Информационное обеспечение инновационной деятельности

ПІВДЕННОСЛОВ ЯНСЬКИЙ ІНСТИТУТ

ВНЗ КИЇВСКОГО СЛАВІСТИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТА (ЗАТ)

Кафедра економіки та управління

Комплексна контрольна робота

з дисципліни: "Цивільна оборона"

тема: «Планування заходів оборони на об'єктах господарської діяльності у випадку надзвичайних ситуацій»

Роботу виконала

студентка 4 курсу д/в

Капелюш І.М.

Науковий керівник: Літвак М.С.

Миколаїв 2009

Найбільш повне та організоване виконання заходів ЦО на об'єкті досягається завчасною розробкою плану заходів, які необхідно проводити при загрозі або виникненні НС.

План дій органів управління і сил ЦО (міністерств, відомств, областей, районів, міст, підприємств, установ і організацій) із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій розробляється на підставі законодавчих, дерективних і нормативних документів і призначений для координації і діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, керівництва ОГД, а також оперативності їх реагування на загрозу і виникнення НС, відвернення або зниження можливої загибелі людей, мінімізація матеріальних збитків і втрат та організацію задоволення першочергових потреб населення, яке постраждало.

План визначає порядок дій і відповідальність керівництва відповідних органів управління підприємств, установ і організацій, а також основні заходи щодо організації і проведення робіт із запобігання і ліквідації НС техногенного і природного походження, узгодження термінів їх виконання, фінансові, матеріальні та інші ресурси, які необхідні для цих заходів і робіт. У план дій включаються заходи щодо захисту робітників і службовців, підтримування виробничої діяльності та інші з урахуванням обстановки після виникнення НС, передбачаються необхідна кількість сил і засобів для ліквідації наслідків НС.

При плануванні використовуються необхідні вихідні дані та довідкові матеріали з урахуванням специфіки роботи та особливостей щодо відомчої та регіональної діяльності підприємства, організації чи установи.

Основними вихідними даними при розробці плану дій на об'єкті є рішення та вказівки вищого штабу ЦО (управління, відділу з НС), розпоряджень начальника ЦО об'єкта, документів, що характеризують об'єкт (комунально-енергетичні мережі, стан будівель і споруд, вододжерела, дані прогнозування за можливими НС та ін.).

План дій розробляється на підставі наказу начальника ЦО об'єкта. До розробки документів плану залучається керівний склад і спеціалісти об'єкта. Начальник штабу ЦО складає графік розробки окремих документів (розділів) і контролює його виконання.

План дій розробляється у двох (при необхідності і більше) примірниках. Підписується план дій начальником штабу ЦО об'єкта, погоджується з територіальними управліннями (відділами) з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і затверджується начальником ЦО об'єкта (підприємства, організації, установи, незалежно від форм власності і підпорядкування). Після затвердження зміст плану дій доводиться до виконавців.

Щорічно, станом на перше січня, план коригується і вносяться відповідні зміни. Реальність плану перевіряється під час командно-штабних, комплексних об'єктових навчань та об'єктових тренувань Цивільної оборони.

План дій органів управління і сил ЦО із запобігання та ліквіднії НС -- це програма здійснення запобіжних та захисних заходів. Він дозволяє цілеспрямовано та організовано вирішувати завданий ЦО в. умовах НС мирного та воєнного часу.

Основу плану складають заходи щодо захисту робітників, службовців і членів їх сімей. При визначенні цих заходів враховується важливість та особливості виробничої діяльності об'єкта, основні завдання органів управління та сил ЦО щодо запобігання і ліквідації НС.

План дій органів управління та сил ЦО на мирний час складається із п'яти розділів текстової частини і додатків до них. Текстова частина плану включає:

Розділ 1. Висновки із оцінки обстановки на території об'єкта

У цьому розділі викладається загальна характеристика території, енергетичного та промислового комплексу, комунальних комунікацій, під'їздних шляхів та транспортних доріг на об'єкті, вірогідних надзвичайних ситуаций техногенного та природного походження, їх масштаби і наслідки, які визначаються на підставі експертної оцінки, прогнозу чи результату модельних експериментів, проведених кваліфікованими експертами.

Розділ 2. Приведення в готовність та організація роботи органів управління у НС

У розділі викладається порядок надходження інформації про загрозу та виникнення НС, терміни оповіщення та збору керівного складу ЦО в робочий та неробочий час.

Дії людини, яка отримала інформацію про загрозу та виникнення НС:

- інформування керівництва об'єкта;

- оповіщення керівного складу ЦО та персоналу об'єкта;

- порядок та форма доповіді вищій інстанції.

Дії начальника ЦО з отриманням інформації про загрозу та виникнення НС:

- віддача розпорядження на збір КС ЦО об'єкта;

- доповідь начальника ЦО району (міста) про обстановку, яка склалася, прийняті рішення та вжиті заходи;

- прийняття і доведення рішення до підлеглих на запобігання (ліквідацію) НС;

- практичне керівництво проведенням робіт щодо запобігання або ліквідації наслідків НС і ходом евакуації персоналу (при необхідності);

- щодобове підведення підсумків щодо ліквідації наслідків НС та інформація вищої інстанції.

Дії НШ ІДО об'єкта з отриманням інформації про загрозу та виникнення НС:

- постановка завдання старшому оперативному групи, яка виїжджає в район (місце) НС, порядок зв'язку, взаємного інформування;

- інформування начальника ЦО про НС, організація роботи комісії з НС;

- уточнення обстановки в районі НС, визначення потреби в силах і засобах;

- проведення аналізу та оцінки обстановки, уточнення завдань опергрупі;

- підготовка пропозицій щодо першочергових робіт;

- уточнення питань взаємодії;

- при необхідності виїзд в район НС для організації керівництва. Порядок дій оперативної групи, комісії з питань НС, головних спеціалістів (начальників служб ЦО) об'єкта.

Розділ 3. Сили ЦО об'єкта, що залучаються до виконання аварійно-рятувальних, пошукових та відновлювальних робіт

Сили ЦО об'єкта, які залучаються до ліквідації наслідків НС

Розділ 4. Організація забезпечення заходів та дій ЦО

У розділі визначається порядок організації забезпечення заходів та дій ЦО під час проведення РІНР:

-- завдання розвідки, транспортного, матеріально-технічного, хімічного, медичного, протипожежного забезпечення і охорони громадського порядку.

Розділ 5. Організація управління, оповіщення і зв'язку

У розділі визначаються місця розташування основного та запасного пункту управління ЦО об'єкта, порядок задіяння засобів зв'язку, забезпечення управління, зв'язку і оповіщення при загрозі виникнення і в ході ліквідації НС на всіх її етапах.

Додатки до плану дій органів управління та сил ЦО об'єкта з запобігання і ліквідації надзвичайної ситуації:

- календарний план основних заходів ЦО при загрозі та виникненні НС (на кожну можливу НС);

- карта (схема) ОГД з можливою обстановкою при виникненні НС; - схема організації управління, зв'язку та оповіщення;

- план забезпечення захисту персоналу (населення) в разі аварії на ХНО;

- розрахунки щодо екстреної евакуації, укриття в ЗС;

- варіанти рішень начальника ЦО на ліквідацію наслідків НС;

- завдання оперативній групі та інші додатки.

Окремо розробляється "План дій органів управління та сил ЦО об'єкта при переведенні з мирного на воєнний стан" за ступенями готовності воєнного часу та при раптовому нападі супротивника.

Структура та зміст цього плану практично не змінилися. Крім цього, на об'єкті господарської діяльності розробляються плани служб ЦО щодо забезпечення заходів і дій органів управління і сил ЦО при загрозі і виникненні НС та при переведенні органів управління і сил з мирного на воєнний стан.

Основні напрямки і методи морально-психологічної підготовки

В сучасних умовах у зв'язку з підвищенням ролі ЦО в захисті населення і об'єктів господарської діяльності від наслідків НС, значно зросла необхідність активізувати роботу з пропаганди ЦО, способів і засобів, дій особового складу НФ і населення в НС, формуванні в них високої морально-психологічної стійкості, мужності, відваги, професійної майстерності, практичних навиків при виконанні завдань ЦО в екстремальних умовах. Цією роботою покликані займатися органи державної виконавчої влади, начальники ЦО всіх ступенів, керівний і командно-начальницький склад ЦО та громадсько-політичні організації.

Успішне вирішення завдань ЦО, особливо в умовах надзвичайних ситуацій залежить не тільки від професійної підготовки особового складу формувань т| населення, але і від моральної і психологічної підготовки.

Моральна підготовка -- це цілеспрямоване теоретичне і практичне виховання людей в дусі патріотизму, почуття любові до своєї Батьківщини, її культури, традицій, святинь, духовної та психологічної готовності виконувати свої обов'язки, формування у них моральних принципів поведінки в умовах НС.

Психологічна підготовка -- це формування у людей психологічної стійкості, тобто якостей, які посилюють здатність людей виконувати завдання в умовах стихійного лиха, аварії та катастрофи, успішно переносити найсуворіші випробування, будь-які моральні і фізичні навантаження, у критичні моменти не втрачати самовладання, проявляти стійкість, мужність і відвагу, діяти в складній обстановці вміло і активно.

Моральна і психологічна підготовка -- єдиний нерозривний процес виховання в особового складу ЦО і населення політичних, моральних і психологічних якостей, які забезпечують успішне переборювання труднощів при виконанні завдань Цивільної оборони в різних умовах обстановки.

Єдність моральної і психологічної підготовки обумовлена:

- по-перше, тим, що у них один об'єкт -- людина, в діяльності якої проявляються не тільки моральні, але й психологічні якості;

- по-друге, єдність у загальній меті -- активно впливати на розум і психіку, виховувати високосвідомих, рішучих і ініціативних бійців ЦО, захисників Батьківщини.

Основні напрямки морально-психологічної підготовки:

- формування наукового світогляду;

- впевненість (віра) у можливості захисту від стихій, катастроф, сучасної зброї;

- розвиток у людей здатності протистояти страху, готовності перебороти значні труднощі, здійснювати самовіддані вчинки;

- вдосконалення навичок надання само- і взаємодопомоги;

- військово-патріотиче виховання;

- формування в особового складу ЦО і населення наукового світогляду.

1.) Особистість, світогляд якої не склався, є безпорадною у складних умовах, що проявляється не тільки ідейно, але й психологічно -- до життя, праці, боротьби. І навпаки, людина з науково стійким світоглядом впевнено визначає життєву позицію, чітко усвідомлює своє місце і призначення у будь-якому складному водовороті подій. Саме такий світогляд найбільш активно впливає на формування моралі, а моральність -- безпосередньо на поведінку людини.

На жаль, світогляд, політична свідомість, мораль, відіграючи першочергову роль у духовних силах людей, не повністю вирішує усі проблеми поведінки людини, особливо у надзвичайних ситуаціях. В екстремальних ситуаціях велике значення мають психологічні якості людини, колективу.

2.) Необхідною умовою вмілих і безстрашних дій людей в екстремальних умовах є впевненість (віра) у можливості захисту від стихії, катастроф, сучасної зброї, правильне конкретне уявлення щодо дії урагану, землетрусу, повені, уражаючих факторів зброї масового знищення. Щоб вистояти проти страху і паніки, люди повинні чітко уявляти собі з чим вони зіткнуться у надзвичайних ситуаціях, як практично діяти в цих умовах.

Бійці формувань ЦО та населення повинні знати, що стихія (землетрус, повінь тощо), зброя масового ураження володіють значною руйнівною силою, тому безпечність у питаннях захисту від них може призвести до важких наслідків. Однаково шкідливою є як переоцінка, так і недооцінка впливу стихії та уражаючих факторів сучасної зброї. Не треба залякувати людей страхами війни, а, навпаки, вселяти в них віру про можливість реального захисту від будь-якого виду зброї, і їх уражаючих факторів, від дії стихії і виховувати у них впевненість у способах і засобах захисту.

Через зміст морально-психологічної підготовки людей першочерговою повинна бути думка про те, що якими страшними і руйнівними не були б окремі види стихії, аварій і сучасні засоби зброї масового знищення, завчасною підготовкою та проведенням відповідних заходів ІДО можна:

- істотно-.знизити ефективність дії стихії, аварій, зброї масового знищення;

- значно скоротити людські втрати;

- забезпечити стійку роботу об'єктів господарської діяльності у НС.

3.) Одним із головних напрямків морально-психологічної підготовки є розвиток у людей здатності протистояти страхові і неорганізованим діям у надзвичайних ситуаціях, готовності перебороти значні труднощі, здійснювати самовіддані вчинки у НС, перш за все, важлива перемога над власною невпевненістю і нерішучістю. Тільки після цього приходить перемога над стихією (противником).

Гостроту психологічних потрясінь різного характеру можна знизити, якщо завчасно навчати людей як діяти у тій обстановці, яка може скластися в екстремальних ситуаціях.

В основі психологічної підготовки людей лежать принципи внесення у навчальний процес елементів напруження, несподіваності, які властиві реальній обстановці в районі лиха, аварії, в осередку ураження, практичне навчання їх способів захисту, багаторазові тренування у виконанні прийомів і практичних дій в умовах можливих надзвичайних ситуацій.

Для морально-психологічної підготовки людей велике значення має участь у комплексних навчаннях ЦО, в ході яких створюються умови, найбільш близькі до тих, які можуть виникнути у НС. Головне полягає в тому, щоб створити на навчаннях умови для активної практичної діяльності студентів, які потребують високого напруження сил, як фізичних так і моральних. У процесі практичних занять у людей виробляється автоматизм, навички і звички, які позитивно впливають на стійкість їх психіки, виховується сміливість, самовладання, готовність до виконання ними своїх обов'язків у дуже складній обстановці.

Особливу психологічну нестійкість, розгубленість проявляють люди, не проінформовані (необізнані) про дію радіації на людей. Радіоактивне зараження безпосередньо не сприймається органами відчуття і люди схильні перебільшувати небезпеку. Люди, які мають знання і навички проведення рятувальних робіт, у всіх випадках реальної небезпеки виявляються більш стійкими у психологічному відношенні.

Найефективніше сприяє розвитку у людей здатність протистояти страху -- практичне виконання нормативів, прийомів і способів захисту у надзвичайних ситуаціях. Тренування, практичне виконання прийомів і способів захисту допомагають людям пристосуватися до різних умов життя обстановки, тобто адаптуватися.

Позитивно впливає на психіку людей тренування щодо заповнення захисних споруд і перебування в них, завчасна підготовка і проведення евакозаходів з використанням різних муляжів і інших засобів, з допомогою яких створюється фон надзвичайних ситуацій. Такі тренування значно зменшують хвилювання і розгубленість людей в той період, коли питання захисту населення стане практичною необхідністю.

Багато цінних якостей, як відсутність страху, холоднокровність, спритність, фізична витривалість і інші необхідні для ведення РіНР, можна набути в ході занять на психологічній смузі перешкод, яка є складовим елементом навчального містечка цивільної оборони.

Добрі результати у виробленні психологічної стійкості людей дає використання у навчальному процесі кінофільмів (відеофільмів, діафільмів) з ЦО, де відображено дії населення у надзвичайних (ситуаціях) умовах.

При виконанні завдань у складних умовах на настрій людей, їх морально-психологічну стійкість буде впливати чітка і правдива інформація. Ніщо так пригнічено не діє на психіку людей, як невідомість. Тому інформація про обстановку, прийняті рішення, порядок поведінки і дій населення, наступні завдання і способи їх виконання повинна бути оперативною, правдивою і своєчасною.

Багатий досвід інформаційної роботи серед населення, бійців формувань накопичено в ході ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, де використовувались різноманітні форми і методи: виступи учасників ліквідації; узагальнення і розповсюдження передового досвіду дій і таке інше. Для інформування населення використовували радіо, телебачення, пресу (нариси, репортажі, звернення, листівки і інші форми). Все це сприяло формуванню високих морально-психологічних якостей, організованим і злагодженим діям людей у складній обстановці.

4.) Одним із напрямків морально-психологічної підготовки є вдосконалення навичок надання само- і взаємодопомоги потерпілим при опіках, пораненнях, зараженні, опроміненні, користування індивідуальною аптечкою, знання дозиметричних приладів і приладів хімічної розвідки, практики роботи з ними.

Вміння вести боротьбу з вогнем, переконаність у надійності прийомів і засобів гасіння пожеж сприяє ліквідації "вогнебоязні", виховує та розвиває сміливість і впевненість при діях в осередках масових пожеж.

Велику роль у мобілізації бійців формувань, воїнів частин ЦО, на виконання ними завдань у надзвичайних ситуаціях і у вихованні та розвитку психологічної стійкості відіграє особистий приклад командирів і начальників.

5.) Дуже важливим напрямком морально-психологічної підготовки є військово-патріотичне виховання воїнів частин ЦО, особового складу формувань і населення.

Активна пропаганда бойових і трудових традицій нашого народу, сил ЦО допомагає виховувати у наших бійців, всього населення гордість за свій народ, готовність наслідувати приклад кращих його представників.

Так було у роки війни, так було у Чорнобилі, коли бійці протипожежної служби на чолі з лейтенантами В. Правиком і В. Кибенком, підполковником Л. Телятниковим, незважаючи на смертельну небезпеку, зуміли відвернути найбільш катастрофічні наслідки аварії. Тридцять бійців віддали своє життя в Чорнобильській трагедії в ім'я Батьківщини, нас з вами.

Таким чином, ідейна і морально-психологічна підготовка -- важливий компонент готовності ЦО, оскільки остання повинна сприяти:

- формуванню стійкої психіки людини як основи успішної діяльності;

- налагодженому функціонуванню психіки людини в ході проведення РІНР;

- створенню морально-психологічного настрою на активну діяльність;

- згуртуванню колективу рятувальників на успішне виконання заходів ЦО Всі ці морально-психологічні якості особового складу ЦО і населення формуються у процесі повсякденного життя, занять з ЦО, практичного відпрацювання нормативів, прийомів і способів захисту від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха і в осередках ураження.

Форми і методи пропаганди ЦО. Складні соціально-економічні умови, в яких опинилась наша держава, зростання техногенної напруги, кількості НС вимагають від органів влади як в центрі так і на місцях, органів управління ЦО опанування новими формами діяльності, визначених законодавчими і нормативними актами щодо реорганізації захисту населення від наслідків НС і удосконалення Цивільної оборони.

Керівному складу необхідно позбавитись байдужого ставлення до питань ЦО і усвідомити, що від безпеки населення з урахуванням ризику виникнення НС, значною мірою залежатиме безпека нашої держави, її економічна і політична незалежність.

Вихованню серед особового складу ЦО високої відповідальності за виконання завдань ЦО, готовність до виконання своїх обов'язків щодо забезпечення захисту населення, запобігання виникненню НС і покликана пропаганда ЦО.

Пропаганда ЦО -- це розповсюдження знань і іншої інформації з ЦО, способів і засобів захисту населення, вміння застосовувати 313 і діяти у надзвичайних ситуаціях, формування у людей віри в ефективність заходів ЦО. Перед пропагандою ЦО стоять дві групи завдань: загальні і спеціальні.

Загальним завданням -- є завдання добитися свідомого виконання кожним громадянином свого конституційного обов'язку і дій щодо захисту себе і інших: людей в екстремальних умовах.

До спеціальних завдань пропаганди ЦО відносяться:

- глибоке розкриття ролі і місця МНС в захисті населення і ліквідацій наслідків НС;

- підвищення активності громадян України в опануванні і засвоєнні способів і засобів захисту;

- формування психологічної готовності до можливих випробувань;

- формування високих морально-психологічних якостей;

- навчання населення вмінню застосовувати 313 і дій в НС;

- сприяти підвищенню професійної підготовки особового складу штабів і формувань ЦО;

- привернути увагу громадськості до виконання таких заходів ЦО, як підготовка формувань ЦО, проведення комплексних і інших навчань, навчання населення за програмою ЦО.

Ліквідація наслідків Чорнобильської катастрофи, стихійних лих в ряді областей України в минулому і сьогодні визначили предмет пропаганди ЦО. Вона включає дії населення з сигналів оповіщення ЦО, правила користування засобами захисту, способи надання само- і взаємодопомоги, першої медичної допомоги порядок заповнення захисних споруд, дії в екстремальних умовах.

В пропагандистській роботі необхідно позбавитись формалізму, пустослів'я, вміти відому істину довести до людей переконливо, правдиво, щоб вона запам'яталась людям і опанувала їх розумом. Для цього необхідно більше уваги приділяти найпростішим, але перевіреним фактам, користуючись різними формами, методами і засобами пропагандистського впливу.

Найбільш розповсюдженою, дієвою і дохідливою формою пропаганди є усна пропаганда. Ґрунтуючись на живому спілкуванні з людьми, усна пропаганда дає нам можливість на конкретних і зрозумілих людям прикладах і фактах показувати успіхи у вирішенні завдань ЦО, роз'яснювати способи і засоби захисту, порядок дії в екстремальних ситуаціях, предметно впливати на розвиток активності населення, вести відверту розмову про недоліки і труднощі, як їх усунути, дає змогу доходити до кожної людини.

У світлі сучасних вимог, які висуваються до виховної роботи, вказівок і рекомендацій міністра з питань НС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, управлінь з НС, активізувалась пропаганда ЦО, різнобічними стали її форми і методи. Найбільш розповсюджені такі методи усної пропаганди, як лекції, науково-практичні конференції, тематичні вечори, вечори запитань і відповідей, бесіди, зустрічі з ветеранами ЦО. Організовуються зустрічі з керівним складом ЦО, ветеранами, з авторами книжок з ЦО, виступи керівного складу по радіо і телебаченню. Значна робота в цьому напрямку проводиться місцевими органами влади, начальниками ЦО та їх штабами, закладами культури, громадсько-політичними організаціями та товариствами "Знання", "Червоний хрест", ДТСОУ (Добровільне товариство сприяння обороні України).

Потужною, найбільш масовою, впливовою і активною формою пропаганди засобів і способів захисту, дій населення у НС є друкована пропаганда. За останній час проблеми МНС (ЦО) висвітлюються в газеті "Рятувальник", журналах "Вісник" і "Надзвичайна ситуація", на сторінках центральних і місцевих газет, в навчальних і наочних посібниках. Особлива увага в друкованій пропаганді приділяється людям-ентузіастам ЦО, показу їх самовідданих і героїчних дій на навчаннях, при ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій і катастроф. Преса широко висвітлює гуманний характер цілей і завдань ЦО у загальній системі оборонних, соціально-економічних і екологічних заходів, які проводяться в державі. Ряд центральних, обласних і районних газет постійно друкують проблемні матеріали з ЦО, присвячують питанням і людям ЦО цілі шпальти (розділи). Все це сприяє підвищенню рівня готовності ЦО.

Важливою формою пропаганди ЦО є наочна пропаганда (агітація). Пропаганда ЦО засобами наочної агітації знайшла своє конкретне відображення в обладнанні навчальних і консультаційних пунктів, класів і кутків ЦО вітринами, стендами, фотомонтажами, плакатами, в організації стаціонарних і пересувних виставок. Навчальні і консультаційні пункти і класи ЦО створюються головним чином на курсах ЦО і об'єктах господарської діяльності (ОГД). Кутки ЦО, стенди, вітражі, фотомонтажі -- в цехах, відділах підприємств, установ і організацій, в бібліотеках, будинках культури, кінотеатрах.

Наочна пропаганда вміщує відомості щодо ролі і місня МНС (ІДО) в сучасних умовах, про засоби індивідуального і колективного захисту, про дії населення в надзвичайних ситуаціях, щодо ведення РІНР при ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій і катастроф, при застосуванні сучасних засобів ураження, інформацію про проведення комплексних, об'єктових, командно-штабних і інших навчань, пропагує досвід передовиків ЦО.

Велике виховне і пропагандистське значення мають дні, місячники ЦО і змагання НФ ЦО. Вони проводяться у містах, районах, на ОГД і є своєрідним масовим оглядом готовності сил і засобів ЦО до практичних дій згідно з призначенням. Цінність цих заходів у тому, що вони сприяють підвищенню професійної підготовки командно-начальницького і рядового складу НФ ЦО, їх згуртованості, психологічної стійкості, а у населення складається більш повне уявлення щодо можливостей МНС (ЦО).

Досвід показує, що вміле і творче використання цих форм пропаганди ЦО -- усної, друкованої, наочної, засобами радіо, телебачення і кіно -- суттєво розширює її масштаби, значно підвищує її дієвість у вирішенні завдань пропаганди традицій ЦО -- МНС і навчання населення способам захисту, вмінню користуватись 313 і дій у НС.

Шляхи підвищення ефективності пропаганди ЦО. Ефективність пропаганди досягається при дотриманні таких умов:

- активна участь у пропаганді громадських організацій і громадськості;

- використання різноманітних форм методів і засобів пропаганди (преса, радіо, - - телебачення, кіно, автоклуби, бібліотеки та інше);

- цілеспрямованість у вирішенні конкретних завдань;

- підготовленість пропагандистського активу;

- надання допомоги в плануванні, розробці і публікації матеріалів з ЦО;

- організація і регулярне проведення оглядів-конкурсів культурно-просвітницьких установ щодо питань пропаганди ЦО;

- систематичне узагальнення та розповсюдження передового досвіду ведення пропаганди;

- дотримання принципів пропаганди (тісний зв'язок з життям, єдність слова і діла, оперативність, конкретність, правдивість і дохідливість).

Шляхи підвищення якості пропаганди. Серед них можна виділити наступні:

- вміле користування технічними засобами;

- диференційований підхід до різних груп населення;

- об'єднання зусиль штабів ЦО, міністерств, відомств, громадських організацій;

- підвищення методичної (професійної) і теоретичної оснащеності пропагандистів цивільної оборони.

Сила впливу будь-якого виступу невід'ємна від особистих характеристик пропагандиста, його переконань, щирості. Неможливо переконати інших у тому, чому сам не дуже віриш, в чому сам невпевнений, не можна прищепити іншим необхідність чинити так, як сам не робиш, а також важко змусити когось зробити те, чого сам уникаєш.

Пропаганда ЦО -- не вузьковідомча справа. Безпосередньо відповідає за пропаганду начальник ЦО. Штаби ЦО є виконавчим органом щодо організації та пропаганди ЦО. Штаби ЦО спільно з державними і громадсько-політичними організаціями визначають вихідні дані перспективного планування пропаганди ЦО, (в масштабі області, міста, району), її змісту з урахуванням:

- завдань, поставлених НЦО України, МНС України, НЦО області, міста, району, об'єкта;

- назрілих проблем і недоліків у навчанні населення з ЦО;

- географічних, геофізичних, екологічних, виробничих, економічних та інших умов і особливостей регіону, області, міста, району які несуть потенційну небезпеку для населення і об'єктів господарської діяльності, обумовлюють характер і обсяг завдань ЦО.

Особливе місце займає пропагандистська робота безпосередньо на підприємствах, установах, тобто там, де працюють люди і здійснюються заходи ЦО. Пропаганда ЦО не повинна обмежуватись вузьким колом осіб, які залучаються до виступів у пресі, на радіо і телебаченні. Нарівні з працівниками штабу ЦО до пропаганди необхідно залучати спеціалістів міністерств, відомств, навчальних закладів і об'єктів, громадських організацій.

Велике значення в організації пропаганди ЦО, підвищенні її якості має повсякденна робота начальників ЦО і їх штабів, громадсько-політичних організацій щодо підбору, навчання і розстановки пропагандистського активу, узагальнення і розповсюдження досвіду їх роботи.

Таким чином, пропаганда ЦО органічно входить у зміст підготовки сил Цивільної оборони і населення, тісно пов'язана з процесом навчання і має надати допомогу людям оволодіти знаннями і навичками користування засобами захисту і діями у надзвичайних ситуаціях. Всі її форми і методи повинні сприяти мобілізації населення на виконання не тільки заходів ЦО, а і завдань, які стоять перед державою.