Стихійні лиха

Стихійні лиха

Стихійні лиха - це небезпечні природні явища, процеси атмосферного, гідрологічного, біосферного або іншого походження таких масштабів, які призводять до катастрофічних ситуацій з раптовим порушенням систем життєдіяльності населення, руйнування і знищення матеріальних цінностей, об'єктів народного господарства, що у свою чергу може спричинити аварії й катастрофи.

Справжнім лихом є землетруси, повені, зсуви, селеві потоки, бурі, урагани, снігові заноси, пожежі лісів, торфу, полів і населених пунктів. Тільки за останні 20 років вони забрали життя майже трьох мільйонів чоловік. За даними ООН, за цей період майже один мільярд жителів нашої планети потерпіли від стихійних лих. Для ліквідації їх наслідків залучаються сили і засоби цивільного характеру, часто значна частина населення і військові формування, а на відповідні роботи витрачаються багато сил і великі матеріальні кошти.

Кожне стихійне лихо має свої причини виникнення, притаманні тільки йому особливості впливу на навколишнє середовище, фізичну суть і рушійні сили. Проте їм характерні й загальні властивості - це великий просторовий захват, сильна психологічна дія на населення і значний вплив на навколишнє середовище.

Знаючи характер стихійних лих, причини їх виникнення, можна завчасно вжити заходів і тим самим запобігти деяких з них або значно зменшити їх руйнівний вплив, спланувати правильні дії населення для проведення рятувальних робіт.

Велике значення має проведення профілактичних робіт з метою запобігання збиткам від стихії або зменшення їх. Важливо своєчасно провести роботи, спрямовані на локалізацію стихійного лиха, щоб зменшити зони руйнувань, скоротити до мінімуму збитки і своєчасно надати допомогу потерпілим.

Меншими будуть втрати людей, матеріальні збитки, більш ефективними заходи ліквідації наслідків стихійних лих при високій організованості, обґрунтованості, завчасному плануванні та оперативному виконанні заходів державними органами, силами цивільної оборони разом з населенням, яке повинно знати, як поводитися у надзвичайних ситуаціях, виявляючи організованість, дисципліну і морально-психологічну стійкість.

Населення має бути готовим до надзвичайних ситуацій, брати грамотну, активну участь у ліквідації наслідків стихійних лих, виробничих аварій і катастроф.

ЗЕМЛЕТРУСИ - це сейсмічні явища, які виникають у результаті раптових зміщень і розривів у корі й більш глибоких шарах землі або внаслідок вулканічних і обвальних явищ, коли на великі відстані передаються пружні хвилі. Ділянка землі, з якої виходять хвилі землетрусу, називається осередком (гіпоцентром) землетрусу, точка на поверхні землі, розміщена над центром осередку землетрусу, називається епіцентром землетрусу.

Осередки землетрусів знаходяться на глибині майже 60 км, а інколи на глибині до 700 км.

Залежно від причин і місця виникнення землетруси поділяються на тектонічні, вулканічні, обвальні і моретруси.

Землетруси захоплюють великі території і характеризуються: руйнуванням будівель і споруд, під уламки яких потрапляють люди; виникнення масових пожеж і виробничих аварій; затопленням населених пунктів і цілих районів; отруєнням газами при вулканічних виверженнях; ураженням людей і руйнування будівель уламками вулканічних гірських порід; ураженням людей і загоранням населених пунктів від вогнево-рідкої лави; провалом населених пунктів при обвальних землетрусах; руйнуванням і змиванням населених пунктів хвилями цунамі; негативною психологічною дією. Багато землетрусів супроводжуються великими людськими жертвами.

Кількість постраждалих залежить від раптовості виникнення стихійного лиха, сили, площі ураження, ступеня руйнування, завалів, зсувів, провалів, затоплення населених пунктів, густоти населення на цій території.

Основними параметрами, які характеризують силу і характер землетрусу, є інтенсивність енергії на поверхні землі, магнітуда і глибина осередку.

Магнітуда - величина зміщення ґрунту. Зміщення ґрунту і амплітуда сейсмічних хвиль - це одне й теж саме. І чим сильніший розмах хвилі, тим більша магнітуда землетрусу.

Інтенсивність землетрусу - це ступінь збитків і руйнувань у певному місці на поверхні Землі, спричинених даним землетрусом. Всі землетруси за своєю силою поділяються на 12 балів. Умовно землетруси поділяються на слабкі (I-IIII БАЛИ), помірні (ІV бали), досить сильні (V балів), сильні (VI балів), дуже сильні (VII балів), руйнівні (VIII балів), спустошливі (IX балів), нищівні (X балів), катастрофічні (XI балів), сильно катастрофічні (XII балів).

ЗАТОПЛЕННЯ, ПОВІНЬ - це тимчасове затоплення значних територій внаслідок зливи, повеней великих річок, швидкого танення снігу (льоду у горах), руйнування греблі, дамби, великих морських припливів. При затопленні, повені гинуть посіви сільськогосподарських культур, можлива загибель людей, тварин, матеріальних цінностей, руйнування ліній зв'язку і енергозабезпечення, пошкодження житлових будинків і виробничих споруд.

При затопленнях небезпечною є загроза затоплення хімічно небезпечних об'єктів. Головна причина підтоплення - це незадовільний стан дренажних систем водовідведення.

Проблема контролю за затопленнями, повенями потребує прогнозу на роки. Захисні заходи від затоплення, повені залежать від соціальних умов, відповідальності і активності населення. Затоплення, повінь можна передбачити, але не можна їм запобігти. Сьогодні затоплення, повені - одні з найбільш руйнівних і небезпечних для життя стихійних лих.

ЗСУВИ - це зміщення мас гірських порід вниз по схилу під дією сили земного тяжіння без втрати контакту з нерухомою основою на більш низький гіпсометричний рівень. Найчастіше зсуви бувають у зонах тектонічних порушень, на терасах озер, водосховищ, морів, на схилах гір і річок.

Причини зсувів є природні - збільшення крутизни схилів, підмив їх основи морською чи річковою водою, сейсмічні поштовхи та ін. та штучні (антропогенні) - руйнування схилів дорожніми канавами, вирубування лісів, неправильний вибір агротехніки для сільськогосподарських угідь на схилах, надмірний винос ґрунту та ін.

Зсуви формуються у зволожених місцях, коли сила тяжіння накопичених на схилах продуктів руйнування гірських порід перевищує силу зчеплення ґрунтів. Зсув починається раптово. Спочатку з'являються тріщини у ґрунті, розриви доріг і берегових укріплень, зміщуються будівлі, споруди, дерева, телефонні і електричні стовпи, руйнуються підземні комунікації. При зсувах зі схилів ґрунт захоплює і несе з собою все, що знаходиться на його поверхні.

Зсуви поділяються: за потужністю - на малі, великі, дуже великі; за глибиною залягання - на поверхневі, мілкі, глибокі, дуже глибокі; за типом матеріалу - на кам'яні, ґрунтові.

ОБВАЛ - це відрив брил або мас гірських порід від схилу чи укосу гір або снігових (льодяних) мас та їх вільне падання під дією сили тяжіння.

Виникненню цих явищ сприяють геологічна будова місцевості, наявність на схилах тріщин та зон дроблення гірських порід, послаблення їх зв'язаності під впливом вивітрювання, підмивання, розчинення і дії сил тяжіння.

Ці явища спостерігаються на берегах морів, обривах берегів і у горах. До 80% обвалів виникають у результаті порушень при проведенні будівельних робіт та гірських розробок.

ОСИП - це нагромадження щебеню чи грунту біля підніжжя схилів.

СЕЛЕВИЙ ПОТІК - це бурхливий потік води, грязі, каміння, який виникає несподівано під час великих злив або швидкого танення снігу, льодовиків у горах та їх сповзання в русла річок. Ця маса рухається по руслу або прямолінійно, викликаючи на своєму шляху великі руйнування. Селевий потік характеризується великою масою і швидкістю руху, руйнує будівлі, дороги, гідротехнічні та інші споруди, знищує сади, поля, ліси, призводить до загибелі людей і тварин. Як при інших стихійних лихах, при загрозі селевого потоку велике значення має своєчасне виявлення початку стихії і попередження людей. Наближення селевого потоку пізнати за звуками ударів валунів і уламків каміння, що перекочуються, це нагадує гуркіт поїзда, який наближається з великою швидкістю.

Швидкість селевого потоку - 2,5-4,5 м/с, при прориві заторів може досягати 8-10 м/с і більше. Причини виникнення селевих потоків: зливи, танення снігів та льоду, прорив гребель водойм, землетруси і виверження вулканів до причин виникнення селевих потоків належать і антропогенні фактори: вирубування лісів і деградація ґрунтів на гірських схилах. Роботи в кар'єрах, вибухи гірських порід при прокладанні доріг, неправильна організація обвалів та ін.

Залежно від висоти селевих потоків вони поділяються на високогірні - 2,5 км і більше, середньогірні - 1,0-2,5 км та низькогірні - до 1 км. Чим вищий потік, тим більший об'єм селевого виносу з 1 км² поверхні басейну.

УРАГАННИЙ ВІТЕР - це вітер силою до 12 балів за шкалою Бофорта, зі швидкістю більше 25 м/с.

ШКВАЛИ - це короткочасне різке збільшення швидкості вітру зі зміною його напрямку. Таке посилення вітру, інколи до 25 - 70 м/с, частіше буває під час грози.

ПИЛОВІ БУРІ - це довготривале перенесення великої кількості пилу і піску сильним вітром зі швидкістю більше 15 м/с і тривалістю від 10 до 24 год., інколи більше доби. За кольором та складом пилу. Що переноситься. Пилові бурі поділяються: на чорні (чорноземи), жовті й бурі (суглинок, супісок), червоні (суглинки з домішками окисів заліза) і білі (солончаки). Червоні бурі можуть тривати декілька днів. Пил таких бур може підніматися до 1-1,5, інколи до 2-3 км.

СМЕРЧ - це сильний вихор, який опускається з основи купчасто-дощової хмари у вигляді темної вирви чи хобота і має вертикальну вісь, невеликий поперечний перетин і дуже низький тиск у своїй центральній частині. Це явище супроводжується грозою, дощем, градом і, досягаючи поверхні землі, втягує в себе все, що трапляється на його шляху - людей, техніку, воду, піднімаючи високо над землею.

Смерчі поділяються за співвідношенням довжини та ширини - на змієподібні та хоботоподібні; за місцем виникнення - на такі, що формуються над сушею і над водою; за швидкістю руйнувань - на швидкі (секунди), середні (хвилини), та повільні (десятки хвилин). Руйнівну силу смерчів можна порівняти з ударною хвилею осередку ядерного ураження. Ураганні вітри руйнують будівлі, лінії електропередачі та зв'язку, спустошують посіви, пошкоджують транспортні магістралі й мости, призводять до аварії на комунально-енергетичних мережах. А головне - до людських жертв.

Зараз є можливість зафіксувати час виникнення урагану, бурі й вказати можливий напрямок їх переміщення, ймовірну потужність і час підходу до певного району. Ось чому в зоні урагану і бурі треба провести попереджувальні роботи, а після стихійного лиха зусилля спрямувати на ліквідацію наслідків.

СИЛЬНІ СНІГОПАДИ І ЗАМЕТІЛІ - це інтенсивне випадання снігу більше 20 мм за півдоби, що призводить до погіршення видимості та припинення руху транспорту.

СНІГОВІ ЗАМЕТИ утворюються під час інтенсивного випадання снігу при буранах, заметілях. При низових заметілях багато снігу нагромаджується в населених пунктах, на території тваринницьких ферм. Снігом заносяться залізничні і автомобільні шляхи. Порушується нормальне життя населених пунктів. У багатьох районах через великі замети може тимчасово припинитися доставка продуктів харчування і кормів.

При наближенні снігопадів, буранів, заметілей, важливо, щоб система повідомлення своєчасно попередила підприємства, сільськогосподарські об'єкти та населення. При загрозі виникнення снігової бурі запобіжні заходи в основному такі ж самі, що й при наближенні урагану. Снігова буря може тривати кілька днів. Тому необхідно створити запаси продуктів харчування, води, предметів першої необхідності, кормів для сільськогосподарських тварин, обмежити пересування, закриття школи, дитячі садки і ясла.

СИЛЬНІ ОЖЕЛЕДІ - це шар щільного прозорого або матового льоду діаметром більше 20 мм, що наростає на дротах, земній поверхні, деревах, будівлях. Предметах і техніці внаслідок замерзання крапель дощу, мряки або туману. Виникнення такої стихії пов'язане з надходженням південних циклонів, частіше при температурі трохи нижче 0^оС. вона триває більше 12 годин, інколи до 2-3 діб. Найчастіше буває у грудні - січні, але можлива з листопада до березня.

ГРАД - це частинки льоду. Різні за формою, розмірами, структурно неоднорідні, випадають із шарувато-дощових хмар у теплий період року. Град завдає великих збитків сільському господарству, особливо від червня до середини вересня.

ТУМАНИ. З'являються в основному в холодну пору року - у жовтні - квітні.

СИЛЬНИЙ ДОЩ - з кількістю опадів більше 50 мм на рівнинній території і 30 мм у гірських районах, тривалістю до 12 годин.

СИЛЬНА СПЕКА - підвищення температури до +35 ^оС і вище. Це явище характерне для степової зони і особливо небезпечне для сільського господарства.

СУХОВІЇ - це вітри з високою температурою і низькою відносною вологістю повітря. У таких умовах посилюється випаровування, різко зменшується волога в ґрунті, і це призводить до в'янення та загибелі сільськогосподарських культур.

ПОСУХИ - виникають при тривалому періоді без опадів, підвищеній температурі й низькій вологості повітря. Погіршується ріст, а часто відбувається і загибель сільськогосподарських культур.

БЛИСКАВКИ призводять до загорання будинків, тваринницьких приміщень, виробничих будівель і споруд, загибелі людей і тварин, руйнування ліній зв'язку і електромережі. Сила струму при грозовому електричному розряді може бути від 10 000 до 40 000 А. внаслідок удару блискавки у людини трапляється зупинка серця, опіки тіла, пошкодження голови та інших ділянок життєво важливих органів. Смертність від електричного грозового розряду залежить від того, який орган уражений. При грозі небезпечні металеві конструкції і вироби, оскільки вони проводять електричний струм на значні віддалі. Навіть невеличкі металеві ювелірні прикраси можуть бути джерелом небезпеки.

Найбільш небезпечною зоною з погляду ураження блискавкою вважається простір навколо дерева. Кожна четверта людина. Вбита блискавкою, ховалася від грози під деревом.

ПІСЛЯ СТИХІЙНОГО ЛИХА. Рятувальні та невідкладні роботи при ліквідації наслідків стихійного лиха проводять рятувальні формування, а також залучене працездатне населення.

Роботи, які потребують спеціальної підготовки і залучення потужної техніки, виконують інженерні загони, створені на базі будівельних, ремонтно-будівельних, будівельно-монтажних організацій і відділів комунального господарства.

При стихійних лихах, які не є катастрофічними, всі заходи організовують керівники районів, об'єктів, населених пунктів і начальники загонів служби порятунку.

Начальник цивільного захисту приймає рішення про проведення рятувальних і невідкладних робіт, в якому визначає: де зосередити основні зусилля, завдання рятувальних загонів і порядок введення їх на об'єкти робіт, початок і тривалість робіт, управління силами, які ведуть роботи, і порядок забезпечення їх дій.

Рятування людей і матеріальних цінностей є основним завданням при стихійних лихах. Послідовність виконання цього завдання залежить від характеру лиха, його наслідків, наявності та підготовки сил цивільного захисту, періоду року, стану погоди та інших факторів.

У завчасно розроблених планах ЦЗ на об'єктах господарювання визначають порядок приведення у готовність і дію рятувальних формувань при стихійних лихах. Плани складають на основі прогнозування можливих стихійних лих.

ЛІКВІДАЦІЯ НАСЛІДКІВ БУДЬ-ЯКИХ СТИХІЙНИХ ЛИХ полягає в таких діях:

- Оповіщенні формувань і населення про небезпеку стихійного лиха;

- Організації управління рятувальними силами в районі лиха;

- Веденні розвідки, встановленні ступеня і масштабів руйнувань, затоплення, зараження, пожеж та інших даних;

- Виявленні об'єктів і населених пунктів. Яким загрожують наслідки стихійного лиха;

- Визначенні складу, чисельності сил і засобів, які залучаються для рятувальних та інших робіт;

- Організації медичної допомоги потерпілим і евакуації їх у лікувальні заклади, виведенні населення в безпечні місця та його розміщенні;

- Забезпеченні громадського порядку в районі лиха;

- Організації матеріального, технічного і транспортного забезпечення;

- Проведенні інших заходів, спрямованих на підготовку і забезпечення рятувальних робіт;

- Ліквідацію наслідків стихійного лиха.

Успіх дій формувань при стихійних лихах значною мірою залежить від своєчасної організації і проведення розвідки. Завдання для розвідки ставить начальник цивільного захисту об'єкта. Він визначає мету розвідки, які відомості та на який час необхідно одержати, де і на виконанні яких завдань слід зосередити основні зусилля, які для цього використати сили і засоби.

У районі стихійного лиха розвідка визначає:

- Межі району лиха і напрямок його поширення;

- Об'єкти і населені пункти, яким загрожує небезпека;

- Місця знаходження людей і ступінь загрози їм;

- Шляхи підходу формувань і техніки до місць роботи;

- Стан пошкоджених будівель і споруд;

- Наявність у них потерпілих. Яким необхідна допомога у першу чергу;

- Місця аварій на технологічних лініях, комунально-енергетичних мережах і розміри руйнувань на них;

- Обсяги робіт, умови їх ведення;

- Можливість використання техніки;

- Найбільш зручні місця для розбирання завалів і звільнення потерпілих, а також для прокладання шляхів їх евакуації;

- Стан водо джерел і можливість використання їх для господарських, питних потреб і гасіння пожеж;

- Умови і доцільну черговість ведення робіт.

Зібрані дані про характер і обсяг майбутніх робіт розвідники доповідають начальнику в намічені строки.

При спільних діях особового складу формувань цивільного захисту і населення, при високій дисципліні та організованості населення можна значно зменшити наслідки стихійного лиха. Стихійні лиха можуть бути причиною аварії на електроенергетичних спорудах і мережах, транспортних аварій, великих руйнувань, травм, психічних розладів, паніки. Тому захист населення, навколишнього природного середовища, промислових споруд і об'єктів від загрози природних факторів, а також надзвичайних ситуацій техногенного походження є важливим державним завданням.

Використана література

1. Стеблюк М. І. Цивільна оборона. - К.: Знання, 2006 - 488 с. Підручник.

2. Яцюк М.М., Пелих В.М. Методичні вказівки «Прогнозування хімічної обстановки на ХНО». К.: УДУХТ, 1995 - 28.

3. Яцюк М.М., Пелих В.М. Методичні вказівки «Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС». К.: НУХТ, 2002 - 20.

4. Яцюк М.М., Прокопенко О.І. Цивільна оборона. - К.; УДУХТ, 1999. - 32 с. Курс лекцій.