Чи можлива деполітизація конституційного правосуддя України?

Звісно, сама по собі наявність у біографії судді КС стажу роботи в правоохоронній чи судовій системі, зокрема в радянський період, не задає однозначно його габітус і, тим більше, позицію у конкретній справі. І хоча тут може йтися не стільки про детермінуючі, скільки про індикативні та ймовірнісні фактори впливу соціально-структурних умов на поведінку судді, вже сам стиль аргументації абсолютної більшості актів Суду, який відрізняє формалістичну бюрократизовану логіку судового правозастосування від стилю філософствування, властивого саме конституційній інтерпретації) підтверджує слушність припущень про роль цього впливу.

В роки президентства Л. Кучми мережеві неформальні практики, позначувані термінами «відомчість» і «місництво», стали основою формування кланових регіональних олігархічних угруповань, з яких до місцевої та центральної влади рекрутувалися політичні еліти (Glazunov 2011: 126-146).

Вплив «відомчості» і «місництва» може бути прослідковано як у процесах формування персонального складу КС, так і, можна припустити, непрямим чином - у його діяльності. Так, серед суддів, які ухвалювали Рішення Суду про скасування політреформи 2004 року, вихідцями з Донеччини були судді А. Головін, С. Вдовіченко, В. Овчаренко, Н. Шаптала. В Поясненнях Уряду, наданих у справі «Полях та інші проти України», зазначалося:

Прийшовши до влади, він (В. Янукович - С.Р.) розпочав консолідування влади. Зокрема, він призначив чотирьох нових суддів Конституційного Суду України і, таким чином, сформував прихильну до нього більшість. (Case of Polyakh 2019, para. 231-234)

В процесі організаційної підготовки до ухвалення цього Рішення, на початку вересня 2010 протягом одного тижня КС задовольнив заяви про відставку чотирьох суддів КС, і вже через кілька днів з'їзд суддів призначив чотирьох нових суддів КС. Та обставина, що професійна кар'єра більшості із новопризначених суддів територіально була пов'язана зі Сходом та Півднем України, стала нагодою для критики цих призначень з боку «прозахідної» політичної опозиції (Myronenko 2011: 821). Проте визначальний вплив на ціннісні орієнтації і поведінкові стереотипи суддів КС чинить, звісно ж, не територіальне походження, а тривалий досвід попередньої практичної діяльності, який зазвичай був пов'язаний із залученням до неформальних практик, типових для радянської системи управління.

У пострадянських реаліях винятковість статусних привілеїв суддів КС і процедурні гарантії їхньої незалежності В результаті конституційної судової реформи 2016 року і ухвалення у 2017 році нового Закону про КС судді КС отримали нові процедурні і матеріально-фінансові гарантії їхньої незалежності і, відповідно - статусні привілеї: так, без згоди самого КС суддю КС не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; рішення про звільнення з посади судді КС Суд ухвалює щонайменше двома третинами від його конституційного складу; Посадовий оклад судді КС встановлюється у розмірі посадового окладу судді Верховного Суду, який, своєю чергою, становить 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб тощо. роблять суддів малочутливими до «віри і надій» фахового правничого середовища і до суспільних очікувань, а небезпека інституціоналізації «судової аристократії, яка не реагує на людей» (Bihun 2021: 172) може перетворюватися на реальність. За таких умов радше не типові, а виняткові моральнісні якості конституційних суддів як юридичної «еліти еліт» могли би виступати певним запобіжником проти використання ними юрисдикційних повноважень із цілями, відмінними від тих, із якими вони надані. Це підтверджує необхідність вдосконалення механізмів конкурсного відбору майбутніх охоронців конституції з урахуванням рекомендацій, наданих Венеційською комісією.

Висновки

Конституційне правосуддя є місцем перетину силових ліній політичного та юридичного полів і водночас - місцем боротьби за смисл Основного Закону. В цій боротьбі ставкою стає конституційність актів публічної влади, а логіка політичної доцільності конкурує із логікою пошуку справедливого балансу інтересів.

У пострадянському соціальному просторі смисл принципу верховенства права є імпортним товаром, призначеним як для фахового, так і для широкого вжитку. Європейські стандарти якості цього товару створюються кращими практиками конституційних судів і міжнародних судових установ та визнаються його кваліфікованими національними користувачами - спільнотою правознавців та юристів-практиків. Узгодженість із цими стандартами формує авторитет рішень Конституційного Суду.

Політичність предмету конституційної юстиції є її сутнісною та невід'ємною рисою. Натомість поняття «політизації» пов'язується з недоліками процесу виробництва конституційних смислів, легітимністю рішень Суду і оцінкою розміру символічного капіталу довіри до нього. Політизація приховується в мотивах ухвалення рішень Конституційним Судом - мотивах, які можуть виникати в результаті використання ресурсів владного впливу на Суд. Вона виявляється в очевидних відхиленнях від логіки юридичного поля на користь політичної доцільності, в тих актах Конституційного Суду, які стають лише зовнішньою юридичною формою для позаправового і неправового змісту. Такі відхилення, своєю чергою, зумовлені розподілом ресурсних можливостей і розташуванням позицій у полі державної влади Конституційного Суду, Глави держави та інших гравців цього поля.

Виняткова складність проблеми деполітизації конституційного правосуддя в Україні полягає в поєднанні двох груп чинників: а) факторів, притаманних будь-якій правовій системі: неможливості нейтралізувати вплив ціннісних установок суддів на здійснення судочинства і в прихованих формах тиску на суд; б) впливі специфічних соціокультурних умов: структур особистісної, зокрема патрон-клієнтарної залежності - каналів трансляції владного впливу на Суд, а також правового нігілізму ключових політичних акторів.

Як відтворення в практиці Конституційного Суду пропрезидентської орієнтації, так і виконання ним ролі самостійного гравця в політичному чи економічному полях однаково суперечать суспільним очікуванням, що ґрунтуються на моделі незалежного конституційного правосуддя. Звідси постає й триваюча криза легітимності конституційної юстиції в Україні.

Інституційними засобами, які певним чином сприятимуть виходу з кризового стану, як видається, могли би стати: запровадження прозорої процедури конкурсного відбору всіх кандидатів в судді Конституційного Суду України, в якій предметом перевірки мають бути конституційно-правова фаховість та найвищий рівень моральної репутації; збільшення питомої ваги наукового капіталу в складі Суду за рахунок встановлення відповідних професійних квот; обрання суддів кваліфікованою більшістю голосів, а також залучення до складу конкурсної комісії авторитетних міжнародних експертів.

Бібліографія

1. Avakyan, Suren. (2014). Konstitutsionnoe pravo Rossii [from Rus.: Constitutional Law of Russia]. Tom 1. Moskva: Norma INFRA-M.

2. Berko, Stepan, Savychuk, Oleh. (2020). Khto staie suddiamy Konstytutsiinoho Sudu i chomu vony ne zakhyshchaiut Konstytutsiiu? [from Ukr.: Who become Constitutional Court Judges and why they don't defend the Constitution]. DeJuRe, 24 December.

3. Bihun, Viacheslav. (2021). Dobrochesnist i pravosuddia. Filocofiia. Teoriia. Praktyka [from Ukr.: Integrity and Justice. Philosophy. Theory. Practice]. Kyiv: Interservis.

4. Boryslavska, Olena, Granat, Miroslaw. (2021). Independence of Constitutional Justices: Stumbling Blocks in Ukraine and Poland. Access to Justice in Eastern Europe, 2(10)

5. Bryntsev, Vasyl. (2013-2015). Sudovyi konstytutsionalizm v Ukraini: doktryna i praktyka formuvannia: u dvokh knyhakh [from Ukr.: Justiciary Constitutionalism in Ukraine: Doctrine and Practice of it's formation: in two books]. Kharkiv: Pravo.

6. Burdie, Pier. (2002). Formy kapitala [from Rus.: Pierre Bourdieu. The forms of capital]. Ekonomicheskaya sotsiologiya. Elektronnyiy zhurnal, Vol. 3(5): 60-75, November.

7. Burdie Pier & Vakan Loik. (2015). Refleksyvna sotsiolohiia [from Ukr.: Pierre Bourdieu, Loic Wacquant. Reflexive Sociology]. Kyiv: Meduza.

8. Burdie, Pier. (2007). Sotsialnoe prostranstvo i simvolicheskaya vlast [from Rus.: Pierre Bourdieu. Social space and symbolic power]. V Sotsiologiya sotsialnogo prostranstva [from Rus.: In Sociology of social space]. Sankt Peterburg: Aleteia.

9. Burdie, Pier. (1993). Sotsiologiya politiki [from Rus.: Sociology of politics]. М.: Socio-Logos.

10. Burdie, Pier. (1999). Duh gosudarstva: genezis i struktura biurokraticheskogo polia [from Rus.: Spirit of the state: genesis and structure of the bureaucratic field].

11. Burdie, Pier. (2005). Vlast prava. Osnovyi sotsiologii yuridicheskogo polya [from Rus.: The power of Law. Fundamentals of the sociology of the legal field].

12. Case of Polyakh and Others v. Ukraine. (2019). Strasbourg, 17 October. HUDOC database, 17 October.

13. Dekret Vremennogo pravitelstva Kyirgyizskoy respubliki [From Rus.: Decree of the Kyrghyz Provisional Government], 12 April 2010 No. 2. (2010). Ministerstvo yustitsii Kyirgyizskoy respubliki, 12 April.

14. Druzenko, Gennadii. (2020). Sudokratia: Chy potriben Ukraini Konstytutsiinyi sud? [from Ukr.: Judgiocracy: Does Ukraine need a Constitutional Court?] Glavkom, 31 October.

15. Egorov, Sergey. (1989). Politicheskaya yurisprudentsiya v SShA. [from Rus.: Political jurisprudence in the USA]. Moskva: Nauka.

16. Fisun, Alexandr. (2006). Demokratiya, neopatrimonializm i globalnyie transformatsii [from Rus.: Democracy, neo-patrimonialism and global transformations]. Kharkov: Konstanta.

17. Glazunov, Vladimir. (2011). OLigarhicheskie transformatsii [from Rus.: Oligarchic transformations]. Zaporozhie: KPU.

18. Grigoriev, Ivan. (2017). Strategicheskiy podhod k sudebnoy politike i sootnoshenie vnutrennih i vneshnih institutov v organizatsii sudebnoy vlasti [from Rus.: Strategic Approach to Judicial Policy and the Relationship of Internal and External Institutions in the Organization of the Judiciary]. Politiia 1(84): 159-174.

19. Guarnieri, Carlo, Pederzoli, Patrizia. (2002). The Power of Judges: A Comparative Study of Courts and Democracy. Oxford; New York: Oxford University Press.

20. Hultai, Mykhailo. (2017). Istorychni vytoky vitchyznianoho konstytutsionalizmu: zvychai, tradytsii, pamiatky prava ta filosofski kontseptsii [from Ukr.: Historical origins of the native Constitutionalism: customs, traditions and philosophical conceptions]. Kyiv: Yurinkom Inter.

21. Helmke, Gretchen & Levitsky, Steven (ed). (2006). Informal Institutions and Democracy: Lessons from Latin America. Baltimore, Johns Hopkins UniPress.

22. Holovan, Ihor. (2010). Deiaki problemy vykonannia rishen Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy [from Ukr.: Some problems of enforcement of judgements of the Constitutional Court of Ukraine]. V. Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy: 132-141.

23. Khavroniuk, Mykola. (2020). V ochikuvanni «nekonstytutsiinosti» vsoho... [from Ukr.: In anticipation of the "unconstitutionality" of everything ...]. Dzerkalo tyzhnia, 9 September,

24. Khovanskaya, Anna. (2010). Politicheskaya yurisprudentsiya: postklassicheskiy analiz sudebnyih resheniy i ideya legitimnosti [from Rus.: Political jurisprudence: post-classical analysis of court decisions and the idea of legitimacy]. Sravnitelnoe konstitutsionnoe obozrenie 1(74): 5-19.

25. Koziubra, Mykola. (2005). Pravo, polityka, pravosuddia: zarubizhnyi ta vitchyznianyi dosvid vzaiemovidnosyn [from Ukr.: Law, politics, judjement: foreign and national experience of relation] V Naukovi zapysky NaUKMA. Yurydychni nauky 38: 3-8.

26. Kozlova, Ekaterina & Kutafin, Oleg. (2008). Konstitutsionnoe pravo Rossii [from Rus.: Constitutional Law of Russia]. Moskva: Prospekt.

27. Livyi bereh. (2019). Ukraintsi staly poblazhlyvishymy do porushen Konstytutsii, - opytuvannia. Livyi bereh, 26 June.

28. Loughlin, Martin. (2016). Political jurisprudence. Jus Politicum: Revue de Droit Politique, 16.

29. Malyshev, Borys & Kyrychenko, Yuliia. (2016). Vplyv konstytutsiinoho sudochynstva na zakonodavchu diialnist Verkhovnoi Rady Ukrainy [from Ukr.: Constitutional justice's impact on legislative activity of Verkhovna Rada of Ukraine]. Chasopys Parlament, 4.

30. Maslovskaya, Elena & Maslovskii, Mikhail. (2015). Kontseptsiya yuridicheskogo polya i sovremennaya sotsiologiya prava [from Rus.: The theory of juridical field and contemporary sociology of law] Sotsiologiya vlasti 27(2): 48-65.

31. Medard, Jean-Frangois. (1976). Le rapport de clientele: du phenomene social a l'analyse politique. Revue Francaise de Science Politique 26(1): 103-131.

32. Myronenko, Oleksandr. (2011). Konstytutsiinyi Sud Ukrainy: istoriia i suchasnist, doktryna i praktyka [from Ukr.: Constitutional Court of Ukraine: History and Contemporary, Doctrine and Practice]. Kyiv: Instytut derzhavy i prava imeni V. M. Koretskoho.

33. Okrema dumka suddi Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy Savenka M.D. [Dissent opinion of Judge Savenko], (2003). Ofitsiinyi vebportal parlamentu Ukrainy, 23 December.

34. Ovsepyan, Zhanna. (1996). Sudebnyiy konstitutsionnyiy kontrol v RF: problemyi depolitizatsii [from Rus.: Judicial constitutional control in the RF: problems of depoliticization]. Gosudarstvo i pravo 1: 3233.

35. Popov, A. (2006). Nuzhen li Ukraine Konstitutsionnyiy Sud [from Rus.: Does Ukraine need a Constitutional Court?]. 2000: Ezhenedelnik 8-14 dek. 7.

36. Postanova Velykoi Palaty Verhovnnoho Sudu [From Ukr.: Decision of the Grand Chamber of the Supreme Court]. (2018). 14 March, No. 800/120/14. (2018). Yedynyi derzhavnyi reiestr sudovykh rishen.

37. Postanova Verhovnoyi Rady Ukrainy [From Ukr.: Decree of the Verkhovna Rada of Ukraine]. (2014). 24 February, No. 775-VII. (2014). Ofitsiinyi vebportal parlamentu Ukrainy, 25 February.

38. Proyekt Zelenoi knyhy konstytutsiinoi reformy v Ukraini [From Ukr.: The Draft of the Green Book of the Constitutional Reform in Ukraine] (2021). Centre of Policy and Legal Reform, 25 May.

39. Rabinovych, Serhii. (2013). Neformalni praktyky publichnoi vlady yak forma dii faktychnoi konstytutsii [from Ukr.: Informal Practices of Public Authority as a Form of the Factual Constitution Operation]. Visnyk Natsionalnoi akademii pravovykh nauk Ukrainy 3(74): 108-116.

40. Rabinovych, Serhii. (2020). Pravo z (ne)prava: mifologia konstitutsiynoyi revolyutsii [from Ukr.: Lawful out of (Un)lawful: Mythology of the Constitutional Revolution]. Filosofiia prava i zahalna teoriia prava [from Ukr.: Philosophy of Law and General Theory of Law] 1: 71-89.

41. Radaev, Vadim. (2002). Ponyatie kapitala, formy kapitala i ih konvertatsiya [from Rus.: The concept of capital, forms of capital and it's convertation]. Ekonomicheskaya sotsiologiya 4: 20-32.

42. Rishennia Druhoho senatu Konstytutsiinoho sudu [From Ukr.: Decision of the Second Senate of the Constitutional Court of Ukraine], (2019), 5 June, No. 4-r(II)/2019 (2019). Ofitsiinyi vebportal parlamentu Ukrainy, June.

43. Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy [From Ukr.: Decision of the Constitutional Court of Ukraine] (1999), 29 December, No. 11-рп/1999. Ofitsiinyi vebportal parlamentu Ukrainy.

44. Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy [From Ukr.: Decision of the Constitutional Court of Ukraine] (2010), 30 September, No. 20-рп/2010. Ofitsiinyi vebportal parlamentu Ukrainy, October.

45. Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy [From Ukr.: Decision of the Constitutional Court of Ukraine], (2019a), 26 February, No.1-r/2019. Ofitsiinyi vebportal parlamentu Ukrainy, March.

46. Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy [From Ukr.: Decision of the Constitutional Court of Ukraine], (2019b), 16 July, No. 9-р/2019. Ofitsiinyi vebportal parlamentu Ukrainy.

47. Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy [From Ukr.: Decision of the Constitutional Court of Ukraine] (2020b), 28 August, No. 9-r/2020. Ofitsiinyi vebportal parlamentu Ukrainy.

48. Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy [From Ukr.: Decision of the Constitutional Court of Ukraine] (2020c), 27 October, No. 13-r/2020. Ofitsiinyi vebportal parlamentu Ukrainy, October.

49. Rosenblum, Victor. (1955). Law as a Political Instrument. New York: Random House.

50. Savchyn, Mykhailo. (2020). Pro demokratychnu pidzvitnist suddiv i ne tilky [From Ukr. About democratic accountability of judges and not just about it]. Zbruc, 30 October.

51. Savenko, Mykola (2001). Nezalezhnist suddi Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy [from Ukr.: Independence of a judge of the Constitutional Court of Ukraine]. Visnyk Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy 1: 75-83.

52. Selivanov, Anatolii. (2006). Verkhovenstvo prava v Konstytutsiinomu pravosuddi: Analiz konstytutsiinoi yurysdyktsii [from Ukr.: The Rule of Law in the Constitutional Justice: the Analysis of the Constitutional Judicature]. Kyiv, Kharkiv: Akademia pravovyh nauk Ukrainy.

53. Serdiuk, Oleksandr. (2007). Sotsiolohichnyi pidkhid v suchasnomu pravoznavstvi: piznannia sotsialnosti prava [from Ukr.: Sociological approach in Modern Jurisprudence: Cognition of the Socialness of Law]. Kharkiv: Yashma.

54. Sajo, Andrash. (1999). Samoohranychenye vlasti. Kratkyi kurs konstytutsyonalizma [from Rus.: Limiting Government. An Introduction to Constitutionalism]. Moskva: Yurist.

55. Shapoval, Volodymyr. (1997). Konstytutsiine pravo zarubizhnykh krain [from Ukr.: Constitutional Law of Foreign Countries]. Kyiv: Artek, Vyshcha shkola.

56. Shmatko, Nataliia. (1998). "Gabitus" v strukture sotsiologicheskoy teorii [from Rus.: "Gabitus" in the structure of Sociological Theory]. Zhurnal sotsiologii i sotsialnoy antropologii, Vol. 1, 2.

57. Shyshkin, Viktor. (2018). Chomu ya buv proty. «Okremi dumky» suddi Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy [from Ukr.: Why I was against. "Separate opinions" of a judge of the Constitutional Court of Ukraine]. Kyiv: Tempora.

58. Slidenko, Ihor. (2020). The politicization of the constitutional courts: causes and consequences. In Constitutional Justice and Politics: International Congress on European and Comparative Constitutional Law (Regensburg, 14-15 October 2016). Kosice, 221-223.

59. Suddi KSU poperednikh kadentsii [From Ukr.: Former constitutional judges]. Konstytutsiinyi Sud Ukrainy. Ofitsiinyi vebsait, May 2021.

60. Teslenko, Myroslava. (1999). Vzaiemozviazok prava i polityky v diialnosti Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy. [from Ukr.: Relationship between law and policy in the practice of the Constitutional Court of Ukraine]. Pravo Ukrainy 10: 11-13.

61. Uhvala Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy [From Ukr.: Ruling of the Constitutional Court of Ukraine], (2010), 20 April, No. 27-u/2010. Ofitsiinyi vebportal parlamentu Ukrainy.

62. Venice Commission. (2019). Opinion on the constitutional situation with particular reference to the possibility of dissolving parliament: adopted by the Venice Commission at its 119th Plenary Session (Venice, 21-22 June 2019). CDL-AD(2019)012. Council of Europe. Official website, June.

63. Venice Commission. (2020). Urgent opinion on the reform of the Constitutional Court. Issued pursuant to Article 14a of the Venice Commission's Rules of Procedure. CDL-PI(2020)019, 10 December 2020. Council of Europe. Official website.

64. Venice Commission & ODIHR. (2015). Draft joint opinion on the law of Ukraine on the condemnation of the communist and national socialist (Nazi) regimes and prohibition of propaganda of their symbols. (2015). Council of Europe. Official website.

65. Venice Commission & the Directorate General of Human Rights and Rule of Law of the Council of Europe. (2020). Urgent Joint Opinion on the legislative situation regarding anti-corruption mechanisms following Decision no. 13-r/2020 of the Constitutional Court of Ukraine, issued pursuant to article 14a of the Venice Commission's rules of procedure. CDL-PI(2020)018-e. Strasbourg, 9 December 2020. Council of Europe. Official website.

66. Vodiannikov, Oleksandr. (2020). Vbyvstvo Konstytutsii [from Ukr.: Murder of the Constitution], October, 30.

67. Vovk, Dmytro. (2020). Teolohiia radianskoho prava [from Ukr.: Theology of Soviet Law]. Filosofiia prava i zahalna teoriia prava 1: 53-86.

68. Vysnovok Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy [From Ukr.: Opinion of the Constitutional Court of Ukraine], (2015), 15 June, No. 1-v/2015. Ofitsiinyi vebportal parlamentu Ukrainy.

69. Yevsieev, Oleksandr. (2016). Konstytutsiine sudochynstvo u psykholoho-kulturnomu vymiri. [from Ukr.: Constitutional legal proceedings: psychological and culture aspects]. V Pravova i politychna kultura ukrainskoho sotsiumu za umov modernizatsii polityko-pravovoho zhyttia [From Ukr.: Legal and political culture of the Ukrainian society in terms of the modernization of political and legal life], Trebin Mykhaylo (red.), Kharkiv: Pravo, 253-313.

70. Yevsieiev, Aleksandr. (2019). Nezakonnoe obogashchenie: vzglyad s Zhilyanskoy: Kommentariy k Resheniyu Konstitutsionnogo Suda Ukrainy ot 26 fevralya 2019 goda no. 1-r/2019 [from Rus.: Illegal enrichment: perspectives from Zhylianskaya: Commentary to the decision no. 1-r/2019 of the Constitutional Court of Ukraine from February 26, 2019]. Sravnitel'noe konstitutsionnoe obozrenie, 28(3): 127-140.

71. Yevsieev, Aleksandr (red). (2017). Politizatsiya konstitutsionnyih institutov v sovremennyiy period: sravnitelno-pravovoe issledovanie [from Rus.: The 3olitizatation of constitutional institutes: comparative legal research]. Kharkov: Yurait.

72. Yevsieev, Aleksandr. (2013). Psihologiya konstitutsionnogo sudoproizvodstva [from Rus.: The psychology of constitutional legal proceedings]. Kharkov: Yurait.

73. Zvernennia Rady suddiv Ukrainy do Prezydenta Ukrainy shchodo nedopushchennia vyslovliuvan, yaki mozhut pidirvaty nezalezhnist sudovoi vlady abo doviru suspilstva do nei (2021). [From Ukr.: Address of the Council of Judges of Ukraine to the President of Ukraine about Inadmissibility of remarks Which Can to undermine the independence of the judiciary or public confidence in it]. Council of Judges of Ukraine, July, 15.

Размещено на allbest.ru