Контрольна по дисципліні "Охорона праці"

27

Міністерство освіти і науки України

Донбаський Державний Технічний Університет

Кафедра охорони праці

Контрольна робота

З дисципліни "Охорона праці"

Варіант № 5

Виконала: ст.гр. МЗД-04-1з

Бурмистрова (Ковтун) О.Ю.

Перевірила:

Коцюбиньска Н.В.

Алчевськ,2009

Зміст

1.Теоретична частина

Питання № 5.Державні нормативно-правові акти про охорону праці (ДНАОП). Схема керування.

Питання № 15. Завдання Фонду Соціального Страхування від нещасних випадків на виробництві. Соціальні послуги та виплати.

Питання № 25. Інформаційне забезпечення в галузі охорони праці.

Питання № 35. Діяльність обласних профспілкових органів.

Питання № 45. Функції СУОПГ.

2.Практична частина

Задача № 1

Задача № 2

Перелік використаних джерел

1.Теоретична частина

Питання № 5.Державні нормативно-правові акти про охорону праці (ДНАОП). Схема керування

Спеціальними законодавчими актами є державні нормативні акти з охорони праці (ДНАОП). Це - правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання.

Державні нормативні акти розробляються під керівництвом і за участі фахівців Держнаглядохоронпраці (спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці) різними установами і організаціями (за дорученням). Методичне керівництво і координацію виконання цієї роботи здійснює Національний науково-дослідний інститут охорони праці. Затверджені державні нормативні акти вносяться до Державного Реєстру, який видає Держнаглядохоронпраці.

Стандарти, технічні умови та інші документи на засоби праці і технологічні процеси повинні включати вимоги щодо охорони праці і погоджуватися з органами державного нагляду за охороною праці.

Вимогам нормативних актів з охорони праці мають відповідати:

- умови праці на кожному робочому місці;

- безпека технологічних процесів, машин, механізмів, обладнання й інших засобів виробництва;

- стан засобів колективного та індивідуального захисту;

- санітарно-побутові умови.

Державні нормативні акти з охорони праці залежно від сфери дії поділяються на міжгалузеві та галузеві.

Міжгалузевий нормативний акт про охорону праці - це нормативно-правовий акт загальнодержавного користування, дія якого поширюється на всі підприємства, установи, організації суспільного виробництва України, незалежно від їх відомчої (галузевої) приналежності та форми власності. Позначаються ДНАОП - державні нормативні акти з охорони праці.

Галузевий нормативний акт з охорони праці - це нормативно-правовий акт, дія якого поширюється на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, що відносяться до певної галузі. Позначаються НАОП - нормативні акти з охорони праці. У відповідності із Законом України "Про охорону праці " та постановою Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо виконання Закону України "Про охорону праці ", для забезпечення обробки інформації в автоматизованих системах управління економікою держави, забезпечення інформаційної сумісності завдань органів різних рівнів управління державні нормативні акти про охорону праці кодуються.

Приклад кодування для міжгалузевих нормативних актів:

ДНАОП 0.00-4.03-93 "Положення про розслідування та облік нещасних випадків",

де ДНАОП - скорочена назва нормативного акта;

0.00 - державні органи, які затвердили нормативний акт;

4 - вид нормативного акта;

03 - порядковий номер (в межах даного виду);

93 - рік затвердження;

"Положення про розслідування та облік нещасних випадків" - назва документа.

Позначення шифру державних органів:

0.00 - Держнаглядохоронпраці;

0.01- пожежна безпека (МНС);

0.02- безпека руху (МВС);

0.03- Міністерство охорони здоров'я;

0.04- Держатомнагляд;

0.05- Міністерство праці і соціальної політики України;

0.06- Держстандарт;

0.07- Мінбудархітектура.

Види державних нормативних актів мають наступні позначення:

1 - Правила;

2 - ОСТи (галузеві стандарти);

3 - Норми;

4 - Положення, статути;

5 - Інструкції;

6 - Керівництво, вказівки, рекомендації, вимоги;

7 - Технічні умови безпеки;

8 - Переліки, інші.

Приклад кодування для галузевих нормативних актів:

НАОП-1.1.30-4.06-93 "Статут державної воєнізованої гірничорятувальної служби з організації, і проведення гірничорятувальних робіт", де

НАОП - скорочена назва нормативного акту;

1.1.30 - група відповідно до класифікатора галузей народного господарства;

4 - вид нормативного акта;

06 - порядковий номер (в межах даного виду);

93 - рік затвердження;

"Статут державної воєнізованої гірничорятувальної служби з організації, і проведення гірничорятувальних робіт" - назва документа.

Поряд з державними нормативними актами з охорони праці діють відомчі документи з охорони праці, які, як правило, розробляються на основі ДНАОП та затверджуються міністерствами, відомствами України або асоціаціями, концернами, іншими об'єднаннями підприємств з метою конкретизації вимог ДНАОП залежно від специфіки галузі. Відомчі нормативні акти про охорону праці, як правило, погоджуються з відповідним органом (органами) державного нагляду за охороною праці.

Державні нормативні акти з охорони праці кодуються.

В Україні існують такі стандарти як: ДСТУ, ГОСТ і ДНАОП, крім них діють санітарні норми (СН), будівельні норми і правила (СНиП), ISO - міжнародні норми які діють в Україні згідно з Угодою про міжнародне співробітництво держав СНД з питань охорони праці.

Органи державного нагляду:

a) Громадянський контроль

b) Відомчий контроль

c) Регіональний контроль

Громадянський контроль здійснюють професійні спілки та їх об'єднання через свої виборні органи і представників, а разі відсутності профспілки - громадські, уповноважені трудовим колективом, які мають право безперешкодно перевіряти стан охорони праці робочих місць, дільниць, цехів, відділів та інших підрозділів підприємств, інформувати роботодавця про виявлені недоліки і вносити пропозиції по усуненню виявлених порушень.

Відомчий контроль здійснюють вищі органи керівництва підприємствами та посадові особи держадміністрації, що відповідають за охорону праці в регіоні.

Регіональний контроль здійснюють місцеві державні адміністрації та Ради народних депутатів через посадових осіб, відповідальних за охорону праці у певному регіоні.

Триступеневий адміністративно - громадський контроль за охороною праці на виробництві здійснюється за такою схемою:

1 ступінь - протягом робочої зміни або робочого дня контролюється хоча б один раз кожне робоче місце. Контроль здійснює майстер, бригадир, начальник зміни, черговий інженер та громадський інспектор по охороні праці.

2 ступінь - здійснюється контроль не рідше одного разу на тиждень кожного структурного підрозділу начальником цього структурного підрозділу і громадським інспектором трудового колективу або профспілки підприємства чи структурного підрозділу.

3 ступінь - здійснюється один раз на місяць в обсязі кожного робочого місяця всього підприємства керівництва підприємства і відділом охорони праці підприємства.

Ефективність контролю залежить від кваліфікаційного рівня та професіоналізму контролюючого і відповідного метрологічного забезпечення, що містить методи та засоби вимірювання параметрів шкідливих та небезпечних чинників виробництва, призначені для визначення безпеки промислового обладнання та технологічних процесів.

Питання № 15. Завдання Фонду Соціального Страхування від нещасних випадків на виробництві. Соціальні послуги та виплати

Страхування вад нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності. Держава гарантує усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в деяких випадках - члени їхніх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Відповідно, страхувальниками, тобто платниками збору, є роботодавці, а в деяких випадках - застраховані особи. Страховиком виступає Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.

Завданнями страхування від нещасного випадку є:

- проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці;

- відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;

- відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обов'язків, надання їм соціальних послуг у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у разі їх смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків здійснює

1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовує шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні.

2) організовує поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов;

3) сприяє створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому в разі настання нещасного випадку, швидкої допомоги в разі потреби його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання;

4) організовує цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров'я застрахованого;

5) забезпечує потерпілому разом із відповідними службами охорони здоров'я за призначенням лікарів повний обсяг постійно доступної, раціонально організованої медичної допомоги.

6) вживає всіх необхідних заходів для підтримання, підвищення та відновлення працездатності потерпілого;

7) забезпечує згідно з медичним висновком домашній догляд за потерпілим, допомогу у веденні домашнього господарства (або компенсує йому відповідні витрати), сприяє наданню потерпілому, який проживає в гуртожитку, ізольованого житла;

8) відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії (далі - ЛКК) або медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) проводе навчання та перекваліфікацію потерпілого у власних навчальних закладах або на договірній основі в інших закладах перенавчання інвалідів, якщо внаслідок ушкодження здоров'я або заподіяння моральної шкоди потерпілий не може виконувати попередню роботу; працевлаштовує осіб із зниженою працездатністю;

9) організовує робочі місця для інвалідів самостійно або разом з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи з іншими заінтересованими суб'єктами підприємницької діяльності; компенсує при цьому витрати виробництва, які не покриваються коштами від збуту виробленої продукції, за рахунок Фонду;

10) у разі невідкладної потреби подає інвалідам разову грошову допомогу, допомогу у вирішенні соціально-побутових питань за їх рахунок або за рішенням виконавчої дирекції Фонду та її регіональних управлінь - за рахунок Фонду;

11) сплачує за потерпілого внески на медичне та пенсійне страхування;

12) організовує залучення інвалідів до участі у громадському житті.

Страховими виплатами є грошові суми, які Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з законодавством виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Зазначені грошові суми складаються із:

1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності;

2) страхової виплати у встановлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;

4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;

5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

За наявності факту заподіяння моральної шкоди потерпілому провадиться страхова виплата за моральну шкоду.

Законодавство встановлює категорії громадян, які підлягають обов'язковому страхуванню від нещасного випадку (у тому числі особи, які працюють за умовами трудового договору (контракту), учні та студенти навчальних закладів та ін.).

Питання № 25. Інформаційне забезпечення в галузі охорони праці.

Для створення ефективної системи управління охороною праці необхідна якісна, своєчасна та повна інформація про галузевий об'єкт. Всю інформацію, необхідну для СУОПГ, умовно можна поділити на нормативну та пізнавальну (обізнаність, поінформованість). Нормативна інформація дає уяву про необхідний стан об'єкту, а пізнавальна дає характеристику його дійсного стану.

Сьогодні чітко визначена система збору, зберігання, передавання та використання інформації, а саме про:

1. Рівень виробничого травматизму, загальних та професійних захворювань;

2. Стан санітарно-побутового забезпечення працюючих;

3. Рівень механізації та автоматизації виробничих процесів;

4. Стан будівель, споруд, обладнання, територій;

5. Рівень організації праці, режим праці і відпочинку;

6. Рівень кваліфікації персоналу, стан трудової і виробничої дисципліни.

Джерелом пізнавальної інформації про стан охорони праці є:

- акти комплексних обстежень і перевірок, акти про нещасні випадки і професійні захворювання;

- приписи органів державного нагляду, акти розслідування аварій, пожеж і т. і.

Відповідно до діючих положень, керівники встановлюють порядок роботи з охорони праці в структурних підрозділах, здійснюють оперативний контроль за станом охорони праці.

Роботодавець зобов'язаний інформувати працівників або осіб, уповноважених на здійснення громадського контролю за дотриманням вимог нормативно-правових актів з охорони праці, та Фонд соціального страхування від нещасних випадків про стан охорони праці, причину аварій, нещасних випадків і професійних захворювань і про заходи, яких вжито для їх усунення та для забезпечення на підприємстві умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог.

Працівникам та/або їхнім представникам забезпечується доступ до інформації та документів, що містять результати атестації робочих місць, заплановані роботодавцем профілактичні заходи, результати розслідування, обліку та аналізу нещасних випадків і професійних захворювань і звіти з цих питань, а також до повідомлень, подань та приписів органів державного управління і державного нагляду за охороною праці.

Органи державного управління охороною праці у встановленому порядку інформують населення України, працівників про реалізацію державної політики з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих чи регіональних програм з цих питань, про рівень і причини аварійності, виробничого травматизму і професійних захворювань, про виконання своїх рішень щодо охорони життя та здоров'я працівників.

На державному рівні ведеться єдина державна статистична звітність з питань охорони праці, форма якої погоджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці, професійними спілками та Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Інформаційне забезпечення в галузі охорони праці потребує удосконалення шляхом вивчення та поширення міжнародного і вітчизняного досвіду щодо пропаганди безпечних методів і засобів праці, вирішення актуальних питань у цій сфері із залученням сучасних інформаційних технологій, оперативного розповсюдження пам'яток, методик, листівок відповідного спрямування.

Питання № 35. Діяльність обласних профспілкових органів

Обласні професійні спілки виконують громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці. Виконавцями функцій професійних спілок є профспілковий комітет, його комісії з питань охорони праці, профгрупи й громадські інспектори з охорони праці. На обласні профспілки покладено немало повноважень в області охорони праці, виконання яких вони здійснюють через свої виборні органи і представників.

Головною метою і завданням представників профспілкових органів є захист прав і законних інтересів працівників у сфері охорони праці, надання ним практичній допомозі в дозволі цих питань.

Представники профспілкових органів беруть участь у вирішенні таких основних питань:

-в опрацюванні національної, галузевих і регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, також відповідних угод по питаннях поліпшення умов і безпеки праці;

- у розробці державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці;

- в розробці власниками комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів по охороні праці;

- у розслідуванні нещасних випадків і профзахворювань, у тому числі спеціальному розслідуванні за участю фахівців з охорони праці вищих профорганів, в розробці заходів по їх запобіганню;

- в підготовці разом з власниками пропозицій у визначенні і затвердженні трудовим колективом порядку оплати і розмірів одночасної допомоги працівникам, потерпілим на виробництві, а також про порядок зменшення цієї допомоги за наявності провини працівника в нещасному випадку;

- у розробці пропозицій для включення їх в угоду по питаннях охорони праці колективного договору;

- в організації соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань в порядку і на умовах, які визначаються законодавством і колективним договором (угодою, трудовим договором);

- у визначенні Кабінетом Міністрів України порядку того, що передивляється і збільшення тарифів на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань залежно від рівня виробничого травматизму і міри шкідливості умов праці;

- у роботі комісій з питань охорони праці підприємств по атестації посадових осіб на знання ними нормативних актів про охорону праці, в прийнятті в експлуатацію нових об'єктів виробничого призначення, що реконструюються, на відповідність їх вимогам нормативних актів про охорону праці, і атестацію робочих місць за умовами праці.

Значна роль обласних профспілкових органів по профілактиці травматизму і професійних захворювань. На засіданнях своїх колективних органів вона розглядають причини нещасних випадків, особливо з тяжкими наслідками і дають принципову оцінку діяльності власників по підвищенню рівня безпеки праці на виробництві. Також профспілкові органи захищають інтереси працівників у будь-яких конфліктних ситуаціях, що стосуються питань охорони праці.

Представники профспілкових органів відповідно до чинного законодавства у складі робочих і державних комісій беруть участь у прийнятті в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого призначення.

Питання № 45. Функції СУОПГ

Система управління охороною праці в галузі (СУОПГ) є складовою частиною системи управління охороною праці в державі та системи управління функціонуванням галузі в цілому.

Основна функція СУОПГ - забезпечити на галузевих об'єктах безпечні та здорові умови праці.

Існує понад 110 функцій СУОПГ. Ці функції можна об'єднати за основними напрямками, що будуть визначати зміст профілактичної роботи з охорони праці.

1. Розробка і впровадження організацій-технічних і лікувально-профілактичних заходів, комплексний план поліпшення умов і санітарно-оздоровчих заходів на п'ять років; комплексний план заходів запобігання виробничому травматизму, професійним та загальним захворюванням на майбутній рік, номенклатурні заходи з охорони праці в колективному договорі; заходи щодо зниження рівня шуму і вібрації.

2. Контроль за станом безпеки, оцінка роботи посадових осіб щодо охорони праці на всіх рівнях оперативного контролю, який існує на галузевих об'єктах.

3. Навчання безпечним методам праці і правилам техніки безпеки.

4. Паради,збори.

5. Розслідування нещасних випадків.

6. Громадський вплив та покарання порушників правил безпеки.

7. Матеріальне та моральне заохочення: нагорода, грамота, подяка за високоефективну безаварійну роботу.

Управління охороною праці забезпечує виконання таких основних функцій:

- планування, організацію і координацію робіт у галузі охорони праці;

- контроль за станом охорони праці та функціонування системи;

- облік, аналіз, оцінка показників стану охорони праці;

- стимулювання діяльності в галузі охорони праці.

Організація охорони праці передбачає формування органів управління, обов'язки й порядок взаємодії осіб, які беруть участь в управлінні, а також реалізацію управлінських рішень (наказів, розпоряджень та ін.).

Функція планування має вирішальне значення в управлінні охороною праці. Вона визначає завдання підрозділам і структурним службам підприємства. Основою планування є складання поточних, оперативних та перспективних планів.

Поточне планування здійснюється в межах календарного року з урахуванням результатів аналізу санітарно-технічного стану умов праці на виробничих дільницях.

Оперативне планування (місячне, квартальне) робіт з охорони праці здійснюється за підсумками перевірок стану охорони праці в структурних підрозділах і на підприємстві в цілому.

Перспективне планування охоплює 3-5років і включає найбільш важливі й довгострокові заходи з охорони праці, на виконання яких потрібні значні матеріально-технічні кошти й визначення відповідних джерел фінансування.

Контроль за станом охорони праці слід спрямовувати на перевірку стану умов праці, виявлення можливих відхилень від вимог стандартів.

Облік, аналіз та оцінку показників стану охорони праці й функціонування системи управління в цій сфері треба спрямовувати на розробку й прийняття відповідних рішень керівниками всіх рангів.

Для аналізу стану охорони праці використовують матеріали про нещасні випадки й професійні захворювання; розпорядження державного нагляду та результати інших видів контролю; дані паспортів про санітарно-технічний стан умов праці в підрозділах та ін.

Економічне стимулювання охорони праці може передбачати будь-які види заохочення за активну працю та ініціативу в здійсненні заходів щодо підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці.

2. Практична частина

Задача № 1

Оцінка економічної ефективності заходів удосконалення умов праці від впровадження на підприємстві системи управління охороною праці (СУОПП).

Розрахувати сумарну економію та економічний ефект від успішного управління охороною праці для умовного підприємства.

Розрахунок сумарної економії та економічного ефекту від успішного управління охороною праці:

Для розрахунку приймаємо наступні умови:

- добова тривалість робочого часу одного робітника Т-8 год.

- річний ефективний фонд часу 1 робітника:

попер. рік Фпр=1793 год

звіт. рік Фзр=1809 год

-сер. зарплата 1 робітника Зср= 1886 у. о.

-сер. тариф. ставка на шкідливих і важких роботах Сш=0,62 у.о.

-сер. тар. ставка для робіт з норм.є умовами праці Сн=0,53 у.о.

- зменшення оплати основних відпусток Ед- приймемо 6 днів по 6,28 у.о.

- витрати на стаціонарне лікування становлять 6 у.о., а вартість амбулаторного лікування-0,81 у.о

- витрати на навчання одного працівника Рп = 3500у.о.

- однораз. витрати на розроблення і впровадження СУОПГ К = 24000 у.о.

- дні непрацездатності за рік:

Дпр -867 дн.

Дзр -791 дн.

- середньоспискова чисельність робітників:

Рпр - 8930 чол.

Рзр - 8800 чол.

- робітники, що переведені в норм. умови праці Рн - 60 чол

- зменшення днів стаціонарного лікування ?Дс - 26 дн.

- зменшення днів амбулаторного лікування ?Да - 50 дн.

- зменшення плинності кадрів Зп - 8 чол.

Рішення

Сумарну економію Е, яка утворюється в результаті впровадження СУОПГ, можна визначити таким чином:

Ес = Ер + Еш +Ел +Еп, де

Ер - економія від зменшення захворювання і травматизму по зарплаті умовно звільнених працівників;

Еш - економія від зменшення виплат за ставками шкідливих професій і оплати додаткових відпусток;

Ел - економія від зменшення виплат за лікарняними листами;

Еп - економія від зменшення збитків через плинність кадрів.

1. Економія від зменшення захворювання і травматизму по зарплаті умовно звільнених працівників

де - умовне звільнення робітників, чол

Зср- середньорічно осн. і дод. зарплата одного робітника, у.о

Пзр - відсоток відрахувань на соц. страхування (приймемо як 12%)

де - відсоток втрат робочого часу через захворюваність на одного робітника у попередньому та звітньому роках, %

Рпр - середньоспискова чисельність робітників у попер. Році, чол.;

0,5 - коефіцієнт нерівномірності впровадження заходів з охорони праці.

= 4,33%

=16,74 чол.

Ер = 16,74* 1886 (1+0,12) = 35360 у.о

2. Економія від зменшення виплат за ставками шкідливих професій і оплати додаткових відпусток

де - кількість робітників, які переведені у нормальні умови праці, чол

Сш - середня тарифна ставка на шкідливих і важких роботах, у.о

Сн - середня тарифна ставка для робіт з нормальними умовами праці,у.о.

10844,064 у. о.

Тоді сумарна економія від переведення робітників у нормальні умови праці буде дорівнювати

? д

?

3. Економія від зменшення виплат за лікарняними листами

Для повного обліку варто додати зниження збитків завдяки зменшенню витрат на стаціонарне та амбулаторне лікування. Тоді сумарна економія дорівнюватиме:

, у.о

4. Економія від зменшення збитків через плинність кадрів

Еп = Зп * Рп, у.о

де Зп - зменшення плинності кадрів через поліпшення умов праці, чол

Рп - втрати на заміну звільненого і навчання нового робітника, у. о.

Еп = 8*3500 = 28000 у.о.

5. Розрахунок річного економічного ефекту від впровадження СУОПГ.

Після розрахунку сумарної економії від впровадження СУОПГ на підприємстві розрахуємо річний економічний ефект:

Е = Ес - Ен * К, у.о.

де Ен- нормативний коефіцієнт порівнювальної економічної ефективності (для заходів з охорони праці Ен-0,08);

К - одноразові витрати на розроблення і впровадження СУОПГ.

Ес = 35360 + + 28000 = 74328,49 у. о.

Е =74328,49 - 0,08*24000= 72408,49 у.о

Тобто, річний економічний ефект від впровадження СУОПГ складе 72408,49 у.о

Задача 2

Оцінка ступеня професійного ризику виробництва

Розрахунок професійного ризику виробництва

Таблиця 1 - Норми оцінки ступеня професійного ризику виробництва

№	Нормативи, що підтверджують дію СУОПГ	Нормативна оцінка	Розрахунок сумарного нормативного бала
		Вагов. коеф-т	Нормативний бал	Сум.норм. бал (Мmах)	Кількість нормативів передбач. Н-п актами	Факт забезпечення	Оціночний бал	Сум. Факт. Бал (Мф)
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Посадові інструкції керівників та спеціалістів	2	1	2	20	15	0,75	1,5
2	Інструкції з ОП	3	2	6	31	31	1	6
3	Інструкції з питань безп. експлуатацї устаткування	4	2	6	2	1	0,5	3
4	Посвідчення про перевірку знань з питань ОП	2	1,5	3	25	20	0,8	2,4
5	Журнали реєстрації інструктажів з питань ОП	3	4	12	11	8	0,73	8,76
6	Програми навчання з питань ОП	4	3	12	8	8	1	12
7	Протоколи засідання комісії з перевірки знань з питань ОП	4	2	8	58	58	1	8
8	Попередні медичні оглядипри прийнятті на роботу	3	1	3	38	38	1	3
9	Періодичні медичні огляди протягом трудової діяльності	4	1	4	38	25	0,66	2,44
10	Щорічні медичні гляди для осіб віком до 21 року	1	1	1	10	10	1	1
11	Особисті картки обліку спецодягу, ЗІЗ	2	2	4	219	181	4,54	17,8
12	Забезпечення ЗІЗ	5	3	15	219	150	0,68	10,27
13	Накази та виконання приписів органів держ нагляду заОП	4	5	20	10	7	0,7	14
14	Щорічні плани поліпшення стану, умов та безпеки праці	3	4	12	12	10	0,83	10
15	Проведення планово-попереджувальних ремонтів	5	2	10	20	11	0,55	5,5
6	Проведення випробувань	8	3	24	10	8	0,8	19,2
7	Проведення тех. оглядів	7	3	21	12	6	0,5	10,5
18	Відповідність обладнання вимогам НАОП	10	4	40	95	40	0,42	16,84
19	Відображення вимог безпеки у маршрутних картах та ін.	5	4	20	412	220	0, 53	10,68
20	Наявність технологічної документації на робочих місцях	5	10	50	105	63	0,6	30
21	Проведення технічних оглядів будівель та споруд	4	2	8	2	2	1	8
22	Проведення планово- поререджувальних ремонтів будівель та споруд	8	4	32	3	2	0,67	21,44
23	Наявність передбачуваних нормативно-правовими актами систем припливно-витяжної та місцевої вентиляції	7	5	35	42	30	0,71	25
24	Наявність протоколів санітарно-гігієнічних досліджень виробничого середовища	8	6	48	32	24	0,75	36
25	Первинні засоби пожежогасіння	6	5	30	24	20	0,83	25
	Усього	-	-	426	-	-	-	308,33

Після розрахунку сумарного фактичного балу Мф необхідно для його уточнення розрахувати штрафні бали Бш. Штрафні бали Бш визнвчаються як сума балів за наступними застереженнями:

- За наявності нещасних випадків з тимчасовою втратою працездатності на одну травму від 6 до 30 встановлюється штрафний бал у розмірі 6, але в завданні маємо відсутність таких нещасних випадків, тому кількість балів тут 0;

- За наявності нещасних випадків з тимчасовою втратою працездатності на одну травму понад 30 днів встановлюється штрафний бал у розмірі 10 балів, маємо кількість травм 15, тобто 150 балів;

- У разі порушення строку проведення інструктажів - 2 бали за кожну особу, маємо 9 осіб, тобто 18 балів;

- У разі виявлення порушень працюючими інструкції з охорони праці за кожного порушника 4 бали, маємо 11 порушників, тобто 44 бали.

Сумарні штрафні бали складуть

Бш=150 + 18 + 44= 212 балів

Сумарний фактичний бал з урахуванням штрафних балів складе:

Мш = (Мф-Бш)= 308,33-212=96,33 бала

Розрахуємо ступень професійного ризику по формулі:

Р = (Мmax - Mш +0,1) * 9 *

Р = (426 - 96,33+ 0,1)*9*= 2,968 *

Порівнявши отриманий ступень професійного ризику з прийнятим рівнем неприпустимого ризику (2,968 *10^-4< 10^-6), можна стверджувати, що на даному підприємстві існує

Перелік використаних джерел

1.Закон України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 р. N 2694-XII (ВВР 1992, N 49, ст.668 ) Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 15 травня 1996 року N 196/96-ВР

2."Основи охорони праці" під редакцією д.т.н. професора М.П. Купчика, д.т.н. професора М.П. Гандзюка - Київ 2000, стр.410.

3.Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці: Підручник для студ. вищих навчальних закладів / За ред. М.П.Гандзюка. - Каравела; Львів: Новий Світ-2000, 2003. - С.35-37; 165-167.

4.Геврик Є.О. Охорона праці: [Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.]. -- 2-е вид., перероб. та допов.. -- К.: Ніка-Центр: [Ельга], 2005. -- 294 с

5.Жидецький В.Ц., Джигерей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці: Навчальний посібник. - Вид. 4-те, доп. - Львів: Афіша, 2000. - С. 136-139; 297.