Суд як учасник господарського судового процесу

До того ж, не важко уявити, що ліквідація нинішньої моделі господарських судів потребуватиме значних фінансових ресурсів, що в умовах дефіциту бюджету є досить проблемним.

На нашу думку, реформування судової системи передусім потребує вирішення таких нагальних питань, як підвищення кваліфікації суддів, дотримання процесуальних строків у судах всіх юрисдикцій, забезпечення права кожної особи на судовий захист, однакове застосування приписів чинного законодавства та усунення в останньому колізій тощо. Щодо особливостей господарського судочинства, давно назрілим питанням є прийняття нового Господарського процесуального кодексу або, принаймні, усунення суперечностей у сучасній його редакції. Доцільними будуть зміни й до низки інших законів.

Маємо надію, що в сьогоднішніх складних українських реаліях законодавці особливо виважено поставляться до реформування судової системи, передбачивши у ній всі можливості для забезпечення прав юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на справедливе правосуддя під час вирішення господарських спорів.

ВИСНОВКИ

Основним джерелом права бiльшостi сучасних держав є нормативно-правовий акт. Отже, джерелами господарського процесуального права України є нормативно-правові акти, в яких містяться норми, що регулюють порядок здійснення правосуддя у господарських відносинах.

Основоположним джерелом господарського процесуального права, як і інших правових наук, слід вважати Конституцію України, зважаючи на те, що Конституція має найвищу юридичну значимість серед інших правових джерел. Як зазначалося, на основі Конституції приймаються усі нормативно-правові акти України, що повинні відповідати їй.

Господарський процесуальний кодекс є кодифікованим правовим актом, що регулює господарське судочинство. Він в свою чергу прийнятий на основі Конституції і являється другим по значимості правовим актом, що регулює відносини у сфері господарського процесу.

До джерел господарського процесуального права також відносять низку законів: ЗУ «Про судоустрій», ЗУ «Про статус суддів», ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ЗУ «Про виконавче провадження», інші. Ці джерела таклж містять закріплені норми регулювання здійснення господарського судочинства.

Порівняно новим видом джерел господарсько-процесуального права є укази та розпорядження Президента України, які мають підзаконний характер. Важливе місце у системі джерел господарського процесу належить декретам та постановам Кабінету Міністрів України як вищого органу виконавчої влади.

Основним джерелом права бiльшостi сучасних держав є нормативно-правовий акт. Отже, джерелами господарського процесуального права України є нормативно-правові акти, в яких містяться норми, що регулюють порядок здійснення правосуддя у господарських відносинах.

Господарськи судовій процес має склад учасників судового господарського процесу.

Учасники судового господарського процесу - це особи, які здійснюють при вирішенні господарських спорів господарським судом передбачені законом процесуальні дії. Учасників процесу можна визначити також як таких осіб, які мають юридичну зацікавленість у справі і в силу такої зацікавленості наділені правом впливати на рух господарського процесу.

Їхній інтерес у процесі може бути спрямований на захист своїх прав чи охоронюваних законом інтересів або на захист прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб у передбачених законом випадках. За цим критерієм виділяють матеріально-правовий інтерес та суспільний інтерес (державний, службовий, функціональний).

Інтерес кожного учасника в справі є юридичним, тобто таким, що є підставою для участі в справі і в той же час відрізняється від інтересу інших учасників, що передбачає наділення особи специфічним комплексом процесуальних прав і обов язків. Цю обставину необхідно враховувати при вирішенні питання про місце в процесі тієї чи іншої особи.

Матеріально-правовий інтерес до процесу існує об єктивно і означає можливість впливу судового рішення на права, обов язки учасників. Відсутність можливості такого впливу свідчить про те, що особа не має юридичного інтересу до процесу і, відповідно, не може брати в ньому участь.

Склад учасників судового господарського процесу визначено розділом IV ГПК України. Залежно від виконуваних у судовому процесі функцій і мети вступу або залучення до процесу учасників можна поділити на три групи:

1) особи, які вступають у процес із метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів (сторони, треті особи);

2) особи, які вступають у процес із метою захисту державних і суспільних інтересів (прокурор, державні та інші органи);

3) особи, які залучаються до процесу для давання пояснень і висновків (посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, судовий експерт).

Сучасне господарсько-процесуальне законодавства має непогодженості та інші неточності та упущення. Однією з найбільш значиміших упущень є можливість сторонами в своїх корисних цілях затягувати розгляд справи у суді. Виходом з даної ситуації може стати прийняття нового законодавства, з наданням судам повноважень щодо повернення апеляційних (касаційних) скарг на ухвали, які оскарженню за законом не підлягають. Отже, прийняття нового Господарського процесуального кодексу вирішить велику кількість проблем, пов'язаних з законодавчим врегулюванням господарсько-процесуальних правовідносин.

Підводячи підсумок по виконанню курсової роботи слід зазначити, що система джерел господарського процесуального права є великою, але не досконало дослідженою. При написанні даної курсової роботи я зіткнувся з тим, що грань між господарськи і цивільним правом дуже не чітка і тому важко визначити де закінчується повноваження цивільного права и починається дія господарського права. Вважаю, що дана ситуація повинна бути виправлена шляхом досконалого вивчення даної проблеми: дослідження існуючих норм, за потребою - ініціювання внесення змін до них, дослідження важливості та необхідності прийняття нового процесуального кодексу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, №30, ст.141.

2. Господарський процесуальний кодекс України від 6.11.1991 р. (зі змінами і доповненнями). // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №18, №19-20, №21-22, ст.144.

3. Цивільний процесуальний кодекс України від 1.01.2005 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, №№40-41, 42, ст.492.

4. Господарський кодекс України від 1.012004 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 18, N 19-20,N 21-22, ст.144

5. Закон України «Про судоустрій України» від 7.02.2002 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, N 27-28, ст.180

6. Закон України «Про господарські суди» ( Закон втратив чинність на підставі Закону N 3018-III ( 3018-14 ) від 07.02.2002, ВВР, 2002, N 27-28, ст.180 )

7. Закон України «Про статус суддів» від 15.12.1992 р. (зі змінами і доповненнями). // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 8, ст.56.

8. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. (зі змінами і доповненнями). // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 31, ст.440

9. Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. (зі змінами і доповненнями). // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 24, ст.207

10. Про утворення апеляційних господарських судів та затвердження мережі господарських судів України. Указ Президента України від 11.07.2001

11. Про державне мито. Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. (зі змінами і доповненнями). // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 13, ст.113

12. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя. Постанова Пленуму Верховного суду України від 1.11.1996р.

13. Абрамов Н. А. Хозяйственно-процессуальное право Украины. -- Х.: Одиссей, 2003.

14. Балюк І. А. Господарське процесуальне право. -- К.: КНЕУ, 2002.

15. Білоус В. Т. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України. -- К.: Юрінком Інтер, 2004

16. Бойко В. Ф. Право людини на правосуддя (Судове право України). -- К.: Варта, 2003

17. Притика Д.М., Тітов М.І., Щербина В.С. та ін. - Арбітражний процес:Навчальний посібник.- Харків: Кожум, 1999.

18. Олександр Оніщенко “ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДИВЕРСІЇ: ДЕЯКІ АСПЕКТИ БОРОТЬБИ” // «Вісник Асоціації правників України», №11(11), листопад 2006 р.

19. Тополевський Р.Б. Співвідношення справедливості і юридичних джерел права. // Ідея справедливості на схилі XX сто-ліття: Матеріали VI Харківських міжнародних Сковородинівських читань. - Харків: Ун-т внутр. справ, 1999

20. Амельченко М. В. Защита прав субъектов хозяйствования в судебном процессе и в исполнительном производстве. -- Донецк: Дельта, 2003.

21. «ВИДИ ДЖЕРЕЛ ГОСПОДАРСЬКОГО ПРОЦЕСУ» - Доценко Сергій здобувач Інституту економіки і права Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди - www.socium.sitecity.ru

22. Проект Господарського процесуального кодексу України

Размещено на Allbest.ru