Організаційно-правові засади роботи з персоналом органів досудового слідства МВС України

6. Управління персоналом органів досудового слідства МВС визначено як системну, планомірно організовану і цілеспрямовану діяльність керівного (начальницького) складу, працівників кадрових служб, окремих посадових осіб щодо створення сприятливих умов для нормального розвитку й використання потенціалу працівників слідчих підрозділів.

7. Діяльність щодо управління персоналом має постійно співвідноситися, з одного боку - з потребами органів досудового слідства (висока продуктивність слідчих, їх професіоналізм тощо), з іншого - з потребами слідчих (належна заробітна плата, забезпеченість службовими кабінетами, оргтехнікою, дотримання науково-обґрунтованих норм навантаження, безпека праці, комфортний соціально-психологічний клімат, можливості реалізувати особисті цілі, зробити кар'єру і т. ін). Якщо ці цілі не співпадають, то в конкретному органі досудового слідства або в усій системі органів досудового слідства МВС виникають, або постійно існують певні протиріччя і навіть конфлікти, руйнується професійне кадрове ядро досудового слідства системи МВС України.

8. Механізм управління персоналом органів досудового визначено як сукупність певних елементів, а саме: цілей, завдань, принципів, форм, функцій та методів управління, суб'єктів та об'єктів управління, які у сукупності відображають сутність, зміст та основу системи роботи з персоналом в органах досудового слідства.

9. Обґрунтовано, що кандидат на посаду начальника слідчого відділу (відділення) повинен в першу чергу бути висококваліфікованим спеціалістом в сфері слідчої діяльності, мати стаж на слідчій роботі не менше трьох років та пройти відповідну підготовку з фаху управління персоналом під час якої отримати необхідні знання з педагогіки та психології.

10. Підвищенню ефективності управління персоналом органів досудового слідства буде сприяти систематично здійснюване професійне навчання керівників слідчих підрозділів, формами якого можуть бути: заняття в системі професійної підготовки; навчання на курсах підвищення кваліфікації в навчальних закладах МВС України; навчання на навчальних зборах; стажування за місцем служби; стажування у структурних підрозділах ГУМВС, УМВС, УМВСТ; тимчасове виконання обов'язків за майбутньою посадою; самоосвіта. Змістовну частину занять в системі професійної підготовки керівників органів досудового слідства повинні складати спецкурси з теорії та практики управління, стратегічного управління, маркетингу, управління персоналом, і ряду інших дисциплін управлінського циклу. Але ж найважливішою складовою занять в системі професійної підготовки керівників слідчих підрозділів має стати опанування ними новітніх методик розслідування злочинів. Крім того, у системі професійної підготовки з керівниками слідчих підрозділів повинні проводитись заняття з формування у них лідерських якостей, покращання комунікацій у колективах органів досудового слідства, взаємостосунків керівників з підлеглими, управління конфліктами тощо.

11. Головним в організації навчального процесу під час підготовки слідчих повинно стати максимальне наближення змісту навчання до потреб практики. Науково-педагогічні кадри мусять чітко усвідомити, що усі здобутки певних галузей знань повинні бути підпорядковані вимогам практики. Вони мусять стати теоретично-методологічним підґрунтям реальної оперативно-службової діяльності слідчих. Отже, пропонуємо передбачити у вищих навчальних закладах системи ОВС, які здійснюють підготовку слідчих обов'язкове проходження курсантами практики в слідчих підрозділах після кожного навчального курсу: після першого - 1 місяць; відповідно після 2 - 2 місяці; 3 - 3 місяці; 4 - 4, що надасть змогу слухачам та курсантам адаптуватись до умов практичної діяльності, а під час практики по закінченню третього та четвертого курсів перевірити на практиці отримання під час навчальних занять теоретичні знання.

12. Пріоритетний характер під час підготовки слідчих має бути відведено саме спеціалізованим дисциплінам: кримінальному та кримінально-процесуальному праву, криміналістиці, попередньому слідству та різним спецкурсам по розслідуванню окремих видів злочинів. Отже, пропонуємо збільшити час на проведення спеціалізованих дисциплін, з тим, щоб вони займали не менше 70 % від відведеного на навчальні заняття часу (включаючи семінарські та практичні заняття, написання авторефератів та курсових робіт).

13. Під час комплектування викладацького персоналу пріоритетність повинна бути надана працівникам практичних підрозділів, які мають достатній професійний рівень, стаж на практичній роботі не менше 5-ти років та схильність до педагогічної діяльності. Педагогічну підготовку цієї категорії осіб необхідно здійснювати через магістратуру навчальних закладів МВС, а також вищих навчальних закладів Міністерства освіти і науки України.

14. Запропоновано ряд змін та доповнень до чинних нормативно-правових актів, зокрема: 1) в ст.2 Закону України „Про державну службу” словосполучення „консультативно-дорадчі” замінити на „владно-розпорядчі”; 2) п.4 Положення про Головне слідче управління МВС України в якому визначено повноваження начальника Головного слідчого управління МВС України в сфері управління персоналом органів досудового слідства доповнити і такими, як: забезпечення та організація заходів із соціально-правового захисту слідчих, контроль за їх виконанням, сприяння у вирішенні соціально-побутових проблем слідчих; організація роботи щодо зміцнення дисципліни та законності в діяльності органів досудового слідства, організація ведення обліків порушень законності і надзвичайних подій серед особового складу слідчих підрозділів; організація роботи з вивчення, узагальнення та розповсюдження позитивного досвіду роботи з відбору, розстановки, навчання та виховання працівників слідчих підрозділів; забезпечення впровадження новітніх методів і форм організації праці слідчих; здійснення контролю за якісним комплектуванням органів досудового слідства; здійснення контролю за виконанням наказів, директив і вказівок МВС України з питань роботи з персоналом, дотримання встановленого чинним законодавством порядку проходження служби; 3) зроблено висновок про необхідність закріплення у чинних нормативних актах, які регулюють діяльність органів досудового слідства суворого розділення адміністративних та процесуальних повноважень керівників слідчих підрозділів. Крім того, у чинному Положенні про органи досудового слідства в системі Міністерства внутрішніх справ України необхідно передбачити норму такого змісту: „Забороняється використання слідчих для виконання запланованих робіт не пов'язаних із розслідуванням кримінальних справ” (наприклад, охорони громадського порядку під час проведення масових заходів спортивного, політичного чи культурного характеру).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Ізбаш К.С. Система роботи з персоналом в органах досудового слідства МВС // Право і безпека. - 2006. - № 2. - С. 92-94.

2. Ізбаш К.С. Правове регулювання роботи з персоналом в органах досудового слідства МВС України // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2006. - Вип. 33. - С. 318-324.

3. Ізбаш К.С. Кадрова політика в органах досудового слідства МВС України: сутність та загальна характеристика // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2008. - Вип. 40. - С. 318-324.

4. Ізбаш К.С. Сутність, мета та форми управління персоналом органів досудового слідства // Форум права. - 2008. - № 1. - С. 61-64 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2008-1/08momppo.pdf.

Размещено на Allbest.ru