Показники ефективності працеохоронних заходів

Зміст

1. Соціальне та економічне значення охорони праці

2. Методика оцінки соціальної і соціально-економічної ефективності заходів щодо покращення охорони праці

3. Економічна оцінка заходів з охорони праці

4. Спрощена методика визначення ефективності витрат на охорону праці

Список використаної літератури

1. Соціальне та економічне значення охорони праці

Соціальне значення охорони праці полягає в сприянні росту ефективності суспільного виробництва шляхом безперервного вдосконалення і поліпшення умов праці, підвищення їх безпеки, зниження виробничого травматизму і профзахворювань.

Соціальне значення охорони праці проявляється в зростанні продуктивності праці, збереженні трудових ресурсів і збільшенні сукупного національного продукту.

Збільшення сукупного національного продукту відбувається завдяки покращенню вищеперелічених показників та їх складових компонентів.

Економічне значення охорони праці визначається ефективністю заходів з покращення умов і підвищення безпеки праці та є економічним виразом соціальної значущості охорони праці.

Тобто, економічне значення охорони праці оцінюється за результатами, отриманими при зміні соціальних показників шляхом впровадження заходів з покращення умов праці: підвищення продуктивності праці; зниження непродуктивних витрат часу і праці; збільшення фонду робочого часу; зниження витрат, пов'язаних з плинністю кадрів через умови праці, тощо.

Збільшення фонду робочого часу і ефективність використання обладнання досягається шляхом зниження простоїв протягом зміни внаслідок погіршення самопочуття через умови праці та мікротравми. При комплексній дії на людину декількох шкідливих виробничих чинників простої на робочому місці можуть досягати 20...40% за зміну через виробничий травматизм та погане самопочуття. Зростання непродуктивних витрат часу, а значить, і праці, обумовлюється також поганою організацією робочих місць: без урахування оргаиомстричних вимог виникає необхідність виконання зайвих рухів та докладання додаткових фізичних зусиль через незручне положення, невдале розташування органів управління обладнанням і невдале конструктивне оформлення робочих місць. В результаті поліпшення умов праці нормалізується психологічний клімат в трудовому колективі, підвищується налагодженість в роботі, зростає продуктивність праці.

Збільшення фонду робочого часу досягається скороченням цілодобових втрат на виробничий травматизм та неявки на роботу. Шкідливі умови праці суттєво впливають не тільки на виникнення професійних захворювань, а й на виникнення і тривалість загальних захворювань.

Економії матеріальних втрат можна досягти шляхом відміни пільг та компенсацій за несприятливі умови праці через недотримання відповідних санітарно-гігієнічних вимог і правил безпеки до робочих місць. Дотримання таких вимог дає можливість повністю або частково відмінити такі пільги, як: скорочений робочий час і додаткова відпустка; підвищення тарифної ставки та пільгової пенсії; лікувально-профілактичне харчування І безкоштовна видача молока. Всі ці пільги пов'язані зі значними трудовими втратами і супроводжуються виплатами додаткових коштів за фактично не відпрацьований час.

На підприємствах спостерігається висока плинність кадрів серед працівників, робота яких пов'язана з важкою фізичною працею, несприятливими санітарно-гігієнічними умовами, монотонністю виробничого процесу. Із загальної кількості працівників, які звільняються за власним бажанням, від 10 до 25% складають особи, яких не влаштовують несприятливі умови праці.

2. Методика оцінки соціальної і соціально-економічної ефективності заходів щодо покращення охорони праці

Ефективність заходів щодо поліпшення умов і охорони праці оцінюється, в першу чергу, за показниками соціальної ефективності, які передбачають створення умов праці, що відповідають санітарним нормам і вимогам правил безпеки. Покращення умов і охорони праці призводить до зменшення кількості виробничих травм, загальної І професійної захворюваності; до скорочення чисельності працівників, що працюють в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам; зменшення кількості випадків виходу на пенсію за інвалідністю внаслідок травматизму чи професійної захворюваності; скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці тощо.

Соціально-економічна ефективність розраховується з метою:

економічного обґрунтування планових заходів, необхідних для вибору оптимальних варіантів технологічних, ергономічних та організаційних рішень;

визначення фактичної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці;

оцінки результатів управління виробництвом на різних рівнях;

розрахунку необхідних витрат для приведення умов праці на робочих місцях у відповідність до нормативних вимог;

визначення раціональних розмірів матеріального стимулювання працівників підприємства, науково-дослідних, конструкторських і проектних організацій за розробку і запровадження працеохоронних заходів.

Показники соціальної і соціально-економічної ефективності розраховуються як відношення величин соціальних або соціально-економічних результатів до витрат, необхідних для їх здійснення. Такі показники характеризують кількість умовних одиниць сукупного об'єму соціального чи соціально-економічного результату в розрахунку на одиницю витрат.

Показники соціальної і соціально-економічної ефективності використовуються для визначення фактичного рівня питомих витрат, необхідних для зменшення кількості працюючих у незадовільних умовах, зниження рівня травматизму, захворюваності, плинності кадрів на різних підприємствах та в економіці в цілому.

Оцінювати економічні аспекти охорони праці слід за допомогою методів оцінки соціальної й економічної ефективності заходів по створенню умов праці, що відповідають чинним нормативним актам з охорони праці.

Для оцінки соціальної ефективності заходів з удосконалення умов та охорони праці використовуються такі показники:

1.Скорочення кількості робочих місць, що не відповідають вимогам нормативних актів щодо безпеки праці, розраховується за формулою:

де К₁ К₂ - кількість робочих місць, що не відповідають санітарним нормам до і після проведення заходів; К3 - загальна кількість робочих місць.

2.Скорочення чисельності працівників, які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам, визначається за формулою:

де Ч₁ Ч₂ - чисельність працівників, які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам до і після здійснення заходу, осіб; Ч₃ - річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.

3.Збільшення кількості машин, механізмівта виробничих приміщень, приведених до вимог норм охорони праці, визначається за формулами:

де М₁ М₂ - кількість машин, механізмів, що не відповідають нормативним вимогам до і після проведення заходу, шт.; М₃ - загальна кількість машин і механізмів, шт.;

Б₁ Б₂ - кількість виробничих приміщень, які не відповідають нормативним вимогам до і після здійснення заходу, шт.; збільшення кількості машин, механізмів і виробничих приміщень, приведених у відповідність до вимог нормативних актів;

Б₃ - загальна кількість виробничих приміщень, шт.

4.Зменшення коефіцієнта частоти травматизмувизначається за формулою:

де- кількість випадків травматизму відповідно до і після проведення заходу;

Ч₃ - річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.

5.Зменшення коефіцієнта тяжкості травматизму

де - кількість днів непрацездатності через травматизм відповідно до і після проведення заходу,

6.Зменшення коефіцієнта частоти професійних захворювань через несприятливі умови праці:

де- кількість випадків професійних захворювань відповідно до і після проведення заходу.

7.Зменшення коефіцієнтатяжкості захворювання:

де- кількість днів тимчасової непрацездатності через хвороби відповідно до і після проведення заходу; - кількість випадків захворювання відповідно до і після проведення заходу.

8.Зменшення кількості випадків виходу на пенсію за інвалідністю внаслідок травматизму чи професійного захворювання:

де- чисельність працівників, що стали інвалідами відповідно до і після проведення заходу, осіб.

9. Скорочення плинності кадрі» через несприятливі умови праці:

де- кіл-ть працівників, що звільнилися за власним бажанням через несприятливі умови праці відповідно до і після проведення заходу, осіб.

3. Економічна оцінка заходів з охорони праці

Річна економія підприємства від поліпшення безпеки праці складається з: економії від зменшення професійної захворюваності; економії від зменшення випадків травматизму; економії від зниження плинності кадрів; економії від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах.

Розрахунок економії від зменшення рівня захворюваності чи травматизму здійснюється в такій послідовності:

1.Скорочення витрат робочого часу за рахунок зменшення рівня захворюваності (аналогічно для травматизму) за певний час визначається за формулою:

де- кількість днів непрацездатності через хвороби чи травми, що припадають на 100 працюючих відповідно до і після проведення заходів;

-річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.

2.Зростання продуктивності праці

де- вартість продукції, виробленої за зміну одним працівником;

-вартість річної товарної продукції підприємства.

3.Річна економія зарплати за рахунок зростання продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму

де- середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу;

-середньорічна заробітна плата одного працівника з від
рахуваннями на соцстрахування.

4.Річна економія на собівартості продукції за рахунок зменшення умовно-постійних витрат

де У- умовно-постійні витрати у виробничій собівартості річного обсягу товарної продукції.

5.Економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги
по тимчасовій непрацездатності

де- середньоденна сума допомога по тимчасовій непрацездатності.

6. Річна економія за рахунок зменшення рівня захворюваності,

де- відповідно складові економії за рівнем захворюваності.

7.Річна економія за рахунок зменшення травматизму

де- відповідно складові економії по травматизму, розраховані за наведеними вище залежностями.

8.За необхідності розрахунку, економія від зменшення плинності кадріврозраховується за формулою:

де- кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через несприятливі умови праці відповідно до і після запровадження комплексу гтрацеохоронних заходів; - середня тривалість перерви в роботі звільненого при переході з одного підприємства на інше; - середньоденна вартість виробленої продукції на одного працівника промислово-виробничого персоналу.

9.Розрахунок економії від зменшення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах у зв'язку зі скороченням або повною відміною оплати за підвищеними тарифними ставками, надання додаткової відпустки та скороченого робочого дня визначається по кожному з перерахованих видів пільг шляхом зіставлення відповідних даних (кількість працівників, які користуються пільгами, розмір середньорічної або середньогодинної заробітної плати тощо) у базовому та плановому періодах.

10.Економія фонду заробітної плати в зв'язку з відміною скороченого робочого днярозраховується за формулою:

де- середня оплата однієї години роботи працівника; кількість робочих днів (змін) на одного працівника за рік; -чисельність працівників, які мають право на скорочений робочий день, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці;- кількість годин, на які скорочено робочий день через несприятливі умови праці, відповідно до і після запровадження заходів.

11.Економія фонду заробітної плати у зв'язку зі скороченням чи повною відміною додаткової відпустки

де- середньоденна оплата роботи одного працівника;, -чисельність працівників, які мають право па додаткову відпустку, до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці;- середня тривалість додаткової відпустки одного працівника, що має на це право, відповідно до і після запровадження заходів.

12.Економія фонду заробітної плати у зв'язку зі скороченням чисельності працівників, що мають право на підвищення тарифу за роботу в важких, шкідливих, особливо важких і особливо шкідливих умовах праці

де- ефективний фонд робочого часу;- середиьогодинна тарифна ставка працівників при відрядній оплаті за працю в несприятливих умовах;- середньогодинна тарифна ставка працівників при погодинній оплаті за працю в несприятливих умовах;- чисельність працівників {при відрядній оплаті), які працюють у несприятливих умовах відповідно до і після запровадження працеохоронних заходів;- чисельність працівників (при погодинній оплаті), які працюють у несприятливих умовах, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці.

13.Економія витрат за рахунок скорочення чисельності працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування

де- денна вартість лікувально-профілактичного харчування одного працівника;- кількість днів, в які надавалось лікувально-профілактичне харчування відповідно до і після запровадження заходів;- чисельність працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування, відповідно до і після запровадження заходів.

14.Економія витрат у зв'язку зі скороченням кількості працівників, які користуються правом на безкоштовне одержання молока або Інших рівноцінних харчових продуктів

де- денна вартість молока або інших рівноцінних харчових продуктів на одного працівника;- чисельність працівників, які користуються правом на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці.

Загальна (річна) економія витрат на пільги і компенсації працівникам за роботу в несприятливих умовах

Річна економія підприємства від поліпшення умов праці за показниками, що базуються на визначенні основних соціально-економічних результатів працеохоронноі діяльності на підприємствівизначається за формулою:

За даними досліджень, комплекс заходів з поліпшення умов праці може забезпечити приріст продуктивності праці на 15-20%, Так нормалізація освітлення робочих місць збільшує продуктивність праці па 6-13% та скорочує брак на 25%. Раціональна організація робочого місця підвищує продуктивність праці на 21%, раціональне фарбування робочих приміщень - на 2-5%.

Економічне обґрунтування заходів щодо поліпшення умов і охорони праці здійснюється в такому порядку:

- визначається набір заходів, що ґрунтуються на вихідних даних про необхідну зміну стану умов праці на основі визначених соціальних показників за базовим І впроваджуваним варіантами:

визначаються витрати на реалізацію заходів;

розраховується соціальна і соціально-економічна ефективність;

розраховується економічний ефект за результатами здійснення заходів.

Розрахунки здійснюються на основі вищенаведених формул.

4. Спрощена методика визначення ефективності витрат на охорону праці

Економічне життя в Україні характеризується переходом до ринкової економіки, основною рушійною силою якої є необхідність отримання прибутку від будь-якої підприємницької діяльності. Це вимагає від підприємців ставитися з повагою і відповідальністю до розподілу прибутків і до витрачання коштів на різні потреби виробництва. Основні кошти, що виділяються на охорону праці підприємств, спрямовуються на загальне поліпшення умов праці, попередження нещасних випадків і професійних захворювань та на запобігання загальним захворюванням. На сьогодні витрати на поліпшення умов праці та підвищення її безпеки не окуповують себе. У зв'язку з цим підприємства витрачають значні кошти на пільги, компенсації та відшкодування наслідків несприятливих умов праці.

З метою визначення обсягу збитків від непрацездатності потерпілих внаслідок нещасних випадків і професійних захворювань та від загальних захворювань працівників пропонується методика. її суть зводиться до визначення матеріальних збитків шляхом розрахунків певних показників за кожним видом причин, які викликають ті чи інші збитки, та визначення результуючого показника, який вказує їх питому вагу в загальному обсязі виробництва.

Визначення розміру матеріальних збитків, що їх зазнає підприємство через виробничий травматизм, здійснюється за формулою:

де- збитки, обумовлені тим, що робітники, які отримали травми, не брали участі у створенні матеріальних цінностей; загальна кількість днів непрацездатності за розрахунковий період часу, що викликані травматизмом та профзахворюваннями; А - середньоденна втрата прибутку від невиробленої продукції в розрахунку на один день;- середній розмір виплат по листкам непрацездатності за один день непрацездатності всім потерпілим від травм. Визначення показника річних втрат, що обумовлені річним травматизмом, здійснюється за формулою:

де--показник втрат річного обсягу виробництва продукції від виробничого травматизму, %; Р - обсяг виробленої продукції за рік.

Визначення розміру збитків, яких зазнає підприємство від загальних

захворювань працівників, здійснюється за формулою:

де- річні збитки, обумовлені тим, що хворі працівники не брали участі у створенні матеріальних цінностей; - загальна кількість робочих днів, що їх втратили за звітний період всі працівники, які хворіли;- середній розмір виплат за один робочий день за всіма листками непрацездатності, що обумовлені загальними захворюваннями.

Показник річних втрат, які обумовлені загальними захворюваннями працівників підприємства, визначається за формулою:

де- показник втрат, який характеризує збитки від загальних захворювань працівників.

Дана методика найкраще відображає економічні показники, що характеризують стан техніки безпеки і санітарні умови праці на підприємстві, та дає змогу оцінити втрати, яких зазнає підприємство через травми і хвороби працівників. Однак вона не дає можливості провести повний аналіз, бо не враховує збитки від пошкоджень обладнання та Інвентарю, які часто трапляються під час аварій, або через невиробничі втрати часу, пов'язані з розслідуванням випадків травматизму, та інші матеріальні та нематеріальні втрати.

Список використаної літератури

1. Желібо Є. П. Заверуха Н. М., Зацарний В. В. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. / За ред. Желібо Є. П. 4-е видання. - К.; Каравела, 2004. -328 с.

2. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці: підручник. 2-е вид. / за ред. Гандзюка М.П., - Київ.: Каравела, 2004. -408с.

3. Законодавство України про охорону праці (збірник нормативних документів у 4 томах. - К.: Держнаглядохоронпраці, Основа, 1995.

4. Жидецький В Ц Основи охорони праці - Львів Афіша, 2002. - 320 с.

5. Основи охорони праці / За ред Гандзкжа М П, Купчика М Л -К.: Основа, 2000. - 416 с.

6. Жидецький В Ц Основи охорони праці - Львів Афіша, 2002 - 320 с