Гідросферні стихійні лиха
Стихійні лиха як природні явища надзвичайного характеру, які призводять до порушення нормальної життєдіяльності. Розподіл катастроф в залежності від заподіяної шкоди та об'єму негативних наслідків. Гідросферні стихійні лиха: захист населення та об’єктів.
Рубрика | Безопасность жизнедеятельности и охрана труда |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 08.10.2010 |
Размер файла | 17,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
РЕФЕРАТ
на тему:
„Гідросферні стихійні лиха”
ПЛАН
1. Повені
2. Вітри
3. Снігові лавини
4. Селі
5. Зсуви
Використана література
1. ПОВЕНІ
Повінь - це значне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері, водосховищі, спричинене зливами, весняним таненням снігу, вітровим нагоном води, руйнуванням дамб, гребель тощо. Повені завдають великої матеріальної шкоди та призводять до людських жертв.
Наслідки повеней
§ затоплення шаром води значної площі землі;
§ ушкодження та руйнування будівель та споруд;
§ ушкодження автомобільних шляхів та залізниць;
§ руйнування обладнання та комунікацій, меліоративних систем;
§ загибель свійських тварин та знищення врожаю сільськогосподарських культур;
§ вимивання родючого шару грунту;
§ псування та нищення сировини, паливо, продуктів харчування, добрив тощо;
§ загроза інфекційних захворювань (епідемії);
§ погіршення якості питної води;
§ загибель людей.
Повені відрізняються від інших стихійних лих тим, що деякою мірою прогнозуються. Але прогнозувати ймовірність повені набагато легше, ніж передбачити момент її початку. Точність прогнозу зростає при отриманні надійної інформації про кількість та інтенсивність опадів, рівні води в річці, запаси води в сніговому покрові, зміни температури повітря. довгострокові прогнози погоди тощо.
Основний напрям боротьби з повенями в зменшенні максимальних витрат води в річці завдяки перерозподілу стоку в часі (насадження лісозахисних смуг, оранка ґрунту поперек схилу, збереження узбережних смуг рослинності, терасування схилів тощо). Для середніх та великих річок досить дійовим засобом є регулювання паводкового стоку за допомогою водосховищ. Окрім того, для захисту від повеней широко застосовується давно відомий спосіб - влаштування дамб. Для ліквідації небезпеки утворення затсорів проводиться розчищення та заглиблення окремих ділянок русла ріки, а також руйнування криги вибухами за 10-15 днів до початку льодоходу.
Ще один досить важливий шлях регулювання стоку й запобігання повеней - ландшафтно-меліоративні заходи.
Деякі рекомендації щодо правил поведінки при повені
- отримавши попередження про затоплення, необхідно терміново вийти в небезпечне місце - на височину (попередньо відключивши воду, газ, електроприлади);
- якщо повінь розвивається повільно, необхідно перенести майно в небезпечне місце, а самому зайняти верхні поверхи (горища), дахи будівель;
- для того, щоб залишити місця затоплення, можна скористатися човнами, катерами та всім тим, що здатне утримати людину на воді (колоди, бочки, автомобільні камери тощо);
- коли людина опинилася у воді, їй необхідно скинути важкий одяг та взуття, скористатись плаваючими поблизу засобами й чекати на допомогу.
Значну частку в загальній структурі стихійних лих займають повені і, зокрема, повені на Закарпатті.
Спостереження і аналіз даних багаторічних досліджень свідчать, що виникнення повеней на Закарпатті настає в результаті взаємодії цілого ряду природних та антропогенних чинників. Найважливішими серед них є гідрометеорологічні (інтенсивні і тривалі дощі на всій площі водозборів, характер надходження води до русел річок тощо), які в поєднанні з особливостями поверхні водозборів (крутизна і величина схилів, незначна глибина залягання материнських порід, розчленованість рельєфу) відіграють домінуючу роль у створенні умов для катастрофічних природних явищ, в тому числі й повеней.
Слід відзначити, що у Карпатах найгустіша в Україні гідрографічна мережа. Для гірських річок Карпат паводки різного генезису характерні протягом усього року.
Територія області перерізана густою мережею річок. Середня густина річкової мережі - 1,7 км/кв. км. Усього в області протікає 9426 річок і потічків сумарною довжиною 19793 км. 153 річки мають загальну довжину 3545 км. Із них чотири - Тиса, Боржава, Латориця і Уж мають довжину понад 100 км кожна.
Усі річки Закарпаття належать до басейну р.Тиси - найбільшої притоки Дунаю. В межах області довжина Тиси становить 201 км при загальній довжині 966 км. На території області вона приймає основні праві притоки: річки Косовська (41 км), Тересва (56 км), Теребля (91км), Ріка (92 км), Боржава (106 км). Площа водозбірного басейну р. Тиси в межах області - 12760 кв. км (загальна - 156400 кв. км).
Оскільки Українські Карпати і Закарпаття зокрема належать до зливонебезпечних районів Європи, то тут завжди є потенційна небезпека виникнення повеней.
Повені на карпатських річках повторюються 4-5 разів на рік. Частота їх формування в багаторічному розрізі підпорядковується певним закономірностям, які проявляються у чергуванні періодів підвищеної та низької водності. Саме в періоди підвищеної водності паводки набувають загрозливого, нерідко катастрофічного характеру.
Зважаючи на це, слід якомога швидше вживати невідкладних заходів щодо попередження і уникнення повеней, головними серед яких є:
створення в руслах великих рік запасних водоприймачів;
зміцнення стійкості прируслових лісів як важливого водорегулюючого чинника;
поліпшення травостою та підвищення його захисної ролі шляхом впровадження нових видів рослин;
проведення моніторингу екологічного стану гірських рік;
зміцнення землі в прируслових ділянках гірських рік шляхом посадки дерев, кущів і трав'янистих рослин з потужною кореневою системою;
підвищення відповідальності керівників усіх ланок природоохоронних відомств, природоохоронних структур та органів місцевої влади за порушення екологічної стабільності на місцях;
збільшення бюджетного фінансування.
Втілення в життя вищенаведених заходів дасть змогу володіти екологічною ситуацією в регіоні, яка пов'язана з повенями, попередити і зменшити їх катастрофічну дію.
2. ВІТРИ
Вітри - це так звані “прилади-змішувачі”, вони забезпечують обмін між забрудненим повітрям міст та чистим, насиченим киснем полів і лісів, теплим екваторіальним та холодним повітрям полярних областей, розганяють хмари і приносять дощ на поля, на яких без них нічого б не росло.
Вітер силою в 9 балів, коли швидкість становить від 20 до 24 м/с, руйнує старі будівлі, зриває дахи з будівель. Цей вітер називається шторм.
Якщо швидкість вітру досягає 32 м/с, то це - ураган. Ураганами називають також тропічні циклони, які виникають в Тихому океані поблизу узбережжя Центральної Америки.
Досить небезпечне явище - смерчі, вони трапляються частіше, ніж урагани й тайфуни. Смерчі утворюються тоді, коли стикаються дві великі повітряні маси різної температури і вологості, до того ж в нижніх шарах повітря тепле, а в верхніх - холодне. Тепле повітря, зазвичай, піднімається вгору й охолоджується, а водяна пара, яка міститься в ньому, випадає дощем. Але коли збоку починає дути вітер, котрий відхиляє в бік потік теплого повітря, який піднімається вгору, то виникає вихор, швидкість якого досягає 450 км/год.
Деякі рекомендації щодо правил поведінки при ураганах
отримавши повідомлення про ураган, необхідно щільно зачинити двері, вікна;
з дахів та балконів забрати предмети, які при падінні можуть травмувати людину;
в будівлях необхідно триматися подалі від вікон, щоб не отримати травм від осколків розбитого скла;
найбезпечнішими місцями під час урагану є підвали, сховища, метро та внутрішні приміщення перших поверхів цегляних будинків;
коли ураган застав людину на відкритій місцевості, найкраще знайти укриття в западині (ямі, яру, канаві);
ураган може супроводжуватися грозою, необхідно уникати ситуацій, при яких збільшується ймовірність ураження блискавкою: не стояти під окремими деревами, не підходити до ліній електропередач тощо.
3. СНІГОВІ ЛАВИНИ
Снігові лавини виникають так само, як і інші зсувні зміщення. Сили зчеплення снігу переходять певну межу, і гравітація викликає зміщення снігових мас вздовж схилу.
Великі лавини виникають на схилах 25-60° через перевантаження схи-лу після значного випадіння снігу, частіше під час відлиги, внаслідок формування в нижніх частинах снігової товщі горизонту роз рихлення.
В історії людства відомо багато лавин-них катастроф. В Альпах відома страшна трагедія, яка сталася під час першої світової війни. На айстро-італійському фронті, який проходив засніженими гірськими перевалами, стихія забрала життя близько 10 тис. солдат. Найбільш лавинонебезпечною країною вважається Швейцарія, де протягом року сходить приблизно до 10 тис. лавин. На території України снігові лавини поширені в гірських районах Карпат та Криму. Що ж можуть зробити снігові лавини, які несуть з собою десятки і сотні тисяч тонн? Рухаючись зі швидкістю майже 200км/год, лавина спустошує все на своєму шляху. Небезпека руйнівної сили лавини полягає ще в тому, що сніговий вал жене поперед себе повітряну хвилю, а повітряний таран більш небезпечний, ніж удар снігової маси -- перевертає будинки, ламає дерева, контузить і душить людей. Така хвиля повітря мало чим відрізняється від викликаної вибухом великої бомби.
Існує пасивний та активний захист від лавин. При пасивному захисті уникають використання лавинонебезпечних схилів або ставлять на них загороджувальні щити. При активному захисті проводять обстріл лави-нонебезпечних схилів, що викликає сходження невеликих, безпечних лавин, запобігаючи таким чином накопиченню критичних мас снігу.
4. СЕЛІ
Виникають селі в басейнах невеликих гірських річок внаслідок злив, інтенсивного танення снігів, проривів завальних озер, об-валів, зсувів, землетрусів.
Селі -- це паводки з великою концентрацією ґрунту, мінеральних часток, каміння, уламків гірських порід (від 10-15 до 75% об'єму потоку).
«Сель» (сайль) -- слово арабське і в перекладі означає бурхливий потік, тобто за зовнішнім виглядом селевий потік -- це шалено вируюча хвиля висотою з п'ятиповерховий будинок, яка мчить ущелиною з великою швидкістю.
Селі трапляються в багатьох країнах -- в деяких областях Індії та Ки-таю, Туреччини та Ірану, в гірських районах Північної та Південної Аме-рики. Від селевих потоків страждає населення Кавказу, Середньої Азії та Казахстану. В Україні селеві потоки трапляються в Карпатах та Криму.
За складом твердого матеріалу, який переносить селевий потік, їх можна поділити на:
Ш грязьові (суміш води з ґрунтом при незначній концентрації камін-ня, об'ємна вага складає 1,5-2 т/куб. м);
Ш грязекам'яні (суміш води, гравію, невеликого каміння, об'ємна вага -- 2,1-2,5 т/куб. м);
Ш водо кам'яні (суміш води з переважно великим камінням, об'ємна вага-- 1,1-1,5 т/куб. м).
У Карпатах найчастіше трапляються водо кам'яні селеві потоки неве-ликої потужності, у Середній Азії -- грязьові потоки.
Швидкість селевого потоку звичайно становить 2,5 - 4,5 м/с, але під час прориву заторів вона може досягати 8-10 м/с і більше.
Небезпека селів не тільки в їх руйнівній силі, а й у раптовості їх появи. Засобів прогнозування селів на сьо-годні не існує, оскільки наука точно не знає, що саме провокує початок сходження потоку. Однак відомо, що необхідні дві основні передумови - достатня кількість уламків гірських порід і вода. Разом з тим для деяких селевих районів встановлені певні критерії, які дозволяють оцінити вірогідність виникнення селів.
Засоби боротьби з селевими потоками досить різноманітні:
Ш будівництво гребель;
Ш каскаду запруд для руйнації селевого потоку;
Ш стінок для закріплення відкосів тощо;
Ш у випадку попередження про селевий потік або зсув, які насуваються, слід якомога швидше залишити приміщення і вийти в небезпечне місце;
Ш надавати допомогу людям, які потрапили в селевий потік, використовуючи дошки, палки, мотузки та інші засоби; виводити людей з потоку в напрямку його руху, поступово наближаючись до краю;
Ш при захопленні сніговою лавиною необхідно зробити все, щоб опинитись на її поверхні (звільнитись від вантажу, намагатись рухатись вверх, рухи як при плаванні); якщо це не вдається, то потрібно намагатися закрити обличчя курткою, щоб створити повітряну подушку (сніговий пил потрапляє в ніс і рот -- людина задихається);
Ш вирушаючи в гори, необхідно мати при собі лавинні мотузки яскравого кольору; мотузку намагатися викинути на поверхню, щоб завдяки мотузці людину, яка потрапила в снігову лавину, могли знайти.
5. ЗСУВИ
Зсуви можуть виникнути на всіх схилах з нахилом в 20° і більше в будь-яку пору року. За швидкістю зміщення порід зсуви поділяють на:
§ повільні (швидкість становить декілька десятків сантиметрів на рік);
§ середні (швидкість становить декілька метрів за годину або добу);
§ швидкі (швидкість становить десятки кілометрів за годину).
Зсуви -- це ковзкі зміщення мас гірських порід вниз по схилу, які виникають через порушення рівноваги.
Зсуви виникають через ослаблення міцності гірських порід внаслідок вивітрювання, вимивання опадами та підземними водами, систематичних поштовхів, нерозважливої господарської діяльності людини тощо.
Тільки швидкі зсуви можуть спричиняти катастрофи з людськими жертвами. Об'єм порід, які зміщуються при зсувах, перебуває в межах від декількох сот до багатьох мільйонів кубічних метрів.
Найзначніші осередки зсувів на території України зафіксовані на пра-вобережжі Дніпра, на Чорноморському узбережжі, в Закарпатті та Черні-вецькій області.
Зсуви руйнують будівлі, знищують сільськогосподарські угіддя, створюють небезпеку при добуванні корисних копалин, викликають ушкодження комунікацій, водогосподарських споруд, головним чином гребель.
Найбільш дійовими заходами для запобігання зсувів є відведення поверхневих вод, штучне перетворення рельєфу (зменшення наванта-ження на схили), фіксація схилу за допомогою підпорів.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:
1. Желібо Е.П., Заверуха Н.М., Зацарнкий В.В. “Безпека життєдіяльності”.
2. Джиги рей В.С., Житецький В.Ц. “Безпека життєдіяльності” .
Подобные документы
Стихійні лиха – це природні явища, які мають надзвичайний характер та призводять до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей, руийнування і нищення матеріальних цінностей. Найбільші збитки з усіх стихійних лих спричиняють повені циклони.
реферат [21,4 K], добавлен 13.07.2008Характеристика тектонічних стихійних лих. Інтенсивність на наслідки землетрусів - підземних поштовхів у земній корі або верхній частині мантії. Правила поведінки населення при землетрусах. Вулкани, їх види. Продукти та основні причини їх виверження.
реферат [9,6 K], добавлен 17.11.2013Повені як тимчасове обширне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річках, озерах чи на морі, причини їх виникнення та оцінка можливих наслідків. Класифікація смерчів та їх уражуючи чинники, зміст рятувально-відновлювальних операцій.
реферат [27,2 K], добавлен 09.05.2011Право людини на захист свого життя і здоров'я від наслідків катастроф, пожеж та стихійного лиха. Заходи щодо охорони та життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях, забезпечення мінімуму життєвих потреб людей. Класифікація надзвичайних ситуацій.
презентация [369,2 K], добавлен 20.12.2013Небезпечні метеорологічні явища, що мають місце в Україні. Сильна спека, сильний вітер, смерч, пилова буря, град, злива, ожеледь, хуртовина, мороз. Захист населення, навколишнього природного середовища, об’єктів від стихійного лиха.
реферат [11,6 K], добавлен 22.11.2006Причини закритих ушкоджень: удари, травми, надзвичайні стани і стихійні лиха. Клінічні ознаки забоїв, вивихів, розтягнень, переломів та стискань. Закриті ушкодження органів черевної порожнини. Забій грудної клітки та перша медична допомога при ньому.
реферат [20,3 K], добавлен 05.10.2013Геологічно небезпечні природні явища. Стихійні явища екзогенного походження. Метеорологічні та гідрологічні надзвичайні ситуації. Верхові та низові лісові пожежі. Масові інфекційні захворювання і отруєння людей. Розрахунок радіусу зони детонаційної хвилі.
контрольная работа [37,8 K], добавлен 23.12.2013Поняття та закономірності стихійного лиха. Надзвичайні ситуації природного походження: причини, класифікація та наслідки. Природні пожежі: види, поширення, наслідки. Інфекційна захворюваність та епідемії. Способи проведення і виконання рятувальних робіт.
курсовая работа [43,5 K], добавлен 25.10.2010Особливості географічного положення України. Види надзвичайних ситуацій природного походження, поняття стихійного лиха. Основні причини землетрусу. Визначення ефективної дози опромінення, швидкості затоплення населеного пункту, біоритмічного стану особи.
контрольная работа [96,8 K], добавлен 09.11.2012Короткий огляд найпоширеніших надзвичайних ситуацій. Дії у випадку загрози виникнення хімічної та радіаційної небезпеки. Алгоритм дій при загрозі стихійного лиха та отриманні штормового попередження. Правила поведінки в зоні раптового затоплення.
презентация [1,1 M], добавлен 18.01.2014