Компетенція законодавчої влади на сучасному етапі розвитку суспільства

Висновки

Парламенти обмежені у своїх фінансових правах, у праві контролю над діяльністю уряду. Парламент не визначає й політичної програми уряду. Обговорення урядових заяв зводиться лише до формального вираження побажань кабінету. Важливим засобом впливу на уряд у парламентських республіках та монархіях могло би стати право парламенту на вираження йому вотуму недовіри. Однак можливість використання такого засобу обмежена тим, що парламент піддається ризику дострокового розпуску, до якого може вдатися уряд.

У республіках зі змішаною формою правління прем'єр-міністр та міністри призначаються президентом, але визначається склад уряду зазвичай з урахуванням співвідношення партійних сил у парламенті. Однак ця норма не є обов'язковою вимогою функціонування уряду, і більшою мірою залежить від голови уряду, ніж від парламенту. Парламент може висловити недовіру кабінету, але процедура такого вираження недовіри є дуже складною. Крім того, вона, як і в парламентських державах, може призвести чи до його відставки, чи до розпуску самого парламенту.

У президентських республіках парламент та президент, який стоїть на чолі уряду, формально незалежні один від одного. Не маючи можливості безпосередньо впливати на діяльність президента та його адміністрації, на формування останньої, парламент може певною мірою використовувати такий засіб впливу на них, як власні фінансові та контрольні повноваження. Але фактично державні органи діють не ізольовано один від одного, а представляють єдиний механізм влади, головним завданням якого є вироблення загальної стратегії для забезпечення інтересів тих соціальних прошарків суспільства, яким ця влада й належить.

Отже, нам представляється очевидним той факт, що законодавча влада, як один із органів вищої державної влади, з одного боку, - функціонально-діяльнісного, - практично втратила своє первинне значення, і зараз є рудиментарним, анахроністичним елементом державної системи управління, а з іншого - конституюючого, - все ж залишається представницькою владою народу як верховного суверену в системі публічної влади.

Список використаних джерел

1. Дюги Л. Конституционное право. М., 1908. 957 с.

2. Прело М. Конституционное право Франции. М.: Иностран. литерат., 1957. 671 с.

3. Конституция Французской Республики. Конституции государств Европейского Союза / Под общей редакцией Л. А. Окунькова. М.: ИНФРА-М-НОРМА, 1997. С. 665-682.

4. Государственное право Германии / Ахтенберг А., Бадура Н. и др. Т. 1. М.: ИГП РАН, 1994. С. 51.

5. Бромхед П. Эволюция британской конституции. М.: Юрид. литерат., 1978. С. 199.

6. Rosenthal A. Legislative Life: People, Process and Performance in the States. New York: Harper & Row Pub, 1981. P. 43.

7. Robert S. Lorch. State and Local Politics. Prentice-Hall, 1992. 415 p.

8. Алданов М. Ульмская ночь. М.: Новости, 1996. С. 582.

9. Lincoln Steffens. The Shame of the Cities. New York: McClure, Phillips, 1904; New York: Sagamore,1957. Р. 128.

10. Уэйд Е., Филлипс Г. Конституционное право. М.: Иностран. литерат., 1950. С. 70.

11. Constitution of the United States of America. United States Code. 1988 Edition. P. 45-50.

12. Oregon Law Review. Spring, 1973. № 3. P. 220.

13. Мищак І.М. Конституційно-правові аспекти реалізації народними депутатами України права законодавчої ініціативи. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2011. № 3. С. 56-61.

14. Федеративная Республика Германия: Конституция и законодательные акты / Под ред. и со вступ. ст. Ю.П. Урьяса. М.: Прогресс, 1991. 468 с.

15. МищакІ. М. Деякі питання удосконалення контрольної функції парламенту. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2010. № 3. С. 37-43.

16. Public Law 601--79 ru Congress [Chapter 753--2D Session] [S. 2177].

17. The Congressional Budget and Impoundment Control Act of 1974. P.L., 93-344; 88, Stat. 297-339.

18. Народовладдя в Україні: глобалізаційні виклики: монографія / Р.О. Стефанчук, С.О. Кузніченко, І.М. Мищак та ін. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2020. 764 с.

19. Терлецька І.С. Законопроектна діяльність: вимоги забезпечення якості та ефективності законів. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2011. № 3. С. 22-26.

References

1. Dyugi, L. (1908). Konstitutsionnoye pravo. M. [in Russian].

2. Prelo, M. (1957). Konstitutsionnoye pravo Frantsii. M. : Inostran. literat. [in Russian].

3. Okun'kov, L.A. (1997). Konstitutsiya Frantsuzskoy Respubliki. Konstitutsii gosudarstv Yevropeyskogo Soyuza, s. 665-682. M.: INFRA-M-NORMA [in Russian].

4. Akhtenberg, A., Badura, N. i dr. (1994). Gosudarstvennoye pravo Germanii. T. 1. M.: IGP RAN, s. 51 [in Russian].

5. Bromkhed, P. (1978). Evolyutsiya britanskoy konstitutsii. M.: Yurid. literat., s. 199 [in Russian].

6. Rosenthal, A. (1981). Legislative Life: People, Process and Performance in the States. New York: Harper & Row Pub, P. 43.

7. Lorch, Robert S. (1992). State and Local Politics. Prentice-Hall.

8. Aldanov, M. (1996). Ul'mskaya noch'. M.: Novosti, s. 582 [in Russian].

9. Lincoln Steffens. (1904, 1957). The Shame of the Cities. New York: McClure, Phillips; New York: Sagamore, p. 128.

10. Ueyd, Ye., Fillips, G. (1950). Konstitutsionnoye pravo. M.: Inostran. literat., s.70 [in Russian].

11. Constitution of the United States of America. United States Code. (1988). P. 45-50.

12. Oregon Law Review (1973). Spring, 3, 220.

13. Myshchak, I.M. (2011). Konstytutsiyno-pravovi aspekty realizatsiyi narodnymy deputatamy Ukrayiny prava zakonodavchoyi initsiatyvy. Naukovi zapysky Instytutu zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy, 3, 56-61 [in Ukrainian].

14. Federativnaya Respublika Germaniya: Konstitutsiya i zakonodatel'nyye akty (1991) / Pod red. i so vstup. st. Yu.P. Ur'yasa. M.: Progress [in Russian].

15. Myshchak, I.M. (2010). Deyaki pytannya udoskonalennya kontrol'noyi funktsiyi parlamentu. Naukovi zapysky Instytutu zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy, 3, 37-43 [in Ukrainian].

16. Public Law 601--79 ru Congress [Chapter 753--2D Session] [S. 21-77].

17. The Congressional Budget and Impoundment Control Act of 1974. P.L., 93-344, 88, Stat. 297-339.

18. Stefanchuk, R.O., Kuznichenko, S.O., Myshchak, I.M. and others. (2020). Democracy in Ukraine: globalization challenges. Odessa: Helvetica Publishing House [in Ukrainian].

19. Terlets'ka, I.S. (2011). Zakonoproektna diyal'nist': vymohy zabezpechennya yakosti ta efektyvnosti zakoniv. Naukovi zapysky Instytutu zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy, 3, 22-26 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru