Механізми державного управління земельними ресурсами (на прикладі деградованих і малопродуктивних земель)

Результати моніторингу земель дадуть змогу визначити потреби в добривах по всіх адміністративних рівнях, кадастрової та грошової оцінки землі та розрахунку диференційованого земельного податку.

Автоматизація системи ведення державного земельного кадастру (АСВДЗК) створить необхідні передумови для переходу на якісно новий рівень державного управління земельними ресурсами, землеустрою, моніторингу земель, державного контролю за використанням та охороною земель, планування та справляння земельного податку. Витрати на реалізацію основних заходів щодо створення АСВДЗК показано у табл. 6.

Таблиця 6. Витрати на реалізацію основних заходів щодо створення АСВДЗК (тис. грн.)

Висновки

Одержані в ході дослідження результати у сукупності розв'язують важливу науково-практичну проблему формування і реалізації механізмів державного управління земельними ресурсами, зокрема деградованними і малопродуктивними землями в країні та промислових регіонах у період реформування земельних відносин, що забезпечить їх раціональне використання та всебічну охорону навколишнього середовища.

Суть основних висновків і пропозицій полягає в наступному:

1. Обґрунтовано положення, що об'єктивна необхідність державного управління земельними ресурсами визначається особливою багатофункціональною роллю землі в житті суспільства, її природною обмеженістю і незамінимістю у будь-якій сфері підприємницької та іншої діяльності. Управління земельними ресурсами є об'єктивним процесом та системою заходів (правових, адміністративних, економічних, екологічних тощо) щодо виконання землею суспільно-виробничих функцій. У данному випадку земельні ресурси виступають у якості предмету управління, а система земельних відносин є основою цього управління. Важливішими складовими у системі управління земельними ресурсами є: здійснення землеустрою, контроль за використанням та охороною земель, моніторинг земель, ведення державного земельного кадастру і обліку земель, проведення заходів з раціонального використання земель та їх охорони, економічне регулювання раціонального землекористування, вирішення земельних спорів, ринок землі, інноваційно-інвестиційна політика, забезпечення науково-технічною інформацією та ін.

Державне управління земельними ресурсами здійснюється за допомогою таких заходів: розробки і реалізації законодавчих і нормативних правових актів, регіональних програм і планів, а також окремих заходів і рішень органів державної влади України і суб'єктів України; проведення державної планової, фінансової і інвестиційної політики; забезпечення вимог законодавства і нормативно-методичних документів; забезпечення механізму економічного стимулювання охорони і раціонального використання земельних ресурсів; контроль за станом земель, раціональним їх використанням і охороною, притягнення до відповідальності винних у порушенні законодавства; державного ліцензування, сертифікації і страхування; забезпечення державної освіти і пропаганди. Реалізація указаних заходів забезпечується за допомогою використання системи механізмів державного управління, які в залежності від суспільного значення та важливості класифіковано на два рівня.

Тобто станом земельних ресурсів необхідно управляти виходячи із загальнодержавного підходу, який забезпечує життєдіяльність населення держави, та охорони навколишнього середовища.

2. Проведений аналіз стану земельних ресурсів в Україні показав, що їх якісний стан має сталу тенденцію до їх погіршення. За розрахунками, площа деградованих і малопродуктивних земель перевищує 6, 5 млн га, або 20 відсотків площі ріллі, а прямі щорічні втрати досягають у середньому 66,5 гривень на гектар, або в цілому по Україні близько 400 млн грн. Збільшення антропогенного навантаження на земельні ресурси через інтенсифікацію виробництва сприяє розвитку ерозійних процесів, зниженню родючості ґрунтів. В Україні від водної і вітрової ерозії потерпають понад 13,4 млн. га сільськогосподарських угідь, у тому числі 10,6 млн. га орних земель, причому щорічний приріст еродованих земель становить 60-80 тис. га. Це підтверджується також комплексним показником негативного наслідку антропогенного впливу на агроландшафти - падінням вмісту гумусу в ґрунтах, який більш ніж на 20% не відповідає оптимальному природному параметру.

Розвиваються процеси засолення і заболочування, хімічного забруднення їх промисловістю й у результаті порушень технологій застосування засобів хімізації в сільському господарстві, безгосподарності. Існують значні вогнища забруднення сільськогосподарських угідь важкими металами, пестицидами, хімічними засобами захисту рослин. Відзначаються різні види радіоактивного забруднення.

3. Системний комплексний аналіз розвитку сільського господарства в регіоні на прикладі Донецької області свідчить про нерівномірність його розвитку, спади і підйоми виробництва продукції, витратну економіку виробничої діяльності сільськогосподарських виробників. Ретроспективний аналіз економіки сільського господарства за період його інтенсифікації показав, що цей спосіб виробництва, особливо в перші десять років його застосування, дав позитивні результати, що проявилося в значному зростанні валового продукту сільського господарства, підвищенні ефективності розвитку його галузей, збільшенні виходу продукції з кожного гектара землі, продуктивності тваринництва. Однак цей процес йшов неоднозначно, незважаючи на послідовне збільшення інвестицій у розвиток сільського господарства, зміцнення галузей його обслуговування. В останній період збільшилася його ресурсоємність, а головне, він не сприяв зменшенню площ деградованих і малопродуктивних земель, а навпаки, підвищились площі забруднених земель хімікатами.

Як показують дослідження розвитку сільського господарства, необхідно впроваджувати перехід від інтенсифікації до закритих циклів виробництва, безвідхідних екологічних технологій, покликаних вирішити й екологічні проблеми, тобто те, чого повинні прагнути всі системи. Іншими словами, системи повинні розвиватися за законами біосфери, у цьому випадку інтенсифікація повинна усе більше використовувати сили природи, природні чинники для підвищення ефективності виробництва.

4. Дослідження процесів деградації земель сільськогосподарського призначення показали, що у зв'язку з відсутністю чіткого поділу в Земельному кодексі деградованих земель на порушені, забруднені і деградовані землі і спільним розглядом деградованих і малопродуктивних земель, необхідно розглядати всі три категорії зазначених земель.

З урахуванням існуючих показників деградації розроблено оцінюванні показники для визначення ступеня деградації земель, запропоновано основні підходи до виявленя деградованих і забруднених земель, а також методику розрахунку розмірів збитку від деградації земель. Розрахунок збитку від деградації земель, забруднених промисловими відходами, виконано на прикладі матеріалів Донецької протиерозійної дослідної станції. Отримані результати показують, що промислові підприємства і шахти, які забруднюють ґрунти, повинні щорічно відраховувати державі розмір збитку в сумі близько 11,9 млн. дол. Крім того, ці підприємства повинні вносити в державний бюджет 144,2 млн дол. фіксованого сільськогосподарського податку. Загальне відшкодування збитку складе 156,1 млн. дол. Розв'язання питань визначення збитку від деградації земель, забруднених відходами промислових підприємств, дозволить раціонально використовувати ці землі і дати їм еколого-економічну оцінку.

При визначенні розмірів збитку від забруднення земель запропоновано введення коефіцієнтів екологічної ситуації й екологічної значущості території, з метою обліку сумарного впливу, який справляється забрудненням земель на екологічну обстановку і цінність земель, що допоможе точніше визначити розмір збитку від забруднення земель хімічними сполуками і дозволить раціонально використовувати забруднені землі та надати їм еколого-економічну оцінку.

5. Виявлення особливостей функціонування рівнів системи державних механізмів управління земельними відносинами в умовах переходу від суспільного володіння землею, а точніше державного, до різного роду власності дозволяє класифікувати їх ланки в залежності від важливості в управлінні.

6. Встановлено, що формування державних механізмів земельних відносин передбачає розробку різних напрямів і способів стимулювання ґрунтоохоронної діяльності. Розв'язання даної проблеми потребувало застосування економічних важелів впливу на землекористувачів замість малоефективних адміністративних методів і ухилу за фіскальні методи охорони земель. За показник, що відбиває взаємозв'язок господарств зі станом охорони ґрунтів, запропоновано використовувати відвернений і залишковий збиток від деградації, екологічні показники стану і використання земельних ресурсів - найважливіші складові комплексного еколого-економічного ефекту. Таким чином, екологічний підхід до землекористування стає невід'ємною частиною економічно ефективного і раціонального використання земель у сільському господарстві.

7. Вивчення стану ерозійно-небезпечних земель дозволило установити вплив сукупності чинників на стан земельних ресурсів та побудувати регресійну модель, що відбиває залежність еродованості ґрунтів від кліматичних, геоморфологічних, ґрунтових і біорослинних умов. Аналіз парних коефіцієнтів кореляції дозволив виявити випадки, коли зв'язок між чинниками є функціональним або таким, що наближається до нього. Так, відзначено позитивний зв'язок між крутістю схилів і сумарною кінетичною енергією ерозійної частини злив. Слабка тіснота зв'язку спостерігається між вмістом гумусу в ґрунті й іншими чинниками, тому при покроковій побудові моделі цей фактор може бути виключений (відсіяний). Вивчення впливу природних чинників на еродованість ґрунтового покриву дозволяє виробити стратегію захисту ґрунтів від ерозії, здійснити її прогноз і розробити нормативи для формування культурних агроландшафтів, науково обґрунтовано вирішувати питання розміщення посівів і раціонального землекористування. Таким чином, для надійного захисту ґрунтів від ерозії необхідно збільшити обсяги протиерозійного обробітку, здійснити перехід на контурно-меліоративну організацію території. Особлива увага повинна бути приділена створенню капітальних об'єктів постійної захисної дії (садіння полезахисних, стокорегулювальних і прияружно-балочних лісосмуг, закріплення ярів зі живорослими вершинами, будівництво гідротехнічних споруд - водозатримувальних, водовідвідних і водозбірних).

8. Встановлено, що деградація земельних ресурсів може бути нівельована за допомогою ефективних технологій і практики збереження земельних ресурсів, застосовуваних до фермерів і землевласників. Слід використовувати матрицю технічних, соціальних, економічних і організаційних чинників, що впливають на процес прийняття рішень. Базуючись на вищевизначеному комплексі чинників, що впливають на процес ухвалення рішення, міждисциплінарний підхід буде висвітлювати внутрішній бік процесу збереження земель. Жодна дисципліна сама не забезпечить досить теоретичної структури для оцінки стану земельних ресурсів. Повинні формуватися, принаймні, команди вчених, агрономів, інженерів-механіків, економістів, соціологів, географів.

Спеціалісти повинні будуть оперувати комп'ютерними інформаційними системами, моніторингом і системою заходів і використовувати технічні і біологічні дані про застосування до соціально-економічної відповідальності для досягнення соціального благополуччя. Вчені повинні будуть чітко координувати зусилля з політиками і чиновниками, відповідальними за формування і впровадження практики ліквідації деградації. З метою застосування до фермерів і землекористувачів інструментів державної політики пропонується виділити клас інноваторів, ранніх послідовників, основних учасників, пасивних і байдужих типів за спадним порядком зусиль щодо збереження земельних ресурсів. Ці положення повинні бути включені до програми сталого розвитку землекористування.

9. З метою підвищення ефективності державного управління земельними ресурсами в умовах формування багатоукладної економіки і ринку пропонується:

для підвищення еколого-економічної ефективності використання земель слід розвивати кооперацію як у формах господарювання, так і при проведенні природоохоронних заходів;

підсилити значення економічного регулювання і стимулювання використання земельних ресурсів, упровадження нових агротехнологій. Для цього потрібна розробка правових регулюючих актів, упровадження механізмів контролю, штрафів, податків;

переглянути структуру капіталовкладень у сільське господарство, передбачивши виділення до 25% інвестицій на охорону і раціональне використання землі, впровадження екологічно чистих технологій. У цьому зв'язку потрібна розробка нормативів у розподілі госпрозрахункового доходу, збільшення плати за землю й інші природні ресурси, створення спеціальних фондів, надання пільгових кредитів на проведення природоохоронних заходів, цільове фінансування екологічних програм з держбюджету.

10. В дисертації встановлено, що необхідна розробка якісно нової програми раціонального використання земельних ресурсів, їхнього захисту від процесів деградації. В рамках програми необхідно передбачити поетапне скорочення площ земель сільськогосподарського користування (насамперед, еродованої ріллі) або значні зміни структури сільгоспугідь в окремих її зонах. Одночасно необхідно розширити площі природоохоронних територій (лісу, лісосмуг, зон рекреації і т.д.), вивести з ріллі низькопродуктивні ділянки і залужити їх, що збільшить стійкість агроландшафтів.

Формування державних механізмів управління використанням земель та захисту їх від деградаційних процесів дасть змогу забезпечити раціональне використання і охорону всього земельного фонду України.

Список опублікованих праць за темою дисертації

земельний деградація управління державний

1. Шапоренко О.И. Эколого-экономические аспекты землеустройства в ходе реформирования земельных отношений / Монография. - Донецк: Норд-Пресс: ДонГАУ, 2003. - 387 с.

2. Шапоренко О.І. Управління станом і використанням сільськогосподарських земель у регіоні / Монографія. - Донецьк: Норд-Пресс: ДонДУУ, 2004. - 503 с.

Статті у наукових фахових виданнях

1. Шапоренко О.И. Экологические и социально-экономические последствия деградации земель Донецкой области // Менеджер. - 1999. - №1. - С. 105-110.

2. Шапоренко О.И. Эколого-экономическая эффективность комплекса противоэрозионных мероприятий в Донецкой области // Менеджер. - 1999. - №5 (7). - С. 136-140.

3. Шапоренко О.И. Факторный анализ водной эрозии почв в Донецкой области // Менеджер. - 2000. - №2 (9). - С. 109-112.

4. Шапоренко О.І. Економічна ефективність протиерозійних заходів у Луганській області // Менеджер. - 2001. - №1 (13). - С. 120-125.

5. Шапоренко О.И. Определение ущерба от деградации почв и земель, загрязнённых промышленными отходами (на примере Донецкой противоэрозионной опытной станции) // Менеджер. - 2001. - №4 (16). - С. 152-157.

6. Шапоренко О.И. Система оценки деградации почв // Зб. наук. праць ДонДАУ: «Теоретичні і методологічні основи управління в сфері природокористування, охорони навколишнього середовища й екологічної освіти в Донецькій області»: серія «Державне управління», т. 3., вип. 16. - Донецьк: ДонДАУ, 2002. - С. 3-12.

7. Шапоренко О.И. Пути рационального использования земель и их защита от деградационных процессов в Донецкой области // Зб. наук. праць ДонДАУ «Управління та регулювавння діяльності підприємств, установ та організацій»: серія «Державне управління», т. 3, вип. 10. - Донецьк: ДонДАУ, 2002. - С. 142-150.

8. Шапоренко О.И., Фунтов И.Л. Современная концепция автоматического мониторинга источников загрязнения окружающей среды промышленных предприятий // Менеджер. - 2002. - №2 (18). - С. 140-144.

Особистий внесок: сформульовано сучасні принципи концепції автоматизованого моніторинга джерел забруднення навколишнього середовища промилових підприємств.

9. Шапоренко О.И. Экология и будущее - синонимы // Менеджер. - 2002. - №4 (20), - С. 93-96.

10. Шапоренко О.И. Земельные отношения и почвоохранная политика в Украине // Менеджер. - 2003. - №1 (23). - С. 135-141.

11. Шапоренко О.І. Визначення розмірів збитку від забруднення земель хімічними сполуками // Менеджер. - 2003. - №2 (24). - С. 171-176.

12. Шапоренко О.І. Функції управління у загальній системі управління земельними ресурсами Донецької області // Зб. наук. праць ДонДАУ: «Державне управління процесами життєдіяльності і галузевого розвитку регіону»: серія «Державне управління», т. 4, вип. 25. - Донецьк, 2003. - С. 139-149.

13. Поважный С.Ф., Шапоренко О.И. Методические основы территориальной организации экологически устойчивого землепользования // Зб. наук. праць ДонДУУ: «Державне регулювання економычного розвитку»: серія «Державне управління», т. 1У, вип. 29. - Донецьк: ДонДАУ, 2003. - С. 152-162.

Особистий внесок: запропоновано у складі землевпорядних розробок здійснювати побудову екологічно стійких агроландшафтів.

14. Шапоренко О.І. Управління користуванням вилучених земель, як одного з шляхів протиерозійного впорядкування агроландшафту // Зб. наук. праць ДонДАУ: «Фінансовий механізм державного управління економікою України»: серія «Державне управління», т. 4, вип. 27. - Донецьк, 2003. - С. 290-301.

15. Шапоренко О.І. Ринок землі як функція управління земельними ресурсами // Теорія та практика державного управління. Вип. 9. - Харків: Вид-во ХарРІНАДУ «Магістр», 2004. - С. 220-221.

16. Шапоренко О.І. Екологічна політика держави при реформуванні земельних відносин // Вісник Національної академії державного управління при Президентові, 2004. - №2. - С. 277-282.

17. Шапоренко О.І. Еколого-економічна ефективність консервації деградованих земель // Менеджер. - 2004. - №3. - С. 132-137.

18. Шапоренко О.І. Шляхи становлення і розвитку сільського господарства в Україні // Вісник Національної академії державного управління при Президентові. - 2004. - №3. - С. 235-241.

19. Шапоренко О.І., Пілюшенко В.Л. Мультидисциплінарний підхід до рішення проблем управління деградованими землями // Зб. наук. праць ДонДУУ: «Екологічний менеджмент як складова частина сталого розвитку»: серія «Державне управління», т. 5, вип. 33 - Донецьк, 2004. - С. 99-111.

Особистий внесок: розглянуто основні чинники, які впливають на збереження якості земель, запропонована класифікація землекористувачів.

20. Поважный С.Ф., Шапоренко О.И. Социально-эколого-экономический фактор в рациональном использовании земельных ресурсов // Зб. наук. праць ДонДУУ: «Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами»: серія «Державне управління», т. 5, вип. 31. - Донецьк: ДонДУУ, 2004. - С. 3-16.

Особистий внесок: запропоновано критерії екологічної і соціальної ефективності раціонального використання земельних ресурсів.

21. Шапоренко О.И., Поважный С.Ф. Государственные механизмы совершенствования земельных отношений с целью охраны земельных ресурсов // Зб. наук. праць ДонДУУ: «Фінансово-банківські механізми державного управління економікою України»: серія «Державне управління», т. 6, вип. 48. - Донецьк: ДонДУУ, 2005. - С. 85-95.

Особистий внесок: запропоновано шляхи удосконалення державних механізмів земельних відносин в Україні.

Размещено на Allbest.ru