Охорона права на торговельну марку (цивільно-правовий аспект)

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено основні положення і узагальнення, отримані в процесі дослідження, та нове розв'язання наукової проблеми, що виявляється у визначенні адекватного основним засадам ринкової економіки механізму регулювання відносин із приводу охорони права на торговельну марку. За результатами дисертаційного дослідження автором обґрунтовуються наступні висновки:

1. На сучасному етапі розвитку ринкового господарства торговельну марку можна визначити як один із видів товарних позначень, призначення якого полягає в ідентифікації товару залежно від конкретної ситуації чи з точки зору джерела його походження, чи з точки зору певного стандарту якості. При цьому торговельна марка виконує такі основні функції: відрізняльну, гарантію якості та рекламну. Ці функції є взаємозалежними і з практичної точки зору їх завжди слід розглядати комплексно.

2. Критерії охороноздатності торговельної марки фіксуються в негативній формі, тобто за допомогою перерахування ознак, які не повинні бути притаманні торговельній марці. Торговельна марка, що характеризується розрізняльною здатністю та новизною, не може бути помилковою чи оманливою та суперечити державним інтересам, міжнародним угодам, публічному порядку, принципам гуманності і моралі.

3. Суб'єктивне право на торговельну марку не можна розглядати як право власності в суб'єктивному розумінні. Право власності не поширюється на результати творчої діяльності. Уживання ж терміна “власність” може створити неправильне уявлення про зміст права, його дію та способи захисту.

4. Незважаючи на детальну регламентацію в законі, вирішення питання про надання позначенню правової охорони на практиці часто залежить від фактичного складу, який характеризує його використання. Тому кожне конкретне позначення, як потенційна торговельна марка, повинно бути розглянуте не абстрактно, а як органічний елемент середовища використання. Стверджується, що детальна регламентація в законі конкретних допустимих форм зовнішнього вираження торговельної марки (видів) є зайвою.

5. Виключне право на торговельну марку - це не тільки пасивне право, що дозволяє ініціювати позов у випадку його порушення, але й таке, що передбачає ряд дій, спрямованих на охорону репутації, яка асоціюється з торговельною маркою і підтримкою якості маркованих товарів (послуг). Саме з цих моментів потрібно виходити при аналізі правомірності обмежувальної ділової практики.

6. Порушення права на торговельну марку може бути здійснене не тільки у вигляді контрафакції та обманної імітації, а і шляхом обманного маркування. Обманне маркування полягає у використанні іншою особою справжньої, оригінальної марки іншої особи для позначення неоднорідних товарів чи послуг.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Піхурець О.В. Деякі аспекти охорони та захисту права на знак для товарів та послуг // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Збірник наукових праць. - Донецьк, 2003. - №2 - С.149-157.

2. Піхурець О.В. Оцінка ступеня новизни торгової марки // Митна справа. - 2004. - № 5 (35). - С. 77-81.

3. Піхурець О.В. Обмежувальна ділова практика - недобросовісна конкуренція чи засіб захисту права на торгову марку // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2004. - Вип. 28. - С. 282-287.

4. Піхурець О.В. Вплив обсягу та інтенсивності використання знака для товарів та послуг на його правовий режим // Актуальні проблеми правового захисту інтелектуальної власності в Україні / Матеріали науково-практичної конференції. - Харків: Вид-во УВС, 2003. - С. 46-49.

5. Піхурець О.В. Правова природа комерційної концесії // Проблеми юридичної особи у цивільному праві України: Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої пам'яті професора О.А. Пушкіна, Харків, 21 травня 2004 року. - Харків: Національний університет внутрішніх справ; Харківський економіко-правовий університет; вид-во “Прометей-Прес”, 2004. - С.75-78.

Размещено на Allbest.ru