Міжнародно-правовий статус демілітаризованої зони між Північною і Південною Кореєю (DMZ)

Саміт розглядається як перемога Мун Чже Іна, який давно наполягав на встановленні дипломатичних відносин з Північною Кореєю. На церемонії приведення до присяги в 2017 році він сказав: «За мир на Корейському півострові, я зроблю все, що в моїх силах». За результатами зустрічі було прийнято Декларацію про мир, процвітання і об'єднанні Корейського півострова. Держави зобов'язалися працювати над звільненням Корейського півострова від ядерної зброї. Угода закріплювала закінчення взаємних ворожих дій Півночі та Півдня, а також перетворення демілітаризованої зони в «зону миру». Декларація передбачала скорочення озброєнь і ослаблення напруженості в регіоні, возз'єднання сімей, розділених внаслідок війни, і деякі інші пункти.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі

На підставі проведеного дослідження можна сформулювати такі висновки. По-перше, ДМЗ є буферною зоною між Північною Кореєю (Корейська Народно-Демократичною Республіка) та Південною Кореєю (Республіка Корея), регулювання щодо якої здійснюється Угодою про перемир'я від 27 липня 1953 р. Згідно з цим міжнародним договором було створено Військову комісію з перемир'я та Комісію нейтральних країн зі спостереження, а також зазначено про перші дії, що після набуття угодою чинності, мали бути виконані, та врегульовано територіальні питання. Так, відповідно до договору, командування ООН має юрисдикцію над південною частиною ДМЗ, а головнокомандувач Північної Кореї разом із головнокомандувачем Китаю -- над північною частиною.

По-друге, ширина цієї зони становить чотири кілометри, від Жовтого моря на заході, аж до Японського моря на сході півострова, яка розділена рівно на 38-й паралелі. Також ДМЗ є найбільш охоронюваним кордоном у світі, особливо з боку міжнародного гуманітарного права. З 1953 року було посилено охорону -- відтепер її ведуть не лише громадяни обох сторін, а також філії Організації Об'єднаних Націй -- Командування Сил безпеки ООН -- Об'єднана зона безпеки (JSA). Щоб мати можливість проходження служби уздовж лінії розмежування, корейські солдати, як із боку Північної Кореї, так і Південної Кореї, проходять певний відбір.

По-третє, передумовами виникнення ДМЗ безпосередньо є Корейська війна 1950р., яка фактично продовжується до наших днів (не було підписано мирний договір, тому формально -- дві країни знаходяться у стані війни протягом більше 70 років.). Наслідками встановлення ДМЗ є ситуація, в якій ця демілітиразована зона є майже безлюдною та слугує місцем проведення разових зустрічей та переговорів між представниками Південної і Північної Кореї. Однак, на території ДМЗ існують постійні ризики ескалації конфлікту між Північною Кореєю та Південною Кореєю, що спричиняє постійне напруження як для громадян Корейської Народно-Демократичної Республіки і Республіки Корея, так і для всієї міжнародної спільноти.

Вищевказане демонструє, що ґрунтовним напрямком науки міжнародного права є створення окремого міжнародно-правового акту, який би регулював міжнародно-правовий статус нейтральних та демілітаризованих зон. Також, варто зазначити, що встановлення буферних зон має провадитися лише з нагальних потреб та на визначений строк, щоб у подальшому не виникло міжнародних суперечок.

Література

1. Роянова І. Демілітаризовані та нейтралізовані території в міжнародному гуманітарному праві. Юридичний вісник. 2020. № 4. С. 201-209.

2. Шиц С. Корейська демілітаризована зона-сучасний символ поділу народу. [Korean demilitarized zone-present symbol of a division of the nation]. [Koreanska strefa zdemilitaryzowana-wspolczesny symbol podzialu narodu]. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Культурологія». 2014. № 15 (2). С. 267-275.

3. Bleiker Roland Visual autoethnography and international security: Insights from the Korean DMZ. European Journal of International Security. 2019. 4.3. С. 274-299.

4. Matray James Irving. Korea Divided: The 38th Parallel and the Demilitarized Zone. Infobase Publishing, 2005.

5. Text of the armistice agreement in Korea (Panmunjom, 27 July 1953). URL: https://peacemaker.un.org/sites/peace- maker.un.org/files/KP%2BKR_530727_AgreementConcerningMilitaryArmistice.pdf (дата звернення: 24.06.2022).

6. North Korea: Why negotiations can't wait for denuclearisation. URL: https://www.afr.com/policy/north-korea- why-negotiations-cant-wait-for-denuclearisation-20180208-h0vrle (дата звернення: 24.06.2022).

7. Park Jong-Chul, and Jeong-Ho Roh Law and Policy on Korean Unification: Analysis and Implications. 3SO 0|C|0-|, 2014.

8. Kai Jin China and the Korean DMZ World Peace Park. Thediplomat.com. URL: thediplomat.com/2014/12/ china-and-the-korean-dmz-world-peace-park/ (дата звернення: 24.06.2022).

9. Pruitt Sarah Why Are North and South Korea Divided? HISTORY, on 15th of January 2019. URL: www.histo- ry.com/news/north-south-korea-divided-reasons-facts (дата звернення: 24.06.2022).

10. Щёкин Ю. Основания самообороны международных межправительственных организаций. Теорія і практика правознавства. 2018. Вип. 2 (14). 14 с. URL: http://tlaw.nlu.edu.ua/article/view/149269/148951 (дата звернення: 24.06.2022).

11. James A. Is there a second generation of peacekeeping?, Journal of International Peacekeeping. 1994. № 1(4). P. 110-114. doi: https://doi.org/10.1163/187541194X00127

12. Kenkel K.M. Five Generations of Peace Operations: From the `Thin Blue Line' to Painting a Country Blue. Revista Brasileira de Polntica Internacional. 2013. № 56(1). P. 122-143.

13. Нгуен Куок Динь Международное публичное право: В 2 т.: Пер. с франц. / Нгуен Куок Динь, Дайе П., Пелле А. Киев: Сфера, 2001.

14. Семенов В. Вооруженные силы ООН. Москва: Международные Отношения. 1976.

15. Яновский М. Мирные средства разрешения международных споров. Ташкент: САГУ. 1957.

References

1. Roianova, I. (2020). Demilitaryzovani ta neitralizovani terytorii v mizhnarodnomu humanitarnomu pravi. Iury- dychnyi, visnyk 4, pp. 201-209.

2. Shyts, S. (2014). Koreiska demilitaryzovana zona-suchasnyi symvol podilu narodu. [Korean demilitarized zone-present symbol of a division of the nation]. [Koreanska strefa zdemilitaryzowana-wspolczesny symbol podzia- lu narodu]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Seriia «Kulturolohiia». 15 (2), pp. 267-275.

3. Bleiker, Roland. (2019). Visual autoethnography and international security: Insights from the Korean DMZ. European Journal of International Security, 4.3, pp. 274-299.

4. Matray, James Irving (2005). Korea Divided: The 38th Parallel and the Demilitarized Zone. Infobase Publishing.

5. Text of the armistice agreement in Korea (Panmunjom, 27 July 1953) URL: https://peacemaker.un.org/sites/ peacemaker.un.org/files/KP%2BKR_530727_AgreementConcerningMilitaryArmistice.pdf

6. North Korea: Why negotiations can't wait for denuclearisation. URL: https://www.afr.com/policy/north-korea- why-negotiations-cant-wait-for-denuclearisation-20180208-h0vrle

7. Park, Jong-Chul, and Jeong-Ho Roh. (2014). Law and Policy on Korean Unification: Analysis and Implications. aao|o|c|o-|.

8. Kai, Jin China and the Korean DMZ World Peace Park. Thediplomat.com. URL: thediplomat.com/2014/12/ china-and-the-korean-dmz-world-peace-park/

9. Pruitt, Sarah. Why Are North and South Korea Divided? HISTORY, on 15th of January 2019. URL: www. history.com/news/north-south-korea-divided-reasons-facts.

10. Schyokin Yu. (2018). Osnovaniya samooboronyi mezhdunarodnyih mezhpravitelstvennyih organizatsiy. Teori- ya i praktika pravoznavstva. Vip. 2 (14), 14 s. URL: http://tlaw.nlu.edu.ua/article/view/149269/148951

11. James, A. (1994). Is there a second generation of peacekeeping?, Journal of International Peacekeeping, 1(4), pp. 110-114. doi: https://doi.org/10.1163/187541194X00127

12. Kenkel, K. M. (2013). Five Generations of Peace Operations: From the `Thin Blue Line' to Painting a Country Blue. Revista Brasileira de Polntica Internacional, 56(1), pp. 122-143.

13. Nguen Kuok Din (2001). Mezhdunarodnoe publichnoe pravo: V 2 t.: Per. s frants. / Nguen Kuok Din, Daye P., Pelle A. Kiev: Sfera.

14. Semenov, V. (1976). Vooruzhennyie silyi OON. Moskva: Mezhdunarodnyie Otnosheniya.

15. Yanovskii, M. (1957). Mirnyye sredstva razresheniya mezhdunarodnykh sporov. Tashkent: SAGU.

Размещено на Allbest.ru