Правове регулювання оптової та роздрібної торгівлі на ринках

Суб'єкт підприємницької діяльності повинен оснащувати складські, торговельні приміщення відповідним торговельно-технологічним обладнанням та інвентарем для належного виконання вимог із зберігання, підготовки до продажу, демонстрації та продажу непродовольчих товарів, а також вимог санітарно-гігієнічних, технологічних та пожежних норм і правил3³⁶ Черевко 0.І. Обладнання підприємств сфери торгівлі : навч. посіб. / О.І. Черевко, О.В. Новікова, В.О. Потапов. - 2-ге вид. - К. : Ліра-К, 2011. - С.213.6.

Суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний забезпечити приймання, зберігання і продаж у роздрібній мережі непродовольчих товарів відповідно до вимог законодавчих актів, ГОСТів, ДСТУ, ТУ, зразків (еталонів).

Непродовольчі товари, продаж яких може негативно впливати на здоров'я людей, підлягають державній санітарно-гігієнічній експертизі в установленому законодавством порядку.

Працівники суб'єкта підприємницької діяльності, які здійснюють обслуговування покупців, повинні мати спеціальну професійну підготовку: знати асортимент і якісні характеристики товарів певної групи, ознаки дефектів виробничого характеру; правила підготовки товарів до продажу; принципи розміщення, викладки товарів і оформлення вітрин; способи показу і пакування товарів; правила зберігання товарів і терміни їх реалізації; порядок таврування засобів міри та ваги; правила роботи реєстраторів розрахункових операцій і порядок розрахунку з покупцями; види торговельного обладнання, інвентарю, інструментів і правила користування ними; правила поводження з тарою; правила санітарії і гігієни, а також техніки безпеки та пожежної безпеки тощо.

Працівники суб'єкта підприємницької діяльності повинні мати формений або інший одяг, що відповідає естетичним вимогам3³⁷ Господарське право. Правовий статус громадянина як суб'єкта господарювання. Особливості правового статусу інших суб'єктів господарювання. [Електроний ресурс].7.

До подання товарів у торговельний (демонстраційний) зал працівники суб'єкта підприємницької діяльності проводять підготовку товарів до продажу (розпакування, перевірка цілісності індивідуальної упаковки, пломб підприємства-виробника, наявності маркувальних даних і якості, чищення, прасування, перевірка наявності інструкцій з експлуатації, технічних паспортів, гарантійних талонів, комплектність виробів, перевірка роботи в дії тощо).

У разі відсутності на індивідуальній упаковці товару маркування підприємства-виробника, визначеного законодавчими актами та нормативними документами, товар до продажу не допускається.

У разі пошкодження (потертості) маркувального ярлика підприємства-виробника суб'єкт підприємницької діяльності переносить усі маркувальні дані на дублікат товарного ярлика, який засвідчує підписом особа, відповідальна за приймання товару. Дублікат товарного ярлика прикріплюється до товару3³⁸ Богославець, Г.Н. Проблеми та перспективи розвитку підприємств оптової торгівлі в Україні [Текст] / Г.Н. Богославець, О.Н. Трубей // Науковий вісник Херсонського державного університету. - 2013. - № 6. - С. 298.

Суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний усіляко сприяти покупцю у вільному виборі товарів і додаткових послуг та у разі перевірки покупцем якості, безпеки, комплектності, міри та ціни товарів, що підлягають придбанню, надавати на його вимогу контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну товарів.

Суб'єкт підприємницької діяльності повинен забезпечити демонстрацію користування товаром, якщо це не виключено характером товару.

У торговельному (демонстраційному) залі мають бути виставлені наявні у суб'єкта підприємницької діяльності товари або їх зразки у повному асортименті. Продаж товарів, термін придатності яких минув, забороняється.

Суб'єкт підприємницької діяльності позначає роздрібні ціни на товарах та ярликах цін (цінниках) зразків товарів, що надходять до продажу.

Здійснюючи продаж непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва, працівники суб'єкта підприємницької діяльності зобов'язані надати покупцям у доступній наочній формі (у супровідній документації, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом, прийнятим для окремих видів товарів) необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари відповідно до законодавства про мови3³⁹ Паулик А.Я. Проблеми і перспективи розвитку торгівлі України //Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія Економіка. - 2014. - Вип. 1(1). - С.249.

Товари, що надійшли у продаж від фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності, повинні мати ярлик із зазначенням прізвища вказаної особи, імені та по батькові, номера свідоцтва про її державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності та назви органу, що здійснив цю реєстрацію (у разі потреби - відомості про сертифікацію цих товарів), а також гарантійного терміну або терміну придатності.

Забороняється приймати до продажу та реалізовувати товари, на які нормативними документами встановлено гарантійні терміни, без технічного паспорта або іншого документа, що його замінює, та гарантійних талонів установленого зразка. Під час продажу товару, який підлягає гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, суб'єкт підприємницької діяльності або його працівники зобов'язані:

у присутності споживача здійснити перевірку споживчих властивостей товару, наявності експлуатаційних документів, у тому числі гарантійного талона та відривних талонів на гарантійне обслуговування, комплектності товару, зазначеної в експлуатаційних документах;

поінформувати споживача про правила користування товаром;

заповнити відповідні розділи гарантійного і відривного талонів на гарантійне обслуговування;

надати інформацію про підприємства (майстерні), що здійснюють гарантійний ремонт4⁴⁰ Верхоглядова Н. І. Роль і значення торгівлі для розвитку національного господарства України / Н. І. Верхоглядова, Р. С. Шостак. // Ефективна економіка. - 2012. - № 70.

У разі коли товар потребує проведення робіт з введення в експлуатацію, суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний надати покупцю відповідну інформацію або забезпечити виконання таких робіт.

Разом з товаром покупцю в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ (касовий чек, товарний чек), який засвідчує факт купівлі та надання послуг.

Товарний чек виписується у двох примірниках, один з яких видається покупцю і містить номер або найменування торговельного підприємства, назву та ґатунок товару, його ціну, дату продажу, прізвище, ініціали продавця та його підпис.

Товари упаковують у папір, коробки, поліетиленові кульки, інший пакувальний матеріал. Після продажу технічно складних і великогабаритних товарів суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний забезпечити належне їх пакування для повного збереження якості виробів при транспортуванні4⁴¹ Подцерковний О. П. Господарське право: підручник / О. П. Подцерковний, О. О. Квасніцька, А. В. Смітюх та ін., за ред. О. П. Подцерковного. - 2-ге вид., доп. і перероб. - Х.: Одіссей. - 2012. - С.251.1.

У спеціалізованих торговельних підприємствах суб'єкт підприємницької діяльності організовує продаж відповідних супутніх товарів.

Вибрані покупцем непродовольчі товари можуть зберігатися в торговельному підприємстві протягом двох годин з відміткою часу наступної оплати на виписаному продавцем товарному чеку.

Оплачені великогабаритні товари, крім оформлених для перевезення додому, можуть зберігатися на підприємстві протягом доби. За погодженням з адміністрацією підприємства термін зберігання може бути продовжено шляхом укладання договору схову.

Суб'єкт підприємницької діяльності доставляє технічно складні та великогабаритні товари покупцю додому за окрему плату, якщо вартість доставки не входить у ціну товарів. Доставлені покупцю додому товари приймаються ним згідно з даними, зазначеними в товарному чеку.

Доставка товарів додому покупцю оформляється замовленням-квитанцією або іншим документом із зазначенням найменування суб'єкта підприємницької діяльності, прізвища покупця, його адреси, дати оформлення замовлення, назви товару, артикула, кількості предметів, видів і вартості послуг, часу їх виконання тощо. Доставка товарів здійснюється у термін згідно з домовленістю сторін, але не пізніше 5 днів з моменту оформлення покупки. За порушення умов договору та терміну доставки товару суб'єкт підприємницької діяльності несе перед покупцем відповідальність. Датою продажу вважається день доставки товарів покупцю за наявності його підпису в супровідній документації. Одночасно покупцю надаються документи із зазначенням гарантійного терміну (технічний паспорт, гарантійні талони, інструкція з експлуатації тощо).

Суб'єкт підприємницької діяльності несе відповідальність перед покупцем за якість і комплектність доставлених йому додому товарів.

Суб'єкт підприємницької діяльності забезпечує безкоштовну установку, включення і пуск технічно складних товарів, якщо нормативною документацією та правилами користування ними не допускаються включення і пуск їх безпосередньо споживачем, а також складання меблів на дому у покупця в обумовлений з ним термін, але не пізніше п'ятиденного терміну з дня продажу4⁴² Височин І. Державне регулювання торгівельної діяльності в Україні та світі: порівняльний аналіз/ І. Височин // ВІСНИК КНТЕУ. -- 2010. -- № 3. -- С. 122.

При виявленні невідповідності товарів умовам продажу (даним, зазначеним у товарному чеку), некомплектних або товарів неналежної якості покупець має право відмовитися від цих товарів. У цьому разі оформляється акт, в якому зазначаються причини відмови. На підставі акта суб'єкт підприємницької діяльності повинен доставити покупцю товари без недоліків або повернути вартість товарів та послуг.

Витрати, пов'язані із заміною товарів, здійснюються за рахунок суб'єкта підприємницької діяльності. У разі неякісного складання та установки товарів покупець має право вимагати безкоштовного усунення недоліків.

За механічні пошкодження технічно складних та великогабаритних товарів, що виникли внаслідок транспортування або складання їх силами покупця, суб'єкт підприємницької діяльності відповідальності не несе.

Покупець має право обміняти непродовольчий товар належної якості у продавця, у якого він був придбаний, на аналогічний товар інших розміру, форми, габариту, фасону, комплектації тощо. Покупець має право на обмін товару належної якості протягом 14 днів, якщо більш тривалий термін не оголошено продавцем, не враховуючи дня купівлі. Обмін проводиться у разі, якщо товар не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий покупцю разом з проданим товаром.

У разі коли на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, покупець має право придбавати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахунком вартості або одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару чи здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це покупця, який вимагає обміну товару. Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню) визначається Кабінетом Міністрів України4⁴³ Богославець, Г.Н. Проблеми та перспективи розвитку підприємств оптової торгівлі в Україні [Текст] / Г.Н. Богославець, О.Н. Трубей // Науковий вісник Херсонського державного університету. - 2013. - № 6. - С. 303.

Суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний прийняти товар неналежної якості у покупця, видати йому документ (накладну), що підтверджує одержання товару, і задовольнити його вимогу на підставі письмової заяви, яка подається у двох примірниках. Один примірник видається покупцю з відміткою суб'єкта підприємницької діяльності дати прийняття заяви, прізвища, ініціалів та посади працівника, який прийняв заяву, другий - залишається у суб'єкта підприємницької діяльності.

У разі коли товар має недоліки (при фальсифікації товару), покупець протягом гарантійного терміну може за своїм вибором вимагати від суб'єкта підприємницької діяльності:

безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат на їх виправлення покупцем чи третьою особою;

заміни на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні;

відповідного зменшення їх купівельної ціни;

розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми4⁴⁴ Закон України «Про захист прав споживачів» (редакція від 10.06.2017, підстава 1734-19) // http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-124.

У разі коли під час гарантійного терміну необхідно визначити причини втрати якості товару, суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний у триденний термін з дня одержання письмової заяви від покупця направити цей товар на експертизу.

Експертиза проводиться за рахунок суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо в результаті експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передання товару покупцю внаслідок порушення ним установлених правил використання, зберігання чи транспортування, вимоги покупця не підлягають задоволенню, а покупець зобов'язаний відшкодувати суб'єкту підприємницької діяльності витрати на проведення експертизи.

У разі коли протягом гарантійного терміну в сезонних товарах виявлено недоліки, то покупець має право пред'явити суб'єкту підприємницької діяльності загальні вимоги з урахуванням сезону. Перелік сезонних товарів, гарантійні терміни за якими обчислюються з початку відповідного сезону, визначається Кабінетом Міністрів України. У гарантійні терміни на сезонні товари не включається час іншого сезону (міжсезонний період).

Повернення товару неналежної якості суб'єкту підприємницької діяльності та доставка покупцю товару належної якості здійснюються силами і засобами суб'єкта підприємницької діяльності, а у разі невиконання ним зазначених умов повернення товару може бути здійснене покупцем за рахунок суб'єкта підприємницької діяльності.

Стосовно товарів, на які гарантійні терміни не встановлено, покупець має право пред'явити суб'єкту підприємницької діяльності відповідні вимоги, якщо недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років від дня їх передавання покупцю4⁴⁵ Височин І. Державне регулювання торгівельної діяльності в Україні та світі: порівняльний аналіз/ І. Височин // ВІСНИК КНТЕУ. -- 2010. -- № 3. -- С. 135.

Працівники суб'єкта підприємницької діяльності у своїй діяльності повинні керуватися Законами України «Про захист прав споживачів», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні», Порядком гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів та іншими нормативними документами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року, що регламентують торговельну діяльність.

Законодавство встановлює особливості продажу окремих видів непродовольчих товарів, зокрема: швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних (кожухових) товарів та головних уборів; текстильних товарів; взуття; електропобутових товарів; телерадіотоварів; товарів побутової хімії, мінеральних добрив та засобів захисту рослин; меблів; товарів для фізичної культури, спорту, туризму; лісоматеріалів та будівельних матеріалів; парфумерно-косметичних товарів і мила туалетного; галантерейних товарів; ювелірних виробів; нафтопродуктів; аудіовізуальних творів і фонограм; мисливської зброї; набоїв і пороху; антикварних речей; транспортних засобів і номерних агрегатів.

Регулювання торгівлі на ринках здійснюється Правилами торгівлі на ринках, затвердженими спільним наказом міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерством внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 року.

Ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

Класифікація ринків:

1) за конструкцією: криті, відкриті та комбіновані;

2) за часом діяльності: постійно діючі або сезонні, ранкові та вечірні;

3) за місцезнаходженням: міські, селищні та сільські;

4) за видами економічної діяльності: з оптової торгівлі, з роздрібної торгівлі;

5) за товарною спеціалізацією: з продажу продовольчих товарів, непродовольчих товарів, транспортних засобів, худоби та кормів, тварин і птахів, квітів тощо, а також змішані4⁴⁶ Гайворонський В. М. Господарське право України: підручн. для студ. юр. спец. / В. М. Гайворонський, В. П. Жумман, Н. В. Погорецька та ін. за ред. В. М. Гайворонського та В. П. Жуммана. - Х.: Право. - 2011. - С.156.6.

Торгівлю на ринках можуть здійснювати фізичні особи-громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від форм власності.

Територія ринку повинна мати відокремлену та відгороджену від проїжджої частини, житлового та комунального секторів ділянку землі, зручне сполучення громадського транспорту загального користування, підземні чи наземні переходи для пішоходів, стоянки для транспортних засобів відвідувачів, безпечні для руху пішоходів входи і виходи, штучне освітлення території ринку, автостоянок та під'їздів, телефонний зв'язок, радіовузол або гучномовець на ринках з кількістю торговельних місць більше 250, електро- та водопостачання, водовідведення, туалет, облаштовані контейнерами майданчики для збирання відходів і сміття тощо.

Робота ринків не повинна погіршувати санітарний та екологічний стан місцевості й негативно впливати на умови проживання населення. Вхід на ринки безплатний4⁴⁷ Гайворонський В. М. Господарське право України: підручн. для студ. юр. спец. / В. М. Гайворонський, В. П. Жумман, Н. В. Погорецька та ін. за ред. В. М. Гайворонського та В. П. Жуммана. - Х.: Право. - 2011. - С.158.7.

Адміністрація ринку узгоджує: з місцевим органом самоврядування - режим роботи ринку; з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби, ветеринарної медицини, пожежного нагляду, архітектурно-будівельної комісії, державтоінспекції - проектну документацію щодо функціонального планування території ринку, розміщення приміщень, торговельних місць і об'єктів, їх кількості і розміру, забезпечення їх торговельно-технологічним обладнанням.

Улаштування та утримання території ринків повинно відповідати вимогам Санітарних правил утримання територій населених місць та Ветеринарно-санітарних правил для ринків.

На вході до ринку розміщується вивіска із зазначенням повної назви ринку і його власника, спеціалізації ринку, режиму роботи, а також графічно виконаний план території з позначенням усіх стаціонарних об'єктів ринку (обов'язково лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи), пішохідних і транспортних маршрутів, аварійних виходів.

На видному, доступному для огляду місці встановлюється оформлений стенд з розміщенням на ньому копії свідоцтва про реєстрацію ринку як суб'єкта підприємницької діяльності, витягів із Закону України «Про захист прав споживачів», Правил користування засобами вимірювальної техніки у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг, нормативно-правових актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та відповідальності за несплату ринкового збору, а також ставок ринкового збору, тарифів плати за послуги та правил їх надання, Ветеринарно-санітарних правил для ринків, перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні відповідно до спеціалізації ринку, інформації про адресу і номери телефонів органів, що забезпечують державний захист прав споживачів, здійснюють державний контроль та нагляд за якістю та безпекою товарів, засобів вимірювальної техніки, до яких можна звернутися з питань сертифікації продукції та повірки засобів вимірювальної техніки, місцезнаходження і телефон суб'єкта господарювання, інформації про місцезнаходження Книги відгуків і пропозицій тощо4⁴⁸ Гайворонський В. М. Господарське право України: підручн. для студ. юр. спец. / В. М. Гайворонський, В. П. Жумман, Н. В. Погорецька та ін. за ред. В. М. Гайворонського та В. П. Жуммана. - Х.: Право. - 2011. - С.160.8.

У разі планового закриття ринку, окремих його приміщень або частин території (для проведення санітарних заходів, ремонту, технічного переобладнання) суб'єкт господарювання повинен не пізніше як за чотирнадцять днів повідомити про це громадян, розмістивши біля входу до ринку інформацію про порядок роботи ринку, дату та період закриття, й оповістити про це через радіовузол ринку, засоби масової інформації.

Реалізація сільгосппродуктів, продовольчих, непродовольчих товарів, живої худоби, птиці, кормів, домашніх тварин, декоративних птахів, акваріумних риб, посадкового матеріалу плодово-ягідних культур, овочевої і квіткової розсади, живих садових квітів, насіння овочевих культур і квітів проводиться на спеціалізованих ринках чи на спеціально виділених рядах (секціях) змішаних ринків з обов'язковим дотриманням санітарно-епідеміологічних вимог4⁴⁹ Гайворонський В. М. Господарське право України: підручн. для студ. юр. спец. / В. М. Гайворонський, В. П. Жумман, Н. В. Погорецька та ін. за ред. В. М. Гайворонського та В. П. Жуммана. - Х.: Право. - 2011. - С.162.9.

На території відкритого ринку, у критих ринках та павільйонах, де реалізуються продукти рослинного і тваринного походження, повинні бути обладнані спеціалізовані зони з продажу окремих видів продукції: овочів і фруктів, м'яса і битої птиці, яєць, молочних продуктів, риби, меду, олії тощо.

Розташування торговельних місць на ринку, торговельно-технологічного обладнання має бути зручним для здійснення торгівлі, відповідати вимогам санітарних, протипожежних правил та безпечних умов праці, забезпечувати вільний прохід покупців та належну культуру обслуговування. Робоче місце продавця повинно бути належним чином обладнано (криті або відкриті столи, прилавки), мати площу для викладки і зберігання запасів товарів тощо5⁵⁰ Черевко 0.І. Обладнання підприємств сфери торгівлі : навч. посіб. / О.І. Черевко, О.В. Новікова, В.О. Потапов. - 2-ге вид. - К. : Ліра-К, 2011. - С.248.0.

Торговельне місце - це площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо.

Місця для продажу продукції (товарів) з транспортних засобів виділяються на спеціально облаштованих та розмічених майданчиках, що не створює небезпеки для покупців (пішоходів). Продаж продовольчих і непродовольчих товарів здійснюється в окремих зонах цих майданчиків згідно із затвердженою адміністрацією ринку схемою дислокації торговельних місць на ринку. У відведених місцях торгівлі пересування транспортних засобів дозволяється лише до початку торгівлі та після її завершення. Використання транспортних стоянок для продажу товарів не допускається.

Спеціалізовані зони, ряди прилавків (столів) та майданчики обладнуються наочними позначеннями про їх призначення. Усі торговельні місця позначаються номерами. Продавцям забороняється використовувати торговельні місця не за призначенням.

На торговельному місці продавця (юридичної особи) установлюється табличка із зазначенням назви, місцезнаходження і номера телефону суб'єкта підприємницької діяльності, що організував торгівлю, прізвища, імені та по батькові продавця та розміщується копія ліцензії у разі здійснення підприємницької діяльності, що підлягає ліцензуванню.

На торговельному місці продавця (фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності) установлюється табличка із зазначенням його прізвища, імені та по батькові, номера свідоцтва про державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності та назви органу, що здійснив цю реєстрацію, прізвища, імені, по батькові його продавця, а також розміщується копія патенту за фіксованим розміром податку чи копія свідоцтва про сплату єдиного податку та копія ліцензії у разі здійснення підприємницької діяльності, що підлягає ліцензуванню5⁵¹ Черевко 0.І. Обладнання підприємств сфери торгівлі : навч. посіб. / О.І. Черевко, О.В. Новікова, В.О. Потапов. - 2-ге вид. - К. : Ліра-К, 2011. - С.250.1.

Продавець повинен мати при собі: документи про сплату ринкового збору та послуг ринку; належним чином оформлену особисту медичну книжку в разі продажу продовольчих товарів (для суб'єктів підприємницької діяльності); копії документів, що підтверджують якість та безпеку продукції та товарів; у разі реалізації тропічних плодів - копії документів, що підтверджують їх походження та проходження фітосанітарного контролю; висновок лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку в разі продажу продуктів тваринного і рослинного походження.

У разі використання торговельного місця на умовах оренди в продавця повинна бути копія угоди з адміністрацією ринку про оренду, а на умовах суборенди - копія такої угоди із суб'єктом підприємницької діяльності (орендодавцем)5⁵² Гайворонський В. М. Господарське право України: підручн. для студ. юр. спец. / В. М. Гайворонський, В. П. Жумман, Н. В. Погорецька та ін. за ред. В. М. Гайворонського та В. П. Жуммана. - Х.: Право. - 2011. - С.164.2.

Під час проведення органами контролю та адміністрацією ринку перевірок роботи суб'єктів підприємницької діяльності продавці повинні пред'явити зазначені документи.

Адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.

Адміністрація ринку повинна забезпечувати централізоване прання санітарного та спеціального одягу, миття та дезінфекцію торговельного інвентарю, обладнання, засобів вимірювальної техніки, що надаються продавцям. Продавцям (фізичним особам, які не є суб'єктами підприємницької діяльності) забороняється використовувати власний санітарний та спеціальний одяг, торговельний інвентар та засоби вимірювальної техніки. Продавці (суб'єкти підприємницької діяльності) можуть мати свій санітарний чи інший одяг, торговельний інвентар, засоби вимірювальної техніки.

Засоби вимірювальної техніки, які використовуються продавцями на ринку, повинні бути в справному стані, мати повірочне тавро територіального органу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики та проходити періодичну повірку в установленому порядку. Суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують власний санітарний або спеціальний одяг, торговельний інвентар та засоби вимірювальної техніки, несуть персональну відповідальність за його відповідність санітарним та технічним нормам.

Усі продавці зобов'язані надавати покупцям відомості про товари, не допускати порушення прав споживачів, бути ввічливими, охайно одягненими, відпускати товар упакованим або в тару покупця повною мірою і вагою, їм забороняється палити, розпивати спиртні напої. Особи в нетверезому стані не допускаються до торгівлі на ринку5⁵³ Подцерковний О. П. Господарське право: підручник / О. П. Подцерковний, О. О. Квасніцька, А. В. Смітюх та ін., за ред. О. П. Подцерковного. - 2-ге вид., доп. і перероб. - Х.: Одіссей. - 2012. - С.245.3.

На вимогу покупців продавці зобов'язані пред'явити їм висновок лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи про відповідність продуктів, що реалізуються, ветеринарно-санітарним нормам.

Зразки товарів, що є у продажу, повинні бути виставлені на видному для покупців місці. Продавці (суб'єкти підприємницької діяльності) повинні позначати ціни на товари на ярликах цін (цінниках), клейких стрічках або іншим способом.

Розрахунки з покупцями за товари, придбані на ринку, здійснюються відповідно до встановленого законодавством порядку. На вимогу покупця продавець (суб'єкт підприємницької діяльності, який відповідно до законодавства звільнений від застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок) повинен видати товарний чек, що засвідчує факт купівлі, у якому зазначаються: найменування суб'єкта господарювання та ринку, ряд та номер торговельного місця, найменування товару, ціна товару, дата продажу, прізвище, ініціали продавця та його підпис.

Якщо покупцю продано неякісний товар, він має право вимагати від продавця (суб'єкта підприємницької діяльності) задоволення своїх вимог, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів»5⁵⁴ Закон України «Про захист прав споживачів» (редакція від 10.06.2017, підстава 1734-19) // http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 4.

Усі працівники ринку повинні бути одягнуті в одяг, що відповідає санітарним вимогам, а контролери повинні мати нагрудну табличку або спеціальну пов'язку на рукаві. Працівники, які безпосередньо продають або надають послуги з продажу продовольчих товарів (продавці, рубачі м'яса та інші), підлягають обов'язковому медичному обстеженню, результати якого заносяться в їх особисті медичні книжки встановленого зразка. Особи, які не пройшли медичне обстеження, до роботи не допускаються.

Ринок повинен мати зареєстрований санітарний журнал установленої форми, Книгу відгуків і пропозицій, яка має міститися у приміщенні адміністрації ринку на видному і доступному місці. Ринок може мати також Журнал реєстрації перевірок установленого зразка.

Адміністрація ринку повинна забезпечити постійне вивезення відходів і сміття, а також після закінчення роботи ринку належне очищення (з вологим прибиранням) та дезінфекцію всіх приміщень, торгових об'єктів і торговельних місць ринку. Поточне прибирання проводиться безперервно впродовж усього дня за умови захищеності продукції (товарів) від забруднення та дотримання норм охорони праці.

Адміністрація ринку зобов'язана забезпечити регулярне проведення спеціальних санітарних заходів за щомісячним графіком: знищення комах, гризунів, шкідників (дезінфекція, дезінсекція, дератизація). Інформація про санітарні дні з прибирання території, приміщень, обладнання та інвентарю вивішується на видному місці при вході на ринок та в приміщенні адміністрації. Адміністрація ринку зобов'язана створити на ринку необхідні умови для здійснення правоохоронними і контрольними органами діяльності згідно з їх повноваженнями. За угоду купівлі-продажу, укладену на ринку між продавцем і покупцем, адміністрація ринку відповідальності не несе5⁵⁵ Гайворонський В. М. Господарське право України: підручн. для студ. юр. спец. / В. М. Гайворонський, В. П. Жумман, Н. В. Погорецька та ін. за ред. В. М. Гайворонського та В. П. Жуммана. - Х.: Право. - 2011. - С.167.5.

Правила встановлюють також особливості торгівлі на ринках продовольчими та непродовольчими товарами

Особливості торгівлі лікарськими засобами в аптечних закладах встановлюються окремими нормативно-правовими актами, зокрема Законом України «Про лікарські засоби»5⁵⁶ Господарське право. Правовий статус громадянина як суб'єкта господарювання. Особливості правового статусу інших суб'єктів господарювання. [Електроний ресурс].6.

Висновки до розділу 2

Оптова торгівля - це вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов'язаних із цим послуг. Оптовим товарооборотом визнається обсяг продажу товарів виробниками або торговельними посередниками покупцям для подальшого продажу або переробляння.

Оптова торгівля може здійснюватися на біржах, оптових ярмарках, аукціонах (публічних торгах) тощо.

На договірні відносини оптової купівлі-продажу поширюються загальні правила ЦК України про договір купівлі-продажу з урахуванням особливостей, передбачених чинним законодавством.

У роздрібній торгівлі можуть продавати лише товари певного асортименту (продовольчі та непродовольчі товари, горілчані та тютюнові вироби, лікарські засоби та вироби медичного призначення, деякі хімічні речовини, транспортні засоби та номерні агрегати, ювелірні вироби, окремі види зброї, боєприпасів і спеціальних засобів, деякі інші товари). Цей асортимент вужчий, ніж в оптовій торгівлі, але набагато ширший, ніж у сфері громадського харчування.

Для роздрібної торгівлі важливим є наявність торгового місця. Під торговим місцем розуміють відокремлене, спеціально обладнане місце для здійснення роздрібного продажу товарів з обов'язковим дотриманням чинних правил торговельного обслуговування населення та порядку розрахунків із покупцями.

Вимоги споживача до якості, безпеки та обміну товарів задовольняються суб'єктом господарювання відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів».

Розділ 3. Проблеми та перспективи розвитку оптової та роздрібної торгівлі на ринках

3.1 Проблеми розвитку оптової та роздрібної торгівлі на ринках

За роки незалежності державними органами влади було розроблено понад 150 нормативних актів, які регулюють торговельну діяльність. Сьогодні законодавча база, яка визначає стосунки, пов'язані з торгівлею, досить різноманітна і, на жаль, неузгоджена, що регулярно призводить до виникнення правових колізій, розв'язання яких відбувається переважно в ручному режимі, що не тільки гальмує розвиток галузі, а й створює підгрунтя для процвітання корупції.

На даний момент залишаються неврегульованими проблеми щодо взаємодії різних гілок влади у процесі реалізації державної політики у сфері торгівельної діяльності. Торгівельні заклади у населених пунктах розміщуються безсистемно та спорадично, закриття діючих та відкриття нових торговельних об'єктів відбувається стихійно під впливом лише законів ринку.

Значно зменшилась кількість об'єктів роздрібної торговельної мережі в сільській місцевості, особливо у віддалених та малодоступних районах.

Загрозливих масштабів набирають проблеми, пов'язані з функціонуванням роздрібних ринків, на яких реалізується здебільшого контрабанда, низькоякісна продукція та фальсифікат. Ігнорування питань щодо здійснення торговельної діяльності на ринках призвела до дестабілізації продовольчої та цінової ситуації, унеможливила контроль за якістю товарів 5⁵⁷ Богославець Г.М. Проблеми та перспективи розвитку підприємств оптової торгівлі України / Г.М. Богославець, О.М. Трубей // Науковий вісник Херсонського державного універститету. - 2014. - №5. - С.30.7.

Динаміка роздрібного товарообігу за 1998-2011 роки, характеризується стрімким сталим зростанням, це пояснюється як розвитком внутрішнього виробництва, так і підвищенням зацікавленості міжнародних компаній до України як ринку збуту. Продовження тенденції зростання ринку торгівлі підтверджується ненасиченістю споживання населення України у порівнянні із іншими країнами 5⁵⁸ Верхоглядова Н. І. Роль і значення торгівлі для розвитку національного господарства України / Н. І. Верхоглядова, Р. С. Шостак. // Ефективна економіка. - 2012. - № 78.

Для оцінки стану ринків оптової і роздрібної торгівлі України було досліджено наявну статистичну інформацію до 2012 року включно. Оскільки Державна служба статистики України не розкриває інформацію про кількість суб'єктів господарювання на території держави, а наводить лише відносні значення, в роботі розраховано приблизний показник на основі інформації про кількість суб'єктів господарювання на 10 тис. осіб наявного населення за 2010 і 2011 рр. Показник кількості суб'єктів господарювання у 2011 році скоротився у порівнянні з 2010 як по підприємствам так і по фізичним особам-підприємцям (ФОП)5⁵⁹ Державна служба статистики України - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/9.

Підвищення рентабельності торгових підприємств у 2010-2011 роках корелюється із ростом обсягів імпорту та експорту у цей період на 29% і 34% у 2010 та 33% і 36% у 2011 відповідно. Як бачимо, відносний ріст експорту, перевищує ріст імпорту у 2010-2011 на 5% і 3% відповідно. А те, що торгове сальдо в Україні є від'ємним з 2005 і його абсолютна величина з кожним роком погіршується, зайвий раз підкреслює, що розвиток комерційної діяльності іноземних компаній відбувається інтенсивніше ніж вітчизняних.

Ріст валової прибутковості торгівельних компаній відбувається за рахунок збільшення ефективності діяльності іноземних компаній у більшій степені ніж вітчизняних.

Незважаючи на стрімкі темпи росту зростання показників роздрібної торгівлі, на жаль 30% роздрібного споживчого ринку товарів та послуг залишається «в тіні».

Починаючи з 1990 року у структурі роздрібної торгівлі поступово проходять трансформаційні процеси, які змінюють її характер. Систематично на споживчому ринку україни з'являються підприємства нових типів та форматів. Якщо до 1995 року в країні в основному розвивались торговельні підприємства державної форми власності (62,5 тис. одиниць), то на сьогодні можна відзначити бурхливий розвиток нових мережевих підприємств-гігантів приватної форми власності завдяки активізації інтеграційних процесів.

Так, на сьогодні на вітчизняному споживчому ринку з'явилися нові підприємства сучасного типу: гіпер-, супермаркети, Cash@Carry та магазини на заправних станціях. Поступово з ринку витісняються такі торговельні об'єкти, як кіоски та павільйони через низьку якість торговельного обслуговування населення.

Продовжується розвиток такого цивілізованого формату роздрібної торгівлі як «торговий центр», перевагою є створення додаткових послуг з метою кращого та якісного комплексного обслуговування населення6⁶⁰ Сотник, І.М. Проблеми та перспективи розвитку оптової торгівлі в Україні [Текст] / І.М. Сотник, Т.П. Петренко // Механізм регулювання економіки. - 2012. - Вип. 4. - С. 940.

Моніторинг здобутків вітчизняних науковців свідчить про їх зацікавленість проблемами розвитку оптової та роздрібної торгівлі. Вони пов'язують негативні тенденції у сфері оптових продажів з низкою чинників, а саме з недосконалістю податкового законодавства та нормативно-правової бази, відсутністю ефекту від комерціалізації та зміни форм власності, відставанням розвитку потенціалу оптової торгівлі від темпів розвитку і вимог суміжних сфер - виробництва і роздрібної торгівлі, розбалансуванням внутрішнього ринку споживчих товарів і економічного обміну між регіонами України, деспеціалізацією посередників тощо.

Водночас автори відзначають високий потенціал внутрішнього ринку України загалом та оптової ланки зокрема. Зважаючи на роль оптової торгівлі у забезпеченні збалансованості внутрішнього ринку та успішності зовнішньоторговельної діяльності, науковці приділяють значну увагу заходам активізації підприємництва у сфері оптових продажів, пов'язуючи розвиток оптових підприємств з державним регулюванням оптової торгівлі, зокрема реалізацією Концепції розвитку оптової торгівлі, налагодженням ефективного державного й приватного партнерства, структурною перебудовою галузі та оптимізацією структури посередників оптової ланки за видами, типами, територіальним розміщенням, переорієнтацією інтересів оптового посередника на національного виробника, створенням мережі регіональних оптових комплексів6⁶¹ Богославець Г.М. Проблеми та перспективи розвитку підприємств оптової торгівлі України / Г.М. Богославець, О.М. Трубей // Науковий вісник Херсонського державного універститету. - 2014. - №5. - С.28 - 32.1.

Зважаючи на особливе місце, яке торгівля займає в економіці України, а також необхідність подальшого розвитку торгівлі, посилення її соціально-економічної ефективності, підвищення її ролі в формуванні конкурентоспроможності внутрішнього ринку назріла нагальна необхідність у закріпленні позитивних змін і тенденцій, які спостерігаються останніми роками у цій галузі через поглиблення структурних трансформацій.

Переважна більшість об'єктів господарювання в галузі торгівлі стикаються в дуже високим рівнем конкуренції, однак форми роботи залишаються незмінними. Отже, для того щоб вийти на якісно новий рівень розвитку в галузі їм необхідно шукати нові форми роботи, а питання пошуку нових форм - лягти на плечі сучасних науковців.

3.2 Перспективи розвитку оптової та роздрібної торгівлі на ринках

За останні 20 років у державі сформувалася якісно нова система торгівлі, ринкова за своєю суттю та функціональна за характером. У цій сфері завершився процес демонополізації. Внутрішня торгівля в цілому ефективно забезпечує виконання покладених на неї функцій: товарно-грошового обміну, забезпечення економічних зв'язків між галузями народного господарства та регіонами країни, активного впливу на розвиток як виробництва, так і споживання. Частка державної власності в торгівлі нині складає біля 2%, а переважаючою стала приватна форма власності. Проте, незважаючи на значні досягнення, сучасна торгівельна галузь України має цілу низку проблем, що заважають її успішному розвитку та виконанню основного завдання - забезпечення населення товарами та послугами6⁶² Верхоглядова Н. І. Роль і значення торгівлі для розвитку національного господарства України / Н. І. Верхоглядова, Р. С. Шостак. // Ефективна економіка. - 2012. - № 72.

Сьогодні оптова торгівля переживає період хворобливих, але необхідних змін. Справа в тому, що у 90-ті роки оптові структури створювалися емпіричним шляхом і часто вибудовувалися нераціонально, не одержуючи своєчасного організаційного, технологічного й програмного оснащення. Наразі розгалуженої мережі оптових баз, контор, яка в доперебудовний період забезпечувала 70-80% обігу торгівлі, вже не існує. На ринку споживчих товарів оптова торгівля перейшла зі сфери досить великих підприємств у русло дрібнооптової торгівлі, значна частина якої є не легалізованою. За підрахунками фахівців, частка організованої оптової торгівлі в забезпеченні роздрібного товарообороту не перевищує 20%. І в цьому полягає стратегічна помилка в управлінні й організації оптового обороту6⁶³ Голошубова Н.О. Стратегічні напрями розвитку оптової торгівлі споживчими товарами / Н.О. Голошубова // Підприємство, господарство і право. - 2013. - № 10. - С. 233.

Розвиток оптової ланки стримує відсутність спеціалізованих програмних продуктів і систем, орієнтованих на клієнта (CRM - ClientRelationShipManagement); недостатні за розмірами складські площі, відсутність або нестача сучасних засобів автоматизації вантажно- розвантажувальних робіт, застаріле холодильне обладнання; архаїчна система розміщення товарів на складах, несумісність різних груп товарів, застарілі підходи до організації руху транспорту (послідовне завантаження зі сполученим в'їздом / виїздом, а не кругова система руху) і т.п. В результаті, у багатьох традиційних оптових структур зростають витрати й знижується норма прибутку. З іншого боку, активний розвиток роздрібних торговельних мереж привів їх до розуміння важливості правильно організованих систем закупівель і створенню власних оптових і розподільних центрів. Паралельно із цим і багато виробників або створюють власні мережі дистрибуції, або виходять прямо на торговельні мережі. Особливо чітко процес об'єднання виробників, оптової й роздрібної торгівлі в холдинги помітний у фармацевтичній галузі, але він набирає силу і в торгівлі споживчими товарами. Незважаючи на певні труднощі, оптова торгівля в Україні, особливо продовольчими товарами, розвивається, про що свідчить динаміка її товарообігу за останні роки6⁶⁴ Крекотун С. А. Внутрішня торгівля України: проблеми та перспективи розвитку галузі / С. А. Крекотун, В. Я. Влялько // Вісник соціально-економічних досліджень. - 2012. - Вип. 2. - С. 3474.

В структурі оптового товарообігу суттєво переважають непродовольчі товари, частка яких складає більш 80%. Проте ця частка має тенденцію до зменшення. Позитивним явищем є зростання (хоча й незначне) питомої ваги товарів вітчизняного виробництва в оптовому товарообігу особливо продовольчих товарів. Ця тенденція викликана впливом економічної кризи, що призвела до зростання цін на імпортні товари.

Завершальною фазою товарного обігу, під час якої здійснюється передання товару кінцевому споживачеві для задоволення його потреб в обмін на гроші, є роздрібна торгівля. Вона є невід'ємною складовою внутрішньої торгівлі6⁶⁵ Крекотун С. А. Внутрішня торгівля України: проблеми та перспективи розвитку галузі / С. А. Крекотун, В. Я. Влялько // Вісник соціально-економічних досліджень. - 2012. - Вип. 2. - С. 3475.

Сьогодні на торговельні мережі припадає приблизно 10% загального обороту роздрібної торгівлі, у той час як у США і країнах Західної Європи через торговельні мережі реалізується в середньому близько 60% товарів.

В Україні на 1000 мешканців налічується лише 2 торговельних об'єкта сучасного формату (для порівняння: у Польщі - 10 об'єктів на 1000 жителів, в Угорщині - 16). Значне відставання від більш розвинених країн спостерігається і за показником забезпечення торговельною площею на душу населення. Найбільш поширеним сучасним торговельним форматом є супермаркет6⁶⁶ Анализ законодательств иностранных государств в области регулирования вопросов внутренней торговли [Электронный ресурс]. -- Режим доступа : http://www.market-ekb.ru/win/download/69/6.

Прогнозуючи перспективи розвитку торгівлі в найближчому майбутньому і враховуючи те, що Україна відстає від провідних країн світу як за насиченістю торговими площами роздрібної торгівлі, так і за товарообігом на душу населення, можна припустити, що Україна має досить високий потенціал для розвитку торгівлі.

Але, одним із головних завдань у сфері внутрішньої торгівлі є стабілізація цін на споживчому ринку, в тому числі на соціально значущі продовольчі товари.

У рамках розвитку внутрішньої торгівлі Кабінету Міністрів України належить виконати такі завдання:

сприяння розвитку конкуренції у сфері оптової та роздрібної торгівлі шляхом проведення виваженої державної політики щодо розвитку внутрішньої торгівлі;

залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій з метою розширення мережі сучасних об'єктів торгівлі та ресторанного господарства, адаптованих до європейських та світових стандартів, упровадження на українському ринку передових торговельних технологій;

оптимізація соціальної, організаційної, функціональної і територіальної структури торгівлі, посилення розвитку і зміцнення торгівлі як ефективного каналу реалізації товарів та послуг шляхом забезпечення високого рівня обслуговування населення, сприяння товарному насиченню споживчого ринку, розширення асортименту товарів та поліпшення їх якості з урахуванням попиту.

Також важливим завданням залишається врегулювання на законодавчому рівні питань щодо взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування в процесі реалізації державної політики у сфері торгівлі.

Висновки до розділу 3

Вирішення проблем у галузі торгівлі, частина з яких нам дісталася із часів побудови комунізму, а інша виникла у процесі становлення України як незалежної держави, має надзвичайно важливе значення для економіки країни. Критична ситуація, яка склалася у даному секторі економіки, є наслідком ігнорування галузі законотворцями та постійним спробам регулювання її виконавчими органами у «ручному» режимі переважно задля задоволення своїх кон'юнктурних інтересів.

Держава повинна мати за ціль максимально задовольнити потреби усіх учасників ринку, що не тільки сприятиме становленню галузі торгівлі як одного із ключових секторів економіки, а й в цілому позитивно відобразиться на соціально-економічному розвитку держави та її регіонів.

Оптова торгівля, посередництво і роздрібна торгівля займають важливе місце в економіці країни і житті населення зокрема. Тенденції до згортання торгівлі можуть мати негативні наслідки на якості життя суспільства, тому важливим напрямком наукових досліджень є розробка методів і рекомендацій щодо підвищення ефективності ведення торгівлі в Україні. Зокрема, це питання стає особливо важливим через стале зростання торгівельного дефіциту, адже впровадження інноваційних бізнес-технологій має підвищити конкурентоспроможність вітчизняних торгових підприємств.

Висновки

Діяльність суб'єктів підприємництва у сфері торгівлі регламентується значним масивом нормативних актів: ЦК України та ГК України, Законами України «Про захист прав споживачів», «Про споживчу кооперацію», «Про забезпечення санігарного й епідеміологічного благополуччя населення», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» та ін.

Чинне законодавство дозволяє здійснювати торговельну діяльність у різних організаційно-правових формах. Сфера торгівлі складається з безлічі організацій, що займаються переміщенням товарів і послуг з місць їх виробництва до місць використання.

Роздрібна торгівля - це будь-яка діяльність по продажу товарів або послуг безпосередньо кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використовування. Роздрібний торговець ухвалює рішення про вибір цільового ринку, про товарний асортимент і комплекс послуг, про політику цін, стимулювання і місце розміщення підприємства. Роздрібним торговцям необхідно знаходити шляхи підвищення професійного рівня управління власною діяльністю і її продуктивності.

Оптова торгівля включає будь-яку діяльність по продажу товарів або послуг тим, хто придбаває їх з метою перепродажу або професійного використовування. Оптові торговці допомагають виробникам ефективно доставляти товари безлічі роздрібних торгових підприємств і промисловим споживачам в будь-якій частині країни. Оптовики виконують багато різних функцій, включаючи діяльність по збуту і стимулюванню, закупівлі і формування товарного асортименту, розбиття крупних партій товару на дрібні, складування, транспортування, фінансування, ухвалення ризику, надання інформації про ринок і послуг з управління і послуг консультантів

До суб'єктів торговельної діяльності крім загальних вимог, що встановленні чинним законодавством стосовно всіх суб'єктів підприємницької діяльності, встановлюються особливі вимоги, що стосуються місця і правил здійснення торговельної діяльності. Законодавством з питань торгівлі визначені також вимоги до устаткування і оснащення торговельних місць, оформлення вивісок, приміщень, необхідної інформації для покупців, до режиму роботи підприємства, а також встановленні вимоги щодо дотримання прав і інтересів споживачів, санітарних правил, порядку введення облікових документів, спеціальних вимог до торгівлі окремими видами товарів тощо.