Основи гігієни праці

екранування джерел ІВ або охолодження гарячих поверхонь - використання екранів непрозорих та прозорих (силікатне, кварцове скло), напівпрозорих (металеві сітки), тепло-відбиваючих (алюміній, жерсть), тепло-поглинаючих (металеві заслони, футеровані тепло-ізолюючою цеглою), відвідних (литі або зварені конструкції, заповнені водою), водяних завіс;

індивідуальні засоби захисту - спецодяг з сукна, брезенту, тканини з металевим покриттям, спеціальні скельця - світлофільтри жовто-зеленого або синього кольору.

Ультрафіолетове випромінювання.

Джерела та характеристика УВ:

Ультрафіолетове випромінювання за способом генерування належить до теплової частини випромінювання, але за дією схоже на іонізуюче випромінювання. Природним джерелом УВ є сонце, штучними - газорозрядні лампи, електричні дуги, лазери, ртутні випрямлячі. Тіла починають генерувати УВ при температурі нагрівання більше 1200 ?С, інтенсивність випромінювання зростає із збільшенням температури.

Спектр УВ має велику довжину хвилі (3,9*10-7 …3,9*10-9 м) і з частотою 7,7*1014 …3*1017 Гц. Залежно від характеру дії УВ поділяють на області випромінювання А (л = 400…315 нм), В (л = 315…280 нм), С (л = 280…10 нм).

2. Дія УВ на організм людини, нормування.

УВ поглинається верхніми шарами шкіри людини. При цьому відбуваються хімічні зміни молекул біополімерів, відбувається як зміна форми і розмірів, так і часткова загибель клітин. УВ високої інтенсивності викликає дерматити з дифузійною екземою. Ультрафіолетові промені з л = 280…303 нм можуть призвести до утворення ракових пухлин. Крім того, УВ діє на центральну нервову систему, викликаючи головний біль, підвищення температури, нервове збудження, запалення переднього відділу ока (фото- або електроофтальмію). Випромінювання області А мають слабку біологічну дію (переважно флюоресценцію), допустиму густину потоку енергії 10 Вт/м2, області В мають допустиму густину потоку енергії 0,05 Вт/м2 і викликають зміни у шкірі та крові, області С мають допустиму густину потоку енергії 0,001 Вт/м2 і бактерицидну дію, руйнують біологічні клітини, викликають коагуляцію білків. Короткохвильове випромінювання іонізує повітря, змінює освітлення робочих місць, призводить до утворення туманів, консервуючо діє на вологість повітря.

3. Заходи захисту від дії УВ.

конструкторські і технологічні рішення, які усувають або знижують інтенсивність випромінювання;

екранування джерел випромінювання різними матеріалами та світлофільтрами;

засоби індивідуального захисту - окуляри або щитки, мазі (салол), спецодяг із бавовняних і суконних тканин, рукавиці.

Лазерне випромінювання.

Джерела та характеристика ЛВ:

ЛВ - це електромагнітне випромінювання, яке генерується в діапазоні довжин хвиль 0,2…1000 мкм, що може бути розподілений відповідно до біологічної дії на ряд областей спектру:

ЛВ поділяють також на:

пряме - обмежене тілесним кутом;

розсіяне - від речовини у складі середовища, через яке проходить промінь;

дзеркально відбите - від поверхні під кутом, рівним куту падіння променя;

дифузно відбите - від поверхні в усіх напрямках.

Відповідно до ГОСТ 12.1.040-83 “Лазерна безпека. Загальні положення” за ступенем небезпеки генерованого випромінювання лазери поділяють на:

І клас - випромінювання не несе небезпеки для очей і шкіри;

ІІ клас - випромінювання небезпечне для очей при прямих і дзеркально відбитих променях;

ІІІ клас - випромінювання небезпечне для очей (на відстані 10 см) і шкіри при прямих і дзеркально відбитих променях;

ІV клас - випромінювання небезпечне для шкіри на відстані 10 см від відбитої поверхні.

Основними параметрами результату дії ЛВ є енергетична освітленість (відношення потоку випромінювання до площі опроміненої поверхні, Вт/см2) і енергетична експозиція (відношення енергії випромінювання до площі опроміненої ділянки, чи добуток енергетичної освітленості на час опромінення).

2. Дія ЛВ на організм людини, нормування.

Дію ЛВ поділяють на:

теплову - при фокусуванні ЛВ виділяється незначна кількість тепла у невеликому об'ємі за короткий проміжок часу;

енергетичну - відзначається високим градієнтом електричного поля, який може викликати поляризацію молекул, резонанс та інші ефекти;

фотохімічну - проявляється у вицвітанні деяких барвників;

механічну - виникнення коливань типу ультразвукових в опроміненому середовищі.

Пряме і відбите ЛВ може викликати опіки, пошкодження сітківки і судин оболонки ока, що може призвести до сліпоти. Дія випромінюванні низької інтенсивності призводить до функціональних змін центральної нервової, серцево-судинної системи, коливання артеріального тиску, підвищення загальної втоми очей, збудливості, головного болю, порушення сну. ЛВ великої інтенсивності викликає пошкодження внутрішніх органів (набряк, кровотеча, омертвіння тканин тощо), деформацію та руйнування еритроцитів.

Санітарні норми і правила влаштування і експлуатації лазерів (№ 2392-81) встановлюють гранично допустимі рівні ЛВ в діапазоні 0,2…20 мкм і регламентують гранично допустимі рівні на рогівці, сітківці ока та шкірі.

3. Заходи захисту від дії ЛВ.

розміщення приладів в окремих або відгороджених приміщеннях без дзеркальних поверхонь, обладнаних світловою та звуковою сигналізацією, знаками лазерної небезпеки, високою освітленістю, припливно-витяжною вентиляцією, місцевими відсмоктувачами;

екранування променів світловодами, захисними екранами (діафрагмами);

засоби індивідуального захисту - окуляри з синьо-зеленими скельцями, рукавиці чорного кольору, одяг чорного кольору.