Главная
Коллекция "Otherreferats"
Безопасность жизнедеятельности и охрана труда
Загальні положення по техніці безпеки і охороні праці на промислових підприємствах
Загальні положення по техніці безпеки і охороні праці на промислових підприємствах
Загальна характеристика основних понять з техніки безпеки та охорони праці на промислових підприємства. Характеристика системи правових, організаційних та технічних заходів та засобів охорони праці і техніки безпеки. Основні санітарно-гігієнічні заходи.
| Рубрика | Безопасность жизнедеятельности и охрана труда |
| Вид | контрольная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 03.08.2010 |
| Размер файла | 25,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
19
Міністерство освіти та науки України
Житомирський державний технологічний університет
Кафедра менеджменту
Контрольна робота
з курсу “Техніка і технологія галузі (системи технологій) ”
на тему: “Загальні положення по техніці безпеки і охороні праці на промислових підприємствах”
Виконала: студентка III курсу,
група ЗМО-07-1с
Карпінська Н.В.
20107126
Перевірив: Виговський Г.М.
Житомир 2008
Зміст
- 1. Загальна характеристика основних понять з техніки безпеки та охорони праці на промислових підприємствах
- 2. Характеристика системи правових заходів та засобів охорони праці і техніки безпеки
- 3. Характеристика системи організаційних заходів та засобів охорони праці і техніки безпеки
- 4. Характеристика системи технічних заходів та засобів охорони праці і техніки безпеки
- 5. Характеристика системи санітарно-гігієнічних заходів та засобів охорони праці і техніки безпеки
- Список використаної літератури
1. Загальна характеристика основних понять з техніки безпеки та охорони праці на промислових підприємствах
Людина та її здоров'я -- найбільша цінність Української держави. Держава докладає великих зусиль, створюючи умови безпечної життєдіяльності людини як в навколишньому середовищі, так і в середовищі праці.
Закон України “Про охорону праці" визначає: “Охорона праці -- це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та навчально-просвітніх заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці”.
Рівень безпеки людини з розвитком цивілізації постійно зростає. Розвиток науки і техніки, в цілому збільшуючи безпеку життєдіяльності людини, призвів до появи цілого ряду нових проблем. Для дотримання безпеки праці під час виробничого процесу, використовуючи певне обладнання, слід дотримуватись правил техніки безпеки.
Виробничий процес -- складна соціально-технічна система. Під час виконання різноманітних виробничих операцій людина може стикатися з виробничою небезпекою.
Виробнича небезпека -- можливість дії на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
Безпека праці -- стан умов праці, при якому виключається дія на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
Техніка безпеки -- система організаційних заходів і технічних засобів, які запобігають дії на працюючих небезпечних виробничих факторів. Небезпека обладнання та виробничих процесів, яка виявляється під час експлуатації, закладається ще в процесі проектування та конструювання. Тому дуже велике значення має дотримання вимог безпеки вже під час їх розробки.
Детальніше розглянемо вищезгадані системи заходів та засобів, що спрямовані на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці. Як вже було сказано, до них належать система правових, організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних, навчально-просвітніх заходів і засобів.
2. Характеристика системи правових заходів та засобів охорони праці і техніки безпеки
Основу правової системи щодо охорони праці та техніки безпеки складають положення, які відповідають Конституції України. Статті 43, 45,46,49, 50, 53, 56 і 64 Конституції України гарантують право громадян України на працю, відпочинок, охорону здоров'я, медичну допомогу та страхування, а також у випадку повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, у старості та в інших випадках.
Законодавчі документи та положення з охорони праці затверджені і видані в різний час Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Державним Комітетом України з нагляду за охороною праці. Законодавство про охорону праці складається із Закону України "Про охорону праці", Кодексу законів про працю та інших нормативних актів.
Закон України "Про охорону праці" визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя та здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Окремої уваги заслуговує діяльність органів державного нагляду громадського контролю за дотриманням законодавства про охорону праці (розділ 7 і 8 Закону).
Державний нагляд за дотриманням законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці здійснюють: Державний Комітет України з нагляду за охороною праці; Державний Комітет України з ядерної та радіаційної безпек; органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України; органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.
Вищий нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів про охорону праці здійснюється генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, громадських об'єднань, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і Рад народних депутатів та діють відповідно до положень, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Громадський контроль здійснюють: трудові колективи через уповноважених ними; професійні спілки в особі своїх виборних органів і представників, що діють відповідно до типового положення, затвердженого Держнаглядохоронпраці.
Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці мають право безперешкодно перевіряти на підприємстві виконання вимог щодо охорони праці і вносити обов'язкові для розгляду власником пропозиції про усунення виявлених порушень нормативних актів з безпеки і гігієни праці.
Згідно із ст.49 Закону, працівники несуть відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці винні працівники притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законодавством.
Дуже важливими, з точки зору безпеки праці, є державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці. Виходячи із загальних вимог охорони праці, які містяться в єдиних нормативних документах, міністерства та інші галузеві структури управління розробляють конкретні нормативні акти щодо створення нешкідливих і безпечних умов праці з урахуванням галузевої специфіки -- правила, інструкції та інші документи з техніки безпеки, санітарні норми. Такі документи можуть бути спеціальними для однієї галузі (галузеві) або кількох галузей (міжгалузеві).
Галузеві нормативні документа з охорони праці підприємств та установ визначеного міністерства (або іншої управлінської структури) розробляються і затверджуються за встановленим порядком установами цієї галузі разом або за погодженням із профспілкою.
Міжгалузеві законодавчі акти регламентують умови праці робіт, виробництв або типів обладнання, які є в різних галузях, наприклад, “Правила монтажу і безпечної експлуатації ліфтів”, “Правила безпеки при виконанні розвантажувальних робіт" та ін. Щоб забезпечити безпеку і нешкідливість умов праці конкретних робочих місць або виробничих процесів, застосовуються спеціальні інструкції, які поділяються на типові (для галузі) та для працюючих на даному підприємстві. Вони можуть розроблятися як для робітників окремих професій (слюсар, електрик тощо), так і для окремих робіт (монтажні, ремонтні, налагоджувальні, експлуатаційні тощо).
Стандарти, технічні умови та інші нормативно-технічні документи та засоби праці і технологічні процеси повинні включати вимоги щодо охорони праці і погоджуватися з органами державного нагляду за охороною праці.
Затверджені у встановленому порядку, інструкції для працівників реєструються службою охорони праці підприємства у відповідному журналі та видаються керівникам підрозділів під розписку. Кожний керівник підрозділу підприємства повинен мати комплект діючих інструкцій для працівників усіх професій і видів робіт на даній дільниці.
3. Характеристика системи організаційних заходів та засобів охорони праці і техніки безпеки
Організаційну систему заходів, щодо охорони праці і техніки безпеки складають такі заходи, як раціональне компонування цехів, правильне розміщення устаткування і робочих місць, вибір найбільш безпечних способів ведення технологічних процесів з обліком новітніх науково-технічних досягнень. Крім вище переліченого організаційні заходи включають в себе управління охороною праці на підприємстві.
Державне управління охороною праці в Україні здійснюють: Кабінет Міністрів України; Державний комітет України з нагляду за охороною праці; міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади; місцева державна адміністрація, місцеві ради народних депутатів.
Об'єктом управління в системі управління охороною праці є діяльність функціональних служб і структурних підрозділів конкретних керівників та інженерно-технічних робітників підприємств з метою забезпечення безпечних, нешкідливих та сприятливих умов праці на робочих місцях, виробничих ланках, у цехах і на підприємстві в цілому. Управління охороною праці -- це ієрархічна багаторівнева система, яка встановлює такі рівні управління:
галузь (керівництво, науково-технічна рада, відділ охорони праці);
об'єднання (керівництво, науково-технічна рада, відділ охорони праці);
виробничі підприємства; цехи, дільниці цехів;
робочі місця (конкретні виконавці).
Управління охороною праці здійснюється реалізацією наступних функцій:
прогнозування та планування заходів щодо забезпечення безпеки праці; створення організаційної структури; кількісна оцінка рівня безпеки праці;
збір та оформлення вихідної інформації про стан умов та безпеки праці; розробка та формування переліку управляючих впливів; стимулювання роботи щодо безпеки праці.
Відповідальність за здійснення управління охороною праці в галузі та в підрозділах покладається на їх керівників в межах їх посадової компетенції.
4. Характеристика системи технічних заходів та засобів охорони праці і техніки безпеки
Технічні заходи щодо безпеки виробництва і охорони праці спрямовані на захист персоналу від опіків, травматизму, електотравматизму. Основу будь-якого виробництва становить заздалегідь розроблений і практично перевірений технологічний процес. Суворе дотримання цього процесу забезпечує безпечні умови праці на кожній виробничій ділянці.
Виробничі процеси та експлуатація обладнання повинні відбуватися відповідно до вимог правил техніки безпеки, в яких закладаються заходи щодо усунення небезпеки як узагальненого характеру, так і стосовно конкретного обладнання. Ретельне виконання вимог цих правил запобігає нещасним випадкам.
Безпека виробничого процесу - - властивість виробничого процесу зберігати відповідність вимогам безпеки праці в умовах, установлених нормативно-технічною документацією. Це досягається комплексом конструкторських, проектних та організаційних рішень, що полягають у відповідному виборі технологічних процесів, робочих операцій і впорядкування обслуговування обладнання, виробничих приміщень або зовнішніх майданчиків, виробничого обладнання та умов його розміщення, засобів захисту працюючих, умов зберігання й транспортування вихідних матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції і відходів виробництва. Велике значення має правильний розподіл функцій між людиною та складовими частинами виробничого процесу.
Виробничі процеси досить різноманітні, однак щодо них є ряд загальних вимог, виконання яких забезпечує їх безпеку, а саме:
заміна виробничих процесів та операцій, пов'язаних з виконанням небезпечних і шкідливих виробничих факторів, на такі, в яких вплив цих факторів усунено або доведено до допустимого мінімуму; застосування комплексної механізації, автоматизації та дистанційного керування в тих випадках, коли вплив небезпечних і шкідливих факторів неможливо усунути;
забезпечення надійної герметизації обладнання, що складає виробничий процес; забезпечення надійного зберігання і транспортування заготовок, напівфабрикатів, готової продукції та відходів виробництва;
створення нормальних санітарно-гігієнічних умов праці; застосування заходів колективного захисту працюючих;
застосування систем контролю та керування виробничими процесами, які забезпечують захист працюючих і аварійне вимкнення виробничого обладнання; оснащення виробничих процесів устаткуванням, що забезпечує отримання своєчасної інформації про виникнення небезпечних і шкідливих виробничих факторів;
своєчасне усунення та знешкодження відходів виробництва, які є джерелами небезпечних і шкідливих виробничих факторів; впровадження засобів очистки навколишнього середовища від шкідливих викидів;
застосування раціональних режимів праці та відпочинку для запобігання появи психофізіологічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
Виробничі процеси не повинні бути пожежо- та вибухонебезпечними, не повинні забруднювати навколишнє середовище викидами небезпечних і шкідливих речовин понад допустимі норми.
Безпечність виробництва зумовлюється раціональними технологічними режимами і тоді, коли вони забезпечують:
злагодженість технологічного устаткування, що включає виникнення небезпечних та шкідливих виробничих факторів;
безвідмовну дію технологічного устаткування і засобів захисту протягом строку, передбаченого нормативно-технічною документацією;
запобігання можливого загорання або пожежі;
завантаження устаткування відповідно до його практичної здатності та нормального режиму роботи обслуговуючого персоналу.
Механізація та автоматизація праці відокремлює робітників із небезпечних зон. Правильно підібране з врахуванням антропометричних даних працівників устаткування знижує їх втомлюваність. Ергономічні вимоги визначають основні розміри співвідношення устаткування -- його висоту, ширину, взаємо розташування робочих місць, віддаленість обладнання від стін, одне від одного, відстань між обладнанням і конструктивними елементами будівлі (стінами, колонами), а також розміри проходів.
Безпека виробничого обладнання -- властивість виробничого обладнання зберігати відповідність вимогам безпеки праці під час виконання наданих функцій в умовах, встановлених нормативно-технічною документацією. Відповідно до існуючих вимог, безпека виробничого обладнання забезпечується:
вибором принципів дії, конструктивних схем, безпечних елементів конструкції і т.п.;
застосуванням в конструкції засобів автоматизації та дистанційного керування; застосуванням в конструкції засобів захисту;
виконанням ергономічних вимог; включенням вимог безпеки в технічну документацію з монтажу, експлуатації, ремонту, транспортування та зберігання.
Виробниче обладнання не повинно бути пожежо - та вибухонебезпечним. Під час експлуатації в умовах, встановлених спеціальною технічною документацією, воно не повинно створювати небезпечності внаслідок впливу вологості, сонячної радіації, механічних коливань, високого і низького тиску та температури, агресивних речовин, мікроорганізмів, грибків, комах тощо. У процесі експлуатації обладнання не повинно забруднювати середовище шкідливими речовинами вище встановлених норм. Виробниче обладнання повинно відповідати вимогам безпеки під час монтажу (демонтажу), експлуатації, ремонту, транспортування та зберігання, при використанні окремо або у складі комплексів і технологічних систем протягом усього терміну служби. Застосовані в конструкції виробничого обладнання матеріали не повинні бути небезпечними або шкідливими. Не припускається використовувати нові речовини і матеріали, які не пройшли гігієнічної перевірки та випробування з пожежної безпеки.
Для попередження випадкового проникнення людей в небезпечні зони і запобігання нещасних випадків існують засоби захисту на виробництві. Ці засоби бувають колективного та індивідуального захисту.
Засіб колективного захисту - засіб, призначений для одночасного захисту двох або більше працюючих. До основних з цих засобів відносяться огороджувальні та запобіжні улаштування, блокування, сигналізатори про небезпеку, розпізнавальне фарбування і знаки небезпеки, дистанційне керування, спеціальні засоби безпеки (наприклад, розриви і габарити безпеки). Ці засоби безпеки проектуються як основні частини або ознаки технічного обладнання, а знаки безпеки та спеціальні засоби захисту можуть використовуватися також і у виробничих приміщеннях або на територіях підприємств.
Огородження призначені для ізоляції небезпечних зон, що запобігають прониканню туди людей. За засобами встановлення і особливостями експлуатації огородження поділяються на знімні, відкидні, розсувні та такі, що відкриваються. Застосовувати знімні огородження та огородження, що відкриваються, допускається тільки в тих випадках, коли за конструктивними особливостями обладнання не можна передбачити незнімні огородження. Ці огородження повинні бути зблоковані з пусковим, сигнальним або гальмуючим улаштуванням обладнання.
Запобіжні захисні засоби призначені для автоматичного вимкнення машин і механізмів, якщо їх робочі параметри або виробничі умови (температура, тиск, загазованість, напруга та ін) відхиляються від допустимих значень. Як запобіжні засоби, використовують електроконтактні термометри (теплове обладнання деревообробних підприємств), запобіжні клапани, гальмівні улаштування, кінцеві вимикачі, реле захисту від великих струмів та ін.
Блокування за конструкцією та принципом дії поділяються на: механічні, електричні, фотоелектричні, пневматичні, гідравлічні, комбіновані. Вони не дозволяють функціонувати робочому процесу з недіючими засобами безпеки.
Сигналізатори про небезпеку, тобто засоби інформування про роботу обладнання та небезпечні і шкідливі фактори, що виникають при цьому, за способом інформації поділяються на: звукові, візуальні, комбіновані (світло-звукові) та одоризаційні. За призначенням сигналізація буває оперативна, попереджувальна та розпізнавальна. Як сигналізатори про небезпеку, використовують знаки, які за цільовим призначенням поділяються на чотири групи: заборонні (забороняють або обмежують дію, наприклад: “Не вмикати - працюють люди! ”), попереджувальні (попереджують про можливу небезпеку, наприклад: “Висока напруга”), приписуючі (дозволяють виконувати операції тільки з дотриманням конкретних вимог, наприклад: “Перш ніж вмикати газовий апарат, перевір тягу”), вказівні (інформують про місцезнаходження пункту першої допомоги, зберігання засобів індивідуального захисту та ін). Знаки повинні бути встановлених розмірів.
Машини та обладнання повинні виготовлятися з урахуванням ергономічних вимог. Антропометрична відповідність - правильний вибір параметрів конструкцій, з точки зору антропометричних особливостей тіла людини. Психофізіологічна відповідність визначається особливостями відчуттів людини: зору, слуху, дотику, нюху. Естетична відповідність - це емоційне задоволення людини від зорового сприйняття, з точки зору естетики (гармонійність, пропорції, колір, масштабність) за повної відповідності виробу функціональному призначенню.
5. Характеристика системи санітарно-гігієнічних заходів та засобів охорони праці і техніки безпеки
Система санітарно-гігієнічних заходів спрямована на забезпечення нешкідливих та сприятливих умов праці, шляхом виключення на робочих місцях шкідливих виробничих факторів, послаблюючи їх дію до допустимих норм чи меж, або забезпечуючи оптимальні умови праці. Ці завдання вирішує виробнича санітарія -- система організаційних та технічних заходів, які запобігають чи зменшують дію шкідливих виробничих факторів на працюючих.
Умови праці визначаються двома основними показниками: характером виробничого процесу, пов'язаного з робочою позою, нервово-психічним станом, напругою м'язів робітника та виробничими обставинами під час роботи, які впливають на його здоров'я, нервово-м'язову та психічну діяльність. Складовими виробничих обставин є:
організаційні форми виробничих процесів; прийнятий регламент;
темп і ритм роботи; режим праці і відпочинку;
санітарно-гігієнічні умови у виробничому приміщенні та на робочому місці;
умови, які забезпечують безперебійну високопродуктивну працю;
форми керування виробничим процесом; соціальний мікроклімат у виробничому колективі.
Несприятливі умови праці призводять до втоми організму, що в свою чергу підвищує ймовірність нещасного випадку. Дія несприятливих умов праці може бути причиною захворювань робітників -- професійних чи виробничо зумовлених.
Небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізичні.
До фізичних небезпечних і шкідливих факторів відносяться: рухомі елементи машин і механізмів; вироби, що переміщаються; матеріали; заготовки; руйнування конструкцій; надлишкова запиленість і загазованість повітря в робочій зоні; невідповідна температура поверхні обладнання; підвищена або понижена температура повітря в робочій зоні; підвищений рівень шуму, вібрацій, ультразвуку, інфразвукових коливань; підвищений або понижений барометричний тиск; підвищена або понижена відносна вологість; рух, іонізація повітря; підвищений рівень статичної електрики, електромагнітних коливань, відсутність або недостатнє природне освітлення; недостатня штучна освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла та ін.
До хімічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносяться хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на токсичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, котрі впливають на репродуктивну функцію. За шляхом проникнення в організм людини вони поділяються на такі, що проникають через дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт, слизові оболонки і поверхні тіла людини.
До біологічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносяться патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби) і продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (рослинні і тваринні).
До психофізичних небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносяться фізичні (статичні і динамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження каталізаторів, монотонність праці, емоційне перенавантаження).
Керівник (власник) підприємства повинен періодично організовувати проведення вимірювань параметрів шуму, вібрації, освітлення, загазованості, запиленості у виробничих приміщеннях. Результати вимірів повинні заноситись до санітарно-технічних паспортів цехів та підприємства, карти робочих місць.
Температура, відносна вологість та швидкість руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1 005-88 "ССБТ. Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования". Рівні виробничого шуму не повинні перевищувати значень, встановлених СН 32.23-85 "Санітарні норми допустимого шуму на робочих місцях".
Вібронебезпечне обладнання необхідно втановлювати у виробничому приміщенні з урахуванням забезпечення на робочих місцях гігієнічних норм вібрацій згідно з ГОСТ 12.1 012-90 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования".
Для виявлення ранніх форм захворювань та розробки оздоровчих заходів особи, які стають до роботи, підлягають медичному огляду. Обов'язковими є попередні медичні огляди для тих, кого приймають на роботу, пов'язану з небезпечними шкідливими речовинами та несприятливими виробничими факторами.
Дані про захворювання та отруєння на виробництві підлягають ретельному аналізу та узагальненню, на основі чого розробляються заходи для запобігання профзахворювань та профотруєнь, які повинні включатись до колективного договору.
Арматура центрального чи місцевого опалення з температурою нагріву поверхні 80 °С та більше, що розміщена в робочих проходах та поблизу робочих місць, повинна бути загороджена, щоб уникнути випадкових опіків. Вологе прибирання електроприміщень та інших технічних приміщень повинні проводити прибиральники, які пройшли інструктаж з питань охорони праці, під наглядом одного з працівників, що обслуговують встановлене в цих приміщеннях обладнання.
Робочі місця повинні бути атестовані відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці".
6. Характеристика системи навчально-просвітніх заходів та засобів охорони праці і техніки безпеки
До системи навчально-просвітніх заходів відносять безперервне підвищення професійно-технічної кваліфікації працівників виробництва, вивчення ними інструкцій і правил по техніці безпеки, проведення інструктажів та ін.
Інструктаж з охорони праці проводиться в усіх підприємствах, установах і організаціях.3а характером і інтервалами проведення інструктажі бувають: увідний і на робочому місці -- первинний, позаплановий і цільовий.
Увідний інструктаж проводить інженер з охорони праці або особа, на яку покладені його обов'язки, з усіма особами, що приймаються на роботу, а також з тими, що прибули у відрядження, студентами, учнями, направленими на виробничу практику. Його метою є: роз'яснення значення виробничої і трудової дисципліни, ознайомлення з характером майбутньої роботи, загальними умовами, з вимогами безпеки; ознайомлення з основними положеннями законодавства про працю, правилами внутрішнього трудового розпорядку, основними правилами електробезпеки, порядком складання актів про нещасний випадок, вимогам особистої гігієни та виробничої санітарії; призначення і використання засобів індивідуального захисту, спецодягу і спецвзуття; ознайомлення з основними вимогами пожежної безпеки.
Первинний інструктаж на робочому місці повинні проходити всі особи, які поступають на роботу, ті, що переводяться з одного цеху в інший, робітники, які будуть виконувати нову для них роботу, учні, студенти, направлені на підприємство для проходження виробничої практики, особи, які перебувають у відрядженні і безпосередньо беруть участь у виробничому процесі на підприємстві. Інструктаж на робочому місці проводять керівники (майстри) тих структурних підрозділів, у безпосередній підлеглості яких будуть інструктовані працівники. Він проводиться індивідуально або з групою осіб однієї професії, за програмою, розробленою з урахуванням вимог відповідних інструкцій і приблизного переліку питань. Програма розробляється керівником цеху, погоджується із службою охорони праці і затверджується керівником підприємства, навчального закладу або їх відповідного структурного підрозділу.
Повторний інструктаж на робочому місці повинні проходити всі працівники, незалежно від кваліфікації, освіти і стажу роботи: на роботах з підвищеною небезпекою праці - 1 раз у квартал; на інших роботах - 1 раз за півріччя. Його проводять індивідуально або з групою працівників однієї професії, бригади - за інструкціями для даної професії (посади).
Позаплановий інструктаж проводять при зміні правил, норм, інструкцій, технологічного процесу або обладнання, внаслідок чого змінюються умови безпеки праці, при порушенні працівником правил та інструкцій з охорони праці, застосуванні ним неправильних способів праці, які можуть призвести до травми або аварії, при нещасному випадку, при перервах у роботі: для робіт, до яких ставляться підвищені (додаткові) вимоги безпеки праці, - понад 30 календарних діб, для решти робіт - 60 і більше діб. Цей інструктаж проводять згідно із розпорядженням установ, які здійснюють державний нагляд за охороною праці (індивідуально або з групою працівників однієї професії).
Цільовий інструктаж проводять з працівниками при виконанні разових робіт, безпосередньо не пов'язаних з фахом (завантажування, розвантажування, одноразові роботи поза підприємством, цехом та ін); ліквідації аварії, стихійного лиха; виконання робіт, для яких оформляються наряд-допуск, дозвіл та інші документи; екскурсія на підприємство; організація масових заходів з учнями, студентами (походи, спортивні заходи тощо). Цільовий інструктаж фіксується нарядом-допуском або іншою документацією, яка дозволяє виконувати роботи за переліком і згідно з відповідною інструкцією.
Навчання посадових осіб, згідно з переліком, затвердженим Державним комітетом з нагляду за охороною праці проводять до початку виконання ними своїх обов'язків і періодично один раз на три роки в установленому порядку. Для них також запроваджується перевірка знань з охорони праці в органах галузевого або регіонального управління охороною праці з участю представників органів державного нагляду та профспілок. У разі незадовільних знань працівники повинні пройти повторну підготовку.
Навчання працівників правилам безпеки праці запроваджується в усіх підприємствах, установах незалежно від характеру і ступеня небезпеки виробництва. Форми такого навчання: інструктажі, технічні мінімуми, курсове навчання (перевірка знань) посадових осіб, підвищення кваліфікації, навчання студентів та учнів навчальних закладів.
Список використаної літератури
1. Конституція України, Київ, 1996 -- 108 с.
2. Закон України “Про охорону праці" від 14.10 1992 року № 2694-XII.
3. Геврик Є.О. Охорона праці: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. -- К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. -- 280 с.
4. Носовський Т.А. Основи техніки безпеки. -- К.: Центр навчальної літератури, 1992. -- 140 с.
5. Системи сучасних технологій: Навчальний посібник /За ред. к. т. н., доц., член-кор. Академії будівництва України А.П. Ткаченка. -- К.: Центр навчальної літератури, 2004. -- 352 с.
Подобные документы
Фізіологічні особливості різних видів діяльності людини. Гігієнічна класифікація праці. Основні положення Закону України "Про охорону праці". Навчання та нструктажі з охорони праці. Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці.
реферат [32,5 K], добавлен 02.12.2007Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії за сферою дії. Органи, які здійснюють нагляд і контроль дотримання законодавства про правила з охорони праці. Історія розвитку наукових основ охорони праці. Основні законодавчі акти з питань охорони праці.
контрольная работа [18,4 K], добавлен 21.02.2010Особливості санітарно-гігієнічних умов праці в зазначеному відділі банку. Визначення достатності природного освітлення. Аналіз параметрів, що характеризують санітарно-гігієнічні умови праці в приміщенні банку і депозитному відділі. Безпека робочого місця.
контрольная работа [212,4 K], добавлен 11.09.2010Дослідження сутності охорони праці – науки, яка вивчається з метою формування у фахівців необхідного в їх професійній діяльності рівня знань і умінь з основ фізіології, з питань гігієни праці, виробничої санітарії, техніки безпеки і пожежної безпеки.
реферат [26,9 K], добавлен 15.09.2010Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Фонди охорони праці.
реферат [13,7 K], добавлен 13.11.2004Позиція профспілок в питаннях соціального захисту. Вимоги щодо охорони праці у гірничо-металургійної галузі. Вивчення стану умов праці на робочих місцях, розкриття технічних порушеннь техніки безпеки. Вимоги профспілок до організації професійних пенсій.
реферат [21,4 K], добавлен 08.04.2011Загальні положення інструкції для водіїв вантажних автомобілів, правила техніки безпеки та норми охорони праці даної категорії робітників. Обов'язкові перевірки перед початком робочої зміни, під час виконання роботи, при ремонті та обслуговуванні.
методичка [17,2 K], добавлен 26.09.2009Суть охорони праці як навчальної дисципліни. Основні терміни й поняття охорони праці. Небезпечні виробничі фактори. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях. Розслідування та облік нещасних випадків, спеціальне розслідування. Безпека праці при виплавці сталі.
реферат [51,3 K], добавлен 05.03.2009Правове забезпечення охорони праці, гарантії прав працівників. Норми і правила з техніки безпеки і виробничої санітарії, інструктаж і навчання персоналу. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про охорону праці, розслідування нещасних випадків.
дипломная работа [124,3 K], добавлен 04.09.2009Теоретичні та практичні основи державної політики в галузі охорони праці. Сучасний стан та проблеми на конкретних прикладах. Шляхи вирішення проблем, пов'язаних з державною політикою в галузі охорони праці. Національна програма поліпшення безпеки праці.
реферат [31,8 K], добавлен 13.01.2010
