Охорона праці при модернізації кормоцеху
Охорона праці як система законодавчих актів, заходів і засобів, спрямованих на створення безпечних умов, збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці; її складові. Розслідування та запобігання нещасних випадків. Розрахунок вентиляції.
Рубрика | Безопасность жизнедеятельности и охрана труда |
Вид | контрольная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 13.03.2010 |
Размер файла | 55,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
ОХОРОНА ПРАЦІ
1 Загальні положення
Охорона праці - це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів спрямованих на створення безпечних умов, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Складовими охорони праці є законодавство про працю, виробнича санітарія і безпека застосування різних технічних засобів на виробничих процесах у сільському господарстві, включаючи і пожежну безпеку.
Головна задача розвитку охорони праці - максимальне знешкодження неблагоприємних виробничих факторів, створення здорових, безпечних і комфортних умов на робочому місці, підвищення продуктивності праці, зниження професійної, обумовленими виробничими процесами захворювання і виробничого травматизму, продовження робото здатності людей, максимальний розвиток їх творчих здібностей.
Актуальність проблеми охорони праці - захист повітряного і водного басейнів, боротьба з шумом і вібрацією, наукове прогнозування можливих небезпек і шкідливості виробництва та інших заходів, сприяючих зберіганню оптимального середовища існування людини.
Для вирішення задач з охорони праці в господарстві створена служба з охорони праці. До якої входять керівник господарства і інженер з охорони праці в цілому по господарству, а також керівники структурних підрозділів у своїх підрозділах.
Керівник господарства Ткаченко Олександр Сергійович несе персональну відповідальність за організацію і стан охорони праці в господарстві і повинен: забезпечувати створення здорових і безпечних умов праці на робочих місцях; наказом кожен рік призначати з числа посадових осіб відповідаючи за охорону праці в кожній галузі виробництва; комплектувати службу з охорони праці відповідно зі штатними нормами, і забезпечити її керівництво; в установленому порядку приймати участь в розслідуванні нещасних випадків; регулярно перевіряти стан охорони праці в галузях, бригадах, цехах; забезпечити проведення паспортизації санітарно-технічного стану господарства; забезпечити працюючих санітарно-побутовими приміщеннями по діючим нормам; організовувати пропаганду охорони праці, забезпечувати літературою, інструкціями правилами, учбово-наочними посібниками; організовувати своєчасне навчання, перевірку знань і підвищення кваліфікації працюючих з питань охорони праці; забезпечувати розслідування та облік нещасних випадків на господарстві; забезпечити фінансування заходів з охорони праці.
Інженер з охорони праці організує і координує роботи з охорони праці в структурних підрозділах і контролює їх виконання. До його обов'язків входе: упровадження досягнень науки, техніки та передового досвіду з охорони праці; надання допомоги спеціалістам в розробці та переогляді інструкцій з охорони праці на робочих місцях; здійснення контролю за складанням заявок на засоби індивідуального захисту та своєчасної видачі спецодягу, спецвзуття; контроль за своєчасним фінансуванням заходів з охорони праці; організація навчання і перевірки знань працюючих; контроль за виконанням заходів по протипожежному захисту; контроль за своєчасністю і якістю проведення інструктажів на робочих місцях з охорони праці; організація пропаганди безпечних методів праці, обладнання кабінетів та кутків з охорони праці; проведення вступного інструктажу з охорони праці; участь в розслідуванні нещасних випадків відповідно до положення.
Таким чином, комплексне управління охорони праці з боку керівного апарату господарства забезпечує успішне рішення задач з охорони праці в господарстві.
Трудове законодавство в господарстві виконується, тривалість робочого дня 8 годин, працівники забезпеченні спецодягом, спецвзуттям, засобами індивідуального захисту.
Забезпечення мікрокліматичних умов на робочих місцях здійснюється природною вентиляцією робочих місць.
Також на території ферми, а також у приміщеннях розміщені пожежні щитки з усім необхідним обладнанням для гасіння пожеж.
Для працівників кормоцеху проводяться наступні заходи: працівники мають спеціальну кімнату для відпочинку; працівники користуються спецодягом, захисними окулярами, респіраторами; кормоцех обладнують комбінованою вентиляцією ; кормоприготувальних машин встановлено згідно вимог; для запобігання переохолодженню ніг на підлозі біля кожної машини встановлено настили; вологу та слизьку підлогу посипають тирсою або іншим матеріалом; у місцях установки обладнання, машин і механізмів вивішені правила безпеки праці, особистої гігієни і надання першої долікарняної допомоги потерпілим; органи управління розміщенні так, що враховуються послідовність і частота їх використання, а також легкість і зручність управління ; органи аварійного вимикання (кнопки, важелі) розміщені на обладнанні, так, що вони легко видимі і доступні, мають відповідні написи і пофарбовані в червоний колір; в кормоцеху є пожежний щиток, з необхідними інструментами.
Періодично проводяться інструктажі з пожежної безпеки. На кожному об'єкті розміщено план евакуації людей і тварин.
В господарстві дотримуються вимог ДНАОП-4.03-93 «Положення про розслідування та облік нещасних випадків, отруєнь, гострих професійних захворювань». Нещасний випадок в господарстві оформляють актом по формі Н-1 і реєструється в журналі, а також видається працівнику. В цю форму крім даних випадків також включають основні травматичні фактори та причини нещасного випадку. Всі нещасні випадки пов'язані з виробництвом і непов'язані зводять у форму 9-Т.
Основні показники виробничого травматизму показані у таблиці 6.1.
Таблиця 6.1 Основні показники виробничого травматизму
Показники |
Позначення |
Роки |
||
2007 |
2008 |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1. Кількість працівників у господарстві |
П |
179 |
140 |
|
2. Кількість травм з втратою працездатності на 1 день і більше |
Т |
4 |
3 |
|
3. Кількість днів непрацездатності втрачених в результаті нещасних випадків |
Д |
58 |
46 |
|
4. Коефіцієнт частоти травматизму |
Кч |
022,3 |
021,4 |
|
5. Коефіцієнт важкості травматизму |
Кт |
14,5 |
015,3 |
|
6. Коефіцієнт непрацездатності |
Кн |
323,35 |
328,5 |
При розслідуванні кожного нещасного випадку складається слідча комісія. До її складу входять:
інженер з охорони праці господарства;
керівник структурного підрозділу;
керівник господарства;
представник профспілки;
представник фонду соціального страхування і при необхідності спеціаліст від служби санепідемстанції.
Комісія проводить розслідування протягом трьох днів, складається акт нещасного випадку за формою Н-5 у двох примірниках і акт про нещасний випадок на виробництві у формі Н-1 у шести примірниках.
При роботі лінії приготування кормів проводяться наступні технологічні операції: підготування робочого місця, інструменту, перевірка технічного стану машин, обладнання, підготовка до роботи машин, нагляд за технологічним процесом, ремонт і обслуговування машин.
При виконанні вище перерахованих операцій на працюючих можлива дія наступних небезпечних і шкідливих факторів: неоптимальні мікрокліматичні умови, запиленість, шум, неоптимальна освітленість робочої зони, електричні удари.
Для запобігання вищеперерахованим факторам необхідно провести наступні заходи:
Перш за все для обслуговування обладнання та машин в кормоцеху потрібно допускати тільки осіб, які пройшли навчання по роботі з цим обладнанням і здали іспит з охорони праці.
Для захисту працюючих від ураження електричним струмом потрібно встановлювати на машинах та обладнанні захисне заземлення та занулення.
Щоб захистити працюючих від запиленості, шуму і вібрації потрібно встановити в приміщені вентиляцію, кондиціонери, звукоізолюючі кожухи, екрани, стіни, перетинки, які виготовляють із щільного матеріалу.
Перед пуском в роботу кормоприготувальних машин необхідно впевнитись в їх справності, міцності кріплень болтових з'єднань, захисних кожухів та ланцюгових передач. Під час роботи забороняється стояти навпроти викидання маси, так як потрапивши в неї предмети можуть травмувати працівника.
Для запобігання захопленню робочими органами одяг працівників повинен бути добре заправленим, не мати довгих рукавів, волосся підібране і накрите головним убором.
Для створення благоприємних мікрокліматичних умов, кормоцех треба обладнати кондиціонером, заробити всі щілини в стінах для запобіганню протягів.
Для запобігання запиленню робочої зони потрібно на додаток до комбінованої, встановити місцеву вентиляцію, провести реконструкцію.
Для покращення провести реконструкцію і ремонт аварійної сигналізації.
Для працівників кормоцеху повинні проводитись всі потрібні інструктажі і навчання з охорони праці, також повинен бути журнал з проведення інструктажів, з відповідними замітками.
2 Розрахунок вентиляції
Приміщення кормоцеху найчастіше забруднюється пилом, тому проведемо розрахунок вентиляції.
Потрібний повітрообмін , м3/год., залежить від кількості шкідливих речовин, що виділяються в повітря приміщення, гранично допустимої концентрації (ГДК) шкідливої речовини, і обчислюється за формулою (6.1).
(6.1)
де - гранично допустима концентрація пилу, м3/год., приймаємо
= 6 м3/год.;
- концентрація пилу в чистому повітрі, м3/год., приймаємо
=1 м3/год.;
- кількість шкідливої речовини, що виділяє кормоцех за годину,
кг/год., приймаємо =0.8 кг/год.
кг/год.;
До (20-30)% повітрообміну здійснюється за рахунок неорганізованої вентиляції, (70-80)% чистого повітря потрібно подати у приміщення за допомогою організованої природної вентиляції.
Розрахунок організованої природної вентиляції.
Він зводиться до визначення площі поперечного перерізу трубопроводу S, м3,
(6.2)
де - швидкість руху повітря у повітрозбірнику, м/с.
Швидкість руху повітря в повітрозбірнику визначаємо за формулою:
(6.3)
де - коефіцієнт опору повітря в повітропроводі, приймаємо 0,5-0,6;
, - щільність повітря в середині і зовні приміщення, кг/м3;
- перепад тиску в повітропроводі, Па;
Він розраховується по формулі :
(6.4)
де - висота відкритої з обох кінців вентиляційної труби, приймаємо h=6 м.
Щільність повітря с, кг/м3, розраховується за формулою:
(6.5)
де - температура повітря
Якщо температура в середині приміщення - 25, а зовні - 17, то
=353 / (273+25) = 1,184 кг/м3;
=353 / (273+17) = 1,217 кг/м3;
=9,8*6*(1,217-1,184) = 1,94 Па;
м/с.
Потрібний повітрообмін з врахуванням неорганізованої вентиляції (30%), м3/год.
м3/год.;
Розраховуємо потрібний переріз повітропроводів S, м2:
м2,
тобто діаметр трубопроводів повинен бути D=2,8м. Це нереально. Можна взяти 10 трубопроводів (n=10), діаметром 0,5 м. Тоді
м3/год.;
Таким чином за рахунок природної вентиляції можна подати в приміщення повітря, м3/год.:
м3/год. (6.6)
Розрахунок штучної вентиляції.
Потрібний повітрообмін штучної вентиляції , м3/год., розраховуємо за формулою:
(6.7)
м3/год.;
При площі поперечного перерізу повітропроводів S=4,5 м2 (5 труб по 0,8м), швидкість руху повітря , м/с розраховуємо по формулі:
(6.8)
м/с.;
Потрібний тиск напору Н, Па, розраховуємо по формулі:
(6.9)
Па;
Втрати напору від опору трубопроводу:
(6.10)
де - коефіцієнт, що враховує опір повітропроводів, приймаємо =0,02;
- середня швидкість руху повітря, м/с.;
- довжина повітропроводів, м;
- довжина повітропроводів, м.
Па;
Витрати напору на подолання місцевих опорів, , Па, розраховуємо за формулою:
(6.11)
де - коефіцієнт, що характеризує опір усіх місцевих елементів в повітропроводі, приймаємо =0,25.
Па;
Взагалі потрібний тиск , Па, розраховуємо за формулою:
(6.12)
Па;
Потужність двигуна N, Вт розраховуємо за формулою:
(6.13)
де - повітрообмін крізь одну трубу, м3/год;
м3/год;
- ККД вентилятора;
- коефіцієнт передачі.
Для вентилятора Ц-4-70N10 при частоті обертання =300 об/хв., ККД=0,8:
Вт
Таким чином необхідно мати двигун потужністю не менше 0,9кВт.
3 Інструкція з охорони праці оператору кормоцеху
1. Загальні вимоги безпеки.
1.1 До роботи в кормоцеху допускаються чоловіки віком від 18 років, які пройшли інструктаж, необхідне навчання і здали екзамен з охорони праці і техніки безпеки і мають задовільний стан здоров'я.
До самостійного виконання робіт допускаються особи, що пройшли стажування протягом 2-5 змін під керівництвом керівника робіт або досвідченого робітника і оволоділи навичками безпечного виконання технологічних операцій
1.2 Працівники повинні дотримуватись правил розпорядку дня, режимів праці і відпочинку, куріння і вживання їжі дозволено у спеціально відведених місцях, вживати алкогольні напої в робочий час та на робочому місці категорично заборонено. Робітник має виконувати тільки ту роботу, по якій пройшов інструктаж і на яку видано завдання, не передоручати свою роботу іншим особам. При виконанні роботи декількома особами призначається старший.
1.3 При роботі кормоцеху на працюючих можлива дія наступних небезпечних і шкідливих виробничих факторів:
рухомі транспортні засоби;
переміщувані вантажі і предмети;
обвалення, обвали і падіння корми і предметів, включаючи відлетівші уламки, електрострум;
нагріті частини обладнання, гаряча вода, пара і інші термічні фактори; падіння з висоти; занурення у воду, зерно, комбікорм (утоплення);
хімічні і токсичні речовини, що викликають опіки і отруєння.
1.4 Працівники при роботі повинні користуватись спецодягом, спецвзуттям та використовувати спеціальні засоби захисту (респіратори, окуляри, навушники).
1.5 Працівники повинні дотримуватись правил особистої гігієни і виробничої санітарії. У виробничих приміщеннях кормоцех в міру забруднення проводити прибирання підлог, стін, вікон і стель вологим способом.
1.6 Проїзди, під'їзди та підходи до пожежного інвентарю, обладнання та джерел води повинні бути вільними. Територія і приміщення повинні систематично очищатися від горючих матеріалів.
Не допускається: в'їзд автотранспорту і тракторів на майданчики складування кормів і в кормоцех без іскрогасників, застосування ламп, потужність яких перевищує гранично допустиму для даного типу світильника.
1.7 Необхідно виконувати вимоги інструкції з пожежної безпеки, знати розташування і уміти користуватися засобам сигналізації пожежогасіння та надання першої (долікарської) допомоги потерпілому .
1.8 У разі виявлення несправності обладнання, інструменту, пристосувань, а також при порушенні норм безпеки, пожежі, травмування працівників негайно повідомити про це керівнику робіт.
1.9 Оператор повинен сумлінно виконувати трудові обов'язки і дотримуватись правил безпеки праці.
Працівники за порушення законодавства про працю, правил і норм охорони праці і пожежної безпеки несуть: адміністративну, дисциплінарну, матеріальну і кримінальну відповідальність.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи.
2.1 Перед початком роботи працівники повинні пройти інструктаж з техніки безпеки і розписатись в журналі.
Перед роботою працівники підготовляють робоче місце, дістають необхідний для роботи інструмент і проводять перевірку технічного стану обладнання.
2.2 Порядок перевірки справності обладнання:
- провести зовнішній огляд машин, цілісність, комплектність;
- перевірити кріплення робочих органів, корпусу, захисних кожухів, у разі необхідності підтягнути;
- перевірити відсутність зайвих об'єктів в машинах, а також поруч з ними, у проходах, які могли б заважати роботі працівників;
- перевірити наявність захисних огороджень на рухомих об'єктах, або тих, що мають підвищену небезпечність (високу температуру, працюють під високим тиском);
- перевірити справність захисної сигналізації;
- перевірити стан електрообладнання (цілісність кабелів, контактів, корпусів, пускозахистної апаратури, захисного заземлення);
2.3 Перевірити наявність і готовність до використання води вогнегасників та інших засобів пожежогасіння.
2.4 Переконатися в наявності і комплектності аптечки першої допомоги
2.5 Перевірити наявність оброблювальної сировини їх стан, відповідність зоотехнічним нормам.
3. Вимоги безпеки під час роботи.
3.1 Перед пуском у роботу обладнання необхідно кормоцех переконатися в тому, що на ньому не проводяться будь-які роботи, і подати встановлений сигнал. Пустити машини на холостому ходу.
3.2 Подавати корм в машину треба рівномірно. Стежити, щоб у машину разом з кормом не потрапили камені, палиці та інші сторонні предмети.
3.3 Проштовхувати переробляються корм під пресом барабан або горловину приймального бункера працюючої машини тільки за допомогою проштовхувача з ручкою довжиною не менше 1 м.
3.4 Під час роботи кормоподрібнювача не можна стояти проти напрямки викиду маси, тому що в неї може потрапити твердий предмет і завдати працює травму.
3.5 При забиванні дробильних камер, труб або циклонів кормами зупинити машину для прочищення, відключити рубильником підвід електроенергії до магнітного пускачі і вивісити табличку "Не включати - працюють люди! ".
3.6 Пролиті на підлогу вода, олія, пальне та інші продукти повинні негайно видалятися або посипатися нейтралізаторами і поглиначами (пісок, тирсу тощо) з наступним прибиранням.
3.7 Постійно контролювати температуру електродвигунів, підшипників.
3.8 Вантажно-розвантажувальні роботи виконувати механізованим способом за допомогою підйомно-транспортного обладнання. При виконання робіт використовувати вантажопідйомні машини, пристосування і тару, що відповідають виду робіт, що пройшли технічне огляд у встановлені терміни і справні на момент початку робіт. Вибраковуються канати за наявності 10% обірваних дротів на одному кроці зшивка, ланцюги - при зносі понад 20% початкового діаметра (товщини).
3.9 При ручній перенесенні вантажів дотримуватися граничні норми переміщення важких речей:
а)для підлітків у віці від 16 до 18 років: чоловіків - 16 кг;
Сумарна маса вантажів, що переміщуються жінкою протягом робочої зміни, не повинна перевищувати 7000 кг. Гранично допустима маса вантажів для жінок при підйомі на висоту більше 1,5 м не повинна перевищувати 10 кг. При переміщенні вантажів на візку додається зусилля - не більше 15 кг;
б)для чоловіків старше 18 років - не більше 50 кг.
Більш важкі, довгомірні і небезпечні вантажі переміщати удвох, а якщо необхідно - і великою кількістю робітників.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи.
4.1 Після закінчення роботи кормоцех відключити електроживлення систем управління, перекрити парову магістраль, подачу палива. Обладнання звільнити від залишків кормів, з мийних машин злити воду. Переконатися у відсутності вогню і високих температур на частинах устаткування.
4.2 Обладнання, що працює під тиском, перевірити на наявність залишкового тиску за показниками приладів.
4.3 Приміщення для дроблення кормів очистити від пилу і провентилювати.
4.4 Приміщення кормоцех очистити від залишків кормів. Вологість або слизька підлога посипати тирсою, шлаком, піском та іншими матеріалами, які потім видалити.
4.5 Після закінчення роботи зробити запис у журналі обліку роботи про стан устаткування і передачі зміни. Повідомити зміннику або керівнику робіт про особливості чи недоліки в роботі обладнання.
4.6 Виконати вимоги гігієни, прийняти душ. Спецодяг зняти, почистити, здати на обслуговування або зберігання.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
5.1 При виникненні аварійних ситуацій обслуговуючий персонал повинен негайно вжити заходів щодо зупинки обладнання кормоцеху в порядку, передбаченому правилами експлуатації, в першу черг відключивши подачу електроенергії, пари, води
5.2 При відсутності небезпеки для здоров'я і життя персонал зобов'язаний вжити необхідних заходів для локалізації та усунення можливостей розвитку аварійної ситуації. При явній наявності небезпеки покинути небезпечну зону, попередивши працівників, що перебувають в безпосередній близькості від неї.
5.3 Забороняється проводити ремонт і усунення несправностей обладнання в аварійній ситуації без зупинки обладнання.
5.4 При нещасних випадках в першу чергу усувається небезпечний фактор (перекривається подача пара, відключається електроенергія, зупиняються рухомі механізми устаткування і тощо), потім надати потерпілому першу (долікарську) допомогу і направити його в медичний пункт По можливості зберегти до розслідування на робочому місці обстановку і стан устаткування такими, якими вони були на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю оточуючих і не порушує безперервності технологічного процесу).
5.5 Ремонтується обладнання повинно бути відключено від джерела живлення, трубопроводи, заглушки, засувки закриті, на засобах управління вивішують таблички "Не включати - працюють люди ".
5.6 Кожен, що виявив пожежу або загоряння, зобов'язаний: негайно повідомити про це (по телефону, через посильного) адміністрації, пожежно-сторожової охорони, пожежної частини або добровільної пожежної дружини; підняти тривогу звуковим сигналом (сирена, дзвін, радіотрансляція); приступити до гасіння пожежі наявними засобами (вогнегасник, Кошма, пожежний кран, пісок і т.д.); при необхідності організувати евакуацію людей, тварин і цінностей з небезпечної зони.
5.7 Легкозаймисті рідини (бензин, гас, спирт і т.д.) гасять вогнегасником, направляючи струмінь під основу полум'я, або закидають палаючу поверхню піском, землею або покривають мокрим брезентом.
5.8 Більшість твердих горючих речовин (сіно, солома, вугілля і т.д.) гасять водою, покривають пожежної кошмою або мокрим брезентовим пологом, закидають піском або землею.
Таким чином можна зробити висновок, що в господарстві питанням охорони праці приділяється певна увага. Умови праці працівників кормоцеху задовільні, рівень безпеки достатньо високий, рівень травматизму і захворювань середній, головним недоліком є застарілість обладнання та машин, які весь час ламаються, при цьому травмуючи людей, а також недостатня освіченість працівників.
Для поліпшення організації праці, умов праці і підвищення рівня безпеки праці в господарстві пропоную:
- покращити технічний стан машин і обладнання;
- покращити якість проведення навчань по експлуатації та обслуговуванні машин;
- впровадити навчання з правильного поводження з робочим інструментом;
- вести додаткову відповідальність за порушення вимог з охорони праці і техніки безпеки;
- своєчасно і ретельно проводити інструктажі з охорони праці.
Подобные документы
Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Фонди охорони праці.
реферат [13,7 K], добавлен 13.11.2004Управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій. Основи фізіології, гігієни праці, виробничої санітарії. Охорона праці при експлуатації систем під тиском.
методичка [164,4 K], добавлен 11.11.2013Економічне та соціальне значення охорони праці. Небезпека дії на організм людини електричного струму в залежності від його параметрів. Збереження трудових ресурсів, підвищення професійної активності працюючих. Створення сприятливих і безпечних умов праці.
контрольная работа [34,8 K], добавлен 08.11.2016Правові та організаційні засади охорони праці. Організація охорони праці на виробництві. Розслідування, облік і аналіз нещасних випадків, професійних захворювань та аварій. Основні фактори виробничого середовища, що визначають умови праці на виробництві.
курс лекций [383,2 K], добавлен 09.12.2008Аналіз стану охорони праці в господарстві, виробничого травматизму та причини нещасних випадків. Правові засади охорони праці в рільництві. Розрахунок матеріальних затрат, пов’язаних з травмами та профзахворюваннями. Рекомендації по поліпшенню умов праці.
реферат [27,6 K], добавлен 26.04.2010Система управління охороною праці на підприємстві як забезпечення безпеки, збереження здоров’я та працездатності, створення належних умов праці: завдання, принципи, функції. Правове забезпечення рівня охорони праці при укладанні трудових договорів.
реферат [22,9 K], добавлен 30.11.2010Поняття охорони праці та її нормативно-законодавча база в Україні. Шляхи удосконалення методів і засобів створення безпечних умов праці з урахуванням специфічних особливостей виробництв. Професійне орієнтування в питаннях організації виробничого процесу.
дипломная работа [117,6 K], добавлен 29.09.2009Суть охорони праці як навчальної дисципліни. Основні терміни й поняття охорони праці. Небезпечні виробничі фактори. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях. Розслідування та облік нещасних випадків, спеціальне розслідування. Безпека праці при виплавці сталі.
реферат [51,3 K], добавлен 05.03.2009Служба охорони праці на підприємстві. Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві. Сфера дії Закону про охорону праці. Права працівників на охорону праці під час роботи. Надання першої медичної допомоги. Відшкодування шкоди працівникові.
курс лекций [101,9 K], добавлен 11.02.2010Методика розрахунку матеріальних затрат, пов’язаних з нещасним випадком, травмою на виробництві або профзахворюваннями. Особливості розрахунку економічної ефективності заходів для запобігання нещасних випадків. Шляхи підвищення ефективності охорони праці.
методичка [24,9 K], добавлен 29.04.2010