Забезпечення пожежної безпеки Фрунзенського району м. Харкова

ВСТУП

На сьогоднішній день однією з основних проблем усього людства є проблема захисту і збереження навколишнього середовища, а отже, і здоров'я майбутніх поколінь. Тому при рішенні проблем розвитку народного господарства необхідно виходити з пріоритету охорони здоров'я сьогоднішніх і майбутніх поколінь людей, створення найкращих умов для їхнього життя, націлити на це науково-технічний прогрес, забезпечити перехід на ресурсозберігаючі технології, найбільш повно і дбайливо використовувати природні багатства, отримані з них сировину, матеріали й продукцію.

У рішенні цих задач важлива роль належить специфічній, складній соціально-економічній системі - системі забезпечення пожежної безпеки (СЗПБ). Дана система складається з підсистем:

підсистема боротьби з пожежами;

підсистема науково-технічного забезпечення боротьби з пожежами;

підсистема підготовки кадрів і роботи з громадськістю;

які взаємодіють між собою, із усіма елементами народногосподарського комплексу країни, і покликані активно брати участь у процесі його стійкого функціонування, безпеки трудових процесів і середовища існування, безупинно мінливих, що ускладнюються під впливом науково-технічного прогресу.

Основною метою створення і функціонування СЗПБ є охорона життя й здоров'я людей від небезпечних факторів пожеж і захисту національного багатства від знищення при пожежах, тобто попередження виникнення пожеж і їхня ліквідація у випадку виникнення. З вищевказаного видно, що функціонування СЗПБ має загальнонаціональне значення.

На Україні потреба в рішенні наболілих проблем забезпечення пожежної безпеки на найвищому державному рівні назріла вже давно й обумовлена самим життям. Її визначає логіка реформаційних процесів, що відбуваються в економіці, соціально-політичних відносинах, у процесі будівництва держави. На жаль, у даний час у суспільному житті України проблема небезпеки пожеж відходить на другий план перед небезпекою економічної кризи, криміналізації суспільства й ін. Саме тому, пожежна небезпека не сприймається як глобальна проблема, що відображається і на відношенні до пожежної охорони.

У теж час стан з пожежами й наслідками від них (у 2001 р. на Україні відбулася 588141 пожежа, збиток склав 247 млн. 536 тис.грн., загинуло 2411 чоловік і 1525 одержали травми) не дає основ відноситися до проблем протипожежного захисту як до другорядного.

Дана робота виконується в умовах поліпшення питань по підвищенню протипожежного захисту АТ Холодмаш, розташованого у Фрунзенском району м. Харкова. У роботі проводилося дослідження функціонування пожежної охорони району й об'єкта, прораховувалася й аналізувалася робота пожежних підрозділів району. Виходячи з проведених досліджень, надані пропозиції й рекомендації з удосконалювання протипожежного захисту АТ Холодмаш Фрунзенского району м. Харкова.

1. ОПЕРАТИВНО-ТАКТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРУНЗЕНСЬКОГО РАЙОНУ м. ХАРКОВА

Фрунзенський район розташований в східній частині м. Харкова. Район межує: з південно-західної сторони - з Комінтернівським районом; з південної сторони - з Московським районом; на сході - з Орджонікідзевським районом. На цей час він є самим молодим районом міста, оскільки був утворений згідно Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 12 квітня 1973 року за рахунок територій Московського, Орджонікіджевського та Комінтернівського районів.

Довжина межі району складає 12 кілометрів, площа - 25 кв. кілометрів. Рельєф місцевості району - рівнинний з підвищенням на північно-східній частині. Площа забудови району складає майже 18 кв. кілометрів. Найбільш віддалені об'єкти від районнної пожежної частини знаходяться на північному сході - 10 кілометрів та південному заході - 6 кілометрів. При цьому найбільша протяжність району з південно-західної сторони до південно-східної складає 10 кілометрів.

Кількість населення району на 2001 рік складає близько 149 тис. чоловік, з них дорослого населення - 122 тис. чоловік, а дитячого - 27 тис. чоловік, а саме:

пенсіонерів - 44250

шкільників, що учаться - 21100

учнів ПТУ -9800

зайнятих у торговій галузі- 18500

працюючих на підприємствах - 38100

іншого роду діяльність - 16350



Органом місцевого самоврядування на території району є районна рада чисельністю 42 депутата. Крім того, система місцевого самоврядування налічує 14 вуличних та 11 дільничіх комітетів.

Найбільш важливими автомобільними дорогами району є:

проспект Московський;

проспект 50-річчя СРСР;

вул. Харківських дивізій;

бульвар Богдана Хмельницького;

вул. Вєлозаводська;

вул. Єнакієвська;

вул. Немишлянська;

Салтвське шосе;

Проспект Тракторобудівників.

Крім того по території району пролягає залізнична магістраль від станції Балашовка до станції Лосєво.

1.1 Характеристика забудови району

Зі сходу на захід району вздовж проспекта Московського розташовані промислові підприємства, громадські та торгівельні об'єкти. Також у цій зоні знаходяться 5-ти поверхові житлові будинки І - ІІІ ступеня вогнестійкості.

Нова забудова району розвинута у північно-східній частині, де розташований 61 будинок підвищеної поверховості, дитячі заклади та торгівельні підприємства. Побудовано також лікарняний комплекс та медичне містечко - унікальна, в своєму роді, споруда на Україні. Тут зібрані лікарські установи по наданню медичної допомоги, як дорослим, так і дітям, і не тільки Фрунзенського району, а й усієї Харківської області та інших регіонів України. Ці медичні установи є базовими для Харківської медичної академії післядипломної освіти.

На сході району розташована промислова зона, де розміщені найбільш важливі підприємства:

Харківський автогенний завод;

ЗАТ завод “Південкабель”;

ВАТ “Поліграфмаш”;

АТ “Будінвест”;

АТ “Холодмаш”;

ВАТ “Форез”;

ВАТ “ЗЖБК-9”.

Решта найбільш важливих підприємств розміщена рівномірно по усій площі району. Це, перед усім, такі заводи та установи як:

ВПАТ “Турбоатом”;

ВАТ “ХЗТД”;

ВАТ “Харківський завод “Кондиціонер”;

ТЕЦ-3;

ВАТ “Харківський завод “Сантехвироб”;

ВАТ “ХЗМК”.

1.1.1 Споруди підвищеної пожежної небезпеки

Усього ж на території району розміщено 45 промислових підприємств, 16 з яких мають підвищену пожежну небезпеку, як за технологічним процесом виробництва, так і за конструктивними особливостями елементів будівель.

Таблиця 1. Споруди підвищеної пожежної небезпеки.

Найменування об'єкту	Відомча приналежність	Категорія небезпеки	Адреса та телефон
2	3	4	5
АЗС № 12	ОАО “Харків нафтопродукт”	А	вул. Северна, 11 т.93-61-78
АЗС № 16	-	А	пр. Героів Сталінграду, 306
АЗС № 21	-	А	пр. Тракторобуд., 1 т. 97-20-20
АЗС “Галіон”	ООО “Галіон”	А	пр. Московський, 247, т. 92-41-41
АЗС”Турбо-Пик”	ООО “Турбо-пик”	Б	вул. Братська, 57
АЗС “Орбіта-77”	Ч/п	А	пр. 50 р. СРСР, 62 т. 62-41-73
АЗПБ АО “Укрсельхозтехекспорт”	Акціонерне товариство	А	пр. 50 р. СРСР, 155
АЗПБ ООО “Хадо-інвест”	ООО “Хадо-інвест”	А	пр. Тракторобуд., 1 т. 93-91-64
АЗПБ “Укртехноват”	Акціонерне товариство	Б	вул. Северна 126 т. 93-61-78
АЗС ООО “Квинт”	ЗАО “Транссервис”	А	пр. 50 р. СРСР, 155
АГЗС ЧПКФ “Шанс”	Ч/п	А	пр. 50 р. СРСР, 151 т. 97-87-82
Автогенний завод	АО	А	вул. Автогенна, 10 т. 94-66-24
ЗАО завод “Південкабель”	ЗАО	Б	вул. Автогенна, 2 т. 93-50-77
АО “ХЗТД”	АО	Б	вул. Киргизська, 21 т. 52-01-03
ОАО “Оптвиробторг”	АО	Б	пров. Учнівський, 1а, т. 92-13-19
НПО “Турбоатом”	Мінпромполіт	Б	пр. Московський, 189, т. 90-24-50

1.1.2 Житловий фонд району

Особливий вигляд та атмосферу району утворюють сучасні торгівельні центри, такі як: “Будинок меблів”, ТОВ “Роксолана, ТОВ “Чумацький шлях”, торгівельні мережі по проїзду Стадіонному, підприємства громадського харчування та побуту, станції метро, новобудови й, так званий, сектор приватної забудова вздовж ріки Немишль, де розташовано 6579 подвір'їв з будівлями ІІІ - V ступеня вогнестійкості, в яких мешкає біля 19370 чоловік.

Для підтримання життєзабезпечення об'єктів в районі діють:

Державне комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство (ДК ВЖРЕП) до складу якого, в свою чергу, входять 11 житлово-експлуатаційних дільниць (ЖЕД), дільниця механізації, аварійно-диспетчерська служба;

Державне підприємство теплової мережі Фрунзенського району;

Державне комунальне дорожньо-експлуатаційне підприємство № 9;

Управління газового господарства Фрунзенського району ВАТ “Харківгаз”.

Усього житловий фонд району налічує 944 будівлі, з яких:

Будинки ВЖРЕП - 374, з яких 63 - підвищеної поверховості;

Відомчі будинки - 412, з яких 1 - підвищеної поверховості;

Будинки ЖБК - 99, з яких 36 - підвищеної поверховості.

Таблиця 2. Будинки підвищеної поверховості.

Будинки ВЖРЕП	Відомчі будинки	Будинки ЖБК
374	412	99
63	1	36

Загальна кількість будинків підвищеної поверховості складає 106 одиниць, з них 100 - житлові. До послуг автолюбителів в районі розташовано 25 гаражно-будівельних кооперативів та 9 автомобільних стоянок.



Особлива турбота і увага в районі надається підростаючому поколінню. Система закладів освіти представлена різноманітними за формою навчання установами.

Серед 18-ти шкіл - 3 учбово-виховні комплекси, 2 школи з поглибленим вивчення англійської і корейської мови, приватна гімназія і “Старт-школа”, а також 15 дитячих дошкільних закладів. Відкрито 2 спортивні школи, 10 спортивних клубів за місцем мешкання, центр дитячої та юнацької творчості, школа мистецтв.

На території району розташовано 96 об'єктів з масовим перебуванням людей. Найбільш великим з них є Харківський палац спорту, розрахований на одночасне перебування у ньому 4,5 тис. чоловік. Крім цього для підтримання здоров'я населення на деяких підприємствах району змонтовані лазні сухого жару, сумісна кількість яких складає 18 одиниць.

У південно-західній частині району розташовані 2 великих автотранспортних підприємства: автобаза № 2 на 300 автомобілів, а також ВАТ “ХТП” 16330 на 110 автобусів.

На території району знаходяться 26 деревообробних майстерень, 6 об'єктів з наявністю сильно діючих отруйних речовин, 14 автомобільних заправних станцій та 2 автомобільні газові заправні станції.

1.1.3 Основне призначення споруд району

Таблиця 3. Розміщення споруд згідно призначення:

Промислові підприємства	45
Філії заводів, цехів	1
Фабрики	1
Учбово-виробничі комбінати	1
Майстерні, пункти ремонту	51
Кінотеатри	1
Клуби	1
Школи-інтернати	2
Середні спеціальні заклади	4
Інститути (учбові, проектні, наукові)	8
Лікарні	9
Поліклініки, амбулаторії, диспанцери	12
Аптеки	17
Об'єкти МВС	16
Бібліотеки	12
Відділення зв'язку	13
ВТЗ	5
Підприємства торгівлі	155
Бази, сховища	25
Торгівельні ділянки	5
Автотранспортні підприємства	8

Усього ж на обліку в районі стоїть 981 об'єкт, з них до 1-ї групи належить 801, а до другої - 180. Окрім цього на обліку в районі стоять 5 відомчих організацій, а саме:

Територіальне медичне об'єднання;

Районний відділ освіти;

ДП ВЖРЕП;

Центральна районна бібліотека;

Об'єкти МВС.



1.2 Характеристика протипожежного захисту будинків району

З метою забезпечення пожежогасіння на території району наказом ГУДПО від 15 липня 1976 року було організовано будівництво споруди СДПЧ-11 по вул. Ньютона, 132, яка увійшла в дію 10 серпня 1980 року. Чисельність СДПЧ-11 згідно штатного розкладу складає 77 чоловік, з яких:

Рядового та молодшого нач. складу - 61;

Середнього та старшого нач. складу - 13;

Вільнонайманих - 3.



На озброєнні чергової варти стоять дві автоцистерни та колінчатий підйомник, ще дві автоцистерни знаходяться в резерві.

Оскільки найбільшу небезпеку з точки зору збереження життя і здоров'я людей являють собою будинки підвищеної поверховості, з метою забезпечення зовнішнього пожежогасіння біля кожного житлового будинку змонтовані пожежні гідранти на водогоні діаметром 300 мм. Окрім цього у 12-ти і 16-ти поверхових будинках змонтований внутрішній протипожежний водогін з двома насосами-підвищувачами тиску, розташованими в технічному підвалі будинків, або в центральній ТРС мікрорайонів. Пуск означених насосів-підвищувачів передбачено від пультів управління, або дистанційно від кнопки біля внутрішніх пожежних кранів. На кожному поверсі встановлено по 2 внутрішніх пожежних крани з рукавами довжиною 20 м.

У 16-ти поверхових будинках змонтована система підпору повітря в ліфтові шахти та димовидалення з коридорів, заблокована зі сповіщувачами автоматичної пожежної сигналізації. Зі 100 житлових будинків підвищеної поверховості, що розташовані на території району, 70 обладнані системами димовидалення. У непрацездатному стані на цей час знаходиться 19 систем. Системами протипожежного водопостачання обладнано на цей час 98 будинків, у непрацездатному стані знаходиться 18.

На період 2001 року прямим телефонним зв'язком обладнано 7 об'єктів, розташованих в районі, це, перед усім, ВАТ “ХЗТД”, ВАТ “Харківський завод “Кондиціонер”, Харківський палац спорту, видавництво “Харків”, туркомплекс “Турист” та Обласний будинок дитини. Загальна ж кількість об'єктів, що підлягають обладнанню УАПЗ складє 599, з яких на цей час обладнано:

автоматичною пожежною сигналізацією - 499;

охоронно-пожежною сигналізацією - 71;

установками автоматичного пожежогасіння - 8.

Окрім цього підключено установок на пульт централізованого спостереження - 234 установки і підлягають проведенню капітального ремонту - 134.

На цей час 17 підприємств району мають на озброєнні пожежну техніку: 4 автоцистерни та 14 пожежних мотопомп. На підприємствах та організаціях району створено 30 добровільних пожежних дружин загальною чисельністю 110 чоловік, утворена служба пожежної безпеки на АТ “Оптвиробторг”, рішенням районної ради призначено 6 позаштатних інспекторів пожежної охорони.

З метою утворення умов для своєчасного гасіння пожеж, евакуації людей та майна в районній пожежній частині підготовлено 152 оперативні картки та 31 оперативний план пожежогасіння об'єктів, розташованих в районі:

лікарні - 5;

промислові підприємства - 9;

бази та сховища - 3;

інститути - 3;

готелі, гуртожитки - 6;

видавництво “Харків” - 1;

кінотеатри - 1;

палац спорту - 1;

“Будинок меблів” - 1;

аеровокзал - 1.

Протипожежне водопостачання району здійснюється від мережі господарсько-питного водогону, діаметр мереж якого складає від 150 до 200 мм. На водогоні встановлено 758 пожежних гідрантів, з них вуличних - 637, об'єктових - 148. Крім того на промислових та інших об'єктах району утворено 48 пожежних водоймищ з об'ємом 6798 кубічних метрів та 6 градирень. Пожежегасіння приватного житла вздовж ріки Немишля передбачено від штучного водоймища та з самої ріки.

2. АНАЛІЗ ОБСТАНОВКИ З ПОЖЕЖАМИ У ФРУНЗЕНСЬКОМУ РАЙОНІ ЗА 1997-2001 РОКИ

Проведення даного аналізу вважається необхідним для прогнозування оперативної пожежної обстановки в районі та на об'єктах, що в ньому розташовані, на майбутні роки. Це, в свою чергу, дозволяє розробити комплекс організаційних, технічних та профілактичних заходів для загального удосконалення роботи органів Державної пожежної охорони району або об'єкту з метою зменшення кількості пожеж, суми збитків від них, а також збереження життя та здоров'я людей.

2.1 Аналіз виїздів пожежних підрозділів по рокам

Одним з найбільш важливих параметрів оперативної пожежної обстановки є число виїздів пожежних підрозділів на обслуговування викликів, за визначений період часу.

Згідно статистичних даних за останні 5 років пожежні підрозділи Фрунзенського району міста Харкова, а саме чергові караули СДПЧ-11, виїзджали за сигналом «Тревога» 615 разів, із них 472 рази на пожежі, аварії, стихійні лиха та 143 рази по хибним викликам. До прибуття пожежних підрозділів силами громадськості, населення, доровільних пожєежних дружин (команд) погашено 74 пожежі.

Таблиця 4. Аналіз виїздїв пожежних підрозділів по рокам

Роки	1997	1998	1999	2000	2001
К-ть виїздів	107	117	124	131	136



З аналізу оперативних виїздів пожежних підрозділів, видний їхній ріст, що, як буде показано далі, прямо зв'язано з ростом пожеж у районі.

Аналіз структури віїздів підрозділів показує, що у більшості випадків вони виїздять на пожежі (66 % від загальної кількості виїздів). На другому місці знаходяться хибні виклики (23 % від загальної кількості виїздів). І, нарешті, виїзди на аварії та для ліквідації наслідків стихійних лих складають 11 % від загальної кількості викликів.

2.2 Структура виїздів пожежних підрозділів

Таблиця 5

Кількість виїздів	Структура виїздів пожежних підрозділів
	пожежі	хибні	аварії
615 (100 %)	410 (66 %)	143 (23 %)	62 (11 %)



За даними 2001 року загальний збиток від пожеж склав 2 099 545,8 грн., що на 50 % більше у порівнянні з 2000 р., із них:

прямий збиток - 334 345,8 грн.;

непрямий збиток - 1 765 200 грн.

Середній збиток від однієї пожежі за оствнні роки склав: 139 969 грн, із них:

прямий - 2 458 грн;

непрямий - 12 979 грн.

Для наочності розгляду, дані про пожежі, що сталися, занесемо до зведених таблиць бойових дій і побудуємо таблиці, графіки та діаграми, які надають змогу у графічному вигляді оцінити оперативну пожежну обстановку у Фрунзенському районі міста Харкова та на об'єктах, які розташовані на його території.



2.3 Аналіз кількості пожеж та загиблих на них

Динаміка кількості загиблих

2.4 Аналіз місць виникнення пожеж

Таблиця 6. Розподіл пожеж за місцями їх виникнення

Місця виникнення	Роки	Всього	%
	1997	1998	1999	2000	2001
Виробничі спорудження	-	8	4	5	8	25	5,3
Склади, бази и торгівельні приміщення	2	-	4	4	3	13	2,8
Учбові установи	2	1	-	2	4	9	1,9
Лікувальні установи	2	-	-	-	2	4	0,8
Адміністративні споруди	-	1	-	-	-	1	0,2
Житловий сектор	76	62	60	55	101	354	75
Державне житло	50	34	33	22	56	195	41,3
Відомче та кооперативне житло	1	6	7	11	15	40	8,5
Домоволодіння на правах приватної власності	25	22	20	22	30	119	25,2
Новобудови	4	2	1	-	1	8	1,7
Інші	3	10	11	14	20	58	12,3
Всього	89	84	80	80	139	472	100

Отже з проведеного аналізу місць виникнення пожеж можна зробити висновокпро те, що найбільша їх кількість виникає в житлових спорудах (75 % від загальної кількості), з них у житлових будинках державного підпорядкування виникає 41,3 % пожеж, у відомчому та кооперативному житлі виникає 8,5 % пожеж, а у домоволодіннях на правах приватної власності - 25,2 % пожеж. Це свідчить, перед усім, про недоліки у такому напрямі пожежно-профілактичної роботи, як агітація та пропаганда заходів пожежної безпеки серед населення району.

Друге місце за кількістю пожеж, що виникли за останні роки, посідають виробничі споруди району (5,3 % від загальної кількості пожеж). На третьому місці йдуть об'єкти зберігання матеріальних цінностей та торгівельні приміщення (2,8 % від загальної кількості пожеж). Причому ця тенденція є майже постійною протягом останніх років. Тобто можна з упевненістю зробити висновок про відносну стабілізацію обстановки з пожежами у Фрунзенському районі міста Харкова, та на об'єктах, що розташовані на його території.

2.5 Аналіз причин виникнення пожеж

Таблиця 7. Розподіл пожеж із причин їхнього виникнення

Причини пожеж	Роки	Усього	%
	1996	1997	1998	1999	2000
Підпали	19	16	10	9	12	66	14
Несправності виробничих установок, порушення технології	2	2	2	1	-	7	1,5
Порушення правил пристрою і експлуатація електроустаткування	16	14	15	16	27	88	18,6
Пожежі телевізорів	5	4	3	5	3	20	4,2
Порушення правил проведення вогневих робіт	1	-	3	1	1	6	1,3
Вибухи	-	1	-	1	-	2	0,4
Самозаймання	1	1	-	-	-	2	0,4
Неправильний пристрій і несправності печей і димоходів	2	4	-	2	1	9	1,9
Порушення правил експлуатації печей	1	1	1	1	1	5	1,1
Порушення правил пристрою й експлуатації теплогенеруючих пристроїв	2	--	1	1	1	5	1,1
Порушення правил экспл. Побутових газів і бензинових пристроїв	1	1	1	-	1	4	0,8
Необережне звертання з вогнем	28	30	31	38	90	217	46
Витівка дітей з вогнем	11	9	13	5	2	40	8,5
Грозові розряди	-	1	-	-	-	1	0,2
Усього	89	84	80	80	139	472	100



Що стосується основних причин виникнення пожеж в районі, то проведений аналіз показує, що найбільш розповсюдженими є необережне поводження з вогнем (46 % від загальної кількості причин) та порушення правил улаштування та експлуатації електричного обладнання (18,6 % від загальної кількості).

Нажаль досить високим (14 % від загальної кількості) є відсоток пожеж, причинами яких стали підпали (умисне знищення або пошкодження майна шляхом підпалу) та дитячі пустощі з вогнем (8,5 % від загальнї кількості). Ця тенденція у цілому відповідає загальному стану з пожежами в країні. Виходячи з цього останнім часом в районі все більше уваги приділяється агітаційно-масовій роботі в галузі пожежної безпеки з дітьми дошкільного віку та профілактиці правопорушень та злочинів, пов'язаних з пожежами, серед неповнолітніх (учнів старших класів загальноосвітніх шкіл району та студентів середніх спеціальних та вищих навчальних закладів).

Нажаль неохопленою цим видом роботи залишається та категорія молоді, що не навчається і офіційно не працює на підприємствах або установах.

2.6 Аналіз виникнення пожеж по місяцях року

Таблиця 8. Розподіл пожеж по місяцях року

Роки	К-сть пож. За рік	Місяці
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
1997	89	15	4	4	8	8	10	12	11	4	7	4	2
1998	84	9	8	11	1	6	7	5	9	6	8	4	10
1999	80	6	4	6	6	11	6	2	6	14	9	4	6
2000	80	10	8	5	13	5	3	9	6	4	9	4	4
2001	139	12	7	11	10	20	15	13	14	5	14	10	8
Всього	472	52	31	37	38	50	41	41	46	33	47	26	30
%	100	11,0	6,6	7,8	8,1	10,6	8,7	8,7	9,6	7,0	10,0	5,5	6,4

2.7 Аналіз виникнення пожеж по дням тижня

Таблиця 9. Розподіл пожеж по дням тижня

Роки	К-сть пож. за рік	Дні тижня
		Пон.	Вівт.	Сер.	Чет.	Пят.	Суб.	Нед.
1997	89	11	12	14	11	14	12	15
1998	84	10	13	13	13	12	10	13
1999	80	12	12	9	7	8	13	19
2000	80	15	17	7	8	7	15	11
2001	139	20	20	16	14	18	24	27
Всього	472	68	74	59	53	59	74	85
%	100	14,4	15,7	12,5	11,2	12,5	15,7	18

3. ХАРАКТЕРИСТИКА Й АНАЛІЗ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ ФРУНЗЕНСЬКОГО РАЙОНУ м.ХАРКОВА

Організація протипожежного захисту Фрунзенскього району

Протипожежний захист Фрунзенського району міста Харкова здійснюється за допомогою самостійної державної пожежної частини № 11 (на озброєнні якої знаходяться 2 автомобілі АЦ-40/131/137А + 100% резерв, 1 автомобіль АКП), а також пожежних частин Московського, Комінтернівського й Орджоникидзевського районів міста, райони виїзду яких попадають і на територію Фрунзенського району. А саме це частини: ПДПЧ-5, ПДПЧ-2 і ПДПЧ-8.

СДПЧ-11 є єдиною самостійною частиною міста, інші частини міста є підлеглими й об'єднані в загони. Начальник СДПЧ-11 є головним державним інспектором по пожежному нагляді Фрунзенського району.

В оперативному відношенні СДПЧ-11 підкоряється УДПО УМВС України в Харківській області. Порядок залучення сил і засобів пожежної охорони на гасіння пожеж, ліквідацію аварій і стихійних лих визначається розкладом виїзду, затвердженим начальником УДПО УМВС України в Харківській області. Також маються інструкції взаємодії зі службами міста, погоджені з начальником УДПО УМВС України в Харківській області і затверджені органом місцевої влади. Згідно цих інструкцій здійснюється взаємодія пожежної охорони, при необхідності, з водопровідною службою, з енергослужбою, службою швидкої допомоги, комунальними службами, міліцією й ін.

Структура протипожежного захисту Фрунзенского району показана на схемі:

Структурна схема СДПЧ -11 по охороні Фрунзенського району міста Харкова

Якісний і кількісний аналіз існуючої пожежної охорони

Боєздатність пожежних підрозділів знаходиться в прямої залежності від кількісного і якісного складу працівників пожежної охорони.

Одним з показників професійної підготовки особового складу є термін служби в пожежній охороні, освыта особового складу, його середный вік.

Розподіл особового складу пожежної охорони Фрунзенського району м. Харкова за віком.

Таблиця 10. Розподіл особового складу за віком.

Вік, роки	Штатна кількість особового складу	%
до 25-ти років	17	26.7
від 25 до30	11	17.1
від 30 до 40	30	46.8
від 40 до 50	6	9.3
більш 50	1	1.5

Аналізуючи кількісний склад існуючого підрозділу пожежної охорони можна зробити наступний висновок: середній вік працівника 30 років, це говорить про те, що в особового складу є потенціал до фізичного і психологічного розвитку, що може привести до підвищення боєздатності підрозділу.

Розподіл особового складу пожежної охорони Фрунзенського району міста Харкова за стажем роботи

Таблиця 11. Розподіл особового складу за стажем роботи

Стаж роботи, років	Штатна кількість особового складу	%
від 1 до 5 років	5	7,8
від 5 до 10 років	40	62,5
від 10 до 15 років	10	15,6
від 15 до 20 років	8	12,5
від 20 до 25 років	1

Аналізуючи дану діаграму можна зробити висновок що середній термін служби складає 10 років. Це говорить про те, що в працівників підрозділу є достатній практичний досвід і визначені навички в гасінні пожеж.

Розподіл особового складу пожежної охорони Фрунзенського району м. Харкова за освітою

Таблиця 12. Розподіл особового складу за освітою

Вид освіти	Штатна кількість особового складу	%
середня	45	70,3
срередня-технічна	8	12,5
срередня-спеціальна	6	9,3
спеціальна	3	4,6
вища	2	3,1

4. ЗАХОДИ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ АТ “ХОЛОДМАШ”

Характеристика об'єкта

Харківський завод АТ “Холодмаш” уже багато років займає міцні позиції серед найбільших підприємств України по переробці харчової сировини та напівфабрикатів у вироби.

АТ “Холодпром” розташовано у зоні виїзду 081.

На сьогоднішній день на заводі експлуатуються наступні спорудження І та ІІ ступеня вогнестійкості:

адміністративно-побутовий корпус;

холодильник розміром 120 х 40 м;

цех морозива розміром 63 х 27 м;

рибопереробний комплекс “Харківриба”;

засольно-маринадний цех;

склади сировини;

склад готової продукції;

склади ЛЗР і ГР;

резервуарний парк;

автомобільний парк.

Освітлення споруд - електричне. Опалення центральне, водяне.

Тенденції науково-технічного розвитку галузі і вимоги основних споживачів є вирішальними критеріями для постійного відновлення асортименту продукції, що випускається заводом.

Важливе місце у виробничій діяльності підприємства займає впровадження безвідхідних технологій, а також залучення в господарський оборот відходів виробництва.

Сьогодні у виробничій програмі підприємства близько 250 найменувань виробів харчового та культурно-побутового призначення. Для їхнього випуску щорічно переробляється понад 20 тис. тонни різної харчової сировини та напівфабрикатів 60-ти найменувань. Більш 50% продукції заводу складають вироби, що мають винятково народногосподарське значення.

Великою популярністю і попитом у широкого кола споживачів користаються товари народного споживання, харчова та кулінарна продукція, що випускаються заводом. Загальна чисельність працюючих на підприємстві складає 1569 чоловік. Чисельність людей, що працюють на пожежонебезпечних об'єктах - 291 чоловік, із них:

чисельність загальнозаводських працівників, зв'язаних з обслуговуванням підконтрольних об'єктів 103 чоловік

чисельність працюючих, зв'язаних з експлуатацією підконтрольних об'єктів 188 чоловік

Пожежна небезпека технологічного процесу

У технологічному процесі заводу обертаються наступні речовини:

поліетилен ВД - пальний білий порошок, щільність 945-955 кг/м3, Т. плавлення 133 С, теплота згоряння 46000 - 47000 кДж/кг, Т. запалення аерогелю 340 С, Т. самозапалювання аерогелю 349-422 С, НКПРП-42 г/м3.

поліпропілен - пальний білий порошок, щільність 900-910 кг/м3, Т. плавлення 165 С, теплота згоряння 44000 кДж/кг, Т. запалення аерозолю 343- 525 С, Т. самозапалювання аерогелю 325- 388 С, НКПРП -40 кг/м3.

ацетон - легкозаймиста рідина, мол. маса 58,08, щільність 790,8 кг/м3, Т. плавлення -95,35 С, Т. кипіння 56,5 С, теплота згоряння -1821,38 кДж/моль, розчинність у воді необмежена, Т. спалаху -18 С, Т. запалення -5 С, Т. самозапалювання 535 С, концентраційні межі поширення полум'я 2,7-13%, температурні межі поширення полум'я: нижній -20 С верхній 6 С.

уайт-спіріт легкозаймиста рідина, молярна маса 147 , щільність 760-790 кг/м3, Т. запалення 47 С, Т. самозапалювання 250 С, температурні межі поширення полум'я: нижній 33 С, верхній 68 С.

Характеристика технологічного процесу

Технологічний процес лиття під тиском проходить у визначеному режимі:

Сировина надходить на склад. Як сировину виступають поліпропілен, поліетилен;

Сушіння сировини при необхідності;

Лиття під тиском яке відбувається в термопластавтоматах;

Упакування продукції;

Складування готової продукції;

Технологічний процес обробки пластмас здійснюється відповідно до з існуючою технологічною схемою .

Цей процес дуже пожежонебезпечний, тому що процес лиття здійснюється під тиском. Він полягає в тім, що матеріали під впливом високої температури плавляться, пластифікуються і під тиском, створюваному в матеріальному циліндрі, вискакує в порожнину охолодженої форми, тобто при литті в матеріалі не відбуваються хімічні процеси і тому його відходи можуть перероблятися неодноразово.

Протипожежне водопостачання

На території підприємства знаходяться 14 пожежних гідрантів, що встановлені на кільцевому трубопроводі діаметром 150 мм. Тиск у водогінній мережі можна збільшити до 0.4 мПа. Максимальна витрата води при цьому буде дорівнювати 95 л/с.

Також на території заводу є 4 гідранти з розчином піноутворювача, які зв'язані з резервуаром у якому знаходиться піноутворювач. Також на території знаходяться два резервуари з протипожежним запасом води.

В адміністративному корпусі розміщені 28 внутрішніх пожежних кранів.

5. ДІЯЛЬНІСТЬ ПОЖЕЖНО -ТЕХНІЧНОЇ КОМІСІЇ

У відповідності зі статтею 5 Закону України «Про пожежну безпеку» на підприємствах, в установах і організаціях з числом працюючих 50 і більше осіб незалежно від форм власності і видів господарської діяльності створюються пожежно-технічні комісії.

Метою створення ПТК є залучення інженерно-технічних працівників, службовців до активної участі в роботі з попередження пожеж і посиленню протипожежного захисту підприємства.

Пожежно-технічні комісії у своїй діяльності керуються встановленими законодавством вимогами пожежної безпеки, розпорядженнями органів державного пожежного нагляду, а також Положенням про ПТК підприємства.

Основними задачами і напрямками роботи пожежно-технічної комісії є:

Сприяння адміністрації підприємства в проведенні пожежно-профілактичної роботи і здійсненні контролю за дотриманням вимог стандартів, норм, правил, інструкцій і інших нормативних актів з питань пожежної безпеки, а також розпоряджень і постанов органів державного пожежного нагляду.

Участь у розробці пропозицій у відношенні комплексних заходів для забезпечення пожежної безпеки, упровадження досягнень науки, техніки і позитивного досвіду в протипожежний захист підприємства, а також включення питань пожежної безпеки в колективний договір і використання коштів на їхню реалізацію.

Підготовка на основі аналізу стану пожежної безпеки пропозицій по удосконалюванню протипожежного захисту.

Проведення серед працівників підприємства масово-роз'яснювальної роботи і пропаганди заходів для забезпечення пожежної безпеки.

З метою виконання задач покладених па пожежно-технічну комісію, свою роботу вона здійснює в таких напрямках:

Проводить один раз у квартал детальний огляд усіх виробничих будинків, споруджень, складів, лабораторій і інших приміщень підприємства з метою виявлення недоліків у технологічних процесах, роботі агрегатів, установок, у електричному господарстві, опалювальних системах, системах вентиляції, несправностей в системах протипожежного захисту, водопостачанні, зв'язку.

Ставить питання про протипожежний стан підприємства на обговорення виробничих підприємств, зборах трудових колективів і громадських колективів.

Надає допомогу адміністрації підприємства в організації навчання працівників правилам пожежної безпеки і діям у випадку пожежі, а також у пропаганді протипожежних заходів.

Готує пропозиції по проведенню раціоналізаторської і винахідницької роботи, спрямованої на посилення протипожежного захисту підприємства.

Періодично перевіряє боєздатність добровільної пожежної дружини.

Таблиця 13. Діяльність ПТК

№ п\п	Найменування роботи	Роки
		1997	1998	1999	2000	2001
1.	Проведено ПТО	24	24	27	26	24
2.	Обладнано стендів на протипожежну тематику	7	8	12	4	2
3.	Проведено бесід на протипожежну тематику	10	12	8	9	6
4.	Виявлено порушень правил пожежної безпеки	186	205	194	195	170

Аналізуючи роботу ПТК заводу АТ “Холодмаш” (таблиця) нескладно зробити висновок про те, що в останні два роки робота комісії знаходиться на низькому рівні. Протипожежна агітація і пропаганда (проведення лекцій, бесід, виготовлення стендів на протипожежну тематику) залишає бажати кращого. За останні три роки знизилася якість проведення пожежно-технічних обстежень, уменшилось кількість бесід з робітниками на протипожежну тематику.

6. ХАРАКТЕРИСТИКА ДПД ЗАВОДУ АТ «ХОЛОДМАШ»

На підставі ст. № 28 Закону України “Про пожежну безпеку”, керуючись “Положенням про добровільні пожежні дружини”, що затверджено наказом МВС України № 521 від 22.09.94 р. на заводі АТ “Холодмаш” створена добровільна пожежна дружина.

Добровільна пожежна дружина створюється з метою проведення заходів щодо попередження пожеж, організації їхнього гасіння. здійснення загального контролю за дотриманням установлених законодавством вимог пожежної безпеки.

ДПД можуть бути загальнооб'єктовими і (чи) цеховими (декылька на об'єкт) у залежності від структури і місцевих особливостей підприємства.

У разі потреби в цехах, на складах і в інших структурних підрозділах підприємства можуть створюватися відділення ДПД (бойові розрахунки) по числу робочих змін.

Організація діяльності ДПД покладаються на власників підприємств. У своїй діяльності ДПД керуються законодавчими, іншими нормативними актами з питань пожежної безпеки а також “Положенням про добровільні пожежні дружини (команди)”, затверджені наказом міністра внутрішніх справ України від 27 вересня 1994 року № 521.

Добровільна пожежна дружина здійснює контроль за дотриманням на об'єкті протипожежного режиму, проводить роз'яснювальну роботу серед робітників по дотриманню протипожежного режиму, здійснює нагляд за станом первинних засобів пожежегасіння і готовністю їх до дії, виклик підрозділів пожежної охорони при виникненні пожежі і вживанні необхідних заходів до гасіння пожежі наявними на об'єкті засобами гасіння пожежі, організовують евакуацію людей і матеріальних цінностей.

Навчальні заняття з членами ДПД проводяться щомісяця. Члени ДПД зобов'язані знати, дотримувати і жадати від інших дотримання правил протипожежного режиму на робочому місці, знати свої обов'язки по табелі бойового розрахунку, і у випадку виникнення пожежі брати активну участь у його гасінні.

Усі витрати по змісту ДПД виробляються за рахунок підприємства. Страхування членів добровільної пожежний дружини здійснюється в цілях захисту їхнього життя та здоров'я при виконанні своїх обов'язків за рахунок засобів, передбачених у кошторисах підприємства на їх утримання. Страховиком згідно Положення «Про порядок та умови обов'язкового страхування працівників відомчої і сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин», є акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» чи інша страхова організація що одержала відповідну ліцензію.

Страховка виплачується потерпілому якщо з ним відбувся страховий випадок - загибель, поранення, захворювання, отримані при ліквідації пожежі чи наслідків аварії, що виконували свої обов'язки згідно наказу чи дорученню. Термін страхування - 1 рік.

За збиток, заподіяний здоров'ю застрахованого унаслідок виконання їм обов'язків по гасінню пожеж чи ліквідації наслідків аварії, страховик робить одноразову виплату при встановленні застрахованому:

1- й групи інвалідності 100% страхової суми;

2-й групи інвалідності 90% страхової суми;

3-й групи інвалідності 70% страхової суми;

При тимчасовій утраті працездатності унаслідок страхового випадку застрахованому виплачується 0,2 % страхової суми за кожну добу, але не більш 50 % страхової суми.

Таблиця 14. Аналіз роботи ДПД заводу

№ п\п	Найменування роботи	Роки
		1996	1997	1998	1999	2000
1.	Організація ДПО	6	6	5	3	3
2.	Чисельність членів ДПД	60	60	54	42	42
3.	Проведено занять із членами ДПД	10	12	8	9	6
4.	Охоплено навчанням членів ДПД	60	60	54	42	42
5.	Брало участь у змаганнях бойових розрахунків	20	20	16	12	12

Аналізуючи дані приведені в таблиці очевидно, що робота ДПД уменшилась в останні два роки. В даний час відсутній належний контроль за планомірністю і безперервністю роботи ДПД.

Ми бачимо що за останні два роки знизилося число і якість проведення занять із членами ДПД, уменшилась чисельність співробітників ДПД.

Проведемо якісний і кількісний аналіз особового складу ДПД заводу.

Таблиця 15. Розподіл о/с ДПД за віком

№ з/п	Вік	Кількість осіб	Кількість осіб ( у %)
1. 2. 3. 4. 5.	25-30 років 30-35 років 35-40 років 40-45 років більш 45 років	6 13 10 6 7	14.2 30.9 23. 8 14. 2 16.6

Аналізуючи дану таблицю ми бачимо, що середній вік членів ДПД складає 32 роки. Це говорить про те, що середній вік працівників підприємства, з яких складаються ДПД, дозволяє удосконалювати навички в гасінні і профілактиці пожеж.

Таблиця 16. Розподіл л/с ДПД за освітою

Освіта	Число співробітників	% співвідношен.
Вища	15	15
Вища - спеціальна	9	9
Середня	57	57
Середня - спеціальна	8	19

Аналізуючи дану таблицю, ми бачимо що більшість співробітників мають середню освіту, що дає можливість для подальшого підвищення її загального рівня.

7. СИСТЕМА ПРОТИПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ

Автоматичні установки водяного і пінного пожежегасіння призначені для гасіння пожеж розпиленою водою і механічною піною. Вони поділяються на спринклерні і дренчерні. Свою назву вони одержали від англійського слова sprincle - що означає бризкати, мрячити і drench - мочити, зрошувати. Спринклерні установки призначені для виявлення і локального гасіння пожеж і загорянь, охолодження будівельних конструкцій подачі сигналу про пожежу.

Розрахунок установки пінного пожежегасіння

Для розрахунку установки нам необхідно визначити до якої групи приміщень по ступені небезпеки розвитку пожежі, у залежності від їх функціонального призначення і пожежного навантаження пальних матеріалів відноситься цех заводу АТ “Холодмаз” з виробництва пластиковою упаковки для харчових продуктів та напівфабрикатів. Згідно таблиці В1 додатка В ДБН В.2.5 - 13 - 98 “Пожежна автоматика будинків і споруджень” ми визначили, що цей цех відноситься до 4-ї групи приміщень.

Вихідні дані для розрахунку установки пінного пожежегасіння приведені в таблиці Б1 додаток Б ДБН В.2.5 - 13 - 98 “Пожежна автоматика будинків і споруджень”. Для 4-й групи приміщень вони наступні:

інтенсивність зрошення розчином піноутворювача І = 0,15л/с*м2 ;

площа, що захищається одним спринклерним зрошувачем, F0 = 12 м2;

площа для розрахунку витрати піноутворювача Fр = 360 м2;

По таблиці Б4 додаток Б ДБН В.2.5 - 13 - 98 “Пожежна автоматика будинків і споруджень» приймаємо в якості зрошувача - пінний спринклерний зрошувач з діаметром вхідного отвору 10 мм, за ДСТ 13815 - 82. Коефіцієнт К даного зрошувача дорівнює 0,31.

Визначаємо кількість зрошувачів, які повинні зрошувати розрахункову площу приміщення:

Пс = Fр/F0 = 360/12 = 30 шт.

Визначаємо напір у точки, що диктує:

H1 = (I*F0/К)2 = (0,12*12/0,31)2 = 21,58 м. в. с.

Визначаємо витрати з першого зрошувача:

Q1 = К*H = 0,31*21,81 = 1,44 л/с

Визначаємо діаметр трубопроводу на ділянці 1-2 між першим і другим зрошувачем:

d1-2 = (4*Q1*10-3)/(П*V) = 0,19 мм

Відповідно до таблиці Б7 додаток Б ДБН В.2.5 - 13 - 98 “Пожежна автоматика будинків і споруджень” приймаємо діаметр трубопроводу d1-2 = 20 мм, а коефіцієнт К1 дорівнює 0,75.

Визначаємо напір для другого зрошувача:

H2 = H1+(а*Q1-22)/К1 = 32,6 м. в. с.;

де а - довжина ділянки між зрошувачами.

Визначаємо витрати для другого зрошувача

Q2 = К*H2 = 1,77 л/с

Визначаємо діаметр трубопроводу між другим і третім зрошувачем:

d2-3 = (4*Q2-3*10-3)/(П*V) = 0,0285 мм;

Q2-3 = Q2 + Q1 = 3,21 л/с;

Діаметр трубопроводу на ділянці 2-3 приймаємо 32 мм а коефіцієнт К = 13,97;

Визначаємо напір для третього зрошувача:

H3 = H2 + (а*Q3-А2)/ДО1 = 39,15 м. в. с.;

де а - довжина ділянки між зрошувачами.

Визначаємо витрати для третього зрошувача

Q3 = К*H3 = 1,93 л/с;

Визначаємо діаметр трубопроводу між третім зрошувачем і точкою А:

d3-А = (4*Q3-А2*10-3)/(П*V) = 0,036 мм;

Q3-А = Q3 + Q2-3 = 5,14 л/с;

Діаметр трубопроводу на ділянці 3-а приймаємо 40 мм а коефіцієнт К = 28,7;

Характеристика рядка

и = QА2/ HА = 0,62;

Витрати в точці А дорівнюють витратам Q3-А = 5,14;

Напір у точці А визначається по формулі

HА = H3+(а*QА2)/К1 = 42,8 м. в. с.;

Витрати на ділянці від точки А до точки Б дорівнюють:

Q А-Б = Q3-А/2 = 2,57 л/с;

Визначаємо розрахункові витрати:

QР = I*FР = 0,12*360 = 43,2 л/с;

Визначаємо діаметр трубопроводу

D = (4*QР2*10-3)/(П*V) = 0,101 мм;

Приймаємо діаметр трубопроводу рівним 125 мм а коефіцієнт К=13530

Визначаємо напір у точці Б:

HБ = HА+ (а*QА-Б2)/К1 = 42,8 м. в. с.;

Визначаємо витрати в точці Б:

QБ = и*HБ = 5,15 л/с;

Напір у точці В визначається по формулі

HВ = HБ + (а*QБ-В2)/К1 = 42,81 м. в. с.;

Витрати на ділянці від точки Б до точки В дорівнюють:

QБ-В = Q А-Б + QБ = 7,72 л/с;

Визначаємо витрати в точці В:

QВ = и*HВ = 5,15 л/с;

Напір у точці Г визначається по формулі

HГ = HВ + (а*QВ-Г2)/К1 = 42,84 м. в. с.;

Витрати на ділянці від точки В до точки Г дорівнюють:

Q В-Г = QБ-В + QВ = 12,87 л/с;

Визначаємо витрати в точці Г:

QГ = и*HГ = 5,153 л/с;

Напір у точці Д визначається по формулі

HД = HГ + (а*QГ-Д2)/К1 = 42,9 м. в. с.;

Витрати на ділянці від точки Д до точки Е дорівнюють:

Q Д-Е = Q В-Г + QГ = 18,02 л/с;

Визначаємо витрати в точці Д:

QД = и*HД = 5,157 л/с;

Напір у точці Е визначається по формулі

HЕ = HД + (а*QЕ-N2)/К1 = 43,05 м. в. с.;

Витрати на ділянці від точки Е до точки N дорівнюють:

Q Е-N = Q Д-Е + QД = 23,177 л/с;

Визначаємо витрати в точці Е:

Q\Е = и*HЕ = 5,159 л/с;

Напір у точці N визначається по формулі

HN = HЕ + (а*QN12)/К1 = 51,4 м. в. с.;

Витрати на ділянці N1 дорівнюють:

QN1 = Q Е-N + QЕ = 28,33 л/с;

Визначаємо витрати в крапці N:

Q\N = и*HN = 48,1 л/с;

Визначаємо витрати на ділянці Д 1-N:

HN = HД +(а*QN12)/К1 = 48,6 м. в. с.;

Витрати на ділянці N1 дорівнюють:

QN1 = Q Д-N + QД = 23,173 л/с;

Визначаємо витрати в крапці N:

QN = и*HN = 5,48 л/с;

Сумарні витрати крапки N дорівнюють:

Q = 28,33+23,173 =51,5;

?h = 48,6-48,1 =0,5;

Напір у крапці N дорівнює:

HN = (48.6+48,1)/2 = 48,35;

Визначаємо напір на водоживильнику:

Hвп = H1 +1,2 + ?hл + hЗГУ + Z = 21,58 + 1,2*41,08 + 2,3 + 8 = 81,176

де Н1 - напір на що диктується зрошувачу;

hл - лінійний напір у розподільній мережі;

hЗГУ - утрати напору на запірно-пусковому пристрої;

Z - різниця оцінки зрошувача, що диктує, і осі напірного патрубка насосу

hЛ = hРАСП + hСТ + hП = 26,77 + 1,57 + 12,74 = 41,08 м. в.с.

де hРАСП - лінійний напір у розподільному трубопроводі;

hСТ - утрати напору в стояку

hП - утрати напору в трубопроводі, що підводить

hРАСП = HД - H1 = 48,35 - 21,58 = 26,77 м. в. с.

hСТ = (lСТ * Q2N)/К1 = 1,57 м. в. с.

hП = 2,83 м. в. с.

Визначаємо hЗГУ:

hЗГУ = о * QN2 = 2,3 м. в. с.; о = 8,68 * 10-4

Визначаємо діаметр стояка:

dСТ = 0,114 мм

приймаємо діаметр стояка рівним 150 мм., а коефіцієнт К = 28690.

Робимо вибір водоживильника:

приймаємо насос марки 8НДВ із показниками ;

кількість оборотів за хвилину - 1450;

витрата води л/с - 150;

напір м. в. с. - 94;

потужність електричного двигуна кВт -195;

КПД насосу % -78;

8. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ

Протипожежний захист підприємств зв'язаний з визначеними капіталовкладеннями і витратами. Головний зміст техніко-економічного аналізу - знаходження раціональних проектних рішень при сучасному розгляді питань проектування, будівництва й експлуатації.

Пожежна безпека об'єкта повинна забезпечуватися системами запобігання пожежі і протипожежного захисту.

Системи протипожежної безпеки повинні характеризуватися рівнем забезпечення пожежної безпеки людей та матеріальних цінностей.

У даному проекті необхідно знайти величину річного економічного ефекту від упровадження систем протипожежного захисту об'єкта, строк окупності капіталовкладень в умовах діючого об'єкта і коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.

Економічний ефект відбиває собою перевищення вартісних оцінок кінцевих результатів над сукупними витратами ресурсів за розрахунковий період.

Для визначення економічного ефекту нам необхідно порівняти капітальні та експлуатаційні витрати при використанні базової і нової системи протипожежної безпеки, а також збиток від пожеж, що відбулися при використанні базової і нової системи протипожежного захисту.

Капітальні витрати “К”, являють собою витрати необхідні для створення нової і реконструкції старої системи протипожежного захисту.

У нашому випадку капітальні витрати для базової системи будуть рівні 0, а для нової рівні 7 тисяч гривень.

Експлуатаційні витрати “С”, це витрати зв'язані з забезпеченням надійної і безпечної роботи базової і пропонованої системи протипожежного захисту.

У нашому випадку для базового варіанта експлуатаційні витрати рівні 0, а для пропонованого варіанта:

СЕ = СЕЛ + СОБС = 1572,8 + 120 * 12 = 3012,8 грн.

де СЕЛ - вартість електроенергії;

СОБС - вартість обслуговування обстановки в рік.

Передбачуваний збиток від пожежі при використанні базової установки буде рівним:

У1 = Sп * Ст*(1 + 0,74 + 0,6) * Р = 450*430*(1 + 0,74 + 0,6) *0,0185 = 8376,6 грн.

де Sп - площа пожежі при використанні базової системи;

Ст - вартість 1-го м2 приміщення;

Р - імовірність виникнення пожежі;

Збиток від пожежі при використанні нової установки буде дорівнює:

У2 = Sп * Ст*(1 + 0,74 + 0,6) * Р = 63,58*430*(1 + 0,74 + 0,6) *0,0185 = 1183,5 грн.

Визначення річного економічного ефекту від упровадження системи протипожежного захисту об'єкта.

В умовах діючого об'єкта величина річного економічного ефекту визначається по формулі:

Е = Уг - С - Ен * К

де Уг - обумовлене зменшення імовірності середньорічних утрат від пожежі після впровадження установки (грн).

С - річні експлуатаційні витрати обумовлені упровадженням розробок (грн).

Ен = 0,11

К - капітал витрати на реалізацію проекту удосконалювання ППЗ.

Е = 8376,6 - 1183,5 - 3012,8 - 0,11 * 7000 = 3410,3 гр.

Крім величини річного економічного ефекту потрібно розрахувати такий показник ефективності прийнятого до упровадженню варіанта протипожежного захисту як строк окупності капітальних вкладень Те.

Строк окупності капітальних вкладень в умовах діючого об'єкта дорівнює:

Те = К/(У - СЕ) = 1,647 років.

9. ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЖЕЖЕГАСІННЯ І БОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Безупинний розвиток науки і техніки, поширення пожежонебезпечних виробництв, концентрація на виробництві й у будинках великих кількостей спаленних матеріалів, ускладнення технологічних процесів, тенденція збільшення площ і поверховості виробничих, адміністративних, суспільних, житлових будинків значно підвищує пожежонебезпеку об'єктів народного господарства, у зв'язку з чим зростає відповідальність кожного пожежного підрозділу за кінцеві результати своєї діяльності - збереження державної й особистої власності від вогню й успішне гасіння пожеж при можливому їхньому виникненні.

Як сказано в бойовому статуті пожежної охорони, гасіння пожеж - основний вид бойових дій підрозділів пожежної охорони. Ці дії приходиться вести в різноманітних по складності і психологічній ситуації умовах. В усіх випадках підрозділу пожежної охорони зобов'язані виконати бойову задачу щонайкраще.

Успіх гасіння пожеж досягається комплексом службових і оперативно-тактичних дій. Серед них особливе значення мають:

уміння аналізувати явища, що відбуваються на пожежі;

уміння аналізувати фактори, що сприяють і перешкоджають розвитку горіння;

оцінювати ці фактори і приймати найбільше раціональні рішення на здійснення бойових дій підрозділами пожежної охорони;

грамотне використання пожежної техніки на пожежі, тактичних можливостей пожежних підрозділів і керування ними;

висока виучка працівників пожежної охорони, бойова готовність підрозділів, їхня активність і рішучість, при виконанні задач на пожежі.

Для оцінки реальної і прогнозування можливої обстановки на пожежі, розробки заходів щодо гасіння і керування бойовими діями підрозділів необхідно знати: закономірності розвитку пожежі, його параметри, характеристику вогнегасячих засобів, тактико-технічні показники пожежної техніки, можливості підрозділів, оперативно-тактичні особливості району виїзду, об'єктів.

Крім того, працівники пожежної охорони повинні в досконалості володіти методикою розрахунку сил і засобів, необхідних для гасіння пожеж.

Вони зобов'язані вміти якісно розробляти оперативні документи по пожежегасінню і бойовій підготовці.

Оперативно-тактична характеристика цеху з виробництва пластикової упаковки заводу АТ “Холодмаш”

Завод АТ “Холодмаш” розташований на промисловому вузлі міста, на відстані 4 км. від СДПЧ-11. На території заводу розташований комплекс адміністративних, ремонтних, допоміжних, виробничих будинків і споруджень.

Будинок корпуса, у якому розташований цех 1-поверхове, розміром 30 х 260 х 8 м. Стіни та перегородки цегельні, покриття залізобетонне. Покрівля рубероїдна на бітумній мастиці. Цех з виробництва пластикової упаковки для харчових продуктів та напівфабрикатів має розміри 130*30*8 м. У цеху розташовані:

ділянка лиття;

ділянка штампування;

ділянка механічної обробки;

склад готової продукції;

Цех відділений від складських приміщень цегельною перегородкою, наявні дверні прорізи захищені протипожежними дверима.

Пожежна небезпека технологічного процесу

Технологічний процес виготовлення та обробки пластикової упаковки здійснюється відповідно до існуючої технологічної схеми.

Цей процес дуже пожежонебезпечний, тому що процес лиття здійснюється під тиском. Він полягає в тім, що матеріали під впливом високої температури плавляться, пластифікуються і під тиском, що створюється в матеріальному циліндрі, вискакує в порожнину охолодженої форми, тобто при литті в матеріалі не відбуваються хімічні процеси і тому його відходи переробляються неодноразово.

Розробка тактичного задуму пожежно-тактичного навчання

У результаті вивчення об'єкта в оперативно-тактичному відношенні було встановлено, що по пожежній небезпеці технологічного процесу і конструктивним особливостям найбільше ймовірним місцем виникнення пожежі є приміщення цеху з виробництва пластикової упаковки для харчових продуктів та напівфабрикатів.

Однієї з основних величин, що характеризують обстановку на пожежі є його площа, для цього врахуємо всі необхідні часові характеристики.

Виходячи з того, що цех не обладнаний автоматичною установкою виявлення пожежі, але в цеху знаходилися люди і поруч з будинком, у приміщенні прохідної, мається міський телефон, можна прийняти фобн = 2 хв. і фсообщ = 2 хв., фсб.верб. = 1 хв.

хв.

Знаючи час вільного розвитку пожежі КГП визначає форму розвитку пожежі на конкретний момент часу

Визначимо площу пожежі до моменту прибуття СДПЧ-11, виходячи з того, що форма пожежі кругова:

Виходячи з форми площі пожежі, розташування його за рівнем землі і кількості входів у палаюче приміщення, подачу вогнегасячих засобів для гасіння пожежі доцільно здійснювати по фронті поширення горіння. При цьому необхідна витрата дорівнює:

Витрата води на захист:

Загальна необхідна витрата на гасіння і захист:

Кількість стволів на гасіння і захист:



Загальна фактична витрата води:

Визначаємо необхідний обсяг води на гасіння і захист:

Для визначення можливості подачі води ПА на гасіння, у випадку їхньої установки на ПВ необхідно визначити гранична відстань для подачі стволів

Обстановка до моменту прибуття на пожежу штабу пожежегасіння

Визначимо час розвитку до моменту прибуття штабу:

Визначимо параметри пожежі:

- тому що площа пожежі приймає умовну форму і кут 2800.

Зробимо розрахунок сил і засобів, з огляду на форму пожежі, гасіння доцільне проводити по фронті:

Загальна фактична витрата води:



Визначимо необхідний обсяг води на гасіння і захист:

Визначимо кількість особового складу, необхідного для виконання всіх робіт у процесі гасіння:

Nл/з= NГДЗС.3+NПБ+Nраз+Nст.Бз +NсттА+Nсв

Nл/з=4.3+2+4+4+6+3=31 чоловік

Визначаємо кількість відділень: