З метою оптимізації і підвищення ефективності державного управління земельними ресурсами в умовах формування багатоукладної економіки і ринку пропонується:

для забезпечення еколого-економічної ефективності використання земель підняти роль кооперації як у формах господарювання, так і в проведенні природоохоронних заходів;

підсилити значення економічного регулювання і стимулювання використання земельних ресурсів, упровадження нових агротехнологій. Для цього потрібна розробка правових регулюючих актів, упровадження механізмів контролю, штрафів, податків;

переглянути структуру капіталовкладень у сільське господарство, передбачивши виділення до 25% інвестицій на охорону і раціональне використання землі, впровадження екологічно чистих технологій. У цьому зв'язку потрібна розробка нормативів у розподілі госпрозрахункового доходу, збільшення плати за землю й інші природні ресурси, створення спеціальних фондів, надання пільгових кредитів на проведення природоохоронних заходів, цільове фінансування екологічних програм з держбюджету.

На засадах наукових досліджень встановлено, що необхідна розробка якісно нової програми раціонального використання земельних ресурсів їхнього захисту від процесів деградації. Для цього необхідно поетапне скорочення площ земель сільськогосподарського користування (насамперед, еродованої ріллі) або значні зміни структури сільгоспугідь в окремих її зонах. Одночасно необхідно розширити площі природоохоронних територій (лісу, лісосмуг, зон рекреації і т.д.), вивести з ріллі низькопродуктивні ділянки і залужити їх, що збільшить стійкість агроландшафтів.

Визначено, що раціональна структура сільськогосподарських угідь як чинник екологічно збалансованого землеробства визначає необхідність оптимізації структури посівних площ. З екологічних позицій ця структура повинна мати науково обґрунтоване (оптимальне) співвідношення набору й обсягів культур, чергованих у визначеному порядку і в часі, що дозволить створити екологічне середовище, буде сприяти взаємному поповненню виношуваних елементів, забезпечить стабільно продуктивний стан посівів, відверне від руйнування фізичних властивостей ґрунту і забезпечить стійкість до ерозійних процесів.

Встановлено, що деградація земельних ресурсів може бути нівельована за допомогою ефективних технологій і практики збереження земельних ресурсів, застосовуваних до фермерів і землевласників. Слід урахувати вплив виявлених технічних, соціальних, економічних і організаційних чинників, що обумовлюють процес прийняття рішень. Це припускає необхідність міждисциплінарного підходу до розв'язання проблем управління земельними ресурсами (рис. 3). Базуючись на вище визначеному комплексі чинників, що впливають на процес ухвалення рішення, міждисциплінарний підхід буде висвітлювати внутрішній бік процесу збереження земель. Жодна дисципліна сама не забезпечить досить теоретичної структури для оцінки стану земельних ресурсів. Повинні формуватися, принаймні, команди вчених, агрономів, інженерів-механіків, економістів, соціологів, географів.

Культурні чинники, які впливають на процес прийняття рішень, включають соціальні, економічні й організаційні елементи, що містять аспекти політики, економіки, соціології, психології, філософії і географії. Технічні чинники передбачають природні ресурси і технічні характеристики практики збереження земельних ресурсів. Ці технічні чинники так само впливають на нестатки збереження, що у свою чергу, можуть впливати на процес ухвалення рішення. Таким чином спеціалісти повинні будуть оперувати інформаційними системами, моніторингом і системою заходів і використовувати технічні і біологічні дані про застосування до соціально-економічної відповідальності для досягнення соціального благополуччя. Усі вчені повинні будуть чітко координувати зусилля з політиками і чиновниками, відповідальними за формування і впровадження практики ліквідації деградації. З метою застосування до фермерів і землекористувачів інструментів державної політики пропонується виділити клас інноваторів, ранніх послідовників, основних учасників, пасивних і байдужих типів за спадним порядком зусиль щодо збереження земельних ресурсів.

Рис. 3. Чинники, що впливають на збереження якості земель

У першу чергу потрібно перебороти минулу політичну опозицію до цільового підходу в Україні. Від того, наскільки адекватно будуть обрані критерії, буде залежати правильне управління земельними ресурсами. Кожна використана дисципліна спричинить свої власні перспективи. Нині надто гостро стоїть проблема екологобезпечного використання малопродуктивних земель, яких у сільськогосподарському обробітку тепер є понад 4 млн. га. До складу малопродуктивної ріллі належать агровиробничі групи ґрунтів, представлені середньо- і сильнозмитими, середньо- і сильнодефляційними ґрунтами. Їх у першу чергу необхідно вилучити з сільськогосподарського обробітку. Це стосується, зокрема, торфових і торфоболотних ґрунтів з наступним використанням їх для поліпшених сінокосів і пасовищ, залишивши в обробітку тільки ті земельні ділянки, які використовуються для вирощування овочевих і кормових культур. При вилученні малопродуктивних орних земель із сільськогосподарського обробітку необхідно враховувати матеріали проектів контурно-меліоративної організації території щодо спеціального режиму використання земель. Таким чином, проблема недопущення деградації грунтів у данному досліджені розв'язана в теоретичному аспекті: розроблено еколого-економічно обґрунтовану програму дій, що передбачає оптимізацію землекористування і нормалізацію стану навколишнього природного середовища шляхом використання єдиного ґрунтово-меліоративного й агротехнічного комплексу, реалізація якого прискорить науково-технічний та соціально-економічний прогрес.

Запропоновані положення використано при розробці проекту Закону України “Про Загальнодержавну програму використання та охорони земель”. Охорона земель сільськогосподарського призначення забезпечується на основі реалізації комплексу заходів щодо збереження продуктивності сільськогосподарських угідь, підвищення їх екологічної стійкості та родючості ґрунтів, впровадження екологічно та економічно обґрунтованих систем ведення сільського господарства з контурно-меліоративною організацією територій, адаптованих до місцевих умов технологій. Отже, удосконалення державних механізмів управління раціональним використанням земельних ресурсів та захисту їх від деградаційних процесів, їх гармонійне поєднання дозволить створити міцну базу державного управління земельними ресурсами.

ВИСНОВКИ

Одержані в ході дослідження результати у сукупності розв'язують важливу науково-практичну проблему формування і реалізації механізмів державного управління земельними ресурсами, зокрема деградованними і малопродуктивними землями в країні та промислових регіонах у період реформування земельних відносин, що забезпечить їх раціональне використання та всебічну охорону навколишнього середовища.

Суть основних висновків і пропозицій полягає в наступному:

1. Обґрунтовано положення, що об'єктивна необхідність державного управління земельними ресурсами визначається особливою багатофункціональною роллю землі в житті суспільства, її природною обмеженістю і незамінимістю у будь-якій сфері підприємницької та іншої діяльності. Управління земельними ресурсами є об'єктивним процесом та системою заходів (правових, адміністративних, економічних, екологічних тощо) щодо виконання землею суспільно-виробничих функцій. У данному випадку земельні ресурси виступають у якості предмету управління, а система земельних відносин є основою цього управління. Важливішими складовими у системі управління земельними ресурсами є: здійснення землеустрою, контроль за використанням та охороною земель, моніторинг земель, ведення державного земельного кадастру і обліку земель, проведення заходів з раціонального використання земель та їх охорони, економічне регулювання раціонального землекористування, вирішення земельних спорів, ринок землі, інноваційно-інвестиційна політика, забезпечення науково-технічною інформацією та ін.

Державне управління земельними ресурсами здійснюється за допомогою таких заходів: розробки і реалізації законодавчих і нормативних правових актів, регіональних програм і планів, а також окремих заходів і рішень органів державної влади України і суб'єктів України; проведення державної планової, фінансової і інвестиційної політики; забезпечення вимог законодавства і нормативно-методичних документів; забезпечення механізму економічного стимулювання охорони і раціонального використання земельних ресурсів; контроль за станом земель, раціональним їх використанням і охороною, притягнення до відповідальності винних у порушенні законодавства; державного ліцензування, сертифікації і страхування; забезпечення державної освіти і пропаганди. Реалізація указаних заходів забезпечується за допомогою використання системи механізмів державного управління, які в залежності від суспільного значення та важливості класифіковано на два рівня.

Тобто станом земельних ресурсів необхідно управляти виходячи із загальнодержавного підходу, який забезпечує життєдіяльність населення держави, та охорони навколишнього середовища.

2. Проведений аналіз стану земельних ресурсів в Україні показав, що їх якісний стан має сталу тенденцію до їх погіршення. За розрахунками, площа деградованих і малопродуктивних земель перевищує 6, 5 млн га, або 20 відсотків площі ріллі, а прямі щорічні втрати досягають у середньому 66,5 гривень на гектар, або в цілому по Україні близько 400 млн грн. Збільшення антропогенного навантаження на земельні ресурси через інтенсифікацію виробництва сприяє розвитку ерозійних процесів, зниженню родючості ґрунтів. В Україні від водної і вітрової ерозії потерпають понад 13,4 млн. га сільськогосподарських угідь, у тому числі 10,6 млн. га орних земель , причому щорічний приріст еродованих земель становить 60-80 тис. га. Це підтверджується також комплексним показником негативного наслідку антропогенного впливу на агроландшафти - падінням вмісту гумусу в ґрунтах, який більш ніж на 20% не відповідає оптимальному природному параметру.

Розвиваються процеси засолення і заболочування, хімічного забруднення їх промисловістю й у результаті порушень технологій застосування засобів хімізації в сільському господарстві, безгосподарності. Існують значні вогнища забруднення сільськогосподарських угідь важкими металами, пестицидами, хімічними засобами захисту рослин. Відзначаються різні види радіоактивного забруднення. 3. Системний комплексний аналіз розвитку сільського господарства в регіоні на прикладі Донецької області свідчить про нерівномірність його розвитку, спади і підйоми виробництва продукції, витратну економіку виробничої діяльності сільськогосподарських виробників. Ретроспективний аналіз економіки сільського господарства за період його інтенсифікації показав, що цей спосіб виробництва, особливо в перші десять років його застосування, дав позитивні результати, що проявилося в значному зростанні валового продукту сільського господарства, підвищенні ефективності розвитку його галузей, збільшенні виходу продукції з кожного гектара землі, продуктивності тваринництва. Однак цей процес йшов неоднозначно, незважаючи на послідовне збільшення інвестицій у розвиток сільського господарства, зміцнення галузей його обслуговування. В останній період збільшилася його ресурсоємність, а головне, він не сприяв зменшенню площ деградованих і малопродуктивних земель, а навпаки, підвищились площі забруднених земель хімікатами.

Як показують дослідження розвитку сільського господарства, необхідно впроваджувати перехід від інтенсифікації до закритих циклів виробництва, безвідхідних екологічних технологій, покликаних вирішити й екологічні проблеми, тобто те, чого повинні прагнути всі системи. Іншими словами, системи повинні розвиватися за законами біосфери, у цьому випадку інтенсифікація повинна усе більше використовувати сили природи, природні чинники для підвищення ефективності виробництва.

4. Дослідження процесів деградації земель сільськогосподарського призначення показали, що у зв'язку з відсутністю чіткого поділу в Земельному кодексі деградованих земель на порушені, забруднені і деградовані землі і спільним розглядом деградованих і малопродуктивних земель, необхідно розглядати всі три категорії зазначених земель.

З урахуванням існуючих показників деградації розроблено оцінюванні показники для визначення ступеня деградації земель, запропоновано основні підходи до виявлення деградованих і забруднених земель, а також методику розрахунку розмірів збитку від деградації земель. Розрахунок збитку від деградації земель, забруднених промисловими відходами, виконано на прикладі матеріалів Донецької протиерозійної дослідної станції. Отримані результати показують, що промислові підприємства і шахти, які забруднюють ґрунти, повинні щорічно відраховувати державі розмір збитку в сумі близько 11,9 млн. дол. Крім того, ці підприємства повинні вносити в державний бюджет 144,2 млн дол. фіксованого сільськогосподарського податку. Загальне відшкодування збитку складе 156,1 млн. дол. Розв'язання питань визначення збитку від деградації земель, забруднених відходами промислових підприємств, дозволить раціонально використовувати ці землі і дати їм еколого-економічну оцінку.

При визначенні розмірів збитку від забруднення земель запропоновано введення коефіцієнтів екологічної ситуації й екологічної значущості території, з метою обліку сумарного впливу, який справляється забрудненням земель на екологічну обстановку і цінність земель, що допоможе точніше визначити розмір збитку від забруднення земель хімічними сполуками і дозволить раціонально використовувати забруднені землі та надати їм еколого-економічну оцінку.

5. Виявлення особливостей функціонування рівнів системи державних механізмів управління земельними відносинами в умовах переходу від суспільного володіння землею, а точніше державного, до різного роду власності дозволяє класифікувати їх ланки в залежності від важливості в управлінні.

6. Встановлено, що формування державних механізмів земельних відносин передбачає розробку різних напрямів і способів стимулювання ґрунтоохоронної діяльності. Розв'язання даної проблеми потребувало застосування економічних важелів впливу на землекористувачів замість малоефективних адміністративних методів і ухилу за фіскальні методи охорони земель. За показник, що відбиває взаємозв'язок господарств зі станом охорони ґрунтів, запропоновано використовувати відвернений і залишковий збиток від деградації, екологічні показники стану і використання земельних ресурсів - найважливіші складові комплексного еколого-економічного ефекту. Таким чином, екологічний підхід до землекористування стає невід'ємною частиною економічно ефективного і раціонального використання земель у сільському господарстві.

7. Вивчення стану ерозійно-небезпечних земель дозволило установити вплив сукупності чинників на стан земельних ресурсів та побудувати регресійну модель, що відбиває залежність еродованості ґрунтів від кліматичних, геоморфологічних, ґрунтових і біорослинних умов. Аналіз парних коефіцієнтів кореляції дозволив виявити випадки, коли зв'язок між чинниками є функціональним або таким, що наближається до нього. Так, відзначено позитивний зв'язок між крутістю схилів і сумарною кінетичною енергією ерозійної частини злив. Слабка тіснота зв'язку спостерігається між вмістом гумусу в ґрунті й іншими чинниками, тому при покроковій побудові моделі цей фактор може бути виключений (відсіяний). Вивчення впливу природних чинників на еродованість ґрунтового покриву дозволяє виробити стратегію захисту ґрунтів від ерозії, здійснити її прогноз і розробити нормативи для формування культурних агроландшафтів, науково обґрунтовано вирішувати питання розміщення посівів і раціонального землекористування. Таким чином, для надійного захисту ґрунтів від ерозії необхідно збільшити обсяги протиерозійного обробітку, здійснити перехід на контурно-меліоративну організацію території. Особлива увага повинна бути приділена створенню капітальних об'єктів постійної захисної дії (садіння полезахисних, стокорегулювальних і прияружно-балочних лісосмуг, закріплення ярів зі живорослими вершинами, будівництво гідротехнічних споруд - водозатримувальних, водовідвідних і водозбірних).

8. Встановлено, що деградація земельних ресурсів може бути нівельована за допомогою ефективних технологій і практики збереження земельних ресурсів, застосовуваних до фермерів і землевласників. Слід використовувати матрицю технічних, соціальних, економічних і організаційних чинників, що впливають на процес прийняття рішень. Базуючись на вищевизначеному комплексі чинників, що впливають на процес ухвалення рішення, міждисциплінарний підхід буде висвітлювати внутрішній бік процесу збереження земель. Жодна дисципліна сама не забезпечить досить теоретичної структури для оцінки стану земельних ресурсів. Повинні формуватися, принаймні, команди вчених, агрономів, інженерів-механіків, економістів, соціологів, географів.

Спеціалісти повинні будуть оперувати комп'ютерними інформаційними системами, моніторингом і системою заходів і використовувати технічні і біологічні дані про застосування до соціально-економічної відповідальності для досягнення соціального благополуччя. Вчені повинні будуть чітко координувати зусилля з політиками і чиновниками, відповідальними за формування і впровадження практики ліквідації деградації. З метою застосування до фермерів і землекористувачів інструментів державної політики пропонується виділити клас інноваторів, ранніх послідовників, основних учасників, пасивних і байдужих типів за спадним порядком зусиль щодо збереження земельних ресурсів. Ці положення повинні бути включені до програми сталого розвитку землекористування.

9. З метою підвищення ефективності державного управління земельними ресурсами в умовах формування багатоукладної економіки і ринку пропонується:

для підвищення еколого-економічної ефективності використання земель слід розвивати кооперацію як у формах господарювання, так і при проведенні природоохоронних заходів;

підсилити значення економічного регулювання і стимулювання використання земельних ресурсів, упровадження нових агротехнологій. Для цього потрібна розробка правових регулюючих актів, упровадження механізмів контролю, штрафів, податків;

переглянути структуру капіталовкладень у сільське господарство, передбачивши виділення до 25% інвестицій на охорону і раціональне використання землі, впровадження екологічно чистих технологій. У цьому зв'язку потрібна розробка нормативів у розподілі госпрозрахункового доходу, збільшення плати за землю й інші природні ресурси, створення спеціальних фондів, надання пільгових кредитів на проведення природоохоронних заходів, цільове фінансування екологічних програм з держбюджету.

10. В дисертації встановлено, що необхідна розробка якісно нової програми раціонального використання земельних ресурсів, їхнього захисту від процесів деградації. В рамках програми необхідно передбачити поетапне скорочення площ земель сільськогосподарського користування (насамперед, еродованої ріллі) або значні зміни структури сільгоспугідь в окремих її зонах. Одночасно необхідно розширити площі природоохоронних територій (лісу, лісосмуг, зон рекреації і т.д.), вивести з ріллі низькопродуктивні ділянки і залужити їх, що збільшить стійкість агроландшафтів.

Формування державних механізмів управління використанням земель та захисту їх від деградаційних процесів дасть змогу забезпечити раціональне використання і охорону всього земельного фонду України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Шапоренко О.И. Эколого-экономические аспекты землеустройства в ходе реформирования земельных отношений / Монография. - Донецк: Норд-Пресс: ДонГАУ, 2003. - 387с.

2. Шапоренко О.І. Управління станом і використанням сільськогосподарських земель у регіоні / Монографія. - Донецьк: Норд-Пресс: ДонДУУ, 2004. - 503 с.

Статті у наукових фахових виданнях

1. Шапоренко О.И. Экологические и социально-экономические последствия деградации земель Донецкой области // Менеджер. - 1999. - № 1. - С. 105-110.

3. Шапоренко О.И. Факторный анализ водной эрозии почв в Донецкой области // Менеджер. - 2000.- № 2(9). - С. 109-112.

4. Шапоренко О.І. Економічна ефективність протиерозійних заходів у Луганській області // Менеджер. - 2001. - № 1(13). - С. 120-125.

5. Шапоренко О.И. Определение ущерба от деградации почв и земель, загрязнённых промышленными отходами (на примере Донецкой противоэрозионной опытной станции) // Менеджер. - 2001. - № 4(16). - С. 152-157.

6. Шапоренко О.И. Система оценки деградации почв // Зб. наук. праць ДонДАУ: “Теоретичні і методологічні основи управління в сфері природокористування, охорони навколишнього середовища й екологічної освіти в Донецькій області”: серія “Державне управління”, т. 3., вип. 16. - Донецьк: ДонДАУ, 2002. - С. 3-12.

7. Шапоренко О.И. Пути рационального использования земель и их защита от деградационных процессов в Донецкой области // Зб. наук. праць ДонДАУ “Управління та регулювавння діяльності підприємств, установ та організацій”: серія “Державне управління”, т. 3, вип. 10. - Донецьк: ДонДАУ, 2002. - С. 142-150.

8. Шапоренко О.И., Фунтов И.Л. Современная концепция автоматического мониторинга источников загрязнения окружающей среды промышленных предприятий // Менеджер. - 2002. - № 2(18).- С. 140-144.

Особистий внесок: сформульовано сучасні принципи концепції автоматизованого моніторинга джерел забруднення навколишнього середовища промилових підприємств.

9. Шапоренко О.И. Экология и будущее - синонимы // Менеджер. - 2002. - № 4 (20), - С. 93-96.

10. Шапоренко О.И. Земельные отношения и почвоохранная политика в Украине // Менеджер. - 2003. - № 1(23). - С. 135-141.

11. Шапоренко О.І. Визначення розмірів збитку від забруднення земель хімічними сполуками // Менеджер. - 2003.- № 2 (24).- С. 171-176.

12. Шапоренко О.І. Функції управління у загальній системі управління земельними ресурсами Донецької області // Зб. наук. праць ДонДАУ: “Державне управління процесами життєдіяльності і галузевого розвитку регіону”: серія “Державне управління”, т.4, вип. 25. - Донецьк, 2003. - С. 139-149.

13. Поважный С.Ф., Шапоренко О.И. Методические основы территориальной организации экологически устойчивого землепользования // Зб. наук. праць ДонДУУ: “Державне регулювання економычного розвитку”: серія “Державне управління”, т. 1У, вип. 29. - Донецьк: ДонДАУ, 2003. - С. 152-162.

14. Шапоренко О.І. Управління користуванням вилучених земель, як одного з шляхів протиерозійного впорядкування агроландшафту // Зб. наук. праць ДонДАУ: “Фінансовий механізм державного управління економікою України”: серія “Державне управління”, т.4, вип. 27. - Донецьк, 2003. - С. 290-301.

15. Шапоренко О.І. Ринок землі як функція управління земельними ресурсами // Теорія та практика державного управління. Вип. 9. - Харків: Вид-во ХарРІНАДУ “Магістр”, 2004.- С. 220-221.

16. Шапоренко О.І. Екологічна політика держави при реформуванні земельних відносин // Вісник Національної академії державного управління при Президентові, 2004. - № 2. - С. 277-282.

17. Шапоренко О.І. Еколого-економічна ефективність консервації деградованих земель // Менеджер. - 2004. - № 3. - С. 132-137.

18. Шапоренко О.І. Шляхи становлення і розвитку сільського господарства в Україні // Вісник Національної академії державного управління при Президентові. - 2004. - № 3. - С. 235-241.

19. Шапоренко О.І., Пілюшенко В.Л. Мультидисциплінарний підхід до рішення проблем управління деградованими землями // Зб. наук. праць ДонДУУ: “Екологічний менеджмент як складова частина сталого розвитку”: серія “Державне управління”, т.5, вип. 33 - Донецьк, 2004. - С. 99-111.

Особистий внесок: розглянуто основні чинники, які впливають на збереження якості земель, запропонована класифікація землекористувачів.

20. Поважный С.Ф., Шапоренко О.И. Социально-эколого-экономический фактор в рациональном использовании земельных ресурсов // Зб. наук. праць ДонДУУ: “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т. 5, вип. 31. - Донецьк: ДонДУУ, 2004. - С. 3-16.

Особистий внесок: запропоновано критерії екологічної і соціальної ефективності раціонального використання земельних ресурсів.

21. Шапоренко О.И., Поважный С.Ф. Государственные механизмы совершенствования земельных отношений с целью охраны земельных ресурсов // Зб. наук. праць ДонДУУ: “Фінансово-банківські механізми державного управління економікою України”: серія “Державне управління”, т. 6, вип. 48. - Донецьк: ДонДУУ, 2005. - С. 85-95.

Статті у інших наукових виданнях

1. Шапоренко О.І. Основні напрямки захисту еродованих та ерозійно небезпечних земель Донецької області // Стратегия управления социально-экономическим развитием региона на период до 2010 года (Донецкая область - 2010). - Донецк: ИЭПИ НАН Украины, Юго-Восток, 1999. - С. 136-140.

2. Шапоренко О.И. Проблемы эрозии на сельскохозяйственных землях Донецкой области // Стратегия управления социально-экономическим развитием региона на период до 2010 года (Донецкая область - 2010). - Донецк: ИЭПИ НАН Украины, Юго-Восток, 2000. - С. 132-136.

3. Шапоренко О.И. Экономическая оценка ущерба от эрозии почв в регионе (на примере Луганской области) // Економіка промисловості, 2000. - № 2(8). - С. 43-48.

4. Шапоренко О.И. Эколого-экономическая оценка комплекса противоэрозионных мероприятий в регионе (на примере Луганской области) // Экономика промышленности: Сб. науч. трудов НАН Украины. Институт экономики промышленности. - Донецк, 2000. - С. 261-268.

5. Рекомендації по використанню вилучуваних земель як одного з шляхів протиерозійного агроланшафту / Калюжний М.Н., Полупан В.І., Зуза В.І., Шапоренко О.І. та ін. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2000. - 24 с.

Особистий внесок: запропоновано напрямки визначення деградованих та забруднених земель, які можуть стати базовими для затвердження методики на загальнодержавному або регіональному рівні.

6. Шапоренко О.І. Методика розрахунків збитку від деградації грунтів та земель // Схід. -№ 5 (48). - 2002. - С. 22-26.

7. Шапоренко О.И. Экологические проблемы и пути их решения при реформировании земельних отношений // Проблемы экологии. - Донецк: ДонГТУ, № 1. - 2002. - С. 71-80.

8. Шапоренко О.И. Совершенствование земельних отношений с целью охраны земельних ресурсов // Зб. наук. праць “Економіка: проблеми та практика”. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. - С. 220-230.

9. Шапоренко О.И., Дмитриева Н.В., Карагодов И.А. Эколого-экономические проблемы использования земельных и лесных ресурсов Донецкой области // Зб. наук. праць ДонДАУ: “Теоретичні і методологічні основи управління в сфері природокористування, охорони навколишнього середовища й екологічної освіти в Донецькій області”: Серія “Державне управління”, т.3., вип..16. - Донецьк: ДонДАУ, 2002. - С. 164-172.

Особистий внесок: розроблено науково обгрунтовані пропозиції щодо удосконалення організаційно-економічного механізму управління земельними ресурсами на рівні регіону.

10. Шапоренко О.И. Основные направления использования и восстановления деградированных земель // Сб. научн. трудов “Способы и средства создания безопасных условий труда в угольных шахтах” Макеевка-Донбасс: Госуд. МакНИИ по безопасности работ в промышленности, 2002. - С. 174-183.

11. Шапоренко О.І. Еколого-економічна оцінка проектуємих ґрунтозахисних заходів // Землевпорядний вісник. - № 1. - 2003. - С. 85-88.

12. Шапоренко О.И. Стратегия энергосберегающей политики в сельском хозяйстве // Зб. наук. праць. “Економіка: проблеми теорії та практики”. Випуск 169. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - С. 79-87.

13. Шапоренко О.И. Условия совершенствования экономического механизма использования эрозионно-опасных земель // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Випуск 177: Т. 1. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - С. 199-205.

14. Шапоренко О.І. Вдосконалення оцінки процесів деградації грунтів // Схід. - 2003. - № 5(55). - С. 20-24.

15. Шапоренко О.І. Розвиток сільського господарства в Україні: економічні принципи періодизації // Схід. - 2003. - № 7(57). - С. 37-40.

16. Шапоренко О.І. Реформування аграрного сектора економіки України (на прикладі Донеччини) // Схід. - 2003. - № 8(58). - С. 61-64.

Матеріали наукових конференцій

1. Шапоренко О.И. К методике ознакомления учащихся с проблемой “Рекультивация нарушенных земель” // Тезисы докладов и сообщений ЙЙЙ региональной научно-практической конференции “Донбасс: прошлое, настоящее, будущее”. - Донецк: РИП Лебедь, 1995. - С. 164-166.

2. Шапоренко О.И., Мосейчук Е.И., Исиков А.С. Экономические методы повышения эффективности рекультивационных работ // Тезисы докладов У Всеукраинской студенческой научной конференции “Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов”. - Донецк: ДонГТУ, ДонГУ, ДонГАУ, 1995. - С.94.

Особистий внесок: запропоновано еколого-економічне зонування земель Донецької області з метою найбільш раціонального їх використання.

3. Шапоренко О.И., Лысенко Т.П., Гришина А.В. Исследование состояния нарушенных земель // Тезисы докладов У Всеукраинской студенческой научной конференции “Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов”. - Донецк: ДонГТУ, ДонГУ, ДонГАУ, 1995. - С.163.

Особистий внесок: визначено вплив порушених земель на навколишнє природне середовище.

4. Шапоренко О.И., Зиганшина Р.Р. Изучение экономической эффективности рекультивации земель в контексте научной проблематики ДонГАУ // Тезисы докладов ІІІ студенческой научной конференции ДонГАУ “ДонГАУ - какой ей быть: становление, развитие, перспективы”. - Донецк: ДонГАУ, 1995. - С.81-82.

Особистий внесок: запропоновано складові частини розрахунку сумарного збитку від порушення земель.

5. Шапоренко О.И., Пындычук А.В. Экономическая эффективность рекультивации площадей, нарушенных отвалами угольных шахт и обогатительных фабрик Украины // Тезисы докладов ЙV студенческой научной конференции ДонГАУ. - Донецк: ДонГАУ, 1996. - С.71.

Особистий внесок: разрахована загальна економічна ефективність рекультивації порушених земель в Україні.

6. Шапоренко О.И., Клемпнер А.К. Математическое моделирование в экологии // Тезисы докладов ІУ студенческой научной конференции ДонГАУ. - Донецк: ДонГАУ. - С.71.

Особистий внесок: запропонована програма розрахунку збитку від порушених земель Донецької області на мові “Бейсик”.

7. Шапоренко О.И., Пындычук А.В. Определение ущерба от загрязнения атмосферы отвалами угольных шахт и обогатительных фабрик на территории Украины // Сборник докладов VЙ Всеукраинской студенческой научной конференции “Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов”. - Донецк: ДонГТУ, ДонГУ, ДонГАУ, 1996. - С.31-32.

Особистий внесок: удосконалено методику розрахунку збитку від забруднення атмосфери відвалами вугільних шахт та збагачувальних фабрик.

8. Шапоренко О.И., Древицкая И.В. Исследование влияния промышленных загрязнений на экосистему поймы р.Кальмиуса (пос.Авдотьино) // Збірник доповідей VЙЙ Всеукраїнської студентської наукової конференції “Охорона навколишнього природного середовища та раціональне використаня природних ресурсів”. - Донецьк: ДонДТУ, ДонДУ, ДонДАУ, 1997. - С. 26-27.

Особистий внесок: досліджено вплив сільськогосподарських земель на стан р. Кальміус.

9. Шапоренко О.И., Пындычук А.В. Эколого-информационные системы разных масштабов для комплексной оценки состояния природной среды в регионах с интенсивной антропогенной нагрузкой // Збірник доповідей VЙЙ Всеукраїнської студентської наукової конференції “Охорона навколишнього природного середовища та раціональне використаня природних ресурсів”. - Донецьк: ДонДТУ, ДонДУ, ДонДАУ, 1997. - С. 28-29.

10. Шапоренко О.И. Землеустройство в условиях земельной реформы // Матеріали міжнародної наукової конференції “Власнісний статус і проблеми раціонального використання земель”. - К.: РВПС України, 2000. - С. 141-145.

11. Шапоренко О.И., Брухно Н.П. Анализ развития эрозионных процессов земельних ресурсов Украины // Збірник доповідей Х Всеукраїнської наукової конференції “Охорона навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів”. - Донецьк: ДонДТУ, ДонДУ, ДонДАУ, 2000. - С. 201-203.

12. Шапоренко О.И. Экономическая эффективность противоэрозионных мероприятий в Донецкой области // Материалы региональной научно-практической конференции “Экология и безопасность жизнедеятельности: инновационные процессы в науке, технологиях и образовании”. - Макеевка: МЭГИ, 2001. - С. 129-131.

13. Шапоренко О.И., Лысенко Т.П. Природоохранный план мероприятий на Ларинском полигоне промышленных отходов // Збірник доповідей ХІ Всеукраїнської наукової конференції “Охорона навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів”. - Донецьк: ДонДТУ, ДонДУ, ДонДАУ, 2001. - С. 16-17.

14. Шапоренко О.И. Современная экологическая ситуация и будущее человечества // Материалы І Международной конференции “Экологический кризис - проблема социальная. Пути её решения”. - Донецк: ДРО МАНЭБ, 2001. - С. 187-190.

15. Шапоренко О.И. Атмосферные источники загрязнения почв Донбасса // Материалы Международной научно-практической конференции “Бизнес, екология, здоровье” - Донецк: ГПНИИ Медико-экологических проблем Донбасса и угольной промышленности, 2001. - С. 103-107.

16. Шапоренко О.И. Оценка риска в принятии экологического решения // Праці Першої міжнародної другої Всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих вчених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”, Ч.1. - Донецьк, 2001. - С. 32-34.

17. Шапоренко О.И. Почва-продукты-человек // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень”. Том “Екологія і охорона навколишнього середовища”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. - С.51-53.

18. Шапоренко О.І. Пропозиції до Земельного Кодексу України: результат обговорення питання у студентському середовищі // Материалы первой международной научно-практической конференции “Молодёжь и государство” (25-27 октября, 2002 г.) . - Авдеевка: Друк-Инфо, - 2002. - С. 81-82.

19. Шапоренко О.И., Омельянчук А.И. Экологическое партнёрство: как достичь успеха? // Материалы международной конференции “Партнёрские предприятия”. - Варшава: Казимеш Дольный, 2002. - С. 27-33.

Особистий внесок: визначено місце громадськості у вирішенні питань з охорони навколишнього природного середовища.

20. Шапоренко О.И. Эколого-экономические и социальные аспекты земелеустройства // Материалы региональной научно-практической конференции “Экология и безопасность жизнедеятельности: инновационные процессы в науке, технологиях и образовании” (3-4 октября 2003 г.). - Макеевка - Донбасс: Издательство БСГ, 2003. - С. 159-167.

21. Шапоренко О.И. Методические основы территориальной организации экологически устойчивого земелепользования // Материалы ІІІ Международной конференции “Проблемы экологии и безопасности жизнедеятельности в условиях техногенной нагрузки в Донбассе”. - Донецк:НИИГМ им. М.М.Фёдорова, 2003. - С. 82-84.

22. Шапоренко О.І. Роль землеустрою в управлінні земельними ресурсами // Матеріали VЙЙ Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта `2004”. Том 32. Державне управління. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 65-67.

23. Шапоренко О.І., Пілюшенко В.Л. Охорона та раціональне використання земельних ресурсів як одна з важелів управління // Збірка доповідей науково-практичної конференції “Розвиток, пріоритети, реалізація та перспективи процесу “Довкілля для Європи” Т.1. (14 квітня 2004 р.). - Донецьк: Держуправління екології та природних ресурсів України в Донецькій області, Донецька філія ДІПК Мінекоресурсів України, 2004. - С. 83-85.

24. Шапоренко О.І. Землеустрій - як одна з функцій управління земельними ресурсами // “Круглий стіл” на тему “Управління земельними ресурсами в умовах ринкової економіки” (21.05.04). Львівський державний аграрний університет. - Львів: НВФ “Українські технології”, 2004. - С. 54-56.

25. Шапоренко О.І., Чернобаєв Р.О. Державна екологічна політика України: вибір ефективних шляхів реалізації // Зб. наук. праць ДонДУУ “Екологічний менеджмент як складова частина сталого розвитку”: Серія “Державне управління”, т.5., вип. 33. - Донецьк: ДонДУУ, 2004. - С. 17-24.

26. Шапоренко О.И. Роль государства в решении экологических проблем при реформировании земельных отношений // Материалы Международной научно-практической конференции “Перспективные разработки науки и техники” 22 октября 2004 г.- Белгород: Руснаучкнига; Днепропетровск: Наука и образование, 2004. - С. 14-18.

АНОТАЦІЇ

Шапоренко О.І. Механізми державного управління земельними ресурсами (на прикладі деградованих і малопродуктивних земель). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - Механізми державного управління. - Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2005.

Розглянуто питання щодо формування та підвищення результативності механізмів державного управління земельними ресурсами на прикладі деградованих і малопродуктивних земель, спрямованих на досягнення умов сталого розвитку землекористування. Обгрунтовано, що для задовольнення потреб суспільства та збереження природних якостей землі необхідно створити спеціальну систему організації її використання, яка була адекватна зароджуваним ринковим відношенням. Державне регулювання цього процесу за допомогою своїх механізмів повинно мінімізувати негативні наслідки, прийняти до уваги особливості різних форм хозяйнування, не допустити поспішності. Запропоновано основні можливості вдосконалення механізмів державного управління земельними ресурсами у тому числі деградованими і малопродуктивними землями в умовах формування і розвитку ринку землі.

Ключові слова: механізми державного управління, державне управління, деградовані та малопродуктивні землі, сталий розвиток, землекористування, ринкові відношення, державне регулювання, ринок землі.

Шапоренко О.И. Механизмы государственного управления земельными ресурсами (на примере деградированных и малопродуктивных земель). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 - Механизмы государственного управления. - Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2005.

В работе обосновано возрастание роли государства в системе управления земельными ресурсами в стране. В период реформирования земельных отношений вопросы формирования механизмов государственного управления земельными ресурсами в том числе деградированными и малопродуктивными землями, а также разработка мероприятий по предотвращению отрицательного влияния этих земель на окружающую среду решают важную задачу - удовлетвоение потребностей общества. Государственное управление земельными ресурсами является объективным процессом и осуществляется с помощью разработки и реализации законодательных и нормативных правовых актов, региональных програм и планов, а также отдельных мероприятий и решений органов государственной власти Украины и субъектов Украины; обеспечения требований законодательства и нормативно-методических документов; обеспечения механизма экономического стимулирования охраны и рационального использования земельных ресурсов; контроль за состоянием земель, рациональным их использованием и охраной, привлечения к ответственности виновных в нарушении законодательства; государственного лицензирования, сертификации и страхования; обеспечения государственного образования и пропаганды. Реализация указанных мероприятий обеспечивается с помощью использования системы механизмов государственного управления. В этой связи обоснована классификация государственных механизмов управления системой земельных отношений с выделением их уровней в зависимости от важности социального значения. Важнейшими государственными механизмами в этой системе являются: проведение землеустройства, контроль за использованием и охраной земель, ведение государственного земельного кадастра и учёта земель, экономическое регулирование рационального землепользования, решение земельных споров, рынок земли, маркетинг, инновационно-инвестиционная политика и др. Даны предложения по совершенствованию каждого из них и эффективности их использования при управлении земельными ресурсами, в том числе деградированными и малопродуктивными землями. Установлено, что при интенсивном использовании деградированных и малопродуктивных земель, а также нарушенных и загрязнённых наносится ущерб всему агроландшафту, а также резко снижается продуктивность земель и ухудшается здоровье населения. Разработан подход к выполнению работ по выявлению этих земель в Украине, рассмотрены вопросы консервации деградированных земель и её эколого-экономической эффективности, что необходимо для чёткого представления ареалов распространения на территории земель с негативными экологическими параметрами для землепользования и проживания, а также определения экологических и социально-экономических последствий этих нарушений и определения ущерба.

На основании проведенного анализа разработана и обоснована расширенная классификация деградационных процессов на основе показателей, которые их характеризуют, установлены закономерности влияния водной и ветровой эрозии на состояние земельных ресурсов и предложена регрессивная модель многофакторного анализа водной эрозии, что позволило разработать стратегию защиты земель от эрозии. Для надёжной защиты почв от эрозии необходимо увеличить объёмы противоэрозионной обработки, перейти на контурно-мелиоративную организацию территории. Особое внимание должно быть уделено созданию капитальных объектов постоянного защитного действия (посадка полезащитных, стокорегулирующих и приовражно-балочных лесополос, закрепление оврагов, строительство гидротехнических сооружений).

Установлено, что деградация земельных ресурсов может быть нивелирована с помощью эффективных технологий и практики сбережения земельных ресурсов, применяемых к фермерам и землепользователям. Следует использовать матрицу технических, социальных, экономических и организационных факторов, которые будут влиять на принятие решений.

Формирование государственных механизмов земельных отношений должно предусматривать разработку различных путей и способов стимулирования почвоохранной деятельности. Решение этой проблемы требует применения экономических рычагов влияния на землепользователей. За показатель, который раскрывает взаимосвязь хозяйств с состоянием охраны почв, предлагается использовать предотвращённый и остаточный ущерб от деградации, экологические показатели состояния и использования земельных ресурсов - важнейшие составляющие комплексного эколого-экономического эффекта. Тем самым экологический подход к землепользованию является неотемной частью экономически эффективного и рационального использования земель в сельском хозяйстве в условиях формирования и развития рынка земли.

Проведенные научные исследования позволили установить, что необходима разработка качественно новой программы рационального использования земельных ресурсов, их защиты от процессов деградации. Для этого необходимо поэтапное сокращение земель сельськохозяйственного использования (прежде всего, эродированной пашни) или значительные изменения структуры сельскохозяйственных угодий в отдельных её зонах. Одновременно необходимо расширить площади природоохранных территорий (леса, лесных полос, зон рекреации и т.д.), вывести из пашни малопродуктивные участки и провести на них залужение, что увеличит стойкость агроландшафта.

Формирование государственных механизмов управления земельными ресурсами и защиты их от деградационных процессов, позволит обеспечить рациональное использование и охрану земель всего земельного фонда Украины.

Ключевые слова: механизмы государственного управления, устойчивое развитие, государственное управление, деградированные и малопродуктивные земли, землепользование, рыночные отношения, рынок земли, государственное регулирование.

Shaporenko O. Mechanisms of the administrative management of land resources ( for exemplification degraded and unproductive lands). - Manuscript.

The thesis on the Doctor's degree in administrative management, specialty 25.00.02 - Mechanisms of administrative management. - Donetsk state university of management, Ministry of education and science of Ukraine, Donetsk, 2005.

The work considers the problem of improvement and increasing of the effectiveness of the administrative management mechanisms of land resources on example of degraded and unproductive lands, aimed at the reaching of conditions of the stable development of land usage. It is proved that for satisfying the needs of society and preserving the natural land quality it is necessary to create the special system of organization and usage, which would correspond to the emerging market relations. The state regulation of this process with the help of its mechanisms must minimize the negative consequences, take into account the peculiarities of different forms of organization, not allowing hurry.

The main opportunities of improvement the mechanisms of the administrative management of degraded and unproductive lands in conditions of land market formation and development are offered.

The key words: mechanisms of administrative management, administrative management, degraded and unproductive lands, stable development, land usage, market relations, state regulation, land market.

Размещено на Allbest.ru