Об’єктивне і суб’єктивне право: теоретико-правові аспекти співвідношення

Цінність об'єктивного і суб'єктивного права не самодостатня: вона обумовлена й іншими етичними ціннісними началами, що лежать у засадах правопорядку; вона є результатом включеності феноменів, які досліджуються, у процес суспільної практики. Цінність об'єктивного і суб'єктивного права у відношенні до правої системи виявляється різносторонньо: визначається їх інструментальним, соціальним, ейдетичним значеннями. Цінність суб'єктивного права у правої системи визначається, головним чином, особистісним характером, що затверджує панування юридично захищеної, сповненої гідності, вільної і водночас соціально відповідальної особи. У ціннісному відношенні суб'єктивне право з позиції ідеології прав людини підноситься над правом об'єктивним і, більш того, стає метою для правової системи України. Примат цінності суб'єктивного права знаменує найглибший внутрішній поворот національної правової системи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Черних Є.М. Місце об'єктивного і суб'єктивного права в структурі права // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 24. - К.: Ін-т держави і права ім. Корецького НАН України, 2004. - С. 49-55.

2. Черних Є.М. Утворення об'єктивного і суб'єктивного права в національному праві України // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 28. - К.: Ін-т держави і права ім. Корецького НАН України, 2005.- С. 68-75.

3. Черних Є.М. Цінність об'єктивного і суб'єктивного права // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 29. - К.: Ін-т держави і права ім. Корецького НАН України, 2005.- С. 89-95.

4. Черних Є.М. Діалектична єдність об'єктивного і суб'єктивного права // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 32. - К.: Ін-т держави і права ім. Корецького НАН України, 2006.-С. 40-46.

5. Черних Є.М. Утворення суб'єктивного і об'єктивного права в національному праві України // Актуальні проблеми науки та освіти: Матеріали VII підсумкової науково-практичної конференції викладачів. 4 лютого 2005 р. - Маріуполь: Маріупольський державний гуманітарний університет, 2005. - С. 164-166.

6. Черных Е.Н. Объективное и субъективное право в процессе формирования гражданского общества и правового государства // Запорізькі правові читання: Збірник матеріалів науково-практичної конференції. 18-19 травня 2006 р. - Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2006. - С. 271-273.

7. Черних Є.М. Проблеми визначення суб'єктивного права // Актуальні проблеми науки та освіти: Збірник матеріалів Х підсумкової науково-практичної конференції викладачів. 1 лютого 2008 р. - Маріуполь: Маріупольський державний гуманітарний університет, 2008. - С. 66-68.

8. Черних Є.М. Спірні питання визначення суб'єктивного права // Сучасний розвиток державотворення та правотворення в Україні: Збірник матеріалів І Міжрегіональної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених. 14 березня 2008 р. - Маріуполь: Маріупольський державний гуманітарний університет, 2008. - С. 229-233.

АНОТАЦІЇ

Черних Є.М. Об'єктивне і суб'єктивне право: теоретико-правові аспекти співвідношення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. - Київський національний університет внутрішніх справ, Київ, 2008.

У дисертації здійснено комплексний аналіз концептів об'єктивного та суб'єктивного права в теоретико-правовому співвідношенні. Доведено, що поняття „об'єктивне” і „суб'єктивне” з переходом у похідні концепти об'єктивного й суб'єктивного права вочевидь спрощуються, проте частково зберігають філософський зміст. Встановлено обмеженість і конвенціональність концептів об'єктивного й суб'єктивного права. Уточнено та доповнено склад їх ознак. Надано комплексне визначення понять об'єктивного та суб'єктивного права у трьох рівнях узагальнення. Встановлено, що в цілому об'єктивне і суб'єктивне право слід співвідносити на паритетних началах, що усуває причинну обумовленість і утверджує корелятивну взаємодію між ними. Пріоритетність між ними можлива лише в окремих пізнавальних перспективах. Запропоновано відображати аксіологічні прояви об'єктивного і суб'єктивного права в формах: 1) понадособистісних цінностей-ідеалів, предметно-втілених цінностей, особистісних цінностей; 2) власної цінності; 3) інструментальної цінності.

Ключові слова: об'єктивне право, суб'єктивне право, система права, структура права, правоутворення, реалізація права, охорона права, цінність права.

Черных Е.Н. Объективное и субъективное право: теоретико-правовые аспекты соотношения. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01 - теория и история государства и права; история политических и правовых учений. - Киевский национальный университет внутренних дел, Киев, 2008.

В диссертации осуществлён комплексный анализ центральных концептов юридического мышления - объективного и субъективного права - в теоретико-правовом соотношении. В работе рассмотрены понятия „объективное” и „субъективное” путём анализа их признаков и содержания в философской и в правовой формах бытия. Аргументировано, что в правовой сфере они несут значительно меньшую отражательную и познавательную нагрузку сравнительно с широтой их смысловых проекций в философском логосе. Установлено, что в обеих методологических плоскостях - в философии и в праве - данные понятия обнаруживают изменчивость сущностных признаков и эффект меняющегося содержания. Уточнена общая характеристика, место и роль понятий „объективное” и „субъективное” в составе производных понятий объективного права и субъективного права. Доказано, что понятия „объективное” и „субъективное” с переходом в производные концепты объективного права и субъективного права очевидно упрощаются, но частично сохраняют философское содержание. Уточнены характеристики ограниченности и конвенциональности концептов объективного и субъективного права. Доказано, что, исходя из синтетического состава понятий объективного и субъективного права, целесообразно выделять их признаки на философском и правовом уровнях. С целью сохранения целостности дуалистической сущности понятий объективного и субъективного права, предложено учитывать и некоторые их противоположные свойства. Расширен состав признаков права в объективном и субъективном смыслах. Даны определения понятий объективного и субъективного права в трёх уровнях обобщения. Аргументирована необходимость расширения понятий объективного и субъективного права за пределы догматического понимания путём исследования их в комплексном методологическом подходе. Усовершенствовано знание о логическом и историческом соотношении понятий объективного и субъективного права. Сделан вывод, что в целом данные понятия необходимо соотносить на паритетных началах, устраняющих причинную обусловленность. Приоритет между объективным и субъективным правом возможен как относительное отношение лишь в границах отдельных познавательных перспектив. Установлено, что данные понятия не всегда совпадают по объёму.

Отмечено, что место объективного и субъективного права в структуре права определяется их субстанциональным положением, структурными функциями и межэлементными связями. Установлены разнообразные роли объективного и субъективного права в структуре права. В эволюционном аспекте аргументируется приоритетное значение субъективного права, которое обусловливает ценностно-содержательное обновление структурной организации национального права.

Установлено, что в ключевых моментах своего бытия - образования, реализации и охраны - объективное и субъективное право в целом являются диалектически взаимообусловленными, но все же в редких случаях не совпадающими понятиями. Отмечено, что способы возникновения, реализации и охраны права не имеют принципиального значения для его характеристики как объективного или субъективного явления. Решающим в этом смысле является онтологический способ (форма) существования права в отношении к сознанию, а также гносеологические отношения зависимости или независимости права от воли и сознания.

Отмечается многоаспектность аксиологического выражения объективного и субъективного права. Подчёркивается, что понимание ценности права как средства обеспечения интересов и потребностей не является исключительным, главным в отличие от господствующего мнения. Предложено в правовой аксиологии расширить познавательные подходы в связи с ограниченностью господствующей натуралистической методологией. Получила развитие классификация форм существования ценностных проявлений объективного и субъективного права. Предложены их ценностные формы: 1) надличностные (социальные) ценности-идеалы; предметно воплощённые ценности; личностные ценности; 2) собственная ценность объективного и субъективного права; 3) инструментальная ценность. Обосновано, что в аксиологической перспективе приоритет обнаруживает субъективное право, как форма наиболее близкая к ценностям-идеалам.

Ключевые слова: объективное право, субъективное право, система права, структура права, образование права, реализация права, охрана права, ценность права.

Chernykh E.N. Objective and equitable law: theoretical and legal aspects of correlation- Manuscript.

The dissertation for obtaining degree of a candidate of sciences (law) on the speciality 12.00.01 - theory and history of state and law; history of political and legal doctrines. - Kiev National University of Internal Affairs, Kyiv, 2008.

In the dissertation the complex analysis of objective and equitable law concepts in theoretical and legal correlation is carried out. It is proven that the concepts “objective” and “subjective” transferred to the derivative concepts of objective and equitable law are obviously simplified, but partly preserve their philosophical meaning. The limited nature and conventionality of objective and equitable law concepts are established. The structure of their characteristics is complemented and complex generalization at the three levels is determined. It is established that on the whole the objective and equitable law should be correlated on the parities origin to eliminate a causal conditionality and to assert a correlative interaction between them. Priority between them is possible only in separate cognitive prospects. It is suggested that axiological development of objective and equitable law be represented in the following forms: 1) superpersonal values-ideals, in-incarnate values, personal values; 2) own value; 3) instrumental value.

Keywords: objective law, equitable law, law system, law structure, law formation, realization of law, law safeguarding, law value.

Размещено на Allbest.ru