Охорона праці й навколишнього середовища на підприємстві на прикладі ДП "Молторг"

1. Загальні положення охорони праці й навколишнього середовища

Охорона праці й навколишнього середовища є системою правових актів, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, а також засобів, що забезпечують безпеку, збереження життя, здоров'я й працездатності людини в процесі праці.

Закон України „Про охорону праці" визначає основні положення по реалізації конституційного права громадян на охорону їхнього життя й здоров'я в процесі трудової діяльності.

У даному розділі розглядаються питання охорони праці й навколишнього середовища стосовно до офiсного примiщення , далі ВК (для дипломного проекту на тему: „Удосконалення системи сбуту проду3кцii").

2. Управління охороною праці в економічній структурі

ДП "Молторг" займається наданням послуг телеграфного , телефонного i радiозвязку. Мета своєчасне, якісне й повне задоволення потреб споживачів у послугах електрозв'язку на території України. Забезпечення ефективного розвитку місцевих мереж зв'язку

На виконання вимог ст. 23 Закону України "Про охорону праці" на підприємстві створена служба охорони праці. Обов'язки інженера по охороні праці виконує заступник директора з охороні праці, що підлеглий безпосередньо директорові.

Работодавець надає службі охорони праці такі функції:

1) розроблення спільно з іншими підрозділами підприємства комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці, планів, програм поліпшення умов праці, запобігання виробничому травматизму, професійним захворюванням, надання організаційно-методичної допомоги у виконанні запланованих заходів;

2) підготовка проектів, наказів з питань охорони праці і внесення їх на розгляд роботодавцю;

3) проведення спільно з представниками інших структурних підрозділів і за участю представників професійної спілки підприємства або, за її відсутності, уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці перевірок дотримання працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

4) складання звітності з охорони праці за встановленими формами;

5) проведення з працівниками вступного інструктажу з охорони праці;

6) ведення обліку та проведення аналізу причин виробничого травматизму, професійних захворювань, аварій, заподіяної ними шкоди. Схема управління охороною праці ДП "Молторг" представлена на рис 1

Малюнок 1 - Схема управління охороною праці ДП "Молторг"

3. Небезпечні й шкідливі виробничі фактори

Продуктивність праці багато в чому залежить від умов на виробництві. Фахівець ОК піддається впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища.

У таблиці 1 наведений перелік шкідливих і небезпечних факторів, що впливають на людину при роботі з електронно-обчислювальною технікою в ВК, відповідно до ГОСТ 12.0.003-74.

Таблиця 1 - Небезпечні й шкідливі фактори при роботі на ПК

Найменування Фактора	Джерело виникнення	Нормовані параметри	Нормативний документ
1	2	3	4
Фізичні Небезпечна напруга електричного ланцюга	Живильна електрична мережа	Uпр - 36В	ГОСТ 12.1.038-82*[ 47 ]
Коефіцієнт пульсації газорозрядних ламп	Неповна розфазування світильників	К. П 5%	СНиП11-4-79- 95[ 28 ]
Наявність відблисків	Монітор комп'ютера	40 кд/м2	ДНАОП 0.00-1.31-99[ 32 ] ДСанПін 3.3.2-007-98 [ 48 ]
Підвищений рівень шуму	Принтер, вентилятор комп'ютера	L А= 65дБА	ДСН 3.36.037-99 [ 49 ] ГОСТ 12.1.003-89 [30 ]
Вібрація	Принтер	L V= 75дБ	ДСН 3.36.039-99[ 50 ] ГОСТ 12.1.012-90 [ 31 ]
Несприятливий мікроклімат	Будинок Харківської Дирекції ДП "Молторг"	Див. табл. 3	ДСН 3.36.042-99[ 51 ] ГОСТ 12.1.005-88 [25 ]
Рентгенівське випромінювання	Електронно-променева трубка	Еквівалентна доза на відстані 0,05м від екрана - 100мкР/год	НРБУ-97 [ 49 ]
Електромагнітне випромінювання	Електронно-променева трубка монітора	2 кГц-400кГц 2,5 В/м 25 нТл	ДНАОП 0.00-1.31-99[ 32 ] ГОСТ 12.1.006-84 [53 ]
Ультрафіолетове випромінювання	Монітор комп'ютера	УФ-С0,001 УФ-В-0,001 УФ-А-10,0	ДНАОП 0.03-3.17-88[ 54 ] ДсанПіН 3.3.2-007-98 [ 48 ]
Інфрачервоне випромінювання	Монітор комп'ютера	50% поверхні тіла - 35 Вт/м2	ГОСТ 12.1.005-88 [25 ] Дcан ПіН 3.3.2-007-98 [ 48 ]
Наявність пилу, озону, окису азоту й аероіонізації	Електронно-променева трубка монітора	Озон ? 0,1мг/м3 Оксид азоту ? 5мг/м3 Пил ? 4 мг/м3 Рівень іонізації п+ (1500-3000 іонів)	ГОСТ 12.1.005-88 [25 ] ДНАОП 0.03.- 3.06-80[ 55 ]
Ергономічні Яскравість світильників	Екран монітора ПЕОМ	L = 200 кд/м2	ВДОП 2.08-5.04-96[ 60 ] ДcанПіН 3.3.2-007-98 [ 48 ]
Нервово-психологічні Напруженість праці	Відповідальність, труднощі завдання	Режим роботи, розумова напруга	ДcанПін 3.3.2-007-98 [ 48 ]

4. Промислова санітарія

1 Метеорологічні умови при роботі.

Виконувана робота ставиться до легкої категорії 1а, енерговитрати організму - 120 ккал/г. З огляду на специфіку роботи за комп'ютером, оптимальні параметри обрані за ГОСТ 12.1.005-88 [25], ДСН 3.3.6.042-99 [51], які створюють відчуття теплового комфорту і є передумовою збереження високого рівня працездатності, дані наведені в таблиці 3.

Для забезпечення вищевказаних метеорологічних умов в приміщенні згідно СНиП 2.005 - 92 [26], передбачена система опалення в холодний період. Природна вентиляція, що здійснюється внаслідок перепаду тисків зовнішнього й внутрішнього повітря при відкриванні кватирки й кондиціонування (кондиціонер БК-200).

Таблиця 3 - Мікроклімат у робочій зоні

Період року	Температура, °С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодний	20...23	40...60	0,1
Теплий	23...25	40...60	0,1

2 Освітлення виробничого приміщення.

Працездатність багато в чому залежить від висвітлення. Незадовільне освітлення кількісно або якісно стомлює не тільки зір, але й викликає стомлення організму в цілому, впливає на продуктивність праці фахівця.

Для забезпечення нормального освітлення залежно від точності виконуваних робіт офiс повинен оснащуватися природним й штучним освітленням, а також сумісним, з огляду на напруженість очного аналізатора, згідно СНиП 11-4-79/95 [28].

Згідно СНиП 11-4-79/95 [28] виконувана робота ставиться до розряду робіт високої точності, номінальний об'єкт розрізнення 0,3 - 0,5 мм, розряд зорової роботи III, тло середнє, контраст об'єкта із тлом - середній.

Всі виробничі приміщення з постійним знаходженням у них людей, відповідно до санітарних норм і правилами, мають природне освітлення.

У цьому випадку використається одностороннє природне освітлення через віконні прорізи в зовнішніх стінах, орієнтованих на південь. Природне освітлення нормується коефіцієнтом природної освітленості (КПО) по СНиП 11-4-79/95 [28].

У темний час доби використається штучне освітлення. Освітлення комбіноване, нормоване значення освітленості Еmin = 400лк для комбінованого, Еmin = 200лк для загального. З огляду на можливості й вимоги до економії електроенергії, виберемо для загального висвітлення ВК джерела світла - люмінесцентні лампи ЛБ 40 - 4, люмінесцентні світильники ЛСП 01 2 х 40. обрано світильник прямого світла з дифузійним відбиттям, з захисним пристроєм, що охороняє від осліплення й відбитого блиску, і оснащеного захисним пристроєм для регулювання яскравості. Крім того, вони мають більший термін служби 10000ч. Ступінь захисту відповідному класу приміщення П II-а, П II/ IP44 для встаткування й IР2Х для світильників.

При освітленні виробничих приміщень використовується сумісне освітлення, що складається з природного та штучного. Штучне прийняте комбіноване, що складається з загального та місцевого. У приміщенні використовується бічне природне освітлення, що здійснюється крізь бічні вікна. Воно нормується коефіцієнтом природної освітленості (КПО) не нижче 1,5% згідно до ДБНВ 2.5-28-2006. [8].

Згідно з СНиП 11-4-79 [7] для 4-го кліматичного поясу знаходимо КІТО за формулою:

де: - КПО для III світлового поясу, = 2%

т - коефіцієнт світлового клімату, т = 0,9

с - коефіцієнт сонячності, с = 1.

Розряд зорової роботи, працюючих з використанням ПЕОМ, приймається виходячи із мінімального розміру об'єкту розпізнавання від 0,3 до 0,5 мм відноситься до III розряду. Характеристики освітлення подано у таблиці 3.

Таблиця 3 - Характеристика виробничого освітлення

Назва відділу	Розряд зорової роботи	Нормоване значення
		Природне освітлення КПО ,%	Штучне освітлення,
		При боковому освітленні	При комбінованому освітленні	При загальному освітленні
Відділ кадрів	ІІІ б	1,8	500	200

На екрані не повинно бути відблисків, а якщо вони є, то їх яскравість не повинна перевищувати 40 кд/м , яскравість стелі при застосуванні системи відбивного освітлення не повинна перевищувати 200 кд/м . Загальне освітлення виконано переривчатим, світильники розміщені зліва від робочих місць паралельно лінії зору працівників. Світильники мають розсіювачі та екранні сітки.

Розрахунок природного освітлення.

Для забезпечення нормованого значення КПО при бічному освітленні потрібна сумарна площа світлових отворів в залежності від площі підлоги ()

де - нормова будівля КПО;

- світлова характеристика вікон, м²;

- площа полу приміщення, м²;

- коефіцієнт, враховуючий затемнення вікон будівлями які знаходяться напроти;

- коефіцієнт запасу, враховуючий зниження освітлення в процесі експлуатації застіклення який зависить від концентрації шкідливих речовин в повітрі біля робочій зоні та розположенні світлопропускних матеріалів ( = 1,2);

- підвищення КПО при бічному освітленні завдяки світлу, відбитому від поверхні приміщення і підстеляю чого шару, прилеглого до будівлі;

- загальний коефіцієнт світло пропускання, який знаходимо за формулою

,

Де - коефіцієнти які враховують збитки світла:

- коефіцієнт світло пропускних матеріалів ( = 0,8);

- коефіцієнт перелистих отворів ( = 0,75);

- коефіцієнт при несучих конструкціях (при бічному освітленні =1);

- коефіцієнт при сонцезахисних пристроях ( = 1).

Довжина планово-фінансового відділу (А)= 6 м, ширина (В)= 4 м, а висота (Н)=3 м

.

Знайдемо показники для , , :

Середньозважений коефіцієнт відбиття стелі, стін і підлоги, для адміністративних будівль = 0,5.

,

,

Величина залежить від відношення відстані між сусідньою будівлею і напроти стоячою до висоти розміщення карнизу напроти стоячої будівлі над підвіконням розгляданого вікна (3 и більше) = 1.

м².

При бічному освітленні потрібна сумарна площа світлових отворів 9,6 м². Фактично у приміщенні існує 2 вікна, розміром 1,6 на 2,5, загальною площею 9,7 м², що відповідає санітарним нормам.

3 Шум і вібрація

В ВК найбільш сильними джерелами шуму й вібрації є друкуюча техніка, а також вентилятори процесора й блоку живлення, рівень звукового тиску яких у робочих місцях не перевищує 60 дБА, що відповідає нормам ГОСТ 12.1.003-89 [30]. ДСН 3.3-097-99 [49] і вібрація в приміщенні технологічна, категорія 3 "комфорт" незначна, тому що незначні джерела вібрації ГОСТ 12.1.012-90 [56]. Тому що для джерел шуму й вібрації передбачені конструктивні заходи захисту (виконання в шумовібростійкому варіанті), те додаткові засоби захисту від шуму й вібрації не використаються.

4 Випромінювання

Основними джерелом електро магнітного випроміннювання в тому числі рентгенівського, у приміщенні являються єлектронно променеві трубки (ЄПТ) маниторiв. Згідно ДНАОП 0.00-0.31-99 [32] потужність експозиційної дози ретнгеновского випромінювання трубки в будь-якій крапці перед екраном на відстані 5 см від його поверхні не повинна привышать 100 мкР/г. Захист користувачів ЕОМ від ЕМВ й рентгенівського випромінювання забезпечується за допомогою екранів зі спеціального затемненого скла.

Відповідно до ГОСТ 12.1.045-84 [33] припустимий рівень напруженості электро статичних полів повинен бути не більше 20 кВ. У приміщеннях для запобігання утворення статичного электоричества й захисту він його повинні бути нейтралізатори й увлажнители повітря, підлога повинен мати антистатичне покриття, а також необхідно робити заземлення екрана дисплея.

ЭМИ й статичну електрику приводять до іонізації повітря, у результаті якої відбувається утворення позитивних іонів, що вважаються несприятливими для здоров'я людини ( іони попадають разом з повітрям у дихальні шляхи, викликаючи ускладнення). Відповідно до норма змісту легенів аэронов обох знаків повинна становити від 1500 до 5000 в 1 см³ повітря. Заходами щодо зниження кількості іонів у повітрі є зволоження повітря й провітрювання приміщення.

Відповідно до існуючих рекомендацій час безперервної роботи з екраном не повинне перевищувати 4 години, тривалість перерви для відпочинку повинна становити від 5 до 15 хвилин.

Сумарний час роботи - до 50% тривалості зміни. Перерви повинні бути 10-15 хвилин щогодини роботи.

Тривалі перерви ведуть до порушення робочої установки, розладу динамічного стереотипу. Загальна перерва через 4 години. Додаткова перерва через 3 години й за 2 години до закінчення роботи.

5. Заходи безпеки

ВК перебуває на першому поверсі триповерхового будинку, її площа становить 5 х 6 = 24м2. ВК, де перебуває багато енергоємного встаткування, ставиться до класу приміщень із підвищеною небезпекою поразки людини електричним струмом ПУЭ-87, тому що є можливість одночасного дотику до маючих з'єднання із землею металоконструкціям будинків, з одного боку, і металевим корпусам електроприладів, з інший. Перед установкою ПЕОМ роблять розмітку поля, у відповідних місцях вирізують отвори для виходу кабелів і джгутів. Установлюється розподільний щит електроживлення. Нестабільність живлення не повинна перевищувати + 10% й -15% по напрузі й ± 1% по частоті. Поверхневий опір захисної шини "Земля" не повинне бути більше 0,6 Ом.

Первинним джерелом живлення ПЕОМ є трифазна чотирипровідна мережа 380/220 В с глухозаземленною нейтраллю частотою 50Гц.

Передбачено наступні засоби електробезпечності:

- конструктивні;

- схемно-конструктивні;

- експлуатаційні.

Конструктивні заходи електробезпечності:

Конструктивні заходи безпеки спрямовані на запобігання можливості дотику людини до струмоведучих частин.

Електромережа штепсельних розеток для харчування ПЕОМ розташована уздовж стін приміщення в металевих трубках й у металевих рукавах, що гнуться, з підведеннями відповідно до плану розміщення встаткування. Для захисту персоналу від поразки електричним струмом, ПЕОМ виконані згідно 1 класу захисту, тобто мають робочу ізоляцію й елемент занулення (ГОСТ 12.2.007-0-75*[35]).

Характеристика ступеня захисту персоналу від зіткнення зі струмоведучими частинами, а також ступінь захисту від влучення сторонніх предметів усередину ПЕОМ; ІР44, де 4 - захисту від твердих тіл розміром більше 1мм; 4 - захист від бризів;

Схемно-консруктивні заходи електробезпечності:

Данний засоб захисту забезпечує безпека дотику людини до металевих неструмоведучих частин ПЕОМ при пробої ізоляції й виникнення електричного потенціалу на них:

Лінія електромережі для живлення ПЕОМ виконана як окрема групова трьохпровідна мережа, використовуючи фазове провідення, нульове робочий провід й нульовий захисний провід.

Нульовий захисний провід прокладається від щита розподілу до розеток питання.

Таким чином, відповідно ГОСТ 12.1. 030-81* [57] застосовується з метою захисту від поразки електричним струмом, занулення.

Експлуатаційні засоби електробезпечності включають: навчання персоналу й періодичну перевірку знань персоналом правил й інструкцій; періодичний медичний огляд персоналу; чергування в електроустановках; періодичний огляд і контроль електроустановок (перевірка ізоляції, схем заземлення й занулення); вивішування плакатів з охори працi.

6. Пожежна безпека

Пожежна безпека - стан об'єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення й розвитку пожежі. Причини, які можуть викликати пожежа в розглянутому приміщенні, є:

- несправність електропроводки й приладів;

- коротке замикання електричних ланцюгів;

- перегрів апаратури;

- блискавка.

Класифікація:

- категорія приміщення по вибухопожежонебезпека - У згоді НАПБ Б-07.005-86 [38];

- клас приміщення по пожежонебезпеці П-II, П-IIа ДНАОП 0.00-1.32-01 [46].

Ступінь вогнестійкості будинку - II (будинок з несучими й конструкціями, що обгороджують, із природних штучних кам'яних матеріалів бетону або залізобетону із застосуванням листових і плитних негорючих матеріалів. У покриттях будинків допускається застосовувати незахищені сталеві конструкції) ДБН В.1.1-7-02 [40].

Пожежна безпека відповідно ГОСТ 12.1.004-91 [58] забезпечується системами запобігання пожежі, протипожежного захисту, організаційно-технічними заходами.

Засоби запобігання пожежі є:

- контроль і профілактика ізоляції;

- наявність плавких вставок і запобіжників в устаткуванні;

- для захисту від статистичної електрики використається захисне заземлення згідно ДНАОП 0.00-1.29-97 [59]

- прилад для захисту будинку від блискавки згідно РД 321.122-87 [41].

Для даного класу будинку з урахуванням кількості грозових годин у році установлюється III категорія п для захисту від блискавки.

Система протипожежного захисту:

- система автоматичної пожежної сигналізації оснащена димовими сигналізаторами;

- приміщення оснащене вуглекислотними вогнегасниками ВВК-5 у розрахунку 2 шт на 20м2.

Організаційні засоби захисту:

- навчання персоналу правилам пожежної безпеки;

- план евакуації персоналу у випадку пожежі.

Для успішної евакуації персоналу двері приміщення мають наступні розміри:

- ширина не менш 1.5м

- висота не менш 2.0м

- ширина коридору 1.8м

Робоче приміщення повинне мати два виходи. Відстань від найбільш вилученого робочого місця не повинне перевищувати 100м.

Організаційні міри пожежної профілактики:

7) навчання персоналу пожежної безпеки;

8) видання необхідних інструкцій і плакатів, плану евакуації персоналу у випадку пожежі.

7. Охорона навколишнього середовища

Навколишнє природне середовище - це середовище життєдіяльності людини.

Закон України "Про охорону навколишнього середовища" визначає правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього середовища. Завдання закону полягає в регулюванні відносин в області охорони природних ресурсів, забезпеченні екологічної безпеки, попередженні й ліквідації наслідків діяльності людини, збереження природних ресурсів, генетичного фонду нації, ландшафтів та інших природних об'єктів.

ДП "Молторг" забруднює навколишнє середовище шкідливими викидами в атмосферу різного походження.

ДП "Молторг" гарантує надання послуг, забезпечуючи при цьому підвищення рівня екологічної безпеки виробництва та запобігання негативного впливу на довкілля.

Природоохоронні заходи мають на меті поліпшення стану навколишнього природного середовища або створення умов для цього.

На підприємстві дотримуються вимог діючого природоохоронного законодавства у частині зниження антропогенного впливу виробництва на навколишнє середовище. Побутові відходи вивозять на міський полігон.

В процесі роботи кадрового відділу з'являються паперові i дрiбнi канцелярські відходи, якi необхідно утилізувати. Для цього підприємство має працiвникiв, якi щодня наприкiнцi робочого дня проводять вологе прибирання i виносять відходи. Відходи вивозяться за договором спеціальними машинами очисних служб i утилізуються. Робота на ПК типу ІВМ РС/АТ не робить шкідливого впливу на навколишнє середовище. Після витікання терміну служби він повністю підлягає вторинній переробці, а також тара, повинні допускати нетоксичну переробку після використання.

Вода на пiдприємствi використовується в санiтарно-гiгiєнiчних цілях. Для спуску виробничих i господарчих вод передбачають каналiзацiйнi пристрої.

Список джерел інформації

1.Крилов В. Покадровий аналіз // Компаньйон,2000.- № 42.- с. 49-51.

2.Продиус И.П. Управління персоналом. - Одеса: Одеський медуніверситет, 2001.- 249с.

3.Комарів Е.А. Банківський менеджмент, його принципи, особливості й основні напрямки // Придніпровський кадровий вісник. Економіка, 1998.- №87.- с.1 - 17.

Пидгайная Л. Стратегія кадрової роботи в сучасному комерційному банку // Персонал, 2002.- № 2.- с. 42 - 46.

5.Агапов Ю. В. Особливості й проблеми формування персоналу комерційного банку // Гроші й кредит, 1995.- № 7.- с. 11 - 13.

6.Щекин Р. Система управління персоналом комерційного банку // Персонал, 1998.- № 2.- с. 22 -25.

7.Кириченко О.А., Гіленко Й.В., Роголь С.В. Банківський менеджмент: Навч. посібник. / За редакцією Кириченка О.А- К.: Знання-Прес, 2002.- 438с.

8.Коваленко М. Банківські службовці: пошук працівника, працевлаштування, вирощування кадрів // Справ очник кадровика, 2003.- № 5.- с. 55 - 58.

9.Миркунов С. Планування кадрової політики в банку // Фінансист, 1996.- № 5.- с. 28 - 31.

10.Гаврилов М.М. Сучасна технологія кадрової роботи в банку // Гроші й кредит, 1996.- № 3.- с. 71 - 75.

11.Вартанян И.П. Про кадрову політику й роботу з персоналом у комерційному банку // Гроші й кредит, 1998.- № - с. 34 - 35.

12.Волгін Л. Мети й завдання кадрової політики // Персонал, 1995.- № - с. 4 -11.

13.Голубович А.Д., Ситнин А.В. Управління банком: організаційні структури, персонал і внутрішні комунікації.- М.: АТ "Менатеп - Информ", 1995.- 202 с.

1Грязнова А., Жданов А. Перепідготовка й підвищення кваліфікації банківських кадрів // Російський економічний журнал, 199- № 8.- с.98 - 10

15.Вартанян И.П. Про роботу з персоналом у комерційному банку // Гроші й кредит, 1998.- № 10.- с. 50 - 58.

16.Коваленко М. Оформлення трудових відносин, адаптація нових співробітників у банківських установах // Довідник кадровика, 2003.- № 6.- с. 46 - 49.

17.Щекин Г.В. Основи кадрового менеджменту: Підручник.- К.: МАУП, 2002.- 280 с.

18.Шегда А.В. Основи менеджменту.- К.: З "Знання",1998.- 512 с.

19.Кредісов А.І., Панченко Є.Г., Кредісов В.А.Менеджмент для керівників.- К.: З „знання",1999.- 556 с.

20.Аксьонова Е.А., Базарів Т.Ю. Управління персоналом.- М.: ЮНИТИ, 2000.- 422 с.

21.Паладій М.В. Мотивація в моделі управління банком // Вісник Технологічного Університету Поділля. Економ. Науки, 1999.- № 5 (ч.2).- с. 123 - 12

22.Кибанов А.Я. "Управління персоналом організації" 2-і изд., доп. і переработка-м.: ИНФРА-М, 200-638с.

23.Закон України про охорону праці від 25.11.2002р.

2ГОСТ 12.0.003 - 74* ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введ . 01.01.76.

25.ГОСТ 12.1.005 - 88* ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ . 01.01.89.

26.СНиП 2.005-93 Норми проектування. Опалення, вентиляція й кондиціонування. - М.: Стройиздат, 1994-64 с.

27.Березуцький В.В., Бондаренко Т. С.,Розрахунки з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності. Методичні вказівки. - Х.:ХДПУ.- 60 с.

28.СНиП II-4-79/75. Строительные нормы и правила. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. - М.: Стройиздат , 1980. - 110 с.

29.ДНАОП 0.03-3.14-85 Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях №3223-85

30.ГОСТ 12.1.003 - 89. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введ. 01.07.89.

31.ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ. Вібраційна безпека. Загальні вимоги. - Введ.01.07.91.

32.ДНАОП 0.00-1.31-99.Правила охорони праці при експлуатації ЕОМ.

33.ГОСТ 12.1.045 - 84 ССБТ. Електростатичні поля. Припустимі рівні на робочих місцях і вимоги до проведення контролю. - Введ.01.07.85.

3Санітарно-гігієнічні норми припустимих рівнів іонізації повітря виробничих і суспільних приміщень №2152 - 80.- Мінздрав СРСР,1980.

35.ГОСТ 12.2.007.0-75 ССБТ. Изделия электрические. Общие требования безопасности. - Введ.01.01.76.

36.ПУЭ - 87. Правила установки электрооборудования. - М.: Энерогоатомиздат, 1987. -648 с.

37.ГОСТ 14255-69. Апарати електричною напругою до 1000У. Оболонки. Ступеня захисту.

38.НАПБ-Б-07.005-8. Загальносоюзні норми технологічного проектування. Визначення категорій будинків і споруджень по вибухово - і пожежонебезпеки. - М.: Стройиздат., 1987. - 128 с.

39.СНиП 2.09.02-85. Будівельні норми й правила. Виробничі будинки промислових підприємств. Норми проектування. - М.: Стройиздат , 1986.

41.РД 321.122-87 Инструкция из уклада молниезащиты домов и сооружений / Миненерго СРСР. - М.: Энергоатомиздат. - 1989. - 58 с.

42.Закон України " Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.91м

43.Державний стандарт України "Система управління навколишнім середовищем" ISO 14001-97 - К.: ГОСТ УКРАЇНИ. 1997 - 31 с.

4Атаманюк У.Г Цивільна оборона - М.: Вища школа, 1986 - 120с.

45.Демиденко Г.П Захист об'єктів народного господарства від зброї масової поразки. - К.: Вища школа, 1989.- 132с.

46.ДНАОП 0.001.32-01Пожежна безпеку об'єктів будівництва,діє з 1.01.03.

47.ГОСТ 12.1.038-82 ССБТ. Електробезпеа гранично допустимих рівня напруги доторкання та струмів 01.83.

48.ДСанПiН 3.3.2-007-98 Санітарні норми при роботі з ВДТ від 1.01.99

49.Державнi санiтарнi норми 3.36.037-99 Санітарні норми виробничого шуму ультразвуку та інфразвуку.

50.ДСН 3.36.039-99 Санітарні норми виробничої, локальної та загальної вібрації, К. 1999.

51.ДСН 3.36.042-99 Санітарні норми мікроклімату вирбничиї приміщень, К. 1999.

52.НРБУ-97 Норми радіаційної безпеки України.

53.ГОСТ 12..1.006-84 ССБТ, Електромагнітні поля радіочастот, Допустимі рівні на робочих місцях та вимоги до проведення контролю, 1.01.85.

5ДНАОП 0.03.3.17-88 Санітарні норми, 1.1.89.

55.ДНАОП 0.03-3.06-80 Санітарні норми вмісту пилу азоту та аероіонізації, 1.01.1981.

56.ГОСТ 12.1012-30 Вибрационная безопасность, від 1.01. 1991.

57.ГОСТ 12.1.030 - 81*. ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление. - Введ. 01.01.82.

58.ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожежна безпека, загалні вимоги 1.07.95.

59.ДНАОП 0.00-1.29-97 Правила захисту від статичної електрики, від 01.01.98

60.ВДОП 2.08-5.04-96 Інструкція по охороні при роботі на ЕОМ, 1987.