До питання про новели кримінально-правової охорони основ національної безпеки України

Крім того, на нашу думку, в деякому переформатуванні має потребу й існуюча система злочинів, закріплених у Розділі І Особливої частини чинного кримінального законодавства. Ця обставина дозволяє проявити системний підхід щодо локалізації та протидії найбільш небезпечним посяганням на основи національної безпеки України. Однак з урахуванням вже наявних нових викликів не менш гострою та досить актуальною є проблема наповнюваності цього розділу КК України відповідним змістом, тобто - кримінально-правовими приписами, що відповідають сучасним загрозам.

Для встановлення ймовірного кола таких суспільно-небезпечних діянь реба встановити, об'єктом яких конкретних суспільно небезпечних діянь є основи національної безпеки України, а також які склади, що становлять Розділ І КК України, потребують додаткового осмислення, змін або доповнення.

На нашу думку, такими нормативними приписами повинні бути норми, які містять ознаки лише тих діянь, які реально становлять відповідну загрозу основам національної безпеки України. Ними можуть бути як цілком «нові» кримінально-правові приписи, так і, певною мірою, оновлені норми І розділу Особливої частини КК України.

Згідно з міркуваннями А. Бантишева та А. Шамари, злочини проти основ національної безпеки України треба доповнити злочинами терористичного спрямування (ст. 258 - терористичний акт та ін.) [1, с. 39].

На думку С. Дьякова, до групи державних злочинів треба включити «виготовлення чи збут підроблених грошей чи цінних паперів», «контрабанду», «незаконний обіг дорогоцінних металів, природного дорогоцінного каміння чи перлів», «неповернення з-за кордону коштів у іноземній валюті».

Професор О. Костенко пропонує вдосконалити чинне кримінальне законодавство у цій сфері шляхом запровадження кримінальної відповідальності за: «навмисні дії, в інтересах іншої держави, що завдають шкоди суверенітету України», «захоплення державної влади шляхом підкупу, обману чи зловживання довірою виборців», а також «незаконне отримання повноважень виконання державних функцій» [5, с. 238].

Отже, на нашу думку, на підставі здійсненого аналізу наукових розробок провідних вітчизняних дослідників у цій сфері знань (А. Костенко, А. Бантишева, А. Шамари, С. Дьякова тощо), в частині систематизації та криміналізації досліджуваних злочинів, можна систематизувати такі злочини на окремі види, в яких основи національної безпеки України можуть являти собою основний або додатковий об'єкт. Взявши за основу відповідний вид об'єкта зазіхання, можна подібні злочини диференціювати на такі групи: 1) злочини, які безпосередньо посягають на основи національної безпеки України (основи національної безпеки України є основним об'єктом) (ст. ст. 109, 110, 110², 111, 111¹, 111², 112, 113, 114, 114¹, 114², 260, 294, 328, 329 КК України) та на 2) злочини, які посягають побічно на основи національної безпеки України (основи національної безпеки України являють собою додатковий об'єкт) (статті 258, 258¹, 258², 258³, 258⁴, 258⁵, 335, 336, 337, 436, 437, 438, 439, 440, 442, 443, 447 КК України). Беручи до уваги групи злочинів антидержавної спрямованості, що ми їх надали, вважаємо, що в основі наукової класифікації аналізованої групи злочинів повинні розглядатися основний і додатковий об'єкти такого суспільно небезпечного посягання.

Висновки

Підсумовуючи щодо наведених положень у частині вдосконалення кримінально-правової охорони основ національної безпеки, треба наголосити, що ефективність і високий рівень кримінально-правової протидії головним чином визначаються можливістю встановлення вичерпного кола суспільно небезпечних посягань антидержавної спрямованості. Вважаємо, що в основі їх формування лежить як основний, так і додатковий об'єкт посягання, що дозволяє виділити в чинному кримінальному законодавстві систему злочинів: які безпосередньо посягають на зазначений об'єкт кримінально-правової охорони; які побічно (опосередковано) посягають на такий об'єкт.

На нашу думку, зазначені удосконалення І розділу Особливої частини КК України дозволять підсилити міри кримінальної репресії щодо розглянутих у цьому разі антидержавних посягань, а відповідно, переорієнтувати методологічні принципи наявної кримінальної політики нашої держави в частині жорсткості мір кримінальної репресії з метою локалізації таких антидержавних злочинних проявів у сучасних умовах. Наведене положення дає змогу деякою мірою удосконалити чинне кримінальне законодавство в частині протидії протиправним посяганням на основи національної безпеки України, а отже, істотно підвищити ефективність боротьби з ними на сучасному етапі такої охорони розглянутого об'єкта.

Список використаних джерел

1. Бантишев О. Ф., Шамара О. В. Кримінальна відповідальність за злочини проти основ національної безпеки України (проблеми кваліфікації): монограф. 3-є вид., перероб. і доп. Луганськ: ТОВ «Віртуальна реальність», 2014. 240 с.

2. Батиргареєва В. С., Нетеса Н. В. Щодо проблеми визначення кримінально-правових форм сепаратизму. Право і безпека. 2014. № 1. С. 65-69.

3. Бажанов М. І. Кримінальне право України. Загальна частина: підруч. ; за ред.: М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. Київ: Юрінком Інтер ; Харків: Право, 2002. 416 с.

4. Кубальський В. Н. Засади кримінально-правової охорони державного суверенітету України. Правова держава. 2015. Вип. 26. С. 376-384.

5. Шемшученко Ю. С. Правове забезпечення державного суверенітету України: монографія / за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. Київ: Юрид. думка, 2011. 300 с.

6. Про національну безпеку України: Закон України від 21.06.2018. Відомості Верховної Ради України. 2018. № 31. Ст. 241.

References

1. Bantyshev, O. F., Shamara, O. V. (2014) Kryminalna vidpovidalnist za zlochyny proty osnov natsionalnom bezpeky Ukrarnny (problemy kvalifikatsim) [Criminal liability for crimes against the foundations of national security of Ukraine (problems of qualification)]: monohraf 3-ye vyd., pererob. i dop. Luhansk: TOV «Virtualna realnist», 240 p. [in Ukr.].

2. Batyrhareyeva, V. S., Netesa, N. V. (2014) Shchodo problemy vyznachennya kryminalnopravovykh form separatyzmu [Regarding the problem of defining criminal forms of separatism]. Pravo i bezpeka. № 1, pp. 65-69. [in Ukr.].

3. Bazhanov, M. I. (2002) Kryminalne pravo Ukrainy. Zahalna chastyna [Criminal law of Ukraine. General part]: pidruch. ; za red.: M. I. Bazhanova, V. V. Stashysa, V. Ya. Tatsiya. Kyiv: Yurinkom Inter ; Kharkiv: Pravo, 416 p. [in Ukr.].

4. Kubalskyi, V. N. (2015) Zasady kryminalno-pravovoi okhorony derzhavnoho suverenitetu Ukrainy [Principles of criminal law protection of the state sovereignty of Ukraine]. Pravova derzhava.. Issue 26, pp. 376-384. [in Ukr.].

5. Shemshuchenko, Yu. S. (2011) Pravove zabezpechennia derzhavnoho suverenitetu Ukrainy [Legal provision of state sovereignty of Ukraine]: monohraf. ; za zah. red. Yu. S. Shemshuchenka. Kyiv: Yuryd. dumka, 300 p. [in Ukr.].

6. Pro natsionalnu bezpeku Ukrainy [On the national security of Ukraine]: Zakon Ukrainy vid 21.06.2018. Vidomosti VerkhovnoyiRady Ukrayiny. 2018. № 31, art. 241. [in Ukr.].

Размещено на Allbest.ru