Охорона праці на підприємстві ПМЭЗ

ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Загальні питання охорони праці

В юридичній літературі охорона праці розглядається в широкому значенні, як сукупність соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних та інших заходів у поєднанні з правовими нормами, та вузькому розумінні, як сукупність норм, спрямованих на забезпечення умов праці, безпечних для життя та здоров'я працівників.

Ці найважливіші норми закріплені в Законі України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р., змінах в Законі від 18 грудня 2002 р. (№49, ст.668), чотирьох розділах Кодексу законів про працю (розділ ХІ «Охорона праці», розділ ХІІ «Праця жінок», розділ ХІІІ «Праця молоді», розділ ХVІІІ «Нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю»), а також у підзаконних нормативно-правових актах - положеннях, правилах, інструкціях, актах соціального партнерства, локальних нормативно-правових актах тощо [16]. Закон України «Про охорону праці» визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їхнього життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, а також регулює відносини між роботодавцем та працівниками з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок охорони праці в Україні [17].

Управління охороною праці на підприємстві

Закон України «Про охорону праці» поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих. У зв'язку з цим роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо працівників у галузі охорони праці. Із цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, що окрім всього іншого включає в себе створення відповідних служб на підприємстві та призначення посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань [17].

Що стосується питань охорони праці на конкретному підприємстві, то відносно ЗАТ «Пологовський маслоекстракційний завод» необхідно визначити, що загальна кількість працюючих перевищує кількість у 50 людей. Відтак, відповідно до нормативної бази з охорони праці, на підприємстві повинна бути створена служба охорони.

Схема управління охороною праці на підприємстві ЗАТ «Пологовський маслоекстракційний завод» наведена на рис. 1.

Рисунок1 - Схема управління охороною праці на підприємстві ЗАТ «Пологовський маслоекстракційний завод»

Виробнича санітарія

Питання охорони праці в даному розділі розглядаються на прикладі одного з приміщень ЗАТ «Пологовський маслоекстракційний завод» - кабінет директора. Кабінет розташований на першому поверсі одноповерхового будинку, зальна площа складає близько 15м², об'єм - 45 м² - це від повідає вимогам [18], згідно з якими на одного працюючого повинно приходитися не менше 6 м² площі та не менше 20 м² об'єму. Більшість часу у даному приміщенні працює одна людина - директор, окрім випадків проведення нарад та переговорів. З електроприладів в кабінеті розміщені телефон, настільний світильник та комп'ютер, основними елементами останнього є дисплей і системний блок. Працюючи в цьому приміщенні, директор підпадає під дії впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів, основні з яких розглянуті у таблиці 1.

Таблиця 1 - Небезпечні та шкідливі виробничі фактори

Мікроклімат

Метеорологічні умови середовища (мікроклімат) виробничого приміщення характеризуються поєднанням таких показників як температура повітря, швидкість його руху і відносна вологість та інтенсивність теплового випромінювання. Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 [20], ДСН 3.3.6.042-99 [21] передбачені оптимальні та допустимі метеорологічні умови, які враховують пору року та категорію важкості роботи.

За витратами енергії робота, виконувана директором ЗАТ «Пологовський маслоекстракційний завод», характеризується напруженою розумовою працею, є сидячою та не потребує значного фізичного напруження, тому належить до легких фізичних робіт (категорія Іб) [18]. Оптимальні параметри мікроклімату наведені у таблиці 2.

Таблиця 2 - Оптимальні параметри мікроклімату

У кабінеті директора ЗАТ «Пологовський маслоекстракційний завод» метеоумови є оптимальними (для цього на підприємстві функціонують системи вентиляції та опалення). Вони забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності.

Освітлення

При освітленні виробничого приміщення, що розглядається в даному розділі, використовується сполучене освітлення. Воно складається зі штучного та природного. При цьому штучне освітлення є комбінованим, тобто в свою чергу складається з загального та місцевого, а природне - здійснюється одностороннім боковим світлом, що проникає у приміщення крізь вікна. Для оцінки останнього використовується коефіцієнт природної освітленості (КПО), що прийнятий як нормована величина. Нормоване значення КПО у відсотках для будинків, розташованих у IV поясі світлового клімату, визначають за формулою:

е_н^IV = е_н^ІІІ * m * c, (4.1)

де е_н^IV - значення КПО для будинків, розташованих у IV поясі світового клімату, %;

е_н^ІІІ - значення КПО для будинків, розташованих у IІІ поясі світового клімату, %;

m - коефіцієнт світлового клімату;

c - коефіцієнт сонячності клімату.

Відповідно до ДБН.В.2.5-28-2006 [22] значення коефіцієнтів світлового клімату та сонячності клімату дорівнюють m = 0,9; c = 0,9, значення КПО (е_н^ІІІ) приймається рівним 2%. Виходячи з цього, КПО для будинків, розташованих у IV поясі світлового клімату за заданими умовами, дорівнює 1,62%:

е_н^IV = 2 * 0,9 * 0,9 = 1,62%.

Розряд зорової роботи для працюючих з використанням в роботі комп'ютеру приймається виходячи з найменшого розміру об'єкта розрізнення (0,3 - 0,5 мм) та належить до ІІІ розряду. Характеристики освітлення подано у таблиці 3.

Таблиця 3 - Характеристика освітлення

Проведемо розрахунок природного освітлення у приміщенні - місці проходження практики - кабінеті директора. Це приміщення має такі параметри: довжина 4 м, ширина 3,75 м, висота 3 м. Відтак площа приміщення дорівнює 15 м². Вікна приміщення виходять на захід.

Розрахунок проводиться за такою формулою:

де з_ок - світлова характеристика вікна, що визначається відношенням довжини до співвідношення відстані від вікна до стелі та висоти приміщення (при тому що відстань дорівнює 1 м, а відношення - 1:3, характеристика дорівнює 18)

K_з - коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості за рахунок скла.

S_o - необхідна площа вікна

S_н - площа підлоги приміщення

K_зд - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон протилежними будинками

ф_ок - загальний коефіцієнт світло проникнення, що отримується шляхом перемноження коефіцієнтів матеріалу, виду рами, виду опорних конструкцій та втрати світла у сонцезахисних приладах. Для скляних вікон у дерев'яних рамах, розміщених у цегляних стінах, та при відсутності сонцезахисних заходів він дорівнюватиме:

ф_ок = 0,8 * 0,65 * 0,8 * 1 = 0,416

r₁ - вплив віддзеркалення освітлення при бічному освітленні

е_н - норматив КЕО у %, з урахуванням характеру зорової праці, виду освітлення і світлового клімату у районі будівлі. е_н = 1,62%

Таким чином, необхідна площа вікна дорівнюватиме:

S_o = (1,44 * 18 * 1,2 * 15) / (0,416 * 3,1 * 100) * 1 = 3,62 м²

Фактична площа віконних пройомів дорівнює 3 м². Тому необхідно природне освітлення доповнити штучним.

Проведемо розрахунок штучного освітлення. Для цього розрахуємо кількість світильників виду ЛБ без решітки 1240х270х210 мм зі світловим потоком 2850 лк за формулою:

де K - коефіцієнт запасу

S - освітлювана площа, м² (15 м²)

z - коефіцієнт освітлюваності

N - кількість світильників

n - число ламп у світильнику

з - коефіцієнт використання світлового потоку

Розрахуємо даний показник:

N = (400 * 1,2 * 15 * 1,1) / (2850 * 2 *0,56) = 3 шт.

Таким чином необхідно, щоб у приміщенні були встановлені 3 світильники вказаного типу.

Вібрація та шум

Шум на робочих місцях не повинен перевищувати допустимих рівнів, значення яких наведені у ГОСТ 12.1.003-89* [23]. Зокрема рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють з візуальними терміналами електронно-обчислюваних машин, визначені ДСанПін 3.3.2.007-98 [18] і не перевищують 50 дБА, рівень вібрації (віброшвидкості) не перевищує 75 дБ.

До заходів по зниженню шуму належить акустична обробка приміщень і застосування шумопоглинаючих матеріалів, в тому числі підвісних стель з аналогічними властивостями. Крім того, одним з таких заходів можна назвати раціональне планування приміщень підприємства, адже джерела шуму розташовані в ізольованих приміщеннях, а кабінет директора - на значній відстані від виробничих приміщень.

Електробезпека

Виробничі приміщення за ступенем небезпеки ураження людей електричним струмом відповідно до ПУЕ-87 [25] поділяють на три категорії. Кабінет директора ЗАТ «Пологовський маслоекстракційний завод» належить до першої категорії - приміщення без підвищеної небезпеки, адже характеризується нормальною вологістю та відсутністю струмопровідного пилу, наявністю ізольованої підлоги.

Електромережа приміщення характеризується такими параметрами як напруга в мережі та частота електроструму, що відповідно дорівнюють 220В та 50 Гц. Род струму в мережі, що використовується, змінний. Для забезпечення електробезпеки у приміщенні застосовують такі заходи як захисне заземлення корпусів ПЕОМ та занулення, періодичні (не рідше одного разу на два роки) перевірки відповідності опору ізоляції нормі, періодичні та позачергові огляди електроприладів, контроль та облік електроенергії тощо.

Пожежна безпека

Відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 [27] пожежна безпека забезпечується сукупністю систем протипожежного захисту, передбачення пожежі та організаційно-технічних заходів.

Згідно з нормативними документами ймовірність виникнення пожежі або вибуху протягом року не має перевищувати 10^-6.

Приміщення кабінету директора ЗАТ «Пологовський маслоекстракційний завод» згідно з НАПБ Б.07.005-86 [28] за вибухопожежною небезпекою належить до категорії Д, а відповідно до ДНАОП 0.00-1.32-01 [29] - до пожежонебезпечної зони класу П-ІІа.

На підприємстві постійно проводяться профілактичні організаційні заходи щодо пожежної безпеки, до яких належить навчання персоналу правилам пожежної безпеки, розміщення на робочих місцях необхідних інструкцій і плакатів, планування евакуації персоналу на випадок пожежі та ін.

Охорона навколишнього середовища

Охорона навколишнього середовища - це сукупність законодавчих актів, соціально-економічних, профілактичних і організаційно-технічних заходів, що запобігають забрудненню біосфери: земельних та водних ресурсів, а також атмосфери - шкідливими викидами.

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» [30] визначає правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього середовища та регулювання відносин в області охорони природи, використанні й відтворенні природних ресурсів, забезпеченні й ліквідації наслідків негативного впливу на навколишнє середовище господарської й іншої діяльності людини, збереження природних ресурсів, генетичного фонду нації, ландшафтів та інших природних об'єктів.

Діяльність підприємства ЗАТ «Пологовський маслоекстракційний завод» відповідає вимогам Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». З цією метою воно має дозвіл на розміщення відходів та дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, адже на його території розташовані газові котельні. Відповідно до згаданих дозволів підприємство повинне забезпечити належне зберігання відходів до вирішення їх здачі та утилізації, своєчасно видаляти відходи з власної території, організувати та вести первинний облік за утворенням та рухом відходів, своєчасно здійснювати плату за розміщення відходів, а також утримувати територію підприємства у належному санітарному стані.

ЛІТЕРАТУРА

1. Основи охорони праці: Навчальний посібник / За ред. проф. В.В. Березуцького. - Х.: Факт, 2005. - 480с.

2. Закон України «Про охорону праці» від 21.11.2002р.

3. ДСанПіН 3.3.2.007-98. Державні санітарні норми і правила роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин. - К.: МОЗ України, 1998. - 26с.

4. ГОСТ 12.0.003-74*ССБТ Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введ. 01.01.76, измен. 1987г.

5. ГОСТ 12.1.005.88 ССБТ. Общин санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.1989.

6. ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. - Київ, 2000.

7. ДБН В.2.5-28-2006. Державні будівельні норми. Природне і штучне освітлення. - К.: Мін буд України, 2006. - 80с.

8. ГОСТ 12.1.003-89*ССБТ. Шум.Общие требования безопасности. - Введ. 01.01.1990.

9. ГОСТ 12.1.029-80 ССБТ. Средства и методы защиты от шума. Классификация. Введ. 01.07.81.

10. ПУЭ-87. Правила устройства электроустановок. - М.: Энергоамотиздат, 1988. - 648с.

11. ГОСТ 12.1.019-79 ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты. - Введ. 01.07.80, измен. 1986г.

12. ГОСТ 12.1.004-91*ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. - Введ. 01.07.95.

13. НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86). Нормативний акт пожежної безпеки. Визначення категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

14. ДНАОП 0.00-1.32-01. Правила устройства электроустановок. - К.: Укрархстройинформ, 2001. - 117с.

15. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991.