного центру - 25км. До найближчої залізничної станції м. Буринь станції Путивля - 25 км. Відстань до обласного центру м. Суми 100 км.

Кліматичні умови району в якому знаходиться господарство відповідають помірному сприятливому клімату.

1.2 Матеріально - технічна база

СПГ «Райз - Максимко» забезпечене двадцятьма вісьмома тракторами різних марок, має одинадцять автомобілів різної тоннажності, п'ять зернозбиральних комбайнів і ввесь необхідний набір різних сільськогосподарських машин, які знаходяться в робочому стані.

Господарство має центральну ремонтну майстерню з пунктами ремонту с/г техніки, токарний цех із зварювальним цехом, компресорна, комора, обкатувальний цех із високоякісним обладнанням для проведення обкатки двигунів. Наявна сільськогосподарська техніка представлена в таблиці 1.1.

СПГ «Райз - Максимко» має і ремонтну базу.

Традиційно ремонтна майстерня господарства відіграє важливу роль у технологічному виробництві і виробництві сільськогосподарської продукції.

Хоча останніми роками технічного забезпечення виробництва, погіршено і тому навантаження на ремонтну майстерню зростає. Центральна ремонтна майстерня збудована ще в шести десяті роки не може забезпечити якісних ремонтів сьогодення.

В майстерні розташовані слідуючи дільниці які приведені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 Структура майстерні

Найменування дільниці	Площа, м2
1. Дільниця ремонту с.г. техніки, м2; 2. Вулканізаційний цех, м2; 3. Токарний цех, м2; 4. Компресорна, м2; 5. ПТО, м2; 6. Зварювальний цех, м2; 7. Комора, м2; 8. Тамбур, м2; 9. Акумуляторна, м2; 10. Обкатувальний цех, м2;	262 9 48 6 81 12 6 24 6 10

Ремонтна майстерня має певне обладнання,яке необхідне для виконання ремонтних робіт і при проведенні технічних обслуговувань за технікою.

Найменування обладнання і його кількість приведена в таблиці 1.3

Таблиця 1.3 Обладнання ремонтної майстерні СПГ «Райз - Максимко»

Найменування обладнання	Марка	Кількість, шт.;
1. Токарно-гвинторізний верстат 2. Вертикально-поршневий верстат 3. Повітряний поршневий компресор 4. Універсально-свердлильний верстат 5. Зварювальний апарат 6. Заточувальний верстат 7. Зварювальний трансформатор 8. Тепло генератор 9. Зарядний пристрій 10. Електродистимулятор	1 К 62 6М 12П 155 - 2В5 2Б - 125 АД - 302 ТА - 255 ТСП - 2 ТАУ - 2 - Д - 1	2 1 1 1 1 1 1 1 - 1

Обладнання майстерні знаходиться в належному стані придатному для виконання ремонтних робіт.

За таких умов потреба в обладнанні на сьогоднішній день є актуальною, тому що забезпечення складаю 70% від необхідного.

В майстерні працює чотири працівники завідувач майстерні, слюсар-наладчик, зварювальник, токар.

Таблиця 1.1 Машино - тракторний парк СПГ «Райз - Максимко» та його планове річне навантаження на 2011 рік

Найменування машини	Марка машини	Кількість, шт.	Планове навантаження, кг палива,км пробігу
Трактор Трактор Трактор Автомобіль Автомобіль Комбайн Комбайн Плуги Оприскувач Протруювач Культиватори Борони Борони Зчіпки Сівалки Котки Машини для внесення добрив Причепи тракторні	Т-150К МТЗ-80 ЮМЗ-6Л ГАЗ-53А ЗИЛ-130 СК-5 ДОН-1500 ПЛН-4-35 ОП-2000 ПС-10 КПС-4 КРН-4,2 БЗСС-1,0 БДТ-3 С-11У СЗ-3,6 СЗТ-3,6 СЗТ-5,4 СПУ-6Д ЗККШ-6 ПРТ-10 РОУ-6 1РМГ-4 МВУ-6 МВУ-8 2ПСТ-4 2ПСТ-6 1ПСТ-9	8 16 4 6 5 2 3 8 2 1 5 2 60 3 3 4 2 1 1 10 3 1 2 2 3 13 5 3	45000 20000 22000 80000 70000 - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

2 РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

2.1 Розрахунок кількості ремонтів і ТО тракторів, автомобілів і с.г. машин

2.1.1 Розрахунок кількості ремонтів і ТО тракторів

Кількість капітальних ремонтів тракторів Т -150 К визначаємо за формулою

N_к = (2.1)

де Н _p - планове річне навантаження на один трактор даної марки, кг

n- кількість тракторів однієї марки,шт.

М _к - напрацювання до капітального ремонту, кг. витраченого палива

N _кр =

Приймаємо 3 капітальних ремонти

Кількість поточних ремонтів тракторів Т- 150 К визначаємо за формулою

N _п. = N _к (2.2)

де М _п - напрацювання до поточного ремонту, кг. витраченого палива

N _п =

Приймаємо 6 поточних ремонтів

Кількість проведення ТО 3 за тракторами Т -150 К визначаємо за формулою

N _то3 = (N _к + N _п.), (2.3)

де М _{то 3} - напрацювання до ТО 3, кг. витраченого палива

N _то3 =

Приймаємо 9 ТО 3 тракторів

Кількість проведення ТО 2 за тракторами Т -150 К визначаємо за формулою

N _то2 = (N _к + N _п.+ N _то3), (2.4)

де М _то2 - напрацювання до ТО 2, кг. витраченого палива

N _то2 =

Приймаємо - 18 ТО 2 тракторів

Кількість проведення ТО 1 за тракторами Т -150 К визначаємо за формулою

N _то1 = (N _к + N _п.+ N _то3 + N _то2), (2.5)

де М _то1 - напрацювання до ТО 1, кг. витраченого палива

N _то1 =

Приймаємо - 108 ТО 1 тракторів

Кількість проведення сезонних технічних обслуговувань за тракторами Т -150К визначаємо за формулою

N _сто =, (2.6)

N _сто = 2 * 8 = 16

Приймаємо - 16 СТО тракторів

В такій послідовності виконуємо розрахунки по решті марок тракторів і дані розрахунків заносимо до таблиці 2.1

2.1.2 Розрахунок кількості ремонтів і ТО автомобілів

Кількість капітальних ремонтів автомобілів ГАЗ визначається за формулою

N _к =, (2.7)

де Н _p - планове річне навантаження на один автомобіль даної марки, км. пробігу

n- кількість автомобілів даної марки, шт.

М _к - напрацювання до капітального ремонту, км. пробігу

N _к =

Приймаємо 1 капітальний ремонт

Кількість поточних ремонтів не розраховується, а лише визначається трудомісткість їх виконання за формулою

Т _пр. = 0,001 * Н _р * n * t, (2.8)

де t - питома трудомісткість виконання поточного ремонту на 1000 км. пробігу автомобіля даної марки, люд. год.

Т _пр. = 0,001 * 80000 * 6 * 5,3 = 2544

За автомобілями ТО 3 не проводиться, тому і розрахунок не виконуємо.

Кількість проведення ТО 2 за автомобілями марки ГАЗ визначаємо за формулою

N _то2 = N _к, (2.9)

де М _то2 - напрацювання до ТО 2, км пробігу

N _то2 =

Приймаємо 41 ТО -2

Кількість проведення ТО 1 за автомобілями марки ГАЗ визначаємо за формулою

N _то1 = (N _к + N _то2), (2.10)

де М _то1 - напрацювання до ТО 1, км. пробігу

N _то1 =

Приймаємо 129 ТО -1

Кількість сезонних технічних обслуговувань за автомобілями ГАЗ визначаємо за формулою

N_сто =2 * n, (2.11)

N_сто = 2 * 6 = 12

Приймаємо 12 СТО.

В такій послідовності виконуємо розрахунки по інших марках автомобілів і дані розрахунків заносимо до таблиці 2.1

Таблиця 2.1 Зведена відомість ремонтів і ТО тракторів і автомобілів

Назва машини	Марка машини	Вид ремонту і ТО
		N к, шт.	N п, шт.	N то3, шт.	N то2, шт.	N то1, шт.	N сто, шт.	T пр., люд.год.
Трактор Трактор Трактор Автомобіль Автомобіль	Т -150К МТЗ-80 ЮМЗ-6Л ГАЗ ЗИЛ	3 6 1 1 1	6 13 4 - -	9 19 6 - -	18 38 11 41 30	108 228 66 129 94	16 32 8 12 10	2544 1855

2.1.3 Розрахунок кількості ремонтів і ПСТО сільськогосподарських машин

Кількість поточних ремонтів комбайнів і сільськогосподарських машин визначається за формулою

N _n = n _к * з _к, (2.12)

де n _к - кількість зернозбиральних комбайнів, шт.

з _к - коефіцієнт охоплення ремонтом

N _n = 2 * 0,60 = 1,2

Приймаємо 1 поточний ремонт зернозбиральних комбайнів

Кількість після сезонних технічних обслуговувань (ПСТО) визначається за формулою

N _псто = n * 1_, (2.13)

N _псто = 1 * 2 = 2

Приймаємо 2 ПСТО комбайнів

В такій послідовності проводимо розрахунки по інших марках комбайнів і сільськогосподарських машин і дані розрахунків заносимо до таблиці 2.2

Таблиця 2.2 Зведена відомість в ПСТО комбайнів і с.г. машин

Назва машин	Марка машин	Кількість шт.	Коефіцієнт охоплення ремонтом з	N n. P, шт.	Коефіцієнт повторності проведення ПСТО, n.	N ПСТО, шт.
Комбайн Комбайн Плуги Оприскувач Протруювач Культиватор Культиватор Борони зубові Борони дискові Зчіпки Сівалки зернові Сівалки зернові Сівалки зернові Сівалки кукурудзяні Котки Розкидачі органічних добрив Розкидачі органічних добрив	СК -5 ДОН-1500 ПЛН-4-35 ОПВ-2000 ПС-10 КПС - 4 КРН - 4,2 БЗСС - 1,0 БДТ - 3 С-ПУ СЗ-3,6 СЗТ-3,6 СЗТ-5,4 СПУ-6Д ЗККШ-6 ПРТ-10 РОУ - 6	2 3 8 2 1 5 2 60 3 3 4 2 1 1 10 3 1	0,6 0,65 0,8 0,7 0,65 0,8 0,8 0,78 0,78 0,65 0,78 0,78 0,78 0,78 0,7 0,65 0,65	1 1 6 1 0 4 1 4 2 1 3 1 0 0 7 1 0	1 1 2 1 1 2 1 2 2 2 2 1 2 1 2 2 2	2 3 16 2 2 10 2 120 6 6 8 4 2 2 20 6 2

2.2 Розподіл робіт на місцях їх виконання

Усі види визначених до виконання ремонтно-обслуговуючих робіт: ремонти і ТО тракторів, ремонти і ТО автомобілів, ремонти і ПСТО комбайнів і с.г. машин згідно з вимогами розподіляємо за місцями їх виконання; у майстерні загального призначення господарства ( МЗП ), на пунктах технічного обслуговування бригад ( ПТО ) і на спеціалізованих ремонтних підприємствах ( СП ).

Розподіл ремонтно-обслуговуючих робіт виконано в таблиці 2.3

Таблиця 2.3 Розподіл ремонтно-обслуговуючих робіт за місцями їх виконання

Назва і марка машини	Кількість машин, шт	Вид ремонту і ТО	Кількість ремонтів і ТО люд. год.,шт.	Місце проведення
Трактор Т - 150 К	8	Капітальний Поточний ТО 3 ТО 2 ТО 1 СТО	3 6 9 18 108 16	СП МЗП МЗП ПТО ПТО МЗП
Трактор МТЗ - 80	16	Капітальний Поточний ТО 3 ТО 2 ТО 1 СТО	6 13 19 38 228 32	СП МЗП МЗП ПТО ПТО МЗП
Трактор ЮМЗ - 6Л	4	Капітальний Поточний ТО 3 ТО 2 ТО 1 СТО	1 4 6 11 66 8	СП МЗП МЗП ПТО ПТО МЗП
Автомобіль ГАЗ	6	Капітальний Поточний ТО 2 ТО 1 СТО	1 2544 41 129 12	СП МЗП МЗП ПТО МЗП
Автомобіль ЗИЛ	5	Капітальний Поточний ТО 2 ТО 1 СТО	1 1855 30 94 10	СП МЗП МЗП ПТО МЗП
Комбайн СК -5 «Нива»	2	поточний ПСТО	1 2	МЗП МЗП
Комбайн ДОН - 1500	3	поточний ПСТО	1 3	МЗП МЗП
Плуги ПЛН - 4 - 35	8	поточний ПСТО	6 16	МЗП МЗП
Оприскувач ОПВ - 2000	2	поточний ПСТО	1 2	МЗП МЗП
Протруювач ПС - 10	1	поточний ПСТО	0 2	МЗП МЗП
Культиватор КПС - 4	5	поточний ПСТО	4 10	МЗП МЗП
Культиватор КРН - 4,2	2	поточний ПСТО	1 2	МЗП МЗП
Борони зубові БЗСС - 1,0	60	поточний ПСТО	4 120	МЗП МЗП
Борони дискові БДТ - 3	3	поточний ПСТО	2 6	МЗП МЗП
Зчіпки С - ПУ	3	поточний ПСТО	1 6	МЗП МЗП
Сівалки зернові СЗ - 3,6	4	поточний ПСТО	3 8	МЗП МЗП
Сівалки зернові СЗТ - 3,6	2	поточний ПСТО	1 4	МЗП МЗП
Сівалки зернові СЗТ - 5,4	1	поточний ПСТО	0 2	МЗП МЗП
Розкидач органічних добрив ПРТ - 10	3	поточний ПСТО	1 6	МЗП МЗП
Розкидач органічних добрив РОУ - 6	1	поточний ПСТО	0 2	МЗП МЗП
Розкидач мінеральних добрив 1 РМГ - 4	2	поточний ПСТО	1 4	МЗП МЗП
Розкидач мінеральних добрив МВУ - 6	2	поточний ПСТО	1 4	МЗП МЗП
Розкидач мінеральних добрив МВУ - 8	3	поточний ПСТО	1 6	МЗП МЗП
Причепи тракторні 2 ПТС - 4	13	поточний ПСТО	8 26	МЗП МЗП
Причепи тракторні 2 ПТС - 6	5	поточний ПСТО	3 10	МЗП МЗП
Причепи тракторні 1 ПТС - 9	3	поточний ПСТО	1 6	МЗП МЗП

2.3 Складання річного плану завантаження майстерні

Для планування завантаження майстерні потрібні вихідні дані :

- Кількість поточних ремонтів, ТО 3 і СТО тракторів;

- Трудомісткість поточних ремонтів і СТО автомобілів;

- Кількість поточних ремонтів і ПСТО комбайнів і с. г. машин;

- Трудомісткість вище названих робіт;

Всі вихідні дані розподіляють по місяцях року.

При плануванні враховується зайнятість машин на роботах і в цей час їх не плануємо. План завантаження майстерні приведено в таблиці 2.4

2.4 Складання графіка завантаження майстерні

На підставі плану завантаження майстерні складаємо таблицю по сумарній трудомісткості і видам робіт по місяцях року і різними позначками визначаємо трудомісткість кожного місяця в масштабі, а з лівої сторони кількість робітників необхідних для виконання даних робіт. Графік завантаження майстерні побудований в таблиці 2.6. Зведена відомість в таблиці 2.5

2.5 Визначення фондів часу робітника устаткування і майстерні

2.5.1 Визначення фондів часу робітника

Дійсний фонд виробничого робітника визначається за формулою

Ф _{д. р} = [( d _к - d _в - d _с - d _від ) * t * з - ( d _пв + d _пс )]; (2.14) [

де d _k - кількість календарних днів за плановий період; d _k = 365 днів

d _в - кількість вихідних днів за плановий період; d _в = 52 днів

d _c - кількість святкових днів за плановий період;d _c = 9 днів

d _від - кількість днів відпустки за плановий період; d _від = 24 днів

t - тривалість зміни, t = 7 год.

з - коефіцієнт який враховує пропуски робочого часу по поважним причинам і через хворобу ( з = 0,96 )

d _пв - кількість передвихідних днів, d _nb = 51 дн.

d _пс - кількість передсвяткових днів, d _пс = 6 дн.

Ф _{д. р} = [( 365 - 52 - 9 - 24 )* 7 * 0,96 - ( 51 + 6 )] = 1824,6 ( год )

2.5.2 Визначення дійсного фонду часу устаткування майстерні

Дійсний фонд часу устаткування майстерні визначається за формулою;

Ф _у = [( d _к - d _в - d _с ) * t * n * з _у - ( d _пв + d _пс )] (2.15) [

де n - кількість змін роботи устаткування майстерні, n = 1;

з _у - коефіцієнт який враховує простої устаткування на ремонті і техогляді, з _у = 0,95

Ф _у = [( 365 - 52 - 9 )* 7 * 1 * 0,95 - ( 51 + 6 )] = 1964,6 год

2.5.3 Визначення дійсного фонду роботи майстерні

Дійсний фонд роботи майстерні визначається за формулою

Ф _м = [( d _к - d _в - d _c ) *t * n - ( d _пв + d _пс )] (2.16) [

Ф _м = [( 365 - 52 - 9 ) *7 * 1 - ( 51 + 6 )] = 2071 ( год )

2.6 Визначення штату майстерні

Кількість виробничих робітників для майстерні визначається за формулою

(2.17) [

де Т _р - річна трудомісткість ремонтних робіт в майстерні, люд. год.;

Ф _др. - річний дійсний фонд часу робітника, год.;

? - коефіцієнт перевиконання норм і завдань,

? = 1,1

= 9,23

Приймаємо 9 основних робітників

Визначаємо кількість допоміжних робітників за формулою

Р _д = 0,08 * Р _р (2.18) [

Р _д = 0,08 * 9 = 0,72

Приймаємо 1 додаткового робітника.

Визначаємо кількість інженерно-технічних робітників за формулою

Р _ітр = 0,1 * ( Р _р + Р _д ) (2.19) [

Р _ітр = 0,1 * ( 9 + 0 ) = 0,9

Приймаємо 1 інженерно-технічного робітника

Визначаємо кількість службовців за формулою

Р _сл. = 0,07 * ( Р _р + Р _д ) (2.20) [

Р _сл = 0,07 * ( 9 +0 ) = 0,63

Приймаємо 0 службовців

Визначаємо кількість молодшого обслуговуючого персоналу за формулою

Р _моп = 0,03 * ( Р _р + Р _д ) (2.21) [

Р _моп = 0,03 * ( 9 + 0 ) = 0,27

Приймаємо 0 молодшого обслуговуючого персоналу

Приймаємо 1 допоміжного працівника з покладенням на нього обов'язків молодшого обслуговуючого персоналу.

Приймаємо 1 інженерно-технічного робітника з покладеними на нього обов'язків службовця

Штат майстерні буде складати

Р _р = Р _о + Р _д + Р _ітр + Р _сл + Р _моп (2.22) [

Р _р = 9 + 1 + 1 + 0 + 0 = 11 ( чол. )

Визначаємо кількість робітників для виконання заряджання акумуляторних батарей за формулою

Р _{м р} = ; (2.23) [

де Т _{м. р} - трудомісткість люд. год.

Ф _др. - дійсний фонд часу робітника

Ф _др. =1784,28 годин

? - коефіцієнт, який враховує перевиконання змінних норм і завдань

Р _{м. р} = = 0,13

По розрахунках приймаємо 0 акумуляторщиків, то цю роботу виконую електрослюсар.

2.7 Визначення площі відділення

Площу відділення для зарядки акумуляторної батареї визначаємо по питомій площі на основного робітника і наступних за формулою :

F_в =F_р + F_{р. м} * ( Р _в - 1 )

де F _р1 - питома площа, яка приходиться на першого робітника,м²

F _{р. м} - питома площа, яка припадає на кожного послідуючого працівника ;

P _в - кількість робітників відділку;

P _в = 1

F_в =10 + 8 * ( 1 - 1 ) = 10 (м²)

Згідно типового проекту ТП 816 - 173 акумуляторна дільниця складає 10 м². Для проведення якісного заряджання акумуляторних батарей

2.8 Підбір обладнання акумуляторної дільниці

Обладнання зарядки акумуляторної батареї дільниці вибираємо згідно типового проекту, яке проведено в таблиці 2.7

Таблиця 2.7 Зведена відомість обладнання акумуляторної дільниці

Назва устаткування	Тип або модель	Габаритні розміри мм	Площа під устатку-вання	Кількість	Потуж- ність кВт.
1. 1.Стенд-верстак 2. Шафа для зарядки акумуляторів 3. Шафа для кислоти 4. 4. Електродистилятор 5. Стелаж 6. Візок для акумуляторів	2314 - 11 2268 АИ-721 М Д - 1 ОРГ-1019- 105	950х780 2000х800 500х500 300х220 1400х500 700х500	0,74 1,6 0,25 0,2 0,7 0,35	1 1 1 1 1 1	1,0

3. Технологічна частина

3.1 Заходи по охороні праці в акумуляторній дільниці

3.1.1 Планове забезпечення охорони праці на проектуючому об'єкті

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Основним правовим документом є Конституція України, Закон України «Про державне загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві, яке спричинятиме втрату працездатності», «Про пожежну безпеку», «Про дорожній рух», кодекс законів про працю тощо.

Для закону «Про охорону праці» поширюється на всіх юридичних і фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовується наймана праця та на всіх працюючих, незалежно від форми власності.

3.1.2 Аналіз стану охорони праці у СГП «Райз - Максимко»

У СГП «Райз - Максимко» робота з охорони праці проводиться відповідно до типового «Положення про організацію роботи по охороні праці в системі «Агропромислового комплексу» відповідно до якого юридичну відповідальність за стан охорони праці несе директор господарства, по галузях - заступник директора, по ділянках - керівники підрозділів.

У господарстві введена в штатний розпис посада інженера по охороні праці. Керівниками підрозділів, майстрами проводиться робота по поліпшенню стану охорони праці на виробництві.

У підрозділах господарства, таких як тракторна бригада, автомобільний парк, майстерня. Проводяться заходи щодо поліпшення умов праці. Постійно удосконалюють інструмент та обладнання, яке використовується для роботи. Налагодження випуску інструкцій, пам'яток, листівок по техніці безпеки і виробничій санітарії. На кожній інструкційній карті та на робочому місці є інструкції з охорони праці та техніки безпеки.

Рівень забезпечення коштами для виконання заходів по охорони праці знаходиться на низькому рівні і складає 0,2% від фонду заробітної плати. Всі асигнування на протипожежні, санітарно-гігієнічні та інші засоби проводить господарство. Оскільки господарство знаходиться на недостатньому фінансуванні, то повністю забезпечити працюючих необхідними засобами індивідуального захисту, засобами пожежогасіння та іншими засобами господарство немає змоги. Рівень забезпечення санітарно-гігієнічними засобами ( гардеробні, душеві, умивальники та інше )знаходиться на рівні 70-75%.

Стан пожежної безпеки у господарстві знаходиться у незадовільному стані, тому що на вогнегасники затрачаються великі кошти, а їх потрібно дуже багато. Тому рівень забезпечення господарства вогнегасниками знаходиться на рівні 20%.У господарстві в майстерні є пожежний рукав та встановлена протипожежна сигналізація. На кожному автомобілі, тракторі чи комбайні встановлений вогнегасник.

На всіх структурних підрозділах та на кожному робочому місці розроблені інструкції з охорони праці. Регулярно проводяться інструкції з техніки безпеки, тому нещасних випадків під час роботи немає.

У СГП «Райз - Максимко» інструктаж з охорони праці проходять всі працівники. Допуск до роботи проводиться після інструктажу з техніки безпеки, первинного інструктажу на робочому місці та повторного інструктажу на робочому місці.

Незважаючи на те, що і господарстві проводиться певна робота по попередженню нещасних випадків та професійних захворювань, але ще мають місце невиробничі витрати робочого часу пов'язані з травматизмом, про що свідчать дані таблиці 3.1

Таблиця 3.1 Показники стану охорони праці у СГП «Райз - Максимко» за 2007 - 2009 роки

Назва показника	По роках
	2007	2008	2009
Середньооблікова кількість працюючих, чол.	283	283	285
Кількість нещасних випадків із тимчасовою втратою працездатності; випадок;	-	-	-
У тому числі з летальним наслідком, випадок;	-	-	-
Кількість днів непрацездатності, днів;	-	-	-
Матеріальні збитки від травматизму, грн.;	-	-	-
Коефіцієнт важкості	-	-	-
Коефіцієнт витрати робочого часу	-	-	-
Коефіцієнт частоти травматизму	-	-	-
Асигновано засобів на охорону праці, грн.;	5000	5000	5000
Витрачено, грн.	5000	5000	5000
Кількість пожеж, випадок;	-	-	-
Матеріальні збитки від пожеж, грн.;	-	-	-

В СГП «Райз - Максимко» за період 2007, 2008, 2009 роки травматизму на виробництві не виявлено, тому коефіцієнт частоти, важкості, та втрат робочого часу не розраховуємо і не будуємо графіки цих коефіцієнтів.

3.2 Заходи по попередженню нещасних випадків та захворювань

а) вимоги до персоналу

До роботи в акумуляторній дільниці допускаються особи віком не молодше 18 років, які пройшли посвідчення, отримали стажування на протязі п'яти робочих змін під керівництвом майстра.

Допуск до роботи проводиться після теоретичного навчання з охорони праці, вступного інструктажу на робочому місці.

Усі роботи потрібно проводити під керівництвом відповідальної особи виробничої ділянки.

Працівник допускається до роботи після отримання необхідних теоретичних знань та проходження вступного та первинного інструктажу з техніки безпеки. Працівники повинні повністю виконувати вимоги з техніки безпеки, які викладені в інструкційних картах на робочих місцях.

Вимоги безпеки до території, приміщень, обладнання і виробничих процесів ремонтних майстерень і ПТО.

Територія ремонтних майстерень, санітарно-побутових та інших приміщень повинна відповідати технічному процесу ремонтного виробництва та вимогам санітарних норм проектування. Поверхня має бути вирівняна і спланована так, щоб забезпечити відведення стічних вод до водотоків від будівельних майданчиків, проїздів і пішохідних доріжок. Майданчики для зберігання автомобілів, тракторів, комбайнів та іншої с/г техніки, повинні бути рівними з твердим покриттям.

Виробничі процеси, які супроводжуються забрудненням робочої зони шкідливими речовинами, треба проводити в окремих приміщеннях, обладнаних вентиляцією. Підлога в приміщеннях цехів повинна бути щільною, з твердим покриттям, зручним для очищення і ремонту.

Верстати і обладнання повинні відповідати ГОСТ 12.3.025-80, ГОСТ 122009080, а при роботі на верстатах слід користуватися ГОСТ 12. 3. 025-80, та правилами техніки безпеки і виробничої санітарії при холодній обробці металів. Верстати повинні бути обладнані захисними екранами,а якщо їх не має, то необхідно користуватися захисними окулярами. При роботі на свердлильних верстатах необхідно надійно закріпити деталь на полиці, тобто верстат повинен бути обладнаним спеціальним пристроєм для затискання. При роботі на шліфувально-обдирних і заточувальних верстатах необхідно перевіряти відсутність тріщин або інших дефектів на каменях. Камінь повинен клеймо із зазначенням про допустиму частоту обертання. Зазор між шліфувальним кругом і підручним із пором повинен бути не менше 3мм.

3.3 Вимоги техніки безпеки при заряджанні акумуляторних батарей

При заряджанні акумуляторних батарей виділяються пари сірчаної кислоти і водень. Суміш повітря з воднем може вибухнути від найменшої іскри. Якщо ж застосовують технічну сірчану кислоту, виділяється миш'яковистий водень - надзвичайно отруйний газ, що має запах часнику.

Потрапивши в тіло людини, сірчана кислота викликає хімічні опіки, лікування яких триває здебільшого довго; тому заряджати акумуляторні батареї треба обережно, дотримуючись встановлених правил.

Заряджати одночасно до десяти акумуляторних батарей дозволяється в загальних виробничих приміщеннях, якщо в них не проводяться зварювання, паяння, та інші теплові роботи. Акумуляторні батареї при цьому треба ставити і щільно зачинені витяжні шафи.

Десять або більше батарей одночасно заряджають в ізольованих приміщеннях з вентиляційною установкою вибухобезпечної конструкції. Вентиляція повинна забезпечувати десятикратний повітрообмін приміщення.

Забороняється з'єднувати вентиляційні труби з димоходом або загальною системою вентиляції приміщення.

На дверях приміщення для заряджання акумуляторних батарей вивішують написи «Акумуляторна», «Вогненебезпечно», «З вогнем не входити!», «Курити забороняється».

В акумуляторних не дозволяється користуватися електронагрівними приладами та апаратами, які можуть дати іскру.

З'єднувати акумуляторні батареї, встановлені на заряджання, треба за допомогою щільно прилягаючих освинцьованих клем, що запобігає іскрінню. З'єднувати батареї дротом категорично забороняється.

Підлога в акумуляторній повинна мати кислототривке покриття. Стіни ( до висоти 1,75м ), двері і віконні рами металеві конструкції, стелажі й вентиляційні труби покривають кислототривкою фарбою.

Перед початком заряджання включають вентилятор, який працює під час всього процесу і після нього протягом 0,5 - 1,5 години.

Перевіряють акумуляторні батареї за допомогою приладів, перевіряти батареї коротким замиканням забороняється. Знаходитись у приміщенні для заряджання акумуляторних батарей стороннім особам не дозволяється.

Робітники, що готують електроліт, повинні бути у захисних окулярах, гумових рукавичках і кислотостійкому костюмі: при попаданні кислоти на тіло необхідно негайно змити її розчином соди з водою.

Змішувати сірчану кислоту з водою можна лише в спеціально призначеному для цього посуді.

Кислоту наливають у воду тонким струменем, лити воду у кислоту забороняється, тому що це може призвести до розбризкування останньої. Переливають кислоту із бутилів за допомогою спеціальних пристроїв - качалок для закріплення і похилу бутилів, сифонів - або способом подачі в бутель повітря від ручного повітряного насоса.

Транспортують акумуляторні батареї тільки у візках з гніздами по розміру батарей.

Бутилі з кислотою зберігають і транспортують у плетених корзинах, заповнених дерев'яною стружкою або соломою. Переносити бутилі можна тільки вдвох на носилках, а транспортувати одному - на візках.

Пробка бутля повинна бути щільно закрита. Забороняється зберігати бутлі з сірчаною кислотою і флакони з їдким калієм в приміщеннях акумуляторної.

Акумуляторний цех необхідно обладнати припливно-витяжною вентиляцією. Через те, що в газах, видаляються з приміщення, є пари сірчаної кислоти, які можуть роз'їдати вентилятор і його двигун, а наявність водню в повітрі може викликати вибух, забруднене повітря з приміщення рекомендується видаляти ежекторною установкою. Двигун та вентилятор повинні знаходитись за акумуляторним приміщенням.

Опалення приміщення має бути повітряним.

Калорифери ставлять зовні приміщення, а тепле повітря подається у вентиляційний канал.

Допускається водяне або парове опалення приміщення. Для цього встановлюють суцільні зварні труби без фланців і вентилів. Встановлення у приміщенні електропечей забороняється.

Витяжні отвори встановлюють у нижній і верхній зонах. Повітрообмін приміщення орієнтовно визначається за формулою

G _a = ? _з n _е n _а в м³/год,

де ? _з - максимальна величина зарядного струму, яка залежить від ємкості акумулятора, а;

n _е - кількість елементів у батареї;

n _а - кількість одночасно заряджуваних акумуляторів;

в - коефіцієнт, який враховує силу зарядного струму і кількість елементів у батареї.

При величині зарядного струму ? _з до 20 а і кількість елементів у батареї n _е = 3, коефіцієнт, що враховує силу зарядного струму і кількість елементів у батареї в = 0,2; при величині зарядного струму ? _з від 20 до 30 а і при кількості елементів n _е =6, в = 0,1.

В цих випадках, коли потрібно зарядити одночасно не більше 10 акумуляторів, цю операцію здійснюють у загальних виробничих приміщеннях.

Акумулятори при цьому встановлюють у спеціальні витяжки шафи із зовнішнім витяжним пристроєм.

Протипожежні заходи. Приміщення для зарядки акумуляторів небезпечне у пожежному відношенні. Акумуляторні приміщення відокремлюють від інших приміщень ремонтної майстерні і забезпечують самостійним виходом назовні. Скло ікон акумуляторних фарбують білою фарбою, а підлогу влаштовують із матеріалу, який не піддається дії електроліту.

Зберігання електроліту і кислоти в акумуляторних забороняється. В невеликих акумуляторних приміщеннях допускаються пічне опалення., якщо дверці печі знаходяться у сусідньому приміщенні або тамбурі, а стінки печі не мають душників і захищені металевим кожухом. Від зовнішньої стінки печі до акумуляторних батарей повинна бути відстань не менше 75 см. Обігрівання акумуляторних електричними печами забороняється. Освітлення повинно бути вибухобезпечного типу.

Виконувати в акумуляторній будь-які роботи, не зв'язані з обслуговуванням акумуляторів, а також зберігати вогненебезпечні рідини та матеріали, тару, ганчірки тощо забороняється.

Логічно-структурна схема небезпек показана в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 Логічно структурна схема небезпек виробничого процесу.

Назва (операції, обладнання, машин, механізмів)	Небезпечні	Можливий варіант наслідку
	Умови	Дія	Ситуація
1. Приміщення	а) Провис на прольоті	Знаходження в місці провисання.	Обвал стелі	Травма. смертельний наслідок
	б) Ненадійне закріплення вікна або скла у вікні	Пересування у місці ненадійного закріплення вікна або скла	Випадання вікна або скла	Травма
	в)несправність вентиляції	Проведення робіт с кислотою, електролітом	Насичення повітря шкідливими випарами кислоти більше допустимої норми	Отруєння. Удушення
2.Приготува-ння електроліту	а) Несправність вентиляції	Проведення робіт з електролітом	Насищення повітря шкідливими випарами електроліту	Отруєння
	б) Пролив кислоти	Знаходження в зоні проливу кислоти	Пролив кислоти на тіло людини	Опік
	в) Приготува-ння електроліту	Знаходження в зоні приготува- ння	Помилково залито воду в кислоту бурна реакція і викиди електроліту	Опік
3.Акумуляторна батарея	а) переміще-ння акумулятор-них батарей	Знаходження в місці перенесення акумулятор-них батарей	Пролив електроліту	Опік
	б) Падіння акумулятор-них батарей з рук	Знаходження в зоні падіння	Розбивання банки акумулятор-ної батареї	Опік
4. Замикання клем акумуляторної батареї	Металевий предмет попав на клеми (+); (-)	Знаходження в зоні акумулятор-ної батареї	Розрив банки	Опік
5.транспортува-ння і зберігання кислоти	Скляний посуд	Перебування в зоні транспортува-ння і зберігання кислоти	Розрив тари	Опік
6. Слизька підлога	Несправність підлоги	Перебування в зоні слизької підлоги	Падіння	Травма
7. Захисний одяг	Відсутній захисний одяг	Перебування і робота кислотою без спецодягу	Пролив кислоти на тіло	Опік

Необхідна кількість спецодягу для працівників майстерні приведено в таблиці 3.3

Таблиця 3.3 Необхідна кількість спецодягу

Професія працюючого	Кількість працюючих, чол.	Назва спецодягу	Термін носіння, міс.	Необхідна кількість, шт.
Слюсар	1	1. Костюм бавовняний папірчаний 2. Рукавиці комбіновані	12 2	1 6
Токар	1	1. Костюм бавовняний папірчаний 2.Рукавиці комбіновані 3. Фартух хлорвініловий 4. Окуляри захисні	12 2 6 чергові	1 6 2 чергові
Зварювальник	1	1.Костюм брезентовий 2. Рукавиці брезентові 3. Чоботи кирзові 4. Головний убір 5. Захисна маска 6. Куртка утеплена 7. Брюки утеплені	12 3 36 12 Чергова 36 36	1 4 1 1 Чергова 1 1

3.4 Розрахунок необхідного природного та штучного освітлення

Санітарними правилами передбачається природне освітлення залежно від характеру зорової роботи, розмірів об'єктів, контрастності і характеристики фону.

Коефіцієнт природної освітленості показує частку (у %) природного освітлення, яке проникає в приміщення і становить освітленість в певній точці приміщення.

Нормовий коефіцієнт (?_н ) визначають за формулою;

? _н = l * m * c (3.1) [6 ст 28]

де ? - коефіцієнт природного освітлення для даного приміщення приймаємо з додатку [ ], в залежності від розряду зорової роботи.

Характеристика зорової роботи - середньої точності; ? = 1,5

m - коефіцієнт світлового клімату; m = 0,8

с - коефіцієнт сонячного клімату, враховує додатковий світловий потік, який проникає протягом року через світлові прорізи приміщення, за рахунок прямого або відбитого сонячного світла; с = 0,6

? _н = 1,5 * 0,8 * 0,6 = 0,72

Природне освітлення розраховуємо за формулою

F _о =F _в * L (м²) (3.1) [6 ст 28]

де F _в - площа підлоги відділку; F _в = 10 м²

L - коефіцієнт освітлення; L = 0,72

F _о = 10 * 0,72 = 7,2 (м²)

За будівельними нормами треба взяти стандартні розміри вікон, для виробничих приміщень, можна взяти віссю шириною 15 і висотою 2,4 м

Визначаємо площу одного вікна

F ₁ = 1,5 * 2,4 = 3,6 м²

Визначаємо кількість вікон відділку:

n = ; (3.3) [6 ст 28]

n = ( вікна )

Приймаємо 2 вікна

Розрахунок штучного освітлення розраховуємо в такому порядку.

Визначаємо потужність штучного освітлення за формулою:

W _в = F _в N _n ( Вт ) (3.4) [6 ст 28]

де F _в - площа відділку 10 м²

N _n - питома потужність штучного освітлення

W _в = 10 * 10 = 100 Вт

Кількість ламп визначаємо за формулою

m = ; (шт.) (3.5) [6 ст 28]

де N ₁ - потужність лампи

N ₁ = 100 Вт

m = = 1

Приймаємо 1 лапу потужністю 1000 Вт

3.5 Розрахунок вентиляції відділку

Для акумуляторного цеху показники кратності за нормами викладених у методичних вказівках з курсового проектування з ремонту деталей по с/г машинам, дорівнює 3 … 4

Приймаємо к = 4 год ^-1

Визначаємо об'єм повітря у відділенні за формулою

V = F * h ; м³ (3.6) [6 ст 27]

де F - площа відділення; м² ; F = 10 м²

h - висота приміщення, м h = 6м

V = 10 * 6 =60

Необхідна вентиляція приміщення акумуляторного цеху розраховуємо за формулою:

L = K * V (3.7) [6 ст 27]

L = 4 * 60 = 240 м³/год

Визначаємо потужність вентилятора за формулою:

W _в = V * к; м³\год (3.8) [6 ст 28]

W _в = 60 * 40 = 240 м³/год

За підрахованою продуктивністю підбираємо з довідникової літератури, тип і марку вентилятора і даємо йому повну характеристику.

Приймаємо 1 вентилятор №2, продуктивністю 800 м³/год., ККД = 0,5, частота обертання 1500 об/хв.

3.6 розрахунок недоторканого запасу води

Джерело водо забезпечення на випадок пожежі у СГП «Райз-Максимко» є штучні пожежні водойма, їх розраховують на відстані 20 м від будівлі. Пожежних водоймищ повинно бути не менше двох. Витрата води на зовнішнє та внутрішнє пожежогасіння розраховують за формулою

Q _n = 3,6 * g * T _n N _n (3.9) [3 ст 264]

де g - питома витрата води на внутрішнє та зовнішнє пожежогасіння м³/год.;

T _n - час пожежі; T _n = 3 год.

N _n - кількість одночасних пожеж; n = 1

Q _n = 3,6 * 15 * 3 * 1 = 162 м³

Скориставшись нормами забезпечення засобами пожежогасіння на с/г виробництві об'єктах визначено, скільки і якими засобами пожежогасіння потрібно обладнати акумуляторний цех.

Кількість вогнегасників визначаємо за формулою

n = ; шт. (3.10) [3 ст. 264]

де m _o - нормова кількість вогнегасників на площі в 100 м²

S - площа приміщення; м²

n = = 0,1 вогнегасник

Приймаємо 0 вогнегасників, але при необхідності використовуємо вогнегасники, які знаходяться на пожежному щиту в приміщенні майстерні.

4. Конструктивна частина

4.1 Опис будови і робота пристрою

Під час експлуатації акумуляторних батарей на тракторах, автомобілях і самохідних с.г. машинах вони виходять з ладу по мірі їх зменшення щільності електроліту за рахунок кипіння. З метою захисту від розрянсання акумуляторних батарей необхідно мати вимикач маси. При зберіганні машині і зупинці на тривалий час необхідно акумуляторну батарею відімкнути. Тому і пропонується пристрій вимикач маси який показано на малюнку 4.1.

Робота пристрою вимикача маси полягає в тому що основа приєднується до корпусу машини в зручному місці. Для того щоб роз'єднати акумуляторну батарею, необхідно викрутити повністю гвинт.

Даний пристрій легко виготовити в умовах центральної - ремонтної майстерні. Даний пристрій безпечний в роботі, і захищає акумуляторну батарею при довгому зберіганні від розряджання.

5. Економічна частина

5.1 Розрахунок собівартості виготовлення пристрою

Визначаємо собівартість виготовлення по формулі :

С = С о + С д + С пн + Сз + С м + С оп. + С ох(6,1) 3 стр, 27

де, С о - основна заробітна плата ;

С д - додаткова заробітна плата ;

С пн - відрахування на соціальне страхування ;

С з - вартість нових запасних частин ;

С м - вартість основного та ремонтного матеріалів ;

С оп - загальновиробничі витрати ;

С ох - загальногосподарські витрати.

Визначаємо основну заробітну плату виробничих робітників.

Таблиця 5.1. Основна заробітна плата

Назва операції	Спеціальність	Розряд роботи	Норма часу (хв)	Годинна тарифна ставка, грн	С у м а грн
Токарні роботи Слюсарні роботи	Токар Слюсар	ІV II	1,5 0,5	5,48 5,02	8,22 2,57

С₀ = 10,73 грн.

Визначаємо додаткову заробітну плату виробничих робітників :

С _д = 0,1 * С_о, грн (5,2) 6 стр. 40

С_д = 0,1 * 10,73 = 1,07 (грн.)

Відрахування на соціальне страхування визначаємо за формулою :

Свс = 0, 4 * ( Со + Сд ), грн. (5.3) 6 стр, 49

Свс = 0,4 * (10,73 + 1,07) = 4,72 (грн.)

При ремонті нові запасні частини не використовуються

Сз = 0.

5.1.4 Вартість основних та ремонтних матеріалів

Таблиця 5.2 Вартість основних та ремонтних матеріалів

Назва матеріалу	Ціна за 1 кг Грн.	Маса, кг.	С у м а грн
1. Круг 2. Круг 3.Круг 4. Круг 5. Ебоніт 6. Гайка 7. Болт	1,1 1,1 1,1 1,1 9,4	0,08 0,03 0,01 0,08 0,04	0,08 0,03 0,01 0,08 0,037 0,25 0,10

См = 0,92 грн.

Визначаємо загальновиробничі витрати :

С_зв = R_зв х ( С_о + С_д + С_вс ) / 100, (5,4) 6 стр. 40

де, R_зв - відсоток загальновиробничих витрат від основної заробітної

плати з нарахуваннями на неї

С_зв = = 11,56 (грн.)

Визначаємо загальногосподарські витрати :

С_зг = R_зг x ( С_о + С_д + С_вс ) / 100, (5,5) 6 стр.40

де, R_зг - відсоток загальногосподарських витрат від основної заробітної

плати 25 %

Сзг = = 4,13 (грн.)

Собівартість виготовлення деталі дорівнює :

С = 10,73 + 1,07 + 4,72 + 0 + 0,92 + 11,56 + 4,13 = 33,13 (грн.)