Цивільно-правові відносини при здійсненні рекламної діяльності

Формулюючи поправки до законодавства, слід виходити із змісту повідомлення - поширення інформації на адресу невизначеного кола осіб за допомогою мереж та засобів зв'язку, призначених для спілкування між людьми, а не на засобі розповсюдження повідомлення. Таким чином, у цьому зв'язку потрібно наголосити на визначенні терміна „спам” у Законі України „Про рекламу”, а не у Законі „Про телекомунікації”.

Стосовно спаму, то слід зазначити, що у сфері правового регулювання цього явища переважатиме судова форма. Так, на сьогоднішній день жоден закон не може зменшити „спаммінг” (практика розсилки великої кількості копій ініційованих добровільних невитребуваних комерційних повідомлень). Вбачається за доцільне прийняти загальне правило для пошукових систем щодо обов'язкового встановлення позначення, однакового для всіх, яке слугувало б позначенням реклами, спонсорських посилань, з одного боку, та звичайних результатів пошуку - з іншого.

Виходячи з точки зору, що залишення розміщення продукції (продакт плейсмент) законодавчо неврегульованим є більшим злом, адже це явище продовжуватиме і далі існувати, та з огляду на інвестиції у національну кіноіндустрію, які супроводжують розміщення продукції, автор пропонує закріпити позитивне регулювання останнього у Законі України „Про рекламу”, за винятком окремих випадків. Так, пропонується встановити обов'язок для організацій мовлення щодо забезпечення того, щоб глядачі були належним чином проінформовані про розміщення продукції; воно не супроводжувалося б посиланнями, рекомендаціями, які заохочують споживачів укладати угоду; розміщення продукції не було присутнє у поточних новинах, програмах для дітей.

Вважається за необхідне запровадити у Законі України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” положення, яке врегульовувало б розпізнавальне комерційне оформлення (трейд дрес) - загальний (сукупний) образ або повний (загальний) зовнішній вигляд продукції чи послуг, включаючи, але не обмежуючись дизайном пакування, маркуванням, тарою, виділенням особливим шрифтом, оформленням, кольором, дизайном продукції, особливістю (характерною ознакою, властивістю) продукції чи комбінацією її властивостей, окрім тих випадків, коли розпізнавальне комерційне оформлення (трейд дрес) не може бути зареєстроване або отримати захист, якщо воно функціональне. Це пояснюється тим, що на сьогодні в Україні є рекламодавці, які вкладають значні кошти у рекламування „атмосфери” своїх послуг, „обличчя” своїх товарів, що є їх візитною карткою; і у випадку недобросовісних дій інших осіб, які користуються їх напрацюванням, чинне законодавство про торгові марки не забезпечить належного захисту останніх.

Страхування є одним з головних показників стану економіки будь-якої держави. Враховуючи зародковий стан реклами у нашій державі, слід також вказати на актуальність захисту об'єктів інтелектуальної власності у рекламній діяльності. Таким чином, пропонується в Україні передбачити страхування ризиків рекламної шкоди у галузі інтелектуальної власності.

Виходячи з результатів дослідження, автором надаються наступні пропозиції щодо внесення змін до законодавства:

В українському законодавстві необхідно закріпити більш детальний перелік нечесних дій, що складають порушення прав споживачів. Доцільно доповнити існуючий перелік наступними видами дій, що становлять нечесну практику. Частину 3 ст. 19 Закону України “Про захист прав споживачів” слід доповнити пп.9, 10 такого змісту: „9) рекламування чи здійснення пропозиції товарів або послуг без наміру продати їх, як зазначено у рекламі чи пропозиції; 10) рекламування чи пропозиція товару або послуг без задоволення належних потреб громадськості (доки реклама чи пропозиція виявить обмеження у кількості або інших визначальних умовах, які не мають тенденції вводити в оману)”.

Виявлено і доведено суперечності у змісті положень Цивільного кодексу України про рекламу як стадію, що передує укладенню договору. У чинній редакції частини другої ст.641 ЦК України є суперечності, оскільки визначення “реклама та інші пропозиції” як таке має на увазі те, що реклама вже є пропозицією (офертою). Друга ж частина п.2 ст.641 зазначає, що пропозиція (реклама) є запрошенням робити пропозиції. Тобто виникає логічна неузгодженість. З огляду на зазначене вище, слід п.2 ст.641 ЦК України сформулювати наступним чином: “2. Реклама або інші запрошення до пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі чи інших запрошеннях до пропозиції”.

З огляду на неврегульованість такого явища, як транскордонна реклама, та його масовість, необхідно включити до Закону України „Про міжнародне приватне право” колізійну норму щодо транскордонної реклами. Потрібно доповнити п.1 ч.2 ст. 45 Закону України “Про міжнародне приватне право” положенням такого змісту: „У разі транскордонної реклами застосовуються норми законодавства країни, на території якої така реклама розповсюджується”.

Стосовно Інтернет-реклами необхідно у Законі України „Про рекламу” розширити визначення недобросовісної реклами, а саме додати положення щодо ненадання у Інтернет-рекламі розумної підстави для підтвердження інформації, наведеної у рекламі (принцип „доказування”); стосовно ненадання рекламодавцем можливості відповіді отримувачем рекламного повідомлення. Потрібно забезпечити, щоб товари та послуги у онлайновій рекламі описувалися правдиво та щоб споживачі отримували те, за що вони сплачують кошти. Автор пропонує внести зміни до визначення „недобросовісна реклама”, наданого у ст. 1 Закону України “Про рекламу”, сформулювавши його наступним чином: „недобросовісна реклама - це реклама, яка вводить або може ввести в оману її споживачів, заподіяти шкоду особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, ненадання у рекламі розумної підстави для підтвердження інформації, наведеної у ній; ненадання рекламодавцем можливості відповіді отримувачем рекламного повідомлення, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження”.

Вважається за необхідне запровадити в законодавство України положення стосовно захисту авторського права у рекламі, предметом якого було б регулювання технологічних аспектів доступу до реклами в Інтернет-середовищі (зокрема, здійснення гіперпосилання на інформацію з іншого сайту). Доцільно запозичити досвід окремих європейських держав (Данії, Німеччини) стосовно баз даних у електронній формі, тематичні гіперпосилання на які мають здійснюватися на першу сторінку відповідної бази даних. Слід доповнити ст.19 Закону України “Про авторське право і суміжні права” п. 3 такого змісту:„Тематичні гіперпосилання на бази даних в електронній формі повинні здійснюватися на першу сторінку відповідної бази даних”.

ОСНОВНІ НАУКОВІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКЛАДЕНІ АВТОРОМ У 11 ОДНООСІБНИХ НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЯХ, З ЯКИХ 11 ПОМІЩЕНО У ФАХОВИХ ВИДАННЯХ

1. Особисті немайнові права людини у рекламі // Право України. - 2004. - №10.- С.41-43.

2. Оферта в рекламі // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - №10. - C.85-89.

3. Захист прав споживачів у рекламі // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - №11. - C.33-36.

4. Сутність цивільно-правових відносин, що складаються в процесі функціонування інституту реклами // Збірник наукових праць „Держава і право”. - 2004. - №26. - С.403-411.

5. Правове регулювання транскордонної та міжнародної реклами // Збірник наукових праць „Зовнішня торгівля: право та економіка”. - 2004. - №5-6(17). - С.109-115.

6. Правове регулювання недобросовісної конкуренції в рекламі // Збірник наукових праць „Вісник Академії правових наук України”. - 2004. - №4(39). - С.214-224.

7. Правове регулювання використання торгових марок в рекламі в Україні // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2004. - Вип. 48 (Ч. І). - С. 183-190.

8. Правове регулювання ініціативних комерційних повідомлень (спаму) // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2004. - Вип. 49 (Ч. ІІ). - С. 123-124.

9. Правове регулювання „product placement” // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2005. - Вип. 58 (Ч. І). - С. 30-31.

10. Економічні передумови становлення інституту реклами // Підприємництво, господарство і право. - 2005. - №1. - С.35-38.

11. Окремі аспекти авторського права в рекламі // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка.- 2006.- №33-34. - С. 103 -105.

Размещено на Allbest.ru