Аспекти формування Буджакської етнополітичної дилеми та політетнічної проблеми державного етнічного управління: гагаузький чинник

Мовне питання для гагаузів дуже важливе і це розуміє світова спільнота: у 2012 р. ООН визнав гагаузьку мову зникаючою (Atlas, 2016). Будемо сподіватись, що і Україна зрозуміє важливість пошуку нових підходів до вирішення болючих питань для гагаузького етносу й запропонує принципово нові підходи і нові шляхи вирішення його проблем (Рудік, 2018). Оскільки це вкрай необхідно задля продовження ефективної співпраці й створення умов для ще більш глибокого співробітництва між Україною та Європейським Союзом (Прокопенко, 2018, с. 60).

Поверхневий погляд на історію гагаузів формує в суспільстві уяву, що це невеликий народ, який живе на периферії країни, але реальність інша. Гагаузи - це мудрий народ, уламок стародавньої тюркської цивілізації, який має гідність і сміливість відстояти свою позицію в будь-якій ситуації.

Про це свідчить навіть те, що кримінальний світ радянського й пострадянського простору рахувався і рахується з особливостями співіснування з гагаузьким сегментом; добре знаючи, як організовані місцеві етнічні злочинні групи - за територіальними й родинними зв'язками. Гагаузькі села Одеської області і Гагауз Єрі перетворились на своєрідну гагаузьку Сицилію з вахтовим методом грабежів. Мало того, цей гагаузький криміналітет фактично існує поза традиційними зв'язками в злочинному світі з радянських часів, він не підпорядковувався так званим «злодіям в законі», не сплачує до злочинного «общака» коштів і розмежовують території свого контролю між своїми групами і з ними рахуються досі (Сибирцев, 2018). Про це ж свідчить наявність серед радянських дисидентів відомого імені - Дмитра Карачобана - видатного гагаузького поета, художника, режисера, прозаїка, який написав особистого листа Ю. Андропову стосовно принизливого становища його народу. Він писав про відсутність можливості навчатись рідною мовою, про те, що в дорадянський період Комрат був одним з центрів культури і освіти, а за переписом 1979 р. гагаузи займали одне з останніх місць за рівнем освіти, і, в результаті, трагічно загинув (Фуйор, 2017).

Тепер, розглянувши гагаузькі аспекти Буджакської дилеми й проблеми, потрібно розглянути й інші аспекти - болгарські - й ті супутні фактори, які впливають і можуть вплинути, в тому числі і негативно, на пошуки рішень Буджакської етнополітичної дилеми й вирішення політетнічної проблеми.

Висновки

У статті на основі історичного матеріалу і досліджень українських та світових науковців, матеріалів української преси проаналізована історична ретроспектива формування Буджакської етнополітичної дилеми й Буджакської політетнічної проблеми щодо гагаузької місцевої етнічної спільноти. Акцентовано увагу на певному й досить глибокому взаємозв'язку між гагаузькою і болгарською спільнотами в регіоні та залежності процесів в середини цих етносів в регіоні з подіями у державах, на території яких знаходиться даний регіон, та загальними етнічними й політичними процесами, які проходили у Східноєвропейському регіоні.

Висвітлено історію формування гагаузького етносу, його взаємодію з сусідніми етносами, умови, особливості й наслідки переселення значної їх частини з Балкан до Буджаку та процес консолідації різних субетнічних груп гагаузів безпосередньо на території Буджаку, де й завершився остаточно процес реінтеграції гагаузів; відбулась остаточна самоідентифікація їх етнічного ядра як окремого етносу - нащадків тюркомовних степовиків Північного Причорномор'я. Проаналізовано проблематику самоідентифікації та адаптації гагаузького етносу у всіх державах-наступниках щодо володіння даним регіоном, у тому числі звернуто увагу на слабку й не вивірену етнічну політику української держави взагалі та щодо гагаузів в регіоні і всього гагаузького населення України в цілому.

Розкриті у статті особливості російської та радянської імперських державних політик щодо гагаузів, зроблено акцент на слабкості позицій етнічних політик української та молдовської незалежних держав і, у контексті цього, складності завершення процесу етнобудування не тільки для самих гагаузів, а й для обох держав, до складу яких територіально входить територія Буджаку, тобто батьківщина гагаузів. Тим більш це важливо для України, як для країни, яка має і буде з часом претендувати на статус лідера Північночорноморського й південного флангу Східноєвропейського регіонів.

Враховуючи це, запропоновано знайти нові інструменти й механізми управління даним регіоном і створення умов для проведення ефективнішої етнічної політики стосовно буджакських гагаузів і їх сусідів в умовах євроінтеграційних процесів і планів європейської інтеграції України.

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ

Ангели Ф. Гагаузская автономия. Люди и факты (1989 - 2005 гг.) / Ф.Ангели. Кишинев : Универсул, 2006. - 260 с.

Андрющенко Е. Гагаузький вагон. Ненаписаний репортаж. 2018. URL: http://tyzhden.ua/Columns/50/101364.

Бабакова О. Гагаузія - знаряддя Москви для дестабілізації ситуації в Молдові. 2015. URL: http://archiwum. polradio.pl/5/39/Artykul/201595.

Боярко О. Ми український народ: національно-етнічна мозаїка. Гагаузи в Україні. 2004. URL : https://www. radiosvoboda.org/a/914580.html.

Бургуджи И.П. Основные правовые противоречия в действующем законодательстве Республики Молдова, препятствующие реализации в полном объёме закона Республики Молдова "Об особом правовом статусе Гагаузии (Гагауз Ери)" № 344-XIII от 23 декабря 1994 года. 20 лет АТО Гагаузия: Прошлое. Настоящее. Будущее: Роль и место Гагаузской автономии в современной Молдове : сб. докл. междунар. науч. - практ. конф. / НИЦ Гагаузии им. М.В.Маруневич; Гл. ред. П.М.Пашалы. - Комрат, 2015. - С. 65-98.

Ваннек Л. Хто такі гагаузи? І як вони можуть навчити інших жити мирно зі своїми сусідами? / Л. Ваннек. 2007. URL : https://www.radiosvoboda.org/aZ961986.html.

Всесоюзная перепись населения 1959 года. Национальный состав населения по республикам СССР / Демоскоп Weekly, № 901-902, 2 мая-30 мая 2021 - 2004. - URL : http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/sng_ nac_59.php.

Гагаузи України. Хто вони? 2019. URL : https://ukrainer.net/gagauzy/.

Г анчев О. І. Болгарські переселенці першої половини ХІХ ст.: оптимізації життєдіяльності у нових умовах Південної Бессарабії / О. І. Ганчев // Zaporizhzhia Historical Review. - 2019. - Vol. 1(53). - С. 41 - 48.

Гладієвський П. Чи стане Гагаузія другим Донбасом? / П. Гладієвський - 2015. - URL : https://zbruc.eu/ node/34246.

Грек И. Ф. Деятельность П. Хилендарского и М. Чакира: общее и особенное. Русин. 2016. № 1(43). С. 285 - 307.

Грек И. Ф. Этнодемографические процессы среди болгар Молдовы и Украины в середине XVIII - XX в. Русин. 2006. № 4(6). С. 123 - 140.

Декларація про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин. Прийнято резолюцією 47/135 Генеральної Асамблеї ООН від 18 грудня 1992 року. URL : https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/995_318#Text.

Демографические, национальные, языковые и культурные характеристики. Перепись населения 2004 г. Національное Бюро Статистики Республики Молдова. 2004. URL : https://statistica.gov.md/pageview. php?l=ru&idc=295&id=2234.

Думиника И. Организация церковной жизни болгар Южной Бессарабии (1856 - 1878 гг.). Дриновський збірник. 2011 (2015). - Т 4. - С. 451 - 459. URL : https://periodicals.karazin.ua/drinov/issue/view/105.

Жуковський А. І. Бессарабія // Енциклопедія Сучасної України, Т 2: електронна версія / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. URL : http://esu.com.ua/search_articles.php?id=39555.

Из истории гагауз^ого народа. Краткая история гагаузов. 2017. URL : http://www.gbm.md/index.php/ kratkaya-istoriya-gagauzov.

Кабачій Р. Про гагаузів - невідомих сусідів України. 2018. URL : https://www.istpravda.com.ua/ reviews/2018/09/4/152878/.

Карпеченко І. В чому український інтерес в гагаузькому питанні? 2015. URL : https://m.day.kyiv.ua/uk/ article/podrobyci/v-chomu-ukrayinskyy-interes-v-gagauzkomu-pytanni.

Квилинкова Е. Н. О сохранности традиционной обрядности у бессарабських гагаузов и болгар через призму святи времен. История и современность. 2014. №1. С. 182 - 199.

Квілінкова Є. Ступінь збереження гагаузами Приазов'я традиційної духовної культури у зв'язку з особливостями процесу етнічної та мовної ідентифікації. Науковi записки. 36ІРНИК праць молодих вчених та аспірантів. - Т 22. 2011. С. 283 - 296.

Климчук П. Молдовський вузол. 2018. URL: https://nationalcorps.org/moldovskij-vuzol/

Мурижніков М. В. Досвід врегулювання конфлікту в Гагаузії 1990-1995: історія мирних ініціатив. Молодий вчений. 2019. №1(65). С. 8 - 13.

Народы мира: историко-этнографический справочник / Гл. ред. Ю. В. Бромлей. Ред. коллегия: С. А. Арутюнов, С. И. Брук, Т А. Жданко и др. - М. : Сов. энциклопедия, 1988. - 624 с.

Пейков В. Етнічна самоідентифікація бессарабських болгар за часів незалежності України. Культурний простір бессарабських болгар : монографія / Відп. Ред.. Шевчук Т С. - Ізмаїл - Болград : Ірбіс, 2018. - С. 163 - 172.

Переселение гагаузов и болгар в Молдову. 2012. URL : https://m.moldovenii.md/ru/section/700/content/7163.

Прокопенко Л. Л., Ракша О. В. Розвиток інституційної основи співробітництва України та ЄС. Аспекти публічного правління. 2018. Т 6. №3. С. 56 - 62. DOI: 10.15421/15201816.

Радова (Каранастас) О., Капустин С. О переселении народов Балканского полуострова и Центральной Европы в Буджак в XVIII - начале XK в. Русин. - 2006. № 4(6). С. 155 - 162.

Рамкова конвенція про захист національних меншин. 1995. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/ show/995_055.

Рудік О. М. Концепція євроінтеграції: нові підходи у світлі подальшого розширення ЄС. Державне управління та місцеве самоврядування. 2018. Вип. 3(38) . С. 39 - 45. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ dums_2018_3_7.

Рудік О. М. Поліпшення державного регулювання в ЄС та його державах-членах: досвід для України. Державне управління та місцеве самоврядування. 2019. - Вип. 4(43). - С. 20-29. - URL до журн. : https://doi. org/10.33287/101903.

Сибирцев А. Чеченцы Бессарабии. Кто такие гагаузы, к котрым националисты хотят отправить Петра Порошенко. 2018. URL: http://ukrrudprom.com/digest/CHechentsi_Bessarabii_Kto_takie_gagauzi_k_kotorim_ natsionalisti_ .html?print.

Сидоренко С., Панченко Ю., Герасимчук С., Шелест Г., Герасимчук А. Промовчати не вийде: яку позицію має зайняти Україна за двовладдя у Молдові. 2019. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2019/06/10/ 7097133/.

Скальковский, А. А. Болгарские колонии в Бессарабии и Новороссийской крае: статистический очерк. Одесса : Тип. Т Неймана и К°, 1848. - 156 с.

Субботина И. А. Миграции и расселение гагаузов в ХХ-ХХІ вв. Историческая етнологія. 2018. Т 3, № 1. С. 43-68. DOI:10.22378/he.2018-3-1.43-68.

Тисленко М. И. Гагаузы на распутье: национальная идентичность как детермінант геополитического выбора. 2015. URL: https://www.comparativepolitics.org/jour/article/view/342.

Толерантність як національна риса гагаузів. 2006. URL: http://www.golos.com.ua/article/216106.

Томас Джефферсон о демократии / Сост. : Сол К. Падовер. - С.-П. : Рес Гумана, Лениздат, 1992. - 335 с.

Туранли Ф. Г. Буджак. Енциклопедія Сучасної України, Т 2 : електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.:

І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.]; НАН України, НТШ. К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. URL : http://esu.com.ua/search_articles.php?id=36483.

Фуйор В. Гагаузія: між минулим і майбутнім. 2017. URL : https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobyci/gagauziya- mizh-mynulym-i-maybutnim.

Хатлас Е. Основные периоды существования христианства у гагаузов Буджака и их оценка с исторической точки зрения. Tyragetia. 2009. Vol. III [XVIII], nr. 2. С. 273-282.

Шабашов А. В. До питання про форми традиційної соціальної організації гагаузів. Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили]. Сер. : Історія. - 2012. - Т 207, Вип. 195. - С. 121-124. - URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdui_2012_207_195_25.

Шильтбергер И. Путешествие по Европе, Азии и Африке с 1394 по 1427 годы (пер. со старонем. Брук Ф. К.). Баку : Элм, 1984. 88 с.

Юзвяк І. П. Гагаузький сакральний фольклор як одне з джерел християнської релігійної термінології. Культура народов Причерноморья. 2012. -- № 224. -- С. 143-146.

Ярмоленко М. І. Розселення та облаштування гагаузів у Бессарабії (ХІХ - поч. XX ст.) : автореф. дис. канд. іст. наук : 07.00.05 / Ярмоленко М. І. ; НАН України. - Л., 2001. - 22 с.

Atlas of the World's Languages in Danger, UNESCO. 2016. URL : http://www.unesco.org/new/en/culture/ themes/endangered-languages/atlas-of-languages-in-danger/.

Traite de paix (traite de Lausanne). 1923. URL : https://jusmundi.com/fr/document/treaty/fr-traite-de-paix-traite- de-lausanne-1923-traite-de-paix-traite-de-lausanne-tuesday-24th-july-1923.

REFERENCES

Andrjuscenko, E. (2018). Gagauzkyj vagon. Nenapysanyj reportaz. Retrieved from http://tyzhden.ua/ Columns/50/101364 .

Angely, F. (2006). Gagauzskaja avtonomyja. Ljudy y faktundefined (1989 - 2005gg.). Kysynev : Unyversul .

Atlas of the World's Languages in Danger. (2016). UNESCO. Retrieved from http://www.unesco.org/new/en/culture/ themes/endangered-languages/atlas-of-languages-in-danger/ [in English].

Babakova, O. (2015). Gagauziya - znaryaddya Moskvy' dlya destabilizaciyi sy'tuaciyi v Moldovi. Retrieved from http://archiwum.polradio.pl/5/39/Artykul/201595 .

Boyarko, O. (2004). My' ukrayins'ky'j narod: nacional'no-etnichna mozayika. Gagauzy' v Ukrayini. Retrieved from https://www.radiosvoboda.org/a/914580.html

Burgudzy, Y.P. (2015). Osnovnundefinede pravovundefinede protyvorecyja v dejstvujuscem zakonodatelstve Respublyky Moldova, prepjatstvujuscye realyzacyy v polnom obundefinedundefinedme zakona Respublyky Moldova "Ob osobom pravovom statuse Gagauzyy (Gagauz Ery)" № 344-XIII ot 23 dekabrja 1994 goda. 20 let ATO Gagauzyja: Prosloe. Nastojascee. Buduscee: Rol y mesto Gagauzskoj avtonomyy v sovremennoj Moldove : sb. dokl. mezdunar. nauc. - prakt. konf. / NYC Gagauzyy ym. M.V.Marunevyc; Gl. red. P.M.Pasalundefined. Komrat, 65-98

Deklaraciya pro prava osib, shho nalezhat' do nacional'ny'x abo etnichny'x, religijny'x ta movny'x menshy'n. (1992). Pry'jnyato rezolyuciyeyu 47/135 General'noyi Asambleyi OON vid 18 grudnya 1992 roku. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_318#Text .

Demografyceskye, nacyonalnundefinede, jazundefinedkovundefinede y kulturnundefinede harakterystyky. Perepys naselenyja 2004 g. Nacionalnoe Bjuro Statystyky Respublyky Moldova. Retrieved from https://statistica.gov.md/ pageview.php?l=ru&idc=295&id=2234 .

Dumynyka, Y. (2011 (2015)). Organyzacyja cerkovnoj zyzny bolgar Juznoj Bessarabyy (1856 - 1878 gg.). Drynovskyj zbirnyk, vol. 4, 451 - 459. Retrieved from : https://periodicals.karazin.ua/drinov/issue/view/105 .

Fujor, V. (2017). Gagauziya: mizh my'nuly'm i majbutnim. Retrieved from https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobyci/ gagauziya-mizh-mynulym-i-maybutnim .

Gagauzy' Ukrayiny'. Hto vony'? (2019). Retrieved from https://ukrainer.net/gagauzy/ .

Ganeev, O. I. (2019). Bolgarski pereselenci persoi polovyny HIH st.: optymizacii zyttjedijalnosti u novyh umovah Pivdennoi Bessarabii. Zaporizhzhia Historical Review, vol. 1(53), 41-48 .

Gladiyevs'ky'j, P (2015). Chy stane Gagauziya drugym Donbasom? Retrieved from https://zbruc.eu/node/34246 .

Grek, Y F. (2006). Undefinedtnodemografyeeskye processundefined sredy bolgar Moldovundefined y Ukraynundefined v seredyne XVIII - XX v. Rusyn, 4(6), 123 - 140 . v

Grek, Y F. (2016). Dejatelnost P Hylendarskogo y M. Cakyra: obseee y osobennoe. Rusyn, 1(43), 285 - 307 .

Hatlas, E. (2009). Osnovnundefinede peryodundefined suseestvovanyja hrystyanstva u gagauzov Budzaka y yh ocenka s ystoryeeskoj toeky zrenyja. Tyragetia, vol. III [XVIII], 2, 273-282 .

Jarmolenko, M. I. (2001). Rozselennja ta oblastuvannja gagauziv u Bessarabii (XIX - poe. XX st.) (Extended abstract of Candidate's thesis). Lviv. .

Kabachij R. (2018). Pro gagauziv - nevidomy'x susidiv Ukrayiny'. Retrieved from https://www.istpravda.com.ua/ reviews/2018/09/4/152878/ .

Karpechenko, I. (2015). V chomu ukrayins'ky'j interes v gagauz'komu py'tanni? Retrieved from https://m.day.kyiv. ua/uk/article/podrobyci/v-chomu-ukrayinskyy-interes-v-gagauzkomu-pytanni .

Klimchuk, P (2018). Moldovskij vuzol. Retrieved from https://nationalcorps.org/moldovskij-vuzol/ .

Kvilinkova, Ye. (2011). Stupin' zberezhennya gagauzamy' Pry'azov'ya trady'cijnoyi duxovnoyi kul'tury' u zv'yazku z osobly'vostyamy' procesu etnichnoyi ta movnoyi identy'fikaciyi. Zbirny'k pracz' molody'x vcheny'x ta aspirantiv. (Vols. 22). K., 283 - 296 .

Kvy'ly'nkova, E. N. (2014). O soxrannosty' trady'cy'onnoj obryadnosty' u bessarabs'ky'x gagauzov y' bolgar cherez pry'zmu svyaty' vremen/ 1, K., 182 - 199 .

Mury'zhnikov, M. V. (2019). Dosvid vregulyuvannya konfliktu v Gagauziyi 1990-1995: istoriya my'rny'x iniciaty'v. Molody'j vcheny'j, 1(65), 8 - 13 .

Narody my'ra: y'story'ko-etnografy'chesky'j spravochny'k. (1988). V. Bromlej (Ed.). M. : Sov. ancy'klopedy'ya. .

Padover, S. K. (Eds.). (1992). Tomas Dzefferson o demokratyy. Sankt-Petersburg : Res Gumana, Lenyzdat .

Pejkov, V. (2018). Etniena samo identyfikacija bessarabskyh bolgar za easiv nezaleznosti Ukrainy. Kulturnyj prostir bessarabskyh bolgar. Seveuk T. S. (Eds.). Izmail - Bolgrad : Irbis .

Pereselenie gagauzov i bolgar v Moldovu. (2012). Retrieved from https://m.moldovenii.md/ru/section/700/ content/7163 .

Prokopenko, L. L., & Raksha O. V. (2018). Rozvitok institucijnoyi osnovi spivrobitnictva Ukrayini ta YeS. Public administration aspects. 6 (3). 56 - 62. DOI: 10.15421/15201816 .

Radova (Karanastas), O. & Kapustyn, S. (2006). O pereselenyy narodov Balkanskogo polu ostrova y Centralnoj Evropundefined v Budzak v XVIII - naeale XIX v. Rusyn, 4(6), 155 - 162 .

Ramkova konvenciya pro zahist nacionalnih menshin. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_055

Rudik, O. M. (2018). Koncepcija jevrointegracii: novi pidhody u svitli podalsogo rozsyrennja JeS/ Derzavne upravlinnja ta misceve samovrjaduvannja, vol. 3(38), 39 - 45. Retrieved from : http://nbuv.gov.ua/UJRN/dums_2018_3_7 .

Rudik, O. M. (2018). Polipshennya derzhavnogo regulyuvannya v YeS ta jogo derzhavax-chlenax: dosvid dlya Ukrayiny'. Derzhavne upravlinnya ta misceve samovryaduvannya, 4(43), 20-29 .

Sabasov, A. V. (2012). Do pytannja pro formy tradycijnoi socialnoi organizacii gagauziv. Naukovi praci (Cornomorskogo derzavnogo universytetu imeni Petra Mogyly). (vol. 207), vyp. 195, 121-124. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Npchdui_2012_207_195_25 .

Skalkovskyj, A. A. (1848). Bolgarskye kolonyy v Bessarabyy y Novorossyjskom krae: statystycheskyj ocherk. Odessa : Ty'p. T. Nejmana y' K°, 156 s. .

Subboty'na, Y'. A. (2018). Mygracyy y rasselenye gagauzov v XX-XXI vv. Y'story'cheskaya etnologiya. Vol. 3, 1. 43-68. DOI:10.22378/he.2018-3-1.43-68 .

Sy'by'rcev, A. (2018). Chechenczy Bessaraby'y'. Kto taky'e gagauzy, k kotrym nacy'onalny'sty hotyat otpravy't' Petra Poroshenko. Retrieved from http://ukrrudprom.com/digest/CHechentsi_Bessarabii_Kto_takie_gagauzi_k_ kotorim_natsionalisti_.html?print .

Sy'dorenko, S., Panchenko Yu., Gerasy'mchuk S., Shelest G. & Gerasy'mchuk A. (2019). Promovchaty' ne vy'jde: yaku pozy'ciyu maye zajnyaty' Ukrayina za dvovladdya u Moldovi. Retrieved from https://www.eurointegration. com.ua/articles/2019/06/10/7097133/ .

Syltberger, Y. (1984) Putesestvye po Evrope, Azyy y Afryke s 1394 po 1427 godundefined (per. so staronem. Bruk F. K.). Baku : undefinedlm, 88 s. .

Tolerantnist' yak nacional'na ry'sa gagauziv. (2006). Retrieved from http://www.golos.com.ua/article/216106 .

Traite de paix (traite de Lausanne) 1923. Retrieved from https://jusmundi.com/fr/document/treaty/fr-traite-de-paix- traite-de-lausanne-1923-traite-de-paix-traite-de-lausanne-tuesday-24th-july-1923 [in French].

Turanly, F. G. (2006). Budzak Dzjuba, I. M., Zukovskyj, A. I. Zeleznjak, M. G. & in. Encyklopedija Sueasnoi Ukrainy (vol. 2). Retrieved from http://esu.com.ua/search_articles.php?id=36483 .

Ty'slenko, M. Y'. (2015). Gagauzy na rasput'e: nacy'onal'naya y'denty'chnost' kak determinant geopoly'ty'cheskogo vybora. Retrieved from https://www.comparativepolitics.org/jour/article/view/342 .

Vannek, L. (2007). Xto taki gagauzy'? I yak vony' mozhut' navchy'ty' inshy'x zhy'ty' my'rno zi svoyimy' susidamy'? Retrieved from https://www.radiosvoboda.org/a/961986.htmil .

Vsesojuznaja perepys naselenyja 1959 goda. Nacyonalnundefinedj sostav naselenyja po respublykam SSSR (2021).

Retrieved from http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/sng_nac_59.php .

Yuzvyak, I. P (2012). Gagauz'ky'j sakral'ny'j fol'klor yak odne z dzherel xry'sty'yans'koyi religijnoyi terminologiyi. Kul'tura narodov Pry'chernomor'ya, 224, 143-146 .

Yz ystoryy gagauzskogo naroda. Kratkaja ystoryja gagauzov. (2017). Retrieved from http://www.gbm.md/index.php/ kratkaya-istoriya-gagauzov .

Zukovskyj, A. I. (2006). Bessarabija. Dzjuba, I. M., Zukovskyj, A. I. Zeleznjak, M. G. & in. Encyklopedija Sucasnoi Ukrainy (vol. 2). Retrieved from http://esu.com.ua/search_articles.php?id=39555 .

Размещено на Allbest.ru