Земельна реформа, сутність та особливості її проведення в Україні

Важливим кроком реформування земельних відносин стало прийняття нового Земельного кодексу [2], який закріплює зміни у земельних відносинах що відбулись протягом останніх 10 років. Ним, зокрема, закріплено принципово нові підходи до регулювання земельних відносин, містяться й інші важливі положення, що є новими для практики регулювання земельних відносин на ринкових засадах, а також створює необхідну юридичну основу для розвитку ринку землі на рівні стандартів та вимог країн Європейського співтовариства, а саме: закріплено приватну, державну і комунальну форми власності на землю з можливістю використання земельних ділянок на засадах спільної власності; закріплено права на землю, які можуть мати фізичні і юридичні особи в Україні, а саме: право власності, право оренди, а також встановлює можливі обмеження цих прав на земельні ділянки, передбачено, що об'єктом права приватної власності можуть бути земельні ділянки як сільськогосподарського, так і несільськогосподарського призначення; визначено перелік земельних ділянок державної та комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність; передбачено необхідність розмежування земель державної і комунальної власності; розширено коло суб'єктів, які можуть придбати земельні ділянки несільськогосподарського призначення у власність, тепер ними можуть бути громадяни України, особи без громадянства, юридичні особи України, іноземні громадяни та юридичні особи; є заборона на придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення іноземними фізичними та юридичними особами; передбачається, що приватизація земельних ділянок громадянами України проводиться безоплатно один раз відповідно до цільового призначення, вказаного у Земельному кодексі; закріплено максимальні розміри земельних ділянок, які можуть придбати у власність громадяни України для ведення товарного сільськогосподарського виробництва тощо.

Важливе місце у реформуванні земельних відносин займає розвиток інституту землекористування, адже воно дозволяє реалізовувати права та інтереси громадян та юридичних осіб. Які не є власниками землі. В умовах формування ринкових відносин у вітчизняній економіці землекористування зазнає суттєвих змін. Так, спостерігається тенденція до розширення правомочностей землекористувачів.

Підсумовуючи огляд реформування земельних відносин в Україні можна зробити висновок про те, що земельні відносини мають формуватись на принципах:

? поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва, оскільки як природний ресурс вона виступає об'єктивною умовою, засобом та місцем життєдіяльності людини та існування всіх інших біологічних організмів, що вимагає враховувати всі екологічні та економічні чинники;

? забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави;

? недопущення втручання держави у діяльність громадян, юридичних осіб та органів місцевого самоврядування щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, прямо передбачених законодавчо;

? управління земельними ресурсами з метою створення безпечних умов для життя населення, незалежно від того, у власності яких осіб перебувають земельні ділянки;

? забезпечення державних гарантій прав на землю та їх захисту.

Забезпечення цих принципів дає змогу говорити про прогрес України в процесі створення нової системи земельних відносин на основі приватної власності на землю, що забезпечує рівність прав власності на землю всіх суб'єктів земельних відносин. З огляду на це принципове значення має відмова держави від монополії на землю, включаючи також землі сільськогосподарського призначення, безоплатна передача земельних наділів у власність лише тим, хто на ній працює та обробляє її.

ЛІТЕРАТУРА

1. Конституція України від 28. 06. 96.

2. Земельний кодекс України від 25. 10. 2001.

3. Закон України “Про оренду землі” від 06. 10. 1998 року.

4. Постанова Верховної Ради України “Про земельну реформу” від 18. 12. 1990.

5. Указ Президента України “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” від 08. 08. 1995.

6. Указ Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” від 03. 12. 1999 року.

7. Указ Президента України “Про положення про Державний комітет України по земельних ресурсах” від 14. 08. 2000.

8. Указ Президента України “Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)” від 02. 02. 2002.

9. Постанова КМУ “Про утворення Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель” від 25. 12. 2002.

10. Аграрне право України: Підручник / За ред. В. М. Гайворонського та В. П. Жушмана. -Х.: Право, 2003. - 240 с.

11. Аграрное, земельное и экологическое право Украины. / За ред. д. ю. н., проф. Каракаша И. И. -Х.: ООО «Одиссей», 2005. - 400 с.

12. Земельна реформа в Україні. Проект “Аграрна політика для людського розвитку”. - К., - 2004. - 40 с.

13. Земельна реформа в Україні у 2001 - 2002 роках. Звіт інформаційно-ресурсного центру “Реформування земельних відносин в Україні за 2001 - 2002 роки”. - К., 2003. - 160 с.

14. Земельне право України: Підручник / За ред. М. В. Шульги. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 368 с.

15. Управління земельними ресурсами. / За ред д. е. н., проф. В. Г. В'юна. - Миколаїв: МФ НаУКМА, 2002. - 316 с.

16. Гуревський В. К. Право приватної власності громадян України на землі сільськогосподарського призначення: Монографія. - Одеса: Астро-принт, 2000. - 136 с.

17. Балян А. В. Земельні реформи у постсоціалістичних країнах Східної Європи. // Економіка АПК. - 2001. - № 11. - с. 115 - 118.

18. Береговий В. Земельна реформа та формування конкурентного поля в сільському господарстві України. // Соборність. - 2002. - № 1. - с. 82 - 90.

19. Гайдуцький П. І. Аграрна реформа: міфи й істина. // Економіка АПК. - 2003. - № 9. - с. 3 - 9.

20. Гарбуз М. Формування і розвиток ринку землі в процесі проведення земельної реформи. // Економіст. - 2001. - № 9. - с. 42 - 45.

21. Голік Г. К. Правові засади реформування земельних відносин в аграрно-промисловому комплексі // Економіка. Фінанси. Право. - 2004. - № 2. - с. 26 - 31.

22. Крищенко К. Э. Роздержавлення власності в умовах України // Фінанси України. - 2003. - № 3. - с. 10 - 21

Размещено на Allbest.ru