Fraud in business: from Roman law to the present

The signs of fraud are defined, the detection of which allows us to assume that fraud has occurred, on the basis of which the deed can be declared invalid.

It was concluded that under Roman private law, deception is the basis for invalidity of the contract, if the tricks used by one of the parties are essential (without them, the contract would not have taken place).

It is noted that the provisions of Roman private law regarding the essence and meaning of deception in the conclusion of transactions are still relevant in this field today and are actively used in modern scientific research. Therefore, the fact that they were taken as a basis for the formation of the modern theory and practice of creating the legislation of European countries is logical. Domestic civil legislation, which contains relevant provisions, is no exception.

Key words: deed, invalidity of the deed, deception, contract, consequences of improper execution of the contract, Roman private law, civil legislation.

Анотація

Давидова І. Обман в правочині: від римського права до сьогодення

У статті розкриваються проблемні питання поняття та ознак обману як підстави недійсності правочину. Розглянуто та проаналізовано поняття обману в римському приватному праві, яке вживалося не лише для позначення вади волі, але й стосовно низки інших правових ситуацій. В результаті проведеного аналізу першоджерел та наукової літератури було встановлено, що під обманом розумілося навмисне введення в оману контрагента за договором з метою спонукання його до волевиявлення на шкоду власним майновим інтересам. У республіканський період оманою визнавалися будь-які хитрощі, а в більш розвинутому праві - поведінку особи, яка зумовила волевиявлення контрагента, викликане неправильною уявою про її наміри. З розвитком суспільства обман почали визнавати «вадою волі», з якою пов'язані негативні для того, хто застосовував обман наслідки. Однак правочин, здійснений під впливом обману, не визнавався абсолютно недійсним. Він мав певні юридичні наслідки, проте особі, що виявила волю під впливом обману, надавався позов для визнання договору недійсним і стягнення заподіяних збитків, що настали внаслідок обману. Позов мав каральний характер, оскільки присудження за даним позовом було безчестям для відповідача.

Визначено ознаки обману, виявлення яких дозволяє вважати, що має місце обман, на підставі чого правочин може бути визнаний недійсним.

Зроблено висновок, що за римським приватним правом обман є підставою недійсності договору, якщо хитрощі, вжиті однією зі сторін, є суттєвими (без їх наявності не мав місце і договір).

Зазначено, що положення римського приватного права стосовно сутності та значення обману при укладенні правочинів мають значення у даній сфері і на сьогодні та активно використовуються у сучасних наукових дослідженнях. Тому логічним є той факт, що вони були взяті за основу при формуванні сучасної теорії та практики створення законодавства європейських країн. Не є виключенням і вітчизняне цивільне законодавство, яке містить відповідні положення.

Ключові слова: правочин, недійсність правочину, обман, договір, наслідки неналежного вчинення договору, римське приватне право, цивільне законодавство.

Bibliography

1. Gai Institutiones. URL: https:// openlibrary.org/works/OL1320982W/ Institutiones?edition=key%3A/books/ OL6746203M

2. Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: підруч. 2-е вид. Київ: Юрінком Інтер, 2009. 528 с.

3. Дигести Юстиніана. URL: https:// www.gumer.info/bibliotek_Buks/Pravo/ digest/01.php

4. Гринько С.Д. Дигести Юстиніана як джерело римського приватного права. Університетські наукові записки. 2007. Г 1 (21). С. 90-96.

5. Козуб І.Г., Бондарук М.І. Основи римського цивільного права: навч. посібн. Чернівці, 2020. 488 с.

6. Мирза С.С. Основи римського права: наочний посібник. Одеса, 2014. 112 с.

7. Ос нови римського приватного права: підручн / за заг. ред. В. І. Борисової та Л. М. Барановой Харків: Право, 2008. 224 с.

Размещено на Allbest.ru