Предмет доказування в кримінальних справах про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів

У підрозділі 2.5. „Причини і умови, які сприяли вчиненню злочину” розглядається практика і проблеми встановлення даного елемента предмета доказування у кримінальних справах про ухилення від сплати податків. У зв'язку з цим показано, що профілактична робота слідчих і суддів, здебільшого, обмежується констатацією причин і умов, які сприяли вчиненню злочину, посадові особи часто не конкретизують їх, не відрізняють причини від умов і не вдаються до аргументації, яка за загальним правилом використовується при доказуванні наявності складу злочину. Дисертант підтримує точку зору В.О. Попелюшко щодо вимоги встановлювати причини і умови, які сприяли вчиненню злочину у всіх кримінальних справах: як тих, що закінчуються постановленням обвинувального вироку, так і тих, що закриваються на різних стадіях кримінального процесу з нереабілітуючих підстав.

Питання включення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину в предмет доказування, залишається дискусійним. Так, В.Т. Томін, П.Ф. Пашкевич, Ф.А. Лопушанський та інші процесуалісти вважають, що вказані обставини не є структурним елементом предмета доказування. В.В. Назаров наголошує на необхідності виявлення обставин, які можуть сприяти вчиненню злочину, але не були використані обвинуваченим. І.М. Ларін взагалі заперечує юридичну значимість причин і умов, що сприяли вчиненню злочину і відносить їх виявлення на розсуд суду. Одні вважають, що всі обставини, які підлягають доказуванню, мають суто матеріально правове значення (С.В. Курильов), інші - кримінально-процесуальне значення (О.О. Хмиров, В.О. Попелюшко, М.М. Михеєнко, І.Я. Фрідман); на думку третіх, деякі з них мають і процесуальний, і матеріальний характер (О.М. Ларін). На думку дисертанта, найбільш прийнятною здається точка зору щодо виключно кримінально-процесуального значення обставин, які сприяли вчиненню злочину, оскільки вимога встановлювати причини і умови випливає із ст. 23 КПК України, згідно з якою їх встановлення є процесуальним обов'язком органів дізнання, досудового слідства, прокурора і судді при розслідуванні кримінальних справ.

У підрозділі автор умовно поділяє всі причини і умови, які сприяли вчиненню злочину, на дві групи:

- обставини, які пов'язані безпосередньо з особою, яка вчинила злочин;

- обставини, що існують незалежно від особи, яка вчинила злочин.

Обґрунтовується положення, що обставини першої групи можна з'ясувати лише після виявлення особи, яка вчинила злочин; обставини ж другої групи встановлюються вже за наявності події злочину і завдяки їм можна встановити особу, яка вчинила злочин. Аналізується зміст статей 23 і 64 КПК України щодо вимоги встановлення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину. Дисертант приходить до висновку, що ст. 23 КПК України, має на увазі обставини, які процесуально існують незалежно від самого злочину і створюють окрему групу не передбачених кримінальним законом причин і умов. Правового значення вони набувають саме в силу зв'язку з вчиненням злочину і спрямовані на вирішення питання про заходи профілактичного характеру. Ст. 64 КПК України повинна зазначати обставини, які мають кримінально-правове значення, є структурними елементами предмета доказування і служать підставою для прийняття певного рішення по справі (ст.ст. 23-1, 23-2 КПК України).

Автором висловлюються міркування, що в предмет доказування по кожній кримінальній справі, в тому числі і про ухилення від оподаткування, не можна включати категоричну вимогу саме доказувати (беззаперечно доводити) причини і умови, які сприяли вчиненню злочину, оскільки не завжди можливо підтвердити доказами обставини життя особи до вчинення злочину (причини, які сприяли формуванню антисуспільної установки у свідомості особи) або негативне відношення платника податку до існуючої податкової системи тощо, наприклад при відмові особи давати показання.

Наголошується на тому, що діяльність по виявленню і дослідженню причин та умов, які сприяли вчиненню злочину, є процесуальною, діяльність же по фактичному їх усуненню кримінально-процесуальним законом не регламентована, і відповідно, за своїм характером не процесуальна.

Завершується підрозділ висновком про те, що сьогодні кримінологами визначені певні групи факторів, які впливають на стан злочинності у сфері нарахування і сплати податків. Слідчого при розслідуванні конкретної кримінальної справи цікавить питання причин і умов, які сприяли вчиненню саме даного злочину. Дисертант вважає недоцільним створення в системі ОВС або податкової міліції спеціального органу з єдиним завданням - встановлення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину (пропозиція В.Т. Томіна, О.М. Жукова). Створивши такий орган або підрозділ, йому слід надати можливість здійснювати свої функції і процесуальним шляхом. Фактично ж тоді роль цього органу прирівнюється до слідчого, але з більш вузькими повноваженнями в плані кримінального процесу і з більш широкими - в плані кримінологічного дослідження. Слідчі податкової міліції досить обізнані для встановлення детермінантів вчинення конкретного злочину. Займатися ж масштабними дослідженнями причин злочинності у сфері оподаткування слід залишити кримінологам, а на підставі розроблених ними рекомендацій слідчі мають вносити свої рекомендації - подання щодо усунення конкретних умов, які сприяли вчиненню злочину.

Подання слідчого повинно мати визначену законом форму і зміст, а також виконання його необхідно належним чином контролювати. Пропонується за неналежний контроль щодо виконання подання (окремої постанови чи ухвали) з боку органу чи особи, які його внесли, застосовувати до них адміністративну відповідальність у вигляді штрафу.

У розділі 3 „Предмет доказування в стадії порушення кримінальної справи про ухилення від сплати податків, зборів інших обов'язкових платежів” дається аналітичний огляд висловлених у літературі міркувань про особливості процесуальних дій на стадії порушення кримінальної справи і обґрунтовується у зв'язку з цим положення про можливість встановлення структурних елементів предмета доказування на початковій стадії кримінального процесу. Дисертант погоджується з тими вченими, які вважають, що при перевірці заяв і повідомлень про злочин, орган розслідування здійснює доказову діяльність, а отримані матеріали є доказами (А.Я. Дубінський, Л.М. Карнєєва, М.М. Михеєнко, В.Т. Нор). І не погоджується з думкою В.І. Зажицького, що пізнання на стадії порушення кримінальної справи принципово відрізняється від доказування за предметом, засобами та іншими процесуальними умовами. На першій стадії кримінального процесу присутні всі елементи доказування - збирання, перевірка й оцінка, а одержані результати виступають доказами, оскільки прийняти певне рішення (про порушення або відмову в порушенні кримінальної справи) можна лише на підставі достатніх даних.

Не підтримується також точка зору Л.М. Маслєннікової та М.М. Кипниса, які вважають, що в стадії порушення кримінальної справи слідчий робить лише обґрунтоване припущення, що ознаки злочину існують, але доказування починається вже в процесі розслідування. Якщо прийняти таку позицію, то як тоді щодо достатніх фактичних даних, які вказують на наявність або відсутність ознак злочину? Або як щодо рішення про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі припущення?

Для того, щоб уникнути спірних думок щодо встановлення на стадії порушення кримінальної справи предмета доказування, висловлюється підтримка пропозиції М.М. Михеєнка, В.Т. Тертишника, В.О. Колодяжного та інших процесуалістів про реформування даної стадії кримінального процесу, наприклад, в стадію дослідчої перевірки, під час проведення якої дозволити компетентним органам і посадовим особам виконання ряду слідчих дій, які не мають ознак процесуального примусу.

Автор вважає, що специфіка справ про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів заключається в тому, що прийняттю рішення про порушення кримінальної справи передує виконання ряду заходів по вивченню і перевірці матеріалів про порушення податкового законодавства, що надійшли до органів податкової міліції: вилучення, витребування документів, проведення документальної перевірки, відібрання пояснень, залучення спеціаліста тощо. Результати анкетування практичних працівників та вивчених статистичних даних свідчать про те, що у питаннях порушення кримінальних справ про ухилення від сплати податків у практичній діяльності мають місце недоліки і труднощі. Після проведених перевірок не завжди надається повний перелік необхідних документів і матеріалів, які відносяться до обставин предмета доказування, що суттєво впливає на предмет аналізу та обґрунтованість прийнятого рішення, тобто порушується вимога щодо достатності даних для прийняття відповідного рішення у справі. Специфічним є і те, що на момент порушення кримінальної справи завжди присутній такий елемент предмета доказування як характер і розмір шкоди, завданої ухиленням від оподаткування.

Автором аналізуються статистичні дані щодо підстав відмови у порушенні кримінальної справи про ухилення від сплати податків.

Формулюється висновок, що для прийняття рішення про порушення кримінальної справи про ухилення від сплати податків матеріали, які подаються слідчому, повинні містити:

- привід про порушення кримінальної справи (заява або повідомлення, підписане керівником податкової міліції, тощо);

- акт документальної перевірки;

- пояснення (службових осіб підприємства, головного бухгалтера, громадянина - платника податків, спеціаліста);

- документи, виявлені під час перевірки; матеріали раніше проведених перевірок про притягнення до адміністративної відповідальності тощо;

- висновок спеціаліста, в якому він дає фахову оцінку поясненням і діям службових осіб при відображенні фінансово-господарської діяльності, які вплинули на процес нарахування та сплати податків.

При цьому основними недоліками в діяльності органів податкової міліції при здійсненні попередньої перевірки є те, що:

- вилучаються не всі документи, на яких ґрунтуються висновки документальної перевірки про ухилення від сплати податків;

- неповно, неякісно проведена документальна перевірка діяльності господарюючого суб'єкта;

- відсутні пояснення осіб, які проводили таку перевірку, або ж не розкрито зміст і результати перевірки, документально не обґрунтовані виявлені порушення податкового законодавства;

- пояснення формальні, не відображають обставин, що мають важливе значення для прийняття рішення про порушення кримінальної справи.

Як свідчить аналіз вивчених кримінальних справ, у більшості випадків на момент порушення кримінальної справи слідчий має тільки повідомлення керівників ДПІ і акти документальних перевірок, які мають розрахунок різних видів податків та штрафних санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності, які застосовувались у зв'язку з виявленими порушеннями. Тому відповідно до ст. 97 КПК України матеріали повертають у податкову інспекцію (адміністрацію) для доопрацювання і доповнення.

Завершується розділ обґрунтуванням положення про те, що на момент порушення кримінальної справи про ухилення від оподаткування слід одержати такі документальні дані:

- наявність факту ухилення від сплати податків, іншого обов'язкового платежу;

- характеристику суб'єкта підприємницької діяльності (його реєстрацію);

- відомості про майно підприємства, установи, організації;

- час, спосіб злочинної діяльності;

- звітний період, за який вчинено ухилення від оподаткування;

- характер і розмір несплачених податків; загальний розмір нанесеної шкоди державі;

- обставини, які сприяли вчиненню злочину;

- коло осіб, які брали участь у виконанні конкретної фінансово-господарської операції, їх дії та характеристика;

- наявність у діях вказаних осіб ознак інших злочинів;

- наявність причинного зв'язку між діяннями і наслідками.

Дані обставини можуть мати безпосереднє відношення як до порушення кримінальної справи, так і до оперативного проведення досудового слідства.

У висновках викладені загальні підсумки та результати проведеного дисертаційного дослідження, сформульовані рекомендації та пропозиції щодо систематизації обставин, які входять до предмета доказування у кримінальних справах про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів; удосконалення у зв'язку з цим діючого кримінального і кримінально-процесуального законодавства України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Барабаш Т. Предмет доказування в стадії порушення кримінальної справи про ухилення від сплати податків // Науковий вісник: Зб. наукових праць Академії ДПС України, 2000 р. - № 2 (8). -С. 150-152.

2. Барабаш Т. Проблеми визначення предмета доказування у кримінальному судочинстві // Науковий вісник: Зб. наукових праць Академії ДПС України, 2000 р. - № 3 (9). -С. 163-167.

3. Барабаш Т. Предмет доказування при розслідуванні ухилень від сплати податків у порядку протокольної форми досудової підготовки матеріалів // Податкова політика України та її нормативно-правове забезпечення: Тези доповідей ІІ науково-практичної конференції. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2000. - грудень. - С. 122-124.

4. Барабаш Т. Суб'єктивна сторона ухилення від сплати обов'язкових внесків державі як елемент предмета доказування по кримінальній справі // Вісник Запорізького юридичного інституту, 2001 р. - № 1 (4). -С. 159-172.

5. Барабаш Т.М. Значення інформаційної бази даних при встановленні предмета доказування у справах про ухилення від оподаткування // Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі: Тези доповідей ІІ міжнародної науково-практичної конференції. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. - травень. - С. 98-99.

6. Барабаш Т., Цимбал П. Детермінанти вчинення ухилень від сплати податків як елемент предмета доказування по кримінальній справі // Науковий вісник: Зб. наукових праць Академії ДПС України, 2002 р. - № 2 (16), - С. 170-179.

АНОТАЦІЯ

Барабаш Т.М. Предмет доказування в кримінальних справах про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук із спеціальності 12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза. Академія державної податкової служби України, Ірпінь. 2002.

Дисертацію присвячено актуальним проблемам процесуальної діяльності по визначенню предмета доказування в кримінальних справах про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, встановленню його структурних елементів. Досліджуються юридичні питання щодо сутності, змісту, структури і значення предмета доказування для розслідування справ про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів; розглядається механізм взаємодії матеріального і процесуального права в регламентації всіх структурних елементів предмета доказування у справах про ухилення від сплати податків, а також особливості предмета доказування в стадії порушення кримінальної справи про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів. Висловлюються пропозиції, даються рекомендації щодо вдосконалення правозастосовчої діяльності, запропоновано рекомендації законодавцю щодо вдосконалення кримінально-процесуального законодавства України з приводу введення в КПК поняття “предмет доказування“ і застосування його структурних елементів при розслідуванні кримінальних справ взагалі, і справ про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів зокрема.

Ключові слова: предмет доказування у кримінальних справах; ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів.

АННОТАЦИЯ

Барабаш Т.Н. Предмет доказывания в уголовных делах об уклонении от уплаты налогов, сборов, других обязательных платежей. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.09 - уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза. - Академия государственной налоговой службы Украины, Ирпень, 2002.

Диссертация посвящена актуальным проблемам процессуальной деятельности по определению предмета доказывания в уголовных делах об уклонении от уплаты налогов, сборов, других обязательных платежей, установлению его структурных элементов. В комплексном подходе исследуются юридические вопросы о сущности, содержании, структуре и значимости предмета доказывания для расследования уголовных дел об уклонении от уплаты налогов, сборов, других обязательных платежей; исследуется механизм взаимодействия материального и процессуального права в регламентации всех структурных элементов предмета доказывания по уголовным делам об уклонении от уплаты налогов, сборов, других обязательных платежей; рассматриваются особенности предмета доказывания в стадии возбуждения уголовного дела об уклонении от уплаты налогов, сборов, других обязательных платежей. Высказываются предложения, даются рекомендации по усовершенствованию уголовно-процессуального законодательства Украины в области определения предмета доказывания и применения его элементов при расследовании уголовных дел, в частности уклонений от уплаты налогов, сборов, других обязательных платежей.

Структурно диссертация состоит из вступления, трех разделов, поделенных на восемь подразделов, выводов, списка использованных источников и литературы, приложений. Во вступлении обосновывается актуальность темы диссертации, степень ее научной разработки, связь диссертационного исследования с научными программами, планами, темами; определены объект, предмет, основная цель и конкретные задачи диссертационной работы.

Первый раздел “Понятие и значение предмета доказывания в уголовном процессе Украины” состоит из трех подразделов: 1.1. “Гносеологические основы предмета доказывания в уголовном процессе”, 1.2. “Уголовно-процессуальное понятие структурных элементов предмета доказывания”, 1.3. “Роль предмета доказывания при расследовании уголовных дел”. Таким образом, весь первый раздел диссертации посвящен исследованию уголовно-правовой проблематики функционирования института предмета доказывания.

Второй раздел работы “Структура предмета доказывания при расследовании уголовных дел об уклонении от уплаты налогов, сборов, других обязательных платежей” состоит из пяти подразделов: 2.1. “Наличие преступного деяния. Предмет и объект уклонения от уплаты налогов, сборов, других обязательных платежей”; 2.2. “Вид, размер и характер ущерба, причиненного преступлением”; 2.3. “Субъект и субъективная сторона как элементы предмета доказывания в делах об уклонении от уплаты налогов, сборов, других обязательных платежей”; 2.4. “Обстоятельства, которые смягчают, отягощают или исключают уголовное наказание и являются основанием для отказа в возбуждении уголовного дела, закрытия его и оправдания подсудимого”; 2.5. “Причины и условия, которые способствуют совершению преступления”. Этот раздел диссертации посвящен комплексному исследованию с точки зрения материального, процессуального права, криминалистики и криминологии предложенной системы элементов предмета доказывания по уголовным делам об уклонении от уплаты налогов, сборов, других обязательных платежей. Третий раздел диссертации “Предмет доказывания в стадии возбуждения уголовного дела об уклонении от уплаты налогов, сборов, других обязательных платежей” посвящен исследованию указанной процессуальной нормы в начальной стадии уголовного процесса, вопросам существования предмета доказывания в стадии возбуждения уголовного дела и его установления в делах об уклонении от уплаты налогов, сборов, других обязательных платежей. В выводах изложены общие итоги и результаты проведенного диссертационного исследования, сформулированы рекомендации и предложения относительно систематизации обстоятельств, которые входят в предмет доказывания в уголовных делах об уклонении от уплаты налогов, сборов, других обязательных платежей; усовершенствования в связи с этим действующего уголовного и уголовно-процессуального законодательства Украины. Приложения содержат таблицы анализа исследованных уголовных дел, итоги проведенного анкетирования следователей и оперуполномоченных налоговой милиции; субъектов предпринимательской деятельности.

Ключевые слова: предмет доказывания в уголовном деле; уклонение от уплаты налогов, сборов, других обязательных платежей.

SUMMARY

Barabash T.N. The proveing subject in the criminal cases of deviation from taxes payment. - Manuscript.

Thesis to obtain the academic degree of the candidate of juridical sciences in 12.00.09. speciality - Criminal procedure and criminalistics; Juridical Examination. - Academy of State tax service of Ukraine, Irpen, 2002.

The thesis is dedicated to the actual problems of the criminal procedure definition of the proveing subject in the criminal cases of deviation from taxes payment, find out it's elements of structure. The juridical nature of the questions about essence, maintenance, structure and significance proveing subject for investigation criminal cases about deviation from taxes payment are investigated. Investigating mechanism of interaction of material and trial law in the reglamentation of all structure elements of proveing subject in the criminal cases of deviation from taxes payment. The peculiaritys of the proveing subject are considers in the stage of excitement criminal cases in the deviation from taxes payment. The suggestions are being done as well as recommendations perfect criminal law activities, there are also recommendations connected with the perfection of criminal action proceedings of Ukraine in the sphere of determinate of proveing subject and it's elements application in investigation criminal cases in particular of deviation from taxes payment.

The key words: the proveing subject in the criminal cases, deviation from taxes payment.

Размещено на Allbest.ru