Проблеми розмежування повноважень і відповідальності наглядової ради та правління Банку

0. Є. Алєксєєва стосовно повноважень наглядової ради говорить, що «наглядова рада визначає основну мету та стратегію діяльності акціонерного товариства у тісній співпраці з виконавчим органом товариства, а потім -- здійснює постійну перевірку її ефективності. Також наглядова рада як контролюючий орган за фінансово-господарською діяльністю акціонерного товариства контролює належне виконання виконавчим органом своїх обов'язків і як наслідок, оцінює результати його діяльності» [23, с. 24]. Зважаючи на те, що наглядова рада здійснює лише наглядові повноваження, які реалізуються у стратегічному управлінні банком, та не бере участі поточному управлінні, відповідальність за фінансові результати діяльності банку покладається на правління. Враховуючи зазначене, задля усунення суперечностей доцільно внести зміни до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про акціонерні товариства», доповнивши її словами: «Наглядова рада банку здійснює стратегічне управління банком та не бере участі в поточному управлінні банком».

Проте навіть розмежування поточного та стратегічного управління в законодавстві не міститиме вплив наглядової ради на виконавчий орган та виконавчого органу на наглядову раду. Як зазначають І.В. Спасибо-Фатєєва, О.Р. Кібенко та В.І. Борисова, дієвість наглядової ради залежить не від наділення її функціями зі стратегічного керівництва, а від забезпечення дійсної незалежності членів наглядової ради [4, с. 380]. Учені вказують, що «українська ділова практика свідчить про те, що у товаристві вкрай рідко співіснують поряд такі «сильні» органи управління (наглядова рада та правління). Здебільшого один із цих органів відіграє роль «маріонетки» -- він створюється тільки внаслідок вимог законодавства і не виконує реальних функцій. Центр ухвалення рішень завжди один -- на сьогодні він може концентруватися у наглядовій (спостережній) раді, а може -- у виконавчому органі [4, с. 379]. У дослідженні Міжнародної фінансової корпорації (№V) вказується, що «в більшості випадків в акціонерних товариствах на території колишнього Радянського Союзу ради директорів дуже часто створюються тому, що такі вимоги закону. Проте функції ради неформально «делегуються» іншим структурам. Іншою стороною проблеми є те, що в багатьох компаніях саме «ефективна» рада починає виконувати функції виконавчого органу. Прийнято вважати, що чим активніша і дієвіша рада, тим краще. Однак підвищення ролі ради директорів, зміцнення її складу і активізація роботи ставлять непросте питання про розмежування повноважень з виконавчими органами. Надмірно активна, дієва і «залучена» рада директорів ризикує частково підмінити собою вище виконавче керівництво і фактично стати «суперправлінням» компанії. Посилення одного з елементів системи управління обов'язково спричиняє перерозподіл повноважень і відповідальності. Паралельне функціонування в компанії двох авторитетних органів, які претендують на ухвалення важливих управлінських рішень, призводить до двовладдя, дезорієнтації і демотивації менеджерів вищої і середньої ланки, хаосу в управлінні і, як наслідок, до руйнування вартості» [24, с. 19-- 20]. Д.А. Шереметьєва зазначає, що «випадки, коли рада директорів настільки активна, що відокремлено вирішує ряд управлінських питань, призводять до того, що виконавче керівництво втрачає реальні повноваження, а рада директорів трансформується в суперправлін- ня. Ситуація, коли виконавчі менеджери висловлюють незгоду з обмеженням своєї компетенції та передачею ініціативи в угоду раді директорів, призводить до появи двовладдя в організації. Подібна колізія може спричинити за собою ряд серйозних наслідків, а саме: прискорення ротації топ-менеджерів, а також позбавлення їх мотивації, що в майбутньому загрожує руйнуванням ціни бізнесу» [25].

Проблемою також є те, що реалізація наглядових повноважень, закріплених законом, може вимагати здійснення певних управлінських дій, для яких наглядова рада не матиме необхідних ресурсів і компетенції. На підтвердження цього у Національній доповіді з корпоративного управління російського некомерційного партнерства «Національної ради з корпоративного управління» наводено такий приклад. «Рада директорів кредитної організації повинна закріпити за собою схвалення кошторису витрат і затвердження внутрішніх документів з управління банківськими ризиками, організації внутрішнього контролю, в тому числі в частині протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також кадрового забезпечення, охоплюючи питання заробітної плати, винагород та інших виплат. Але деякі з цих функцій за змістом складають «керівництво поточною діяльністю», і займатися цими питаннями все одно доведеться СЕО та правлінню, а не раді директорів. Взяття на себе відповідальності за управління банківськими ризиками (навіть через затвердження внутрішніх документів) перевищує компетенцію ради директорів і в окремих випадках може носити виключно формальний характер. Аналогічно регулятор рекомендує закріпити за радою директорів розробку стратегії розвитку компанії. Однак, якщо рада директорів не є виконавчим органом, то у неї немає і не повинно бути ресурсів для самостійної розробки будь-чого. Насправді будь-яку стратегію все одно розробляє менеджмент, який володіє всіма ресурсами, за допомогою зовнішніх консультантів або самостійно, а рада директорів і/або акціонери в кращому випадку лише ставлять завдання перед менеджментом і вносять свої корективи» [26].

Насамперед питання щодо наслідків ухвалення наглядовою радою рішень з питань, які належать до поточної діяльності банку, законодавством не визначається. Судова практика виходить з того, що такі рішення можуть визнаватися недійсними в судовому порядку, але ухвалення цих рішень не порушує прав та інтересів правління та членів правління акціонерного товариства. Так, Верховний Суд у постанові від 27.03.2018 у справі № 904/9431/15 за позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів зазначає, що «оскаржуване рішення загальних зборів є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто офіційним письмовим документом, що породжує певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання правових актів індивідуальної дії (ненормативних актів) незаконними (недійсним) є невідповідність їх вимогам чинного на час його видання (затвердження) законодавства, у тому числі Конституції України, та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт» [27]. За аналогією, це рішення Верховного Суду може бути застосоване і для розгляду спорів щодо рішень наглядової ради товариства, які також є актами індивідуальної дії (ненормативними актами) та можуть бути визнані незаконними (недійсними) у разі невідповідності їх вимогам чинного на час їх видання (затвердження) законодавства та/або визначеній законом компетенції Наглядової ради. Однак правління банку або члени цього органу не мають права оскаржувати в судовому порядку рішення наглядової ради банку, що ухвалені з питань поточної діяльності (поточного управління) банку. Даний висновок випливає із рішення Верховного Суду, викладеного в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 317/2777/17 за позовом Генерального директора акціонерного товариства до цього товариства про визнання недійсним рішення наглядової ради акціонерного товариства. Звертаючись до суду із цим позовом, Генеральний директор акціонерного товариства послався на порушення його трудових прав рішеннями наглядової ради, що зобов'язують його як керівника до вчинення певних дій, які, на його думку, суперечать вимогам законодавства, проте невиконання яких може слугувати підставою для дострокового розірвання укладеного з ним контракту. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що розгляд таких спорів судом буде втручанням у господарську діяльність акціонерного товариства, що є неприпустимим. Під час вирішення питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту суди мають уникати зайвого втручання у внутрішні питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішеннями відповідних органів товариства. Генеральний директор акціонерного товариства зобов'язаний діяти від імені товариства у межах, встановлених статутом і законом. Він підзвітний загальним зборам і наглядовій раді товариства та зобов'язаний організовувати виконання їх рішень, а не оспорювати їх у судовому порядку. У разі ж незгоди з рішенням наглядової ради, особа, яка займає посаду генерального директора товариства, не позбавлена можливості припинити свої відносини з акціонерним товариством шляхом звільнення чи ініціювати скликання загальних зборів акціонерів для обговорення питання про втручання наглядової ради у вирішення питань оперативно-господарської діяльності, тобто до компетенції виконавчого органу чи генерального директора. Ураховуючи викладене вище, Велика Палата Верховного Суду вважає, що рішення одного органу управління акціонерного товариства (наглядової ради) не може бути оскаржене в судовому порядку іншим органом товариства або його керівником (генеральним директором), оскільки будь-які спірні питання щодо компетенції, що виникають усередині товариства між його органами у процесі управління, підлягають вирішенню відповідно до його статуту у позасудовому порядку [28]. Водночас в Окремій думці суддів Великої Палати Верховного Суду на постанову від 30.06.2020 у справі № 317/2777/17 зазначається, що за логікою позиції, викладеної у Постанові, до незгоди керівника товариства з рішеннями наглядової ради, якими його зобов'язано вчинити певні дії, які він вважає неправомірними, але за невиконання яких його може бути звільнено, застосовується виключно принцип «виконуй або звільняйся». Це ставить керівника товариства, який є не тільки його виконавчим органом (або очільником цього органу), а й найманим працівником, у заздалегідь уразливу позицію та позбавляє можливості захисту своїх трудових прав у разі ухвалення наглядовою радою свавільних рішень, наприклад, про зобов'язання директора працювати в умовах надзвичайної ситуації, яка може завдати шкоди життю чи здоров'ю, або працювати два роки без надання відпустки [29]. Важливо, що відповідно до пункту 2.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» господарські суди мають враховувати, що закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто зазначені рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше. Отже, рішення Наглядової ради, ухвалені, зокрема, з порушенням компетенції, є легітимними та не можуть бути оскаржені правлінням у судовому порядку, навіть якщо такі рішення суперечать закону.

Також варто розглянути проблему делегування повноважень наглядовою радою та правлінням банку. Відповідно до пп. 2 п. 35 Положення про організацію системи внутрішнього контролю в банках України та банківських групах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.07.2019 № 88 (далі Положення № 88), рада банку забезпечує функціонування системи внутрішньо го контролю банку та контроль за її ефективністю шляхом делегування повноважень комітетам ради, правлінню банку згідно з внут- рішньобанківськими документами. Відповідно до п. 39 цього Положення рада забезпечує контроль за виконанням делегованих нею функцій і залишається відповідальною за їх виконання. Проте, як передбачено Законом України «Про акціонерні товариства», Наглядова рада акціонерного товариства може утворювати постійні чи тимчасові комітети з числа її членів для попереднього вивчення і підготовки до розгляду на засіданні питань, що належать до компетенції наглядової ради. Рішення про утворення комітету і про перелік питань, які передаються йому для вивчення і підготовки (далі предмет відання комітету), ухвалюються більшістю голосів членів наглядової ради, якщо статутом не встановлено іншої кількості голосів, необхідної для ухвалення такого рішення. Висновки комітетів розглядаються наглядовою радою в порядку, передбаченому цим Законом для ухвалення наглядовою радою рішень. Таким чином, відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» комітети утворюються наглядовою радою саме для попереднього вивчення і підготовки до розгляду питань, що належать до компетенції наглядової ради. Водночас Положення № 88 передбачає саме делегування повноважень наглядовою радою її комітетам, що прямо суперечить правовому статусу комітету як дорадчого органу наглядової ради, визначеному законом. Крім того, Положення № 88 передбачає делегування наглядовою радою повноважень правлінню банку. Зі свого боку, положеннями Закону України «Про акціонерні товариства» прямо забороняється вирішення іншими органами акціонерного товариства питань, що належать до виключної компетенції наглядової ради. Тож наглядова рада, керуючись Положенням № 88, може передати на розгляд правлінню банку розгляд тих питань, які не належать до поточної діяльності банку, оскільки розгляд поточних питань і так є компетенцією правління згідно із законом, та які не є виключною компетенцією наглядової ради. У такому випадку правління банку отримує можливість ухвалювати рішення з питань, що відносяться до стратегічного управління банком. Водночас Наглядова рада є відповідальною за виконання делегованих повноважень. Отже, маємо ситуацію, коли рішення ухвалює один орган, а відповідальність за його ухвалення несуть члени іншого органу, які делегували свої повноваження, що не є правильним, оскільки виникає невідповідність між межами повноважень та межами відповідальності посадових осіб товариства.

Висновки

Для чіткого розмежування повноважень і відповідальності між наглядовою радою та правлінням банку необхідно на законодавчому рівні дати визначення термінів «поточна діяльність», «поточне управління» та «стратегічне управління» банком. Варто такожпровести в законі чітку межу між поточним управлінням та стратегічним управлінням, оскільки саме останнє є компетенцією наглядової ради банку, а також між управлінням та контролем як функціями наглядової ради банку. За наявності такого розмежування акціонерні товариства у подальшому зможуть урегулювати у своїх статутах і внутрішніх документах чіткіший розподіл функціоналу між їхніми органами. Доцільним може бути визначення правових наслідків ухвалених рішень щодо поточної операційної діяльності наглядової ради банку, оскільки Закон України «Про банки і банківську діяльність» забороняє наглядовій раді брати участь у поточному управлінні банком. Відповідальність за ухвалення чи неухвалення певних рішень має покладатися саме на орган, до компетенції якого відноситься вирішення певного питання, тому дана компетенція має бути детально регламентована законом. Ухвалення рішення, що не належить до компетенції органу, має розглядатися як ухвалення такого рішення поза межами повноважень цього органу. Таке рішення має визнаватися недійсним в силу закону. Загалом має відбутися вироблення єдиного законодавчого підходу щодо імплементації міжнародного досвіду в напрямі корпоративного права, оскільки дворівнева модель корпоративного управління в Україні, будучи аналогом німецької моделі, увібрала в себе частину рис однорівневої англійської системи управління акціонерними товариствами, внаслідок чого можна вбачати поєднання функцій управління і контролю в одному органі -- наглядовій раді. Водночас наявність в акціонерних товариствах двох однаково сильних за своїм складом органів і розмитість сфер відповідальності цих органів обов'язково призведуть до виникнення компетенційних спорів між ними. З огляду на судову практику, спори між правлінням та наглядовою радою не підлягають вирішенню судами. Окремого врегулювання також вимагає питання делегування повноважень між органами управління банку, оскільки на сьогодні наявні неузгодженості між нормативно-правовими актами НБУ та Законом України «Про акціонерні товариства». До того ж, за чинним законодавством, також можуть бути випадки, у яких рішення ухвалюється одним органом, а відповідальність за таке рішення покладається на інший орган банку, який делегував ухвалення цього рішення, що не є правильним. Віддавати всі ці питання на рівень самостійного вирішення установчими та іншими внутрішніми документами акціонерних товариств також не є доцільним через можливі випадки різного правозастосування.

Список літератури

1 Павлова К.П. Актуальные вопросы правового регулирования организации и деятельности совета директоров (наблюдательного совета) акционерного общества по российскому законодательству: атореф. дис. ... канд. юрид. наук. Москва. 2013. 27 с.

2. Амірова Ю.В., Багач Е.М., Безсмертна Н.В. та ін. Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу України. 2007. ИЙТ: https://legalexpert.in.ua/komkodeks/gk/79-gk/521-160.html(дата звернення: 10.11.2020).

3. Беляневич О.А., Мягкий А.В. Корпоративне управління за законодавством України: теоретико-прикладні проблеми. Київ: НДІ приватного права і підприємництва імені академіка Ф.Г. Бурчака НАПрН України, 2017. 320 с.

4. Корпоративне управління. За заг. ред. проф. І. Спасибо-Фатєєвої. Харків: Право, 2007. 500 с.

5. Проєкт Закону про акціонерні товариства від 25.11.2019 № 2493. Офіційний вебпортал Верховної Ради України. ийТ: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=67468 (дата звернення: 10.11.2020).

6. Концепція корпоративного управління у професійних учасниках ринків капіталу України: затверджена рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 29.03.2018 № 173. URL: https://www. nssmc.gov. ua/documents/kontseptsya-korporativnogo-upravlnnya-u-profesynih-utchasnikah-rinkv-kaptalu- ukrani/ (дата звернення: 10.11.2020).

7. Valйrie Tandeau de Marsac, Yann Paclot. Relations between company supervisory bodies and the management. European Parliament. May 2012. 174 p. URL: https://www.europarl.europa.eu/meetdocs/2009_2014/documents/juri/ dv/pe462454_/pe462454_en.pdf (дата звернення: 10.11.2020).

8. Концепция проекта Закона Республики Казахстан «О внесении изменений и дополнений в некоторые законодательные акты Республики Казахстан по вопросам корпоративного управления»: проект. URL: https://bestprofi.com/document/634677030;jsessionid=9C04FFC224EC9A8656B92E040EC31EBA?0 (дата звернення: 10.11.2020).

9. Карагусов Фархад. Комментарии относительно проекта Концепции проекта Закона «О внесении изменений и дополнений в некоторые законодательные акты Республики Казахстан по вопросам корпоративного управления». 18 августа 2015 г. URL: https://online.zakon.kz/Document/?doc_id=33743190#pos=5;-106 (дата звернення: 15.11.2020).

10. Блюмхардт О. Органи акціонерного товариства (порівняльно-правове дослідження): автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.04. Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Київ, 2002. 14 с.

11. Board of Directors vs. Management: Drawing the Line Between Them. Private Company Law Cases and Comments by A. Paul Mahaffy. June 16, 2015. URL: https://paulmahaffy.wordpress.com/2015/06/16/board-of-directors-vs- management-drawing-the-line-between-them/ (дата звернення: 15.11.2020).

12. Difference between Board of Directors and Management. Difference Between. URL: http://www.differencebetween. info/difference-between-board-of-directors-and-management (дата звернення: 15.11.2020).

13. Differences between directors and managers. Institute of Directors. 15 Jul 2019. URL: https://www.iod.com/services/ information-and-advice/resources-and-factsheets/details/Differences-between-directors-and-managers (дата звернення: 15.11.2020).

14. Nick Price. The Difference Between Governance and Management. BoardEffect. December 3, 2018. URL: https:// wwwboardeffect.com/blog/difference-between-governance-management/#:~:text=While%20the%20board%20 of%20directors,from%20those%20of%20board%20directors (дата звернення: 15.11.2020).

15. Jeremy Barlow. Board of Directors vs. Management: What is the Difference? BoardEffect. March 22, 2016. URL: https://www.boardeffect.com/blog/board-of-directors-vs-management/ (дата звернення: 15.11.2020).

16. Barry S. Bader. Distinguishing Governance from Management. GREAT BOARDS. 2008. Vol. VIII. No. 3. URL: https://cacnc.org/wp-content/uploads/2016/06/Great-Boards-distinguishing-governance-and-management.pdf(дата звернення: 15.11.2020).

17. Susan Pember. Creating Excellence in College Governance. Report. Association of Colleges. 31.10.2013. 46 p. URL: https://www.aoc.co.uk/sites/default/fпles/Creating_Excellence_in_College_Governance_0.pdf (дата звернення: 15.11.2020).

18. Guidance note: What is Governance? Association of Colleges. March 2014. URL: https://www.aoc.co.uk/sites/ default/files/What%20is%20Governance_0.pdf (дата звернення: 15.11.2020).

19. The Distinction between Management and Governance. 2nd Edition. The Governance Institute, 2018. URL: https:// nrchealth.com/wp-content/uploads/2018/10/EOG_Management-vs-Governance.pdf (дата звернення: 15.11.2020).

20. Гринчуцький В.І., Карапетян Е.Т., Погріщук Б.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник. Київ: Центр учбової літератури, 2010. 304 c. URL: https://pidruchniki.com/12281128/ekonomika/upravlinnya_pidpriyemstvom (дата звернення: 17.11.2020).

21. Шершньова З.Є. Стратегічне управління: Підручник. 2-ге вид., перероб. і доп. Київ: КНЕУ, 2004. 699 с. URL: https://buklib.net/books/22536/(дата звернення: 17.11.2020).

22. Жаворонкова Г.В., Жаворонков В.О. Стратегічне управління розвитком регіону. Науковий вісник Інституту міжнародних відносин НАУ. Серія: економіка, право, політологія, туризм.2010. Т. 1. № 1. С. 26--31.

23. Алєксєєва О.Є. Члени наглядової ради акціонерного товариства: особливості взаємовідносин із акціонерним товариством. Форум права. 2012. № 2. С. 23--27.

24. Эффективный совет директоров: пособие для собственников и должностных лиц акционерных обществ. International Finance Corporation World Bank Group. Душанбе, 2012. 150 с. URL: https://wwwifc.org/wps/wcm/ connect/d773631d-aac9-4c59-99c5-68cbc124d4a6/Effective_Board_of_Directors_Guide.pdf?MOD=AJPERES& CVID=msknl4o (дата звернення: 17.11.2020).

25. Шереметьева Д.А. Взаимоотношения между советом директоров и менеджментом корпорации. Электронный журнал «Nauka-Rastudent.ru».2015. Апрель. URL: https://nauka-rastudent.ru/16/2589/(дата звернення: 27.11.2020).

26. Национальный доклад по корпоративному управлению. Вып. 2. Москва: Национальный совет по корпоративному управлению, 2009. URL: https://www.hse.ru/data/2016/12/22/1227216019/NSKU_nac_doklad_issue2_09.pdf(дата звернення: 17.11.2020).

27. Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2018 у справі № 904/9431/15. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/72882359 (дата звернення: 17.11.2020).

28. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 317/2777/17. ИЯЬ: Ьїїр8://геуе8Іг. court.gov.ua/Review/90458903 (дата звернення: 17.11.2020).

29. Окрема думка Суддів Великої Палати Верховного Суду на постанову від 30.06.2020 у справі № 317/2777/17. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/90458898 (дата звернення: 17.11.2020).

REFERENCES

1. PavlovaK.PAktual'nyevoprosypravovogoregulirovanijaorganizaciiidejatel'nostisovetadirektorov (nabljuda- tel'nogosoveta) akcionernogoobshhestvaporossijskomuzakonodatel'stvu: atoref. dis. ... kand. jurid. nauk. Moscow, 2013. 27 p. [in Russian].

2. Amirova Yu.V, Bahach E.M., Bezsmertna N.V ta in. Naukovo-praktychnyi komentar do Tsyvilnoho kodeksu Ukrainy. 2007. URL: https://legalexpert.in.ua/komkodeks/gk/79-gk/521-160.html [in Ukrainian].

3. BelianevychO.A., MiahkyiA.VKorporatyvneupravlinniazazakonodavstvomUkrainy: teoretyko-prykladniproblemy. Kyiv: NDIpryvatnohopravaipidpryiemnytstvaimeniakademikaF.H. BurchakaNAPrNUkrainy, 2017. 320 p. [in Ukrainian].

4. Korporatyvne upravlinnia. Za zah. red. prof. I. Spasybo-Fatieievoi. Kharkiv: Pravo, 2007. 500 p. [in Ukrainian].

5. Proiekt Zakonu pro aktsionerni tovarystva vid 25.11.2019 No. 2493. Ofitsiinyi vebportal Verkhovnoi Rady Ukrainy. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=67468 [in Ukrainian].

6. KontseptsiiakorporatyvnohoupravlinniauprofesiinykhuchasnykakhrynkivkapitaluUkrainy: zatverdzhenari- shenniamNatsionalnoikomisii ztsinnykhpaperivta fondovohorynkuvid 29.03.2018 No. 173. URL: https://wwwnssmc.gov.ua/documents/kontseptsya-korporativnogo-upravlnnya-u-profesynih-utchasnikah-rinkv-kaptalu- ukrani/ [inUkrainian].

7. Valйrie Tandeau de Marsac, Yann Paclot. Relations between company supervisory bodies and the management. European Parliament. May 2012. 174 p. URL: https://wwweuroparl.europa.eu/meetdocs/2009_2014/documents/ juri/dv/pe462454_/pe462454_en.pdf

8. KoncepcijaproektaZakonaRespublikiKazahstan"O vneseniiizmenenijidopolnenijvnekotoryezakonodatel'nyeaktyRespublikiKazahstanpovoprosamkorporativnogoupravlenija": proekt. URL: https://bestprofi.com/documen t/634677030;jsessionid=9C04FFC224EC9A8656B92E040EC31EBA?0 [in Russian].

9. KaragusovFarhadKommentariiotnositel'noproektaKoncepciiproektaZakona "Ovneseniiizmenenijidopolnenijvnekotoryezakonodatel'nyeaktyRespublikiKazahstanpovoprosamkorporativnogoupravlenija". 18 avgusta 2015 g. URL: https://online.zakon.kz/Document/?doc_id=33743190#pos=5;-106 [in Russian].

10. BliumkhardtO. Orhanyaktsionernohotovarystva (porivnialno-pravovedoslidzhennia): avtoref. dys. ... kand. yuryd. nauk: 12.00.04. Kyiv. nats. un-t im. Tarasa Shevchenka. Kyiv, 2002. 14 p. [in Ukrainian].

11. Board of Directors vs. Management: Drawing the Line Between Them. Private Company Law Cases and Comments by A. Paul Mahaffy. June 16, 2015. URL: https://paulmahaffy.wordpress.com/2015/06/16/board-of-directors-vs- management-drawing-the-line-between-them/

12. Difference between Board of Directors and Management. Difference Between. URL: http://wwwdifferencebetween. info/difference-between-board-of-directors-and-management

13. Differences between directors and managers. Institute of Directors. 15 Jul 2019. URL: https://wwwiod.com/services/ information-and-advice/resources-and-factsheets/details/Differences-between-directors-and-managers

14. Nick Price. The Difference Between Governance and Management. BoardEffect. December 3, 2018. URL: https:// www.boardeffect.com/blog/difference-between-governance-management/#:~:text=While%20the%20board%20 of%20directors,from%20those%20of%20board%20directors

15. Jeremy Barlow Board of Directors vs. Management: What is the Difference? BoardEffect. March 22, 2016. URL: https://www.boardeffect.com/blog/board-of-directors-vs-management/

16. Barry S. Bader. Distinguishing Governance from Management. GREAT BOARDS. 2008. Vol. VIII. No. 3. URL: https://cacnc.org/wp-content/uploads/2016/06/Great-Boards-distinguishing-governance-and-management.pdf

17. Susan Pember. Creating Excellence in College Governance. Report. Association of Colleges. 31.10.2013. 46 p. URL: https://www.aoc.co.uk/sites/default/files/Creating_Excellence_in_College_Governance_0.pdf

18. Guidance note: What is Governance? Association of Colleges. March 2014. URL: https://wwwaoc.co.uk/sites/ default/files/What%20is%20Governance_0.pdf

19. The Distinction between Management and Governance. 2nd Edition. The Governance Institute, 2018. URL: https:// nrchealth.com/wp-content/uploads/2018/10/EOG_Management-vs-Governance.pdf

20. HrynchutskyiV.I., KarapetianE.T., PohrishchukB.VEkonomikapidpryiemstva: Navchalnyiposibnyk. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury, 2010. 304 c. URL: https://pidruchniki.com/12281128/ekonomika/upravlinnya_ pidpriyemstvom

21. Shershnova Z.Ie. Stratehichne upravlinnia: Pidruchnyk. 2-he vyd., pererob. i dop. Kyiv: KNEU, 2004. 699 p. URL: https://buklib.net/books/22536/ [in Ukrainian].

22. Zhavoronkova H.V, Zhavoronkov V.O. Stratehichne upravlinnia rozvytkom rehionu. Naukovyi visnyk Instytutu mizhnarodnykh vidnosyn NAU. Seriia: ekonomika,pravo,politolohiia, turyzm. 2010. Vol. 1. No. 1. P 26-31 [in Ukrainian].

23. AlieksieievaO.Ie. Chlenynahliadovoiradyaktsionernohotovarystva: osoblyvostivzaiemovidnosynizaktsionernymtovarystvom. Forumprava. 2012. No. 2. P. 23-27 [in Ukrainian].

24. Jeffektivnyjsovetdirektorov: posobiedljasobstvennikovidolzhnostnyhlicakcionernyhobshhestv. International Finance Corporation World Bank Group. Dushanbe, 2012. 150 s. URL: https://www.ifc.org/wps/wcm/connect/ d773631d-aac9-4c59-99c5-68cbc124d4a6/Effective_Board_of_Directors_Guide.pdf?MOD=AJPERES& CVID=msknl4o [in Russian].

25. Sheremet'eva D.A. Vzaimootnoshenija mezhdu sovetom direktorov i menedzhmentom korporacii. Jelektronnyj zhur- nal "Nauka-Rastudent.ru". 2015. Aprel'. URL: https://nauka-rastudent.ru/16/2589/ [in Russian].

26. Nacional'nyj doklad po korporativnomu upravleniju. Vyp. 2. Moscow: Nacional'nyj sovet po korporativnomu upravleniju, 2009. URL: https://www.hse.ru/data/2016/12/22/1227216019/NSKU_nac_doklad_issue2_09.pdf [in Russian].

27. Postanova Verkhovnoho Sudu u skladi kolehii suddiv Kasatsiinoho hospodarskoho sudu vid 27.03.2018 u spravi No. 904/9431/15. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/ [in Ukrainian].

28. Postanova Velykoi Palaty Verkhovnoho Sudu vid 30.06.2020 u spravi No. 317/2777/17. URL: https://reyestr.court. gov.ua/Review/90458903 [in Ukrainian].

29. Okrema dumka Suddiv Vиlykoi Palaty Vиrkhovnoho Sudu na postanovu vid 30.06.2020 u spravi No. 317/2777/17. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/90458898 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru