Стратегія та перспективи реформування національного законодавства в умовах воєнного стану та в особливий період

Однак Конституція Німеччини містить кілька положень, які убезпечують громадян від свавілля держави в разі введення режиму воєнного стану. Наприклад, німецькі правники вказують на право кожного громадянина звернутись із заявою до Конституційного суду в разі, якщо вони вважають свої права порушеними чи обмеженими державою без належної на те підстави (ст. 93 Конституції). Отже, як ultimaratioст. 20 Основного закону ФРН закріплює за громадянами право чинити опір, у тому числі - збройний, тому, хто намагається протиправно змінити конституційний лад [48].

Пакистан. Особливість соціально-політичного життя Пакистану характеризується особливим характером відносин між армією, як гарантом безпеки та громадянським суспільством. Актуальність впливу армії на державні процеси обумовлюється складним геополітичним положенням, де з півночі є загроза з боку нестабільного Афганістану, зі східної частини - напружені відносини з Індією, особливо у боротьбі за визначення статусу регіонів Джамму і Кашмір та взаємних погроз використання зброї масового ураження. Водночас поступова демократизація й підвищення свідомості громадянського суспільства змогли певною мірою трансформувати соціально-політичний устрій. Так, проведення парламентських виборів у 2018 році без військового втручання свідчить про покращення цивільно- військових відносин [49].

У Пакистані, як і в багатьох інших країнах існують два основні особливі правові режими, які надають уряду додаткові повноваження у надзвичайних ситуаціях: воєнний стан та надзвичайний стан. Ці режими розрізняються за своєю природою, сферою застосування та наслідками. Так, військовий стан передбачає пряму участь збройних сил в управлінні державою та цивільними справами й запроваджується президентом Пакистану відповідно до повноважень, наданих йому Конституцією. Стаття 232 Конституції Пакистану передбачає, що президент за умови схвалення прем'єр-міністра та кабінету міністрів вправі оголосити військовий стан, якщо в нього є підстави вважати, що для цього є необхідні умови. Зокрема, перед явною загрозою війни для захисту безпеки країни або її територіальної цілісності, в умовах внутрішніх заворушень, коли цивільна влада не в силах забезпечити громадський порядок та стабільну роботу державних інститутів і подібних випадках [34]. При оголошенні режиму воєнного стану армія та інші силові структури Пакистану набувають широких повноважень для підтримки порядку та безпеки в країні. Під час воєнного стану розширюються повноваження військової влади, для розгляду певних категорій справ можуть бути використані військові трибунали, замінюючи цивільні суди. Режим воєнного стану має тимчасовий характер і скасовується актом президента, коли загроза, яка спричинила його запровадження, усунена [50].

Водночас в країні існує поняття «військового управління» («militaryrule»). Так, на відміну від воєнного стану, який вводиться під час надзвичайних ситуацій, військове управління передбачає постійне здійснення управління країною військовими й є безстроковим. У Пакистані воєнний стан запроваджувався чотири рази. Щодо так званого військового управління - попри непоодинокі спроби встановити такий режим у кризові періоди новітньої історії країни, досвід його застосування був обмеженим: у випадках установлення його дія була нетривалою [50]. '

Конституція Пакистану наділяє Президента країни повноваженнями щодо введення надзвичайного стану. Процедура оголошення надзвичайного стану, права й обмеження в межах цього правового режиму регулюються статтями 232237 Конституції Пакистану. Надзвичайний стан передбачає збереження за цивільною владою своїх основних повноважень, але при цьому уряд отримує розширені повноваження для дії за надзвичайних обставин. На відміну від воєнного стану влада не передається збройним силам. Відповідно до Конституції країни надзвичайний стан вводиться за умов, коли країна стикається з надзвичайною ситуацією, яка загрожує громадській, політичній, економічній безпеці країни та (або) стабільній роботі державних інститутів [51].

Перспективи реформування національного законодавства в умовах воєнного стану та в особливий період

Говорячи про правовий, і, зокрема міжнародно-правовий вимір сучасної російської агресії проти України, слід звернутися до подій 2014 року, коли російська федерація анексувала Крим, частину території України та розв'язала війну на Донбасі, що, у свою чергу, викликало широке засудження міжнародної спільноти. З точки зору міжнародного права, порушивши Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (Будапештський меморандум), російська федерація проігнорувала принцип невтручання у внутрішні справи України та гарантії її територіальної цілісності. Порушення Будапештського меморандуму, що був частиною системи договорів режиму ядерного нерозповсюдження, почало розглядатися як порушення всього режиму нерозповсюдження ядерної зброї. З того часу, як у політичних, так і наукових колах все частіше висловлювався думка про те, що випадок України, яка добровільно відмовилася від ядерних арсеналів і пізніше зазнала суттєвих утисків щодо власної території, може стати негативним прикладом для країн, які розглядають можливість або необхідність створення ядерної зброї [52].

Будапештський меморандум, укладений 5 грудня 1994 року є міжнародною угодою між Україною, російською федерацією, США та Великою Британією. Він надав Україні гарантії безпеки в обмін на рішення країни відмовитися від ядерної зброї. Ключові положення документу стосувалися питань поваги до суверенітету, незалежності та існуючих кордонів України, а також утримання від застосування сили чи загрози її застосування проти України. Аналізуючи питання щодо того, чому Будапештський меморандум не виявився ефективним у запобіганні російській агресії, слід відмітити декілька основних причин:

- відсутність механізму правозастосування: Будапештський меморандум був політичною угодою та не передбачав обов'язкових механізмів правозастосування. Таким чином, він не передбачав юридичних засад для забезпечення дотримання його положень. Коли російська федерація порушила Будапештський меморандум, інші країни-підписанти, зіткнулися з фактичною відсутністю правового інструментарію для забезпечення дотримання положень зазначеного міжнародного акту;

- геополітичні реалії: географічне положення України та її історичні зв'язки з російською федерацією посилили проблеми реалізації Будапештського меморандуму. Анексія Криму, гібридна війна на сході України й подальше неспрово- коване повномасштабне військове вторгнення російської федерації, були викликані безліччю факторів, у тому числі історичними протиріччями, етнічними та мовними розбіжностями, а також різними світоглядними та політичними аспектами;

- геополітичні інтереси держав-підписантів у регіоні, на фоні внутрішньо- та зовнішньо-політичних подій, а також міжнародного контексту, вплинули на їхні дії та готовність до реагування. У подальшому, як відомо, реакція західних країн неодноразово піддавалася критиці як зі сторони України, так і зі сторони лідерів думок у середині самих країн-гарантів (окрім російської федерації). Нездатність Будапештського меморандуму запобігти діям російської федерації в Україні визначила ряд питань щодо ефективності гарантій безпеки в міжнародних угодах. Водночас нездатність досягнення цілей, заради яких зазначений акт було укладено, висвітлила набагато ширші проблеми підтримання миру та безпеки у світі.

Попри всі політико-дипломатичні зусилля України, спрямовані на те, щоб змусити країни-гаранти виконувати Будапештський меморандум у чинній редакції, всі вони в більшій мірі не були реалізовані. Це, у свою чергу, обумовлено рядом таких факторів, як юридична природа Будапештського меморандуму, відсутність повноцінного механізму його реалізації, політичні інтереси та відносини між країнами. Будапештський меморандум не є міжнародним договором або правовим документом про оборону. Він був задуманий, як політичний документ, призначений для зміцнення безпеки України після відмови від ядерної зброї [53]. Відсутність чіткого механізму реалізації меморандуму робить його складним у забезпеченні фактичної реалізації. Меморандум забезпечує гарантії та зобов'язання, але не надає докладних інструкцій про те, як саме мають бути виконані ці зобов'язання. Крім того, очевидним є те, що держави-гаранти в зазначеному відношенні можуть мати свої власні політичні інтереси та розглядати ситуацію з різних точок зору. В умовах, коли одні країни розглядають реалізацію Будапештського меморандуму в інтересах міжнародної стабільності та справедливості - інші можуть віддавати перевагу врахуванню своїх національних інтересів та політичної кон'юнктури. В умовах триваючої війни, гарантії безпеки країни залишаються вкрай актуальним предметом обговорення на міжнародній арені.

З огляду на вищезазначене, Україна постала перед необхідністю розробки нових та вдосконалення існуючих юридичних безпекових механізмів, як у міжнародно-правовій площині, так і в межах національного права. У цих умовах правова політика держави має стати надійним підґрунтям для забезпечення її стабільного функціонування з дотриманням усіх цінностей та атрибутів правової держави. Задля забезпечення координації трансформації державного управління необхідно систематизувати всі ризики й фактори, які створюють перешкоди для забезпечення захисту України під час збройної агресії. У цьому випадку виникає необхідність прийняття або оновлення концептуальної основи, в якій у систематизованому вигляді були б представлені напрями потенційного реформування законодавства в умовах воєнного стану та в особливий період. Концепт має бути закладений у межах підготовки кроків, спрямованих на реформування правових механізмів ряду галузей державного управління. Зміцнення організаційно-правових засад забезпечення національної безпеки в якості вироблення єдиної концепції має відбуватися на основі сталого механізму взаємодії між державними органами й інституціями громадянського суспільства, що забезпечить відповідних суб'єктів ефективним каналом комунікації задля погодження та реалізації спільної діяльності для виконання поставлених задач. У зв'язку з цим розроблено проєкт єдиної концепції реформування національного законодавства в умовах воєнного стану та в особливий період (див. Рис.1). Ця концепція визначає мету і шляхи реформування та подальшого розвитку системи державного управління в умовах воєнного стану і в особливий період відповідно до оновлених засад і пріоритетів національної безпеки, а також з урахуванням сучасної безпекової обстановки.

Проєкт концепції включає в себе забезпечення процесу реформування законодавства, що потребує подальшої сталої внутрішньої та зовнішньої гармонізації. Насамперед внутрішня гармонізація нормативно-правового забезпечення діяльності повинна здійснюватися на підставі комплексного наукового аналізу наявних у правозастосовній практиці прогалин і проблем шляхом розробки нормативно- правових актів, спрямованих на узгодження положень законодавства та приведення їх у відповідність до наявних потреб суспільства щодо ефективного захисту відповідно до національних інтересів України. У свою чергу, апроксимація із законодавством ЄС передбачає аудит стосовно потреб його приведення у відповідність до правових засад Європейського Союзу. Одним із основних інструментаріїв інтеграції, є імплементація норм права ЄС в українське національне законодавство. Стосовно окремих аспектів реформування військового законодавства, то тут мова може йти про застосування норм і практик країн НАТО. У межах змін стратегічних пріоритетів щодо забезпечення національної безпеки, складовою якої є вдосконалення законодавства в умовах воєнного стану та в особливий період, слід брати до уваги той факт, що сучасна правова система забезпечення національної безпеки України раніше не функціонувала в умовах воєнного стану, і, зрештою, її вдосконалення потребує комплексного підходу. Також питання гармонізації українського законодавства із законодавством ЄС потребує залучення міжнародної експертної спільноти та моніторингових місій.

У межах обговорення питань про те, які виклики постали перед українським правом під час війни, які законодавчі механізми потребують реформування, слід звернути увагу на комплексність проблеми. В умовах триваючих військових дій досить важко передбачити, з якими труднощами та перешкодами може зіштовхнутися національне право. Тим не менш, у межах предмету дослідження вбачається можливим виділити ряд найбільш суттєвих викликів. Так, протягом військової агресії російської федерації виникли окремі проблеми для адміністративного права, які торкнулися роботи адміністративних органів та вплинули на права й інтереси громадян. Передусім ці питання пов'язані з тимчасовою втратою контролю над певними територіями, що призвело до складнощів у реалізації адміністративно-правових відносин на цих територіях. Другою, але не менш важливою проблемою для сфери адміністративно-правового регулювання стала проблема порушення прав людини та норм міжнародного права в різних галузях соціально- економічного розвитку держави [54]. Введення воєнного стану обумовило необхідність перегляду функціонування системи органів адміністративної юстиції та надання адміністративних послуг, зміни процесуальних строків, внесення законодавчих змін щодо порядку участі осіб у провадженні в справах про адміністративні правопорушення, повідомлення сторін про участь у розгляді судової справи тощо [55]. В умовах відсутності широкого громадського обговорення та прискорених процедур розгляду проєктів законодавчих актів, ряд урядових та парламентських ініціатив після закінчення військових дій очевидно має бути переглянутий.

Говорячи про галузь кримінального та кримінального процесуального права, в контексті об'єкту цього дослідження, слід зазначити, що наразі кримінальне та кримінальне процесуальне право також має справу з низкою складних проблем і викликів. Розглядаючи виклики для сфери кримінального та кримінального процесуального права з точки зору виокремлення потенційних напрямків реформування, особливої уваги заслуговують такі аспекти, як:

- окреслення видів та наведення дефініцій кримінальних правопорушень у військовій сфері діяльності, а також передбачення окремих кримінально-правових ситуацій, які пов'язані із учиненням кримінальних правопорушень у цій сфері (співучасть у кримінальному правопорушенні, стадії кримінально протиправної діяльності, призначення покарання, обставини, що виключають кримінальну протиправність діяння);

- у результаті внесених змін до Кримінального кодексу України посилено відповідальність за державну зраду та диверсію під час воєнного стану; встановлено кримінальну відповідальність за колабораційну діяльність; установлено кримінальну відповідальність за розпалювання регіональної ворожнечі; образу честі й гідності військовослужбовця, а також погрозу військовослужбовцю визнано кримінальним правопорушенням; установлено кримінальну відповідальність за заперечення збройної агресії російської федерації проти України; посилено відповідальність за мародерство та вчинення окремих кримінальних правопорушень проти власності в умовах воєнного стану; визначено умови виключення кримінальної відповідальності за застосування вогнепальної зброї цивільними особами; виключено кримінальну відповідальність за діяння, вчинене при виконанні обов'язку щодо захисту вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України; встановлено кримінальну відповідальність за поширення інформації про розташування зброї, техніки та військовослужбовців тощо. Незважаючи на оперативність прийняття таких змін, характер їх внесення не можна назвати системним;

- труднощі з досудовим розслідуванням та іншими стадіями кримінального провадження. В умовах збройного конфлікту розслідування кримінальних правопорушень можуть стикатися з серйозними труднощами. Території, які перебувають безпосередньо в зоні бойових дій можуть бути тимчасово недоступні для правоохоронних органів, що ускладнює збирання доказів та проведення слідства;

- порушення у сфері прав людини. Під час воєнного стану порушення прав людини стають більш поширеними, і в цих обставинах можливе порушення процесуальних прав підозрюваних та обвинувачених. Це може підривати основні засади кримінального провадження;

- неможливість здійснення правосуддя на територіях, що тимчасово непід- контрольні державній владі або перебувають в умовах загостреного конфлікту. Судова система тут може бути ослаблена, не функціонувати або функціонувати не повною мірою;

- захист прав потерпілих та свідків в умовах військових дій (збройного конфлікту). Забезпечення захисту та безпеки потерпілих і свідків може становити суттєві труднощі;

- проблеми доступності до місць кримінального правопорушення. Під час військових дій місця кримінальних правопорушень можуть бути зруйновані, пошкоджені або забруднені;

- проблеми із притягненням до відповідальності. Притягнення до відповідальності за кримінальні правопорушення, скоєні в умовах воєнного стану, може бути ускладненим через правові, політичні та праксеологічні причини [56-58].

У межах військового права актуалізуються питання, пов'язані з визначенням статусу військовослужбовців, їх прав та обов'язків, а також гарантій дотримання міжнародних стандартів під час збройного конфлікту, а саме:

- порушення прав людини з боку військовослужбовців, включаючи насильство щодо мирного населення, незаконні арешти, викрадення та тортури;

- питання дотримання норм міжнародного права, включаючи виконання норм міжнародного гуманітарного права (зокрема, щодо правил поводження з військовополоненими, використання тих чи інших методів ведення війни тощо). Ураховуючи те, що зовнішня військова інтервенція сама по собі є військовим злочином, і застосування всіх наявних у розпорядженні сторони, що обороняється технічних засобів і доступної зброї є справедливим заходом для прискорення завершення війни, наразі актуальним залишається питання взаємної інтеграції України з міжнародними механізмами здійснення контролю та моніторингу дотримання норм міжнародного гуманітарного права під час військових дій;

- питання про статус комбатантів та полонених - осіб, які беруть учать у збройному конфлікті, а також питання, пов'язані з їх утриманням і особливостями роботи з ними вповноважених органів. Це питання також включає різні аспекти щодо обов'язку поводження з полоненими відповідно до міжнародних норм;

- питання, пов'язані з правами сімей військовослужбовців. Так, під час війни сім'ї військовослужбовців стикаються з низкою проблем, пов'язаних з їхніми правами й потребами, включаючи доступ до медичної допомоги, соціальної підтримки та захисту інтересів [59-62].

Не дивлячись на те, що, на перший погляд, зазначені проблеми виглядають типовими для будь-якої сучасної держави, яка перебуває в стані війни, тим не менш, кожен із зазначених аспектів має власну специфіку. Оцінюючи досвід іноземних країн та механізмів законодавчого регулювання питань, пов'язаних із запровадженням особливого правового режиму, слід зазначити, що ситуація в Україні, відрізняється за своєю складністю, масштабами та динамікою розвитку. Крім того, військова агресія російської федерації в Україні також має міжнародний вимір, що супроводжується зовнішніми адаптаційними факторами, які інколи обумовлюють власні інтереси та цілі. Це може створювати певні труднощі в реалізації правничих ініціатив.

З 2014 року Україна зіштовхнулася з безпрецедентними викликами й масштабами шкоди, яка заподіяна та продовжує заподіюватися неспровокованою російською військовою агресією, яку наразі неможливо оцінити. Однак з позицій права важливо дати належну кваліфікацію й оцінку подіям, пов'язаних з триваючою війною. Наявні законодавчі ініціативи та зміни до законодавства не мають ознак стратегічного планування. Розв'язання існуючих проблем, ураховуючи їх комплексність, має бути представлено на рівні цілісної стратегії з урахуванням особливостей українського суспільства та євроінтеграційних перспектив України.

Говорячи про розробку концепції реформування національного законодавства в умовах воєнного стану та в особливий період, слід звернути увагу на доцільність використання стратегічного підходу до реформування національного законодавства в період функціонування режиму воєнного стану з метою збереження, охорони, підтримки та захисту прав людини та громадянина у відповідності з міжнародним правом. Взагалі проблематика антикризового управління полягає саме у визначенні меж функціонування режиму воєнного стану. При цьому стратегічні документи, наприклад, Стратегія національної безпеки України, яка була затверджена у 2020 р. відповідно до Указу Президента України № 392/2020 від 14.09.2020 наразі не оновлені. Вона хоча й актуалізує поточні кризові явища, які становлять загрозу соціально-економічному розвитку держави (стан боротьби з корупцією, виклики в галузі охорони здоров'я, екологічна ситуація, геополітич- не суперництво таких держав як США і Китайська Народна Республіка, деструктивні дії російської федерації) [63], але поточні умови, з якими зіткнулася Україна, потребують якісного оновлення. Не дивлячись на актуальність питання, наукова спільнота ще не задіяна в повній мірі в дискусії щодо оновлення основних положень та візій функціонування України в період дії воєнного стану, про що свідчить незначна кількість наукових робіт, присвячених цьому питанню. Основний наголос робиться на тому, що у відповідних актах необхідно закріпити положення про протидію ризикам загрози знищення української державності. Це обумовлюється необхідністю мати змогу мобілізувати всі наявні ресурси для досягнення перемоги над державою-агресором - російською федерацією [64].

Законодавчі ініціативи підіймаються й реалізуються поза межами єдиної стратегії. Деякі зміни в межах поточної необхідності відбуваються в галузі соціального захисту, особливо такої категорії громадян як внутрішньо переміщені особи (ВПО). Інші сфери охоплюють регулювання забезпечення військових потреб, питання соціального захисту військовослужбовців, інших суб'єктів, які задіяні в обороні держави. Тобто виникає необхідність в оновленні «тилової» політики, як із військової, так і цивільно-організаційної площини [65].

ВИСНОВКИ

Військова агресія російської федерації проти України та введення в Україні режиму воєнного стану створили ряд нетипових викликів для функціонування держави, сфери державного управління та прав людини. Опинившись в умовах війни, внаслідок зовнішньої неспровокованої інтервенції, Україна потребує мобілізації всіх наявних ресурсів задля захисту суверенітету і територіальної цілісності, що супроводжується введенням режиму воєнного стану. Передбачаючи необхідність мобілізації суспільства й перерозподілу владних повноважень для ефективного опору зовнішньому ворогу, у той же час введення режиму воєнного стану пов'язане з обмеженням ряду прав людини та громадянина. Одночасно правовий режим воєнного стану виявив проблеми у сфері правового регулювання, які потребують нагального вирішення. Головним чином, це проблеми, пов'язані з дотриманням загальноправових принципів, зокрема, принципів верховенства права, законності, справедливості та пропорційності. При цьому зазначене стає особливо очевидним саме в умовах військових та, загалом, і інших загроз сталій суспільній організації цивільного часу. Наразі актуальним залишається питання взаємоінтеграції України з міжнародними механізмами здійснення контролю й моніторингу дотримання норм міжнародного гуманітарного права під час військових дій. Водночас, говорячи про можливість поширення досвіду іноземних країн до українських реалій, слід відзначити, що законодавче регулювання таких країн у питаннях визначення правового статусу та введення правового режиму воєнного стану не є вичерпним і передбачає наявність широкої дискреції для владних органів.

Досвід України щодо реформування національного законодавства в умовах воєнного стану очевидно стає унікальним. Ситуацію, що склалася можна розглядати з двох сторін - відсутність сталої практики здійснення реформ під час дії особливого правового режиму в іноземних країнах, з одного боку, може свідчити про те, що існуючий історико-політичний контекст у той або інший період не потребував їх проведення, це означає, що діючі правові механізми були достатніми для реакції на поточні загрози. З іншої сторони, відсутність такого досвіду не дозволяє діяти проактивно, тобто у разі виникнення більш масштабних загроз для національної безпеки буде важко спрогнозувати, чи виправдають себе існуючі законодавчі механізми повною мірою. У цьому сенсі застосування іноземного досвіду для України не буде універсальним рішенням, а реформування національного законодавства в умовах воєнного стану має враховувати унікальні особливості українського суспільства та контексту війни. Наявні правничі ініціативи та зміни до законодавства не мають ознак стратегі розвитку і не представлені на рівні документів стратегічного планування, що ускладнює роботу державного апарату з позицій системності законодавчої політики, яка реалізується та не надає суспільству чітких орієнтирів. Це, відповідно, зменшує роль громадянського суспільства в участі в політичних процесах і зумовлює необхідність прийняття нормативно-правового акту, в якому в систематизованому вигляді були б представлені напрями потенційного реформування законодавства в умовах воєнного стану та в особливий період. Передбачається, що такий документ може перебувати в основі державної стратегії реформування національного законодавства в період функціонування особливих режимів, прийняття якої стало б додатковою гарантією забезпечення Української державності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

[1] Hurst W. Understanding Legal Regimes. In Ruling before the Law: The Politics of Legal Regimes in China and Indonesia (Cambridge Studies in Law and Society).Cambridge : Cambridge University Press, 2018. P. 13-47. doi:m.mi7/978n08551502.003

[2] Dyzenhaus D. The puzzle of martial law. University of Toronto Law Journal. 2009. Vol. 59. № 1. P. 1-64. URL: https://www.utpjoumals.press/doi/abs/10.3138/utlj.59.1.1

[3] Корнієнко М. В. Права людини в умовах воєнного стану: загальноправовий дискурс. Південноукраїнський правничий часопис. 2022. № 1-2. С. 27-31. https:// doi.org/10.32850/sulj.2022.1-2.5

[4] Кучук А. М. Теорія держави і права. Частина 1. Теорія держави : навч.-метод. посібн. Дніпро : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2018. 112 с.

[5] Крусян А. Р. Сучасний український конституціоналізм в умовах воєнного стану, 2022. URL: https://ccu.gov.ua/sites/default/files/krusyan_a._suchasnyy_ukrayinskyy_ konstytucionalizm_ v_umovah_voyennogo_stanu_2022.pdf

[6] Муртіщева А. О. Окремі аспекти функціонування органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану. Актуальні проблеми приватного та публічного права : матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 93-річчю з дня народження члена-кореспондента НАПрН України, академіка Міжнародної кадрової академії, заслуженого діяча науки України, доктора юридичних наук, професора Процевсько- го О. І. (м. Харків, 21 трав. 2022 р.). Харків, 2022. С. 416-419.

[7] Degani A. Y. The decline and fall of the Israeli Military Government, 1948-1966: a case of settler-colonial consolidation? Settler Colonial Studies. 2015. Vol. 5. № 1. P. 84-99.

[8] Hajjar L. Human rights in Israel/Palestine: The history and politics of a movement. In Law and social movements. Routledge. 2017. P. 137-154.

[9] Mustetsa I., Luchik S. Ways to improve the management of enterprises in the tourism industry of Ukraine in martial law, 2022.

[10] Shah A. Constraining consolidation: military politics and democracy in Pakistan (20072013). Democratization. 2014. Vol. 21. № 6. P. 1007-1033.

[11] Hussain N. The jurisprudence of emergency: Colonialism and the rule of law. University of Michigan press. 2019. URL: https://books.google.co.uk/books?hl=ru&lr=&id= LlyjD wAAQBAJ&oi=fnd&pg=PR7&dq=martial+law+and+state+of+emergency+difference& ots=VstVMDBTvx&sig=RWIt9hLERrUqouoICHAmDJ-EsoQ&redir_esc=y

[12] Weida J. C. A republic of emergencies: Martial law in American jurisprudence. Connecticut Law Review. 2003. Vol. 36. P. 1397. URL: https://heinonline.org/HOL/LandingPage? handle=heinjourmls/conlr36&div=45&id=&page=

[13] Shah A. Pakistan: Voting under military tutelage. Journal of Democracy. 2019. Vol. 30. № 1. P. 128-142.

[14] Голуб В. О. Онтологічна характеристика надзвичайного адміністративно-правового режиму воєнного стану. Європейські перспективи. 2017. Вип. 1. С. 101-102.

[15] Bielialov T. Optimization of innovation processes at industrial enterprises under the conditions of the martial law. Journal of Hygienic Engineering and Design. 2022. URL: https://keypublishing.org/jhed/wp-content/uploads/2023/02/22.-Full-paper-Taliat- Bielialov.pdf

[16] Neocleous M. Whatever happened to martial law?Radical Philosophy. 2007. Vol. 143. P. 13-22. URL: https://www.radicalphilosophyarchive.com/issue-files/rp143_article1_ whateverhap penedtomartiallaw_neocleous.pdf

[17] Рейтинг. Оцінка загроз та ставлення до запровадження воєнного стану в Україні, 2018. URL: https://ratinggroup.ua/research/ukraine/ocenka_ugroz_i_otnoshenie_k_vvedeniyu_ voennogo_polozheniya_v_ukraine.html

[18] Про правовий режим воєнного стану : Закон України від 12. 05. 2015 № 389-УШ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text

[19] Мозоль Н. Проблема соціальної справедливості в умовах воєнного стану. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022- 11/9

[20] Council of Europe. European Convention on Human Rights, 1950. URL: https:// www.echr.coe.int/documents/convention_eng.pdf

[21] Верхогляд-Герасименко О. Деякі особливості застосування запобіжних заходів в умовах воєнного стану в Україні. Scientific Collection «InterConf+».2022. Vol. 23. № 117. P. 137-151.

[22] Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законів України щодо врегулювання окремих питань діяльності Національної поліції України під час дії воєнного стану : Закон України від 21.03.2003. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3000-20#Text

[23] Про затвердження Інструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України : Наказ МОУ від 23.03.2017 № 164. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0704-17#Text

[24] Melnyk O. Criminal liability for crimes against peace, security of mankind and international law and order under martial law in Ukraine. 2022. URL: https://rep.btsau.edu.ua/bitstream/ BNAU/7562/1/Criminal_liability.pdf

[25] Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану : Закон України від 14.04.2022 № 2201-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2201-20#Text

[26] Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо врегулювання процедури обміну осіб як військовополонених : Закон України від 28.07.2022 № 2472-IX. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/2472-20#Text

[27] Стрельцов Є. Л., Полторак С. Т, Аллеров Ю. В., Кривенко О. В., Богуцький П. П. Правові основи воєнної безпеки України : монографія / відп. ред. Є. Л. Стрельцов. Львів : НАСВ, 2016. 260 с.

[28] Юшков А. Г. Загрозливі тенденції використання ботоферм на шкоду державним інтересам України: Механізми запобігання та протидії. Інформація і Право. 2021. № 3(38) С. 90-98.

[29] Лисько Т. Д. Ботоферми та інші кіберзагрози під час воєнного стану: питання кримінальної відповідальності. 2022. https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022-11/138. http://lsej.org.ua/11_2022/138.pdf

[30] Dennison G. M. Martial law: The development of a theory of emergency powers, 17761861. The American Journal of Legal History. 1974. Vol. 18. № 1. P. 52-79. URL: https:// wwwjstor.org/stable/845241

[31] Fitzpatrick J. M. Human rights in crisis: the international system for protecting rights during states of emergency (Vol. 19). University of Pennsylvania, 2018. Press. URL: https:// books.google. co.uk/books?hl=ru&lr=&id=I08rEAAAQBAJ&oi=fnd&pg=PP5&dq=ma rtial+law+and+state+of+emergency+difference&ots=JDis8tTVhw&sig=KRYhHqE03Ez RCJnN9FDp58cyRvc&redir_esc=y#v=onepage&q=martial%20law%20and%20state%20 of%20emergency%20difference&f=false

[32] Democracy Index 2022, 2022. URL: https://www.eiu.com/n/campaigns/democracy- index-2022/

[33] Goztepe E. The permanency of the state of emergency in Turkey. Zeitschriftfur Politikwissenschaft. 2018. Vol. 28. P. 521-534. UrL:https://doi.org/10.1007/ s41358-018-0161-0

[34] Siddiqa A. Pakistan-From hybrid-democracy to hybrid-martial law. Journal of South Asian and Middle Eastern Studies. 2019. Vol. 42. № 2. P. 52-72. URL: https://muse.jhu.edu/ article/ 779688

[35] Katz I. Camp evolution and Israel's creation: Between 'state of emergency' and 'emergence of state'. Political Geography. 2016. Vol. 55. P. 144-155. URL: https://www. sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0962629816300877

[36] Levin G. P. Liberal whispers and propaganda fears: The American Jewish Committee and Israel's Palestinian Minority, 1948-1966. Israel Studies Review. 2018. Vol. 33. № 1. P. 81-101. URL: https://www.berghahnjournals.com/view/journals/israel-studies- review/33/1/isr330106.xml?utm_ source=TrendMD&utm_medium=cpc&utm_ campaign=Historical_Reflections%252FR%25C3 %25A9flexions_Historiques_ TrendMD_1

[37] The Defence (Emergency) Regulations. URL: https://web.archive.org/ web/2021010 2012058/http://nolegalfrontiers.org/military-orders/mil029ed2.html?lang=en

[38] Defense Service Law, 1986. URL: https://www.jewishvirtuallibrary.org/israel-defense- service-law-1986

[39] Basic Law: «The Government». URL: https://www.ilo.org/dyn/natlex/docs/ ELECTRONIC/ 86611/97942/F845347418/ISR86611.pdf

[40] The Civil Defense Law. URL: https://www.oref.org.il/12409-16636-en/pakar.aspx

[41] Order Regarding Security Provisions, 1967. URL: https://hamoked.org/files/2017/1055_ eng.pdf

[42] Port K. L. Article 9 of the Japanese constitution and the rule of law. Cardozo International & Comparative Law Review. 2005. Vol. 13. P. 127. URL: https://heinonline.org/HOL/ LandingPage?handle=hein.journals/cjic13&div=8&id=&page=

[43] Ejima A. Japan's Soft State of Emergency: Social Pressure Instead of Legal Penalty, 2020. Verfassungsblog. URL: https://verfassungsblog.de/japans-soft-state-of-emergency-social- pressure-instead-of-legal-penalty/

[44] Webb P. Legislating for Care: A Comparative Analysis of Long-term Care Insurance Laws in Japan and Germany. Social Science Japan Journal. 2003. Vol. 6. № 1. P. 39-56. URL: https:// www.jstor.org/stable/30209412

[45] Disaster Countermeasures Basic Act. URL: https://www.adrc.asia/ documents/law/ DisasterCountermeasuresBasicAct.pdf

[46] Armitage J. State of emergency: An introduction. Theory, Culture & Society. 2002. Vol. 19. № 4. P. 27-38. URL: https://journals.sagepub.com/doi/abs/10.1177/ 0263276402019004002?jo urnalCode=tcsa

[47] Фігель Ю. О. Обмеження прав людини в умовах воєнного стану. Науковий вісник Львівської комерційної академії. Серія «Юридична». 2015. Вип. 2. С. 222-230. URL: http://nbuv. gov.ua/UJRN/nvlkau_2015_2_24.

[48] Grundgesetz fur die Bundesrepublik Deutschland. Zugang. URL: http://www.gesetze-im-internet. de/gg/BJNR000010949.html.

[49] Akbar Zaidi S. The End of Democracy or a New Resurgence in Pakistan?»In Economic and Political Weekly. 2018. Vol. 53. No. 24. P. 18-20.

[50] Minattur J. Martial Law in India, Pakistan and Ceylon. Springer, 2012. URL: https:// books.google.co.uk/books?hl=ru&lr=&id=mcshBQAAQBAJ&oi=fnd&pg=PT5&dq=ma rtial+law+pakistan&ots=guOwSLUUNS&sig=iUw04Hhj0dLDecHSoQ7TCFgU7yY&re dir_esc=y

[51] Qureshi T. A. State of Emergency: General Pervez Musharraf's Executive Assault on Judicial Independence in Pakistan. NCJInt'l L. & Com. Reg. 2009. Vol. 35. P. 485. URL: https://heinonline.org/HOL/LandingPage?handle = hein.journals/ ncjint35&div=18&id=&page=

[52] Гай-Нижник П. П. Будапештський меморандум: передумови і наслідки (не) гарантії національної безпеки України. Гілея. 2016. № 114. C. 366-378. URL: http://scholar. googleusercontent.com/scholar?q=cache:MMEGEybRfn8 J:scholar.google.com/&hl=ru&as_sdt=0,5

[53] Yost D. S. The Budapest Memorandum and Russia's intervention in Ukraine. International Affairs. 2015. Vol. 91. №3. P. 505-538. URL: https://academic.oup.com/ia/article- abstract/91/3/505/2326836

[54] Кичко А. М., Ваганова К. С., Скляр М. О. Адміністративна відповідальність за порушення комендантської години під час воєнного стану, 2023. URL: http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/ handle/123456789/5248

[55] Ніколаєнко Т. Б. Забезпечення військового правопорядку заходами кримінально- правового впливу в умовах режиму воєнного стану в Україні: проблеми та шляхи вирішення, 2023. URL: http://baltiiapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/download/322/ 8778/18379-1?in1ine=1

[56] Смокович М. Здійснення правосуддя в умовах воєнного стану: до питання законодавчих змін. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2022. №70. C. 450-455. UrL:http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/259365

[57] Кравчук О. О., Бондаренко М. С. Досудове розслідування воєнних злочинів, 2022. URL: https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/46805/1/Pretrial%20war%20crimes.pdf

[58] Ракіпова І. В., Черноморченко К. В. Щодо захисту прав потерпілого у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану, 2022. URL: http://dspace.onua.edu.ua/ bitstream/handle/11300/23717/%D0 %A0 %D0 %B0 %D0 %BA%D1 %96 %D0 %BF%D0 %BE%D0 %B2 %D0 %B0 %20 %D0 %86.%20 %D0 %92.%2C%20 %D0 %A7 %D0 %B5 %D1 %80 %D0 %BD%D0 %BE%D0 %BC%D0 %BE%D1 %80 %D1 %87 %D0 %B5 %D0 %BD%D0 %BA%D0 %BE%20 %D0 %9A.%20 %D0 %92.%20 %D0 %A9 %D0 %BE%D

0 %B4 %D0 %BE%20 %D0 %B7 %D0 %B0 %D1 %85 %D0 %B8 %D1 %81 %D1 %82 %D

1 %83 %20 %D0 %BF%D1 %80 %D0 %B0 %D0 %B2 %20 %D0 %BF%D0 %BE%D1 %82 %D0 %B5 %D1 %80 %D0 %BF%D1 %96 %D0 %BB%D0 %BE%D0 %B3 %D0 %BE%20 %D 1 %83 %20 %D0 %BA%D 1 %80 %D0 %B8 %D0 %BC%D 1 %96 %D0 %BD%D0 %B0 %D0 %BB%D1 %8C%D0 %BD%D0 %BE%D0 %BC%D1 %83 %20 %D0 %BF%D1 %80 %D0 %BE%D0 %B2 %D0 %B0 %D0 %B4 %D0 %B6 %D0 %B5 %D0 %BD%D0 %BD%D 1 %96.. ,.pdf?sequence=1&isAllowed=y

[59] Навроцький В. О. Чи може злочинець бути військовополоненим? (або про т. зв. імунітет комбатанта), 2022. URL: http://elar.naiau.kiev.ua/bitstream/123456789/22106 /1/%D0 %9C% D0 %90 %D0 %A2 %D0 %95 %D0 %A0 %D0 %86 %D0 %90 %D0 %9B% D0 %98_%D0 %92 %D1 %96 %D0 %B9 %D1 %81 %D1 %8C%D0 %BA%D0 %BE%D0 % B2 %D0 %BE%D0 %BF%D0 %BE%D0 %BB%D0 %BE%D0 %BD%D0 %B5 %D0 %BD %D0 %BD%D1 %96_%D0 %A0 %D0 %95 %D0 %94_10.11.2022.pdf

[60] Батиргареєва В. С. Важливість визначення статусу окремих категорій осіб, які беруть участь у збройній агресії проти України, 2022. URL: http://elar.naiau.kiev.ua/bitstream/ 123456789/22106/1/%D0 %9C%D0 %90 %D0 %A2 %D0 %95 %D0 %A0 %D0 %86 %D0 %90 %D0 %9B%D0 %98_%D0 %92 %D1 %96 %D0 %B9 %D1 %81 %D1 %8C%D0 %BA %D0 %BE%D0 %B2 %D0 %BE%D0 %BF%D0 %BE%D0 %BB%D0 %BE%D0 %BD%D 0 %B5 %D0 %BD%D0 %BD%D1 %96_%D0 %A0 %D0 %95 %D0 %94_10.11.2022.pdf

[61] Ботнаренко І. А. Права військовополоненого в контексті норм міжнародного гума- гітарного права, 2022. URL: http://elar.naiau.kiev.ua/bitstream/123456789/22106/1/%D0 %9C% D0 %90 %D0 %A2 %D0 %95 %D0 %A0 %D0 %86 %D0 %90 %D0 %9B%D0 %9 8_%D0%92 %D1 %96 %D0 %B9%D1 %81 %D1 %8C%D0 %BA%D0 %BE%D0 %B2 % D0 %BE%D0 %BF%D0 %BE%D0 %BB%D0 %BE%D0 %BD%D0 %B5 %D0 %BD%D0 %BD%D1 %96_%D0 %A0 %D0 %95 %D0 %94_10.11.2022.pdf

[62] Малишко І. В. Соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей в умовах війни, 2023. URL: https://rep.btsau.edu.Ua/bitstream/BNAU/8646/1/Sotsialnyi_zakhys. pdf

[63] Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України» : Указ Президента від 14.09.2020 № 392/2020. URL: https://www.president.gov.ua/documents/3922020-35037

[64] Комзюк В. Т. Щодо недоліків нормативного визначення загроз національній безпеці України. Актуальні проблеми формування громадянського суспільства та становлення правової держави: зб. матеріалів V Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. / ред. кол. : С. В. Джолос (відп. ред.) та ін., 2022. С. 56-63. URL: http://eprints.cdu.edu.ua/4849/1/2022-56-62.pdf

[65] Корецький С. М. Правове забезпечення адміністративно-правового режиму «воєнного стану». Інтернаука. 2022. № 23. URL: https://www.inter-nauka.com/uploads/ public/16716259346014.pdf#page=24

REFERENCES

[1] Hurst, W. (2018). Understanding Legal Regimes. In Ruling before the Law: The Politics ofLegal Regimes in China and Indonesia (Cambridge Studies in Law and Society),13-47. Cambridge: Cambridge University Press. doi:10.1017/9781108551502.003

[2] Dyzenhaus, D. (2009). The puzzle of martial law. University of Toronto Law Journal,59(1), 1-64. Retrieved from https://www.utpjournals.press/doi/abs/10.3138/ utlj.59.1.1

[3] Kornienko, M. V. (2022). Human rights under martial law: common law discourse. South Ukrainian Legal Journal, 1-2, 27-31. https://doi.org/10.32850/sulj.2022.1-2.5

[4] Kuchuk, A. M. (2018). Theory of the state and law. Part 1. Theory of the state: educational and methodological manual. Dnipro: Dniprop. state University of Internal Affairs of affairs.

[5] Krusyan, A. R. (2022). Modern Ukrainian constitutionalism in the conditions of martial law. Retrieved from https://ccu.gov.ua/sites/default/files/krusyan_a._suchasnyy_ ukrayinskyy_ konstytucionalizm_v_umovah_voyennogo_stanu_2022.pdf

[6] Murtishcheva, A. O. (2022). Certain aspects of the functioning of local self-government bodies under martial law. Actual problems ofprivate and public law: materials of the 4th International scientific and practical conference dedicated to the 93rd anniversary of the birth of the correspondent member of the National Academy of Sciences of Ukraine, academician of the International Personnel Academy, Honored Scientist of Ukraine, Doctor of Law, Professor O. I. Protsevskyi. (May 21, 2022). Kharkiv, 416-419.

[7] Degam, A. Y. (2015). The decline and fall of the Israeli Military Government, 1948-1966: a case of settler-colonial consolidation? Settler Colonial Studies, 5(1), 84-99.

[8] Hajjar, L. (2017). Human rights in Israel/Palestine: The history and politics of a movement. In Law and social movements. Routledge,137-154.

[9] Mustetsa, I., & Luchik S. (2022). Ways to improve the management of enterprises in the tourism industry of Ukraine in martial law.

[10] Shah, A. (2014). Constraining consolidation: military politics and democracy in Pakistan (2007-2013). Democratization, 21(6), 1007-1033.

[11] Hussain, N. (2019). The jurisprudence of emergency: Colonialism and the rule of law. University of Michigan press. Retrieved from https://books.google.co.uk/ books?hl=ru&lr=&id= LlyjDwAAQBAJ&oi=fnd&pg=PR7&dq=martial+law+and+state +of+emergency+difference&ots=VstVMDBTvx&sig=RWIt9hLERrUqouoICHAmDJ- EsoQ&redir_esc=y

[12] Weida, J. C. (2003). A republic of emergencies: Martial law in American jurisprudence. Connecticut Law Review, 36, 1397. Retrieved from https://heinonline.org/HOL/ LandingPage? handle=heinjournals/conlr36&div=45&id=&page=

[13] Shah, A. (2019). Pakistan: Voting under military tutelage. Journal of Democracy, 30(1), 128142.

[14] Golub, V O. (2017). Ontological characteristics of the extraordinary administrative and legal regime of martial law. European Perspectives, 1, 101-102.

[15] Bielialov, T (2022). Optimization of innovation processes at industrial enterprises under the conditions of the martial law. Journal of Hygienic Engineering and Design. Retrieved from https://keypublishing.org/jhed/wp-content/uploads/2023/02/22.-Full-paper-Taliat- Bielialov.pdf

[16] Neocleous, M. (2007). Whatever happened to martial law? Radical Philosophy, 143, 1322. Retrieved from https://www.radicalphilosophyarchive.com/issuefiles/rp143_article1_ whateverhappenedtom artiallaw_neocleous.pdf

[17] Rating (2018). Assessment of threats and attitudes towards the introduction of martial law in Ukraine. Retrieved from https://ratinggroup.ua/research/ukraine/ocenka_ugroz_i_ otnoshenie _k_vvedeniyu_voennogo_polozheniya_v_ukraine.html

[18] On the Legal Regime of Martial Law: Law of Ukraine (2015, May). Retrieved from https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text

[19] Mozol, N. (2022). The problem of social justice in the conditions of martial law. Legal Scientific Electronic Journal. Retrieved from https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022- 11/9

[20] Council of Europe (1950). European Convention on Human Rights. Retrieved from https:// www.echr.coe.int/documents/convention_eng.pdf

[21] Verkhoglyad-Gerasimenko, O. (2022). Some features of the application of preventive measures in the conditions of martial law in Ukraine. Scientific Collection «InterConf+”, 23(117), 137-151.

[22] On Amendments to the Code of Ukraine on Administrative Offenses, the Criminal Code of Ukraine and other laws of Ukraine regarding the regulation of certain issues of the National Police of Ukraine during martial law: Law of Ukraine (2003, March). Retrieved from https://zakon.rada.gov .ua/laws/show/3000-20#Text

[23] On the approval of the Instruction on the procedure for the implementation of norms of international humanitarian law in the Armed Forces of Ukraine: order IOU (2017, March). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0704-17#Text

[24] Melnyk, O. (2022). Criminal liability for crimes against peace, security of mankind and international law and order under martial law in Ukraine. Retrieved from https:// rep.btsau.edu.ua/bitstream/BNAU/7562/1/Criminal_liability.pdf

[25] On Amendments to the Criminal Procedure Code of Ukraine on Improving the Procedure for Conducting Criminal Proceedings in Martial : Law of Ukraine (2022, April). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2201-20#Text

[26] On Amendments to the Criminal and Criminal Procedural Codes of Ukraine and other legislative acts of Ukraine regarding the regulation of the procedure for the exchange of persons as prisoners of war: Law of Ukraine (2022, July). Retrieved from https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/2472-20#Text

[27] Streltsov, Е. L., Poltorak, S. T., Allerov, Yu.V, Kryvenko, O. V., Bogutskyi, P. P. (2016). Legal foundations of military security of Ukraine. E. L. Streltsov (Ed.). Lviv: NASV.

[28] Yushkov, A. G. (2021). Threatening trends in the use of bot farms to the detriment of the state interests of Ukraine: Mechanisms of prevention and countermeasures. Information and Law, 3(38), 90-98.

[29] Lysko, T. (2022). Bot farms and other cyber threats during martial law: issues of criminal responsibility. Retrieved from http://lsej.org.ua/11 2022/138.pdf. https:// doi.org/10.32782/2524-0374/2022-11/138.

[30] Dennison, G. M. (1974). Martial law: The development of a theory of emergency powers, 1776-1861. The American Journal of Legal History, 18(1), 52-79. Retrieved from https://www.jstor.org/stable/845241

[31] Fitzpatrick, J. M. (2018). Human rights in crisis: the international system for protecting rights during states of emergency (Vol. 19). University of Pennsylvania. Press. Retrieved from https://books.google.co.uk/books?hl=ru&lr=&id=I08rEAAAQBAJ&oi=fnd&pg=P P5&dq=martial+law+and+state+of+emergency+difference&ots=JDis8tTVhw&sig=KRY hHqE03EzRCJnN9FDp58cyRvc&redir_esc=y#v=onepage&q=martial%20law%20 and%20state%20of%20emergency%20difference&f=false

[32] Democracy Index 2022, 2022. Retrieved from https://www.eiu.com/n7campaigns/ democracy-index-2022/

[33] Goztepe, E. (2018). The permanency of the state of emergency in Turkey. Zeitschriftfur Politikwissenschaft, 28, 521-534. https://doi.org/10.1007/s41358-018-0161-0

[34] Siddiqa, A. (2019). Pakistan-From hybrid-democracy to hybrid-martial law. Journal of South Asian and Middle Eastern Studies, 42(2), 52-72. Retrieved from https:// muse.jhu.edu/article/779688

[35] Katz, I. (2016). Camp evolution and Israel's creation: Between 'state of emergency' and 'emergence of state'. Political Geography, 55, 144-155. Retrieved from https:// www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0962629816300877

[36] Levin, G. P. (2018). Liberal whispers and propaganda fears: The American Jewish Committee and Israel's Palestinian Minority, 1948-1966. Israel Studies Review, 33(1), 81101. Retrieved from https://www.berghahnjournals.com/view/journals/israel-studies- review/33/1/isr330106.xml?utm_ source=TrendMD&utm_medium=cpc&utm_ campaign=Historical_Reflections%252FR%25C3 %25A9flexions_Historiques_ TrendMD_1

[37] The Defence (Emergency) Regulations. Retrieved from https://web.archive.org/ web/2021010201 2058/http://nolegalfrontiers.org/military-orders/mil029ed2.html?lang=en

[38] Defense Service Law, 1986. Retrieved from https://www.jewishvirtuallibrary.org/israel- defense-service-law-1986

[39] The Government: Basic Law. Retrieved from https://www.ilo.org/dyn/natlex/docs/ ELECTRONIC/ 86611/97942/F845347418/ISR86611.pdf

[40] The Civil Defense Law. Retrieved from https://www.oref.org.il/12409-16636-en/pakar. aspx

[41] Order Regarding Security Provisions, 1967. Retrieved from https://hamoked.org/ files/ 2017/1055_eng.pdf

[42] Port, K. L. (2005). Article 9of the Japanese constitution and the rule of law. Cardozo International & Comparative Law Review, 13, 127. Retrieved from https://heinonline.org/ HOL/ LandingPage?handle=hein. journals/cjic13&div=8&id=&page=

[43] Ejima, A. (2020). Japan's Soft State of Emergency: Social Pressure Instead of Legal Penalty. Verfassungsblog. Retrieved from https://verfassungsblog.de/japans-soft-state-of- emergency-social-pressure-instead-of-legal-penalty/