Правове забезпечення діяльності судів

Символами судової влади є державні символи України -- Державний Герб України та Державний Прапор України, порядок використання яких у приміщеннях судів встановлюється законом відповідно до вимог ст. 20 Конституції України.

Суддя відправляє правосуддя в мантії, на якій закріплюється суддівський нагрудний знак встановленого зразка. Зразки мантії та нагрудного знака затверджує Рада суддів України.

4. Правила поведінки працівника суду

Загальні положення

1.1. Ці Правила поширюються на будь-яку особу, яка працює в суді, крім суддів. На державних службовців суду крім цих Правил поширюються також Загальні правила поведінки державного службовця.

1.2. Ці Правила є додатковим документом до інструкції, процедур та положень угод про працевлаштування працівників суду.

1.3. Правила є складовою умов праці, невід'ємною частиною посадових інструкцій. положень та угод, що регулюють роботу працівників суду, після того, як вони ознайомилися з ними та погодилися їх виконувати з моменту працевлаштування.

1.4. Працівник суду повинен дотримуватися високих стандартів поведінки з метою забезпечення незалежності судових органів.

1.5. Працівник суду повинен вимагати дотримання цих Правил від інших працівників, які йому підпорядковані.

Розділ 2.Особиста етика.

2.1.Загльні положення

Стандарти етичної поведінки працівника суду ґрунтуються на нормах життя в суспільстві та повазі до гідності людини.

Кожен вчинок працівника суду, який принижує гідність людини, може негативно вплинути на його авторитет і довіру до нього у професійній сфері. а також довіру до суду як конкретної державної установи і як інституту судової влади в цілому.

2.2.Повага до відвідувачів суду

Кожен працівник суду повинен:

- ставитися до всіх відвідувачів та працівників суду ввічливо та з повагою;

- пам'ятати, що кожна людина, яка звертається до суду має право на шанобливе ставлення допомогу та уважне обслуговування, а її проблеми не можуть бути обтяжливими.

2.3.Повага до коллег

Працівник суду зобов'язаний:

- поважати досвід, знання та професійну позицію своїх колег;

- бути відкритим до співпраці з метою підвищення якості послуг;

- уникати неконструктивної критики своїх колег і нести індивідуальну відповідальність за публічну критику їхньої роботи;

- уникати навмисного поширення чуток і вживання лайливих слів як неприпустимих;

- прагнути отримати нові знання і досвід через обмін інформацією з колегами та іншими фахівцями з метою підвищення кваліфікації;

- обговорювати у своєму колективі етичні порушення.

2.4.Толерантність

Працівник суду повинен:

- виконувати свої обов'язки з повагою до прав і свобод людини;

-ставитися до всіх і кожного неупереджено та без дискримінації (словом чи дією) на підставі расової, релігійної, національної,статевої або політичної приналежності, соціального походження. майнового і посадового становища, мови спілкування та інших обставин;

- не надавати переваг будь-яким громадським чи релігійним об'єднанням, професійним або соціальним групам, організаціям, компаніям, громадянам;

- проявляти повагу до моральних звичаїв і традицій народів. враховуючи культурні та інші особливості різних етнічних і соціальних груп, релігійних конфесій.

Розділ 3. Стандарти поведінки працівника суду.

3.1.Законність

У своїй службовій діяльності та поза службою кожен працівник суду зобов'язаний:

- дотримуватися Конституції України та законів України;

- прагнути бути обізнаним з усіма вимогами законів і підзаконних актів, правилами та процедурами щодо своїх службових обов'язків і неухильно виконувати їх.

3.2.Професіоналізм

Працівник суду повинен:

- своєчасно й ефективно виконувати посадові обов'язки чесно і сумлінно, відповідно до посадової інструкції, на високому професійному рівні;

- вирішувати самостійно завдання, пов'язані з виконанням посадових функцій. проявляючи високу організованість, вимогливість і принциповість;

- не заважаючи іншим працівникам суду виконувати їхні службові обов'язки;

- без наказу керівника утримуватися від виконання обов'язків, непередбачених посадою.

Професійний підхід працівника суду до роботи з колегами та відвідувачами може бути продемонстрований через його оперативну роботу на досягнення результату, добрі навички письмового та усного спілкування, пунктуальність, дотримання вимог етикету, культуру телефонних розмов. вміння працювати в команді, постійне навчання (систематичне підвищення свого професійного та загально культурного рівня, оволодіння сучасними технологіями комунікації), прояв поваги до інших, відповідний зовнішній вигляд.

3.3.Відповідальність перед суспільством

Працівник суду повинен:

- бути справедливим та неупередженим, виконувати всі свої обов'язки якнайкраще, справедливо та з розумінням своєї суспільної відповідальності;

- з повагою ставитися до громадян, експертів, свідків, адвокатів, прокурорів,суддів та інших працівників, бути терплячим, ввічливим та доброзичливим;

- утримуватися від висловлювань своїх оцінок та коментарів щодо рішень суду.

3.4.Зовнішній вигляд

Працівник суду повинен бути охайним, носити діловий одяг та уникати екстравагантності в зовнішньому вигляді; носити нагрудні прозорі таблички (бейджі) із зазначенням свого імені та посади і називати себе на першу вимогу відвідувачів суду.

3.5. Культура спілкування.

Працівник суду повинен:

- дотримуватися високої культури спілкування з громадянами, учасниками судового процесу, суддями та своїми колегами;

- бути привітним, спілкуватися рівним, спокійним тоном голосу, уникати надмірної жестикуляції;

- не відповідати на образи, звинувачення або критику з боку громадян, учасників судового процесу, інших працівників суду аналогічним чином, або іншими проявами агресії, що принижують честь і гідність людини;

- виховувати в суді звичку вибачатися та вміння приймати вибачення інших з метою залагодження потенційного або наявного конфлікту.

3.6.Конфеденційність інформації.

Працівник суду повинен:

- на першу вимогу надавати інформацію відповідного до закону, правил і вимог, що стосуються суду, в якому він/вона працює;

- вживати заходів для того, щоб убезпечити конфіденційність інформації, яка є в його / її розпорядженні. та добросовісно її використовувати;

- не намагатися отримати несанкціонований доступ до інформації, яку він/вона не уповноважений/на мати.

Обов'язок працівника суду зберігати конфіденційність інформації не обмежений у часі. не пов'язаний з годинами роботи або терміном працевлаштування у суді.

3.7.Розуміння та допомога.

Працівник суду повинен:

- виконувати свої функції, враховуючи рівень знань людини, яка до нього звернулася за допомогою та використовуючи термінологію, яку та особа може зрозуміти;

- допомогти з інформацією стосовно стандартних судових процедур, не надаючи при цьому порад юридичного характеру.

3.8. Послідовність

Працівник суду зобов'язаний завжди поводити себе у спосіб, який би сприяв збереженню та зміцненню довіри громадянину цілісність, неупередженість та ефективність суду.

3.9.Запобігання конфлікту інтересів

3.9.1. Конфлікт інтересів-протиріччя між приватними інтересами публічного службовця та його службовими обов"язками, наявність якого може вплинути на об'єктивність та неупередженість прийняття рішень а також на вчинення чи не вчинення дій в процесі його службової діяльності.

3.9.2. Приватні інтереси-будь які інтереси публічного службовця, обумовлені особистими, родинними, дружніми чи будь-якими іншими позаслужбовими стосунками з іншими особами, в тому числі особисті майнові та немайнові інтереси.

3.9.3.Попередження конфлікту інтересів

Працівник суду зобов'язаний:

- уникати будь-яких ситуацій, що можуть спричинити конфлікт інтересів;

- не вдаватися до дій, які можуть бути спрятливими для будь-якої зі сторін у справі або адвокатів, що беруть участь у процесі;

- не використовувати службове становище для отримання особистої вигоди або у приватних інтересах інших осіб.

Працівник суду не повинен:

- впливати або намагатися вплинути на процес розгляду справ суддями;

- допускати, щоб його особисті, сімейні, суспільні або інші відносини впливали на його службову діяльність;

- використовувати службове становище для отримання особистої вигоди або у приватних інтересах інших осіб.

Належне здійснення правосуддя вимагає, щоб працівники суду не використовували свої посади для власної користі.

3.9.4. Заборона.

Працівникам суду забороняється свідомо просувати чи рекомендувати для працевлаштування до суду своїх близьких родичів в обхід установлених процедур.

3.10. Несумісні зовнішні інтереси.

3.10.1.Працівник суду повинен діяти у політично нейтральний спосіб.

Працівнику суду забороняється прямо чи опосередковано отримувати подарунки від юридичних або фізичних осіб:

- за рішення, дії чи бездіяльність в їх інтересах;

- якщо прийняття такого подарунка може спричинити виникнення конфлікту інтересів або створити враження наявності такого конфлікту;

- якщо особа, яка надає подарунок, є підлеглою суб'єкта доброчесної поведінки;

- у разі наявності інших мотивів, які б не виникли, якби особа, яка отримала подарунок, не перебувала на службі.

3.10.2. Працівник суду, який вважає, що його/її намагаються примусити діяти у спосіб, що є незаконним, невідповідним, або неетичним, пов'язаним з недобросовісним керівництвом, або який іншим чином не відповідає положенням цих Правил, повинен негайно повідомити про це відповідному органу або особі, призначеній головою суду.

3.10.3. До подарунків не належвать будь-які блага, які отримує не лише працівник, але також інші суб'єкти, які не є підставою для надання суб'єктом неправомірних вигод чи переваг певним особам і не сприймаються як винагорода за певні дії чи бездіяльність суб'єкта доброчесної поведінки в інтересах інших осіб.

3.10.4. Подарунки визнаються такими, що надані опосередковано, якщо:

- Подарунок отримали особи, які є близькими родичами, суб'єкта доброчесної поведінки, або інші пов'язані з ним фізичні і юридичні особи, якщо суб'єкт доброчесної поведінки знав, або повинен був знати про це;

- Подарунок за згодою, рекомендацією чи іншим аналогічним волевиявленням суб'єкта доброчесної поведінки надано будь-якій іншій фізичній чи юридичній особі.

3.11.Поведінка працівника суду.

Поведінка працівника суду поза судом неповинна викликати сумніву в його порядності та чесності або негативно впливати на роботу чи репутацію суду.

Працівник суду повинен уникати сиитуацій, які можуть загрожувати здоров'ю та безпеці колег; уникати спричинення шкоди навколишньому середовищу.

У неробочий час працівник суду повинен поводитися таким чином, щоб не зашкодити гідності своєї професії та довіри громадян до суду.

Розділ 4.Заохочення.

4.1. У разі сумлінного дотримання та виконання цих правил, за результатами щорічної оцінки (атестації), кожен працівник суду може розраховувати на підтримку, відповідні заохочення з боку керівництва, та /чи кар'єрне просування тощо.

Розділ 5.Відповідальність.

5.1. Недобросовісне виконання працівником суду обов'язків, або зловживання наданими правами, з огляду на характер порушення, а також порушення вимог цих Правил можуть бути підставою для дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Відповідальність настає в межах і порядку, встановлених чинним законодавством.

Розділ 6.Прикінцеві положення.

6.1. Ці Правила є додатковим ресурсом тлумачення посадових обов"язків працівників суду та частиною(доповненням) типових правил внутрішнього трудового розпорядку суду.

6.2. Правила поведінки працівника суду набувають чинності з дати їх затвердження Радою суддів України. Правила доводяться впродовж одного місяця до відома працівників апарату суду, які на час їх затвердження перебувають у трудових правовідносинах.

6.3. Кожен працівник суду повинен ознайомитися з цими Правилами під підпис. Розписка повинна бути передана до кадрової служби для архівування, копія залишається у працівника

5. Організація роботи канцелярії районного (місцевого) суду

Канцелярія суду керується Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва і Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка встановлює правила ведення судового діловодства в районних, районних у містах, міських, міськрайонних судах, і регламентує порядок роботи з документами з моменту її надходження чи створення у суді до відправлення або передавання в архів, звернення до виконання судових рішень.

Під час проходження практики я першочергово ознайомилася з роботою канцелярії суду, зокрема, з організацією діловодства, обліком справ, порядком реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції, порядком складання справ та їх структури. При цьому, варто зазначити, що в Снятинському районному суді дуже швидкий документообіг, що спричинено великою кількістю справ, які розглядаються судом, але не можу не відмітити те, що автоматична система розподілу справ діє не раціонально, так, наприклад, одним суддям призначається по ? справ у тиждень, іншим - ?

Завідувач канцелярії організовує роботу канцелярії, керує роботою секретарів, діловода, архіваріуса. На завідувача канцелярії покладають: розподіл роботи між працівниками канцелярії суду й контроль за виконанням ними своїх обов'язків; розподіл кореспонденції, що надійшла до суду; контроль за веденням документів первинного обліку, нарядів, обліку й реєстрації звернень громадян і юридичних осіб; організацію обліку й зберігання судових справ, речових доказів; контроль за своєчасним відправленням справ зі скаргами, поданнями, протестами до вищої ланки суду; забезпечення збереження та правильного заповнення трудових книжок працівників суду, особових справ і карток обліку тощо.

Діловодство в суді ведеться державною мовою. Усі судові документи також складаються державною мовою з урахуванням вимог процесуального законодавства України. Усі журнали прошнуровуються і скріплюються гербовою печаткою, а також підписом голови суду; кожен аркуш журналу повинен бути пронумерований. Заповнення форм звітності, статистичних карток на осіб, стосовно яких судом розглянуто кримінальні справи, та карток обліку сум шкоди, заподіяної злочинами, регламентується відповідними інструкціями.

В апараті суду визначається особа, відповідальна за ведення діловодства, яка забезпечує облік і проходження документів у строки, що передбачені чинним законодавством або самим документом; звітує перед керівництвом про стан виконання документів.

Усі працівники суду зобов'язані виконувати вимоги інструкції та є відповідальними за збереження процесуальних та інших документів, а також за нерозголошення інформації, що міститься в них, крім випадків, передбачених законодавством.

Приймання та реєстрація вхідної кореспонденції, яка надходить поштою, телеграфом, факсимільним повідомленням, електронною поштою, на сайт суду шляхом заповнення електронної форми, якщо таку створено, надається особисто або кур'єром, переданої від керівництва суду, якщо документи були отримані під час особистого прийому керівництва суду, забезпечується канцелярією суду (відповідним структурним підрозділом апарата суду).

При надходженні до суду судової справи перевіряється наявність додатків, зазначених у супровідному листі суду, здійснюється огляд стану справи(наявність томів, опису фактичній наявності документів, належності оформлення і засвідчення підписами опису справи). У разі виявлення недоліків у формуванні судової справи канцелярія складає акт про стан справи, що надійшла до суду, та долучає його до матеріалів справи. Акт підписується трьома працівниками апарату суду, одним з яких є працівник канцелярії, затверджується керівником апарату суду та засвідчується печаткою суду «для довідок». Про складення акта робиться відмітка в реєстраційних документах.

Вся кореспонденція, яка адресована суду, надходить до загальної канцелярії, де вона реєструється, обліковується та передається за належністю. Мною виконувались обов'язки із приймання вхідної кореспонденції, внесення необхідних відомостей про неї до журналу реєстрації вхідної кореспонденції.

Після реєстрації, але не пізніше наступного робочого дня, усі судові справи та матеріали, що надійшли до суду і підлягають розгляду відповідно до кримінального, цивільного чи адміністративного судочинства, повинні бути передані для реєстрації у відповідних обліково-статистичних картках чи реєстраційних журналах та алфавітних покажчиках. Оскільки за місцем проходження мною навчальної практики такою реєстрацією займаються секретарі суду, мною набуто відповідних навиків виконання посадових обов'язків секретаря суду. Так, я вносила реєстраційні дані на цивільні, кримінальні справи, справи про адміністративні правопорушення до обліково-статистичних карток на кожну із вище зазначених категорій справ.

Після реєстрації всі справи і матеріали, що підлягають розгляду відповідно до процесуального законодавства, передаються суддям у порядку черговості. Передавання справ і матеріалів судді здійснюється під підпис у контрольному журналі судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді. Такий журнал ведеться окремо щодо кожного судді. Записи в журналі здійснюються у міру передавання справ і матеріалів.

Я передавав зазначений журнал керівникові практики від бази практики відносно переданих йому справ, а після надання ним відповідних вказівок стосовно матеріалів, які надійшли до суду і передані йому на розгляд, вносила відповідні записи до вище зазначеного журналу. Крім того, робила відмітки із передачі справ до канцелярії суду або іншим суддям, коли виникала така необхідність; надалі систематично судові справи (матеріали) підшивала в спеціальну обкладинку, на якій вказувала найменування суду; найменування та номер справи відповідно до обліково-статистичної картки чи реєстраційного журналу (у визначеному для цього місці посередині обкладинки); якщо томів справи було більше одного, - номер тому справи та загальну кількість томів; у кримінальних справах, справах про адміністративне правопорушення - прізвище, ім'я, по батькові кожної з осіб, щодо якої надійшла справа, та норму закону відповідно до обвинувального висновку, протоколу про адміністративне правопорушення; у цивільних, адміністративних справах - прізвище, ім'я, по батькові чи найменування сторін (заявника), суть вимог позивача (заявника); дату надходження справи в суд.

Порядок роботи з електронною поштою визначається Інструкцією про порядок роботи з електронною поштою в Державній судовій адміністрації України, територіальних управліннях державної судової адміністрації, апеляційних та місцевих судах загальної юрисдикції, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 25.12.2007 №141.

Документи, що надійшли до суду, виносити за його межі категорично заборонено, крім направлення їх до іншого суду або іншого органу у випадках, визначених законом.

Приймання, облік і зберігання речових доказів у кримінальних провадженнях, цивільних, адміністративних справах і справах про адміністративні правопорушення, крім цієї Інструкції, провадяться відповідно до чинного законодавства.

Для зберігання речових доказів у суді обладнується спеціальне приміщення (сховище) зі стелажами, решітками на вікнах, оббитими металом дверима, охоронною та протипожежною сигналізацією. У разі відсутності такого приміщення виділяється спеціальне сховище (сейф, металева шафа достатнього розміру).

Для роботи з речовими доказами (зберігання, обліку тощо) наказом голови суду призначається працівник апарату суду.

Доступ до приміщення (сховища) для зберігання речових доказів можливий лише в присутності працівника апарату суду, відповідального за роботу з ними.

У разі його відсутності доступ до приміщення (сховища) можливий тільки в присутності голови суду, у якого повинен бути дублікат ключа від цього приміщення (сховища).

У таких випадках складається акт, у якому відображається, у зв'язку з чим і які саме об'єкти вилучені з приміщення (сховища) або поміщені в ньому. Акт передається працівникові апарату суду, на якого наказом голови суду покладені обов'язки щодо роботи з речовими доказами, для внесення відповідних записів у книгу обліку речових доказів.

При реєстрації речових доказів у суді їм присвоюється номер (порядковий номер у журналі), у якому вказуються дата надходження, найменування речового доказу, кількість, номер кримінального провадження, до якої вони долучені, прізвище, ім'я, по батькові обвинуваченого. Після реєстрації речового доказу до його упаковки чіпляється бирка, на якій зазначається номер, за яким справа зареєстрована в суді, а також указується номер речового доказу.

Назва документа повинна відповідати змісту процесуальної чи управлінської дії (наказ, розпорядження голови суду тощо), що документується.

Документи можуть бути адресовані як підприємствам, установам, організаціям, їх структурним підрозділам, так і конкретним посадовим особам, а також громадянам.

У разі адресування документа організації або її структурному підрозділу їх найменування зазначаються у називному відмінку, а посада і прізвище посадової особи - у давальному. Наприклад:

Проекти наказів суду та розпоряджень голови суду розробляє за дорученням голови суду керівник апарату суду чи інший працівник апарату суду. Накази суду та розпорядження голови суду підписує голова суду.

Ведення архівної справи полягає у формуванні, проведенні експертизи цінності, підготовки і передавання судових справ та документації, що утворилася в процесі управлінської діяльності суду до архіву суду, забезпечення збереженості документів архівного фонду суду, їх передання на зберігання до державних архівних установ та архівних відділів міських рад, а також їх відбору для знищення.

Порядок ведення архівної справи в суді, а також передавання судових справ та документації, що утворилася в процесі управлінської діяльності суду, на державне зберігання, здійснюється в порядку, Інструкцією про порядок передання до архіву місцевого та апеляційного суду, зберігання в ньому, відбору та передання до державних архівних установ та архівних відділів міських рад судових справ та управлінської документації суду, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 15 грудня 2011 року № 168.

6. Порядок роботи та основні обов'язки секретаря судового засідання районного (місцевого) суду

Секретар судового засідання -- це посадова особа суду, учасник судового процесу, наділений процесуальними правами та обов'язками, є державним службовцем.Секретар судового засідання безпосередньо підпорядкований керівнику апарату суду та судді, з яким працює відповідно до внутрішнього розподілу обов'язків, координує свою діяльність з помічником судді.

Повноваження секретаря судового засідання в цивільному, адміністра-тивному та кримінальному процесах визначаються в ст.ст. 22-23, 47-48 ЦПК України, ст.ст.41-46, 63 КАС України, ст.ст. 73, 79 КПК України, а також у відповідних інструкціях: Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва і Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ затвердженої наказом ДСА України від 17 грудня 2013 року.

Також секретар судового засідання у своїй роботі керується посадо-вими обов'язками.Обов'язки секретаря судового засідання у Снятинському районному суді поділено на дві частини: обов'язки визначені законом і обов'язки, визначені головуючим по справі.

Під час судових засідань на яких я була присутня безпосередньо перед розглядом справи секретарем судового засідання перевіряється явка учасників судового процесу та вживаються заходи до з'ясування причин неявки, уточнюються відомості про вручення судових викликів, повідомлень, судових повісток та інших матеріалів, про що доповідається судді. Після розгляду справи або відкладення її на інший час на повістках осіб викликаних в суд, відмічається час їх явки та час залишення суду, завіряється цей запис підписом секретаря судового засідання.

Журнал судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно після судового засідання і приєднується до справи

Секретар судового засідання:

- підшиває до справи в хронологічному порядку документи, додані до справи в ході судового розгляду (у порядку їх надходження), протокол судового засідання, вирок, рішення, постанову, ухвалу суду;

- продовжує нумерацію аркушів справи та опис документів, що міс-тяться у справі;

- робить запис у журналі розгляду судових справ і матеріалів суддею про результати розгляду справ і матеріалів, які розглядались суддею протягом робочого дня;

- про участь у справі народних засідателів робить відмітку у зазначеному віще журналі з вказівкою про кількість годин;

- виписує виконавчі листи у справах, рішення в яких підлягають негайному виконанню;

- після здійснення необхідних дій щодо оформлення завершеної розглядом справи (не пізніше наступного дня після виготовлення протоколу судового засідання, у разі його ведення) передає справу на зберігання в канцелярію суду.

Повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальної апаратури чи інших технічних засобів здійснюється у випадках і порядку, передбаченими процесуальним законодавством. Порядок роботи з технічними засобами (фіксування судового засідання, повне або часткове відтворення технічного запису, повне або часткове роздрукування технічного запису, зберігання носіїв інформації тощо) регламентується відповідною інструкцією.

Секретар судового засідання присутній під час судового засідання і забезпечує технічну фіксацію. Секретар може уточнювати суть проце-суальної дії з метою її правильного відображення в журналі судового засідання.

Посадові обов'язки секретаря судового засідання поза судовим процесом:

- здійснює оформлення та розміщення списків справ, призначених до розгляду;

- виготовляє копії судових рішень у справах, які знаходяться в провадженні судді;

- здійснює заходи щодо вручення копії вироку засудженому або виправданому, за дорученням судді здійснює заходи щодо дачі підсудним або засудженим підписки про невиїзд;

- здійснює оформлення для направлення копій судових рішень сторонам та іншим особам;

- готує виконавчі листи у справах, за якими передбачено негайне виконання;

- оформлює матеріали судових справ і здійснює передачу справ до канцелярії суду;

- виконує інші доручення судді, керівника апарату суду, помічника судді, що стосуються організації розгляду судових справ.

Впродовж усього часу навчальної практики я здійснював посадові обов'язки секретаря судового засідання та виконував їх за дорученням керівника практики від бази практики. Завчасно перед розглядом кожної кримінальної чи цивільної справи перевіряла явку учасників судового процесу та вживала заходів до з'ясування причин неявки, уточнювала відомості про вручення судових викликів, повідомлень, судових повісток та інших матеріалів, про що доповідала секретареві судового засідання, призначеному керівником практики від бази практики.

Після розгляду справи або відкладення її на інший час на повістках осіб, викликаних у суд, відмічала на їх прохання час їх явки та час залишення суду, завіряла цей запис власним підписом та відбитком відповідного штампа суду.

Після закінчення судового засідання у терміни відповідно до проце-суального законодавства складала, підписувала і передавала судді протокол судового засідання, який суддею перевірявся та підписувався. Про строк виготовлення протоколу судового засідання повідомляла учасників процесу, сторін чи осіб, які беруть участь у справі, які заявляли клопотання про ознайомлення з ним. З моменту одержання цього повідомлення вони мають право ознайомитись з протоколом та подати на нього зауваження у термін, визначений процесуальним законодавством України. Учасники процесу, сторони чи особи, які беруть участь у справі, можуть бути ознайомлені з протоколом судового засідання і мають право подати свої зауваження на нього лише в тому випадку, коли судову справу вже розглянуто по суті.

Якщо розгляд кримінальної чи цивільної справи відкладався з призначенням на інший день, то викликаним і присутнім у судовому засіданні особам (крім підсудних, які перебувають під вартою) я вручала відповідні повістки про виклик до суду, повідомлення або оголошувала про це з роз'ясненням наслідків неявки під розписку на окремому аркуші, що додавався мною до протоколу судового засідання. Особам, які не були присутніми в судовому засіданні, але участь яких суд визнав необхідною, повістки про виклик їх у суд надсилала не пізніше наступного дня після судового засідання. Для повторного виклику підсудних, які перебувають під вартою, начальнику місця попереднього ув'язнення надсилала відповідне розпорядження.

Про відкладення розгляду справи та про день і час, на який перенесено розгляд справи, робила відмітки в журналі розгляду судових справ і матеріалів суддею. Після відкладення розгляду справи також оформляла справу, надавала відповідальному за ведення обліково-статистичних карток працівникові інформацію про причини відкладення справ.

Мною також здійснювалось фіксування судового процесу засобом технічного звукозапису „Камертон”, копіювання записів судових засідань на цифрові носії та їх архівування. Мною здійснювався такий запис і заповнювався відповідний журнал судового засідання. Також я фіксувала технічними засобами судові засідання. Була присутня при розгляді кримінальної справи з використання відео-конференц-зв'язку.

7. Організація і зміст роботи судді і помічника судді

Судді Снятинського районного суду здійснюють судочинство в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.

Відповідно до Конституції України (розділ VIII) та коментованого Закону суддя місцевого суду є носієм судової влади та здійснює правосуддя незалежно від законодавчої та виконавчої влади. Він здійснює свої повноваження на професійній основі. Головний обов'язок судді - здійснення правосуддя у точній відповідності із законом.

На суддю не можуть бути покладені будь-які обов'язки, і він навіть за своєї ініціативи не може займатися іншою діяльністю, крім наукової, викладацької та творчої. Окрім того, відповідно до чинного законодавства суддя не може належати до будь-якої політичної партії, руху, брати участь в будь-якій політичній діяльності і мати представницький мандат (ст. 127 Конституції).

Суддя зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів до своєчасного та якісного розгляду кожної судової справи, яка надійшла на розгляд. Весь судовий процес суворо регламентовано процесуальним законодавством, і судця не має права відступати від його вимог, чим би це мотивувалося (наприклад, малозначністю злочину, оперативністю розгляду справи тощо).

Керуючи судовим засіданням, суддя (головуючий у справі) повинен спрямовувати судовий розгляд на реальне забезпечення здійснення сторонами їх прав, усувати все те, що не відноситься до розгляду справи, та забезпечувати належний виховний рівень судового процесу. З його боку неприпустимі недоречні репліки, узагальнюючі висновки, упереджене ставлення до учасників процесу.

В межах повноважень, наданих йому законом, суддя (головуючий) зобов'язаний слідкувати за дотриманням процесуальних норм сторонами, які йому підпорядковані при проведенні будь-яких судових дій. Наприклад, якщо підсудний у кримінальній справі порушує порядок засідання чи не підкоряється розпорядженням головуючого, останній попереджує його про те, що у випадку повторення ним вказаних дій він буде видалений із залу судового засідання тимчасово або на весь час судового розгляду справи. У разі невиконання розпорядження головуючого прокурором чи захисником головуючий попереджує їх. У разі дальшого непідкорення будь-якої з вказаних осіб розпорядженням головуючого розгляд справи може бути відкладено, якщо неможливо без шкоди для справи замінити дану особу іншою. Одночасно суд повідомляє про це відповідно вищестоящого прокурора, кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.

За непідкорення розпорядженням головуючого свідки, потерпілі, цивільні позивачі, цивільні відповідачі та інші громадяни несуть відповідальність за ч. 1 ст. 1853 КУпАП.

Кожен суддя зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів для своєчасного та якісного розгляду справ, які до нього надійшли.

У межах функції судової влади щодо вирішення юридично значущих справ, що мають правові наслідки, судді виконують наступні види діяльності:

1. Розглядають і вирішують по суті правові конфлікти, що виникають у суспільному житті між фізичними особами, між фізичними й юридичними особами, між юридичними особами з приводу порушення їх прав і законних інтересів, передбачених кримінальним, цивільним, господарським, адміністративним, міжнародним, екологічним, сімейним, житловим, конституційним, податковим чи іншим законодавством.

2. Вирішують питання щодо можливості (необхідності) застосування до особи заходів процесуального примусу і провадження окремих слідчих та оперативно-розшукових дій, що обмежують конституційні права та свободи людини.

У межах цієї діяльності судді розглядають і вирішують питання стосовно надання органам дізнання й досудового слідства при розслідуванні кримінальних справ дозволу на провадження таких процесуальних і слідчих дій:

а) обрання до підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні злочину запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;

б) подовження строку тримання під вартою, але в межах строку, встановленого законом;

в) направлення підозрюваного, обвинуваченого, які не знаходяться під вартою, до психіатричного стаціонару для проведення судово-психіатричної експертизи;

г) проведення обшуку в житлі та іншому володінні особи;

д) проведення примусової виїмки із житла або іншого володіння особи;

е) проведення обшуку особи або виїмки в неї предметів і документів;

ж) накладення арешту на кореспонденцію;

з) зняття інформації з каналів зв'язку.

Закон передбачає, що у виключних випадках, коли проведення обшуку житла та іншого володіння особи, а також виїмки із житла та іншого володіння особи, обшуку особи в інтересах слідства повинно бути здійснене негайно, зазначені слідчі дії можуть бути проведені за постановою слідчого без відповідного рішення суду. Проте слідчий зобов'язаний повідомити протягом доби суд про виконані слідчі дії. Суд протягом доби перевіряє законність і необхідність їх проведення. Якщо висновок судді констатує незаконність дій слідчого, всі докази, отримані ним при проведенні вищевказаних дій, визнаються незаконними.

Перелік оперативно-розшукових заходів, дозвіл на проведення яких дає суд, а також порядок його отримання передбачено Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18.02.1992 № 2135-XII. Відповідно до цього Закону суд дає висновок про доцільність проведення оперативно-розшукових заходів, пов'язаних з обмеженням конституційних прав громадян на таємницю листування, телефонних розмов, поштових, телеграфних та інших повідомлень, недоторканності житла.

На підставі розглянутих у судовому засіданні матеріалів, що надані суб'єктом, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, суддя робить висновок (шляхом винесення відповідної постанови) про можливість і доцільність проведення оперативно-розшукових заходів за наявності передбачених законом підстав і відповідно до обов'язкових умов для їх здійснення або відмовляє в їх проведенні, якщо немає передбачених законом обставин та умов.

3. Розглядають і вирішують скарги на дії (бездіяльність) прокурора, слідчого, особи, яка здійснює дізнання, і дають висновок щодо їх законності й обгрунтованості.

Відповідно до закону всі постанови слідчого, прокурора, особи, яка здійснює дізнання, про відмову в порушенні кримінальної справи, про її закриття, а також їх рішення та дії, що зачіпають конституційні права та свободи учасників кримінального судочинства або ускладнюють доступ громадян до суду, можуть бути оскаржені в суд за місцем провадження досудового слідства. Скарга може бути подана заявником, його захисником чи представником безпосередньо або через особу, яка здійснює дізнання, слідчого чи прокурора На підставі поданої заінтересованою особою скарги на дії (бездіяльність) зазначених осіб у порядку судового засідання суд оцінює дії (бездіяльність) або рішення прокурора, слідчого, особи, яка здійснює дізнання.

Принесення скарги не зупиняє провадження оскаржуваної дії або оскаржуваного рішення, якщо його не прийме орган дізнання, слідчий, прокурор або суддя.

Суддя робить висновок про законність та обгрунтованість дій (бездіяльності) та рішень особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора на підставі всебічного, об'єктивного й повного судового розгляду обставин, що оскаржуються, за участю заявника та його захисника або представника, інших осіб, чиї інтереси безпосередньо зачіпаються оскаржуваними діями (бездіяльністю) або рішенням, а також за участю прокурора.

Неявка осіб, своєчасно повідомлених про час розгляду скарги, не є перепоною для розгляду справи судом.

За результатами розгляду скарги суддя виносить одне з наступних рішень:

а) про визнання дії (бездіяльності) або рішення відповідної посадової особи незаконним або необгрунтованим і про обов'язок усунути допущене порушення;

б) про залишення скарги без задоволення.

Дії (бездіяльність) і рішення судді можуть бути оскаржені до вищого суду. Розгляд таких скарг здійснюється відповідно до процесуального законодавства в порядку апеляційного або касаційного провадження.

4. Офіційно засвідчують юридичні факти, що визначають виникнення, зміну чи припинення особистих або майнових прав фізичних та юридичних осіб. Перелік таких фактів, що підлягають судовому засвідченню, визначено законодавством.

5. Виключною компетенцією суду є прийняття в передбачених законом випадках рішень щодо обмеження прав та свобод громадян, що не пов'язано з учиненням правопорушення. Зокрема, йдеться про компетенцію суду стосовно визнання у випадках, визначених законом, особи недієздатною або обмежено дієздатною. Так, тільки суд може визнати особу недієздатною через психічне захворювання, коли вона не може розуміти значення своїх дій або керувати ними.

Рішення, що приймаються судом у межах його компетенції, обов'язкові для всіх державних органів, організацій та установ усіх форм власності, фізичних та юридичних осіб. Інакше вступає в дію механізм державного примусу, який забезпечує виконання рішення суду.

Після надходження кримінальної справи суддя зобов'язаний вивчити її матеріали, у відповідності з кримінально-процесуальним законодавством провести попередній розгляд справи і за наявності достатніх підстав для розгляду її в судовому засіданні призначити справу до судового розгляду та підготувати її до розгляду в судовому засіданні.

Цивільні справи, які є в провадженні судді, також мають бути підготовлені ним до судового розгляду шляхом виконання необхідних дій, передбачених ЦПК.

Щоб судовий процес відбувся своєчасно і закінчився результативно, суддя здійснює організаційні заходи. До таких заходів належать:

- забезпечення своєчасного вручення підсудному копії обвинувального висновку, а в цивільній справі - вручення відповідачу копії позовної заяви;

- забезпечення своєчасної явки в судове засідання осіб, які викли-каються;

- забезпечення права на ознайомлення з матеріалами справи заінте-ресованих осіб;

- вжиття заходів, які залежать від судді" до своєчасного початку про-цесу в суді тощо.

Судця контролює своєчасне звернення до виконання судових рішень, постановлених під його головуванням, виходячи з того, що своєчасність та правильність виконання вироку та рішень суду є важливим фактором ефективності судової діяльності. Вирок, який набрав законної сили, звертається до виконання не пізніше трьох діб з дня набрання ним чинності чи повернення справи з апеляційної або касаційної інстанції. Суддя разом з розпорядженням про виконання обвинувального вироку направляє копію вироку в той орган, на який покладено обов'язок виконати вирок. Органи, які виконують вирок, ухвалу або постанову, повідомляють суддю про їх виконання. Предметом постійної уваги судді має бути правильне оформлення виконавчих листів на стягнення з засуджених матеріальної шкоди в доход держави та на користь окремих організацій і громадян.

Крім вищезазначених повноважень, суддя на досудовому провадженні кримінальних справ (при проведенні дізнання і досудового слідства) розглядає подання особи, яка проводить дізнання, або слідчого з питань щодо: усунення захисника від участі у справі за підстав, передбачених нормами ст. 61 КПК; обрання підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а також про продовження строку тримання особи під вартою; проведення обшуку житла чи іншого володіння особи; поміщення обвинуваченого у відповідний медичний заклад для проведення стаціонарної судово-медичної або судово-психіатричної експертизи.

Крім перелічених вище повноважень, на суддю місцевого суду можуть бути покладені й інші службові повноваження, які випливають з його службового становища. Наприклад, аналіз стану судимості у районі (місті); вивчення судової практики розгляду судом окремих категорій справ; аналіз якості та строків виготовлення протоколів судових засідань; вивчення діяльності окремих напрямів роботи суду (звернення судових рішень до виконання, облік та зберігання речових доказів, робота зі скаргами і заявами громадян тощо).

Помічник судді - це посадова особа, яка перебуває на державній службі, забезпечує виконання суддею відповідних повноважень та сприяє здійсненню правосуддя.

Помічник судді виконує наступні повноваження:

1) вивчає позовні заяви та скарги, вносить пропозиції щодо організації їх розгляду;

2) бере участь у підготовці справи до судового засідання (здійснює добір законів та інших нормативних правових актів, матеріалів судової практики; визначає коло осіб, що беруть участь у справі та сприяє їм у поданні необхідних доказів);

3) бере участь в організації підготовки та проведення судового процесу (контролює виготовлення та своєчасне направлення копій судових актів, якими повідомляються чи викликаються особи як учасники процесу; готує для судді інформацію про належне повідомлення осіб, а також про причини їх неявки в судове засідання);

4) здійснює контроль за позовними заявами, заявами та скаргами, які залишені без руху, а також за справами, по яких відкладене слухання, призупинено провадження.

Метою діяльності помічника судді є виконання технічних функцій із забезпечення та обслуговування роботи судді, до яких можуть бути віднесені наступні:

1. Вивчення матеріалів справ, здійснення підбору законодавчої бази та судової практики, необхідних для розгляду конкретної судової справи.

2. Участь у попередній підготовці судових справ до розгляду, підго-товка за дорученням судді проектів запитів, листів, іншої документації, пов'язаної із розглядом конкретної справи.

3. За наказом голови суду - здійснення прийому громадян, відповідно до затвердженого графіка.

4. Контроль за надходженням та приєднанням до матеріалів судової справи нових документів.

5. Контроль за підготовкою судових засідань, які проводяться під головуванням судді, своєчасністю повідомлення про день та час проведення судового засідання осіб, які беруть участь у справі.

6. За дорученням голови суду або судді, головуючого у справі, здійснення ознайомлення учасників процесу з матеріалами судових справ.

7. Контроль за своєчасним проведенням експертними установами призначених у справах експертних досліджень, за своєчасним виконанням органами внутрішніх справ постанов судді про примусовий привід, а в разі невиконання підготовка відповідних нагадувань тощо.

8. Здійснення перевірки правильності та своєчасності оформлення протоколів судового засідання у справах, що знаходяться у провадженні судді.

9. Контроль за своєчасною здачею секретарем судового засідання судових справ, розглянутих під головуванням судді.

10. Координація роботи секретаря судового засідання та надання при цьому методичної та практичної допомоги, в тому числі із забезпечення фіксування судового процесу технічними-засобами.

11. Створення чернеток та проектів судових документів в автомати-зованій системі «документообіг загальних судів».

12. Внесення даних до статистичної картки автоматизованої системи «Документообіг загальних судів» щодо результатів розгляду судової справи.

13. Контроль за оскарженням судових рішень в апеляційному та касаційному порядках.

14. Контроль у справах, розгляд яких відкладено чи призупинено.

15. Підготовка довідок, інформаційних листів, повідомлень, інших ма-теріалів, які пов'язані з розглядом справи.

16. Здійснення, за наказом голови суду та за дорученням судді підго-товки та оформлення статистичних даних, звітів, узагальнень, інформації про кількість і стан розгляду суддею справ усіх категорій тощо.

17. Здійснення вивчення та узагальнення практики розгляду суддею справ і застосування законодавства.

18. Вивчення, за дорученням судді, повідомлень засобів масової інфор-мації, підготовка пропозиції щодо необхідності реагування відповідно до чинного законодавства.

19. Здійснення, за дорученням судді, підбору інформації для узагаль-нень, доповідей та виступів.

20. Виконання інших доручень голови суду, заступників голови суду, судді та керівника апарату суду, що стосуються організації розгляду судових справ.

Для виконання згаданих завдань помічник судді має право за дозволом голови суду або керівника апарату суду залучати окремих працівників апарату суду для розробки відповідних документів і виконання завдань, що стосуються компетенції помічника судді;

Також помічник судді витребує за погодженням із суддею та отримує інформацію і матеріали, необхідні для розгляду судових справ, отримує від працівників апарату суду необхідну інформацію для виконання своїх завдань та обов'язків.

9. Практика застосування чинного законодавства України в справах по спорах, що виникають із трудових і адміністративно-правових відносин

Вивчення судової практики в справах про трудові спори показує, що в основному ці справи судами України розглядаються і вирішуються правильно. Разом з тим деякі суди допускають неповноту підготовки справ до судового розгляду і з'ясування їх обставин, що призводить до тяганини і перегляду судових рішень в касаційному або наглядному порядку. У зв'язку зі змінами, внесеними до законодавства про працю, деякі положення вимагають роз'яснення.

Головне завдання суду при розгляді трудових спорів - швидко усунути розбіжності, що виникли між власником або уповноваженим ним органом і працівником, на основі поєднання особистих, колективних і громадських інтересів, відновити порушені права та обов'язки.

Першу групу складають індивідуальні трудові спори, які розглядаються у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах на підставі заяв:

1) працівника чи власника або уповноваженого ним органу, коли вони не згодні з рішенням комісії по трудових спорах підприємства, установи, організації (підрозділу);

2) прокурора, якщо він вважає, що рішення комісії по трудових спорах суперечить чинному законодавству.

Згідно зі ст. 232 КЗпП України безпосередньо у Снятинському районному суді розглядаються трудові спори з а заявами:

1) працівників підприємств, установ, організацій, де КТС не оби-раються;

2) працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав при-пинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижче оплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, указаних в ч. 3 ст. 221 і ст. 222 КЗпП України;

3) керівника підприємства, установи, організації (філії, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також посадовців митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєні персональні звання, і посадовців державної контрольно ревізійної служби і органів державного контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого і регіонального самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян з питань звільнення, зміни дати і формулювання причини звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу і накладення дисциплінарних стягнень, за винятком спорів працівників, указаних у ч. 3 ст. 221 і в ст. 222 КЗпП України;

4) власника або уповноваженого ним органу про відшкодування працівниками матеріальної шкоди, завданої підприємству, установі, організації;

5) працівників з питань застосування законодавства про працю, яке відповідно до чинного законодавства заздалегідь було дозволене власником або уповноваженим ним органом і профспілковим органом підприємства, установи, організації (підрозділу) у межах наданих їм прав.

Безпосередньо в районних (міських) судах розглядаються також спори про відмову у прийнятті н а роботу:

1) працівників, запрошених на роботу у порядку переведення зіншого підприємства, установи, організації;

2) молодих фахівців, які закінчили вищий навчальний заклад і в установленому порядку направлених на роботу на підприємство, в установу, організацію;

3) вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину-інваліда, а одиноких матерів - за наявності дитини віком до чотирнадцяти років;

4) виборних працівників після закінчення терміну повноважень;

5) працівників, яким надане право поворотного прийняття на роботу;

6) інших осіб, з якими власник або уповноважений ним орган, відпо-відно до чинного законодавства, зобов'язаний укласти трудовий договір.

Для звернення до суду за захистом порушеного права законодавство встановлює спеціальні строки позовної давності. Працівник може звернутися із заявою про розгляд трудового спору безпосередньо до районного (міського) суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення, у справах про стягнення заробітної плати працівник має право звернутися до суду із позовом без обмеження будь-яким терміном.