Сімейний договір

Ось чому, я вважаю, що юристу, в якiй би сферi вiн не працював, важливо розiбратися як в своїх подружнiх взаєминах, так i з розумiнням ставитися до сiмейних справ, що оточують. А це неможливо без усвiдомлення поняття i змiсту шлюбного договору, укладання якого стає все бiльш i бiльш популярним в наш нелегкий час.

Пiсля того як був прийнятий Сiмейний кодекс України, зникли всi сумнiви та iлюзiї щодо предмета шлюбного договору. Даний iнститут права став не просто новелою в нашому законодавствi, а можна сказати, «революцiєю» у цивiльному правi. Тобто до цього про нажите пiд час шлюбу майно мова заходила лише тодi, коли подружжя приступали до фiнальної частини лiквiдацiї браку, його фiнансово-майнової основи - розподiлу майна, який вiдповiдно до ст. ст. 20-21 КпШС УРСР вiдбувався в судi. Тепер майновi права та обов'язки можуть бути встановленi шлюбним договором.

Основними положеннями шлюбного договору є те, що шлюбний договiр укладається у письмовiй формi i пiдлягає обов'язковому нотарiальному посвiдченню; шлюбний договiр може бути укладений як до, так i в перiод шлюбу, проте вступ в силу пiде тiльки з моменту державної реєстрацiї шлюбу, тому не варто плекати iлюзiй щодо договору, нотарiально засвiдченого вами заздалегiдь: вiн не породжує нiяких наслiдкiв, а майно, придбане до реєстрацiї шлюбу, буде вважатися власнiстю особи, яка його купує; предметом шлюбного договору, можуть бути тiльки майновi права та обов'язки подружжя, це означає, що включення в договiр таких умов, як регулювання особистих немайнових вiдносин мiж подружжям, права та обов'язки подружжя по вiдношенню до дiтей, обмеження будь-яких прав дружини (чоловiка) натомiсть на що надається iншим чоловiком змiст i обраний правовий режим майна подружжя, є незаконним i буде суперечити чинному законодавству. Змiнити режим спiльної власностi подружжя може, встановивши у шлюбному договорi режим часткової, спiльної, роздiльної власностi на майно, придбане пiд час шлюбу. При цьому майно, яке належало подружжю до шлюбу, не може включатися у шлюбний договiр, за винятком випадкiв, прямо передбачених законом.

Тобто можна зробити висновок про те, що сiмейне законодавство придiляє особливу увагу змiни i розiрвання шлюбного договору. Специфiка шлюбного договору полягає в його триваючому характер, в зв'язку, з чим законодавець передбачає можливiсть змiни його основних умов, пiсля якогось промiжку часу, iнакше в складаннi даного контракту не було б сенсу.

Практика укладання шлюбних договорiв поки що не знайшла широкого застосування в нашiй країнi. І, я вважаю, що справа не в тому, що його застосування актуально для родин з високим рiвнем добробуту, прошарок яких не велика. А швидше за все, тому, що правовий нiгiлiзм i породжує його iнформацiйний вакуум, не дають бiльшостi людей скористатися реально належними їм правами. Наприклад, серед бiльшостi побутує така думка, що контракт означає недовiру подружжя один до одного. І вони справедливо запитують: «А чи можна починати спiльне життя з недовiри?» Хотiлося б супротивникам шлюбного договору навести такий аргумент: чому ми соромимося говорити про майно, грошi напередоднi весiлля, проте, стає невимовно соромно, коли при виникненнi шлюбно-розвiдного процесу забуваються всi пристойностi. Так, нiякої договiр не допоможе вирiшити проблему сумiсностi двох молодих людей, але якщо хоч однiй родинi шлюбний договiр допоможе, це вже добре.

Список використаної літератури

1. Конституція України, вiд 28. 06. 1996 року\\ Вiдомостi Верховної Ради 1996, №30 - 141 с.

2. Сiмейний кодекс України №2947-ІІІ вiд 10 сiчня 2002 р. // ВВР. - 2002. - №21-22. - 135 с.

3. Цивiльний кодекс України: Офiцiйне видання. - К.: Атiка, 2003. - 416 с.

4. Цивiльний процесуальний кодекс України №1618-ІV вiд 18 березня 2004 р. // ВВР. - 2004. - №40-41, 42. - 492 с.

5. Кодекс про шлюб та сiм'ю УРСР вiд 20. 06. 1969., N2006-VII // Вiдомостi Верховної Ради УРСР вiд 27. 06. 1969-1969 р. - N26. - 204 с.

6. Закон України «Про нотарiат» // Вiдомостi Верховної Ради України. - 1993. - N39. - 383 с.

7. Наказ Мiнiстерства юстицiї України «Про затвердження Правил реєстрацiї актiв громадянського стану в Україні»; №52/5 вiд 18. 10. 2000 р. // Урядовий кур'єр. - 2002. - №44. - 46 с.

8. Кокiна В. Шлюбний контракт доважок до кохання? // Урядовий кур'єр. - 1998 р. - №215.

9. Договiрне право України. Загальна частина: навч. посiб. / За ред. О. В. Дзери. - К.: Юрiнком Інтер, 2008. - 896 с.

10. Дякович М. М. Сiмейне право: навч. Посiбник. - К.:Правова єднiсть, 2009. - 512 с.

11. Заїка Ю. О. Спадкове право України: становлення i розвиток. Монографiя. 2-е вид. К.: КНТ, - 2007. - 288 с.

12. Мироненко В. П / Пилипенко С. А. Сiмейне право України: пiдручник. -К.:Правова єднiсть, 2008 - 477 с.

13. Науково-практичний коментар Сiмейного кодексу України, за заг. ред. І. В. Жилiнкової. -2008 р. - 670 с.

14. Панченко М.І. Цивiльне право України: Навч. посiб. - К.: Знання,

2005. - 583 с. - (Вища освiта XXI столiття).

15. Ромовська З. В. Сiмейний кодекс України: науково-практичний коментар. - К.:Вид. Дiм «Ін Юре». - 2003 р. - 432 с.

16. Сімейне право України: Навч. посiб. для дистанц. навч. / О. С. Мазур: Вiдкритий мiжнар. ун-т розв. людини «Україна». - К.: Ун-т «Україна», 2005. - 116 с.

17. Сімейне право України: Нотарiат. Адвокатура. Суд. // Науково-практичний посiбник. За заг. ред. С. Я. Фурси. - К.: Видавець Фурса С. Я. - 2005. - 896 с.

18. Сімейне право України: Пiдручник. // Ариванюк Т. О., Бiрюков І. А., Гопанчука В. С., Дзери О. В. та iн. За ред. Гопанчука В. С. - К.: Істина. - 2002. - 304 с.

Размещено на Allbest.ru