Господарсько-правове забезпечення корпоративного контролю в акціонерних товариствах

Відносно середніх та малих АТ запропоноване регулювання має доповнити діючі норми у якості диспозитивного. Додатково потрібно передбачити можливість у будь-якому разі обирати представників від акціонерів, що входять до складу спостережних рад, як із числа акціонерів, так і з числа інших осіб, що актуально для АТ, які через малу кількість акціонерів або відсутність необхідних знань і умінь у них зазнають труднощів при формуванні спостережних рад.

У рамках розроблених пропозицій щодо удосконалення господарсько-правового забезпечення корпоративного контролю в АТ обґрунтована доцільність законодавчого закріплення за спостережною радою виняткової компетенції з питань:

утворення виконавчого органу і дострокового припинення його повноважень, визначення його членам розмірів винагород і компенсацій;

затвердження угод, які відповідають параметрам, встановленим законом або статутом;

визначення інших, ніж передбачені в законі і статуті, видів угод, укладання яких вимагає схвалення спостережної ради.

У підрозділі 3.3. „Склад, компетенція і відповідальність ревізійної комісії” обґрунтовується доцільність передбаченого ГК, на відміну від ЦК, збереження інституту ревізійної комісії (ревізора) як органу корпоративного контролю. Відокремлення в складі загальної контрольної функції її складової - контрольно-ревізійної функції - покликане забезпечити спеціалізацію у виконанні даної функції, яка вимагає застосування спеціальних знань і умінь в області фінансового аналізу, у тому числі з метою вироблення пропозицій з раціоналізації фінансової діяльності підприємства і поліпшення його показників.

На основі проведеного аналізу зарубіжного досвіду в роботі зроблено висновок про визнану за кордоном недостатність зовнішньої контрольно-ревізійної (аудиторської) функції. Поряд з нею, у зарубіжному законодавстві передбачається здійснення внутрішньої контрольно-ревізійної функції, що покладається на ревізійну комісію (ревізора) (РФ, Японія) чи спостережну раду (ФРН). У США формування внутрішнього контрольного органу законодавством не передбачено, але серед спеціалістів йдеться про необхідність здійснення внутрішньої контрольно-ревізійної функції в АТ.

Покладення внутрішньої контрольно-ревізійної функції на спеціальний орган - ревізійну комісію - потрібне для забезпечення різних принципів відповідальності спостережної ради і ревізійної комісії, більш жорстких в останньому випадку. Зокрема, пропонується, за досвідом Японії, закріпити у законі принцип солідарної повної майнової відповідальності ревізорів (ревізора) і директорів (директора) за їх винні дії, що завдали збитків АТ, перед АТ, а також третіми особами у випадку недостатності майна АТ для погашення вимог кредиторів товариства. З питань, віднесених до компетенції одноособово голови виконавчого органу, слід застосувати відповідно принцип солідарної повної майнової відповідальності ревізорів (ревізора) і голови виконавчого органу. Доцільним буде обумовити звільнення від відповідальності ревізорів чи директорів, які голосували „проти” та повідомили про це спостережну раду.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і запропоноване нове вирішення наукової задачі, що полягає в науковому обґрунтуванні напрямків удосконалення господарсько-правового забезпечення корпоративного контролю в АТ. Для вирішення наукової задачі дисертантом підготовлені нові наукові положення та пропозиції щодо удосконалення законодавства щодо організації та здійснення корпоративного контролю за діяльністю виконавчих органів АТ з метою підвищення ефективності господарювання.

Основними науковими та практичними результатами дисертаційного дослідження є розробка теоретичних засад та пропозицій з удосконалення господарсько-правового забезпечення корпоративного контролю в АТ, зокрема у дисертації:

1. Запропоновано класифікацію організаційно-господарських відносин на зовнішні і внутрішні та надано визначення корпоративних відносин як внутрішніх організаційно-господарських відносин, що складаються в процесі управління господарською діяльністю між корпоративними суб'єктами господарювання і їх засновниками (учасниками) та уповноваженими ними органами. Відповідно у організаційній структурі підприємства потрібно виділяти дві структурні складові: внутрішньогосподарську та організаційно-господарську.

2. Сформульовано основні принципи корпоративного контролю та надано визначення корпоративного контролю як внутрішньофірмового контролю за діяльністю виконавчого органу, здійснюваного системою органів корпоративного управління і контролю на засадах розмежування контрольної компетенції і дотримання компетенційної ієрархії, закріпленої в правових нормах.

3. Аргументовано доцільність законодавчого закріплення ключової ролі спостережної ради АТ в системі корпоративного контролю як органа, у рамках якого можуть бути представлені і збалансовані різні групи інтересів, обґрунтовано принципи організації спостережної ради, застосування яких здатне забезпечувати збалансування інтересів, задіяних у АТ, та визначена доцільність гнучкого (імперативного чи диспозитивного) регулювання щодо визначення її складу в залежності від розмірів АТ. Запропоновано встановити в законодавстві, що спостережна рада в АТ створюється в обов'язковому порядку, та надати їй право вимагати попереднього схвалення окремих угод, що укладаються виконавчим органом.

4. Обґрунтовано доцільність закріплення в законі принципу розмежування виняткової компетенції різних органів АТ, при якому питання, віднесені до виняткової компетенції того чи іншого органу, не можуть бути вилучені для розгляду іншим органом.

5. Доведено доцільність закріплення в законі принципу солідарної відповідальності членів ревізійної комісії (ревізора) і членів виконавчого органа АТ (чи його голови з питань, віднесених до його компетенції) з визначенням випадків звільнення від відповідальності.

6. Додатково аргументовано необхідність збереження повноваження загальних зборів акціонерів щодо затвердження значних угод, які кваліфіковано як умовні угоди, що вступають у дію з моменту затвердження угоди. Запропоновано передбачити в законі, що юридичне значення для третіх осіб мають обмеження компетенції виконавчого органу АТ, встановлені в статуті, а інші внутрішньофірмові акти поширюють свою дію тільки на внутрішні відносини і не тягнуть за собою правових наслідків для третіх осіб.

7. Додатково аргументовано доцільність зниження кворуму повторних загальних зборів акціонерів, що має поєднуватися зі встановленням підвищених вимог щодо порядку прийняття рішень з найважливіших питань - внесення змін до статуту та ліквідації товариства, надано пропозиції щодо забезпечення інтересів дрібних акціонерів, сформульовано інші пропозиції до законодавства.

Достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій підтверджується їх апробацією у вигляді публікацій у наукових фахових виданнях, обговоренням на науково-практичній конференції, круглому столі і науково-практичному семінарі, обґрунтуванням пропозицій щодо удосконалення законодавства. Обґрунтовані наукові висновки та практичні рекомендації можуть бути використані у правозастосовчій практиці, науковій та викладацькій діяльності, а також при доопрацюванні проекту закону України „Про акціонерні товариства” чи вдосконаленні діючого Закону України „Про господарські товариства”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ ПРАЦЬ

1. Переверзев А.Н. Пути налаживания эффективного корпоративного контроля в акционерных обществах. Опыт участия трудовых коллективов в управлении предприятием // Экономико-правовые и организационные предпосылки обеспечения конкурентоспособности экономики / В.К. Мамутов, Л.А. Савельев, Н.А. Орлова и др.- Донецк: ИЭПИ НАН Украины, ООО „Юго-Восток, Лтд”, 2002. - С. 67-87.

2. Переверзєв О.М. Корпоративний контроль в акціонерних товариствах: теоретичні засади та основні напрямки удосконалення // Вісник Донецького університету. Серія В. Економіка і право. - 2004. - № 1. - C. 355-360.

3. Переверзєв О.М. Удосконалення правового механізму корпоративного контролю в акціонерних товариствах: пропозиції до законодавства // Економіка і право. - 2003. - № 2 (6). - С. 83-89.

4. Переверзєв О.М. Ревізійна комісія акціонерного товариства: проблеми правотворчості // Проблеми правознавства і правоохоронної діяльності. - 2001. - № 2. - С. 385-392.

5. Переверзев А.Н. Ответственность директоров в механизме внутрифирменного контроля: предложения к законодательству на основе сравнительного анализа // Экономика и право. - 2001. - № 1. - С. 130-133.

6. Переверзев А.Н. Управление акционерными обществами и тенденции развития региональной экономики // Материалы региональной науч.-практ. конф. „Стратегия управления социально-экономическим развитием региона на период до 2010 года”. - Донецк: ИЭПИ НАН Украины. - 2000. - С. 91-95.

7. Переверзев А.Н. Совершенствование механизма внутрифирменного контроля за деятельностью директоров в акционерных обществах // Сборник матер. круглого стола „Субъекты хозяйствования и экономическая преступность: вопросы предупреждения”. - Донецк: ИЭПИ НАН Украины, ООО „Юго-Восток, Лтд”. - 2002. - С. 47-52.

Размещено на Allbest.ru