Технічні засоби як джерела доказів у справах про адміністративні правопорушення: крізь призму дотримання прав і свобод людини

Так, відповідно до рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 3 червня 2007 року у справі № 2-973/07 встановлено, що на зображенні позивач дивиться прямо в об'єктив, не подає жодних ознак протесту, своєю поведінкою демонструє цілковиту згоду на здійснення фотозйомки. У такий спосіб, погоджуючись на фотозйомку, вважається, що позивач розумів наслідки та призначення фотографії на опублікування її в пресі, проте до виходу публікації в газеті не направив будь- яких заперечень щодо недопущення такого публікування фото і доказів цьому не надав. З урахуванням досліджених доказів, встановлених обставини та дій позивача, суд дійшов висновку про доведеність згоди позивача на його фотографування і тим самим на публікування відповідачем фото з його зображенням у газеті з його власним коментарем подій, чим підтверджується відсутність незаконних дій відповідачів, їх вини, водночас завдання моральної шкоди їхніми незаконними діями1. Водночас маємо усвідомлювати те, за допомогою яких технічних засобів здійснюється фото-, ві- деофіксація. Отже, такі технічні засоби можна поділити на: 1) спеціальні технічні засоби, які використовуються для фотофіксації (професійні фотоапарати), відеофіксації - відеокаме- ри в їх візуально зрозумілому для будь-якої особи вигляді (фотокамери, відеокамери); 2) побутові технічні прилади, які мають подвійне призначення і можуть використовуватися виключно в цивільно-правових відносинах, наприклад смартфони, а отже, згода на зйомку ними є обов'язковою; 3) спеціальні технічні прилади, пристосовані виключно для фото-, відеофіксації з певною метою, наприклад нагрудні камери у поліцейських; 4) спеціальні технічні прилади фото-, відеофіксації у прихований спосіб (технічні засоби, які використовуються, наприклад, під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій чи опера- тивно-розшукової діяльності); 5) технічні прилади та засоби багатофункціонального призначення тощо.

О. О. Кулініч (2017, с. 6) доводить, що «відкритість зйомки» є суб'єктивним критерієм сприйняття особою, що здійснює її, своїх дій як явних, неприхованих, несекретних для особи, яка є об'єктом зйомки, та пропонує впровадити в законодавство та правозастосовчу практику поняття «усвідомленість зйомки» як суб'єктивний критерій сприйняття відкритості дій особою, яка є об'єктом зйомки, та можливість виражати нею протест проти зйомки та використання фотографій чи інших художніх творів з її зображенням.

Виходячи із пріоритетності принципів побудови громадянського суспільства та діяльності суб'єктів публічної адміністрації, саме дотримання прав і свобод людини має першочергове значення. Жодне обмеження чи порушення таких прав не може бути виправданим будь-якою соціально корисною метою, особливо коли така мета залишається не досягнутою на момент здійснення фото-, відеофіксації особи або її досягнення призводить до порушень чи обмежень прав і свобод людини.

Верховний Суд вказав, що, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, повинен насамперед з'ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання¹ Рішення Рівненського міського суду Рів-ненської обл. від 03.06.2007 : справа № 2-973/ // Єдиний державний реєстр судових рі-шень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/ 3138312 (дата звернення: 03.03.2023). Постанова Верховного Суду у складі ко-легії суддів Третьої судової палати Касаційно-го кримінального суду від 23.01.2023 : справа.

Оскільки застосування технічних засобів для фото-, відеозйомки особи зачіпає її право на приватність, визначене як у ст. 32 Конституції України, так і у ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод№ 442/2909/15-к // Єдиний державний ре-єстр судових рішень. URL: https://reyestr.court. gov.ua/Review/108628315 (дата звернення:

03.03.2023] ; Постанова Великої Палати Верхо-вного Суду від 31.08.2022 : справа № 756/ 10060/17 // Єдиний державний реєстр судо-вих рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/ Review/106141457 (дата звернення: 03.03.2023]. Конвенція про захист прав людини і ос-новоположних свобод : від 04.11.1950 //БД «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 (дата звернення: 03.03.2023]., тому лише після проходження встановленої законом процедури отримання згоди на фото-, відеозйомку остання може бути здійснена, а відповідна інформація може бути допустимим доказом у справах про адміністративні правопорушення.

Висновки

Підсумовуючи дослідження, зазначимо, що застосування технічних засобів із функціями фото-, відео- та кінозйомки суб'єктами публічної адміністрації, зокрема посадовими особами, уповноваженими складати протоколи про адміністративні правопорушення або розглядати справи про адміністративні правопорушення та виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення про застосування адміністративних стягнень як одного з видів державного примусу, має ґрунтуватися на принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини, законності в діяльності таких посадових осіб. Очевидним є те, що будь-яка фіксація особи (статична - для фотозйомки, динамічна - для відеозйомки та кінозйомки із записом звуку чи без такого] є прямим втручанням у приватне життя особи. Як наслідок, застосування відповідних засобів можливе виключно з підстав, що передбачені в законі. Ключовою умовою здійснення фото-, відеозйомки особи є попередження особи про зйомку, яке так само передбачає надання згоди на таку зйомку. Важливим є те, що технічні засоби, якими здійснюється така зйомка, повинні бути сер- тифіковані, калібровані та мати відповідні дозволи, зокрема й санітарно-гігієнічні, на їх застосування в Україні суб'єктами публічної адміністрації чи конкретними посадовими особами, яким вони передані для використання, а також право вказаних посадових осіб (пройшли відповідне навчання] щодо поводження з такими технічними засобами, зокрема й правові підстави їх застосування. Не менш важливими для з'ясування законності використання технічних засобів є: мета їх застосування: 1] контроль поведінки особи; 2] контроль за місцем; 3] контроль за пересуванням транспортних засобів, товарів, людей тощо; спосіб застосування: 1] відкритий, що в обов'язковому порядку передбачає інформування про здійснення фіксації та отримання дозволу на фіксацію особи; 2] негласний (прихований], який здійснюється виключно відповідно до норм КПК України щодо проведення негласних слідчих (розшукових] заходів та не передбачає отримання такої згоди особи. Обов'язкове правове регулювання використання такого технічного засобу та отриманої інформації, зокрема шляхом відображення у відповідному протоколі інформації про технічний засіб, яким здійснювалася фіксація, спосіб її ідентифікації, а також механізм (технічні та правові норми] прийняття рішення про до- лучення такої інформації або її частини до конкретної справи або протоколу про адміністративне правопорушення. Останнє передбачає дослідження у межах конкретної справи про адміністративне правопорушення інформації виключно щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і аж ніяк не про будь-яку третю особу. Крім цього, саме визначення правової підстави діяльності суб'єкта публічної адміністрації, необхідність виокремлення конкретного фрагменту зйомки мають відображати цілісність події, що дозволяє зробити висновок про наявність або відсутність у діянні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.

У сукупності зазначені вище обставини дозволяють вести мову про допустимість відповідного джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення, а змістовне наповнення такої інформації, лише разом з іншими джерелами доказів, може засвідчити наявність чи відсутність у діянні особи, яку притягають до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення як обов'язкової необхідної і достатньої підстави для притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, правова культура використання технічних засобів, здійснення та подальше використання фото-, відеозйомки особи забезпечуватиме довіру населення до відповідних суб'єктів публічної адміністрації, уповноважених як складати протоколи, так і розглядати

справи про адміністративні правопорушення, також законність діяльності всіх державних утверджувати непорушність прав і свобод в органів та їхніх посадових осіб. українському демократичному суспільстві, а

Список бібліографічних посилань

Адміністративне право України (загальна частина) : навч. посіб. / О. І. Остапенко, М. В. Ковалів, С. С. Єсімов та ін. Вид. 2-ге, допов. Львів : Сполом, 2021. 616 с.

Бакутін Є. Сучасний стан нормативно-правового забезпечення використання технічних засобів фіксації правопорушень в Україні. Підприємництво, господарство і право. 2018. № 12. С. 158-165.

Білоус В. В. Система фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі: проблеми впровадження і шляхи їх вирішення. Право і суспільство. 2016. № 4. С. 101-109.

Бондар В. С. Криміналістична діяльність: визначення поняття. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2016. Вип. 6, т. 3. С. 112-117.

Гецко М. М., Ступник Я. В. Окремі проблемні аспекти використання органами національної поліції в якості доказів в справі про адміністративне правопорушення результатів, отриманих під час застосування технічних приладів та спеціальних технічних засобів. Аналітично-порівняльне правознавство. 2022. № 6. С. 195-201. DOI: https://doi.org/10.24144/2788-6018.2022.06.35.

Крижановська В. А. Адміністративна відповідальність в адміністративному праві України: сучасне розуміння, нові підходи : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07. Львів, 2016. 258 с.

Кулініч О. О. Теоретичні проблеми реалізації та захисту права фізичної особи на власне зображення : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.03. Одеса, 2017. 40 с.

Науково-практичний коментар до Закону України «Про Національну поліцію» в частині діяльності слідчих підрозділів органів Національної поліції України, розроблений кафедрою кримінального процесу та організації досудового слідства факультету № 1 ХНУВС / О. О. Юхно, С. Є. Абламсь- кий, Р. М. Балац та ін. // Законодавче забезпечення правоохоронної діяльності : навч. посіб. / за заг. ред. В. В. Сокуренка. Харків : Стильна тип., 2017. С. 978-1031.

Науково-практичний коментар Закону України «Про Національну поліцію» / Т. П. Мінка, В. А. Глуховеря, Р. В. Миронюк та ін. ; кер. авт. кол. Т. П. Мінка. Дніпро : Дніпропетровськ. держ. ун-т внутр. справ, 2017. 480 с.

Пазюк А. В. Міжнародно-правовий захист права людини на приватність персоніфікованої інформації : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.00. Київ, 2004. 20 с.

Поляк Ю. П. Застосування технічних засобів при проведенні слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) дій та використання його результатів під час досудового розслідування : дис. ... д-ра філософії : 081. Львів, 2022. 230 с.

Самбор М. А. Повноваження поліції щодо забезпечення права на мирні зібрання // Актуальні питання забезпечення публічного порядку та безпеки в сучасних умовах: вітчизняний та міжнародний досвід : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Дніпро, 17 листоп. 2017 р.) / МВС України, Дніпропетровськ. держ. ун-т внутр справ. Дніпро : Ліра ЛТД, 2017. С. 152-157.

Самбор М. А. Право на мирні зібрання : монографія. Прилуки : КП «Прилуцька міська друкарня», 2018а. 420 с.

Самбор М. Доказування у справі про адміністративне правопорушення. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2016. № 3. С. 51-57.

Самбор М. Правова позиція в українській правовій доктрині. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Юридичні науки. 2018б. № 2 (107). С. 80-84.

Deliktology : monograph : in 2 vols / ed. by S. Petkov, I. Kopotun. Kunovice : Akademie HUSPOL, 2020. Vol. 1. 438 p.

Deliktology : monograph : in 2 vols / ed. by S. Petkov, I. Kopotun. Kunovice : Akademie HUSPOL, 2020. Vol. 2. 242 p.

References

Bakutin, Ye. (2018). The current state of regulatory and legal support for the use of technical means of recording offenses in Ukraine. Entrepreneurship, Economy and Law, 12, 158-165.

Bilous, V. V. (2016). The system of recording offenses in the field of ensuring road traffic safety in automatic mode: problems of implementation and ways to solve them. Law and Society, 4, 101-109.

Bondar, V. S. (2016). Forensic activity: definition of the concept. Scientific Herald of Kherson State University, 6(3), 112-117.

Hetsko, M. M., & Stupnyk, Ya. V. (2022). Separate problematic aspects of the use of the results obtained during the use of technical devices and special technical means by the national police as evidence in the case of an administrative offense. Analytical and Comparative Jurisprudence, 6, 195-201. https:// doi.org/10.24144/2788-6018.2022.06.35.

Kryzhanovska, V. A. (2016). Administrative liability in administrative law in Ukraine: current understanding and new approaches [Candidate dissertation, Lviv Polytechnic National University].

Kulinich, O. O. (2017). Theoretical problems of realization and protection of the right of natural person to the own image [Doctoral thesis, National University “Odessa Law Academy”].

Minka, T. P., Hlukhoveria, V. A., Myroniuk, R. V. et al. (2017). Scientific and practical commentary on the Law of Ukraine «On the National Police» (T. P. Minka, Ed.). Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs.

Ostapenko, O. I., Kovaliv, M. V., Yesimov, S. S. et al. (2021). Administrative law of Ukraine (general part). Spolom.

Paziuk, A. V. (2004). The international legal protection of the right to personal data privacy [Doctoral thesis, Taras Shevchenko National University of Kyiv].

Petkov, S., & Kopotun, I. (Eds). (2020). Deliktology (Vol. 1). Akademie HUSPOL.

Petkov, S., & Kopotun, I. (Eds). (2020). Deliktology (Vol. 2). Akademie HUSPOL.

Poliak, Yu. P. (2022). The use of technical means in conducting investigative (search), covert investigative (search) actions and the use of its results during the pre-trial investigation [Candidate thesis, Lviv State University of Internal Affairs].

Sambor, M. (2016). Evidence in the case of an administrative offense. Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, 3, 51-57.

Sambor, M. (2018b). Legal position in Ukrainian legal doctrine. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Legal Studies, 2(107), 80-84.

Sambor, M. A. (2017, November 17). Powers of the police to ensure the right to peaceful assembly

[Conference presentation abstract]. Current issues of ensuring public order and security in modern

conditions: domestic and international experience, Dnipro, Ukraine.

Sambor, M. A. (2018a). The right to peaceful assembly. Pryluky City Printing House.

Yukhno, O. O., Ablamskyi, S. Ye., Balats R. M. et al. (2017). Scientific and practical commentary to the Law of Ukraine «On the National Police» regarding the activities of the investigative units of the National Police of Ukraine, developed by the Department of Criminal Procedure and Organization of Pre-Trial Investigation, Faculty No. 1 of the KhNUIA. In V. V. Sokurenko (Ed.), Legislative provision of law enforcement activities (pp. 978-1031). Stylish typography.

Размещено на Allbest.ru