Огляд інструментів оцінювання готовності систем охорони громадського здоров’я до надзвичайних ситуацій

У розробці цих індексів та аналізі даних було виявлено спільний підхід. Спочатку була розроблена концептуальна основа за допомогою експертної групи та огляду літератури, щоб визначити заходи та питання, необхідні для оцінювання. На основі структури розробляються підіндикатори та індикатори з окремими показниками, які відображають можливості та потенціал PHEP. З метою отримання порівняльних значень між індикаторами та оцінки було нормалізовано за допомогою шкалювання Min- Max, описаного в Методології для випуску національного індексу готовності до охорони здоров'я за 201 р. (https://nhspi.org/wp-content/uploads/2019/05/ NHSPI2019Methodology.pdf) як «Стандартизоване значення = (Початкове значення - мінімальне значення)/(Максимальне значення - мінімальне значення)». Порівняння також було проведено, аби відобразити важливість певних показників щодо інших та уникнути упередженості неявного порівняння. Ранжування було прийнято групою експертів за допомогою системи Delphi для EPI та NHSPI, тоді як GHSI використовує динамічний підхід до порівняння, де користувач може вибрати між наступним: оцінка експертної групи, нейтральне або рівне ранжування та аналіз основних компонентів (математичний процес).

Ранжування (категоризацію) також було виявлено в інших анкетах/опитуваннях і контрольних списках, таких як Індекс готовності до надзвичайних ситуацій і катастроф (Pan American Health Organization, Preparedness Index for Health Emergencies and Disasters, 2019.), HEPSA (European Centre for Disease Prevention and Control, 2018.), а також HSI (WHO, 2015).

Було проведено контроль якості та валідацію інструментів та їх результатів. GHSI реалізовано пілотний проект, що дозволив країнам надати відгуки про остаточні результати, NHSPI отримав відгуки зацікавлених сторін і провів багатофункціональний аналіз, а EPI порівняв бали з минулими випадками реагування на спалах, рівнем вакцинації та іншими показниками, такими, як зовнішнє оцінювання та відповідність вимогам ММСП. Основні недоліки, які були виявлені цими інструменти, включали наявність прогалин у даних, неможливість виміряти певні аспекти готовності, а саме можливості, у випадку EPI вони не включали специфічні для захворювання фактори чи аналізували готовність лише на рівні громади. Іншим недоліком, який слід враховувати, є те, що підхід до оцінювання змінюється з часом, наприклад шляхом додавання/видалення показників або інтеграції нової системи підрахунку балів, що може обмежити можливість порівняння балів між поточними та минулими оцінками (Chiossi, 2021).

Було описано Класифікацію оцінювання, розробки та перевірки ефективності рекомендацій (Grading of Recommendations Assessment, Development and Evaluation (GRADE)) і GRADEConfidence у доказах оглядів якісних досліджень (GRADE-CERQual). GRADE - це метод, який використовується для оцінки сукупності доказів для визначення їх достовірності (ОДД), підвищення та/або зниження оцінки ОДД на основі восьми визначених доменів. Навідміну від більшості інших засобів, GRADE не визначає чітких стандартів якості для включення в дослідження, а замість цього коригує ОДД на основі якості та ризиків упередженості досліджень, включених до аналізу. GRADE також використовує структуру доказів для прийняття рішень при створенні прозорих рекомендацій, що ґрунтуються на доказах, мають форму вказівок, які враховують ці докази, та не пов'язані з ефектами (наприклад, здійсненність, прийнятність).

Багато міжнародних груп з проведення перевірок і розробки настанов використовують GRADE. Ці методики постійно оновлюються. Нещодавно GRADE було адаптовано для оцінки якісних параметрів (GRADE-CERQual) (Guyatt, 2011; National Academies of Sciences, Engineering, and Medicine, 2020).

Університет Брауна EPC створив засіб аналізу шляхом малювання вибраних доменів ризику зміщення з використанням існуючих інструментів, таких як інструмент Cochrane Risk of Bias версії 2.0 (Sterne, 2019), Запропоновані Cochrane критерії ризику упередженості для оглядів ефективної практики та організації нагляду (Noel-Storr, 2020), та інструмент Ризику зміщення в нерандомізованих дослідженнях втручань за Cochrane (ROBINS-I) (Sch?nemann, 2019). Для якісних досліджень методологічні обмеження були проаналізовані за допомогою якісного інструменту Програми критичних навичок оцінювання (Critical Appraisal Skills Programme qualitative tool) (CASP, 2018).

Описано інструмент Швидкого оцінювання безпеки охорони здоров'я в містах (Rapid Urban Health Security Assessment, RUHSA) (Boyce, 2020). Він ґрунтується на ряді відповідних оцінок і керівних документів. Оцінка спроможності дозволяє органам влади на місцевому рівні визначити сильні та слабкі сторони своїх місцевих систем охорони здоров'я, створити багаторічні плани дій і визначити пріоритети можливостей для покращення спроможності протидії надзвичайним ситуаціям, ефективно взаємодіяти з партнерами з розвитку з метою ефективного розподілу ресурсів і розробки переконливих наративів і спадщини лідерства. Хоча інструмент RUHSA не був розроблений для використання під час надзвичайних ситуації у сфері охорони здоров'я, таких як пандемія COVID-19, його також можна адаптувати до цих ситуацій, аби інформувати про контрольні списки пріоритетів, потужності та заходи, які потребує певне місто для швидкого реагування та розробки запитів про допомогу з зовні.

Інструмент реагування на надзвичайні ситуації (Emergency Response Capacity Tool, ERCT) розглядає та оцінює компетенції у чотирьох технічних областях: 1) інтеграція систем громадського здоров'я; 2) міждисциплінарні групи швидкого реагування; 3) центри екстрених операцій (EOC)/системи управління інцидентами; 4) повідомлення про ризики та залучення сил суспільства (Nguyen, 2021).

Розробка та впровадження Оцінки суспільства для інформування про швидке реагування (Community Assessment to Inform Rapid Response, CAIRR), процесу швидкого збору та аналізу конкретних мікрорайонів, було орієнтовано на цілі отримання якісних даних для інформування про індивідуальні операції з реагування, а також їх внесок у новий гіперлокальний підхід функціонування систем охорони здоровя у Нью-Йорку та агломерації для швидкого і оперативного реагування на надзвичайну ситуацію, повязану з пандемією COVID-19 (Ray, 2022).

Є три основні формати оцінювання. Перший - письмове оцінювання з використанням закритих відповідей є найпоширенішим форматом, хоча часто обмежений упередженістю самооцінки. Другий - якісні методи, зосереджені на підході огляду події, які краще підходять для аналізу можливостей та забезпечують поглиблену оцінку та впровадження її результатів. Третій - інструменти, що використовують відкриті джерела даних, перетворючи отриману інформацію в систему оцінки індексів. Такий підхід дозволяє уникнути упередженості самооцінки, вважається менш ресурсомістким і дозволяє часто оновлювати оцінку.

Існує потреба у вдосконаленні процесу та методології оцінювання готовності громадського здоров'я до надзвичайних ситуацій, аби мати реалістичну картину рівня готовності як на рівні країни, так і на місцевому рівні. Більшість оцінок зосереджено на національному рівні готовності, залишаючи прогалину в оцінці готовності на місцевому рівні, незважаючи на його важливу роль, як первинної ланки служб реагування.

Оцінки повинні визначати коло відповідних зацікавлених сторін, сприяти підзвітності, вимірювати потенціал і можливості, аби досягати консенсусу щодо стандартів готовності, необхідних для глобальної безпеки у сфері охорони здоров'я.

Якісні дані, зібрані від респондентів, можуть бути піддані тематичному аналізу за допомогою програмного забезпечення для масивів якісних даних (наприклад, OpenCode або NVivo). Картографічні дані можуть бути скомпільовані у програмному забезпеченні UCINET із застосуванням матриці симетрії. Отриману соціальну мережу доповнюють файли атрибутів, як вказують належність різних зацікавлених сторін до державних органів чи громад, а також їх дані про медичне забезпечення, освіту, екологічні характеристики та ветеринарне забезпечення. Після цього використовують метод вимірювання центральності для кількісного визначення параметрів (de Vries, 2020).

Висновок

Розбудова ефективних систем захисту громадського здоров'я, спроможних до протидії надзвичайним ситуаціям, пов'язаним з біологічними та продовольчими загрозами, вимагає їх постійного моніторингу та контролю, аналізу ризиків, напрацювання та впровадження відповідних коригувальних дій та управлінських рішень. Першочерговим компонентом для будь-яких перебудов та розвитку є оцінювання, яке повинне бути коректним, показовим, динамічним та достатньо глибоким.

Основними типами оцінювання готовності системи громадського здоров'я до надзвичайних ситуацій є загальне оцінювання готовності до надзвичайних ситуацій, оцінювання з фокусуванням на окремих аспектах.

У доступній літературі описано чимало інструментів оцінювання, створених ВООЗ, CDC, EuroCDC, OSCE, а також регіональними та локальними організаціями.

Оцінювання з використанням доступних інструментів може базуватись на підходах самооцінювання, зовнішнього оцінювання та змішаних моделях.

Аналіз окремих інструментів вказує на доцільність запровадження в Україні комелексу інструментів, включаючи HEPSA - health emergency preparedness self-assessment tool, розробленомий EuroCDC, а також розроблених і запроваджених проектами USAID та інших міжнародних партнерів України з метою об'єктивного оцінювання системи Охорони громадського здоров'я. Ця діяльність має зберігати свою неупередженість, чого можна досягти сполученням інструментів зовнішнього та внутрішнього оцінювань.

В глобальному контексті також є необхідність докладати більше зусиль для підтримки спільних концептуальних рамок для визначення відповідних стандартів готовності систем громадського здоров'я до надзвичайних ситуацій та уникнення часткових, дублюючих або суперечливих оцінювань.

Список використаних джерел

1. Chiossi S, Tsolova S, and Ciotti M. (2021). `Assessing public health emergency preparedness: A scoping review on recent tools and methods', International Journal of Disaster Risk Reduction, 56, 102-104.

2. World Health Organization. (201б).' International Health Regulations (2005)', 3rd ed. World Health Organization

3. Nelson C., Lurie N., and Wasserman J. (2007). `Assessing public health emergency preparedness: concepts, tools, and challenges', Annu Rev Public Health, 28, 1-18.

4. McKay S., Boyce M., Chu-Shin S., Tsai F.J., and Katz R. (2019). `An Evaluation Tool for National-Level Pandemic Influenza Planning', World Med Health Policy, 2019 Jun, 11(2),m 127-133.

5. Ravi S.J., Meyer D., Cameron E., Nalabandian M., Pervaiz B., and Nuzzo J.B. (2019). `Establishing a theoretical foundation for measuring global health security: a scoping review', BMC Public Health, 2019 Jul 17, 19(1), 954.

6. European Centre for Disease Prevention and Control. (2018). HEPSA - health emergency preparedness selfassessment tool - user guide. Stockholm: ECDC; 2018. ISBN 978-92-9498-253-7

7. Organization for Security and Co-operation in Europe. (2021). Self-Assessment Tool for Nations to Increase Preparedness for Cross-Border Implications of Crises, Vienna, OSCE; 2021.

8. Joint external evaluation tool: International Health Regulations (2005), third edition. (2022). Geneva: World Health Organization; 2022. Licence: CC BY-NC-SA3.0 IGO.

9. De La Rocque S., Caya F., El Idrissi A.H., Mumford L., Belot G., Carron M., Sreedharan R., Suryantoro L., Stelter R., Copper F., Isla N., Mayigane L.n., Bell A., Huda Q., Stratton J., Di Giacinto A., Corning S., Pinto J., Ormel H.J., and Chungong S. (2019). `One Health operations: a critical component in the International Health Regulations Monitoring and Evaluation Framework', Rev Sci Tech, 2019 May, 38(1), 303-314.

10. World Health Organization. (2019). Guidance for after action review 2019.

11. Piltch-Loeb R., Kraemer J., Nelson C., Savoia E., Osborn D.R., and Stoto M.A. (2018). `Root-Cause Analysis for Enhancing Public Health Emergency Preparedness: A Brief Report of a Salmonella Outbreak in the Alamosa, Colorado, Water Supply', J Public Health Manag Pract, 2018 Nov/Dec, 24(6), 542-545.

12. Piltch-Loeb R.N., Nelson C.D., Kraemer J.D., Savoia E., and Stoto M.A. (2014). `A peer assessment approach for learning from public health emergencies', Public Health Rep, 129, Suppl 4, 28-34.

13. Davies R., Vaughan E., Fraser G., Cook R., Ciotti M., and Suk J.E. (2019). `Enhancing Reporting of After Action Reviews of Public Health Emergencies to Strengthen Preparedness: A Literature Review and Methodology Appraisal', Disaster Med Public Health Prep, 2019 Jun, 13(3), 618-625.

14. National Academies of Sciences, Engineering, and Medicine; Health and Medicine Division; Board on Population Health and Public Health Practice; Board on Health Sciences Policy; Committee on Evidence-Based Practices for Public Health Emergency Preparedness and Response; Downey A., Brown L., Calonge N., editors. Evidence-Based Practice for Public Health Emergency Preparedness and Response. Washington (DC): National Academies Press (US); 2020 Jul 14.

15. Kinsman J., Angrаn J., Elgh F., Furberg M., Mosquera P.A., Otero-Garca L., Snacken R., Derrough T., Carrillo Santisteve P., Ciotti M., and Tsolova S. (2018). `Preparedness and response against diseases with epidemic potential in the European Union: a qualitative case study of Middle East Respiratory Syndrome (MERS) and poliomyelitis in five member states', BMC Health Serv Res, 2018

16. Centers for Disease Control and Prevention (CDC). (2012). Assessment of household preparedness through training exercises-two metropolitan counties, Tennessee, 2011. MMWR Morb Mortal Wkly Rep, 20і2 Sep 14, 61(36), 7202.

17. Horney J., Davis M.K., Davis S.E., and Fleischauer A. (2013). `An Evaluation of Community Assessment for Public Health Emergency Response (CASPER) in North Carolina, 2003-2010', Prehosp Disaster Med, 2013 Apr, 28(2), 94-8.

18. Nyaku M.K., Wolkin A.F., McFadden J., Collins J., Murti M., Schnall A., Bies S., Stanbury M., Beggs J., and Bayleyegn T.M. (2014). `Assessing radiation emergency preparedness planning by using community assessment for public health emergency response (CASPER) methodology', Prehosp Disaster Med, 2014 Jun, 29(3), 262-9.

19. Bayleyegn T.M., Schnall A.H., Ballou S.G., Zane D.F., Burrer S.L., Noe R.S., and Wolkin A.F. (2015). `Use of Community Assessments for Public Health Emergency Response (CASPERs) to Rapidly Assess Public Health Issues - United States, 2003-2012', Prehosp Disaster Med, 2015 Aug, 30(4), 374-81.

20. APEC Secretariat.(2012). A Guide to Public Health Emergency Response Capacity Building APEC Health Working Group, China, 2012.

21. Hong K.J., Song K.J., Shin S.D., Song S.W., Ro Y.S., Jeong J., Kim T.H., Lee Y.J., Kim M.., Jo S.N., and Kim M.Y. (2017). `Rapid Health Needs Assessment after Typhoons Bolaven and Tembin Using the Public Health Assessment for Emergency Response Toolkit in Paju and Jeju, Korea 2012', J Korean Med Sci, 2017 Aug, 32(8), 1367-1373.

22. ACAPS. A review of needs assessments undertaken after disasters or during humanitarian emergencies from 2000 - 2015, ACAPS, unpublished.

23. Oppenheim B., Gallivan M., Madhav N.K., Brown N., Serhiyenko V., Wolfe ND, and Ayscue P. (2019). `Assessing global preparedness for the next pandemic: development and application of an Epidemic Preparedness Index', BMJ Glob Health, 2019 Jan 29, 4(1), e001157.

24. NTI and John Hopkins Center for health security. GHS Index. (2019).

25. Strategic toolkit for assessing risks: a comprehensive toolkit for all-hazards health emergency risk assessment. (2021). Geneva: World Health Organization. Licence: CC BY-NC-SA3.0 IGO.

26. World Health Organization. (2012). Toolkit for assessing health-system capacity for crisis management. Part 1. User manual, Regional Office for Europe.

27. Inter-Agency Standing Committee Needs Assessment Task Force (IASC/NATF). (2015). Multi-sector initial rapid assessment Guidance.

28. Centers for Disease Control and Prevention. (2020). Guidance for U.S. Centers for Disease Control and Prevention Staff for the Establishment and Management of Public Health Rapid Response Teams for Disease Outbreaks.

29. Martinez D., Talbert T., Romero-Steiner S., Kosmos C., and Redd S. (2019). `Evolution of the Public Health Preparedness and Response Capability Standards to Support Public Health Emergency Management Practices and Processes', Health Secur, 2019 Nov/Dec, 17(6), 430-438.

30. Davis M.V., Mays G.P., Bellamy J., Bevc C.A., and Marti C. (2013). `Improving public health preparedness capacity measurement: development of the local health department preparedness capacities assessment survey', Disaster Med Public Health Prep, 2013 Dec, 7(6), 578-84.

31. Khan Y., Brown A.D., Gagliardi A.R., O'Sullivan T., Lacarte S., Henry B., and Schwartz B. (2019). `Are we prepared? The development of performance indicators for public health emergency preparedness using a modified Delphi approach', PLoS One, 2019 Dec 23, 14(12), e0226489.

32. World Health Organization and Pan American Health Organization. (2015). Hospital safety index: guide for evaluators 2015.

33. Guyatt G.H., Oxman A.D., Schnemann H.J., Tugwell P., and Knottnerus A. (2011). `GRADE guidelines: a new series of articles in the Journal of Clinical Epidemiology', J. Clin Epidemiol, 2011 Apr, 64(4), 380-2.

34. Schnemann H.J., Cuello C., Akl E.A., Mustafa R.A., Meerpohl J.J., Thayer K., Morgan R.L., Gartlehner G., Kunz R., Katikireddi S.V., Sterne J., Higgins J.P., and Guyatt G. (2019). `GRADE Working Group. GRADE guidelines: 18. How ROBINS-I and other tools to assess risk of bias in nonrandomized studies should be used to rate the certainty of a body of evidence', J Clin Epidemiol, 2019 Jul, 111, 105-114.

35. Sterne J.A.C., Diaz J., Villar J., Murthy S., Slutsky A.S., Perner A., Jаni P., Angus D.C., Annane D., Azevedo L.C.P., Du B., Dequin P.F., Gordon A.C., Green C., Higgins J.P.T., Horby P., Landray M.J., Lapadula G., Le Gouge A., Leclerc M., Savovic J., Tomazini B., Venkatesh B., Webb S., and Marshall J.C. (2020). `WHO COVID-19 Clinical Management and Characterization Working Group. Corticosteroid therapy for critically ill patients with COVID-19: A structured summary of a study protocol for a prospective meta-analysis of randomized trials', Trials, 2020 Aug 24, 21(1), 734.

36. Noel-Storr A.H., Dooley G., Wisniewski S., Glanville J., Thomas J., Cox S., Featherstone R., and Foxlee R. (2020). `Cochrane Centralised Search Service showed high sensitivity identifying randomized controlled trials: A retrospective analysis', J Clin Epidemiol, 2020 Nov, 127, 142-150.

37. CASP. (2018). Critical Appraisal Skills Programme qualitative tool.

38. Boyce M.R., and Katz R. (2020). `Rapid urban health security assessment tool: a new resource for evaluating locallevel public health preparedness', BMJ Glob Health, 2020 Jun, 5(6), e002606.

39. Nguyen L., Brown M.S., Couture A., Krishnan S., Shamout M., Hernandez L., Beaver J., Gomez Lopez A., Whitson C., Dick L., and Greiner A.L. (2021). `Global Health Security Preparedness and Response: An Analysis of the Relationship between Joint External Evaluation Scores and COViD-19 Response Performance', BMJ Open, 2021 Dec 2, 11(12), e050052.

40. Ray M., Dannefer R., Pierre J., Shiman L.J., Helmy H.L., Boyle S.R., Chang J.E.M., Creighton A., Soto M.A., and Moran J. (2022). `The Community Assessment to Inform Rapid Response (CAIRR): A Novel Qualitative Data Collection and Analytic Process to Facilitate Hyperlocal COVID-19 Emergency Response Operations in New York City', Disaster Med Public Health Prep, 2022 May 30, 17, e180.

41. de Vries D.H., Kinsman J., Takacs J., Tsolova S., and Ciotti M. (2020). `Methodology for assessment of public health emergency preparedness and response synergies between institutional authorities and communities', BMC Health Serv Res, 2020 May 11, 20(1), 411.

Размещено на Allbest.Ru