Міжнародно-правове співробітництво у захисті права власності в системі Ради Європи

10. Імплементація міжнародно-правових норм про права людини, в українське законодавство є складною процедурою, яка потребує спеціального доктринального осмислення. Прийняття Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» допомогло визначити підстави та порядок застосування судами України його рішень та практики. Проте Закон не усунув найбільш складних питань, пов'язаних з визначенням місця міжнародних договорів України у правовій системі України, із співвідношення норм ЄКПЛ з нормами універсальних договорів про права людини, які «залишаються» частиною українського законодавства. Закон не надає чіткої відповіді на цілу низку правових питань, застосовуючи, очевидно, загальний підхід - закон не може регулювати особливості застосування судами судової практики, він може лише легалізувати саму можливість застосування. Таким чином саме українські суди повинні виробити підходи до застосування рішень ЄСПЛ.

11. В Україні активно формується практика національної імплементації ст. 1 Протоколу 1 до ЄКПЛ та основоположних свобод через формування відповідної судової практики, що ґрунтується на використанні «прецедентів» ЄСПЛ. Аналіз процесуальних актів українських судів загальної юрисдикції свідчить, що така практика поки не є системною, механізм звернення залишається невідпрацьованим, в окремих випадках без чіткого розуміння причин такого посилання, суди застосовують різні схеми апелювання до таких «прецедентів». 1. Українські суди зверталися до принципів Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. 2. Українські суди зверталися до витлумаченої ЄСПЛ ст. 1 Протоколу 1 до ЄКПЛ. 3. Українські суди можуть робити текстуальне посилання на рішення ЄСПЛ та вказують його назву. 4. Українські суди самостійно тлумачать норми ст. 1 Протоколу 1 до ЄСПЛ і тим створюють власне праворозуміння Конвенції. 5. Існують приклади так би мовити «ритуальних» звернень судів до тексту ст.1 Протоколу 1 до ЄКПЛ, коли таке звернення є зайвим. Поліпшенню ситуації сприяло б, на нашу думку, висловлення позиції Верховним Судом України у відповідній Постанові Пленуму.

12. «Українські» справи у практиці Європейського суду з прав людини відображають не стільки специфіку України, скільки спільні для постсоціалістичних країн проблеми, що виникали внаслідок неефективності судового захисту майнових прав. В значній мірі під впливом цієї практики позиція Суду зазнала суттєвих трансформацій. Зокрема, це стосувалось перегляду обмежень передбачених ст. 35 Конвенції, згідно з якими заявник може звернутись до Суду лише після вичерпання національних засобів захисту; визначення суб'єктності відповідальності держави за порушення права власності на основі принципу ratione регsоnае; оцінки балансу інтересів держави та особи, що мало принципове значення для визначення правомірності обмежень права власності; проблеми позитивних зобов'язань держави (справи Совтрансавто Холдинг проти України від 25.07.2002 р.; Новоселицький проти України від 11.03.2003 р.).

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Яковлєв А.А. Особливості публічно-правового закріплення права на вільне володіння власністю у Протоколі 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод / А.А. Яковлєв // Зовнішня торгівля: право та економіка К.: Українська академія зовнішньої торгівлі, 2007 № 6(35)/2007. - С. 110-113.

2. Яковлєв А.А. Особливості тлумачення поняття «майно» Європейським Судом з прав людини / А.А. Яковлєв // Вісник Академії праці і соціальних відносин К.: Академія праці і соціальних відносин Федерації профспілок України, 2008 № 5(47). - С. 41-45.

3. Яковлєв А.А. Втручання у повноваження власника в юриспруденції Європейського Суду з прав людини / А.А. Яковлєв // Електронне наукове фахове видання Науковий журнал Форум Права Х.: Харківський національний університет внутрішніх справ, 2008. - № 3 - С. 556-560.

4. Яковлєв А.А. Автономність тлумачення поняття «власність» у практиці Європейського суду з прав людини / А.А. Яковлєв // Сучасні проблеми юридичної науки: стан і перспективи розвитку: Тези доп. та наук. повідомлень учасників наук. конф. молодих учених та здобувачів / За заг. ред. проф. М.І. Панова. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2005. - С. 107-108.

5. Яковлєв А.А. Суспільний інтерес як підстава обмеження права власності: міжнародно-правовий аспект / А.А. Яковлєв // Соціально-політичні протиріччя та проблеми соціального партнерства: Зб. наук. тез (За матеріалами XVI Харківських політологічних читань). - Х.: Нац. юрид. акад. України / За заг. ред., 2005. - С. 200-202.

6. Яковлєв А.А. Міжнародно-правове закріплення права на вільне володіння власністю / А.А. Яковлєв // Наук. зб. Тенденції розвитку національних фінансових систем за умов глобалізації Зб. матеріалів ІІ Міжнародного науково-експертного симпозіуму - круглого столу УДУФМТ 29 листопада 2007 року. - К.: Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі, 2007 - С. 228-229.

Размещено на Allbest.ru