Встановлення достовірності цифрових доказів Міжнародним кримінальним судом: окремі проблемні питання та шляхи їх вирішення

Окреслення проблемних питань щодо оцінки цифрових доказів у кримінальному судочинстві. Розробка рекомендації покращення роботи Міжнародного суду. Удосконалення правил процедури та залучення доказів. Зважування доказової цінності та преюдиціального ефекту.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 21.07.2024
Размер файла 57,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Хоча МКС, безумовно, має багато викликів, пов'язаних з оцінкою цифрових доказів, Суд має потенціал для вирішення деяких з них шляхом перепрофілювання або перенаправлення наявних ресурсів та підвищення прозорості своїх процедур, пов'язаних з автентифікацією цифрових доказів. Такі рекомендації не закликають до радикальної перебудови основних обов'язків Суду, а також не мають на меті перевантажити і без того обмежену в ресурсах організацію. Однак ці рекомендації значною мірою сприятимуть усуненню недоліків нинішніх процедур цифрової автентифікації Суду.

Безпосереднє і нагальне занепокоєння викликає продовження використання Судом вкрай небезпечного і застарілого алгоритму цифрових підписів MD5. Ризики, пов'язані зі слабкою криптографією, наразі недостатньо добре усвідомлені Судом. Наслідки витоку даних, знищення або маніпуляції з цифровими доказами Суду будуть серйозними. Втрата конфіденційної інформації може поставити під загрозу життя потерпілих, свідків та слідчих. Крім того, витік, пошкодження або знищення даних загрожуватиме основній функції Палати забезпеченню справедливого та швидкого судового розглядуAccountability, 1 (Oxford, United Kingdom, Oxford University Press, 2020) 48-67. L Freeman and R V Llorente, Finding the Signal in the Noise: International Criminal Evidence and Procedure in the Digital Age (2021) 19 (1) Journal of International Criminal Justice 163-88. <https://doi.org/10.1093/jicj/ mqab023> accessed 28.04.2023. Rome Statute, Article 64(2).. Той факт, що МКС взагалі вимагає цифрових підписів, свідчить про те, що на певному рівні Суд визнає важливість цілісності та безпеки даних. Метою криптографії є захист конфіденційності, автентичності та цілісності цифрової інформації функцій, які мають вирішальне значення для виконання завдань Суду A F Johnson and L I Millett (eds.), Cryptographic Agility and Interoperability: Proceedings of a Workshop. In Forum on Cyber Resilience: Workshop Series (The National Academies of Sciences, Engineering, and Medicine. Washington, D.C.,The National Academies Press, 2017) <https://doi.org/10.17226/24636> accessed 28.04.2023.. Тому вкрай важливо, щоб МКС надавав пріоритет надійним стандартам криптографії для захисту своєї електронної системи подання заяв.

Міжнародні органи зі стандартизації, такі як Міжнародна організація зі стандартизації (ISO), Інститут інженерів з електротехніки та електроніки (IEEE) та Робоча група з питань інтернет-технологій (IETF), могли б запропонувати рекомендації, оскільки вони регулярно публікують актуальні списки безпечних алгоритмів, що використовуються організаціями в усьому світі. Як зазначалося раніше, Суд повинен працювати над впровадженням протоколів для досягнення гнучкості алгоритмів, мігруючи від одного набору алгоритмів до іншого в міру того, як криптографічні алгоритми стають слабкими або застарілими. Досягнення цієї мети узгоджувалося б з однією з МКС у Стратегічному плані Суду на 2019-2021 роки: «покращення організаційної діяльності», а конкретніше «подальше зміцнення професіоналізму, відданості та доброчесності в усіх видах діяльності Суду» Strategic Plan 2019-2021. International Criminal Court. 2019 <https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/ itemsDocuments/20190717-icc-strategic-plan-eng.pdf> accessed 28.04.2023..

IETF пропонує розробникам протоколів використовувати «модульну» схему реалізації, що означає, що протокол може легко пристосовуватися до нових алгоритмів або наборів алгоритмів і безперешкодно виводити з експлуатації старі алгоритми R Housley, Guidelines for Cryptographic Algorithm Agility and Selecting Mandatory-to-Implement Algorithms.” BCP 201, RFC 7696, DOI 10.17487/RFC7696 Internet Engineering Task Force, 2015 <https://www.rfc-editor. org/info/rfc7696> accessed 28.04.2023.. Група користувачів електронного суду МКС може стати відповідним внутрішнім органом для виконання цього завдання. Група користувачів електронного суду була створена для того, щоб дозволити користувачам збиратися та обговорювати практичні питання, пов'язані з функціонуванням електронного суду1. Роль групи користувачів у вирішенні цих питань може бути двоякою. По-перше, група користувачів може допомогти Суду прийняти рішення щодо вибору найкращого алгоритму (алгоритмів) криптографії на основі міжнародних стандартів та потреб МКС. По-друге, вони могли б колективно домовитися про те, як найкраще досягти алгоритмічної гнучкості у спосіб, який є найменш витратним і не порушує роботу всіх сторін, особливо сторін з обмеженими ресурсами або технічними можливостями. У більш широкому розумінні, протокол електронного суду повинен систематично перевірятися експертами з кібербезпеки на наявність інших вразливостей та переглядатися, щоб бути незалежним від постачальника, тобто не надавати перевагу жодному конкретному програмному чи апаратному рішенню у разі виявлення в майбутньому вразливостей кібербезпеки в конкретних програмах M Dillon and D Beresford, Electronic Courts and the Challenges in Managing Evidence. A View From Inside The International Criminal Court (2014) 6 (1) International Journal for Court Administration 29-36. <https://doi. org/10.18352/ijca.132> accessed 28.04.2023. K Moriarty, Why Are Authentication and Authorization So Difficult? (2021) Center for Internet Security <https:// www.cisecurity.org/blog/why-are-authentication-and-authorization-so-difficult/> accessed 28.04.2023.. Гнучкість алгоритмів важлива не лише для належного захисту високочутливих даних, але й для посилення здатності суддів ефективно вирішувати розбіжності щодо автентичності та достовірності цифрових доказів.

Існує очевидна і значна потреба в підвищенні технологічної грамотності в МКС. Для суддів це має включати базові знання про безпеку даних, метадані, зберігання даних, цифрову криміналістику і те, як технології впливають на ступінь достовірності цифрових доказів. Стаття 7(3) Кодексу суддівської етики Суду говорить: «Судді повинні вживати розумних заходів для підтримання та вдосконалення знань, навичок та особистих якостей, необхідних для роботи на посаді судді» Code of Judicial Ethics. International Criminal Court. Article 7(2). ICC-BD/02-01-05.. Судді в багатьох юрисдикціях загалом визнають необхідність «безперервної суддівської освіти» Independent Expert Review of the International Criminal Court and the Rome Statute System Final Report. 2020 <https://asp.icc-cpi.int/sites/asp/files/asp_docs/ASP19/IER-Final-Report-ENG.pdf> accessed 28.04.2023.. Професійний розвиток є нормою в багатьох інших країнах та вищих судах Там само.. У Незалежному експертному огляді Заключного звіту МКС та Римського статуту, опублікованому в 2020 році, експерти рекомендують суддям використовувати щорічні виїзні засідання МКС як відправну точку для запровадження програми професійного розвитку Там само.. Окрім того рекомендовано провести низку заходів у Гаазі, де судді зможуть поспілкуватися з експертами з міжнародного права та інших професій «для обговорення питань, що становлять інтерес для розвитку їхніх професійних, наукових і культурних знань, навичок і досвіду» Там само..

Ці рекомендації можуть зустріти опір з боку деяких суддів. Деякі судді можуть вважати безперервну освіту надмірно обтяжливою для їхнього часу або навіть такою, що принижує їхні повноваження, знання чи навички як провідних експертів у галузі міжнародного права Там само.. Але мета безперервної освіти суддів жодним чином не полягає в тому, щоб поставити під сумнів доброчесність або авторитет суддів. Навпаки, безперервна освіта суддів повинна розглядатися як важливий інструмент підвищення компетентності для забезпечення належного відправлення правосуддя. З огляду на значні технологічні виклики, з якими стикається Суд у цифрову епоху, для суддів як ніколи важливо бути обізнаними з технологічними концепціями. Судді мають вирішальне слово у визначенні автентичності цифрових доказів. Тому вони є найбільшою надією і найслабшою ланкою у забезпеченні належного вирішення спорів щодо автентичності. З цих причин судді повинні підвищувати свою базову грамотність щодо автентифікації цифрових доказів.

Підвищення технологічної грамотності суддів вимагає перегляду найбільш перспективних ресурсів, які можуть допомогти Суду в цьому. У 2014 році МКС створив Науково-консультативну раду МКС, до складу якої увійшла міжнародна група експертів-криміналістів зі спеціалізованих наукових організацій для надання допомоги в слідчій та прокурорській роботі1. Відповідно до прес-релізів МКС, Рада зустрічається раз на рік з Офісом прокурора і готує щорічний звіт, в якому обговорюються наукові пріоритети Офісу прокурора The Office of the Prosecutor of the International Criminal Court Establishes a Scientific Advisory Board (2014) International Criminal Court <http://www.icc-cpi.int/news/office-prosecutor-international-criminal-court- establishes-scientific-advisory-board> accessed 28.04.2023. The Scientific Advisory Board of the Office of the Prosecutor holds 7th annual meeting (2020) International Criminal Court <http://www.icc-cpi.int/news/office-prosecutor-international-criminal-court-establishes-scientific- advisory-board> accessed 28.04.2023.. Однак, як видається, ці щорічні звіти не є доступними для громадськості, а також МКС не публікує загальну інформацію про Раду та її діяльність.

Хоча Суд заснував Науково-консультативну раду, незрозуміло, чи скликав він коли-небудь групу експертів для розробки керівних принципів щодо соціальних мереж і відеодоказів. У прес-релізі 2020 року, присвяченому щорічній зустрічі Науково-консультативної ради, МКС оприлюднив список з одинадцяти організацій, які брали участь у щорічній зустрічі. З них вісім були міжнародними або регіональними судово-експертними організаціями, дві організаціями судової медицини, а одна, Європейський центр боротьби з кіберзлочинністю Європолу, спеціалізувалася на кіберзлочинності Там само.. Хоча, без сумніву, існує велика потреба в судово-медичній експертизі в МКС, надмірне представництво судово-медичних наук свідчить про те, що Рада не зосереджена на просуванні або вирішенні технологічних питань. Враховуючи нагальну потребу в рекомендаціях щодо цифрових доказів, Рада повинна розглянути можливість розширення своєї консультативної ролі в галузі технологій, пропонуючи Суду експертизу та найкращі практики використання цифрових доказів. На жаль, Рада збирається лише раз на рік. Таким чином, хоча ресурси Ради можуть бути дуже корисними для надання загальних рекомендацій Суду, вона не підходить для надання консультацій з технологічних питань на терміновій або регулярній основі.

Група користувачів електронного суду МКС може бути більш підходящим ресурсом для консультування з питань, пов'язаних з автентифікацією цифрових доказів.

Проте, у відкритому доступі дуже мало інформації про діяльність Групи користувачів. Залишається незрозумілим, хто кваліфікується як «користувач» для участі в діяльності Групи користувачів M Dillon and D Beresford, Electronic Courts and the Challenges in Managing Evidence. A View From Inside The International Criminal Court (2014) 6 (1) International Journal for Court Administration 29-36 <https://doi. org/10.18352/ijca.132> accessed 28.04.2023..

МКС також має розглянути можливість вжити заходів для підвищення прозорості функцій і діяльності Науково-консультативної ради та Групи користувачів електронного суду. Мало користі від того, що щорічні звіти Ради є недоступними для громадськості. Більша прозорість дозволила б дослідникам і технологам відігравати більш активну роль у вдосконаленні роботи Суду.

З огляду на результати проведеного аналізу, МКС з метою реалізації своїх завдань в епоху стрімкої цифровізації має провести ряд заходів щодо удосконалення роботи з доказами, зокрема: (1) призначити Групу користувачів електронного суду для керівництва зусиллями з удосконалення алгоритмів і постійного розвитку питань автентифікації; (2) розширити технологічну консультативну роль Науково-консультативної ради; (3) створити регулярні тренінги та семінари для підвищення технічної компетентності суддів; і (4) підвищити прозорість діяльності Науково-консультативної ради та Групи користувачів електронного суду. Ці кроки значно підвищать легітимність та авторитет методів автентифікації та перевірки цифрових доказів у Суді.

Висновки

Взаємодія МКС з цифровими доказами почалася, коли він заявив про свою готовність розглянути нові форми цифрових доказів у справах Аль-Махді та Аль-Верфаллі1. Однак Суд недостатньо адаптувався до унікальних викликів, які цифрові докази ставлять перед автентифікацією та верифікацією, зокрема основний механізм автентифікації цифрових файлів, передбачений

Протоколом електронного суду, криптографічно вразливий. Швидкий розвиток технологій, забруднене інформаційне середовище та величезні обсяги вразливих, швидкоплинних і чутливих до часу даних означають, що суперечки щодо автентичності цифрових доказів є неминучими.

Нові форми цифрових доказів підвищують рівень сумнівів щодо їхньої автентичності та перевірки, порушуючи серйозні питання про те, як МКС має найкраще підходити до складних технологічних сфер і що має передбачати судовий розгляд за таких обставин.

МКС не повинен бути паралізований страхом і невпевненістю перед новими технологіями і методами цифрової автентифікації. Як мінімум, криптографічний стандарт цифрової автентифікації файлів має бути замінений на надійну програму цифрового підпису, а протокол електронного суду має систематично перевірятися на наявність інших вразливостей.

Ці попередні заходи, на наш погляд, значною мірою сприятимуть тому, що МКС буде краще підготовлений до майбутніх викликів, які цифрові докази принесуть міжнародному кримінальному правосуддю. Удосконалення процесів МКС матиме зворотний ефект і допоможе інформувати інші міжнародні, регіональні та національні органи, які розглядають справи про порушення прав людини та інші питання, що перетинаються L Freeman, Prosecuting Atrocity Crimes with Open Source Evidence : Lessons from the International Criminal Court. In Digital Witness : Using Open Source Information for Human Rights Investigation, Documentation, and Accountability, 1 (Oxford, United Kingdom, Oxford University Press, 2020) 48-67. A Cole, Technology for Truth: The Next Generation of Evidence (2015) International Justice Monitor <https:// www.ijmonitor.org/2015/03/technology-for-truth-the-next-generation-of-evidence/> accessed 28.04.2023..

З цих причин МКС має встановити надійні процесуальні гарантії та процеси судового контролю для автентифікації цифрових доказів у сучасному швидкозмінному ландшафті міжнародного кримінального правосуддя.

References

List of legal documents

legislation

1. Code of Judicial Ethics. International Criminal Court. Article 7(2). ICC-BD/02-01-05 [in English].

2. International Criminal Court. 2019. “Strategic Plan 2019-2021.” <https://www.icc-cpi.int/sites/default/ files/itemsDocuments/20190717-icc-strategic-plan-eng.pdf> data zvernennia 24.03.2023 [in English].

3. Rules of Procedure and Evidence. International Criminal Court <https://www.icc-cpi.int/sites/default/ files/RulesProcedureEvidenceEng.pdf> data zvernennia 24.03.2023 [in English].

4. Regulations of the Court. Regulation 26. International Criminal Court. ICC-BD/01-05-16 data zvernennia 24.03.2023 [in English].

Cases

5. Prosecutor v. Germain Katanga. Trial Chamber II. Judgment pursuant to article 74 of the Statute. ICC-01/04-01/07.(2014) <https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/CaseInformationSheets/KatangaEng.

pdf> data zvemennia 24.03.2023 [in English].

6. Prosecutor v. Thomas Lubanga Dyilo. Trial Chamber I. Decision on the admissibility of four documents/l CC-01/04-01/06-1399. (2008) 27-32 < https://www.icc-cpi.int/node/296n> data zvernennia 24.03.2023 [in English].

7. Prosecutor v. Jean-Paul Akayesu. International Criminal Tribunal for Rwanda (ICTR). Chamber I. Judgment. ICTR-96-4-T. (1998) <https://www.refworld.org/cases, ICTR,40278fbb4.html> data zvemennia 24.03.2023 [in English].

Bibliography

Articles

8. Ashouri A, Caleb B and Cherrie W, An Overview of the Use of Digital Evidence in International Criminal Courts (2014) 11 Digital Evidence and Electronic Signature Law Review 115-27 <https://doi.org/10.14296/ deeslr.v11i0.2130> accessed 26.04.2023 [in English].

9. Mehandru N and Koenig A, n.d. Open Source Evidence and the International Criminal Court (2019) Harvard Human Rights Journal <https://harvardhij.com/2019/04/open-source-evidence-and-the-internationalcriminal-court/> accessed 24.04.2023 [in English].

10. Wex.n.d. Pobative Value. Wex Legal Information Institute (LII), Cornell Law School <https://www. law.cornell.edu/wex/probative_value> accessed 24.04.2023 [in English].

11. Koenig, Alexa, Emma Irving, Yvonne McDermott, and Daragh Murray, New Technologies and the Investigation of International Crimes: An Introduction (2021) 19 (1): 1-7 Journal of International Criminal Justice 14-21 <https://doi.org/10.1093/jicj/mqab040> accessed 23.04.2023[in English].

12. Krzan B, Admissibility of Evidence and International Criminal Justice (2021) 7 (1) Revista Brasileira de Direito Processual Penal 161 <https://doi.org/10.22197/rbdpp.v7i1.492> accessed 24.04.2023 [in English].

13. Jackson J D, and Sarah J Summer (eds.) The Common Law Tradition. In The Internationalisation of Criminal Evidence: Beyond the Common Law and Civil Law Traditions. Law in Context. (Cambridge, Cambridge University Press, 2012) 30-36 <https://doi.org/10.1017/CB09781139093606.005> accessed 24.04.2023 [in English].

14. Yvonne Ng, How to Preserve Open Source Information Effectively.” In Digital Witness: Using Open Source Information for Human Rights Investigation, Documentation, and Accountability, 1st ed., (Oxford, United Kingdom, Oxford University Press, 2020) 143-164 [in English].

15. McDermott Y, Koenig A and Murray D, Open Source Information's Blind Spot: Human and Machine Bias in International Criminal Investigations (2021) 19 (1) Journal of International Criminal Justice 85-105 <https://doi.org/10.1093/jicj/mqab006> accessed 27.04.2023 [in English].

16. Carlson F, Internet History Is Fragile. This Archive Is Making Sure It Doesn't Disappear (2017) PBS NewsHour <https://www.pbs.org/newshour/show/internet-history-fragile-archive-making-sure-doesntdisappear> accessed 27.04.2023 [in English].

17. Khatib H Al, and Dia Kayyali. Video: Opinion | YouTube Is Erasing History (2019) The New York Times <https://www.nytimes.com/video/opinion/100000006702129/syria-youtube-content-moderation.html> accessed 27.04.2023 [in English].

18. Moriarty K, Why Are Authentication and Authorization So Difficult? (2021) Center for Internet Security <https://www.cisecurity.org/blog/why-are-authentication-and-authorization-so-difficult/> accessed

27.04.2023 [in English].

19. Murrow S, Security Risks of Outdated Encryption: Is Your Data Really Secure? (2020) Infosec Resources <https://resources.infosecinstitute.com/topics/cryptography/security-risks-of-outdated-encryptionis-your-data-really-secure/> accessed 27.04.2023 [in English].

20. Romano A, World War 3 Memes as Therapy: Coping with War and Crisis through Memes Vox (2020) Vox <https://www.vox.com/2020/1/17/21065113/world-war-3-memes-iran-2020-saleem-alhabash-interview> accessed 27.04.2023 [in English].

21. Lorenz T, Internet `Algospeak' Is Changing Our Language in Real Time, from `Nip Nops' to `Le Dollar Bean (2022) Washington Post <https://www.washingtonpost.com/technology/2022/ 04/08/algospeak-tiktok-ledollar-bean/> accessed 27.04.2023 [in English].

22. Cole A, Technology for Truth: The Next Generation of Evidence (2015) International Justice Monitor <https://www.ijmonitor.org/2015/03/technology-for-truth-the-next-generation-of-evidence/> accessed

27.04.2023 [in English].

23. Desjardins J, HowMuch Data Is GeneratedEach Day? (2019) World Economic Forum <https://www.weforum. org/agenda/2019/04/how-much-data-is-generated-each-day-cf4bddf29f> accessed 27.04.2023 [in English].

24. Freeman L and Llorente R V, Finding the Signal in the Noise: International Criminal Evidence and Procedure in the Digital Age (2021) 19 (1) Journal of International Criminal Justice 163-88. <https://doi. org/10.1093/jicj/mqab023> accessed 28.04.2023 [in English].

25. Lovett I, and Ojewska N, Citizens' Images of Potential War Crimes in Ukraine Flood the Internet, but Might Not Hold Up in Court (2022) WSJ. Accessed April 30, 2022 < https://www.wsj.com/articles/citizensimages-of-potential-war-crimes-m-ukraine-flood-the-internet-but-might-not-hold-up-in-court-11651311001 > data zvernennia 02.03.2023 [in English].

26. Koettl Ch, Murray D, and Dubberley S, Open Source Investigation for Human Rights Reporting: A Brief History. In Digital Witness: Using Open Source Information for Human Rights Investigation, Documentation, and Accountability, 1st ed. (Oxford, United Kingdom, Oxford University Press, 2020) 12-31 [in English].

27. Czuperski M, Beals E, Itani F, Nimmo B, and Higgins E, Breaking Aleppo (2017) Washington: Atlantic Council. .https://www.atlanticcouncil.org/in-depth-research-reports/report/breaking-aleppo/> accessed 27.04.2023)[in English].

28. Hendrix J, Ukraine May Mark a Turning Point in Documenting War Crimes (2022) Just Security <https://www.justsecurity.org/80871/ukraine-may-mark-a-turning-point-in-documenting-war-crimes/> accessed 28.04.2023 [in English].

29. Zarmsky S, Why Seeing Should Not Always Be Believing: Considerations Regarding the Use of Digital Reconstruction Technology in International Law (2021) 19 (1) Journal of International Criminal Justice 213-25. <https://doi.org/10.1093/jicj/mqab048> accessed 28.04.2023 [in English].

30. Johnson A F and Millett L I. (eds.) Cryptographic Agility and Interoperability: Proceedings of a Workshop. In Forum on Cyber Resilience: Workshop Series (The National Academies of Sciences, Engineering, and Medicine. Washington, D.C., The National Academies Press, 2017) <https://doi.org/10.17226/24636> accessed 28.04.2023 [in English].

31. Dillon M, and Beresford D, Electronic Courts and the Challenges in Managing Evidence. A View From Inside The International Criminal Court (2014) 6 (1) International Journal for Court Administration 29-36 <https://doi.org/10.18352/ijca.132> accessed 28.04.2023 [in English].

32. The Office of the Prosecutor of the International Criminal Court Establishes a Scientific Advisory Board (2014) International Criminal Court <http://www.icc-cpi.int/news/office-prosecutor-internationalcriminal-court-establishes-scientific-advisory-board> accessed 28.04.2023 [in English].

33. Pohoretskyi M A, Shelomentsev V P, Kiberzlochyny: do vyznachennia poniattia [Cybercrime: to the definition of the concept] (2012/ 8 Visnykprokuratury 89-96 [in Ukrainian].

34. Pohoretskyi M A, Shelomentsev V P, Poniattia kiberprostoru yak seredovyshcha vchennia zlochynu [The Concept of Cyberspace as an Environment for the Study of Crime] (2009) 2 (2) Informatsiina bezpeka liudyny, suspilstva, derzhavy 77-81 [in Ukrainian].

35. Smal I A, Problemni aspekty zastosuvannia elektronnykh dokaziv u kryminalnomu sudochynstvi [Problematic aspects of the use of electronic evidence in criminal proceedings] (2021) 4 Naukovyi zhurnal «Pravo i suspilstv» 226-232 [in Ukrainian].

36. Cherniavskyi S S, Orlov Yu Yu, Elektronne vidobrazhennia yak dzherelo dokaziv u kryminalnomu provadzhenni [Electronic display as a source of evidence in criminal proceedings](2017) 2 Visnyk kryminalnoho sudochynstva 112-124 data zvernennia 02.03.2023 [in Ukrainian].

37. Stolitnii A V, Kalancha I H, Formuvannia instytutu elektronnykh dokaziv u kryminalnomu protsesi Ukrainy [Formation of the electronic evidence institute in the criminal process of Ukraine] (2019) 146 Problemy zakonnosti 179-191 data zvernennia 02.03.2023 [in Ukrainian].

Books

38. Digital evidence and computer crime: forensic science, computers and the internet / by Eoghan Casey; with contributions from Susan W. Brenner ... [et al.]. 3rd ed. London: Elsevier. 837 <https://booksite.elsevier. com/9780123742681> accessed 24.04.2023 [in English].

39. Dubberley S, Koenig A, and Murray D, Introduction: The Emergence of Digital Witnesses. In Digital Witness: Using Open Source Information for Human Rights Investigation, Documentation, and Accountability, 1st ed. (Oxford, United Kingdom: Oxford University Press, 2020) 3-11 [in English].

40. Freeman L, Prosecuting Atrocity Crimes with Open Source Evidence: Lessons from the International Criminal Court. In Digital Witness: Using Open Source Information for Human Rights Investigation, Documentation, and Accountability, 1st ed. (Oxford, United Kingdom, Oxford University Press, 2020) 48-67 [in English].

41. Ethiopia's Tigray Conflict Sparks Spread of Misinformation (2020) BBC News <https://www.bbc.com/ news/world-africa-54888234> accessed 27.04.2023 [in English].

42. Higgins E, New July 17th Satellite Imagery Confirms Russia Produced Fake MH17 Evidence (2015) Bellingcat <https://www.beUingcat.com/news/uk-and-europe/2015/06/12/july-17-imagery-mod-comparison/> accessed 27.04.2023 [in English].

43. ICTY UNICRI. 2009. ICTY Manual on Developed Practices.Turin, Italy: International Criminal Tribunal for the Former Yugoslavia (ICTY) and United Nations Interregional Crime and Justice Research Institute (UNICRI) <https://www.icty.org/> accessed 27.04.2023 [in English].

44. Korneika O V (za red.), Vykorystannia elektronnykh (tsyfrovykh) dokaziv u kryminalnykh provadzhenniakh, metod. rekom [Use of electronic (digital) evidence in criminal proceedings, method. by river] 2-he, dop. (Kyiv, Vyd-vo Nats. akad. vnutr. Sprav, 2020) 104 [in Ukrainian].

45. The Human Rights Center at the University of California, Berkeley, School of Law. 2012. "Beyond Reasonable Doubt: Using Scientific Evidence to Advance Prosecutions at the International Criminal Court.” Workshop Report. <https://www.lawberkeley.edu/files/HRC/HRC_Beyond _Reasonable_Doubt_FINAL.pdf> accessed 23.04.2023 [in English].

46. Vykorystannia elektronnykh (tsyfrovykh) dokaziv u kryminalnykh provadzhenniakh, [Use of electronic (digital) evidence in criminal proceedings] / za zah. red. O V Korneika. Vyd. 2-he, dop. (Kyiv, Vyd-vo Nats. akad. vnutr. sprav, 2020) 104 [in Ukrainian].

47. Wang X and Hongbo Yu, How to Break MD5 and Other Hash Functions. Advances in Cryptology EUROCRYPT 2005: Conference. Lecture Notes in Computer Science, vol 3494 (Springer, Berlin, Heidelberg) <https://doi.org/10.1007/11426639_2> accessed 27.04.2023 [in English].

48. Yvonne Ng, How to Preserve Open Source Information Effectively.” In Digital Witness: Using Open Source Information for Human Rights Investigation, Documentation, and Accountability, 1st ed., (Oxford, United Kingdom, Oxford University Press, 2020) 143-164 [in English].

Abstract

Establishing the reliability of digital evidence by the international criminal court: some problematic issues and ways to solve them

Pohoretskyi M. A.

Doctor of Science in Law, Professor, Vice-rector for scientific and pedagogical work, Taras Shevchenko National University of Kyiv,

Lysachenko Y. I.

Ph.D (Law), attorney

The article is devoted to the study of some problematic issues of authentication of digital evidence in the course of consideration of cases by the International Criminal Court.

The authors note that in the digital era, new technologies and the development of computing power have changed the nature of potentially relevant evidence which is assessed in international criminal law. The International Criminal Court is currently insufficiently prepared to address the issues of authentication of digital evidence, i.e., to determine the reliability of this type of evidence.

The purpose of the article is to: (1) outline the challenges and dangers of the ICC's current approach to establishing the reliability of digital evidence; (2) study scientific approaches to the authentication of digital evidence in criminal proceedings; and (3) establish the need to establish the most pragmatic approach to determining the reliability of digital evidence in the future.

The article outlines the challenges and dangers of the ICC's current approach to authentication and verification of digital evidence, examines the discussions among scholars on the issues outlined, and identifies recommendations for improving the Court's work and its ability to verify the reliability of digital evidence.

The general approach of the ICC to the admissibility of evidence is defined, which provides for a consistent three-part test in which each of the following criteria must be met: 1) relevance: According to Articles 64(9)(a) and 69(4) of the Rome Statute, as well as the Rules of Procedure and Admission of Evidence, evidence is considered relevant if “the evidence produced makes the existence of the fact in question more or less probable”. In other words, evidence may be considered relevant if it is “prima facie” (“at first glance”) relevant to the case; 2) sufficiency: Evidentiary value is generally understood to mean whether the evidence is sufficiently useful to prove an important part of the trial. In essence, probative value measures the extent to which the proposed evidence may affect the determination of a fact or issue. The court must balance the probative value of the item against its prejudicial effect on the accused; 3) weighing probative value and prejudicial effect: According to Rules 69(4) and 63(2), the evidence provided must be “sufficiently relevant and probative to outweigh any prejudicial impact or effect that its admission may have”. In other words, the weight given to the evidence must fully respect the rights of all parties and not be manifestly unfair to the prosecution or defense, nor prejudicial to the overall fairness of the trial.

The author concludes that the ICC should seriously consider the following recommendations: (1) appoint an eCourt User Group to lead efforts to improve algorithms and continuously develop authentication issues; (2) expand the technological advisory role of the Scientific Advisory Board; (3) establish regular trainings and seminars to enhance the technical competence of judges; and (4) increase the transparency of the Scientific Advisory Board and the eCourt User Group.

Keywords: International Criminal Court, evidence, proof, authentication, reliable evidence.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Поняття доказів у кримінальному процесі та їх оцінка. Сутність та елементи процесу доказування. Основні способи перевірки доказів і їх джерел. Належність та допустимість як основні критерії оцінки доказів, виявлення їх головних проблемних питань.

    реферат [25,9 K], добавлен 21.01.2011

  • Поняття доказів та їх джерел у кримінальному процесі. Їх поняття, природа та види. Розмежування речових доказів та документів. Особливості збирання, перевірки та оцінки речових доказів. Процесуальний порядок залучення речових доказів до матеріалів справи.

    курсовая работа [58,3 K], добавлен 28.04.2010

  • Поняття збирання доказів та його зміст. Методи і засоби збирання доказів. Особливості збирання речових доказів та письмових документів. Форми фіксації доказової інформації: вербальна, графічна, предметна, наглядно-образова.

    реферат [29,0 K], добавлен 21.03.2007

  • Кримінально-процесуальні відносини під час збирання, перевірки і оцінки речових доказів. Види речових доказів, засоби їх отримання та умови процесуального оформлення. Вирішення питання про речові докази органами досудового розслідування і судом.

    курсовая работа [35,4 K], добавлен 05.05.2010

  • Розробка теоретичних засад кримінально-правової охорони порядку одержання доказів у кримінальному провадженні та вироблення пропозицій щодо вдосконалення правозастосовної практики. Аналіз об’єктивних ознак злочинів проти порядку одержання доказів.

    диссертация [1,9 M], добавлен 23.03.2019

  • Юридична природа, сутність, значення та основні ознаки достатності доказів. Обсяг повноважень суб'єктів кримінального процесу щодо визначення достатності доказів. Особливості визначення достатності доказів на різних стадіях кримінального процесу.

    автореферат [28,2 K], добавлен 11.04.2009

  • Теоретичні та практичні аспекти дослідження проблеми речових доказів у кримінальному процесі. Характеристика засобів отримання та процесуальний порядок формування речових доказів, особливості їх збереження органами досудового розслідування і судом.

    дипломная работа [86,7 K], добавлен 30.08.2014

  • Визначення понять "докази" і "доказування" у цивільному судочинстві. Доказування як встановлення обставин справи за допомогою судових доказів. Класифікація доказів, засоби доказування. Стадії процесу доказування. Суб’єкти доказування, оцінка доказів.

    курсовая работа [53,2 K], добавлен 04.08.2009

  • Використання міжнародно-правового механізму, передбаченого двосторонніми, багатосторонніми міжнародними договорами. Приєднання України до Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних, комерційних справах. Виявлення та збір доказів за кордоном.

    реферат [22,4 K], добавлен 10.04.2009

  • Засади сучасного розуміння інституту доказів у цивільному судочинстві України. Правова природа, класифікація, процесуальна форма судових доказів, а також правила їх застосування. Пояснення сторін, третіх осіб та їх представників допитаних як свідків.

    дипломная работа [114,7 K], добавлен 19.08.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.