Адміністративна правосуб`єктність юридичних осіб та особливості її реалізації в адміністративно-деліктних відносинах

Відмінність виключної адміністративної правосуб`єктності юридичних осіб від спеціальної полягає у наступному: 1) необхідною умовою здійснення юридичною особою виключних видів діяльності є спеціальний дозвіл з боку держави, чого не вимагається при спеціальній правосуб`єктності; 2) виключна правосуб`єктність передбачає пряму вказівку в законі на ті види підприємницької діяльності, якими юридична особа не вправі займатись. Натомість, спеціальна правосуб`єктність ґрунтується на вільному волевиявленні засновників юридичної особи, які при створенні відповідного суб`єкта самі визначають мету і види подальшої діяльності; 3) виключна правосуб`єктність виражається у тому, що заняття виключними видами діяльності дозволено лише конкретним юридичним особам, а відтак заборонено усім іншим юридичним особам.

Отже, адміністративна правосуб'єктність є необхідною умовою функціонування юридичних осіб у взаємовідносинах з державними органами. Так, без загальної спеціальної правосуб`єктності юридична особа не може функціонувати взагалі, факультативна спеціальна правосуб`єктність юридичних осіб дає їм можливість виконувати окремі необхідні для них функції, а виключна правосуб`єктність юридичних осіб передбачає здійснення конкретних виключних видів діяльності.

Підставою адміністративної відповідальності юридичних осіб є адміністративне правопорушення (проступок), скоєне юридичною особою, а у встановлених законом випадках може бути і цивільне правопорушення. Основною i обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони правопорушення є вина, хоча законодавством можуть бути встановлені випадки, коли юридична особа притягається до адміністративної відповідальності без врахування вини. Вину юридичної особи можна визначити як суб'єктивне ставлення до правопорушення фізичних осіб, які входять до складу юридичної особи-порушника або перебувають з нею в іншому правовому зв'язку, що здебільшого має визначатись переважаючою волею, під якою передусім слід розуміти волю адміністрації (керівництва) юридичної особи, а саме її уповноважених посадових осіб, а також інших осіб, які мають право давати вказівки в межах юридичної особи та її структурних підрозділів. Необхідно встановити порядок визнання юридичних осіб винними у вчиненні правопорушень. Притому, оскільки, на відміну від адміністративної відповідальності фізичних осіб, адміністративна відповідальність юридичних осіб реалізується, головно, через правовідновлюючу (компенсаційну) і репресивну функції, для забезпечення превентивної функції необхідно адміністративну відповідальність юридичних осіб поєднувати з персональною відповідальністю посадових осіб. З метою уніфікації порядку накладення адміністративних стягнень, уникнення зловживань відповідних органів держави і посадових осіб та забезпечення об`єктивного і неупередженого дослідження справи вважаємо доцільним віднести таке право до виключної компетенції адміністративних судів. Оскільки адміністративна відповідальність юридичної особи має специфіку, порівняно з адміністративною відповідальністю фізичної особи, пропонуємо викласти поняття, підстави і умови та суб`єкти притягнення до адміністративної відповідальності та види і порядок накладення адміністративного стягнення на юридичних осіб окремою главою у новому Кодексі України про адміністративні правопорушення або в окремому нормативно-правовому акті.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖАЮТЬСЯ У НАСТУПНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Костів М.В. Види адміністративної правосуб`єктності юридичних осіб // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. - Вип. - 22. К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. - С.222-228.

2. Костів М.В. До питання законодавчого закріплення адміністративної відповідальності юридичної особи // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. - Вип.: 21. К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. - С.221-225.

3. Костів М.В., Анцупова Т.В. Юридична особа як суб`єкт адміністративного права // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ при НАВС України. - 2003. -- № 2. - С.92-101.

4. Костів М.В. Поняття та елементи адміністративної правосуб”єктності юридичних осіб // Науковий вісник Чернівецького університету. Збірник наукових праць. Правознавство. - Вип. 236. - Ч.: Вид. “Рута”, 2004. - С.69-72.

5. Костів М.В. Види адміністративної правосуб”єктності юридичних осіб // Право України. - 2005. - № 4. С.16-20.

6.Костів М.В. Деякі дискусійні питання адміністративної правосуб”єктності юридичних осіб в академічному курсі з адміністративного права // Право України. - 2005. - №8. - С.122-123.

7. Костів М.В. Деякі аспекти адміністративно-правового статусу юридичних осіб споживчої кооперації України // Матеріали науково-практичної конференції "Становлення і розвиток правової системи України". - К., 2002. - С.166-168.

Размещено на Allbest.ru