Відшкодування шкоди, завданої здоров’ю та життю особи, яка без відповідних повноважень рятувала майно іншої особи

У підрозділі 3.3. “Відшкодування моральної шкоди, завданої особі, яка без відповідних повноважень рятувала майно іншої особи” аналізуються можливість та умови відшкодування моральної шкоди та її особливості. Автор відзначає, що для відшкодування державою моральної шкоди, завданої особі, яка без відповідних повноважень рятувала майно іншої особи, з'ясування протиправності поведінки взагалі не має значення, оскільки дії рятувальника за своєю сутністю є правомірними і такими, що спрямовані на досягнення корисного результату. Розглядаючи питання про значення вини щодо випадків відшкодування моральної шкоди, завданої потерпілому, який рятував без відповідних повноважень від реальної загрози майно іншої особи, слід враховувати, що відповідачем тут є не особа, яка завдала шкоди потерпілому, а держава. Це дає підстави для застосування правил не частини першої, а частини другої ст. 1167 ЦК України, де йдеться про відшкодування моральної шкоди, зокрема, органами державної влади незалежно від їх вини у виникненні такої шкоди. Своєрідним видом відшкодування моральної шкоди пропонується розглядати вибачення, яке можна вважати як немайнову компенсацію страждань, зазнаних потерпілим.

У підрозділі 3.4. “Порядок відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, яка рятувала майно іншої особи. Право держави на регресний позов до винної особи” характеризується порядок відшкодування майнової та немайнової шкоди, завданої особі, яка рятувала майно іншої особи. Крім того, аналізується зміст права держави, яка відшкодувала шкоду, звернутися з регресним позовом до особи, з вини якої виникла загроза, відвертаючи яку діяв рятувальник. Аналізуючи у комплексі правила ст. ст. 1191 та 1206 ЦК України, автор зробив висновок, що у випадку відшкодування шкоди рятувальнику та його лікування за наявності злочинного створення небезпеки, до винної особи можуть бути подані два види регресних позовів: державними органами, які діють від її імені, та закладами охорони здоров'я у власних інтересах ( і за певних обставин - в інтересах держави).

Висновки

У Висновках підсумовуються результати аналізу, узагальнюються проміжні висновки, сформульовані при загальній характеристиці зобов'язань, що виникають внаслідок рятування майна іншої особи, умов виникнення зазначених зобов'язань, обсягу та порядку відшкодування завданої при цьому шкоди.

В результаті дослідження зроблено висновок, що зобов'язання, які виникають внаслідок рятування майна іншої особи, є частковою новелою ЦК України, а необхідність удосконалення правового регулювання таких відносин вже давно підкреслювалася у вітчизняній цивілістичній літературі. Аналіз ст. 1162 ЦК України дозволив визначити, що суб'єктами зобов'язань, які виникають внаслідок рятування майна іншої особи є особа, що вчиняла рятувальні дії (рятувальником може бути як фізична, так і юридична особа), і держава в особі відповідних державних органів. Змістом зобов'язань, що виникають внаслідок рятування майна іншої особи, є право рятувальника на відшкодування зазнаної ним шкоди і обов'язок держави відшкодувати шкоду, зазнану рятувальником, у повному обсязі (втрачений заробіток, пошкоджене майно, витрати на лікування тощо). Відшкодування шкоди, зазнаної рятувальником (або відмова у відшкодуванні), державними органами не позбавляє особу, якій належало майно, права на компенсацію шкоди рятувальнику.

Умовами виникнення зобов'язань внаслідок рятування майна іншої особи, як випливає зі змісту ст. 1162 ЦК України, є: 1) наявність реальної загрози для майна іншої особи; 2) відсутність у рятувальника повноважень вчиняти рятувальні дії; 3) спрямованість дій на рятування майна іншої особи; 4) виникнення у рятувальника шкоди внаслідок вчинення ним рятувальних дій щодо майна іншої особи.

Автором зазначено, що проблеми практичного характеру можуть виникнути при вирішенні питань визначення обсягу та порядку відшкодування шкоди, завданої внаслідок рятування майна іншої особи. Це пов'язано з тим, що ст. 1162 ЦК України не містить ані прямої вказівки, ані відсильного правила стосовно того, в якому обсязі і в якому порядку має відшкодовуватися шкода, завдана внаслідок рятування майна іншої особи. На думку автора, вирішення цих питань є можливим шляхом застосування в порядку аналогії закону правил глави 82 ЦК України. присвячених зобов'язанням, які виникають внаслідок заподіяння шкоди правопорушенням (деліктним зобов'язанням). Обґрунтована пропозиція щодо доцільності прийняття відповідних роз'яснень Пленуму Верховного Суду України з питань відшкодування шкоди, завданої при вчиненні правомірних дій (зокрема, дій, спрямованих на рятування майна іншої особи).

Оскільки практично важливим є вирішення питань відшкодування моральної шкоди, завданої потерпілому у зв'язку із вчиненням рятувальних дій, автором проаналізована ст. 1167 ЦК України, яка визначає підстави відповідальності за завдану моральну шкоду лише стосовно випадків, коли вона завдана винними протиправними діями відповідача. Проте, для відшкодування державою моральної шкоди, завданої особі, яка без відповідних повноважень рятувала майно іншої особи, з'ясування протиправності поведінки взагалі не є актуальним. Це випливає з того, що дії рятувальника за своєю сутністю є правомірними і такими, що спрямовані на досягнення корисного результату. Що ж стосується протиправності поведінки особи, якою створена загроза майну, відвертаючи яку зазнав шкоди рятувальник, то встановлення її має значення не для відшкодування моральної шкоди, а для встановлення можливості подання державним органом, який відшкодував шкоду, регресного позову до особи, яка створила зазначену загрозу. Крім того, за загальним правилом, відповідальність настає тільки за винне заподіяння моральної шкоди, що окремо підкреслюється у частині першій ст. 1167 ЦК України. Однак, стосовно випадків відшкодування моральної шкоди, завданої потерпілому, який рятував без відповідних повноважень від реальної загрози майно іншої особи, відповідачем є не особа, яка завдала шкоди потерпілому, а держава.

На думку автора, це дає підстави для застосування правил частини другої ст. 1167 ЦК України, де йдеться про відшкодування моральної шкоди, зокрема, органами державної влади незалежно від їх вини у виникненні такої шкоди. Однак вказана норма, поміж спеціальних випадків відшкодування моральної шкоди за відсутності вини не згадує відшкодування такої шкоди, завданої особі, яка без відповідних повноважень рятувала майно іншої особи від реальної загрози, у зв'язку з чим автором внесено пропозицію щодо доповнення частини другої ст. 1167 ЦК України пунктом 4 такого змісту: “якщо шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, яка без відповідних повноважень рятувала від реальної загрози майно іншої особи, яке має істотну цінність”.

Визначено такий новий вид відшкодування моральної шкоди як вибачення, яке пропонується розглядати як немайнову компенсацію страждань, зазнаних потерпілим, у зв'язку з чим зроблено пропозицію щодо внесення відповідних доповнень до ст. 16 ЦК України.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Шапошніков Д. Поняття та характеристика зобов'язань, що виникають внаслідок рятування майна іншої особи за Цивільним кодексом України 2003 р. //Актуальні проблеми політики. Зб. наук. праць. Одеса: Фенікс, 2004. Вип. 22. С. 115 121.

2. Шапошніков Д. Умови виникнення зобов'язань внаслідок рятування здоров'я та життя фізичних осіб, за новим Цивільним кодексом України //Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. Одеса: Юрид. л-ра, 2004. - Вип. 22. - С. 577 - 585.

3. Шапошніков Д. Формування зобов'язань, що виникають у зв'язку з рятуванням майна іншої особи, в цивільному законодавстві //Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. Одеса: Юрид. л-ра, 2004. - Вип. 23. - С. 317 - 325.

Анотація

Шапошніков Д.С. Відшкодування шкоди, завданої здоров'ю та життю особи, яка без відповідних повноважень рятувала майно іншої особи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.03 - цивільне право та цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. - Одеська національна юридична академія, Одеса, 2005.

Робота присвячена комплексному дослідженню зобов'язань, що виникають у зв'язку з рятуванням майна іншої особи, і відшкодуванням шкоди, завданої здоров'ю та життю особи, яка без відповідних повноважень рятувала від реальної загрози майно іншої особи.

Вперше на науковому рівні аналізуються формування та розвиток інституту, норми якого регулюють відшкодування шкоди, що виникла у зв'язку з рятуванням майна іншої фізичної або юридичної особи, узагальнюються та систематизуються положення норм цивільного законодавства України, що стосуються відшкодування шкоди, на підґрунті врахування специфічних правомірних дій, спрямованих на рятування майна іншої особи.

Робота містить обґрунтування теоретичної логічності і практичної доцільності формування у вітчизняному цивільному законодавстві концепції відшкодування шкоди, завданої особі, яка вчиняла дії, спрямовані на відвернення загрози цивільним правам та інтересам іншої фізичної або юридичної особи. Досліджується формування у сучасному цивільному праві України диференційованої за суб'єктивними та об'єктивними критеріями системи зобов'язань, що виникають у зв'язку з рятуванням майна іншої особи. Аналізується існування двох подібних за сутністю і зовнішніми ознаками інститутів: зобов'язання, що виникають у зв'язку із завданням каліцтва, іншого ушкодження здоров'я або смерті фізичної особи у зв'язку з рятуванням нею майна іншої особи, і зобов'язання, що виникають у зв'язку із завданням шкоди майну фізичної або юридичної особи внаслідок рятування нею майна іншої особи.

Обґрунтовується існування у цивільному праві України специфічного виду зобов'язань, що виникають у зв'язку із завданням шкоди здоров'ю або життю фізичної особи, яка без відповідних повноважень рятувала майно іншої особи, яке має істотну цінність; особливості суб'єктного складу зобов'язань, які виникають у зв'язку із заподіянням шкоди здоров'ю особи, яка рятувала майно іншої особи; особливості змісту зобов'язань, які виникають у зв'язку із заподіянням шкоди здоров'ю та життю особи, яка рятувала майно іншої особи. Виявляються особливості пред'явлення регресних вимог до осіб, винних у завданні шкоди здоров'ю або життю рятувальника.

Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення діючого цивільного законодавства України.

Ключові слова: зобов'язання, рятування, майно, шкода, відшкодування шкоди, регресні вимоги, цивільне право України.

Аннотация

Шапошников Д.С. Возмещение вреда, причиненного здоровью и жизни лица, которое без соответствующих полномочий спасало имущество другого лица. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.03 - гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право. - Одесская национальная юридическая академия, Одесса, 2005.

Диссертационное исследование посвящено комплексному анализу института возмещения вреда, причиненного здоровью и жизни лица, которое без соответствующих полномочий спасало имущество другого лица. Автором предпринята попытка обобщения и систематизации положений норм Гражданского кодекса Украины, регламентирующих возмещение вреда, в том числе причиненного в связи с совершением правомерных действий, связанных со спасением имущества другого лица.

Актуальность темы исследования обусловлена отсутствием на протяжении длительного периода времени в гражданском законодательстве общего правила возмещения вреда, причиненного в связи со спасением имущества другого лица, что создавало трудности в правоприменительной практике. С закреплением данного института в Гражданском кодексе Украины возникла необходимость теоретического осмысления содержания норм, составляющих данный институт, признаков, условий возникновения обязательств, порядка и объёма возмещения вреда. В связи с этим впервые на научном уровне анализируются формирование и развитие института, нормы которого регламентируют возмещение вреда, возникшего в связи со спасением имущества другого физического или юридического лица.

Осуществлён анализ отечественной и иностранной юридической литературы в области гражданского права, посвященной как регулированию деликтных обязательств и ответственности за причинение вреда в целом, так и по отдельным аспектам проблемы, являющейся предметом диссертационного исследования. В связи с отсутствием практики применения нового законодательства по вопросам возмещения вреда, причиненного здоровью и жизни лица, которое без соответствующих полномочий спасало имущество другого лица, автором определяются перспективы и направления формирования судебной практики.

Обоснована позиция автора о том, что основные положения теории обязательств, возникающие вследствие спасения имущества другого лица, продолжительное время формировались и получили свое законодательное закрепление как следствие проявлений коллективистских начал во всех сферах общественной жизни. Этот институт должен был естественно объединяться с основами гражданского права в социалистических странах, законодатели которых значительное внимание уделяли морально-этическому обоснованию (под определенным идеологическим углом) установлению тех или иных гражданских прав и обязанностей.

Установлены общие признаки и дана характеристика обязательств, возникающих в связи со спасением имущества другого лица; проанализированы возможность и целесообразность дифференциации обязательств, возникающих в связи со спасением имущества другого лица; определены особые условия возникновения обязательств в результате причинения вреда здоровью и жизни лица, которое без соответствующих полномочий спасало имущество другого лица; установлены объем и порядок возмещения вреда, причиненного жизни и здоровью лица, которое спасло от уничтожения имущество другого лица; осуществлено разграничение между обязательствами, возникающими в связи со спасением имущества другого лица и обязательствами, возникающими в связи с ведением чужих дел без поручения.

Автор приходит к выводу о том, что субъектами обязательств, возникших в результате спасения имущества, является лицо, которое совершило спасательные действия (физическое либо юридическое лицо), и государство в лице соответствующих государственных органов либо собственник (владелец) соответствующего имущества. Объектом исследуемых обязательств является возмещение вреда, причиненного при спасении имущества другому лицу, а содержанием - право спасателя на возмещение причиненного ему вреда и обязанность государства возместить причиненный вред в полном объёме. Подчеркнуто, что положительный результат спасательных действий относительно других лиц не является условием возникновения соответствующих обязательств, которое подтверждается толкованием положений ст. 1162 Гражданского кодекса Украины, в которой речь идет о том, что лицо “спасало” (а не “спасло”) имущество другого лица.

Автором проанализированы условия возникновения обязательств о возмещении вреда в результате спасения имущества другого лица и внесены рекомендации, направленные на устранение проблем практического характера при определении объёма и порядка возмещения вреда, причиненного спасением имущества, в т.ч. предложено осветить эти проблемы в разъяснении Пленума Верховного Суда Украины.

Проанализированы условия возмещения морального вреда при возникновении обязательств по возмещению вреда, причиненного в результате спасения имущества другого лица, внесены предложения по дополнению Гражданского кодекса Украины отдельными нормами.

В выводах сформулированы общие положения, полученные в результате проведённого диссертационного исследования, обобщен анализ норм законодательства об обязательствах, возникших вследствие спасения имущества, и внесены предложения по его усовершенствованию.

Ключевые слова: обязательства, спасение, имущество, вред, возмещение вреда, регрессные требования, гражданское право Украины.

Summary

Shaposhnikov D. Reparation of damages, caused to the health and life of a person, who saves property of other person without corresponding authorities.

Thesis for getting the academic degree of Ph.D. of Law under specialty 12.00.03 - Civil Law and Civil Process; Family Law; International Private Law - Odessa National Academy of Law, Odessa, 2005.

The work is devoted to the complex investigation of obligations, arising in connection with saving of property of other person, and reparation of damages, caused to the health and life of the person, who saved from the real threat the property of the other person without corresponding authorities for that.

For the first time on scientific level the forming and development of the institution, which norms regulate damage reparation, which arise in connection with saving of property of other physical of legal person are analyzed; provisions of norms of civil legislation of Ukraine, connected with damage reparation, taking into account specific lawful acts, intended for saving the property of other person are summarized and systematized.

The work include conditions of theoretical logicality and practical expediency of forming in domestic civil legislation of conception about damage reparation, caused to a person who executed actions, directed to prevention of threat to civil rights and interests of other physical or legal person. Forming of system of obligation, differentiated on subjective and objective criteria, arising in connection with saving of the property of other person, in modern civil law of Ukraine are investigated. Existence of two institutions, similar on the substance and outward signs are analyzed: obligations, arising in connection with causing mutilation, other damage to health or death of a physical person, as a consequences of saving of the other person's property, and obligations, arising in connection with damage caused to the property of physical or legal person in consequence of saving of other person's property.

Existence in Civil Law of Ukraine of specific type of obligation, arising in connection with damages, caused to the health and life of physical person, who saved property of other person, having considerable value, without corresponding authorities are substantiated; peculiarities of subjective composition of obligations, arising in connection with damages, caused to the health and life of physical person, who saved property of other person; peculiarities of obligations content, arising in connection with damages, caused to the health and life of physical person, who saved property of other person. Peculiar features of claims for recourse actions to persons, guilty for causing damage to the health and life of savors.

Propositions concerning the improvement of the current civil legislation of Ukraine are stated.

Key words: obligations, saving, property, damage, reparation of damage, recourse actions, Civil Law of Ukraine.

Размещено на Allbest.ru