Соціально-економічна сутність права на працю

Висновки

Отже, право на працю належить до групи соціально-економічних прав людини, і ця подвійність - економічна та соціальна складові - свідчить про комплексний характер названого права. Воно є економічним правом, оскільки здійснення права на працю надає можливість людині здобути засоби до існування. Проблеми у забезпеченні економічної складової цього права полягають в адекватності оплати праці трудовим затратам, а також у тому, щоб оплата праці забезпечувала б гідне існування для людини.

Соціальність права на працю виявляється у тому, що здійснюючи його, особа має можливість отримати від держави допомогу в працевлаштуванні, а також забезпечити рівень життя, гідний людини, для себе та членів своєї сім'ї. Соціальність полягає також у тому, що держава встановлює коло соціальних стандартів і державних гарантій у сфері праці, які мають бути дотримані будь-яким роботодавцем і не можуть бути знижені; у законі має бути закріплений обов'язок роботодавця своїми внесками брати участь у соціальному страхуванні працівника на випадок його непрацездатності, безробіття, трудового каліцтва, професійного захворювання, старості тощо; роботодавець повинен виділяти частину прибутку від одержаних доходів і направляти їх на соціальний розвиток працівників - на охорону праці, поліпшення соціальних умов праці, забезпечення соціально-побутових умов, заходів з охорони здоров'я. Нарешті соціальність також означає, що юридичними засобами має бути встановлено умови щодо досягнення соціальної злагоди між двома найбільш значними групами в суспільстві - найманими працівниками і роботодавцями, від діяльності яких залежить обсяг матеріальних джерел у державі, а відтак - забезпечення з загальних податків інших ланок соціальної сфери: освіти, охорони здоров'я, соціальної допомоги непрацездатним тощо.

Список використаної літератури

1. Болотіна Н.Б. Трудове право України. Підручник. К., "Вікар". 2003 р.

2. Волинка К.Г. Теорія держави і права: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2003. - 240 с.

3. Державний стандарт України. Документація. Звіти у сфері науки і техніки, 2005. - 223 с.

4. Європейська соціальна хартія (Рада Європи, 1961 p., переглянута 3 травня 1996 року).

5. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року.

6. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 р.

7. Закон України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 року.

8. Закон України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 р.

9. Закон України "Про порядок розгляду колективних трудових спорів "

10. Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 р.

11. Закон України "Про охорону праці" від 15 грудня 1993 р.

12. Иванов С.А., Лившиц Р.З. Личность в советском трудовом праве. - М., 1982.

13. Кодекс Законів про працю від 10 грудня 1971 року.

14. Коментар до Конституції України.

15. Конституція України від 28.06.1996.

16. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР N 2148-VIII (2148-08) від 19.10.73).

17. Мордовец А.С. Социально-юридический механизм обеспечения прав человека и гражданина. - Саратов, 1996.

18. Пилипенко П.Д. Трудове право України. Навчальний посібник. К., 2003 р.

19. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. - К., 1994.

20. Скобелкин В.Н. Юридические гарантии трудовых прав наемных работников // Культура демократии и право. - Новосибирск, 1966.

Размещено на Allbest.ru