Главная
Коллекция "Otherreferats"
Безопасность жизнедеятельности и охрана труда
Фізіологічна дія метеорологічних умов на організм людини в побуті та на виробництві
Фізіологічна дія метеорологічних умов на організм людини в побуті та на виробництві
Вплив метеорологiчних факторiв на органiзм людини в побуті та на виробництві. Вплив параметрiв мiкроклiмату на самопочуття людини, їх нормування. Джерела забруднення навколишнього середовища: антропогенний вплив, аварії з викидом радіоактивних речовин.
| Рубрика | Безопасность жизнедеятельности и охрана труда |
| Вид | контрольная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 01.08.2010 |
| Размер файла | 24,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
2
Міністерство освіти і науки України
Чернігівський радіомеханічний технікум
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни
„Основи безпеки життєдіяльності"
Спеціальність 5.050107 „Економіка підприємства"
Курс І, група 054-ЕПЗ
Перевірив: Кобижча В.О.
Чернігів 2005-2006р
Зміст
- 1. Вплив метеорологiчних факторiв на органiзм людини в побуті та на виробництві
- Теплообмiн людини з навколишнiм середовищем
- Вплив параметрiв мiкроклiмату на самопочуття людини
- Нормування параметрів мікроклімату.
- Профілактика несприятливого впливу мікроклімату
- 2. Джерела забруднення навколишнього середовища
- Антропогенний вплив на навколишнє середовище.
- Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
- Висновок
- Список літератури
1. Вплив метеорологiчних факторiв на органiзм людини в побуті та на виробництві
Однією з необхiдних умов нормальної життедiяльностi людини е забезпечення нормативних метеорологiчних умов, котрi визначаються сумісною дією таких факторів, як температура, вiдносна вологiсть та швидкість руху повітря. Метеорологічні умови, або мiкроклiмат, залежать вiд теплофiзичних особливостей технологiчного процесу, клiмату, сезону року, умов опалення та вентиляцiї.
Теплообмiн людини з навколишнiм середовищем
Життедiяльнiсть людини супроводжується видiленням тепла в навколишне середовище. Величина тепловидiлення органiзмом людини залежить вiд ступеня фізичного напруження за певних клiматичних умов i складає вiд 85 (у станi спокою) до 500 дж/с (важка робота). Для того, щоб фiзiологічнi процеси в органiзмi людини вiдбувалися нормально, тепло, що видiляеться органiзмом людини, повинне повістю виводитися у навколишне середовище. Порушення теплового балансу може призвести до перегрівання або до переохолодження організму людини i, зрештою, до втрати працездатності, втрати свідомості та до теплової смерті.
Нормальне теплове самопочуття має місце., коли тепловиділення організму людини має місцевий тепловий баланс. У цьому випадку температура внутрішніх органів залишається постійною на рiвнi 36,6 С.
Органiзм людини здатний пiдтримувати квазiстiйку температуру тiла при достатньо широких коливаннях параметрiв навколишнього середовища. Так, тiло людини зберігає температуру близько 36,6° С при коливаннях навколишньої температури від - 40 до + 40 При цьому температура окремих дiлянок шкiри та внутрiшнiх органiв може бути до 37,1.
Найбiльш iнтенсивнi обмiннi процеси вiдбуваються в печiнцi. Iснуе добовий бiоритм температури шкiри. Рiвняння теплового балансу “людина-навколишнє середовище” вперше було проаналiзоване в 1884 роцi професором Флавiцьким. Теплообмiн мiж людиною та навколишнiм середовищем здiйснюється внаслiдок обтiкання тiла повітрям, теплопровiдністю через одяг, випромiнюванням на оточуючi поверхнi та в процесi тепло масообміну при випаровуванні вологи котра виводиться на поверхню потовими залозами і при диханні. Конвективний теплообмін визначається за законом Ньютона.
Величина і напрямок конвективного теплообміну людини с навколишнім середовищем визначаеться переважно температурою навколишнього середовища барометричним тиском, рухомістю та волого вмістом повітря.
Теплообмiн випромiнюванням відбувається за допомогою електромагнiтних хвиль мiж тiлами, роздiленими променепрозорим середовищем. Теплова енергія, перетворюючись на поверхнi гарячого тiла у променисту, передаеться на холодну поверхню, де знову перетворюється у теплову. Променистий потiк тим бiльший, чим нижча температура поверхонь, котрi оточують людину i може бути визначений за допомогою узагальненого закону Стефана Больцмана
Кiлькiсть тепла, що віддається в оточуюче середовище з поверхні тiла при випаровуваннi поту, залежить не лише вiд температури повітря та iнтенсивностi роботи, що виконується людиною, але й від швидкостi руху оточуючого повiтря та його вiдносної вологостi.
Легенева вентиляцiя - це об'єм повiтря, що вдихається людиною за одиницю часу. Вона визначаеться як добуток об'єму повiтря, що вдихається за один вдих, на число циклiв дихання за секунду.
Кiлькiсть теплоти, що видiляється людиною з повiтрям, котре вдихається, залежить вiд ії фiзичного навантаження, вологостi повiтря, температури оточуючого повiтря.
Загалом теплове самопочуття людини залежить вiд температури навколишнього середовища, рухомостi та вiдносної вологостi повiтря, барометричного тиску, температури оточуючих предметiв та iнтенсивності фiзичного навантаження органiзму.
Оскiльки температура оточуючих предметiв, iнтенсивність фiзичного навантаження органiзму визначають конкретну виробничу обстановку i характеризуються великою рiзноманітнiстю, їх розглядають окремо. Iншi параметри: температура, швидкiсть, відносна вологість та барометричний тиск оточуючого повітря отримали назву параметрiв мікроклімату.
Вплив параметрiв мiкроклiмату на самопочуття людини
Параметри мiкроклiмату справляють безпосереднiй вплив на самопочуття людини та його працездатність. Зниження температури за всiх iнших однакових умов призводить до зростання тепловiддачi шляхом конвекції та випромiнювання i може зумовити переохолодження органiзму.
Пiдвищення швидкостi руху повiтря погіршує самопочуття, оскільки сприяє пiдсиленню конвективного теплообмiну та процесу тепловіддачі при випаровуваннi поту.
При підвищення температури повiтря мають мiсце зворотнi явища. Встановлено, що при температурi повiтря понад 30 С працездатність людини починає падати. За такої високої температури та вологостi практично все тепло, що видiляеться, віддається у навколишнє середовище при випаровуваннi поту. При підвищенні вологостi пiт не випаровується, а стiкає краплинами з поверхнi шкiри.
Недостатня вологiсть призводить до інтенсивного випаровування вологи зi слизових оболонок, їх пересихання та розтрiскування, забруднення хвороботворними мiкробами.
Вода та солі котрi виносяться з органiзму з потом, повиннi замiщуватися, оскiльки їх втрата призводить до згущення кровi та порушення дiяльностi серцево-судинної системи.
Зневоднення органiзму на 6% викликає порушення розумової дiяльностi, зниження гостроти зору. Зневоднення на 15... 20% призводить до смертельного наслiдку.
Втрата солi позбавляє кров здатностi утримувати воду та викликає порушення дiяльностi серцево-судинної системи. За високої температури повiтря i при дефiцитi води в органiзмi посилено витрачаються вуглеводи, жири, руйнуються білки.
Для вiдновлення водяного балансу рекомендується вживати пiдсолену воду (4...5 л на чоловiка за змiну), бiлково-вiтамiнний напiй. У жарких клiматичних умовах рекомендується пити охолоджену питну воду або чай.
Тривалий вплив високої температури у поєднанні зi значною вологiстю може призвести до накопичення теплоти в органiзмi i до гiпертермiї - стану, при котрому температура тiла пiднiмається до 38...40 При гiпертермiї i, як наслiдок, тепловому ударi, спостерiгається головний бiль, запаморочення, загальна слабкiсть, спотворення кольорового сприйняття, сухiсть у ротi, нудота, блювання, потовидiлення. Пульс та частота дихання прискорюються, в кровi зростає вмiст залишкового азоту та молочної кислоти. Спостерiгається блiдiсть, посинiння шкiри, зiницi розширенi, часом виникають судоми, втрата свідомості.
За зниженої температури, значної рухомостi та вологості повiтря виникає переохолодження органiзму (гiпотермiя). На початковому етапi впливу помiрного холоду спостерiгається зниження частоти дихання, збiльшення обєму вдиху. За тривалого впливу холоду дихання стає неритмiчним, частота та об'єм вдиху зростають, змiнюється вуглеводний обмiн. З'являється м'язове тремтiння, при котрому зовнiшня робота не виконується i вся енергiя тремтiння перетворюється в теплоту. Це дозволяє протягом деякого часу затримувати зниження температури внутрiшнiх органів. Наслiдком дiї низьких температур є холодовi травми.
Параметри мiкроклімату спричиняють суттєвий вплив на продуктивнiсть працi та на травматизм.
Нормування параметрів мікроклімату.
Метеорологiчнi умови встановлюються залежно вiд характеру робiт згiдно з СН 245-7 1 та ГОСТ 12.1 005-88 “Повiтря робочої зони".
Оптимальнi та допустимi метеорологiчнi умови на робочих мiсцях нормуються залежно вiд пори року, категорiї робiт за важкiстю та вiд характеристики примiщення за теплонадлишками.
Оптимальними вважаються такі умови праці, за котрих має місце найвища працездатність і хороше самопочуття. Допустимі мікрокліматичні умови передбачають можливість дискомфортних відчуттів, але таких що не виходять за межі можливостей організму.
Для забезпечення нормальних метеорологічних умов на робочому місці розглянуті параметри повинні буті взаємопов'язаними. За низької температури оточуючого повітря його рухливість повинна бути мінімальною, оскільки підвищена рухливість повітря створює відчуття ще більшого холоду, а недостатня рухливість повітря за високої температури-відчуття перегрівання.
Оптимальне для органiзму людини поєднання параметрiв температури, відносної вологості та швидкості руху повiтря складає комфортність робочої зони.
Для умов роботи операторiв вiдчуття теплового комфорту має місце при температурi близько +21°С, вiдноснiй вологостi близько 60% та швидкості повiтря не бiльше 0.2 м/сек.
При важкiй праці температурна комфортнiсть досягається при бiльш низьких температурах (до +15°С). Значення вiдносної вологості найсприятливiшi в межах 40-60%. Комфортна швидкiсть повiтря збiльшується при пiдвищенні температури.
Профілактика несприятливого впливу мікроклімату
Боротьба з несприятливим впливом виробничого мiкроклiмату регламентується “Санiтарними правилами з органiзації технологiчних процесiв гiгiенiчними вимогами до виробничого обладнання” i реалiзується комплексом заходiв технологiчного, санiтарно-технiчного, органiзаційного та медико профiлактичного плану.
Основними заходами щодо забезпечення нормального метеорологічного середовища в робочiй зонi є механізація важких ручних робiт, захист вiд джерел теплового випромiнювання, перерви пiд час роботи для вiдпочинку. Частi короткi перерви бiльш ефективнi, нiж рiдкi, але тривалi. До групи санітарно-технічних заходiв вiдносяться засоби локалiзацiї тепловидiлень і теплоiзоляцiя, скерованi на зниження iнтенсивностi теплового випромінювання і тепловидiлень обладнання, вентиляцiя, опалення i кондицiонування повiтря.
Захист вiд теплового випромiнювання здiйснюють шляхом застосування екранiв з теплоiзоляцiйних матерiалiв, водяних завiс та повiтряного душування робочих мiсць.
Захист від протягiв досягається шляхом щiльного закривання вiкон, дверей та iнших отворiв, а також влаштуванням повiтряних і повітряно-теплових завiс на дверях.
Важливе значення для профiлактики перегрiвання мають iндивiдуальнi засоби захисту. Спецодяг повинен бути повiтро та вологопроникним (бавовняним, з льону, грубововняне сукно), мати зручний покрiй. Для роботи в екстремальних умовах застосовуються спецiальнi костюми з пiдвищеною теплосвiтловiддачею. Для захисту голови вiд випромiнювання застосовуються дюралевi, фiбровi шоломи, повстянi капелюхи; для захисту очей - окуляри темни або з прозорим шаром металу, маски з вiдкидним екраном.
Заходи з профілактики несприятливого впливу холоду повинні передбачати попередження вихолоджування виробничих приміщень, використання засобiв iндивiдуального захисту. Санітарними нормативами регламентується влаштування повiтряних завiс, шлюзів, використання подвiйного склiння вiкон, теплоізоляція пiдлог, стiн. На робочих мiсцях мiкроклiмат підтримується опаленням - водяним, паровим, повітряним або радiацiйним. Захист вiд дiї зниженої температури досягається використанням теплого спецодягу, а пiд час опадiв - плащiв та гумових чобiт. При нефіксованих робочих місцях та при роботі на відкритому повітрі влаштовуються спеціальні приміщення для зігрівання.
Висновок.
Фізіологічна дія метеорологічних умов на організм людини в побуті і на виробництві залежить від правильної підготовки робочого місця, дотримання правил санітарно-гігієнічних норм. При серйозному відношенні до цих норм і їх виконанні, ризик пов'язаний з фізіологічною дією метеорологічних умов зводиться до мінімуму, самопочуття людини залишається на допустимому рівні і не впливає на його працездатність.
2. Джерела забруднення навколишнього середовища
П'ять тисячоліть тому, коли з'явились перші міські поселення, почала формуватися і техносфера - сфера, яка містить штучні технічні споруди на Землі. Звичайно, тоді це були тільки елементи техносфери. Справжня техносфера з'явилась в епоху промислової революції, коли пара та електрика дозволили багаторазово розширити технічні можливості людини, давши їй змогу:
а) швидко пересуватися по земній поверхні і створювати світове господарство;
б) заглибитись у земну кору та океани;
в) піднятися в атмосферу;
г) створити багато нових речовин.
Виникли процеси, не властиві біосфері: отримання металів та інших елементів, виробництво енергії на атомних електростанціях, синтез невідомих досі органічних речових. Потужним техногенним процесом є спалювання викопного палива.
У зв'язку з використанням все більших енергетичних потужностей люди змушені концентрувати енергію на невеликих ділянках, причому найчастіше в межах міст та інших населених пунктів. Йде просторова концентрація синтетичних хімічних сполук (їх кількість досягла 400 тисяч), більша частина котрих отруйна.
Внаслідок цього різко зросло забруднення навколишнього середовища, нищення лісів, опустелювання. Забруднення навколишнього середовища - небажана зміна її властивостей в результаті антропогенного надходження різних речовин і з'єднань. Джерела забруднення середовища різні: здобич природних ресурсів, повернення в природу величезної маси відходів господарської діяльності людини, аварії на виробництві і транспорті.
Аварії, спричинені порушенням експлуатації технічних об'єктів, за своїми масштабами почали набувати катастрофічного характеру вже в 20-30-х роках XX ст. Вплив цих аварій деколи переходить кордони держав і охоплює цілі регіони. Несприятлива екологічна обстановка, викликана цими аваріями, може зберігатися від декількох днів до багатьох років. Ліквідація наслідків таких аварій потребує великих коштів та залучення багатьох спеціалістів.
Антропогенний вплив на навколишнє середовище.
Найбільший "внесок" в забруднення навколишнього середовища вносять теплові електростанції, металургійні й хімічні заводи. На частку теплових електростанцій припадає 35% сумарного забруднення води і 46% повітря. Вони викидають сполуки сірки, вуглецю та азоту, споживають велику кількість води: для отримання однієї кВт-години електроенергії теплові електростанції витрачають близько 3 л води (атомні - ще більше: 6-8 л). Стічні води теплових електростанцій забруднені й мають високу температуру, що стає причиною не тільки а хімічного, а й теплового забруднення.
Металургійні підприємства відрізняються високим споживанням ресурсів і великою кількістю відходів. В доменному виробництві виділяються додатково сірководень і оксиди азоту, в прокатному - аерозолі травильних розчинів, пари емульсій і оксиди азоту. Найбільша кількість викидів - в коксохімічному виробництві. Тут, окрім перерахованих забруднювачів, можна відзначити пиридиновые підстави, ароматичні вуглеводні, феноли, аміак, синильну кислоту, пил, оксид вуглецю, сірчаний газ, коксовий газ, фенол, сірководень, вуглеводні (в тому числі бензопирен). Металургійна промисловість споживає багато води, яка забруднюється в процесі виробництва.
Різноманітними видами виробництва характеризується хімічна промисловість. Найбільш небезпечними є виробництво аміаку, кислот, анілінових фарб, фосфорних добрив, хлору, пестицидів, синтетичного каучуку, каустичної соди, ртуті, карбіду кальцію, фтору. В 1974 р.М. Молина і Ф. Роуленд з Каліфорнійського університету в Ірвіне показали, що хлорфторуглероды (ХФУ) можуть викликати руйнування озону. Починаючи з цим часом так звана хлорфторуглеродная проблема стала однією з основних в дослідженнях по забрудненню атмосфери
Сильно забруднюють атмосферу автомобілі. Автомобільний транспорт (в світі налічується більше 600млн автомобілів) дає. більше 90% всіх свинцевих викидів, більше 50% всіх викидів NO2 і більше 30% всіх летючих органічних складових. Транспорт виділяє 22% всіх викидів СО2 Якщо врахувати, що в містах мешкає більше половини населення Землі, то стане зрозумілим вирішальне значення автотранспорту щодо безпосереднього впливу на людей.
У викидних газах автомобілів переважають оксид вуглецю, диоксид азоту, свинець, токсичні вуглеводні (бензол, толуол, ксилол та ін). Взаємодія вуглеводнів та оксидів азоту при високій температурі призводить до утворення озону (О). Якщо в шарі атмосфери на висоті 25 км достатньо високий вміст озону необхідний для захисту органічного життя від жорсткого ультрафіолетового випромінювання, то біля земної поверхні підвищений вміст озону викликає пригнічення рослинності, подразнення дихальних шляхів й ураження легень.
Значне забруднення дає целюлозно-паперова промисловість. За об'ємом забруднених стоків вона посідає перше місце (більше 15%). У стічних водах підприємств цієї промисловості налічується більше 500 компонентів, причому ГДК визначені лише для 55. Найбільшу небезпеку становлять сполуки сірки та хлору, розчинена органіка.
Досить значна кількість забруднювальних речовин потрапляє в природне середовище в процесі сільськогосподарської діяльності. Найбільших збитків завдає застосування пестицидів - щорічно в світі їх використовують 4 млн т, але врешті-решт лише один їх відсоток досягає мети, тобто впливає безпосередньо на шкідників сільськогосподарських культур. Решта впливає на інші організми, вимивається в ґрунти та водоймища, розвіюється вітром. Результаті скидання в річки, озера і моря промислових сільськогосподарських і побутових стічних вод згідно розрахункам учених, в кінці XX в. для розбавлення стічних вод може бути потрібно 25 тис. км прісної води, або практично все реально доступні ресурси такого стоку! Це головна причинна загострення проблеми прісної води. До числа сильно забруднених відносяться багато річок - Рейн, Дунай, Сіно, Огайо, Волга, Дніпро, Дністер і ін. Росте забруднення світового океану, при цьому найбільш забруднені внутрішні моря - Средіземноє, Північне Балтійської, Внутрішнє Японське, Яванець, а також Біскайській, Персидська і Мексиканська затоки. Ефективність застосування пестицидів постійно знижується через звикання до них шкідників, тому, щоб досягнути попередніх результатів, необхідна все більша їх кількість. При розкладанні пестицидів в ґрунті, воді, рослинах часто утворюються більш стійкі і токсичні метаболіти. Щорічно в світі стається 0,5 млн випадків отруєння пестицидами. Значне забруднення ґрунтів, а як наслідок сільськогосподарських культур, пов'язане з використанням мінеральних добрив. Щорічно в світі на поля вноситься 400-500 млн т мінеральних добрив. Великі забруднення дають тваринницькі комплекси: в навколишнє середовище потрапляють гній, залишки силосу і кормових добавок, в яких досить часто містяться сальмонели та яйця гельмінтів.
Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
Найнебезпечнішими за наслідками є аварії на АЕС з викидом в атмосферу радіоактивних речовин, внаслідок яких має місце довгострокове радіоактивне забруднення місцевості на величезних площах. На підприємствах атомної енергетики відбулися такі значні аварії:
1957рік - аварія в Уїндскейлі (Північна Англія) на заводі по виробництву плутонію (зона радіоактивного забруднення становила 500 кв.км);
1957рік - вибух сховища радіоактивних відходів біля Челябінська, СРСР (радіаційне забруднення переважно стронцієм-90 території, на якій мешкало 0,5 млн осіб);
1961 рік - аварія на АЕС в Айдахо-Фолсі, США (в реакторі стався вибух);
1979рік - аварія на АЕС "Тримайл-Айленд" у Гарисберзі, США (сталося зараження великих територій короткоживучими радіонуклідами, що призвело до необхідності евакуювати населення з прилеглої зони).
Однак найбільшою за масштабами забруднення навколишнього середовища є аварія, яка сталася1986 р. на Чорнобильській АЕС: Внаслідок грубих порушень правил експлуатації та помилкових дій 1986 рік став для людства роком вступу в епоху ядерної біди. Історія людства ще не знала такої аварії, яка була б настільки згубною за своїми наслідками для довкілля, здоров'я та життя людей. Радіаційне забруднення величезних територій та водоймищ, міст та сіл, вплив радіонуклідів на мільйони людей, які довгий час проживають на забруднених територіях, дозволяє назвати масштаби Чорнобильської катастрофи глобальними, а ситуацію надзвичайною.
За оцінками спеціалістів, відбулись викиди 50 мегакюрі2 небезпечних ізотопів і 50 мегакюрі хімічно інертних радіоактивних газів. Сумарне радіоактивне забруднення еквівалентне випадінню радіоактивних речовин від вибуху декількох десятків таких атомних бомб, які були скинуті над Хіросімою. Внаслідок цього викиду були забруднені води, ґрунти, рослини, дороги на десятки й сотні кілометрів. Під радіоактивне ураження потрапили території України, Білорусі, Росії, де зараз проживає 5 млн осіб.
Сьогодні ніхто практично не застрахований від впливу наслідків цієї аварії чи будь-якої іншої аварії на об'єктах атомної промисловості Навіть віддаленість на сотні і тисячі кілометрів від АЕС не може бути гарантією безпеки
Актуальним для жителів багатьох районів України є питання про виживання в умовах підвищеної радіації Оскільки зараз основну загрозу становлять радіонукліди, що потрапляють в організм людини з продуктами харчування, слід знати запобіжні й профілактичні заходи, щоб сприяти виведенню з організму цих шкідливих речовин
Сучасна концепція радіозахисного харчування базується на трьох принципах
обмеження надходження радіонуклідів з їжею,
гальмування всмоктування, накопичення і прискорення їх виведення;
підвищення захисних сил організму.
Висновок
Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин і зараженням навколишнього середовища виникають на підприємствах хімічної, нафтопереробної, целюлозно-паперової і харчової промисловості, водопровідних і очисних спорудах, а також при транспортуванні сильнодіючих отруйних речовин.
Контроль за дотриманням гранично допустимих норм біологічного забруднення веде санітарно-епідеміологічна служба. Вона має право виносити обов'язкові розпорядження про припинення або закриття підприємств, лабораторій і інших об'єктів, якщо вони порушують встановлені нормативи і правила охорони навколишнього природного середовища від шкідливої біологічної дії. В цілому, діяння, що призвели за собою забруднення навколишнього середовища із за неправильного керівництва, кваліфікуються як діяння невеликої або середньої тяжкості і караються в основному права посідати певну посаду.
Список літератури
1. Скобло Ю.С. „Основи безпеки життєдіяльності"
2. „Основи безпеки життєдіяльності” за редакцію Бедрія
3. Лапін В.М. „Основи безпеки життєдіяльності”
4. Желібо Е.П. „Основи безпеки життєдіяльності ”
Подобные документы
Негативний вплив шуму на організм людини. Шумова хвороба: поняття, симптоми. Озеленіння як ефективний захід боротьби з шумом в місті. Головні джерела вібрації. Негативний вплив на здоров'я людини електромагнітних випромінювань, характеристика наслідків.
презентация [3,1 M], добавлен 09.12.2013Опис негативного впливу на організм людини вібрацій, шуму, електромагнітного поля, іонізуючого випромінювання, електричного струму (термічна, електролітична, механічна, біологічна дія) та хімічних речовин (мутагенний вплив на репродуктивну функцію).
контрольная работа [39,0 K], добавлен 18.05.2010Вплив ультрафіолетового (УФ) випромінювання на організм людини та його основні наслідки. Джерела УФ-випромінювання, засоби захисту від його впливу. Глобальний сонячний УФ індекс. Авітаміноз як найбільш виражений прояв "ультрафіолетової недостатності".
реферат [21,3 K], добавлен 12.05.2013Небезпеки природного, техногенного та соціально-політичного характеру. Поради, що допоможуть залишитися у безпеці, у разі отримання штормового попередження. Радіоактивний вплив на організм людини. Захист людини від ядерного впливу. Техногенні небезпеки.
доклад [23,4 K], добавлен 15.10.2016Особливості процесів обміну теплової енергії в організмі людини. Вплив на організм температури. Залежність метаболізму від температури. Концепція суми ефективних температур. Опис способів боротьби з забрудненням повітря вихлопними газами автомобілів.
контрольная работа [27,7 K], добавлен 12.06.2011Характеристика впливу на зоровий дискомфорт користувача при роботі з зображенням на екрані монітора. Значення ергономіки робочого місця значно для комфортного самопочуття людини. Офтальмо-фізіологічна характеристика діяльності користувачів комп’ютерів.
реферат [35,9 K], добавлен 05.02.2011Загальні закономірності виникнення небезпек, їх властивості, наслідки, вплив на організм, основи захисту здоров'я та життя людини і середовища проживання від небезпек. Засоби та заходи створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності.
реферат [28,3 K], добавлен 04.09.2009Основні причини легковажного відношення людини до здоров'я. Здоров'я і чинники ризику захворювання. Праця як основа створення матеріальних та духовних цінностей. Вплив праці та професії на здоров'я людини. Вплив родинного устрою на здоров'я людини.
реферат [14,4 K], добавлен 28.12.2010Основні аспекти тривалої роботи за комп'ютером та його вплив на здоров'я людини. Сприятлива дія ультрафіолетового випромінювання на організм та небезпека передозування для шкіри, очей, імунної системи. Надмірне шумове навантаження та працездатність.
реферат [25,0 K], добавлен 22.04.2011Історія наркотиків, археологічні дослідження та приклади використання наркотичних і психотропних речовин. Проблеми наркоманії та теорії дії наркотиків на організм. Вплив наркотичних засобів на фізичне та психічне здоров'я, репродуктивну функцію людини.
презентация [378,4 K], добавлен 23.02.2013
